.

Прогнозування перебігу тяжких позалікарняних пневмоній у дітей (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
115 3435
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

ПОРОША НАТАЛІЯ СТАНІСЛАВІВНА

УДК 616.24-002-036.17-037-053.37

Прогнозування перебігу тяжких позалікарняних пневмоній у дітей

14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Георгіянц Маріне
Акопівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,
завідувач кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Курапов Євген
Петрович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ
України, професор кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та
медицини невідкладних станів ФІПО,

доктор медичних наук, професор Кірєєв Семен Семенович, Запорізький
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри дитячої
хірургії та дитячої анестезіології.

Провідна установа: Національна медична академія
післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ
України (м. Київ).

Захист відбудеться “ 19 ” травня 2007 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.04 в аудиторії науково-дослідного
інституту травматології і ортопедії Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України (83048, м. Донецьк, вул.
Артема, 106).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,
проспект Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “ 13 ” квітня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к. мед. н., доцент
А.М. Колесніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострі позалікарняні пневмонії (ПП) є одним з
найпоширеніших захворювань дітей. Цьому сприяє імунологічна,
функціональна і анатомічна незрілість організму дитини, а також широкий
діапазон збудників захворювання. До групи високого ризику захворюваності
відносяться діти раннього віку (В.К. Таточенко, 2002). Саме у таких
хворих пневмонія нерідко протікає тяжко, атипово, що утруднює її
діагностику і своєчасний початок інтенсивної терапії. Пізня діагностика,
несвоєчасна корекція патологічних порушень викликає ускладнення і
несприятливий результат захворювання.

Актуальність даної проблеми обумовлена не тільки високим рівнем
захворюваності, але й істотною летальністю від пневмонії у
новонароджених і дітей раннього віку. Особливо високий рівень
захворюваності і летальності при пневмонії відмічений в країнах з
низьким культурним і соціально-економічним рівнем розвитку. Так, за
даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у цих країнах у дітей
віком до п’яти років кожен восьмий-дев’ятий випадок пневмонії
закінчується летально. У Росії летальність у 2001 р. становила 8,38 %
(В.К. Таточенко, 2002). У різних регіонах України серед дітей до року
летальність від пневмонії становила від 1,5 до 6 випадків на 10 000
дітей, від одного року до 14 років – чотири на 10 000 дітей. За даними
МОЗ України, у 2004 р. летальність від ПП у дітей віком до 14 років
становила 2,58%. У структурі смертності у дітей першого року життя
захворювання органів дихання становлять 3–5% (В.Г. Майданник, 2002).

І нині залишаються актуальними проблеми діагностики і лікування дітей з
тяжкими формами ПП.

Незважаючи на позитивні тенденції в діагностиці і лікуванні пневмоній в
Україні, існує комплекс проблем, який викликає труднощі в
лікувально-діагностичній тактиці, особливо у зв’язку з формуванням
системи стандартів щодо надання медичної допомоги і посиленням впливу
економічних чинників на розвиток охорони здоров’я. Ці проблеми найбільш
актуальні при лікуванні дітей з тяжкими формами пневмоній, яких
госпіталізують до відділення анестезіології та інтенсивної терапії
(ВАІТ). Суть проблеми полягає в тому, що не розроблені критерії
прогнозування тяжкого перебігу пневмоній, а критерії, що розраховані на
дорослих, не відповідають потребам педіатричної практики.

Таким чином, об’єктивізація оцінки тяжкості стану дітей з ПП є
необхідним інструментом для ухвалення рішення про тактику ведення
хворого, контролю і регуляції основних життєвих функцій організму, що
дозволить поліпшити якість інтенсивної терапії, знизити відсоток
несприятливих результатів захворювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри дитячої
анестезіології та інтенсивної терапії Харківської медичної академії
післядипломної освіти МОЗ України “Оптимізація тактики інтенсивної
терапії у дітей в критичних станах, обумовлених інфекційною агресією”
(номер державної реєстрації 0101U001860) і “Удосконалення діагностики
деяких патофізіологічних розладів та оптимізація тактики інтенсивної
терапії у дітей в критичних станах” (номер державної реєстрації
0105U002867).

Мета дослідження – визначити критерії порушення основних життєво
важливих систем організму у дітей з тяжкими позалікарняними пневмоніями,
що дозволяють прогнозувати тяжкість перебігу та результат захворювання,
здійснювати необхідну корекцію стану хворого.

Задачі дослідження:

1. Оцінити стан центральної і легеневої гемодинаміки хворих з тяжкими
позалікарняними пневмоніями при надходженні до відділення анестезіології
та інтенсивної терапії.

