.

Хроноритмологічні аспекти клініки і лікування хворих на остеоартроз та за супутньої артеріальної гіпертензії (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 2625
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л.Шупика

ПІРОЖОК Оксана Павлівна

УДК 616.71-007.24-08:612.017.2

Хроноритмологічні аспекти клініки і лікування хворих на остеоартроз та
за супутньої артеріальної гіпертензії

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Пішак Ольга Василівна,

Буковинський державний медичний університет МОЗ

України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб,

професор кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Бабиніна Лідія Яківна,

Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри сімейної медицини (м. Київ)

доктор медичних наук, професор

Свінцицький Анатолій Станіславович, Національний медичний університет
ім. О.О.Богомольця, завідувач кафедри госпітальної терапії №2 (м. Київ)

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет.

Захист відбудеться “13” березня 2007 року об 11.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 при Національній медичній
академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “12” лютого 2007 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Бенца Т.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Остеоартроз (ОА) – захворювання суглобового апарату
із широкою поширеністю, хронічним перебігом, тенденцією до невпинного
прогресування, необхідністю багаторічного звертання пацієнтів за
медичною допомогою та безперервного застосування медикаментів. ОА –
основний фактор інвалідизації в США, вражає понад третину популяції
старших вікових груп в Європі, виявлений в Австралії у 15% населення.
Очікують, що до 2010 року в Європі популяція віком понад 65 років складе
25%, а вплив ОА на людський та економічний фактори зросте.

Характер змін добового ритму функцій визначається дією етіологічного
чинника та відображає специфіку патологічних процесів, які викликали
таку перебудову, тобто носить діагностичну інформацію. Дослідження
хронобіологічних закономірностей створює теоретичну базу для розробки
методів виділення факторів ризику розвитку, ранньої діагностики,
прогнозу патології. Досвід інших країн може бути використаний тут лише
частково, оскільки на ритми суб’єктивних проявів та біохімічних маркерів
за ОА впливають спосіб життя, інтенсивність фізичного навантаження
впродовж доби, співвідношення тривалості періодів сну/активності, пора
року тощо. Від корекції хронобіологічних порушень залежить злагодженість
функціонування структур організму, отже повноцінне відновлення. Часова
організація більшості біохімічних параметрів у хворих на ОА нез’ясована,
що значно ускладнює проведення патогенетичної терапії.

ОА – захворювання переважно похилого віку, коли спостерігають велику
кількість супутніх нозологій. Зустріваність патології серцево-судинної
системи (ССС) за ОА – артеріальної гіпертензії (АГ) та ішемічної хвороби
серця (ІХС) – складає 69,6%, посідаючи перше місце. Це визначає
варіабельність клінічної картини, потребує деталізації взаємодій
патологічних процесів на біохімічному рівні.

Відомо, що синхронізатором хроноритмів є гормон шишкоподібної залози
мелатонін (МТ). Вважають, що застосування його здатне пом’якшити перебіг
вікових процесів, частоту трапляння ряду вік-залежних захворювань та,
можливо, пролонгувати життя шляхом збереження добової узгодженості
функціонування систем. Необхідно деталізувати можливість синхронізуючого
впливу та корекції відхилень порушення хроноорганізації біохімічних
чинників за ОА з його використанням.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота
є складовою частиною планової НДР кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб
Буковинського державного медичного університету “Хронобіологічні аспекти
вдосконалення діагностики і лікування хворих на остеоартроз, подагру,
ревматоїдний артрит” (державний реєстраційний номер – 01.05U002944).
Автор є відповідальним виконавцем зазначеної НДР в цілому, та виконавцем
даного фрагменту, зокрема.

Мета дослідження. Підвищення ефективності діагностики та лікування
хворих на остеоартроз із застосуванням МТ на основі вивчення добової та
сезонної динаміки клінічних особливостей, впливу супутньої патології
ССС; та чинників, що визначають патогенетичні основи захворювання.

Завдання дослідження:

Описати добову та сезонну організацію параметрів
оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, протеолізу та фібринолізу в
хворих на ОА до лікування.

Оцінити біохімічні профілі вивчених параметрів з урахуванням впливу
форми (первинний чи вторинний), тривалості захворювання і наявності
реактивного синовіїту.

Оцінити ефективність МТ за експериментального ОА (ЕОА) на щурах на
рівні синовіально-хрящового комплексу (СКХ).

Вивчити добові та сезонні особливості клінічних проявів у хворих на ОА
та їх динаміку в процесі лікування.

