.

Оптимізація природного вигодовування немовлят з урахуванням вітамінної забезпеченості матерів – годувальниць і дітей (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
149 2866
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ПАЩЕНКО ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК:
616–053.3:618.63:618.73]-084:615.35+613.2

Оптимізація природного вигодовування немовлят з урахуванням вітамінної
забезпеченості матерів – годувальниць і дітей

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Шульга Анатолій
Олександрович, Запорізький державний медичний університет МОЗ
України, доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Набухотний Терентій Кирилович,

Українська військово-медична академія, професор кафедри військової
загальної практики – сімейної медицини;

доктор медичних наук, професор Кобець Тетяна Володимирівна,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України, завідувач кафедри пропедевтики педіатрії.

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, відділення
проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку, м.
Київ.

Захист дисертації відбудеться „ 25 ” січня 2007 р. о 13 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському
державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України
(95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006,
м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий „ 23 ” грудня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Є.П. Смуглов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем вітчизняної педіатрії є
відродження традиції грудного вигодовування немовлят. Жіноче молоко – це
не тільки адекватна повноцінна їжа для дітей раннього віку, але і
“золотий стандарт” оптимального харчування, який включає цілий комплекс
захисних факторів та біологічно активних з’єднань (Воронцов И.М.,
1998; Отт В.Д., 2000; Тутельян В.А. і співавт., 2004; Лук’янова О.М.,
Антипкін Ю.Г., 2006).

За декларацією ВООЗ (1990), “в якості глобальної цілі досягнення
оптимального здоров’я і харчування матері та дитини, всі жінки повинні
мати можливість практикувати виключно грудне вигодовування усіх дітей
від народження до 6 місяців життя”. Тому особливу стурбованість викликає
тенденція до зниження розповсюдженості і тривалості грудного
вигодовування, яка спосте-рігається в останні десятиріччя (Лук’янова
О.М., 2005; Г.М. Траверсе і співавт., 2003; Марушко Ю.В. і співавт.,
2004; Шадрін О.Г. і співавт., 2006).

Організація роботи по охороні, сприянню і підтримці грудного
вигодовування, що проводиться в Україні в рамках ВООЗ/ЮНІСЕФ,
Національної програми “Діти України”, “Програми підтримки грудного
вигодовування дітей України” МОЗ направлена на підвищення лактаційної
здатності жінок та частоти охоплення малюків природним вигодовуванням.
Впровадження сучасних медичних технологій підтримки лактації сприяло
росту частоти і тривалості грудного вигодовування в останні роки
(Марушко Т.Л. і співавт., 2000, 2003; Орда О.М. і співавт., 2004).
Ефективній реалізації програм сприяє впровадження в Україні ініціативи
“Лікарня, доброзичлива до дитини” (Шунько Є.Є. і співавт., 2003, 2005).

Важливим напрямком цієї роботи залишається оцінка повноцінності лактації
та якісних характеристик складу жіночого молока, його збалансованості як
за основними харчовими інгредієнтами, так і по вітамінному, мінеральному
компонентам, біологічно активним речовинам (Лук’янова О.М., 2005,
Michaelsen K.F.et al., 2001).

Питання про особливості лактації у годувальниць з підвищеним ризиком
становить теоретичний інтерес і має велике практичне значення
(ТутченкоЛ.И. і співавт., 1999; Хаща І.І., 2003). Неповноцінність і
незбалансованість харчування вагітної та жінки – годувальниці приводить
до дефіцитних станів, які вливають на розвиток і здоров’я дитини
(Коломийцева А.Г. і співавт., 2000; Жабченко І.А., 2001). Порушення
ланок фізіологічної адаптації може спричинити ускладнення у формуванні
імунної реактивності (Кобець Т.В., 2006) і розвиток проявів синдрому
„дизадаптації”, який перешкоджає адекватній реалізації постнатального
розвитку дитини (Дука К.Д., 2003, 2005) .

Для подальшого удосконалення методів профілактики гіповітамінозів
виникла необхідність вивчення вітамінної забезпеченості у матерів –
годувальниць та їх дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках планової НДР кафедри пропедевтики дитячих хвороб Запорізького
державного медичного університету: „Вивчення вітамінної забезпеченості
дітей” (державний реєстраційний № 0197U001356). Автором проведено
дослідження забезпеченості вітамінами А, Е і С немовлят і матерів –
годувальниць.