2. Дослідити показники газообміну і системи транспорту кисню хворих з
тяжкими позалікарняними пневмоніями.

3. Вивчити показники кислотно-основного стану і водно-електролітного
балансу хворих з тяжкими позалікарняними пневмоніями.

4. Оцінити морфометричні і клінічні показники клітин периферичної крові
хворих з тяжкими позалікарняними пневмоніями.

5. На підставі отриманих даних визначити критерії порушення основних
життєво важливих систем організму, створити шкалу прогнозування тяжкості
перебігу та результату позалікарняних пневмоній у дітей.

Об’єкт дослідження: показники центральної та легеневої гемодинаміки,
газообміну, системи транспорту кисню, кислотно-основного стану (КОС),
водно-електролітного балансу (ВЕБ), морфометричні і клінічні показники
клітин периферичної крові у дітей з тяжкими позалікарняними пневмоніями
при надходженні до відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Предмет дослідження – діти в критичних станах, обумовлених тяжкими
позалікарняними пневмоніями.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, інструментальні,
бактеріологічні, імуноферментні, а також моніторне спостереження за
хворими в критичних станах, обумовлених тяжкими позалікарняними
пневмоніями.

Наукова новизна отриманих результатів.

Уперше вивчено стан морфометричних показників клітин периферичної крові
(сегментно-ядерних нейтрофілів) у дітей в критичних станах, обумовлених
тяжкими ПП.

Встановлено зв’язок між початковою тяжкістю стану хворого з
морфометричними змінами в сегментно-ядерних нейтрофілах периферичної
крові у даних хворих.

Уперше вивчено стан легеневої гемодинаміки: середній тиск у легеневій
артерії (СТЛА) та індекс легеневого судинного опору (ІЛСО) у дітей з
тяжкими ПП при надходженні до ВАІТ.

Уперше вивчено зв’язок між величиною СТЛА й ІЛСО та початковою тяжкістю
стану хворого.

Уперше визначені критерії порушення основних життєво важливих систем
організму, створено шкалу прогнозування тяжкості перебігу та результату
ПП.

Практичне значення одержаних результатів. Комплексна оцінка основних
аспектів критичних станів у дітей з тяжкими позалікарняними пневмоніями
при надходженні до ВАІТ, які впливають на результат захворювання –
морфометричних і клінічних показників клітин периферичної крові,
центральної і легеневої гемодинаміки, газообміну, компонентів системи
транспорту кисню, КОС і ВЕБ, виражена у шкалі прогнозу, може бути
використана для визначення початкового стану дитини та визначення
тактики інтенсивної терапії.

Розроблені критерії прогнозування втілено до практики відділення
анестезіології та інтенсивної терапії Харківської обласної дитячої
інфекційної клінічної лікарні (акт впровадження від 03.01.07),
відділення анестезіології та інтенсивної терапії Харківської обласної
дитячої клінічної лікарні (акт впровадження від 06.02.07), відділення
анестезіології та інтенсивної терапії Харківської обласної дитячої
клінічної лікарні № 1 (акт впровадження від 09.02.07), відділення
анестезіології та інтенсивної терапії Харківської міської дитячої
клінічної лікарні № 16 (акт впровадження від 23.01.07).

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провела клінічне
обстеження та лікування 130 хворих, які перебували у відділенні
анестезіології та інтенсивної терапії Харківської дитячої інфекційної
клінічної лікарні, самостійно вивчила дані вітчизняної і зарубіжної
літератури, провела патентно-ліцензійний пошук, разом з керівником
професором М.А. Георгіянц визначила мету і завдання дослідження,
висновки і практичні рекомендації, самостійно обробила наявний матеріал,
провела статистичні розрахунки, вивчила і проаналізувала отримані
результати за оцінкою початкової тяжкості стану дітей з тяжкими ПП.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені на
конференції молодих вчених ХМАПО (Харків, 2002), всеукраїнській
науково-практичній конференції з дитячої анестезіології та інтенсивної
терапії “Особливості болю у дітей та методи її лікування. Стандартизація
невідкладної допомоги у дітей” (Дніпропетровськ, 2003), засіданні
Асоціації анестезіологів Харківської області (Харків, 2005),
науково-практичній конференції “Досягнення сучасної анестезіології та
інтенсивної терапії” (Вінниця, 2006), науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Сепсис. Проблеми діагностики, терапії та
профілактики” (Харків, 2006), I Українському конгресі з питань
антимікробної терапії (Харків, 2006), на Українській науково-практичній
конференції з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії Харківського
державного медичного університету (Харків, 2007). Апробація дисертації
відбувалася на спільному засіданні кафедр дитячої анестезіології та
інтенсивної терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти,
анестезіології та інтенсивної терапії Харківської медичної академії
післядипломної освіти, дитячих інфекційних хвороб Харківської медичної
академії післядипломної освіти, кафедри невідкладних станів та
анестезіології Харківського державного медичного університету, дитячих
інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету,
патологічної анатомії Харківського державного медичного університету від
19.12.06, на фаховому семінарі на кафедрі анестезіології, інтенсивної
терапії та медицини невідкладних станів ФІПО Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького від 27.02.07.

