.

Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 3682
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Дніпропетровська державна медична академія

Академія медичних наук україни

Інститут гастроентерології

Паламарчук Олександр Іванович

УДК: 612.1+616.12-008.331.1]-07-084

Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну
гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку

14.01.11 – кардіологія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Фуштей Іван Михайлович, Запорізька
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Василенко Анатолій Митрофанович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач
кафедри терапії і сімейної медицини

доктор медичних наук, професор Коваль Сергій Миколайович, Інститут
терапії ім. Л.Т. Малої АМН України (м. Харків), завідувач відділом
артеріальної гіпертонії

Провідна установа:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України (м. Київ), кафедра кардіології та функціональної діагностики

Захист дисертації відбудеться “_13_” _лютого______2007 р.
о_1300___годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02
Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та інституту
гастроентерології АМН України (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ,
49074).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ,
49044)

Автореферат розісланий “__12__”_січня______2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор М.Б. Щербиніна

Перелік умовних скорочень

АГ – артеріальна гіпертензія

АПФ – ангіотензинперетворюючий фермент

АТ – артеріальний тиск

АЧП – амплітудно-частотний показник

ВТА – відносна тривалість анакроти

ГХ – гіпертонічна хвороба

ДАТ – діастолічний артеріальний тиск

ДКІ – дикротичний індекс

ДСІ – діастолічний індекс

ІВВ – індекс венозного відтоку

ІМТ – індекс маси тіла

КГД – кардіогемодинаміка

ОСА – обтяжений сімейний анамнез

ПАТ – пульсовий артеріальний тиск

ПЧС – передня черевна стінка

РГ – реографія

РЕГ – реоенцефалографія

РСІ – реографічний систолічний індекс

САТ – систолічний артеріальний тиск

СДТ – середній динамічний тиск

СРК – система регуляції кровообігу

СРМК – система регуляція мозкового кровообігу

УОК – ударний об’єм крові

ХОК – хвилинний об’єм кровотоку

ЧСС – частота серцевих скорочень

Паламарчук Олександр Іванович

Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну
гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку

(Автореферат)

Підписано до друку ________ Формат 60х84/16.

Папір офсетний. Комп’ютерний набір. Друк офсетний.

Ум. друк. аркушів – 0.9. Тираж 120 примірників. Замовленя №_____

Надруковано _______

М. Запоріжжя, вул. Миру 7

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У рамках реалізації Національної Програми
профілактики і лікування артеріальної гіпертензії (АГ) в Україні велике
значення надається не тільки сучасним методам діагностики і лікування
цього захворювання, але і виявленню осіб схильних до нього з метою
рекомендації їм певного стилю життя, режиму праці, харчування тощо (Б.И.
Шулутко; 2000, Т. HYPERLINK
“file:///F:\\entrez\\query.fcgi?cmd=Retrieve&db=pubmed&dopt=Abstract&lis
t_uids=16258791&query_hl=26&itool=pubmed_docsum” Heitzer, Т. Meinertz ,
2005).

Для виявлення таких осіб, окрім інших засобів, використовуються так
звані функціональні проби – дихальні, орто– і кліностатичні,
різноманітні проби з фізичним навантаженням (Д.М. Аронов, В.П. Лупанов,
2003). Проте, названі проби або недостатньо репрезентативні (проба з
затримкою дихання), або зумовлюють перевід функціональної системи
регуляції кровообігу на новий, більш високий, рівень регуляції з
послідуючим залученням рефлекторних та гуморальних механізмів
адаптивного реагування (проби з фізичним навантаженням) і не завжди
прийнятні та безпечні (орто– і кліностатичні проби), особливо для
ослаблених та хворих людей (П.К. Анохин, 1998.).