Дослідити вплив супутньої патології ССС на характеристику добових
профілів біохімічних показників у хворих на ОА.

Визначити вплив стандартних терапевтичних схем (СТ) та МТ на добові та
сезонні особливості клінічних та лабораторних параметрів перебігу ОА.

Об’єкт дослідження: Первинний (ПОА) та вторинний (ВОА) ОА; ЕОА.

Предмет дослідження: Особливості часової організації біохімічних
процесів у хворих на ОА в період загострення і за супутньої артеріальної
гіпертензії (АГ) та корекція відхилень комплексним лікуванням із
застосуванням МТ; особливості динаміки біохімічних процесів та
морфологічних характеристик СКХ щурів під впливом МТ.

Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, реологічні параметри
еритроцитів; інструментальні (добове моніторування АТ), морфологічні
(світлова мікроскопія, імуногістохімічна детекція апоптозу).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше описані добові та
міжсезонні особливості коливання показників про- та антиоксидантної
ланок, протеолізу та фібринолізу у хворих на ОА. Розвиток ОА
характеризується втратою циркадіанної періодичності та реорганізацією
24-годинного рівня біохімічних показників; максимальні зміни співпадають
у часі із маніфестацією клінічної симптоматики і визначаються у першій
половині ночі (22.00-2.00). Описано особливості добової динаміки
означених факторів залежно від характеру захворювання (профілі вмісту
ВГ, АК та МА є інверсними за ПОА та ВОА), тривалості (ОА до 1 року
характеризується суттєвим пригніченням системи антиоксидантного захисту
(АОЗ) й гіперактивацією вільнорадикальної модифікації макромолекул
(ВММ)), клінічних особливостей (за синовіїту значно вищі середньодобові
рівні активності протеолітичної та вільнорадикальної деструкції
протеїнів без додаткового порушення характеру часової організації) та
наявності супутньої патології ССС (некоригована АГ за ОА призводить до
ампліфікації дефіциту АОЗ, пригнічення СФА і ФФА о 6.00). Наявність
зазначених добових коливань параметрів, а також інверсність профілів
біохімічних показників за ОА порівняно з такими здорових осіб визначає
оптимальний час для оцінки вираженості деструктивних процесів і
можливості біохімічного диференціювання ПОА і ВОА. Пропонується брати
добові коливання біохімічно-молекулярних факторів до уваги при
плануванні наукових досліджень для глибшого розуміння патогенезу ОА та
дослідження терапевтичного потенціалу нових груп ліків.

Ефективність СТ щодо порушень спектру біохімічних показників за ОА у
денний час позитивна, проте, недостатня у час їх максимальної
вираженості – нічні години. Комплексне курсове застосування МТ
призводить до рівномірної регресії патологічних змін вмісту/активності
досліджуваних параметрів як вдень, так і вночі, а також до суттєвого
покращання суб’єктивної симптоматики. Виявлено протекторний вплив МТ
щодо стабілізації рівнів артеріального тиску (АТ) у хворих з поєднанням
ОА й АГ за призначення терапії нестероїдними протизапальними препаратами
(НПЗП).

Вперше досліджено вплив МТ на біохімічні показники та морфологічний
стан тканин СХК, інтенсивність процесів програмованої клітинної загибелі
за ЕОА, що виявило хондропротекторні властивості, засновані на
антиоксидантному потенціалі засобу.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені добові коливання
біохімічних показників у хворих на ОА до лікування визначають
оптимальний час для діагностики вираженості хондродеструктивних процесів
та можливості біохімічного диференціювання первинного і вторинного
процесу. Описані особливості добової організації досліджуваних
параметрів визначають оптимальний підхід до застосування ліків за ОА (у
другій половині дня) і глибшої оцінки ефективності лікування.

Виявлені клініко-експериментальні особливості дії МТ обґрунтовують
можливість його застосування в комплексному лікуванні хворих на ОА як
провідне захворювання та у поєднанні з АГ.

Результати досліджень впроваджені в лікувальний процес Чернівецької
міської лікарні №3, обласної клінічної лікарні м. Чернівці, Кіцманської
ЦРЛ Чернівецької області, та Ярмолинецької, Красилівської,
Деражнянської, Дунаєвецької ЦРЛ Хмельницької області, обласної лікарні
м. Хмельницький; в педагогічний процес кафедр пропедевтики внутрішніх
хвороб, клінічної імунології та алергології, внутрішньої медицини,
фізіотерапії та інфекційних хвороб Буковинського державного медичного
університету.