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 19 статей,
з них чотири статті – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 166
сторінках друкарського тексту, складається зі вступу, огляду літератури,
5 розділів власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків,
практичних рекомендацій, списку літератури. Робота ілюстрована 72
таблицями, одним рисунком. Бібліографія включає 213 джерел (з них 128 –
кирилицею і 85 – латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконане у 2002–2006 рр. на
кафедрі дитячої анестезіології та інтенсивної терапії ХМАПО на базі
відділення анестезіології та інтенсивної терапії Харківської обласної
дитячої інфекційної клінічної лікарні. У роботі узагальнені результати
обстеження 130 дітей в критичних станах, обумовлених тяжкими формами ПП,
ускладнених дихальною недостатністю, сепсисом, шоком. Середній вік
досліджуваних хворих становив 12,4±1,3 міс. Найбільша кількість хворих
віком до одного року – 85, з них дітей до 6 міс. – 50. Менше було хворих
від одного до трьох років – 40 дітей, старших за три роки – п’ять осіб.
Середня тривалість захворювання до надходження в стаціонар становила
4,4±0,3 доби.

Діагноз тяжкої ПП встановлювали за комплексом клініко-рентгенологічних
даних. Ступінь дихальної недостатності у хворих з ПП при надходженні до
ВАІТ оцінювали згідно з класифікацією дихальної недостатності для дітей
раннього віку (наказ МОЗ України № 18 від 13.01.05). Тяжкість синдрому
поліорганної недостатності і функціонального дефіциту органів і систем –
за шкалою SOFA (2001). Досліджуваних хворих розподілили на дві групи. До
I групи увійшли 67 дітей з початковою тяжкістю стану за шкалою SOFA
2,0±0,2 бала. Ці діти не вимагали проведення респіраторної підтримки. До
II групи – 63 дитини, з оцінкою за шкалою SOFA 5,1±0,38 бала (р0,05). У дітей I і II груп діагностована дихальна
недостатність відповідно II і III ступеня. У хворих I групи осередкова
ПП спостерігалася у 54 випадках, осередково-зливна – у 13. У II групі
осередкова ПП діагностована у 31 хворого, осередково-зливна – у 32.
Осередково-зливна пневмонія достовірно частіше була у дітей II групи
(р0,05),
достовірне підвищення вмісту буферних основ (p0,05). Кількість
моноцитів у дітей до року була нижча норми, але недостовірно (p>0,05) і
достовірно нижча за норму у дітей, старших одного року (pH|| ~ ? ¤ ae 6 8 TH a ~ ? ?????? ?????????? occUUUUcOcCUccc·«« 1/2PУстановлено, що показники клінічного аналізу крові недостатньо об’єктивні для прогнозування тяжкості перебігу захворювання. З іншого боку, ЛІІ, ЛІН, ЛІС є найбільш простими, доступними і достатньо інформативними показниками тяжкості інтоксикації, що вживаються в клінічній практиці. На підставі діагностованих порушень оцінено внесок у прогноз тяжких ПП у дітей змін центральної і легеневої гемодинаміки, газообміну і системи компонентів транспорту кисню, КОС, клінічного аналізу крові, морфометричних показників СЯН периферичної крові. Ураховуючи вікові особливості показників центральної гемодинаміки і клінічного аналізу крові, усі прогностичні критерії адаптували для хворих з тяжкими ПП у віковій категорії до року і старших. Систематизовані специфічні і відносно специфічні показники сприятливого і несприятливого перебігу ПП, а також результату ПП з максимальним рівнем діагностичної значущості – 99%, а також 95% рівнем надійності. Не виявлено діагностичних критеріїв несприятливого результату тяжких ПП для дітей, старших одного року, через низьку летальність у даній віковій групі (двоє хворих). Прогнозування здійснюється за спеціально розробленою таблицею, де кожній ознаці відповідає величина діагностичного коефіцієнта (ДК) (табл. 1, 2). Таблиця 1 Основні критерії прогнозування тяжкості перебігу позалікарняних пневмоній у дітей до одного року Показники Критерії сприятливий перебіг несприятливий перебіг ФВ, % ?55,8 ?55,5 %(S, % ?37,9 ?23,8 ІЗПОС, дін(с(см-5(м 2 ?752,1 ?690,6 СТЛА, мм рт. ст. ?36,0 ?53,4 ІЛСО, дін ( с ( см -5 ( м 2 ?482,4 ?629,5 PaO2/FiO2 – ?248,0 PaO2, мм рт. ст. – ?50,0 PaCO2, мм рт. ст. – ?39,0 AaDO2, мм рт. ст. ?83,5 ?140,8 Qs/Qt, % ?4,35 – Площа СЯН, pic2 ?5987,0 ?7152,0 Площа ядра СЯН, pic2 ?1569,0 ?2100,0 Периметр СЯН, pic ?209,6 – ЯЦС – >0,44