На сьогодні загальновизнано, що первинна АГ чи гіпертонічна хвороба
(ГХ) характеризується “сімейним накопиченням”, тобто достовірно частіше
зустрічається в родинах хворих на ГХ у порівнянні з родинами здорових
людей. Існують непрямі дані, що дозволяють припустити, що ще задовго до
виникнення і закріплення АГ у таких людей може мати місце дисбаланс
функціонального стану відділів вегетативної нервової системи і порушення
з боку системи регуляції артеріального тиску (АТ) (Т. HYPERLINK
“file:///F:\\entrez\\query.fcgi?cmd=Retrieve&db=pubmed&dopt=Abstract&lis
t_uids=12187797&query_hl=7&itool=pubmed_DocSum” Katsuya, J. Higaki, T.
Ogihara , 2002). Однак, необхідно враховувати, що при певних умовах
(стресові ситуації, зміни погоди, перепади атмосферного тиску,
перевтома) можливі деякі тимчасові відхилення з боку системи регуляції
АТ, які не детерміновані генетично і не призводять до розвитку
гіпертензії.

Таким чином, ізольоване вивчення функціонального стану системи регуляції
АТ чи сімейного анамнезу з АГ не досить інформативне для діагностики
ступеня ризику розвитку АГ. Достовірність методики визначення ризику
виникнення АГ може зрости при сполученому вивченні генетично закладеної
інформації і функціонального стану системи регуляції АТ.

Дані сучасних багатоцентрових досліджень переконливо показують, що
патогенез есенціальної АГ включає ряд патофізіологічних механізмів, тому
для адекватного лікування АГ у більшості пацієнтів доцільне комбіноване
застосування антигіпертензивних препаратів (A. Menotti, M. Lanti, A.
Zanchetti et al., 2001; P. Pramatesta, M. Brookes,
N.Poulter, 2001). Одним із сучасних комбінованих антигіпертензивних
препаратів є Ноліпрел (SERVIER, Франція).

Для контролю ефективності антигіпертензивної терапії застосовують широке
коло діагностичних процедур – від загальноклінічних аналізів,
вимірювання АТ, до ехокардіографічного дослідження (Ю.М. Сіренко, 2002).
Але зазначені методи не передбачають визначення індивідуальної
реактивності системи регуляції АТ у спокої організму у відповідь на
зміну константи регулювання. Визначення функціонального стану системи
регуляції АТ до та після призначення гіпотензивної терапії дозволить
встановити адекватність антигіпертензивної терапії не лише за отриманими
показниками АТ від одноразового вимірювання АТ чи добового його
моніторування, але й на підставі нівелювання препаратами схильності до
реагування за гіпертонічним типом.

Тому, розробка простого, безпечного, фізіологічного, дешевого способу
діагностики функціонального стану системи регуляції АТ у здорових осіб
та при артеріальній гіпертензії за визначенням індивідуальної
реактивності системи регуляції АТ дозволить виявляти певну готовність,
схильність до того, чи іншого виду серцево-судинної патології, зокрема
до АГ та контролювати ефективність гіпотензивної терапії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в рамках науково-дослідницької роботи кафедри терапії,
клінічної фармакології та ендокринології Запорізької медичної академії
післядипломної освіти – “Ішемічна хвороба серця у сукупності з
гіпертонічною хворобою: клінічні прояви, гемодинаміка та деякі пресорні
нейрогуморальні субстанції” (державний реєстраційний №0100U001183).

Мета дослідження: застосувати в клінічній практиці новий, доступний
спосіб діагностики функціонального стану серцево-судинної системи у
практично здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію шляхом
дозованого дискретно зростаючого компресійного впливу на передню черевну
стінку та дослідити його динаміку в умовах антигіпертензивної терапії.

Завдання дослідження:

Вивчити вплив дозованого, дискретно зростаючого, компресійного
натискування на передню черевну стінку на показники кардіогемодинаміки у
практично здорових осіб;

Виділити несприятливі типи реагування при компресійному впливі на
передню черевну стінку та дослідити зв’язок між функціональним станом
серцево-судинної системи та сімейним анамнезом з АГ;

Дослідити вплив дозованого, дискретно зростаючого, компресійного
натискування на передню черевну стінку на показники кардіогемодинаміки у
хворих на гіпертонічну хворобу II стадії.

