ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
ІМЕНІ С.З.ҐЖИЦЬКОГО
ПЛАТАНОВСЬКА
ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК: 619:636.4.082.42
Вплив комплексного гормонального препарату та крові, опроміненої
уф-променями, на відтворну функцію свиноматок
16.00.07 – ветеринарне акушерство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Львів – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті біології тварин Української академії
аграрних наук
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
Шаловило Степан Григорович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри технології виробництва молока і
яловичини
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Чухрій Борис Миколайович, Інститут землеробства і тваринництва західного
регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії відтворення
стада
доктор ветеринарних наук, професор
Харенко Микола Іванович, Сумський національний аграрний університет,
завідувач кафедри акушерства і хірургії
Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет
Міністерства аграрної політики України, кафедра акушерства та штучного
осіменіння сільськогосподарських тварин
Захист дисертації відбудеться «27» вересня 2007 р о 13 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за
адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м
Львів, вул. Пекарська, 50.
Автореферат розісланий «23» серпня 2007 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У вирішенні проблеми збільшення виробництва продуктів
тваринництва важлива роль відводиться свинарству. Тому, протягом
останніх двох десятиліть у Німеччині, Данії, Голландії, Угорщині та
інших країнах зростання обсягів виробництва м’яса відбувається за
рахунок інтенсивного розвитку свинарства. В Україні питома вага свинини
в загальному виробництві м’яса становить близько 40 відсотків. Зростання
темпів розвитку свинарства в нашій країні можливе за рахунок збільшення
поголів’я свиней, підвищення їх продуктивності та широкого впровадження
передових технологій розмноження тварин. Однак, на багатьох
підприємствах з розведення свиней інтенсивність використання свиноматок
низька – менше двох опоросів за рік, а плодючість становить 7-8 поросят
за опорос. Одним із шляхів вирішення вказаної проблеми є розроблення
ефективних засобів стимуляції і синхронізації статевої функції у
свиноматок (Луньо Б.А., 1978; Янович Л.В., 1988; Харенко М.І., 1998;
Андрушко О.Б., 1990; Шаловило С.Г. та ін. 1999; Nagai T., 1988; Бєляєв
В.І. та інші, 2002). Отже, питання профілактики та ліквідації
неплідності і малоплідності, а також підвищення інтенсивності
використання свиноматок на даний час є актуальними для теорії і практики
ведення галузі свинарства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії
фізіології та патології відтворення тварин і виконана відповідно до
науково-технічної програми Інституту біології тварин УААН 2001-2005 рр.:
“Дослідити фізіолого-біохімічні процеси фолікуло-, оо- і ембріогенезу та
розробити способи підвищення відтворної здатності корів і свиноматок
нових генотипів” (№ держреєстрації
0101U003421).
Мета та завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було вирішення
проблеми неплідності, малоплідності та збереження молодняка у
спеціалізованих свинарських господарствах Чернівецької області шляхом
інтенсифікації відтворення свиноматок із застосуванням гормональних
методів регуляції статевої функції.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
– вивчити ефективність комплексного гормонального препарату (КГП) при
гіпофункції яєчників у неплідних свиноматок;
– вивчити вплив комплексного гормонального препарату та гетерогенної
ультрафіолетово опроміненої крові (ГУФОК) на репродуктивну функцію
ремонтних свинок з метою підвищення багатоплідності при індукції першої
статевої охоти;
– вивчити морфогістологічний стан репродуктивних органів та біохімічні
показники крові свинок при застосуванні комплексного гормонального
препарату та гетерогенної крові опроміненої ультрафіолетовими променями;
– дослідити вплив комплексного гормонального препарату та гетерогенної
ультрафіолетово опроміненої крові на стимуляцію і синхронізацію статевої
охоти у основних свиноматок.
Об’єкт дослідження: основні і ремонтні свинки великої білої породи,
комплексний гормональний препарат, гетерогенна кров опромінена
ультрафіолетовими променями.