ЛІС – ?0,46

ЛІН >0,39 –

Лімфоцити, % ?36,0 –

HCO3-, ммоль/л – ?23,5

ВЕ, ммоль/л – ?-11,7 або >3,4

ВВ, ммоль/л – ?34,0 або ?48,4

Примітка. ДК кожного основного критерію дорівнює 20 балів, має найвищу
діагностичну значущість – 99%.

Таблиця 2

Додаткові критерії прогнозування перебігу позалікарняних пневмоній у
дітей до одного року

Показники Критерії

сприятливого перебігу ДК Критерії несприятливого

перебігу ДК

ЧСС, уд/мин ?174,0 +2 ?180,0 -8

САТ, мм рт. ст. ?65,0 +5 ?62,6 -3

ЦВТ, мм рт.ст. – – ?5,18 -4

ХОС, л/хв ?1,92 +5 ?1,9 -5

СІ, л/ (хв(м2) ?4,7 +3 ?4,67 -5

PaO2, мм рт. ст. ?52,0 +3 – –

PaCO2, мм рт. ст. ?38,3 +4 – –

PvO2, мм рт. ст. ?35,8 +4 ?37,6 -3

PaO2/FiO2 ?250,0 +8 – –

Qs/Qt, % – – ?5,37 -8

VO2, мл/хв/м2 ?148,5 +2 ?144,07 -5

КУO2, % ?31,0 +3 ?29,0 -4

DО2, мл/хв/м2 ?634,3 +6 ?607,0 -5

pH ?7,33 +4 ?7,3 -7

HCO3-, ммоль/л ?24,4 +2 – –

ВЕ, ммоль/л від 2,5 до -8,2 +3 – –

ВВ, ммоль/л від 36,0 до 48,1 +3 – –

Паличкоядерні, % – – ?23,0 -4

Моноцити, % >3,0 +5
140,8 мм рт.ст., HCO3 ? 23,5 ммоль/л, ВЕ ? -11,7 або > 3,4 ммоль/л, ВВ 48,4 ммоль/л у дітей з позалікарняними пневмоніями при
надходженні до відділення анестезіології та інтенсивної терапії вказують
на наявність тяжких порушень газообміну, системи транспорту кисню,
кислотно-основного стану та вимагають такої корекції: проведення штучної
вентиляції легень, поліпшення мукоціліарного кліренсу
трахеобронхіального дерева, корекції розладів периферичного кровообігу.

3. Морфометричні показники сегментно-ядерних нейтрофілів: площа клітини
? 7152,0 pic2, площа ядра ? 2100,0 pic2, периметр клітини ? 210,3 pic,
ядерно-цитоплазматичне співвідношення > 0,44 вказують на вираженість
синдрому системної запальної відповіді у найтяжчого контингенту хворих
та є показанням до початку проведення респіраторної підтримки та
призначення антибактеріальної терапії цефалоспоринами III-IV генерації у
комбінації з аміноглікозидами.

4. При оцінці початкової тяжкості стану хворого з позалікарняною
пневмонією з використанням диференціально-діагностичного алгоритму
прогнозу захворювання сума діагностичних коефіцієнтів ? +13 балів вказує
на сприятливий перебіг захворювання, відсутність необхідності проведення
штучної вентиляції легень і є підставою для призначення
антибактеріальної терапії інгібіторзахищеними амінопеніцилінами
(амоксіцилін+клавулонова кислота) у дозі 100 мг/кг/добу по амоксіциліну
у поєднанні з аміноглікозидами (нетілміцин 7,5 мг/кг/добу або амікацин
20 мг/кг/добу) або цефалоспоринами II-III генерації (цефуроксим або
цефтріаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 100-200 мг/кг/добу) у поєднанні з
аміноглікозидами або сучасними макролідами (азітроміцин 10 мг/кг/добу
або кларітроміцин 15 мг/кг/добу). При сумі діагностичних коефіцієнтів ?
– 13 балів та несприятливому перебігу захворювання показана штучна
вентиляція легень, антибактеріальна терапія цефалоспоринами III-IV
генерації у комбінації з аміноглікозидами, інотропна підтримка. При
невизначеному прогнозі початковий стан дитини дорівнюють до найтяжчого
контингенту хворих.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Георгиянц М.А., Пороша Н.С. Оценка кислотно-щелочного состояния и
водно-электролитного баланса у детей с тяжелыми формами внебольничных
пневмоний // Укр. журн. екстрем. мед. – 2006. – № 4. – С. 39–43.