Визначити вплив антигіпертензивної терапії на функціональний стан
системи регуляції АТ у хворих на АГ на прикладі застосування фіксованої
низькодозової комбінації інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту
та діуретика тіазідового ряду (препарат “Noliprel”, SERVIER, Франція).

Об’єкт дослідження: функціональна реактивність системи регуляції
кровообігу у практично здорових людей та у хворих на гіпертонічну
хворобу.

Предмет дослідження: зміни показників артеріального тиску, грудної
реограми, реоенцефалограми в умовах компресійного впливу на передню
черевну стінку у практично здорових осіб та хворих на артеріальну
гіпертензію.

Методи дослідження: анамнестичні, загальноклінічні; дозований,
дискретно зростаючий компресійний вплив на передню черевну стінку (ПЧС)
досліджуваного за нашим способом у поєднанні з анамнестичним
генеалогічним опитуванням, та використанням методики реєстрації
артеріального тиску за М.С. Коротковим (з визначенням систолічного
артеріального тиску (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ),
пульсового артеріального тиску (ПАТ) та середньо-динамічного тиску СДТ)
у плечовій артерії, методики грудної реографії (РГ), реоенцефалографії
(РЕГ).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше створено та використано
загальнодоступний новий спосіб діагностики функціонального стану
серцево-судинної системи у спокої організму шляхом визначення її реакції
на дозований компресійний вплив на передню черевну стінку. Вперше
виявлені комплексні типологічні зміни показників АТ, грудної реограми,
реоенцефалограми при дозованому, дискретно зростаючому компресійному
впливі на передню черевну стінку у практично здорових осіб. Розроблено
методику діагностики ступеня ризику виникнення артеріальної гіпертензії.
Вперше в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у хворих
на гіпертонічну хворобу ІІ стадії виявлені типологічні зміни показників
АТ, грудної реограми, реоенцефалограми. Визначено вплив фіксованої
низькодозової комбінації ІАПФ та діуретика тіазідового ряду на
функціональну реактивність системи регуляції АТ у хворих на артеріальну
гіпертензію.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані типологічні реакції
серцево-судинної системи в умовах дозованого дискретно зростаючого
компресійного впливу на ПЧС (показники АТ та їх взаємозв’язок з
показниками РГ, РЕГ) мають діагностично-прогностичне значення і
дозволяють виявляти індивідуальну схильність до гіпертензії, гіпотензії,
дистонічних станів та з високою вірогідністю дозволяють виявляти групи
ризику щодо виникнення АГ. Розроблена методика діагностики схильності до
артеріальної гіпертензії, яка дозволяє визначати ступінь ризику
виникнення цього захворювання. Особливістю хворих на ГХ є наявність лише
одного, гіпертонічного, типу реагування системи регуляції АТ в умовах
компресійного впливу на ПЧС. На фоні відповідної антигіпертензивної
терапії гіпертонічний тип реагування у хворих на АГ змінюється на
нормотонічний чи гіпотонічний тип реагування, що може служити маркером
адекватності антигіпертензивного лікування.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено інформаційний пошук та
проаналізовано літературні джерела за обраною темою, поставлено задачі
дослідження. Відповідно до задач дослідження особисто виконано
обстеження практично здорових досліджуваних та хворих на ГХ, здійснена
статистична обробка, аналіз і трактування отриманих даних, написано
огляд літератури та глави дисертаційної роботи, аналіз та узагальнення
результатів дослідження.

