ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
СОЛОВЙОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
УДК 616-084:613.64:622-057.5
Особливості впливу і профілактика шкідливої дії інфразвуку,
низькочастотного шуму і вібрації на гірників вугільних шахт
14.02.01-гігієна
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ-2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному інституті медико-екологічних
проблем Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк), МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Мухін Володимир В’ячеславович, Науково-дослідний інститут
медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (м.
Донецьк), МОЗ України, директор інституту.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Гвозденко Людмила Андріївна, Інститут медицини праці АМН України,
завідуюча лабораторією з вивчення і нормування фізичних факторів
виробничого середовища;
доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Вищипан Віталій Пилипович, Український науково-дослідний інститут
промислової медицини, заступник директора з наукової роботи.
Провідна установа: Харківський державний медичний університет,
кафедра загальної гігієни та екології №1, МОЗ України, м. Харків.
Захист відбудеться “ 11 ”__липня___2006 р. о 14_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН
України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).
Автореферат розісланий “09”_червня__2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.В. Степаненко
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Очевидним фактом є збільшення професійної
захворюваності в цілому по Україні, та на підприємствах вугільної
галузі, які формують високий рівень професійної патології. Особливої
уваги заслуговує темп її зростання в 7,9 раз за період з 1983 до 2003
року (Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., 2005) і дані про динаміку розвитку, а
також ризик і особливості формування сполучених форм професійних
захворювань серед гірників (Мухин В.В., Передерий Г.С., Харковенко
Н.М., 2001; Кальянов А.В., Ивков О.А., Тутов П.И., 1996).
Аналіз умов праці гірників свідчить про те, що інтенсивний розвиток
вуглевидобутку пов’язаний з поглибленням горизонтів шахт до 1200 метрів,
з застосуванням комплексів нового технічного рівня (1МКД-90 і
модифікацій, 1АЩМГ та ін). При веденні підготовчих робіт здійснюється
перехід від серійних марок прохідницьких комбайнів і навантажувальних
машин ГПКС, 1ПНБ, 2ПНБ-2У та ін. до більш сучасних і уніфікованих:
П-110, П-220, КСП-32, УБК 1600 “Буян”. Зростання енергетичної потужності
обладнання та машин пов’язане з підвищенням низькочастотної
віброакустичної активності (Карнаух М.Г., Шевцова В.М., Чернюк В.І.,
2005; Флавицький Ю.В. та ін., 1990; Ізмеров М.Ф., та ін., 1998). Тому є
необхідність гігієнічної оцінки віброакустичних факторів на вугільних
шахтах з нової точки зору, а саме: визначення гігієнічної значущості
інфразвуку та низькочастотних шуму і вібрації.
Із численних вітчизняних та іноземних джерел відомо про негативні зміни
у функціональному стані організму (ФСО) працівників різних професій під
впливом інфразвуку, низькочастотних акустичних та вібраційних коливань
(Андреева-Галанина Е.Ц. и соавт., 1976; Алексеев С.В., Суворов Г.А.,
Кадыскина Е.Н., 1976; Реутов О.В., 1975; Карпова Н.И., Малышев Э.Н.,
1981; Шайпак Е.Ю., 1984; Петров С.А., 1984; Самойлов В.О., Пономаренко
Г.Н., Енин Л.Д., 1994; Свидовый В.И., 1994; Куралесин Н.А., 1997;
Нехорошев А.С., 1998; Суворов Г.А., Старожук И.А., Тарасова Л.А., 2000;
Плужников Н.Н. и соавт., 2001; Lewenthal H.G., 1980; Johnson D.L. 1976;
Griffin, M.J. 2004; Griffin, M.J. and Newman, M.M., 2004; Seidal H.,
2005; Takahashi Y. et. al., 2005). Відсутні дані про функціональний
стан гірників вугільних шахт під впливом тих же факторів.
Актуальною проблемою медицини праці є визначення професійних ризиків
здоров’ю робітників та розробка профілактичних заходів на рівні особи,
професійної групи та ін., що
2
знаходяться під впливом шкідливих небезпечних факторів (Чернюк В.І.,
Вітте П.М., 2005; Гвозденко Л.А., 2003). Гігієнічний потенціал стажової
експозиційної дози кінематичних параметрів (шуму, вібрації), як основи
профілактики, показано в наступних роботах: (Денисов Э.И., 1995, 2001;
Суворов Г.А. и соавт., 2000; Колганов А.В., 1986; Ластков Д.О., 2001;
Выщипан В.Ф., 1987, 1990, 2003). Але ризик здоров’ю гірників вугільних
шахт в залежності від експозиції інфразвуку, низькочастотного шуму та
вібрації і заходи профілактики їх шкідливої дії не визначено.
Таким чином, розв’язання проблеми оздоровлення умов праці у вугільній
галузі потребує удосконалення існуючої системи профілактики на основі
гігієнічних критеріїв професійного ризику (стажова експозиція фактору) з
урахуванням частотно-залежних змін функціонального стану організму
гірників під впливом інфразвуку та інших віброакустичних факторів,
переважно низькочастотного діапазону.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалася на основі тематики таких науково-дослідних робіт:
“Обосновать гигиенические критерии повышенного риска профессиональной
патологии на основе дозной оценки сочетанного влияния основных
физических факторов глубоких шахт на организм горнорабочих”
(№ держреєстрації 01860012745, 1986-1989); “Разработка прогноза риска
развития вибрационно-шумовой патологии на основе анализа доз шума,
вибрации, профзаболеваемости, с целью внедрения более эффективных
профилактических мероприятий” (№ держреєстрації 01900023549, 1990-1991;
які є часткою програми робіт МВП СРСР по зниженню шуму та вібрації на
підприємствах вугільної галузі на 1990 – 1995 рр. від 21.04.89р. пп.
1.9, 4.1, 4.2, 4.3; “Выявить динамику изменений взаимодействия
длительной тепловой и вибрационной нагрузок, характерных для угольных
шахт” (№ держреєстрації 01900057361, 1990-1991; “Разработать систему
медицинской реабилитации горнорабочих вибро- и шумоопасных профессий” (№
держреєстрації UА 01002883р, 1992-1994гг.; “Розробити технологію
післязмінної реабілітації та лікування працівників гірничих підприємств,
зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці” (№ держреєстрації
0101U006523, 2001-2004); виконаних у рамках міжгалузевої програми
“Здоров’я нації” (Указ президента України від 08.09.2000 р. № 963)
“Изучить и оценить пылевые, шумовые, вибрационные и другие нагрузки на
организм работников различных отраслей промышленности, разработать
профилактические мероприятия” (№ держреєістрації
3
0105U000395, 2002-2005), виконаних у Донецькому Науково-дослідному
інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості
(м. Донецьк).
