.

Особливості неврологічної патології та взаємовідносини з біоелектричними патернами головного мозку і церебральною гемодинамікою при гіпотиреозі (автор

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
115 2881
Скачать документ

міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

ПЕТРОВ Олександр Сергійович

УДК: 616.8 – 009: 616.831 – 005 – 072.7: 616.441 – 008.61

 

Особливості неврологічної патології та взаємовідносини з біоелектричними
патернами головного мозку і церебральною гемодинамікою при гіпотиреозі

14.01.15 – нервові хвороби 

 

 

 

 

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня 

кандидата медичних наук

 

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України.

 

 

     Науковий керівник:

     доктор медичних наук, професор Школьник Валерій Маркович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач
кафедри неврології та офтальмології. 

 

 

     Офіційні опоненти: 

     доктор медичних наук, професор Козьолкін Олександр Анатолійович,
Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри нервових хвороб з курсом психіатрії, наркології та медичної
психології. 

     доктор медичних наук, професор Западнюк Богдан Віталійович,
Київський національний університет внутрішніх справ України, начальник
кафедри судової медицини 

 

 

     Провідна установа: Науково дослідний інститут геронтології АМН
України, м. Київ 

 

Захист відбудеться “___22____”______червня_________2007 р. о__11_годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Національній
медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
(04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 9) 

 

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112 м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9) 

 

 

Автореферат розісланий “__15___”___травня_____2007 р. 

 

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради     Каліщук –
Слободін Т.М.

 

Загальна характеристика роботи

     Актуальність теми: Розлади нервової системи спостерігаються майже в
кожному випадку захворювання гіпотиреозом. При цьому такі зміни як
зниження метаболічної активності в тканинах головного мозку та зміни
церебральної гемодинаміки виявляються навіть на тлі субклінічного
гіпотиреозу (Yodphat K., Freedman N., Lester H. 2004). Патологічні зміни
нервової системи розглядаються багатьма дослідниками (Никанорова Т.Ю.
2002 Фадеев В.В., Мельниченко Г.А. 2002, Фадеев В.В. 2005) та фіксуються
у вигляді змін біоелектричної активності головного мозку (Григорова
И.А., Поважнянская Е.Л., Руднева Е.А. 2005, Мельник Т.М. 2006, Котов
С.В., Карпенко А.А., Котов А.С. 2003), порушень центральної та
церебральної гемодинаміки (Мельник Т.М. 2004, Котов С.В., Карпенко А.А.,
Котов А.С. 2003) а також у вигляді різноманітної неврологічної
симптоматики та когнітивних розладів (Калинин А.П., Котов С.В., Карпенко
А.А. 2001, Лясникова М.Б. 2002, Касаткина Э.П. 2004, Щелягина Л.А.
2002). Але низка питань щодо виникнення таких змін та впливу окремих
ланок патогенезу залишається неосвітленою. Зокрема нез’ясована роль
гемодинамічних розладів в формуванні церебрального дефіциту у хворих на
гіпотиреоз та співвідношення її з прямим впливом гіпотиреоїдного стану
на головний мозок. Не досить зрозумілим також є характер та частка
впливу порушень біоелектричної активності головного мозку на наявну
картину неврологічних розладів, а також патогенез самих змін
біоелектричної активності.

     Стосовно стану нервової системи у хворих на субклінічний гіпотиреоз
також існують дані клінічних досліджень (E. L. Constant, A. G. de
Volder, A. Ivanoiu at al 2001; Мухаметшина Р.М. 2001). І хоча
субклінічний гіпотиреоз зазвичай має безсімптомний перебіг, потенційний
ризик пов’язаний зі станами, що включають прогресування до маніфестного
гіпотиреозу, кардіоваскулярні порушення та неврологічні і когнітивні
розлади, змушує звертати увагу на цю проблему (Cooper D.S. 2001;
McDermott M.T., Ridgway E.C. 2001). Відомо також, що до 5% випадків
субклінічного гіпотиреозу протягом року переходять в маніфестний (Фадєєв
В.В. 2005), а враховуючи дані асоціації ендокринологів США, які
стверджують, що розповсюдженість субклінічного гіпотиреозу сягає до 10%
працездатного населення, ця проблема набуває не лише медичного а і
соціального значення.

     Вирішення питань щодо розвитку патології нервової системи у хворих
на гіпотиреоз, визначення умов появи таких розладів, встановлення
зв’язку клінічних проявів з параметрами церебральної гемодинаміки та
показниками біоелектричної активності головного мозку сприятиме розробці
діагностичних критеріїв для раннього виявлення такої патології. Таким
чином буде створено умови для раннього призначення патогенетично
обґрунтованої терапії, що забезпечить продовження активного життя
значної частки суспільства.

     Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в рамках державної науково – дослідної
теми: “Діагностика формування мозкової судинної недостатності, прогноз
ускладнень і лікувальна корекція при цереброваскулярних і соматичних
захворюваннях інтегративними способами (експертні системи оцінки
нейрональних, гемодинамічних показників і семіології)” що розробляється
кафедрою неврології Дніпропетровської державної медичної академії (номер
державної реєстрації 0102U003595).

     Мета дослідження: Розробка, наукове обґрунтування критеріїв
раннього виявлення неврологічної патології при гіпотиреозі на основі
аналізу сукупності показників біоелектричної активності головного мозку,
гемодинамічних розладів та їх зв’язків з клінічними проявами,
спрямованих на оптимізацію діагностичних заходів.

