.

Застосування муколітичної терапії при бронхообструктивному синдромі у дітей та підлітків (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 2568
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЛАТОНОВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

УДК: 616.235-002-08

Застосування муколітичної терапії при бронхообструктивному синдромі у
дітей та підлітків

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бабій Ігор Леонідович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
пропедевтики дитячих хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Безруков Леонід Олексійович,
Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

доктор медичних наук, професор Кравченко Лілія Григорівна, Одеський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
факультетської педіатрії

Захист дисертації відбудеться “26 ” вересня 2007 р. о 13 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 в Одеському державному
медичному університеті за адресою: 65082 м. Одеса, Валіховський пров., 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету за адресою: 65082 м. Одеса, Валіховський пров., 3

Автореферат розісланий “22” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент

Стоєва Т.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останніми роками повідомляється про зростання
випадків бронхообструктивного синдрому (БОС) у дітей (С.А. Крамарев,
2006; В.К. Таточенко, 2005; A.G. Kaditis et al., 2003). БОС може бути
проявом численних патологічних станів (спадково зумовлені хвороби,
врод-жені вади серця, легень, дифузні захворювання сполучної тканини
тощо), але найбільш часто в педіатричній практиці зустрічається БОС
алергічного та інфекційного генезу (О.Л. Цимбаліста, 2006; Л.І.
Чернишова, 2006; К.Д. Дука, 2005; Е.В. Середа та спів., 2005; М.Л.
Аряєв, 2005). За даними О.В. Зайцевої (2005), за останнє десятиріччя
кількість госпіталізованих дітей з приводу гострих обструктивних
бронхітів (ГОБ) зросла майже вдвічі. О.В. Зубаренко та співавтори (2005)
виявили наявність БОС у 32 % дітей з гострим бронхітом.

Викликає занепокоєння педіатрів більш тяжкий перебіг гострих
обструктивних бронхітів, збільшення частоти затяжного перебігу,
рецидивів обструктивних бронхітів та трансформації в хронічні форми
(Г.О. Сенаторова та спів., 2007; Є.І. Юліш та спів., 2006). Хронічна
обструктивна хвороба легень дорослих, за сучасними повідомленнями,
найчастіше має витоки в дитячому віці (Ю.А. Сорока, 2006; Н.Н. Розинова,
Н.С. Лев, 2005; Т.В. Івчик, А.Н. Кокосов, 2005).

У патогенезі бронхообструкції при гострих респіраторних захворюваннях
суттєву роль поряд з набряком слизової оболонки, бронхоспазмом надають
виникненню гіперпродукції бронхіального секрету, погіршенням його
реологічних якостей і пригніченню мукоціліарного транспорту (В.Г.
Майданнік, 2005; І.Д. Мостова та спів., 2005; Г.Б. Федосеєв, 1998; C.
Stey et al., 2000). Для корекції пропонується використання численних
відхаркувальних, мокротолітичних, у тому числі муколітичних препаратів.
Однак і дотепер остаточно не вирішена в науковому та практичному плані
більша частина важливих питань щодо застосування муколітичних препаратів
при бронхообструктивному синдромі: строків та методики призначення,
оптимальної тривалості (О.В. Горішна, 2006; І.Г. Самойленко та спів.,
2006; А.М. Печінка, А.В. Шкурба, 2005). Більшість авторів висловлюється
на користь амброксолу, що має секретолітичну і секретомоторну дію,
уповільнює розпад сурфактанту, не посилює бронхоспазм (О.М. Охотнікова,
2007; К.В. Цвєткова, 2006; Ю. Мостовий, А. Демчик, 2005; Ю.Г. Антипкін
та спів., 2004). Втім на практиці його призначення базується в основному
на емпіричному принципі, без урахування якостей мукозального секрету,
особливостей перебігу БОС.

Отже, широка розповсюдженість гострих обструктивних бронхітів,
можливість трансформації в рецидивні і хронічні форми, недостатня
ефективність терапії, наявність невирішених питань щодо муколітичної
терапії визначають актуальність теми та зумовлюють мету роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної теми кафедри пропедевтики
дитячих хвороб Одеського державного медичного університету “Оптимізація
муколітичної терапії при бронхообструктивному синдромі у дітей” (№
державної реєстрації 0104 U 010506). Дисертант є співвиконавцем указаної
теми.

Мета дослідження. Підвищення ефективності терапії дітей з гострими
обструктивними бронхітами шляхом диференційованого застосування
муколітичних препаратів з урахуванням особливостей перебігу гострого
обстуктивного бронхіту, реологічних якостей мокротиння.