Предмет дослідження: відтворна здатність свиноматок, ріст і розвиток
поросят, жива маса, репродуктивні якості свиноматок, біохімічні
показники крові і тканин репродуктивних органів.
Методи дослідження: фізіологічні, клінічні, морфологічні, гістологічні,
біохімічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено ефективність
комплексного гормонального препарату при гіпофункції яєчників
свиноматок.
Вивчено і науково обґрунтовано ефективність методу спрямованого
вирощування ремонтних свинок та індукції статевої охоти при застосуванні
комплексного гормонального препарату у 180-добовому віці з наступним
осіменінням у 230-240 діб, живою масою 110-118 кг. Для об’єктивного
підтвердження результатів проведено порівняння показників білкового і
вуглеводного обмінів у крові та органах розмноження свинок при першому
осіменінні з індукованою гормональним препаратом і фізіологічною
статевою охотою.
Вперше застосовано гетерогенну ультрафіолетово опромінену кров для
синхронізації статевої циклічності свиноматок. Вивчено вплив
гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на загальну
резистентність організму, розвиток матки та яєчників, а також
репродуктивні показники свиноматок.
Практичне значення одержаних результатів. Під дією комплексного
гормонального препарату у неплідних свиноматок (з діагнозом гіпофункція
яєчників) відновлюється статева циклічність, зростає запліднення від
першого осіменіння.
Застосування гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові або
комплексного гормонального препарату свинкам у 6-місячному віці
прискорює першу статеву охоту на 20-30 діб, підвищує багатоплідність на
4,5-8,3%.
Розроблена схема синхронізації статевої циклічності основних свиноматок
із застосуванням з другої доби після відлучення поросят, комплексного
гормонального препарату та гетерогенної ультрафіолетово опроміненої
крові, яка підвищує запліднення свиноматок, багатоплідність та
збереження поросят до відлучення.
Матеріали дисертаційної роботи увійшли до методичних рекомендацій
–“Ліквідація неплідності та малоплідності свиноматок в умовах Буковини”,
затверджених Управлінням ветеринарної медицини Чернівецької
облдержадміністрації 11 жовтня 2005 року, протокол №9.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем за участю наукового керівника
розроблено методичні підходи до вирішення поставленої мети і завдань
досліджень, самостійно виконано весь обсяг запланованих
експериментальних досліджень; проаналізовано сучасні дані літератури,
опрацьовано одержані результати, на основі яких сформульовано висновки
та пропозиції виробництву.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи
доповідали та обговорювали і отримували схвалення на щорічних
підсумкових вчених радах Інституту біології тварин УААН (2002-2005), а
також на: Міжнародній конференції молодих вчених „Досягнення молодих
вчених у вирішенні проблеми тваринництва”( Львів, 2002); Першій
міжнародній науково-практичній конференції „Стан та розвиток
агропромислового виробництва в межах Єврорегіону „Верхній Прут”,
(Чернівці, 2003р); Міжнародній конференції молодих вчених „Досягнення
молодих вчених у вирішенні проблеми тваринництва” (Львів, 2004);
Міжнародній конференції молодих вчених (Львів, 2004).
Публікації матеріалів досліджень. За матеріалами дисертаційної роботи
опубліковано 8 наукових праць, з яких 5 у фахових виданнях, перелік яких
затверджено ВАК України; дві методичні рекомендації, одні тези.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці
комп’ютерного тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури,
матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, їх
аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку
джерел літератури та додатків. Дисертація ілюстрована 41 таблицею та 17
рисунками. Список джерел літератури включає 275 найменувань, у тому
числі 173 іноземних авторів.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконана у лабораторії фізіології і
патології відтворення тварин Інституту біології тварин УААН та СГВК
“Агрофірма Оршівська” Кіцманського району і племзаводі “Мамалига”
Новоселицького району Чернівецької області протягом 2002-2005 років.
З метою вивчення питань, які випливали із завдань дисертаційної роботи,
проведено п’ять дослідів на свиноматках великої білої породи. Загальна
кількість їх становила 110 голів. Виробничу перевірку завершених
досліджень проведено на 150 свиноматках вказаної породи.