Тема кандидатської дисертації затверджена на засіданні Проблемної
комісії МОЗ та АМН України “Гігієна праці та профзахворювання”,
(протокол від 08.04.2003 р., №1).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – обгрунтувати і розробити
систему заходів щодо профілактики функціональних порушень стану здоров’я
гірників вугільних шахт з урахуванням особливостей впливу інфразвуку,
низькочастотного шуму і вібрації на основі гігієнічних критеріїв
професійного ризику (експозиція загального звукового тиску, шуму та
вібрації).
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:
Дати загальну гігієнічну оцінку віброакустичним і супутнім виробничим
факторам на вугільних шахтах Донбасу.
Вивчити вплив комплексу виробничих факторів (інфразвуку, шуму, загальної
та локальної вібрації та ін.) на стан здоров’я гірників по показникам
змінної динаміки функціонального стану організму.
3. Обгрунтувати гігієнічні критерії ризику, а саме експозицію
загального звукового тиску, низькочастотного шуму та вібрації, які
викликають порушення стану здоров’я гірників вугільних шахт.
4. Удосконалити систему заходів профілактики порушень стану здоров’я
гірників шумо- та вібронебезпечних професій.
Об’єкт дослідження. Робочі місця на підземному і поверхневому шахтному
комплексі, обліково-статистичні форми професійної захворюваності.
Предмет дослідження. Умови праці в т.ч. фізичні (енергетичні) фактори
виробничого середовища, функціональний стан організму гірників у
виробничих умовах: здоров’я, передхвороба, хвороба.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчена поширеність,
визначені рівні та основні джерела інфразвуку, низькочастотного шуму і
вібрації на вугільних шахтах Донбасу. Вперше визначено фоновий рівень
інфразвуку на підземному шахтному комплексі (98-102 дБ Лін).
Уточнено ризик порушень функціонального стану організму гірників
вугільних шахт на основі зіставлення їх з експозиційними стажовими
дозами шуму і вібрації, з урахуванням гігієнічної значущості інфразвуку
і віброакустичних коливань низькочастотного діапазону.
4
Вперше для вугільних шахт розроблено санітарно-технічні та
медико-біологічні заходи щодо профілактики порушень стану здоров’я
гірників вугільних шахт з урахуванням отриманих нових даних про шкідливу
дію інфразвуку і віброакустичних факторів низькочастотного діапазону.
Практичне значення отриманих результатів. Основні методичні матеріали
для практичного застосування системи профілактики шкідливої дії
інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації на ФСО гірників послідовно
викладено в наступних роботах: “Інструкція щодо визначення допустимих
термінів роботи працюючих у шкідливих умовах” (лист погодження МОЗ
України від 20.12.2005 № 1.04/86); “Методические рекомендации по системе
оценки и контроля санитарной безопасности труда горнорабочих по основным
физическим (энергетическим) факторам” (1990), упроваджені в практику
санітарно-епідеміологічної служби, відомчих служб і лабораторій
виробничих объєднань и шахт Донецької області (7 актів упровадження), і
Луганській області (2 акта упровадження); Методичні рекомендації
“Медична технологія післязмінної реабілітації, диспансеризації та
лікування робітників вугільних підприємств, зайнятих у шкідливих та
небезпечних умовах праці” (затверджені МЗ України 22.12.2004 р.).
Матеріали включені до лекцій на курсах підвищення кваліфікації для
санітарних лікарів (Акт упровадження на кафедрі “Гігієна з курсом ІТР”
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького).
Нововведення “Медична технологія післязмінної реабілітації,
диспансерізації та лікування робітників вугільних підприємств, зайнятих
у шкідливих та небезпечних умовах праці” включено до Реєстру галузевих
нововведень № 22-23 за 2005 р. під № 203.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано планування
досліджень, літературний та інформаційний пошук, вибір напрямку
досліджень, постановка мети і задач, визначення методів досліджень,
проведення інструментальних вимірів основних фізичних виробничих
факторів та фізіологічних показників на підземних робочих місцях і на
поверхневому шахтному комплексі, аналіз, формування таблиць електронних
даних, математичне опрацювання матеріалів та інтерпретація результатів
роботи. Автором розроблено рекомендації з профілактики несприятливого
впливу низькочастотних віброакустичних факторів на вугільних шахтах.
Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів
публікацій.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися й
обговорювалися на 16-ти конференціях, з’їздах, симпозіумах і семінарах,
в тому числі: на
5
Міжнародному симпозіумі “International symposium on Health Effects of
Industrial Noise” (Minsk, Byelorussia, 1991); Міжнародному симпозіумі
(IFAS-ВАСОТ) “Предупреждение риска (Научно-техническая эволюция)”
(Москва, Россия, 1992); 10-ій Всеросійскій конференції по фізіології
праці “Успехи и перспективы физиологии труда в третьем тысячелетии”
(Москва, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Бизнес,
экология, здоровье” (Донецк, 2001); Міжрегіональній науково-практичній
конференції “Повышение эффективности профилактических мероприятий,
направленных на устранение вредных производственных факторов и снижение
уровня профессиональных заболеваний на угольных предприятиях” (Луганск,
2005); Науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій
80-річчю НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної
промисловості “Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і
медичної екології Донбасу” (Донецьк, 2005).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 24 друкованих
роботах, в тому числі в 6 статтях, з них 5 в фахових журналах ВАК, 2
методичних рекомендаціях, 16 тезах докладів, 3 роботи представлено у
матеріалах міжнародних симпозіумів, конференцій.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести
розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та
додатків. Дисертація викладена на 244 стор. друкарського тексту,
ілюстрована 38 таблицями та 15 рисунками, список використаних
літературних джерел включає 202 вітчизняних та іноземних найменувань на
21 стор., наведено 6 додатків на 66 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Основні об’єкти досліджень – глибокі
вугільні шахти (2-і з крутим, 4-ри з положистим заляганням вугільних
пластів). Проведені гігієнічні дослідження умов праці на робочих місцях
підземного і поверхневого шахтного комплексу – вимірювання і оцінка
параметрів загального рівня звуку (LA) і звукового тиску (LЛін.), шуму
(Lі) в октавних смугах з середньо-геометричними частотами (5900
одиничних вимірів), локальної і загальної вібрації (3100 одиничних
вимірів), розрахунок інтегральних показників шуму (LAекв.), загального
звукового тиску (LЛін.екв.) і вібрації (L кор.екв.) (157 типових
робочих місць), 109 вимірів виробничо-кліматичних факторів. Вимірювання
і оцінка параметрів основана на діючих нормативно-методичних документах
(ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.039-99, ДСН 3.3.6.042-99, ) та керівних
документах Мінвуглепрому (ДСП 3.3.1.095-2002, ДНАОП 1.1.30-1.01-00).