Задачі дослідження:

Дослідити особливості клінічного перебігу гострого обструктивного
бронхіту в дітей на сучасному етапі.

Вивчити реологічні якості мокротиння при гострих обструктивних бронхітах
у дітей та визначити їх кореляційні зв’язки з основними
клініко-функціональними параметрами.

Визначити критерії прогнозу перебігу гострого обструктивного бронхіту з
урахуванням реологічних якостей мокротиння.

Обґрунтувати і розробити комплексну схему терапії з диференційованим
використанням муколітичного препарату амброксола гідрохлоріду (лазолван)
з урахуванням особливостей перебігу гострого обструктивного бронхіту та
індивідуальних якостей мокротиння.

Оцінити ефективність запропонованого патогенетично спрямованого
комплексу терапії при гострих обструктивних бронхітах на підставі
динаміки клініко-лабораторних, функціональних показників та реологічних
параметрів мокротиння.

Об’єкт дослідження. Перебіг ГОБ у дітей у процесі комплексної терапії з
включенням муколітичного препарату.

Предмет дослідження. Клініко-лабораторні, функціональні показники,
реологічні якості мокротиння під впливом муколітичної терапії при ГОБ у
дітей.

Методи дослідження. Клінічні, біохімічні, біофізичні, функціональні,
статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі проведеної наукової
оцінки клініко-параклінічних характеристик гострих обструктивних
бронхітів у дітей виявлені сучасні особливості: частіше виникнення ГОБ у
підлітків, обтяжений преморбідний фон щодо високого відсотку дітей, які
палять тютюн; у 70,5 % дітей – наявність порушень реологічних якостей
мокротиння.

Розширено наукові уявлення з патогенезу гострого обструктивного
бронхіту: вперше показано наявність кореляційних зв’язків змін
реологічних властивостей мокротиння за часом релаксації та основних
клініко-функціональних параметрів при гострих обструктивних бронхітах у
дітей та наявністю тютюнопаління.

Запропоновано новий методологічний підхід для оцінки перебігу ГОБ за
вирізненням двох типів перебігу БОС, що різняться за клінічними і
реологічними характеристиками.

Уперше показано різну ефективність муколітичної терапії залежно від
типів БОС при ГОБ. Дано патогенетичне обґрунтування диференційованих
комплексних схем терапії з включенням муколітичних препаратів з
урахуванням типів БОС та об’єктивної оцінки реологічних характеристик
мокротиння при ГОБ у дітей.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено показання для
диференційованого призначення муколітичних препаратів при ГОБ у дітей на
підставі визначення критеріїв прогнозу перебігу захворювання (патент на
корисну модель № 21703 від 15.03.2007, бюл. № 3).

Рекомендовано комплексну схему терапії при гострих обструктивних
бронхітах, що сприяє підвищенню ефективності терапії, скорочує
тривалість застосування муколітичних препаратів (патент на корисну
модель № 22916 від 25.04.2007, бюл. № 4).

Запропоновані методики неінвазивні, доступні для застосування у
практичній педіатрії.

Впровадження в практику. Результати дослідження впроваджено у практичну
діяльність дитячих лікарень м. Одеси (міська дитяча лікарня № 2, обласна
дитяча клінічна лікарня, дитяча дорожня клінічна лікарня) та в
Тернопільській міській дитячій лікарні.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею
автора. Здобувачем самостійно проведено вивчення і узагальнення
сучасного стану проблеми за науковими джерелами, сформульовані мета і
завдання дослідження, здійснено планування і набір клінічного матеріалу.
Самостійно проведено підбір та опрацювання необхідної медичної
документації, переважний обсяг клініко-інструментальних обстежень,
виконано аналіз матеріалу і статистичне оброблення отриманих даних.
Автором написані всі розділи дисертації, проаналізовані і узагальнені
результати, сформульовані всі положення та основні висновки, здійснено
впровадження наукових досліджень у клінічну практику. Дисертантом
підготовлено до друку статті, тези і доповіді на конференції, оформлено
винаходи.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації висвітлені та
обговорені на VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Актуальні питання педіатрії” (Київ, 2006), науково-практичній
конференції молодих вчених Одеського державного медичного університету з
міжнародною участю “Вчені майбутнього” (Одеса, 2006), Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Актуальні питання медичної реабілітації
дітей та підлітків” (Одеса, 2005), на обласному і міському Днях
фахівців, засіданнях Одеської регіональної асоціації лікарів педіатрів і
неонатологів (2005-2006). Оприлюднені у вигляді тез на II Міжнародній
науково-практичній конференції “Наукові дослідження – теорія та
експеримент” (Полтава, 2006), III конгресі педіатрів України “Сучасні
проблеми клінічної педіатрії” (Київ, 2006), науковій конференції
“Актуальні питання патофізіології” (Сімферополь – Ялта, 2006), науковій
конференції V читань ім. В.В. Підвисоцького (Одеса, 2006), II
Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегические вопросы
мировой науки – 2007” (Дніпропетровськ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць. З
них 2 статті у наукових медичних журналах, затверджених ВАК України, 2
оглядові статті, 2 патенти України, 9 тез у матеріалах
науково-практичних конференцій, конгресів та з’їздів різного рівня.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках
друкованого тексту. Робота ілюстрована 32 таблицями, 21 рисунком.
Складається з вступу, огляду літератури, характеристики обстежених дітей
та опису методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
висновків і списку з 267 використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Робота складається з 3-х частин: 1 –
ретроспективні дослідження задля визначення вікової структури гострих
обструктивних бронхітів у динаміці; 2 – проспективні дослідження,
спрямовані на вивчення клініко-лабораторних, функціональних особливостей
перебігу гострого обструктивного бронхіту в дітей на сучасному етапі; 3
– проспективні дослідження для вирішення завдання роботи щодо оцінки
ефективності традиційної і запропонованої схем терапії з включенням
муколітичних препаратів.