Мета дослідження: оптимізація природного вигодовування немовлят з
урахуванням існуючих несприятливих факторів середовища, якості грудного
вигодовування і раціоналізація забезпеченості вітамінами матерів –
годувальниць та дітей.

Завдання дослідження:

Вивчити епідеміологічні особливості вигодовування дітей раннього віку в
умовах інтенсивного промислового і сільськогосподарського регіонів
Придніпров’я.

Дослідити особливості фізичного і нервово-психічного розвитку дітей
першого року життя та стану їх здоров’я в залежності від частоти і
тривалості природного вигодовування дітей, особливостей перебігу
вагітності матерів.

Проаналізувати фактичне харчування матерів – годувальниць у міській і
сільській місцевостях з урахуванням середньодобового вживання білків,
жирів, вуглеводів і вітамінів.

Вивчити поширеність клінічних проявів основних гіповітамінозів у
немовлят в залежності від місця мешкання і особливостей перебігу
вагітності у матерів.

Дослідити рівень вмісту вітамінів А, Е, С в сироватці крові
жінок-годувальниць та їх дітей в залежності від особливостей перебігу
вагітності і проведення профілактичної вітамінізації матерів –
годувальниць.

6. Оцінити ефективність профілактичного використання препарату
„Прегнавіт” для вітамінізації жінок – годувальниць з попереднім прийомом
ентеросорбентів і розробити рекомендації по проведенню вітамінізації
матерів – годувальниць, що мешкають в промисловому регіоні.

Об’єкт дослідження – лактація у матерів і стан природного вигодовування
дітей першого року життя.

Предмет дослідження – епідеміологія природного вигодовування, фізичний
і психомоторний розвиток дітей першого року життя, вміст вітамінів А, Е
і С в сироватці крові матерів – годувальниць та дітей.

Методи дослідження: епідеміологічні – для оцінки поширеності природного
вигодовування, загальноклінічні – для оцінки розвитку і стану здоров’я
дітей, біохімічні – для дослідження вмісту вітамінів в сироватці крові,
статистичні.

Наукова новизна роботи. Вперше визначені епідеміологічні особливості
природного вигодовування дітей раннього віку в умовах промислового і
сільськогосподарського регіонів Придніпров’я. Встановлено негативний
вплив несприятливих факторів макросоціуму і мікросоціуму на тривалість,
поширеність і якість природного вигодовування немовлят.

Вперше виявлена залежність забезпеченості вітамінами А, Е і С жінок –
годувальниць та їх дітей від особливостей перебігу вагітності у матері і
умов мешкання.

Доказана можливість і безпечність профілактичного використання
полівітамінного препарату “Прегнавіт” у комплексі з проведенням
ентеросорбції матерів – годувальниць для зменшення поширеності клінічних
проявів гіповітамінозів, покращення показників фізичного розвитку,
зниження захворюваності дітей раннього віку.

Практичне значення результатів дослідження. Проведені дослідження
дозволили рекомендувати до впровадження закладам охорони здоров’я
використання полівітамінного препарату „Прегнавіт” для вітамінізації
матерів – годувальниць з попереднім прийомом ентеросорбентів в умовах
промислового регіону .

Застосування полівітамінного препарату „Прегнавіт” додатково до
фактичного харчування матерів – годувальниць з попереднім використанням
ентеросорбенту – пектину сприяє підвищенню резистентності організму до
інфекційних захворювань, знижує частоту атопічного дерматиту у дітей і
проявляється кращими показниками стану здоров’я немовлят.

За матеріалами дисертації видано інформаційний лист №96-2005 від
18.07.2005 „Схема комплексної профілактики екопатології і вітамінізації
матерів-годувальниць, що мешкають в промисловому регіоні”.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження
впроваджено в практику роботи міських дитячих лікарень і поліклінік №
2, №5 м. Запоріжжя, педіатричної клініки Інституту педіатрії, акушерства
та гінекології АМН України, Луганської обласної дитячої клінічної
лікарні, дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави, Веселівської
центральної районної лікарні Запорізької області. Матеріали
дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі у
Запорізькому державному медичному університеті та Запорізької медичної
академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача.