Оцінка ступеня виразності інфразвуку на робочих місцях виконано по
6
співвідношенню рівня звукового тиску по шкалі “Лінійна” і “А” шумоміра
відповідно до вимог ДСН 3.3.6.037-99. Крім того, застосовувалися
апріорні конструктивно-будівельні і технологічні ознаки інфразвуку,
викладені в монографії Ізмерова Н.Ф., та ін. (1998), а саме: великі
габарити двигунів і висока одинична потужність машини при порівняно
низькому робочому числі обертів, ходів або ударів, неоднорідність або
циклічність технологічного процесу при великих його потужностях або
масштабах, флуктуації потужних потоків газів, а для шахтних виробок
наявність ідеально відбиваючих поверхонь і підвищеного барометричного
тиску, які сприяють розповсюдженню акустичних хвиль на великі відстані.
Для підземних досліджень використовувалась апаратура в іскробезпечному
виконанні (ШВК-І з грифом (РВ). Метрологічна перевірка приладів
проведена в Донецькому державному центрі стандартизації і метрології. В
підземних умовах проведено 30 повнозмінних хронометражних досліджень,
необхідних для розрахунку еквівалентних рівнів віброакустичних факторів.
Фізіологічні дослідження функціонального стану організму практично
здорових гірників (72 спостереження по 17 показникам) проведені серед
машиністів вуглевиїмкових машин, гірників очисного вибою, вибійників,
зайнятих на відбійних молотках, прохідників при буро навантажувальному
і буро вибуховому способах ведення підготовчих робіт). Визначені до- і
післязмінні зрушення показників функціонального стану організму гірників
серед 2-х основних професій – вибійників та прохідників, для сенсорної
системи по тимчасовому зниженню порога (ТЗП) слухової, вібраційної і
больової чутливості, зорово-моторної реакції (ЗМР), критичної частоти
світлових миготінь (КЧСМ); для серцево-судинної системи – методом
варіаційної пульсометрії (ВП), вимірів артеріального тиску (АТ), частоти
серцевих скорочень (ЧСС); нервово-м’язового апарата – методом
динамометрії, треморометрії, дослідження функціонального стану
вестибулярного аналізатору (ФСВА) проведені за експрес-методикою К.Ф.
Трінуса (усього 6380 одиничних фізіологічних вимірів). В підземних
умовах безпосередньо на робочих місцях виконано 1848 вимірів показників
ФСО у вибійників на відбійних молотках і 1056 – у прохідників при буро
вибуховому способі ведення підготовчих робіт.
Для виявлення особливостей фізіологічних реакцій на шкідливу дію
віброакустичних факторів низькочастотного діапазону і з метою усунення
помилкової інтерпретації неспецифічних фізіологічних змін під впливом
інших чинників, наприклад мікроклімату, проведені дослідження ФСО
вибійників і прохідників з вібраційною хворобою, яка домінує
7
при різних сполуках професійної патології (77 спостережень по 138
специфічним і неспецифічним показникам, в т.ч. 7 показників виробничого
характеру). Для визначення залежності між дозами віброакустичних
факторів і ймовірністю виникнення вібраційної хвороби та нейросенсорної
приглухуватості у гірників, проведено збір даних і опрацювання 126
спеціально розроблених для цієї мети карт обліку.
Ризик порушень ФСО гірників у залежності від спектральних характеристик
шуму і вібрації визначений по наступному алгоритму: спочатку проведене
анкетування 184 робітників підземного і поверхневого шахтного комплексу
і вуглезбагачення. За базовий рівень (контроль – 45 чоловік) було
прийняте значення частоти скарг серед інженерно-технічних працівників
(ІТП) вугільних підприємств, умови яких відповідали припустимим. Потім
були виділені дві групи: перша – з переважним впливом інфразвуку і
низькочастотних віброакустичних факторів (ІНВАФ), під яким
розуміється вплив на організм людини загальної і (або) локальної
вібрації з максимальними рівнями коливальної енергії в октавних смугах
із середньо-геометричними частотами від 1 до 16 Гц і звукових коливань
інфранизькочастотного діапазону з максимумом звукової енергії на
частотах до 125 Гц. Друга група – з переважним впливом середньо- і
високочастотних віброакустичних факторів (СВВАФ), з максимальними
рівнями коливальної енергії вібрації в октавних смугах із
середньо-геометричними частотами 31,5 Гц і вище і шуму з максимумом
звукової енергії на частотах від 250 до 8000 Гц. Угрупування за цими
показниками зумовлені необхідністю виділення частотно-залежних скарг,
пов’язаних з несприятливим впливом ІНВАФ. Перелік скарг в анкеті
складений із симптомів, що найбільш частіше зустрічалися при впливі
інфразвуку і (або) низькочастотного шуму та вібрації по літературним
даним (Измеров Н.Ф., и соавт., 1998; Суворов Г.А., и соавт., 2000).
Ризик функціональних порушень розрахований як відносний показник частоти
скарг в експонованій групі ІНВАФ, СВВАФ до частоти аналогічних скарг в
неекспонованій групі ІТП (контроль).
Математико-статистичне опрацювання матеріалів проведено методами
варіаційної статистики, множинного кореляційного і факторного аналізу,
непараметричного критерію оцінок (Вілкоксона) на ПЭОМ із застосуванням
пакета прикладних статистичних програм обробки даних (Excel-2003)
ліцензійного програмного забезпечення Windows XP Home Edition X10-60277.
Вибір математичних методів відповідно завданням досліджень виконано
згідно рекомендацій (Антомонов М.Ю., 2000).
8
Результати дослідження та їх обговорення. Матеріали шахтних гігієнічних
досліджень віброакустичних чинників виконані на 6 глибоких вугільних
шахтах, типових для регіону, у тому числі чотири з положистим заляганням
вугільних пластів: АП “Шахта ім. А.Ф. Засядько”, шахта №23 Ш/У
“Петровське”, шахта “Глибока”, і шахта “Заперевальна №2” ГХК
“Донвугілля”, і дві з крутим заляганням вугільних пластів: шахта ім.
О.І. Гаєвого П/О “Артемвугілля” і шахта “Північна” П/О
“Дзержінськвугілля”). Вибір цих груп шахт для подальших досліджень
переслідував дві головні мети: перша, стандартизація умов досліджень по
температурному чиннику для основних професій, друга – забезпечення
репрезентативності даних дослідження віброакустичних факторів на шахтах
з різними гірничогеологічними та гірничотехнічними умовами, які зрештою
формують структуру віброакустичних чинників. Середня температура на
горизонтах від 900 м до 1100 м на обстежених шахтах визначалася в межах
від 26,0 °С до 30,6 °С, відносна вологість повітря 85 % – 93 %,
швидкість руху повітря від 0,5 до 2,7 м/с на очисних роботах. В
тупикових виробках прохідницьких вибоїв реєструвалася швидкість руху
повітря менше 0,3 м/с, температура повітря робочої зони від 27,9 °С до
30,4 °С, при відносній вологості повітря 86 % – 92 %. Барометричний тиск
(БТ) на всіх обстежених ділянках коливався від 109,5 до 111 кПа, в той
же час на поверхні шахти, у стовбура, рівень БТ склав 97 – 98,2 кПа.