Здобувачем особисто виконано літературний огляд, набраний клінічний
матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний
розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

2. Георгиянц М.А., Пороша Н.С. Оценка центральной гемодинамики и
регионарного легочного кровотока у детей с тяжелыми внебольничными
пневмониями как способ прогнозирования тяжести и течения заболевания //
Проблеми медичної науки та освіти. – 2006. – № 4. – С. 37–40.

Здобувачем особисто виконано літературний огляд, набраний клінічний
матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний
розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

3. Георгіянц М.А., Корсунов В.А., Пороша Н.С. Оцінка ефективності
стартової інфузійної терапії септичного шоку у дітей // Укр. журн.
екстрем. мед. – 2002. – № 3. – С. 35–39.

Дисертантом особисто набраний клінічний матеріал, виконана статистична
обробка отриманих результатів.

4. Георгіянц М.А., Корсунов В.А., Пороша Н.С., Власенко Л.С. Оценка
эффективности различных вариантов антибактериальной терапии у больных с
септическим шоком // Укр. журн. екстрем. мед. – 2002. – № 3.– С. 26–28.

Здобувачем особисто визначена мета роботи, набраний клінічний матеріал,
виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні
розділи.

5. Георгиянц М.А., Пороша Н.С. Актуальные проблемы диагностики тяжелых
внебольничных пневмоний у детей // Біль, знеболювання і інтенсивна
терапія. – 2006. – № 1(д). – С. 28–31.

Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, виконано
літературний огляд, набраний клінічний матеріал, проведено статистичну
обробку отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та
результатів дослідження.

6. Георгиянц М.А., Пороша Н.С., Бочарова Т.В. Новые возможности
прогнозирования течения тяжелых внебольничных пневмоний у детей // Біль,
знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – № 1 (д). – С. 31–32.

Дисертантом особисто визначена мета наукової роботи, набраний клінічний
матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний
розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

7. Георгіянц М.А., Корсунов В.А., Одинець І.Ю., Кухар Д.І., Пороша Н.С.
Влияние инфузии гипертонически-гиперонкотических растворов на некоторые
показатели эндогенной интоксикации и водно-электролитного обмена у детей
с критическими расстройствами гемодинамики // Біль, знеболювання і
інтенсивна терапія. – 2001. – № 2 (д). – С. 26–27.

Дисертантом особисто набраний клінічний матеріал, виконана статистична
обробка отриманих результатів.

8. Георгиянц М.А., Пороша Н.С. Тяжелые внебольничные пневмонии у детей:
этиологическая структура и антибактериальная терапия // Клиническая
антибиотикотерапия.– 2005.– № 1. – С. 14–16.

Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, виконано
літературний огляд, набраний клінічний матеріал, проведено статистичну
обробку отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та
результатів дослідження.

9. Георгиянц М. А., Корсунов В.А., Пороша Н.С. Проблемы диагностики,
лечебной тактики и рациональной антибиотикотерапии внебольничных
пневмоний тяжелой степени у детей // Клиническая антибиотикотерапия.–
2005.–№ 6. – С. 5–8.

Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набраний клінічний
матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані
основні розділи.

10. Георгиянц М.А., Корсунов В.А., Одинец И.Ю., Кухарь Д.И., Пороша Н.С.
Диагностика и лечение тяжелых пневмоний у детей // Клиническая
антибиотикотерапия. – 2002. – № 3. – С. 18–22.

Здобувачем особисто виконано літературний огляд, статистичну обробку
отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та
результатів дослідження.

11. Георгиянц М.А., Корсунов В.А., Одинец И.Ю., Кухарь Д.И., Рожнова
А.С., Мушенко Л.В., Пороша Н.С., Шилова Е.В. Интенсивная терапия
бронхолегочных инфекций у детей // Мистецтво лікування. – 2005. – № 1. –
С. 48–53.

Дисертант особисто визначив мету роботи, набрав клінічний матеріал,
виконав статистичну обробку отриманих результатів, написав основні
розділи.