При виконанні роботи автором особисто обрано напрямки досліджень,
проведений аналіз вітчизняних та іноземних літературних джерел,
самостійно визначені мета, задачі дослідження, сформовані групи матерів
і дітей, визначені методи дослідження. Автором проведено модифікацію
анкети – опитувальника ВООЗ (анкета В) для індивідуалізації підходу
щодо визначення особливостей кожної матері і дитини. При безпосередній
участі дисертанта проведено анкетування матерів, функціональне,
лабораторне обстеження. Особисто автором були оброблені отримані дані,
самостійно проведені аналіз і теоретичне узагальнення результатів
роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації. В усіх
роботах, опублікованих у співавторстві, авторові належить інтерпретація
отриманих даних, впровадження результатів наукових досліджень в
практику, підготовка матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи
представлені в доповідях на Х з’їзді педіатрів України (Київ, 1999); на
обласній науковій конференції Асоціації педіатрів (Запоріжжя, 2000);
науково-практичній конференції з міжнародною участю „Здорове харчування,
дизбіози та їх аліментарна профілактика із застосуванням продуктів
нового покоління з пребіотиками” (Київ, 2003); науково-практичній
конференції молодих вчених “Сучасні аспекти медицини і фармації – 2004”
(Запоріжжя, 2004); науково-практичній конференції присвяченій 25-річчю
створення кафедри дитячих і підліткових захворювань КМАПО ім. П.Л.
Шупика „Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика,
профілактика, лікування” (Київ, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 праць, з яких 4 – у
фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, з них – 2 без
співавторів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 167 сторінках тексту,
складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів
дослідження, розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку
використаних літературних джерел, додатка. Список використаної
літератури включає 263 джерела, із них 152 написано кирилицею та 111 –
латиною. Дисертація ілюстрована 12 рисунками та містить 18 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Основні положення і висновки дисертації
базуються на результатах епідеміологічного і клініко-статистичного
дослідження особливостей вигодовування немовлят і стану лактації
годувальниць 800 пар матерів і дітей, що мешкають в умовах промислового
центру – міста Запорожжя та 400 пар – в сільськогосподарських
Токмацькому і Якимівському районах Запорізької області за час
1996-2004 рр.. При проведенні анкетування матерів дітей
використовувалася адаптована анкета створена на основі відомої анкети –
опитувальника ВООЗ (анкета В).

Крім опитування матері в анкету вносились дані з історії розвитку дитини
(форма №112-у) про динаміку показників фізичного, психомоторного
розвитку та захворюваності. Вибірка респондентів проводилась за
методикою простої випадкової вибірки „без заміни” (P. Levy, 1990) з
дотриманням основних правил формування груп, їх співставленістю. При
статистичному аналізі частоти і тривалості природного вигодовування
користувались міжнародними стандартами ВООЗ.

Динаміка фізичного розвитку дітей на першому році життя вивчалась шляхом
оцінки показників маси, довжини тіла, окружностей голови та грудної
клітки за загальноприйнятими методиками. Антропометричні вимірювання
проводили у обстежених дітей в першій половині дня. Обстежено 400 дітей
з міста (група спостереження) і 400 – з села (група контролю) від
моменту народження до однорічного віку.

В основу контролю розвитку дітей першого року життя були покладені
загальноприйняті показники нервово-психічного розвитку, які
характеризують появу і формування слухових і зорових орієнтовних
реакцій, позитивних емоцій, рухів кінцівок, загальних рухових навичок,
етапів активної мови, уміння і навички дитини.

Стан фактичного харчування матерів – годувальниць було вивчено методом
аналізу частоти вживання харчових продуктів (Мартинчик А.Н. і співавт.,
1998) за даними обробки спеціально опрацьованих анкет у 60 жінок, що
мешкали в Запоріжжі та 60 – в Якимівському районі. Достовірних
відмінностей між зазначеними групами в соціальному становищі, віці та
рівні освіти не виявлено, що дозволило об’єднати матерів в зазначені
групи. Вивчення кількості вжитої їжі проводили методом добового
(24-годинного) відтворення харчування при двократному опитуванні кожної
респондентки. Стан фактичного харчування оцінювався за якісними і
кількісними параметрами з використанням даних харчової цінності
продуктів з урахуванням втрат нутрієнтів при холодній і тепловій
кулінарній обробці продуктів.