Враховуючи отримані дані та зіставляючи їх з категорією важкості праці
робітників основних професій (III) встановлено що мікрокліматичні умови
на більшості досліджених підземних робочих місцях перевищують санітарні
норми ДСП 3.3.1.095-2002, особливо по температурному фактору і в цілому
характеризуються як нагріваючий мікроклімат.
Розподілом робочих місць підземного і поверхневого шахтного комплексу
за характером спектра звукового тиску і виробничої вібрації встановлена
перевага кількості робочих місць з джерелами низькочастотних акустичних
факторів (58%) над середньо- і високочастотними (42%) відповідно. Аналіз
спектрального складу виробничої вібрації свідчить про те, що питома
вага робочих місць з максимальними значеннями нормованих параметрів по
загальній вібрації у низькочастотному діапазоні частот (1-16 Гц) складає
52%. Низькочастотна локальна вібрація (8-16 Гц) характерна для робочих
місць вибійників, зайнятих виїмкою вугілля відбійними молотками (59%).
Характеристика спектрального составу за рівнями звукового тиску та звуку
з розподілом робочих місць по видам робіт представлено на рис.1., з
якого видно, що на досліджених вугільних шахтах в більшості
9
випадків домінує низькочастотний акустичний фактор – з максимальними
рівнями звукового тиску в межах до 125 Гц. На основі отриманих даних
складений перелік із професій і гірничошахтного устаткування, потенційно
небезпечних по інфразвуку, низькочастотному шуму і вібрації.
Характеристика гірничих робіт за ступенем виразності інфразвуку
показала, що на підземному шахтному комплексі під впливом виразного
інфразвуку знаходяться 21 % робочих місць, на поверхневому – 6 %
відповідно (рис.2). Потенційні джерела інфразвуку на підземних робочих
місцях є добувне і прохідницьке устаткування переважно нового технічного
рівня (1МКД90, КСП-32, КСП-22), на ділянці шахтного транспорту
стрічкові конвеєри. На поверхні джерелами інфразвуку, в першу чергу, є
вентилятори головного провітрювання типу ВЦД 47,5 і його поліпшена
модифікація ВЦД 42,5 “Север” з частотою обертів 2,5-8,3 Гц, ВЦД 31,5М2,
ВЦД 37,5, ВОД 30М2, ВОД 40, з основними робочими частотами 6,3-10 Гц,
турбокомпресори типу ТК-250-61-1 і ТК-500-61-1.
Зіставлення визначених у ході досліджень типових еквівалентних рівнів
звуку на робочих місцях, розподілених за критеріями гігієнічної
класифікації праці від 27.12.2001р. за № 528 з відповідними рівнями
інфразвуку, виміряного по загальному рівню звукового тиску (табл. 1)
дозволило, по перше: згрупувати професії по шкідливості умов праці, по
друге: визначити фоновий рівень інфразвуку в підземних умовах, який
склав 98-102 дБ, по третє: встановити для групи ІНВАФ розрахункову
величину допустимого загального рівня звукового тиску в межах 96-100 дБ
Лін. екв., а порогову стажову експозицію інфразвуку на рівні 112 дБ Лін.
екв.
Таблиця 1
Типові інтегральні показники рівней звуку (L А екв.) і відповідні їм
рівні
інфразвуку (LЛін екв.) на робочих місцях вугільних шахт
Умови праці по ГКП від 27.12.2001 № 528
2-й клас, припустимі шкідливі 3- го класу
3.1 3.2 3.3 3.4
L А екв., дБА 76,6±0,7 83,8±0,7 91,0±0,9 101,8±2,1 106,5±1,0
LЛін екв., дБ 99,2±12,7 98,3±3,0 102,1±2,8 117,0±9,0 107,5±1,0
? L А екв – LЛін екв, дБ 23 15 11 15 1
Отримані дані, після додаткових поглиблених досліджень проблеми, можуть
бути
10
використані для перегляду санітарних норм по інфразвуку, які при діючому
нормативному рівні загального звукового тиску у 110 дБ , на наш погляд,
не забезпечують допустимі умови праці.
Для оцінки ступеня несприятливого впливу шуму і вібрації на організм
гірників вивчені тимчасові зміни аналізаторних функцій протягом робочої
зміни. Проаналізовано кореляційну матрицю показників ФСО вибійників,
зайнятих виїмкою вугілля відбійними молотками (група ІНВАФ) і
прохідників при буровибуховому веденні підготовчих робіт (група СВВАФ).
З пар ознак, що характеризують зрушення у ФСО гірників після зміни,
встановлена ступінь спряженості показників ФСО гірників. Виконані
дослідження дозволяють виділити найбільш інформативні фізіологічні
показники, які адекватно відбивають відмінності впливу віброакустичних
факторів з різним спектральним складом.
У вибійників у групу інформативних увійшли наступні показники зі
значним і дуже сильним зв’язком, близьким до функціонального (0,5 ? r ?
0,9): середні порогу слуху на мовних частотах і на частоті 4000 Гц,
причому мінливість цього показника на мовних частотах більше виражена
для лівого вуха; імпульс м’язової сили (ІМС) також більше ліворуч, що
скоріш за все пов’язане з характерною робочою позою; треморометрія обох
рук; альгезіметрія і вібраційна чутливість, особливо на частоті 250 Гц
праворуч. У прохідників у групу інформативних увійшли ті ж показники що
й у вибійників, але на відміну від останніх встановлена значна
спряженість показників ЗМР, ФСВА, ІМС більше праворуч. Менша
інформативність для обох груп притаманна показникам ДЗМР і КЧСМ (r =
0,47-0,48) і неінформативним виявився поріг больової чутливості у
прохідників. При аналізі спектрального складу треморограм встановлено
зниження загального рівня тремору рук, яке відбувається в основному за
рахунок частот нижче 8 Гц, що свідчить про зростання напруженості
нервових процесів. Крім того, загальний рівень тремору у вибійників
значиме (p2bhAE?Oaeae
&
,
8
:
^
b
p
t
„
†
?
1/4
O
`„?a$
????
&
F
^„?a$
8Ці дані необхідні для визначення періоду виконання змінного завдання,
коли рекомендації з попередження ранніх функціональних порушень,
обумовлених впливом шуму і особливо низькочастотної вібрації будуть
найбільш потрібні.
Аналіз даних анкетного опитування гірників групи ІНВАФ показав, що
середня частота скарг, специфічних для дії інфразвуку та
низькочастотного шуму, в залежності від віку перевищувала аналізуємий
показник у контрольній групі від 1,6 до 2 разів з темпами приросту 125,
48 і 45 %% скарг відповідно у групах до 35 років, 35-40, більше 40
років. Частота скарг у залежності від стажу роботи в професії також
наростала у групі ІНВАФ більш ніж у контрольній в середньому від 1,5 до
5,4 раз у групах з 5-річним інтервалом. Аналіз зв'язку частоти скарг зі
стажовою експозиційною дозою шуму показав, що при досягненні критичної
дози шуму 101-105 дБА відбувається своєрідний перерозподіл – частота
неспецифічних скарг поступається місцем частоті специфічних при
збереженні в загальній структурі домінуючого положення перших до
моменту переходу в групу з накопиченою дозою шуму 106 дБА і більше.