Особистий внесок здобувача полягає у створенні методологічної основи
роботи, адекватної меті та завданням. Автор особисто провела пошук та
опрацювала наукову літературу, підібрала методики, провела клінічне
обстеження хворих в динаміці лікування, забір матеріалу для біохімічних
обстежень, провела виміри біохімічних параметрів. Здійснила
експериментальне моделювання, біохімічне та макроскопічне обстеження
СКХ, аналіз гістологічних та імуногістохімічних даних. Автором
сформована база даних, проведена статистична обробка результатів та
оцінка за програмою Косинор, їх аналіз та узагальнення. Підготувала до
друку статті, деклараційні патенти України, оформила дисертаційну роботу
та автореферат.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
дослідження обговорювалися на: VIII Загальнопольській конференції
наукових кіл медичних академій, Вроцлав, Польща, 2003; 5 міжнародній
конференції студентів-медиків та молодих лікарів в області хірургії та
суміжних наук, Устронь, Польща, 2003; 14 Конференції європейських
студентів-медиків (секція хрономедицини), Берлін, Німеччина, 2004; 15
європейській науковій конференції Європейської ліги проти ревматизму
(ЕЙЛАР), Відень, Австрія, 2005; 6 міжнародному конгресі молодих лікарів,
Познань, Польща, 2006, ІІ міжнародній конференції молодих лікарів та
студентів, Варшава, Польща, 2006; з’їзді у Старогард-Гданський, Польща
(Медичні перспективи – 2006); конференції „Хронобіологія та
хрономедицина: теоретичні та клінічні перспективи”, Чернівці, 2006; у
ході роботи V-VI міжнародної школи з хронофармакології, Манхайм,
Німеччина, 2004-2005.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 25 наукових
праць, в тому числі 7 статей, з них 6 – у збірниках, затверджених ВАК
України для публікації результатів дисертаційних досліджень; 16 тез
доповідей у збірниках матеріалів наукових заходів різного рівня;
одержано два деклараційні патенти України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена українською мовою на 186
сторінках основного тексту, ілюстрована 33 таблицями і 93 рисунками,
складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів
дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел літератури, що містить 295 найменувань (36 –
кирилицею і 259 латиницею), додатків.

Основний зміст

Матеріал та методи дослідження. Експеримент виконано на 50 щурах-самцях
масою 192,84±8,71 г. ЕОА викликали внутрішньоочеревинним введенням
папаїну на фізіологічному розчині (0.01%) із розрахунку 1 мг на 100 г
маси тварини 1 раз на 4 доби чотирикратно.

В І – контрольну групу – ввійшли інтактні тварини, ІІ – щури з
відтвореним ЕОА. Тварини ІІІ і ІV груп з ЕОА отримували упродовж тижня
внутрішньоочеревинно фізрозчин (псевдоліковані, група порівняння) та МТ
(основна) у дозі 1 мг/кг маси тіла увечері (18.00-20.00). Евтаназію
тварин виконували на 24 добу в ранішні (8.00-10.00) та вечірні
(20.00-22.00) години. Після забою упродовж 10 хвилин видаляли СКХ для
біохімічних, мікроскопічних й імуногістохімічних (TUNEL) досліджень.
Морфологічну оцінку здійснювали за адаптованою шкалою Манкіна-Морана
(2002). Інтенсивність апоптозу оцінювали за апоптозним індексом. В
цільній крові та гомогенатах СКХ визначали вміст малонового альдегіду
(МА), продуктів вільнорадикальної модифікації білків (ВМБ), відновленого
глутатіону (ВГ), активності каталази (АК), вираженість протеолітичних та
фібринолітичних процесів з використанням стандартних біохімічних
методик.

Обстежено 88 хворих на ОА, що лікувалися стаціонарно у міській лікарні №
3 м.Чернівці у 2002-2005 рр., з них – 70 жінок (79,5%) та 18 чоловіків
(20,5%). Вік пацієнтів коливався від 37 до 73 років (в середньому,
51,6±8,8). Давність захворювання склала 0,5-29 років, в середньому –
8,4±4,6. У 12 пацієнтів (13,6%) захворювання було виявлене вперше
впродовж останнього року.

Діагноз ОА встановлювали на основі критеріїв американської
ревматологічної асоціації (1990). З’ясовували клініко-функціональні
індекси: суглобовий, больовий, запальний, функціональний, діагностували
наявність чи відсутність реактивного синовіїту; проводили анкетування за
функціональним тестом Лі. Тяжкість ОА визначали за допомогою індексу
Lequesne M, дослідження стану здоров’я – за показниками Стенфордської
анкети.