12. Георгиянц М.А., Корсунов В.А., Пороша Н.С. Тяжелые пневмонии у
детей: проблемы диагностики и рациональной антибиотикотерапии в Украине
// Медицина неотложных состояний. – 2005. – № 1. – С. 47–49.

Здобувачем особисто визначена мета роботи, набраний клінічний матеріал,
виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні
розділи.

13. Георгиянц М. А., Корсунов В.А., Пороша Н.С. Тяжелые пневмонии у
детей: проблемы диагностики и рациональной антибиотикотерапии в Украине
// Неотложная медицинская помощь. – Х.: ХМАПО, 2005. – С. 261–270.

Дисертант особисто визначив мету наукової роботи, набрав клінічний
матеріал, виконав статистичну обробку отриманих результатів, написав
основні розділи.

14. Георгиянц М.А., Пороша Н.С. Оценка кислотно-щелочного обмена у детей
с тяжелыми формами внебольничных пневмоний // Сучасна педіатрія.
Проблеми та перспективи: Матеріали Української наук.-практ. конф. (18-19
січня 2007 р.). – Х.: ХДМУ, 2007. – С. 68-69.

Дисертантом набраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку
отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та
результатів дослідження.

15. Георгиянц М.А., Пороша Н.С., Бочарова Т.В. Морфометрические
изменения клеток периферической крови у детей в критических состояниях,
обусловленных тяжелыми внебольничными пневмониями // Сепсис. Проблеми
діагностики, терапії та профілактики: Матеріали наук.-практ. конф. з
міжнародною участю (29-30 березня 2006 р.). – Х.: ХМАПО, 2006. – С.
64–66.

Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набраний клінічний
матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний
розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

16. Георгиянц М.А., Пороша Н.С. Эффективность и безопасность применения
фторхинолонов у детей // Матеріали I Укр. конгресу з питань
антимікробної терапії. – Х.: ХМАПО, 2006. – С. 23–26.

Здобувачем особисто виконано літературний огляд, набраний клінічний
матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний
розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

17. Георгиянц М.А., Корсунов В.А., Пороша Н.С. Тактика проведения
антибактериальной терапии у детей в критических состояниях,
обусловленных тяжелыми внебольничными пневмониями // Матеріали всеукр.
наук.-практ. конф. з дитячої анестезіології та інтенсивної терапії
“Особливості болю у дітей та методи її лікування. Стандартизація
невідкладної допомоги у дітей”. – Д.: ДДНУ, – 2003. – С. 130 – 132.

Дисертант особисто визначив мету наукової роботи, набрав клінічний
матеріал, виконав статистичну обробку отриманих результатів, написав
основні розділи.

18. Георгіянц М.А., Корсунов В.А., Одинець І.Ю., Кухар Д.І., Пороша
Н.С., Гусаков І.В. Антибіотикотерапія критичних станів, зумовлених
тяжкими формами пневмоній // Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму
Асоціації інфекціоністів України “Тяжкі форми інфекційних хвороб і
невідкладні стани”. – Тернопіль, 2002. – С. 41–42.

Здобувачем особисто виконано літературний огляд, набраний клінічний
матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний
розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

19. Корсунов В.А., Пороша Н.С., Власенко Л.С. Элементы интенсивной
терапии синдрома полиорганной недостаточности в детской инфекционной
клинике // Нові технології в медицині. – Х.: ХМАПО, 2000. – С. 26–27.

Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набраний клінічний
матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів.

АНОТАЦІЯ

Пороша Н. С. Прогнозування перебігу тяжких позалікарняних пневмоній у
дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. –
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
Донецьк, 2007.