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та отримані
результати дисертаційної роботи були викладені на 62-й
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій
70-річчю ДонДМУ ім. М.Горького (Донецьк, 2000), міжнародній конференції
“Центральні та периферичні механізми вегетативної нервової системи”,
присвяченої пам’яті академіка О.Г. Баклаваджяна (Донецьк, 2003), 64- й
підсумковій науково-практичній конференції ЗДІУЛ (Запоріжжя, 2003), VII
національному конгресі кардіологів України (Дніпропетровськ, 2004),
Всеукраїнській наук.-практ. конференції “Клініка, діагностика та
лікування симптоматичних артеріальних гіпертензій” (Запоріжжя, 2004),
наук.-практ. конференції молодих вчених “Актуальні питання медицини і
фармації” (Запоріжжя, 2004), ІІІ конференції Українського товариства
нейронаук з міжнародною участю, присвяченої 75-річчю Донецького
державного медичного університету ім. М.Горького (Донецьк, 2005),
Українській науково-практичній конференції вчених “Первинна та вторинна
профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії (в
рамках виконання Програми профілактики і лікування артеріальної
гіпертензії” (Київ, 2006).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 15 робіт, з них 5
статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 деклараційних патенти
на винахід, 7 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 138
сторінках комп’ютерного тексту (загальний обсяг 330 сторінок) і
складається зі вступу, 5 розділів (огляд літератури, матеріали і методи
дослідження, 3 розділи власних досліджень), аналізу та узагальнення
результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаної літератури, що містить 242 джерел (85 – кирилицею, 157 –
латиницею). Робота ілюстрована 15 таблицями, 61 рисунками та додатками,
в яких наведено дані статистичної обробки матеріалів дослідження.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Зміни показників АТ в умовах дозованого
дискретно зростаючого компресійного впливу на передню черевну стінку
(ПЧС) досліджено у 405 практично здорових осіб. У 192 обстежених з цієї
групи вивчено також зміни показників грудної РГ і у 100 досліджуваних –
зміни показників РЕГ. Крім практично здорових осіб, обстежено 60 хворих
на ГХ (30 чоловіків та 30 жінок), які в залежності від індексу маси тіла
(ІМТ), були розподілені на дві групи: І групу – з нормальним ІМТ
(ІМТ=25,0-29,9 кг/м) та ІІ групу – з ІМТ = 40 кг/м і більше (ожиріння
ІІІ ступеня). При цьому, у них досліджували вплив дозованого дискретно
зростаючого компресійного натискування на ПЧС на показники АТ, грудної
РГ, РЕГ. Критерії занесення в групу досліджуваних для хворих на ГХ були
такі: веріфікована ГХ ІІ стадії з м’якою та помірною гіпертензією,
відсутність гострих та хронічних, у фазі загострення, захворювань;
наявність інформованої згоди пацієнта щодо участі у дослідженні. У
дослідження включали таких пацієнтів, які протягом останніх 6 місяців
нерегулярно отримували антигіпертензивну терапію. Протипоказаннями до
дослідження були: вагітність, менорея, 5 днів до та після менструального
періоду, відмова обстежуваного.

Для визначення типологічних змін функціонального стану серцево-судинної
системи у практично здорових осіб та пацієнтів з ГХ в якості тестуючого
фактора застосовували розроблену і запатентовану нами компресійну пробу
з одночасною реєстрацією показників кардіогемодинаміки (КГД).
Компресійну пробу проводили зранку (800-1200); після роз’яснювальної
бесіди, в умовах температурного комфорту, тиші та відсутності небажаних
подразників, в сидячому положенні та розслабленому стані. Для
компресійного впливу на ПЧС обстежуваного розміщували манжету типового
артеріального тонометра та фіксували її шляхом оперізування пришитими до
чохла тасьмами завдовжки 70 см таким чином, щоб це не утруднювало
дихання (рис.1). Гумова манжета, яка розміщувалась усередині матер’яного
чохла мала довжину 31 см та ширину 13 см.

Рис. 1. А. – зовнішній вигляд манжети для дозованого дискретно
зростаючого компресійного впливу на ПЧС; Б. – манжета компресійного
тонометра розміщена на ПЧС обстежуваного.