Для виявлення супутньої патології ССС хворим проводили
електрокардіографію, ультрасонографію серця, офтальмоскопію, вимір АТ,
аналізи сечі – загальний, за Зимницьким та Нечипоренко. За обтяженого
анамнезу або підвищення АТ (140/90 мм.рт.ст. і вище) проводили його
добове моніторування – автоматично з інтервалом 15 хвилин у фазу
активності хворих (7.00-23.00), та з 20-хв. проміжком – уночі. У 30
хворих діагностували ессенціальну гіпертензію ІІ стадії. Співвідношення
тих, які попередньо отримували антигіпертензивну терапію (еналаприл) та
не отримували її, склало 16:14.

У ході лікування хворі на ОА розподілені на групи: 45 пацієнтів
(порівняння), яким призначено СТ (НПЗП та хондропротектор Алфлутоп), та
43 (основна група), які в складі комплексної терапії отримували МТ –
синтетичний аналог природної форми (Healthway, США, реєстраційний номер
UA/0389/01/01 від 29.12.2003, термін дії – до 2008 року) у дозі 50
мкг/кг маси тіла (3 мг/70 кг) у вечірній час (після 22.00). Ефективність
лікування оцінювали після 15-18 доби.

Біохімічні визначення (МА, ВГ, АК, активність глутатіонпероксидази (ГП),
глутатіон-S-трансферази (ГТ), ВМБ, рівень сіалових кислот (СК) та
гексозамінів, протеоліз високомолекулярних (ПВБ), низькомолекулярних
(ПНБ) білків, колагенолітична активність плазми (КАП), неферментативна
(НФА), ферментативна (ФФА) та сумарна фібринолітична активність (СФА)
плазми) проведені впродовж 24 годин із 6-годинним інтервалом за
стандартними методиками.

Математичну обробку даних провели на ІВМ РС Реntium ІІІ за алгоритмами
програм Microsoft Excel’ХР, Statistica®5.1. Ритми показників, дані
моніторування АТ оцінено з використанням індивідуального та групового
Косинор-аналізу, на базі програми Chronos-Fit (Гейдельберг, Німеччина,
2002 р.).

Результати досліджень та їх обговорення. У щурів ІІ групи відмічали
розвиток маніфестного ЕОА зі зменшенням макроскопічного індексу СКХ (з
11,9±0,32 до 1,3±1,25, р>?¬

p

r

?

1/4

$

&

(

*

,

.

0

2

F

H

v

x

r

1/4

u

&

&

~ =

r\uoeeeeeeaUE1/2e±±Y±1/2ee

у та полегшення засинання. До кінця лікування пацієнти основної групи
додатково відмічали покращення загального самопочуття, за рахунок чого
оцінювали результати лікування як добрі.

Дослідження стану здоров’я хворих на ОА за показниками Стенфордської
анкети, функціональні індекси, показники тесту за Лі, індекс Лекена
змінювалися у пацієнтів обох груп практично однаково.

Профіль ВГ в групі порівняння повертав ознаки періодичності, близькі до
добової. Проте, мінімальні значення ВГ, як і до початку лікування,
виявлено у нічні години (2.00-6.00). Включення МТ до комплексного
лікування призводило до зростання (43,3%, р Перелік умовних скорочень АГ – артеріальна гіпертензія АК – активність каталази АОЗ – антиоксидантний захист АТ – артеріальний тиск ВГ – відновлений глутатіон ВМБ – вільнорадикальна модифікація білків ВММ – вільнорадикальна модифікація макромолекул ВОА – вторинний остеоартроз ГП - глутатіонпероксидаза ГТ – глутатіонтрансфераза ЕОА – експериментальний остеоартроз ІХС – ішемічна хвороба серця КАП – колагенолітична активність плазми МА – малоновий альдегід МТ - мелатонін НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати НФА – неферментативна протеолітична активність ОА – остеоартроз ПВП – протеоліз високомолекулярних протеїнів ПНП – протеоліз низькомолекулярних протеїнів ПОА – первинний остеоартроз СК – сіалові кислоти СКХ – синовіально-хрящовий комплекс СТ – стандартне лікування ССС – серцево-судинна система СФА – сумарна фібринолітична активність ФФА - ферментативна протеолітична активність

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020