У дисертації наведені результати обстеження 130 дітей у критичних
станах, зумовлених тяжкими позалікарняними пневмоніями, при надходженні
у відділення анестезіологіії та інтенсивної терапії. У 80,0% хворих
спостерігалися порушення центральної гемодинаміки. У дітей, що не
потребували штучної вентиляції легень, переважав нормодинамічний режим
гемодинаміки. У найтяжчих хворих виявлено гіподинамічний режим
гемодинаміки. Виявлені значні порушення легеневої гемодинаміки у 91,5%
хворих. У пацієнтів, які не потребують респіраторної підтримки, середній
тиск у легеневій артерії та індекс легеневого судинного опору були
збільшені у два рази, у найтяжчих хворих – перевищували нормальні
показники більш ніж у чотири рази. Найбільш виражені зміни газообміну і
системи транспорту кисню були у найтяжчих хворих: виражена гіпоксемія,
гіперкапнія, а також побічні ознаки порушення утилізації кисню
периферичними тканинами. У переважної більшості дітей (91,5%)
спостерігалося порушення кислотно-основного стану. Для дітей, що не
потребували штучної вентиляції легень, був характерний суб- або
компенсований респіраторний алкалоз. У хворих, які потребували
респіраторної підтримки, спостерігався декомпенсований або частково
компенсований респіраторний ацидоз. При морфометричному дослідженні
сегментно-ядерних нейтрофілів периферичної крові виявлено, що у всіх
дітей відбувалися значні зміни в структурі клітини: найбільш виражене
збільшення площі, периметра, площі ядра, а також
ядерно-цитоплазматичного співвідношення порівняно з контролем
спостерігалося у найтяжчих хворих. Найбільш інформативними показниками
клінічного аналізу крові, що відображають початкову тяжкість стану
хворого, є лейкоцитарний індекс інтоксикації, лімфоцитарно-нейтрофільний
та лімфоцитарно-сегментно-ядерний коефіцієнти, зміни яких спостерігалися
у 96,0% досліджуваних хворих. За отриманими результатами розроблений
діагностичний алгоритм прогнозування початкової тяжкості стану дітей при
надходженні у відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Ключові слова: діти, позалікарняні пневмонії, тяжкість стану,
прогнозування.

АННОТАЦИЯ

Пороша Н.С. Прогнозирование течения тяжелых внебольничных пневмоний у
детей. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.30 – анестезиология и интенсивная терапия. –
Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького МОЗ
Украины, Донецк, 2007.

В диссертации представлены результаты обследования 130 детей в
критических состояниях, обусловленных тяжелыми внебольничными
пневмониями, при поступлении в отделение анестезиологии и интенсивной
терапии. На основании полученных данных сформулированы критерии
прогнозирования тяжести течения и исхода заболевания. У 80,0% больных
наблюдались нарушения центральной гемодинамики. У детей, которые не
нуждались в искусственной вентиляции легких, преобладал
нормодинамический режим гемодинамики за счет тахикардии со снижением
ударного объема, насосной функции левого желудочка. У самого тяжелого
контингента больных отмечался гиподинамический режим гемодинамики со
снижением конечнодиастолического размера и объема левого желудочка,
ударного объема, а также насосной функции левого желудочка, снижением
доставки кислорода к периферическим тканям. Выявлены тяжелые нарушения
легочной гемодинамики у 91,5% больных. У пациентов, которые не нуждаются
в респираторной поддержке, среднее давление в легочной артерии и индекс
легочного сосудистого сопротивления были увеличены в два раза. У самого
тяжелого контингента больных данные величины превышали нормальные
показатели более чем в четыре раза. Наиболее выраженные изменения
газообмена и системы транспорта кислорода также наблюдались у самых
тяжелых больных: гипоксемия, гиперкапния, а также косвенные признаки
нарушения утилизации кислорода периферическими тканями. У подавляющего
большинства детей наблюдалось нарушение кислотно-основного состояния –
91,5%. Для больных, которые не нуждались в респираторной поддержке, был
характерен суб- или компенсированный респираторный алкалоз. У больных,
которые нуждались в искусственной вентиляции легких, наблюдался
декомпенсированный или частично компенсированный респираторный ацидоз.
При морфометрическом исследовании сегментоядерных нейтрофилов
периферической крови обнаружено, что у всех обследованных больных
происходят значительные изменения в структуре клетки. Наиболее
выраженные изменения: увеличение площади, периметра клетки, площади
ядра, а также ядерно-цитоплазматического соотношения по сравнению с
контрольной группой наблюдались у самого тяжелого контингента больных с
высокой оценкой за шкалой SOFA. Менее выраженные изменения данных
показателей отмечались в группе больных, которые не нуждались в
проведении искусственной вентиляции легких, однако они также достоверно
отличались от показателей контрольной группы. Наиболее информативными
показателями клинического анализа крови, отражающими исходную тяжесть
состояния больного, являются лейкоцитарный индекс интоксикации,
лимфоцитарно-нейтрофильный и лимфоцитарно-сегментоядерный коэффициенты,
изменения которых наблюдались у 96,0% больных. На основании полученных
результатов разработан диагностический алгоритм прогнозирования исходной
тяжести состояния детей и исхода заболевания при поступлении в отделение
анестезиологии и интенсивной терапии. Он включает специфичные и
относительно специфичные показатели газообмена, системы транспорта
кислорода, кислотно-основного состояния, центральной и легочной
гемодинамики, клинические и морфометрические показатели клеток
периферической крови и позволяет с высокой степенью надежности
(84,1±5,0%) прогнозировать тяжесть патологического процесса, а в
65,0±5,0% – исход заболевания.