У відповідності до закону Вебера-Фехнера величина дозованого дискретно
зростаючого компресійного впливу послідовно складала: 10; 20; 40; 60;
80; 100 мм рт.ст. Нагнітання повітря до манжети компресійного тонометра
припиняли кожен раз після досягнення вказаних величин компресійного
тиску на час реєстрації показників КГД (АТ, грудної РГ та РЕГ (2
хвилини). Реєстрували вищезазначені показники у вихідному стані і при
кожній величині компресійного впливу на передню черевну стінку. Після
реєстрації показників КГД в умовах тиску в манжеті 100 мм рт.ст.
відкривали повністю повітряний клапан на гумовому балоні системи
компресійного тонометра, випускали повітря з манжети до тиску “0” мм рт.
ст. і реєстрували показники КГД безпосередньо, а також через 3 і 5
хвилин після такої декомпресії.

Для визначення функціонального стану серцево-судинної системи в умовах
компресійного впливу на ПЧС у практично здорових осіб та пацієнтів з ГХ
нами застосовувалися наступні методики: визначення показників АТ (САТ,
ДАТ, ПАТ, СДТ), грудна реографія (реографічний систолічний індекс (РСІ),
дикротичний індекс (ДКІ), діастолічний індекс (ДСІ), відносна тривалість
анакроти (ВТА), ударний об’єм крові (УОК), хвилинний об’єм кровотоку
(ХОК), частота серцевих скорочень (ЧСС), реоенцефалографія (РСІ, ДКІ,
ДСІ, індекс венозного відтоку (ІВВ), амплітудно-частотний показник (АЧП)
та ЧСС).

Усі отримані цифрові дані щодо показників КГД заносили в таблицю
протоколу дослідження і на їх основі будували комплексний координатний
графік. При цьому на вісі абсцис позначали величини компресійного впливу
на ПЧС, а також час після декомпресії (третя і п’ята хвилини). На вісі
ординат – відповідні величини показників КГД. Після порівняльного
аналізу даних, занесених до протоколу дослідження, та даних комплексного
координатного графіку визначали тип реагування системи регуляції АТ на
дозований, дискретно-зростаючий, компресійний вплив на ПЧС. При
визначенні типу реагування користувалися критеріями змін величини та
напрямку досліджуваних показників КГД, а також якісними критеріями.

Якщо в умовах компресійного впливу на ПЧС показники КГД не
перетерплювали суттєвих змін (не більше 5 %), то діагностували у
досліджуваного нормотонічний тип реагування системи регуляції АТ. Якщо
при компресійному впливі на ПЧС відбувались суттєві (більше 5 %) зміни
показників КГД у напрямку їх збільшення, то у досліджуваного
діагностували гіпертонічний тип реагування системи регуляції АТ. Якщо
при всіх величинах компресійного впливу на ПЧС відбувались суттєві
(більше 5 %) зміни показників КГД, у напрямку їх зниження, то
діагностували гіпотонічний тип реагування. В тому ж випадку, коли у
процесі дискретного збільшення компресійного впливу на ПЧС реєстрували
виражені (більше 5 %) почергово-різноспрямовані зміни показників КГД, то
у досліджуваного діагностували дистонічний тип реагування системи
регуляції АТ. Як доповнюючі ознаки основного типу реагування нами
виділено також підтипи чутливості і рухливості системи регуляції АТ
(табл. 1).

В осіб із гіпертонічним, гіпотонічним або дистонічним типом реагування
діагностували також високо–, середньо– або низькочутливий підтипи
реагування системи регуляції АТ. Високочутливий підтип діагностували,
якщо суттєві зміни показників КГД реєстрували вже при компресійному
впливі на ПЧС величиною 10–20 мм рт. ст. В тому ж разі, якщо суттєві
зміни показників КГД з’являлись при компресійному впливі 40–60 мм
рт.ст., або 80–100 мм рт.ст., діагностували середньочутливий або
низькочутливий підтип, відповідно. Реєстрація АТ