Діагноз обструктивного бронхіту встановлювався згідно з критеріями
чинного національного протоколу про надання медичної допомоги дітям за
спеціальністю “дитяча пульмонологія” (наказ № 18 від 13.01.2005).

Для визначення особливостей сучасного перебігу ГОБ та ефективності
муколітичної терапії проведено аналіз клініко-лабораторних показників
при гострому обструктивному бронхіті у 168 дітей у віці 5 – 15 років.

Із груп спостереження виключали дітей з респіраторним алергозом та із
супутніми алергічними захворюваннями, високим рівнем загального IgE,
повторними епізодами БОС та дітей з вродженими, спадковими хворобами, що
перебігають з БОС.

Діти, які перебували під нашим спостереженням, за статтю були
представлені таким чином: хлопчиків – 97 (57,7 %), дівчаток – 71 (42,3
%).

У роботі проводили загально-клінічне обстеження хворих (збір анамнезу,
фізикальне обстеження за системами органів). Лабораторні дослідження
включали поряд із загально-клінічними аналізами крові, сечі оцінку
системи перекисного окислення ліпідів – антіоксидантного захисту (ПОЛ –
АОЗ): визначення в сироватці крові вмісту дієнових кон’югатів (ДК),
малонового діальдегіду (МДА) за методикою І.Д. Стальної і Т.Г.
Гарішвілі, активності каталази (за М.А. Королюк), глютатіону (за E.
Beutler et al.); цитологічне дослідження мокротиння (за Л.А. Матвєєвою),
оцінку активності киснезалежного метаболізму нейтрофілів мокротиння
вивчали за НСТ-тестом (спонтанний). Дослідження функції зовнішнього
дихання (ФЗД) проводили на спірографі “Spirosift SP-5000”. Стан
вегетативної нервової системи оцінювали за допомогою
кардіоінтервалографії (ЕКГ прибор – Heart Screen 80G). Реологічні якості
мокротиння визначали за часом релаксації (за В.А. Добрих).

Оброблення результатів досліджень проводили з використанням
параметричних і непараметричних методів обчислення на персональному
комп’ютері Pentium за програмами Excel Microsoft, Statistica 5.

Результати дослідження і їх обговорення. На підставі проведеного аналізу
вікової структури госпіталізованих дітей з ГОБ за останні 10 років
установлено, що найбільш вразливим контингентом щодо ГОБ і на той час, і
сьогодні залишаються діти раннього та дошкільного віку, що співпадає з
даними літературних джерел (О.М. Охотнікова, 2006; О.В. Зайцева, 2005).
Втім привертає увагу суттєве (13,2 % ± 2,9 % проти 5,7 % ± 2,1 %, р 0,35 с
спостерігалось у (62,5 ? 5,7) % дітей, в яких БОС розвинувся в перші 4
дні захворювання, і в (85,0 ? 5,6) % пацієнтів, у яких БОС виникав після
5 дня захворювання, р 0,35 с).

5. Установлено, що застосування традиційної терапії з включенням
муколітичного препарату амброксола гідрохлоріду (лазолван) призводить до
достеменної позитивної динаміки клінічних, функціональних показників,
реологічних якостей мокротиння (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020