Ключевые слова: дети, внебольничные пневмонии, тяжесть состояния,
прогнозирование.

ANNOTATION

N.S. Porosha. Prediction of clinical course of severs community-acquired
pneumonia in children. – Manuscript.

Thesis for degree of candidate of medical sciences in speciality
14.01.30 is an anesthesiology and intensive therapy. – Donetsk State
Medical University named after M.Gorky, Donetsk the Ministry of Health
of Ukraine, Donetsk 2007.

The dissertation presents the results of examination of 130 children in
critical state, caused by severs community-acquired pneumonia, when
admitted to anesthesiology and intensive therapy unit. Abnormality of
central hemodynamics was observed at 80.0% patients. Normal dynamic
condition of hemodynamics prevailed at children, who did not require
respirator support. The hypodynamic condition of hemodynamics was
observed with the most severity patients. Severe disorders of pulmonary
dynamics were revealed at 91.5% patients. The patients, who did not
require respiratory support, pulmonary artery average pressure and
pulma-vascular resistance index were twice as high. The value of
pulmonary artery average pressure and pulmo-vascular resistance index
exceeded the normal figures more than four-fold at the most severity
patients. The most apparent alteration of gas exchange and oxygen
transportation system was present at the most severity patients:
hypoxemia, hypercapnias well as indirect signs of abnormal oxygen
utilisation by peripheral tissues. The prevailing majority of children
had abnormality of acid-base balance – 91.5%. Sub- and compensated
respiratory alkalosis was characteristic for children, who did not
require require respirator support. Uncompensated or partially
compensated respiratory acidosis was observed with patients, who
required respiratory support. At morphometric investigation of the
peripheral blood segment-nuclear neutrophil, significant alterations in
cell structure was revealed at examined patients. The most apparent
alterations are as follows: increase area and perimeter of
segment-nuclear neutrophil, nucleus area of segment-nuclear neutrophil,
as well as nuclear cytoplasmic ratio as compared with control group,
were observed at the most severity patients. The most informative
clinical index of blood that reflect the initial severity of the patient
condition are the following factors: leukocytal intoxication index,
ratio of lymphocyte to neutrophils, ratio of lymphocyte to
segment-nuclear neutrophils, alterations of which were observed at 96.0%
patients of tested group. On the basis of the obtained results we have
developed the diagnostic algorithm of prediction of initial severity of
children when admitted to the intensive therapy department.

Key words: children, community-acquired pneumonia, severity of
condition, prediction.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

ВАІТ– відділення анестезіології та інтенсивної терапії

ВЕБ – водно-електролітний баланс

ДК – діагностичний коефіцієнт

ІЗПОС – індекс загального периферичного опору судин

ІЛСО – індекс легеневого судинного опору

КДО ЛШ – кінцеводіастолічний об’єм лівого шлуночка

КДР ЛШ – кінцеводіастолічний розмір лівого шлуночка

КОС – кислотно-основний стан

ЛІІ – лейкоцитарний індекс інтоксикації

ЛІН – співвідношення кількості лімфоцитів до нейтрофілів

ЛІС – співвідношення кількості лімфоцитів до сегментно-ядерних
нейтрофілів

ПП – позалікарняна пневмонія

СІ – серцевий індекс

СТЛА – середній тиск в легеневій артерії

СЯН – сегментно-ядерні нейтрофіли

УО – ударний об’єм

ФВ – фракція викиду

ХОС – хвилинний об’єм серця

ШВЛ – штучна вентиляція легенів

ЯЦС – ядерно-цитоплазматичне співвідношення

AaDO2 – альвеоло-артеріальний градієнт

DO2 – доставка кисню

КУO2 – коефіцієнт утилізації кисню

PaO2 – парціальний тиск кисню в артеріальній крові

PaСO2 – парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові

PaO2/FiO2 – коефіцієнт оксигенації

PvO2 – парціальний тиск кисню у венозній крові

Pic – піксель

SaO2 – насичення артеріальної крові киснем

% (S – відсоток передньозаднього скорочення

VO2 – споживання кисню

Qs/Qt – відсоток внутрішньолегеневого шунтування крові справа наліво

Пороша Наталія Станіславівна

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних
наук

Відповідальний за випуск Колесніков А.М.

Підписано до друку 03.04.07

Формат 60*84/16. Папір офсетний.

Друк – ризографія.

Ум. друк. арк.. 0,90. Тираж. 100 прим. Зам. № 087-07

Надруковано СПД ФО Бровін О.В. Код 2708608999.

61022, м. Харків, майдан Свободи, 7. Т. (057) 758-01-08

PAGE 24

PAGE 24

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020