Ступінь виразності інфразвуку на робочих місцях групи ІНВАФ пов'язана зі
збільшенням частоти скарг прямою залежністю, при загальному зниженні
показників у контролі та у групі СВВАФ.
Стандартизовані за віком і стажем дані про частоту скарг, згрупованих
на системному рівні дозволяють визначити ступінь професійної
зумовленості порушень ФСО в групі гірників з переважним впливом ІНВАФ
по величині відносного ризику (RR), розрахованого як відношення частоти
скарг в експонованій групі (ІНВАФ і СВВАФ) до частоти скарг у
контрольній групі по (Н.Ф. Измеров и соавт., 2001). Частота скарг
розрахована як середнє арифметичне від загальної кількості скарг (усього
29) з відзначених в анкеті.
Встановлено, що в групі з переважним впливом вібрації і шуму
інфранизькочастотного діапазону (ІНВАФ) найчастіше зустрічалися скарги,
характерні при
12
порушеннях з боку центральної нервової системи, а саме: головний біль,
запаморочення, почуття потемніння в очах і ін. (відносний показник
2,37) і порушення в психоемоційній сфері – почуття страху, тривоги,
дратівливість і ін. (1,09). Оцінка вірогідності розбіжностей між
контрольною групою і групою “ІНВАФ”, а також між групою “ІНВАФ” і
“СВВАФ” зроблена за допомогою критерію Вілкоксона (Z) для сполучених
пар. Так як Zst=3>Zф=1, то випливає висновок, що розбіжності між групами
вірогідні і характер скарг у групі “ІНВАФ”, зумовлений дією
специфічного інфранизькочастотного віброакустичного фактору. Рівень
ризику виникнення порушень ФСО гірників обстежених груп під впливом шуму
і вібрації інфранизькочастотного діапазону одержав оцінку “середній”, а
внесок ІНВАФ у виникненні порушень ФСО гірників шумо- вібронебезпечних
професій склав 33-50 %. Але варто враховувати також, що в залежності від
рівня впливу, ефект деяких факторів виявляється тільки в комбінації з
іншими. Наприклад, скарги, зв’язані зі слуховим аналізатором іноді
пред’являлися при наявності припустимих рівнів шуму і вібрації на
робочому місці, але при ступені виразності інфразвуку (? інфразвуку =
11- 20 дБ). Таким чином, знаходить підтвердження раніше висунута
гіпотеза про те, що вплив ІНВАФ на організм гірників викликає
неспецифічний відгук, особливо при комбінованій дії з іншими
несприятливими факторами.
Проведена порівняльна оцінка мінливості показників змінної динаміки ФСО
гірників груп ІНВАФ і СВВАФ по коефіцієнту варіації (CV, %) в залежності
від стажової дози шуму і вібрації. Встановлено, що при досягнені дози
шуму 100-103 дБ А у групі ІНВАФ, та 104-107 дБ А у групі СВВАФ найнижчий
коефіцієнт варіації склав відповідно 31-33 % і 25-27 %. Це свідчить про
виражену дію шкідливого фактору в межах отриманих доз. Величина стажової
експозиційної дози вібрації з мінімальним ступенем невизначеності по CV
складає для групи ІНВАФ 94-100 дБ, а для групи СВВАФ – 89-101 дБ.
Аналіз матеріалів професійної захворюваності нейросенсорною
приглухуватістю (НСП) в залежності від отриманих стажових експозиційних
доз шуму, дозволив встановити розрахунковий ризик НСП для групи ІНВАФ на
рівні 3 % і на порядок нижче (0,4 %-0,24 %) для групи СВВАФ при
однаковій дозі шуму 105 дБА. Зона ризику вібраційної хвороби (ВХ) з
ймовірністю 5,3-10,6 % для гірників групи ІНВАФ знаходиться в межах
97-101 дБ, а для групи СВВАФ відповідно при ймовірності ВХ 3,8 % – 7,6
% складає 96-100 дБ.
Розроблена “Система заходів щодо профілактики вібраційно-шумової
патології у гірників вугільних шахт”. Відмінні риси “Системи …”
полягають у наступному: з комплексу
13
організаційно-технічних заходів для рішення проблеми, розглянутої в
даній роботі, пропонується при атестації робочих місць враховувати всі
потенційні джерела інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації. Для
полегшення цієї роботи розроблено перелік професій і гірничошахтного
обладнання, небезпечного по низькочастотним віброакустичним факторам. З
метою захисту гірників від інфразвуку й низькочастотного шуму і вібрації
у шахті пропонується відомий метод активної компенсації (за принципом
протифази) і пасивного захисту (за принципом поглинання та ізоляції) в
нових умовах: на підземному, та на поверхнево-технологічному комплексі.
Захист часом пропонується виконувати на основі обгрунтованої нами
безпечної стажової експозиційної дози шуму і вібрації, викладеної в
“Інструкції щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у
шкідливих умовах” (лист погодження МОЗ України від 20.12.2005 №
1.04/86).
З медико-біологічних заходів запропоновано починати профілактичні
процедури в регламентовані, на підставі виконаних підземних
фізіологічних досліджень, перерви безпосередньо на робочому місці, для
скорішого відновлення не тільки втрачених функцій, але і знижених під
час виконання змінного завдання. З цією метою розроблено комлекс
гімнастичних вправ. Розроблено прийоми безпечної роботи із
шумовіброактивними машинами спеціально для гірників основних професій з
урахуванням особливостей низькочастотних складових у загальному спектрі
механічних і звукових коливань.
Для диспансерного спостереження і проведення цілеспрямованих
лікувально-профілактичних заходів пропоновано використовувати
категоризацію робочих місць по зонам ризику (табл. 2), яка базується на
принципово новому підході (Измеров Н.Ф. и соавт., 2001; Чернюк В.І.,
Вітте П.М., 2005), щодо контролювання і керування ризиком несприятливих
наслідків шкідливої дії ІНВАФ.
Таблиця 2
Категоризація робочих місць вугільних шахт по зонам ризику
віброакустичної небезпечності
ГКП № 528 від 27.12.2001 р. Зона ризику Стажова експозиція факторів,
розрахована по формулі Денисова Е.І. (2001)
шуму, дБА інфразвуку, дБ Лін Локальної вібрації (віброприскорення), дБ
2 припустимий до 90 до 100 до 97
3,1 граничний 90-100 101-110 97-99
3,2
101-105 111-115 100-103
3,3 небезпечний 106-110 116-120 104-106
3,4
>110 >120 >106
14
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової
задачі, що виявляється у визначені особливостей шкідливої дії
інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації на гірників вугільних
шахт на основі комплексних гігієнічних і фізіологічних досліджень. Це
дозволило удосконалити систему профілактики порушень стану здоров’я
гірників, працюючих в умовах потенційно небезпечних віброакустичних
факторів.