У першому досліді вивчали ефективність дії комплексного гормонального
препарату при гіпофункції яєчників у основних свиноматок. Для цього у
племзаводі “Мамалига” було сформовано за принципом аналогів (вік, жива
маса) три групи свиноматок (по 10 голів у кожній), які більше 30 днів
після відлучення поросят не приходили в охоту. Свиноматкам першої групи
внутрішньом’язово в ділянку шиї вводили КГП у дозі 5 мл на голову з
вмістом ГСЖК в 5% розчині диметилсульфоксиду 300 І.О., інозину – 10 мг,
метіоніну – 30 мг, інсолвіту – 2 мл, унітіолу – 0,2 мл, цинку – 20 мг.
Свиноматкам другої групи ін’єкували КГП без гормону – ГСЖК. Третій групі
тварин вводили тривітамін в дозі 5 мл. На 5 добу після осіменіння у
свиноматок відбирали кров з вушної вени для гематологічних і біохімічних
досліджень. У цьому та в наступних дослідах репродуктивні якості
піддослідних свиноматок визначали за такими показниками:
багатоплідність, великоплідність, молочність, жива маса поросят при
відлученні у 45-добовому віці, збереженість поросят на час відлучення.
Наступні дослідження проведені в СГВК “Агрофірма Оршівська”. Другий
дослід проведений з метою вивчення дії КГП на обмінні процеси в
організмі ремонтних свинок, розвиток статевих органів та їх
функціональний стан. Для цього за принципом груп-аналогів (вік, жива
маса) було сформовано 2 групи свинок по 10 голів у кожній (дослідна і
контрольна). Для них з 4- до 6-місячного віку було підвищено рівень
годівлі на 20% більше існуючих норм. Дослідній групі ремонтних свинок у
180-добовому віці внутрішньом’язово вводили КГП, контрольній –
фізрозчин. На 5 добу після введення препарату відбирали кров для
гематологічних і біохімічних досліджень. Для вивчення функціонального
стану яєчників і матки на 5 добу після осіменіння (240 діб) проводили
забій свинок (по 5 голів з кожної групи). У тканинах стінки матки і
яєчників визначали показники білкового та вуглеводного обміну. Після
опоросів визначали репродуктивну якість першоопоросок.
Метою третього досліду було вивчення дії КГП на стимуляцію статевої
циклічності основних свиноматок після відлучення поросят. Було
сформовано, за принципом аналогів, дві групи тварин (по 10 голів у
кожній). Свиноматкам дослідної групи вводили КГП на другу добу після
відлучення поросят. Контрольній групі – фізрозчин. На 5 добу після
введення препарату в крові визначали окремі гематологічні і біохімічні
показники. Після опоросу визначали репродуктивні якості за вищезгаданими
показниками.
У четвертому та п’ятому дослідах вивчали вплив гетерогенної
ультрафіолетово опроміненої крові на відтворну функцію свиноматок. Для
вивчення біохімічних процесів та розвитку матки і яєчників під дією
ГУФОК на ремонтних свинках провели дослід, аналогічний другому досліду.
За принципом груп-аналогів було сформовано дві групи свинок у 4
місячному віці по 10 голів у кожній (дослідна і контрольна). З 4-до
6-місячного віку їм було підвищено рівень годівлі на 20% більше існуючих
норм. Дослідній групі ремонтних свинок у 180-добовому віці, живою масою
70-75 кг внутрішньом’язово, в ділянці шиї, одноразово вводили ГУФОК у
дозі 0,04 мл на 1 кг живої маси. Контрольним – фізрозчин.