Проведено оцінку клінічних проявів гіповітамінозів у 178 міських і 164
сільських дітей віком від 1 до 4 місяців. Усі діти знаходились на
виключно природному вигодовуванні без додаткового введення соків,
продуктів прикорму і корекції харчування. При аналізі показників
вітамінної забезпеченості враховували особливості перебігу вагітності у
матері і збалансованість харчування годувальниці.

Досліджено вітамінну забезпеченість 150 матерів – годувальниць у віці
від 19 до 36 років та їх дітей (76 хлопчиків і 74 дівчинки) віком від 1
до 4 місяців (до введення прикорму), з визначенням вмісту вітамінів А,
Е, С у сироватці крові жінки і дитини. Усі матері та їх діти мешкали в
місті Запоріжжі в несприятливих умовах щодо забруднення довкілля
(повітря, води, ґрунту промисловими відходами). У всіх жінок пологи були
фізіологічними, термін гестації становив 38 – 41 тиждень. У 50 матерів
під час вагітності спостерігався ранній токсикоз, у 50 – пізній
гестоз, у 50 жінок групи порівняння – перебіг вагітності без ускладнень.
У кожній групі матері – годувальниці були поділені на тих, що приймали
полівітамінний препарат „Прегнавіт” виробництва фірми „Ratiofarm” у
профілактичній дозі протягом вагітності і під час лактації по 1 капсулі
щоденно – група спостереження та тих, хто не приймав полівітаміни –
група контролю. Ознаки недостатності вітамінів у дітей оцінювали за
результатами лабораторних і клінічних показників. Вміст вітамінів А і Е
у сироватці крові матерів і дітей проводили одномоментно флюорометричним
методом J.N. Thompson et al. у модифікації Р.Ч.Черняускене (1984),
вітамін С визначали по методу Тільманса у модифікації С.Фармера і
А.Ейбта.

З метою корекції гіповітамінозних станів матері – годувальниці групи
спостереження приймали полівітамінний препарат „Прегнавіт” у
профілактичній дозі по 1 драже щоденно протягом всього періоду лактації
для нормалізації вітамінного складу жіночого молока. Всі матері мешкали
в умовах великого промислового міста і годували своїх дітей грудним
молоком тривалий час. Жінки-годувальниці першої групи (52) окрім
полівітамінів приймали пектин по 2,5 г (12 драже) на добу у 3-4 прийоми
протягом 20 днів щоквартально для попередження всмоктування токсичних
металів і прискорення їх елімінації з організму. Матері другої групи
(49) приймали протягом лактації лише полівітамінний препарат
„Прегнавіт” по 1 драже щоденно, але не вживали ентеросорбент пектин.
Групу порівняння складали діти, матері – годувальниці яких не отримували
полівітаміни під час вагітності і лактації та не вживали пектин (56).
Було проведено порівняння клініко-лабораторних показників у дітей
матерів, що отримували полівітаміни з показниками дітей групи
порівняння. У якості основних об’єктивних показників, які відображають
розвиток та загальний стан організму дитини раннього віку, були вибрані
фізичний розвиток і захворюваність дітей на першому році життя.

Всі числові значення результатів досліджень оброблялися методами
варіаційної статистики, прийнятими в медико-біологічних дослідженнях.
Для оцінки обґрунтованості та вірогідності отриманих результатів
проводилась статистична обробка даних з використанням комп’ютерної
програми Microsoft Excel. Вірогідність розходжень порівнюваних
показників оцінювали за допомогою критерію Ст’юдента. Вірогідними
вважали результати при р ` ’ ” – ? ? ? ?   c ¤ ¦ ? ? ¬ ® ° Oe ? ? ? ? —oeoeoePCoeoe ? — —6—8—L—T—j—r—oeoePCoeoeoe ? r—?—?—?—¤—?—A—Oe—oePCoeoeoeoe ? ? ? віку першого захворювання встановлено, що діти на штучному вигодовуванні вперше захворіли у віці 2,4±0,12 місяця, а у дітей, які отримували жіноче молоко, цей вік суттєво відрізнявся і складав 5,7±0,21 місяця (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020