Встановлена поширеність, основні джерела і гігієнічна значущість
інфразвуку, вібрації і шуму низькочастотного діапазону на вугільних
шахтах центрального району Донбасу. Аналіз результатів виробничих
досліджень спектрального складу шуму і вібрації гірничошахтного
устаткування і механізованого інструменту показав, що 58% усіх гірників
шахтного комплексу працюють в умовах низькочастотного шуму (31,5-125
Гц), 52% – низькочастотної загальної вібрації (1-16 Гц). Локальна
вібрація на більшості обстежених робочих місць (59%) характеризується
максимальними рівнями коливальної енергії на низьких частотах (8-16 Гц).
Під впливом інфразвуку знаходиться 27 % робочих місць.
Встановлено, що функціональний стан організму гірників під впливом
вібрації і шуму переважно інфранизькочастотного діапазону змінюється
адекватно інтенсивності, часу дії і природі подразника. Найбільш
чуттєвим і об’єктивним показником для оцінки ФСО практично здорових
гірників, підданих впливові ІНВАФ є треморометрія і комплексний показник
функціонального стану вестибулярного апарата (ФСВА), величина якого
визначається, в основному сумою балів, отриманих при виконанні проб
Уемури і Фукуди (крокової і графічної). При аналізі спектрального складу
треморограм встановлено зниження загального рівня тремору рук, яке
відбувається в основному за рахунок частот нижче 8 Гц, що свідчить про
зростання напруженості нервових процесів. Для дії переважно
низькочастотних віброакустичних чинників підтверджена більша значущість
неспецифічних показників ФСО, що є інтегральним віддзеркаленням
комбінованої дії шкідливих виробничих чинників.
Безпосередньо на робочому місці вибійників, зайнятих виїмкою вугілля
відбійними молотками на шахтах з крутим заляганням вугільних пластів
(група ІНВАФ), визначені періоди максимально несприятливих
функціональних зрушень по коефіцієнту варіації показників, який склав
35,4 % для технологічної операції “виїмка смужки вугілля”, і 38,9 % для
операції “кріплення виробки”. Ці дані використані для впровадження
15
рекомендацій з попередження ранніх функціональних порушень, обумовлених
впливом шуму і особливо низькочастотної вібрації в той час, коли вони
будуть найбільш ефективні.
Визначено і обгрунтовано “середній” ризик порушень стану здоров’я
гірників вугільних шахт під впливом інфразвуку і шуму низькочастотного
діапазону, а внесок цього чинника у виникненні порушень ФСО гірників
шумо- вібронебезпечних професій склав 33-50 %. Встановлено, що частота
скарг і перші ознаки порушень ФСО, характерних для впливу шуму
інфранизькочастотного діапазону у гірників групи ІНВАФ з’являються при
стажовій експозиційній дозі шуму 101-105 дБА. У зв’язку з цим
пропонується для професій з дією ІНВАФ вважати цю дозу фактора зоною
підвищеної уваги. Визначено фоновий рівень інфразвуку на шахтному
комплексі (98-102 дБ Лін). Встановлена розрахункова величина
припустимого загального рівня інфразвуку 96 – 100 дБЛін.екв., і
порогової стажової експозиції інфразвуку – 112 дБ Лін.екв.
Вдосконалена “Система заходів щодо профілактики патології, обумовленої
віброакустичними чинниками у гірників вугільних шахт”. Удосконалення
полягає в використанні відомих засобів активного і пасивного захисту
від інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації в підземних умовах;
обгрунтуванні захисту часом на базі отриманої в ході виробничих
досліджень безпечної стажової експозиційної дози інфразвуку і шуму, як
основи для розрахунку часу роботи в шахті по найму; доробку методів
медико-біологічної профілактики вібраційно-шумової захворюваності у
гірників з урахуванням спектрального складу вібрації і шуму, включаючи
заходи безпосередньо на робочому місці; проведенні категоризації робочих
місць вугільних шахт по зонам ризику віброакустичної небезпечності.
Реалізацію розробленої “Системи …” забезпечують наступні документи:
“Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у
шкідливих умовах” (лист погодження МОЗ України від 20.12.2005 №
1.04/86); “Методичні рекомендації із системи оцінки і контролю
санітарної безпеки праці гірників по основним фізичним (енергетичним)
факторах” (1990); методичні рекомендації “Медична технологія
післязмінної реабілітації, диспансеризації та лікування робітників
вугільних підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах
праці”, затверджені МЗ України 22.12.2004 р.; нововведення “Медична
технологія післязмінної реабілітації, диспансеризації та лікування
робітників вугільних підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних
умовах праці” включено до Реєстру галузевих нововведень № 22-23 за 2005
р. під № 203.
16
СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
-в наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України:
Соловьев А.И., Назаренко В.И. Обоснование безопасной стажевой
экспозиции инфразвука у горнорабочих угольных шахт // Український журнал
з проблем медицини праці.- 2006.- №1.- с. 40-44. Автором проведено
розрахунок стажової експозиційної дози та безпечного рівня інфразвуку на
робочих місцях гірників вугільних шахт.
Соловьев А.И. Гигиеническая значимость виброакустического фактора
инфранизкочастотного диапазона на угольных шахтах Донбасса // Гигиена
труда: Сборник.- Киев.- 2004.-Вып. 35.-С. 51-61.
Соловьев А.И. Оценка риска и принципы профилактики ранних нарушений ФСО
горнорабочих угольных шахт от воздействия производственного шума и
вибрации // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2004.-Том 8, №2.-С.
308-314.
Мухин В.В., Соловьев А.И. Особенности профилактики вредного воздействия
шума и вибрации у горнорабочих угольных шахт Донбасса // Гігієна
населених місць: Сб. наук. пр.- К.: МЗ України, 2005.-Вип.
45.-С.268-274. Автором пропонується удосконалена система профілактики
шкідливої дії віброакустичних факторів з урахуванням гігієнічної
значущості їх спектральних характеристик.
Ластков Д.О., Нехорошева М.А., Колганов А.В., Зингер Ф.Х., Соловьев
А.И., Рябко С.Я., Ветров С.Ф., Васильев А.И., Залмаев Ю.П., Мельничук
В.А., Бутрим Н.Ф. Распространенность вибрационно-шумовой патологии среди
горнорабочих Донбасса // Гигиена труда: Респ. межвед. сб.-К.: Здоров’я,
1992.- Вып. 28.- С.13-19. Автором проведено вивчення поширеності
вібраційно-шумової патології серед гірників вугільних шахт на основі
ретроспективного аналізу професійної захворюваності (10 % участі).