Таблиця 1

Критерії діагностики основного типу реагування та підтипів чутливості і
рухливості системи регуляції кровообігу

Основний тип реагування Критерій визначення – виникнення, або
відсутність суттєвих (більше 5 %) змін показників АТ, РГ, РЕГ в умовах
компресійного впливу на ПЧС

нормотонічний Відсутність суттєвих (> 5 % від вихідного рівня) змін
показників АТ, РГ, РЕГ при компресійному впливі на ПЧС

гіпертонічний Суттєве (більше 5 %) збільшення показників АТ, РГ, РЕГ
при компресійному впливі на ПЧС

гіпотонічний Суттєве (> 5 %) зменшення показників АТ, РГ, РЕГ при
компресійному впливі на ПЧС

дистонічний Суттєві (> 5 %) виражені різноспрямовані коливання
показників АТ, РГ, РЕГ у нелінійній залежності від величини
компресійного впливу на ПЧС

Підтип чутливості Критерій визначення – величина компресійного впливу на
ПЧС, при якій виникали суттєві (> 5 %), характерні для гіпертонічного,
гіпотонічного, або дистонічного типу реагування, зміни показників АТ,
РГ, РЕГ

високої Виникнення суттєвих (> 5 %) змін показників АТ, РГ, РЕГ при
величині компресійного впливу 10; 20 мм рт.ст.

середньої Виникнення суттєвих (> 5 %) змін показників АТ, РГ, РЕГ
при величині компресійного впливу 40; 60 мм рт.ст.

низької Виникнення суттєвих (> 5 %) змін показників АТ, РГ, РЕГ
при величині компресійного впливу 80; 100 мм рт.ст.

Підтип рухливості Критерій визначення – час повернення до вихідного
рівня показників АТ, РГ, РЕГ після припинення компресійного впливу на
ПЧС.

нормальної Повернення показників АТ, РГ, РЕГ до вихідного рівня
(різниця менше 5 %) через 3 хвилини після декомпресії

інертної Повернення показників АТ, РГ, РЕГ до вихідного рівня
(різниця менше 5 %) через 5 хвилин після декомпресії та пізніше

безпосередньо та через 3 і 5 хвилин після декомпресії повітря в манжеті
компресійного тонометра дозволяла визначити підтип рухливості системи
регуляції АТ як доповнюючу ознаку типу. Якщо показники АТ повертались до
рівня вихідних (складали менше 5 % від вихідного рівня) через 3 хвилини
після декомпресії, діагностували підтип нормальної рухливості системи
регуляції АТ. В тому ж випадку, коли показники АТ повертаються до рівня
вихідних через 5 хвилин та пізніше після декомпресії, діагностували
інертний підтип рухливості системи регуляції АТ. За даними грудної РГ
(РСІ, ДКІ, ДСІ, ВТА, УОК, ХОК, ЧСС) та РЕГ (РСІ, ДКІ, ДСІ, ІВВ, АЧП та
ЧСС) проводилось порівняльне дослідження динаміки вищезазначених
показників КГД в умовах компресійного впливу на ПЧС в залежності від
статі обстежуваних у практично здорових осіб, а також ІМТ у хворих на
ГХ.. У практично здорових осіб також проводили дослідження ступеня
обтяженості сімейного анамнезу (ОСА) щодо наявності ГХ у родичів першого
та другого ступеня споріднення. Через 7 років після проведення
дослідження було використано телефонне опитування 50 практично здорових
осіб стосовно виникнення у них АГ. Пацієнтам з ГХ ІІ стадії призначали
антигіпертензивну терапію – препарат Ноліпрел (фіксована низькодозова
комбінація інгібітору АПФ (2 мг периндоприлу) та діуретика тіазідового
ряду (0,625 мг індапаміда). Ноліпрел призначали по 1 таблетці один раз
на добу з ранку (з 800 до 1000)). Цільовим вважали САТ 10 %
від вихідного рівня). Повторне дослідження функціонального стану ССС
проводили наприкінці 12-го тижня антигіпертензивної терапії.