Основою ГУФОК є гетерогенна кров, опромінена ультрафіолетовими променями
з додаванням в певних пропорціях димексиду, фурациліну, залізного
купоросу. До введення та на 5 добу після введення ГУФОК у свинок
дослідної та контрольної груп відбирали кров для гематологічних і
біохімічних досліджень. Після штучного осіменіння свинок, на 5 добу
проведено забій (по 5 свинок з кожної групи) для вивчення морфологічних
і гістологічних показників матки та яєчників. У тканинах стінки матки і
яєчників визначали показники білкового та вуглеводного обміну. Після
опоросу визначали репродуктивні якості свиноматок.
П’ятий дослід провели на основних свиноматках. Дослідній групі тварин
(10 голів) на 2 добу після відлучення поросят внутрішньом’язово в
ділянку шиї одноразово вводили ГУФОК у дозі 0,05мл на 1 кг живої маси.
Контрольній (10 голів) – фізрозчин. В усіх дослідах свиноматок дослідних
та контрольних груп осіменяли штучно спермою одних і тих же
кнурів-плідників, двічі в одну охоту. Перший раз – після виявлення
статевої охоти і другий – через 24 години після першого осіменіння.
Виявляли свиноматок в охоті за допомогою кнура-пробника. Перегули
враховували протягом періоду, який відповідає двом статевим циклам після
осіменіння.
Гематологічні, біохімічні, фізіологічні, гістологічні показники
визначали за наступними методами: в крові – загальний білок за
біоретовою реакцією, описаною І.П.Кондрахіним та ін.(1985); вміст
білкових фракцій сироватки крові методом електрофорезу на плівках із
ацетату целюлози, описаним М.Д.Базарновою та ін. (1986); вміст
загального кальцію сироватки крові за методом Де-Варда (1969); вміст
неорганічного фосфору за Брігсом в модифікації А.Т.Усовича (1976); суму
цукрів за методом W.Е.Tuweiуon у модифікації І.Д.Головацького (1961);
вміст глюкози за допомогою ортотолуїдинового реактиву; вміст циркулюючих
імунних комплексів за методом Ю.Л.Гриневич у модифікації Б.А.Лемперта,
(1988); загальну кількість імуноглобулінів за методом В.П.Литвина,
І.М.Табаря (1979); фагоцитарну активність лейкоцитів за методом
В.С.Гостева (1950); бактерицидну активність сироватки крові за
модифікованим методом Ю.М.Маркова (1968); загальний холестерин за
методом Ілька, описаним В.Й.Скороходом, М.Б.Стефаник (1983); кількість
лейкоцитів і лейкограму за підрахунками в камері Горяєва, метод описаний
І.П.Кондрахіним та ін. (1985); вміст гемоглобіну та кількість
еритроцитів – фотоколориметрично, за методом Е.С.Гаврилець, М.В.Демчука
(1965); вміст SH-груп, за методом M.Staron та ін. (1961); активність
ферментів переамінування АсАТ, АлАТ за методом Капетанакі та ін. (1962).
У тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового,
вуглеводного обміну: вміст розчинних білків за біуретовою реакцією;
глюкозу за методом Хултмана (1959); пептози за методом Віаля (1961);
активність АсАТ, АлАТ за методом К.Г.Капетанакі (1962); SH – групи за
методом M. Staron та ін. (1961); вміст фосфору нуклеїнових кислот ДНК,
РНК за методом А.С.Спіріна (1958); вміст суми цукрів за методом
W.Е.Tuweiуon у модифікації І.Д.Головацького (1961). Гістологічні
дослідження стінки рогів матки проводили відповідно до загальноприйнятих
методик. Фіксацію матеріалу проводили в розчині Карнау з наступним
заливанням у парафін і виготовленням гістозрізів. Фарбували одержані
препарати гематоксилін – еозином. Статистичний аналіз одержаного
цифрового матеріалу проводили методом варіаційної статистики з
використанням таблиці Стьюдента користуючись програмою Microsoft Offісе
Excel. Різницю між значеннями середніх величин вважали статистично
вірогідною при * – РРЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Ефективність застосування комплексного гормонального препарату
при гіпофункції яєчників свиноматок
Для встановлення стану органів відтворення свиноматок у племзаводі
“Мамалига” було проведено акушерсько-гінекологічну диспансеризацію
маточного поголів’я свиноматок: 221 основну та 56 разових. У результаті
аналізу встановлено, що у зимово-весняний період причиною неплідності
свиноматок була нестача в раціонах тварин протеїну, вітамінів, макро- і
мікроелементів. Дані аналізу послужили основою проведення дослідження з
відновлення статевої циклічності і підвищення запліднення свиноматок
застосуванням КГП та тривітаміну. Як видно з таблиці 1, після введення
препаратів протягом 21 доби у першій дослідній групі статева охота
наставала у 10 свиноматок (100%), у другій та третій відповідно 9 і 5
тварин (90; 50%).