– в інших наукових виданнях:
Мухин В.В., Назаренко В.И., Соловьев А.И. Тенденции развития
методических подходов в оценке риска и профилактики шумовой и
вибрационной патологии в угольной отрасли // Актуальні проблеми гігієни
праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Збірник
статей.- Донецьк: Каштан, 2005.-С.75-81. Автором на основі літературного
огляду переважно іноземних джерел визначені основні напрямки світового
розвитку методичних підходів в оцінці ризику і профілактики шумової та
вібраційної патології.
Мухін В.В., Валуцина В.М., ВолинькоТ.Я., Харковенко Н.М., Передерій
Г.С.,
17
Шаптала П.В., Ладарія Е.Г., Мирна Е.В., Мухіна І.В., Шаптала А.В.,
Соловйов О.І., Смоленко Л.В. Медична технологія післязмінної
реабілітації, диспансерізації та лікування робітників вугільних
підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці: Метод.
рекомендації, затверждені МОЗ України 22.12.2004 р. Автором пропоновано
при диспансерізації проводити виділення групи ризику по інфразвуку,
низькочастотному шуму та вібрації, а реабілітацію знижених
фізіологічних функцій, внаслідок їх шкідливої дії, починати
безпосередньо на робочому місці.
Ластков Д.О., Колганов А.В., Дудник И.Н., Мухин В.В., Соловьев А.И.,
Соловьев А.В., Рябко С.Я., Максимович В.А., Солдак И.И. Методические
рекомендации по системе оценки и контроля санитарной безопасности труда
горнорабочих по основным физическим (энергетическим) факторам // ЦБНТИ
Минуглепрома СССР.- Донецк, 1990.-23с. Автором проведено гігієнічні
дослідження основних фізичних факторів на вугільних шахтах, узагальненя
матеріалів підземних досліджень по факторам шуму і вібрації, приймав
участь у розробці профілактичних заходів.
Lastkov D.O., Soloviov A.I., Soloviov A.V. The combined effect of noise
and other factors in miners: appraisal and preventive Measures // Int.
symposium on Health Effects of Industrial Noise.-May 21-23,1991, Minsk,
Byelorussia: Abstracts. Moscow.-1991.-P.54.
Соловьев А.И. Оценка функционального состояния нервно-мышечного аппарата
рук горнорабочих угольных шахт с помощью метода треморометрии // Тезисы
докл. на Всесоюз. конф. (г. Донецк, 21-22 мая 1991г.) “Труд, экология и
здоровье шахтеров”.-Донецк, 1991.- С.93-94.
Соловьев А.И. Некоторые особенности оценки вибросилового фактора у
горнорабочих угольных шахт // Тезисы докл. пленума секции молодых ученых
и специалистов Проблемной комиссии “Научные основы гигиены труда и
профпатологии” (сентябрь 1990 г.) “Актуальные вопросы гигиены труда и
профпатологии”.-Волгоград,1990 .-С. 54.
Соловьев А.И., Рябко С.Я. Распространенность вибрационной болезни среди
горнорабочих угольных шахт Донбасса // Тезисы докл. пленума секции
молодых ученых и специалистов Проблемной комиссии “Научные основы
гигиены труда и профпатологии” (сентябрь 1990 г.) “Актуальные вопросы
гигиены труда и профпатологии”.-Волгоград,1990 г.-С.114. Автором
проведено ретроспективний аналіз вібраційно-шумової патології в
залежності від стажу роботи і віку гірників.
18
Ластков Д.О., Соловьев А.В., Соловьев А.И., Николенко В.Ю.
Предупреждение профессионального риска горнорабочих угольных шахт //
Предупреждение риска (научно-техническая эволюция): Материалы межд.
Симпозиума 21-25 сент./ Под ред. И.С.Крысова, С.В.Волчкова,
Ю.В.Пластинина (IFAS-ВАСОТ).-М.: ВАСОТ, 1992.-С.82-83. Автором вивчено
перспективи застосування професійного ризику для гірників вугільних
шахт.
14. Мухин В.В., Соловьев А.И. Профессиональный риск вибрационной
патологии у горнорабочих угольных шахт (вопросы оценки, профилактики и
страхования) // Материалы 10-ой Всерос. конф. по физиологии труда
30.10.-1.11.2001г. в НИИ медицины труда РАМН: “Успехи и перспективы
физиологии труда в третьем тысячелетии”.- Москва, 2001.- С.100-103.
Автором запропоновані практичні шляхи застосування стажової дози шума
і вібрації при страхуванні від професійних захворювань.
15. Соловьев А.И. Роль показателей функционального состояния организма
горнорабочих шахт Донбасса в прогнозировании риска вибрационной болезни
// Тезисы докладов II Всесоюз. симпозиума (Донецк, 14-16 сент. 1989 г.)
“Физиологическое нормирование труда”.-Донецк, 1989 .-С.339-340.
16. Соловьев А.И. Гигиеническая значимость низкочастотного
виброакустического фактора в оценке профессионального риска сочетанных
форм вибрационно-шумовой патологии у горнорабочих угольных шахт //
Мат-лы Международной науч.-практ. конфер. “Бизнес, экология, здоровье”
30 ноября 2001 г.- Донецк: ГП НИИ Медико-экологичес-ких проблем Донбасса
и угольной промышленности, Бизнес-альянс Донбасса.- С.65-67.
АНОТАЦІЯ
Соловйов О.І. Особливості впливу і профілактика шкідливої дії
інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації на гірників вугільних
шахт.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.02.01 – гігієна.-Інститут медицини праці АМН України,
Київ, 2005.
Встановлено, що 58% усіх гірників шахтного комплексу працюють в умовах
шкідливої дії низькочастотного шуму (31,5-125 Гц), 52% –
низькочастотної загальної вібрації (1-16 Гц). Локальна вібрація на
робочих місцях (59%) характеризується максимальними рівнями коливальної
енергії на низьких частотах (8-16 Гц). Під впливом інфразвуку
знаходиться 27 % робочих місць. Визначено основні джерела інфразвуку,
низькочастотного шуму та вібрації. Встановлено, що ступінь тимчасових
змін аналізаторних функцій у динаміці зміни знаходиться в прямої
залежності від стажу роботи в професії і стажових
19
експозиційних доз шуму і вібрації. На підставі фізіологічних досліджень,
проведених у підземних умовах для забійників на відбійних молотках були
встановлені періоди робочої зміни, максимально несприятливих
функціональних зрушень, у які пропонується здійснювати заходи, що
відновлюють функціональний стан організму гірників безпосередньо на
робочому місці. Пропонується диспансерні групи на вугільних шахтах
формувати з урахуванням імовірності несприятливих наслідків для
організму гірників впливу на них інфразвуку і низькочастотного шуму і
вібрації. Удосконалена система заходів щодо профілактики
вібраційно-шумової патології у гірників вугільних шахт.
Ключові слова: гірник, вугільна шахта, інфразвук, шум, вібрація,
функціональний стан організму, професійний ризик, профілактика.