Статистична обробка результатів включала визначення для кожного
показника середнього арифметичного (М), його середнього квадратичного
відхилення (() та помилки середньої (m). Вірогідність результатів
дослідження визначали за t-критерієм Стьюдента. Порівняльний результат
вважався вірогідним вже при Р140/90
мм рт.ст.) відмічав лише один опитуваний (4 %). В цей же час, у
респондентів максимального ризику, АГ виникала у 28 % випадків (7 осіб).

Таким чином, дані отримані за результатами проведеного телефонного
опитування можуть служити підтвердженням правомірності розробленої нами
стратифікації практично здорових осіб на групи ризику виникнення АГ в
залежності від функціональної реактивності системи регуляції АТ і
ступеня обтяженості сімейного анамнезу з ГХ.

За даними динаміки показників грудної РГ в умовах компресійного впливу
на ПЧС діагностовано також чотири основні типи реагування системи
регуляції кровообігу (СРК) – нормотонічний, гіпертонічний, гіпотонічний
та дистонічний.

Таблиця 2

Стратифікація обстежуваних здорових осіб на групи ризику виникнення
артеріальної гіпертензії

Тип реагування системи регуляції АТ, кількість серед обстежуваних
(процентна частина вибірки) Підтип чутливості, абсолютна кількість
(процентна частина досліджуваних з певним типом реагування) Ризик
виникнення АГ, абсолютна кількість обстежуваних (процентне відношення їх
щодо загальної кількості досліджуваних)

Клас I ОСА з ГХ Клас II ОСА по ГХ Клас III ОСА по ГХ

Нормотонічний

88 (21,7%)

– Низький

53 (13,1) Помірний

29 (7,2) Середній

6 (1,5)

Гіпертонічний

155 (38,3) Високочутливий

126 (81,3) Високий

8 (2,0) Дуже високий

39 (9,6) Максимальний

79 (19,5)

Середньочутливий

26 (16,8) Середній

4 (1) Високий

9 (2,2) Дуже високий

13 (3,2)

Низькочутливий

3 (1,9) Помірний

1 (0,25) Середній

2 (0,5) Високий

0

Гіпотонічний

124 (30,6) Високочутливий

$

v

?

e

3/4Aae$

0

2

P

$

v

¦

?

?

¬

®

°

?

?

?

?

e

?????

?????

??

&

?????????th????

?????

??th??

$

?????

?????‹?

?????9?

???????

?????‹?

?????‹?

(75,0) Помірний

67 (16,6) Середній

21 (5,2) Високий

5 (1,2)

Середньочутливий

14 (11,3) Низький

8 (2) Помірний

5 (1,2) Середній

1 (0,25)

Низькочутливий

17 (13,7) Мінімальний

9 (2,2) Низький

7 (1,7) Помірний

1 (0,25)

Дистонічний

38 (9,4) Високочутливий

32 (84,2) Високий

0 Дуже високий

5 (1,2) Максимальний

27 (6,7)

Середньочутливий

2 (5,3) Середній

0 Високий

1 (0,25) Дуже високий

1 (0,25)

Низькочутливий

4 (10,5) Помірний

1 (0,25) 0 Високий

3 (0,7)

Нормотонічний, тип реагування характеризувався нормальними параметрами
РГ до проби та відсутністю достовірних (Р>0,05) змін РСІ, ДКІ, ДСІ, ВТА,
УОК, ХОК при компресійному впливі на передню черевну стінку.

Для гіпертонічного типу реагування СРК характерним було достовірне
(Р0,05) змін показників АТ і грудної РГ при
компресійному впливі на ПЧС

Гіпотонічний тип реагування системи регуляції АТ у хворих на ГХ ІІ
стадії після означеної терапії виявлено у 19 (63,3) досліджуваних першої
групи та 10 (33,3 %) досліджуваних другої групи. Встановлено достовірне

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020