Таблиця 1
Настання статевої охоти у свиноматок після застосування препаратів
Групи свиноматок Препарат К-ть тварин Кількість виявлених в охоті тварин
після введення препаратів, за період (діб) % запліднення від першого
осіменіння
2-3 4-5 6-7 8-9 10-12 13-21
Дослідна-1 КГП 10 2 3 2 2 1 - 70
Дослідна-2 КГП без ГСЖК 10 2 4 3 - - - 55,5
Дослідна-3 тривітамін 10 - - - - 2 3 40
Найбільше запліднилося свиноматок після першого осіменіння при
застосуванні КГП – 70%. Значно нижчий відсоток запліднення – 55,5
відмічено у тварин другої групи і найнижчий був при використанні
тривітаміну – 40%. Аналіз наведених даних дає підставу вважати про
стимулюючу дію не лише гормону ГСЖК, але й комплексу біологічно активних
речовин, які містить КГП (інозин, метіонін, інсолвіт, унітіол, цинк).
Біохімічний аналіз крові після введення препарату вказує на зростання
вмісту загального білка у свиноматок першої дослідної групи на 18,9%,
другої – на 10,9%, порівняно з третьою групою тварин. Аналогічний стан
спостерігається у зростанні показників фракційного складу білків,
зокрема підвищений вміст г-глобулінів у тварин першої і другої групи на
21,4% (р??
A
AE
4
O
O
T?o?
?
dh]„ ^„1/2y`„a$?
dh]„
dh]„ ^„1/2y`„a$
dh]„ a$
!^¤`¤oiaaooooooooa?AAAA?
?а матки 336,74±11,97 354,24±25,94
яєчники 392,18±13,74 404,160±14,58
Пентози, мг% стінка матки 162,45±9,49 173,60±3,43
яєчники 209,80±1,37 214,20±3,57
Вміст вільних SH-груп, мкг/г стінка матки 122,00±24,82 167,38 ±16,72
яєчники 255,42±12,06 456,30±21,77***
Вміст загального білка, мг% стінка матки 4,21±2,70 4,64±17,86
яєчники 5,24±1,62 5,91±1,02
Застосування комплексного гормонального препарату для стимуляції і
синхронізації статевої охоти основних свиноматок
Проведеним аналізом відтворення свинопоголів’я в СГВК “Агрофірма
Оршівська” виявлена різниця у приході в охоту свиноматок після
відлучення поросят у різні пори року. У весняно-літній період із 66
тварин протягом 22 діб статева охота настала у 53,0 %, а в
осінньо-зимовий – із 68 свиноматок статеве збудження виникло у 66,1%. У
решти 47-33,9% свиноматок період від відлучення до осіменіння тривав
понад 30 діб. Зменшення кількості приходу в охоту свиноматок у
весняно-літній період пов’язане з підвищенням температури довкілля вище
20(С, що є стресовим фактором при розмноженні тварин. У зв’язку з цим,
для підвищення плодючості свиноматок нами був застосований КГП на 2 добу
після відлучення поросят. Внутрішньом’язове введення препарату основним
свиноматкам забезпечило настання статевої охоти у 100% свиноматок
протягом 21 доби, а в контрольній групі за цей період прийшло в охоту
лише 60% тварин.
Застосування КГП свиноматкам призвело до вірогідного підвищення вмісту
білка в крові на 15,1% (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