АННОТАЦИЯ
Соловьев А.И. Особенности влияния и профилактика вредного действия
инфразвука, низкочастотного шума и вибрации на горняков угольных шахт.-
Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.02.01 – гигиена.- Институт медицины труда АМН Украины,
Киев, 2005.
Установлено, что 58% всех горняков шахтного комплекса работают в
условиях вредного действия низкочастотного шума (31,5-125 Гц), 52% –
низкочастотной общей вибрации (1-16 Гц). Локальная вибрация на
большинстве рабочих мест (59%) характеризуется максимальными уровнями
колебательной энергии на низких частотах (8-16 Гц). Определены основные
источники инфразвука, низкочастотных шума и вибрации: на очистных
работах это серийные комплексы и комплексы нового технического уровня
(1МКД-90 и модификации). На подготовительных работах – проходческие
комбайны и комплексы ГПКС и его современные аналоги КСП-32 и КСП-22,
П110 и др.; погрузочные машины ППН-1С, ППМ-4У, ППМ-5 (ковшового типа) и
др.; буровые станки, машины и установки, при бурении шпуров БУ-1,
погрузке горной массы 1ПНБ-2. На участке шахтного транспорта – приводы
конвееров типа 1Л100, 2ЛЛ100, 1Л800, КРУ-350, и т.п., подземные
электровозы (АМ8Д и аналоги). На поверхностном комплексе: вентиляторы
главного проветривания типов ВЦД 47,5, ВОД 40 и аналоги,
турбокомпрессорные установки типа ТК-250-61-1 и ТК-500-61-1.
Функциональное состояние организма горняков (ФСО) при влиянии
инфразвука, вибрации и шума преимущественно низкочастотного диапазона
изменяется адекватно интенсивности, времени действия и природе
раздражителя. Наиболее чувствительным и
20
объективным показателем для оценки влияния этих факторов есть
комплексный показатель функционального состояния вестибулярного
аппарата, величина которого определяется, в основном суммой баллов,
полученных при выполнении проб Уемуры и Фукуды (шаговой и графической).
Для воздействия инфразвука и низкочастотных виброакустических факторов
(ИНВАФ) подтверждена большая значимость неспецифических показателей
ФСО, являющихся интегральным отражением комбинированного действия
вредных производственных факторов. Непосредственно на рабочем месте
забойщиков, занятых выемкой угля отбойными молотками определен период
максимально неблагоприятных функциональных сдвигов – основная операция
“выемка полоски угля” и “крепление выработанного пространства” без
привязки ко времени работы в течение смены. Эти данные необходимы для
разработки рекомендаций по первичной профилактике ранних функциональных
нарушений, обусловленных воздействием шума и вибрации.
Установлено, что жалобы и первые признаки нарушений ФСО, характерных для
воздействия шума инфранизкочастотного диапазона у горнорабочих группы
ИНВАФ появляются при стажевой экспозиционной дозе шума 101-105 дБА. В
связи с этим предлагается при установлении времени безопасной работы в
профессии с ИНВАФ расширить пограничную зону перехода из группы
здоровых в группу больных профессиональной тугоухостью с поправкой в 5
дБА, или считать эту дозу фактора зоной повышенного внимания. Определен
фоновый уровень инфразвука в угольной шахте – 98-102 дБ. Для группы
горнорабочих с преимущественным воздействием инфразвука, низкочастотного
шума и вибрации установлена расчетная величина допустимого общего уровня
инфразвука 96 – 100 дБ Лин экв., и пороговой стажевой экспозиции
инфразвука – 112 дБ Лин.экв. Полученные данные после проведения
углубленных исследований проблемы могут быть использованы при
пересмотре санитарных нормативов по инфразвуку, которые в настоящее
время, при допустимом общем уровне звукового давления 110 дБЛин, не
обеспечивают допустимых условий труда по отечественной гигиенической
классификации.
Усовершенствована “Система мероприятий по профилактике патологии,
обусловленной виброакустическими факторами у горнорабочих угольных
шахт”. Усовершенствование заключается в разработке новых способов защиты
от инфразвука в подземных условиях (впервые); обосновании защиты
временем на базе полученной в ходе производственных исследований
безопасной стажевой экспозиционной дозы инфразвука и шума, как основы
для расчета времени работы в шахте по найму. Усовершенствованы
21
методы медико-биологической профилактики вибрационно-шумовой
заболеваемости у горнорабочих с учетом спектрального состава вибрации и
шума, включая мероприятия непосредственно на рабочем месте. Реализацию
разработанной “Системы …” обеспечивают следующие документы,
разработанные в соавторстве: “Інструкція щодо визначення допустимих
термінів роботи працюючих у шкідливих умовах” (лист согласования МЗ
Украины от 20.12.2005 № 1.04/86); “Методические рекомендации по системе
оценки и контроля санитарной безопасности труда горняков по основным
физическим (энергетическим) факторам” (1990), нововведение “Медицинская
технология послесменной реабилитации, диспансеризации и лечения рабочих
угольных предприятий, занятых во вредных и опасных условиях труда”
включено в Реестр отраслевых нововведений в выпуске № 22-23 за 2005 г.
под № 203; методические рекомендации “Медична технологія післязмінної
реабілітації, диспансерізації та лікування робітників вугільних
підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці”,
утверждены МЗ Украины 22.12.2004 г.
Ключевые слова: горнорабочий, угольная шахта, инфразвук, шум, вибрация,
функциональное состояние организма, професиональний риск, профилактика.
SUMMARY
Solovіov O.I. The Features of influence аnd Prophylaxis of Harmful of
infrasound, Low-Frequency Noise and Vibration on Miners of Coal Mines.-
Manuscript.
Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Medical
Sciences in specialty 14.02.01 – Hygiene – Institute for Occupational
Health of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.
It was found that 58% coalminers of mine complex work in harmful
conditions of low frequency noise (31,5-125 Hz), 52% – low frequency
whole body vibration (1-16 Hz). Hand-arm vibration on working places (59
%) is characterized by maximum levels of oscillatory energy on low
frequences (8-16 Hz). About 27% of working places are under the
influence of infrasound. The Main sources of infrasound and low
frequency noise and vibration were determined. It was found that degree
of temporary changes of analyzatory functions in change dynamics is in
direct dependence on length of service in occupation and expositional
dozes of noise and vibration. On the basis of physiological researches
in underground conditions for coal miners working with miners picks
there were determined periods of working shift maximum unfavorable
functional disorders under which it is proposed to use measures which
improve functional state of coal miners body on the working places. It
is recommended to form dispensary groups in realize the measures on the
22
rehabilitation of coal miners during this periods. Dispensary groups in
coal miners be zones of occupational risks taking info account the
unfavorable consequences of infrasound and low frequency noise and
vibration influence on the coalminers body. A system of measures of
vibration – noise pathology prevention in coal miners of coal mines was
improved.
Key words: coal miner, coal mine, infrasound, noise, vibration,
functional state of the body, occupational risk, prevention.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