     Задачі дослідження:

Вивчити особливості неврологічної симптоматики у хворих на гіпотиреоз

Вивчити параметри спонтанної та викликаної біоелектричної активності
головного мозку у хворих в умовах гіпотиреоїдного стану організму

Дослідити функціональний стан мозкового стовбура

Виявити та проаналізувати особливості кровопостачання центральної
нервової системи у хворих на гіпотиреоз

З’ясувати характер взаємовідносин вищевказаних параметрів на тлі
гіпотиреоїдного стану

Розробити діагностичні критерії для ранньої діагностики розладів
нервової системи у хворих на гіпотиреоз.

     Об’єкт дослідження  – хворі на гіпотиреоз з неврологічними
розладами.

     Предмет дослідження – стан центральної нервової системи,
магістральних і церебральних судин: спонтанна та викликана біоелектрична
активність головного мозку, морфологічні особливості
мікрогемо-циркуляторного русла бульбарної кон’юнктиви, кровообіг на
рівні магістральних артерій і церебральна гемодинаміка, ваго-ростові
показники, тиреоїдний статус організму хворих.

     Методи дослідження – клініко – неврологічний, параклінічні методи
(УЗДГ, церебральна комп’ютерна імпедансометрія, біомікроскопія
бульбарної кон’юнктиви, комп’ютерна електроенцефалографія, зорові
викликані потенціали, слухові викликані потенціали стовбура головного
мозку), статистична обробка з використанням критеріїв достовірності та
кореляційного аналізу.

     Наукова новизна одержаних результатів

     Вперше виявлені типи реакції ЦНС у хворих маніфестним і
субклінічним гіпотиреозом при функціональних пробах. Встановлено
характер гемодинамічних змін на всіх рівнях від магістрального до
мікрогемоциркуляторного.

     Вивчено взаємозалежності гемодинамічних показників, спонтанної та
викликаної біоелектричної активності у хворих на гіпотиреоз, вплив
тиреоїдного статусу на характер і силу цих зв’язків.

     Визначено стан біоелектричної активності стовбурних структур на тлі
гіпотиреозу, проведене порівняння цих параметрів при маніфестному і
субклінічному гіпотиреозі, визначені характерні риси і їх залежність від
стану функції щитовидної залози.

     Вперше вивчені взаємини спонтанної та викликаної біоелектричної
активності головного мозку на тлі манифестного й сублінічного
гіпотиреозу, визначений вплив тиреоидного статусу на характер і силу цих
взаємодій.

     Вперше проведений аналіз кореляційних взаємозалежностей клінічних
проявів неврологічної патології з параметрами церебральної гемодинаміки
й біоелектричної активності головного мозку у хворих на гіпотиреоз і
вплив функціонального стану щитовидної залози.

     За допомогою статистичного аналізу, на основі комплексного вивчення
параметрів біоелектричної активності й гемодинаміки у осіб, що
страждають на субклінічний гіпотиреоз, виявлені особливості порушень
ЦНС, що визначають характер розвитку неврологічної патології на тлі
гіпотиреозу.

     Визначено ранні ознаки формування розладів нервової системи що
розвиваються на тлі маніфестного й субклінічного гіпотиреозу.

     Практична значимість. Обґрунтовано доцільність використання клініко
неврологічного обстеження та неврологічного спостереження хворих на
гіпотиреоз, зокрема для субклінічних форм.

     В результаті проведеного комплексного дослідження було встановлено,
що застосування клініко – неврологічного, допплерографічного,
імпедансо-метричного, електроенцефалографічного обстежень, вивчення
морфологічних особливостей мікрогемоциркуляторного русла за допомогою
біомікроскопії судин бульбарної кон’юнктиви є інформативним та підвищує
ефективність діагностики церебрального дефіциту у хворих на гіпотиреоз.
Завдяки використанню статистичного аналізу з’ясована роль, яку
відіграють у формуванні церебрального дефіциту цереброваскулярна
недостатність та прямий вплив гіпотиреоїдного стану на головний мозок.

     Результати дослідження впроваджені в лікувально – діагностичний
процес на базі неврологічного відділення обласної клінічної лікарні  

ім. І.І.Мечникова м. Дніпропетровська, неврологічного відділення
Українського державного науково – дослідного інституту медико –
соціальних проблем інвалідності (Дніпропетровськ), міського центру
нейрореабілітації Київської міської клінічної лікарні №18, в навчальний
процес на кафедрі нервових хвороб Запорізького державного медичного
університету, науково – дослідного інституту геронтології АМН України
(Київ).

     Особистий внесок здобувача. Автор дисертації разом з науковим
керівником розробили програму дослідження, мету і задачі дисертаційної
роботи. Автор самостійно провів інформаційний пошук, підготував до друку
наукові статті. Самостійно виконані дослідження з вивчення
неврологічного статусу пацієнтів з гіпотиреозом. Проведені дослідження
магістрального кровообігу, викликаної і спонтанної біоелектричної
активності головного мозку, церебральної гемодинаміки, біомікроскопії
судин бульбарної кон’юнктиви 116 пацієнтів з первинним гіпотиреозом.
Самостійно проведена статистична обробка результатів дослідження,
сформульовані основні положення дисертаційної роботи. Дисертаційна
робота та автореферат написані самостійно.

     Апробація результатів дисертації Матеріали дисертації представлені
на науково – практичній конференції з міжнародною участю Укр. Держ. НДІ
МСПІ “Інноваційні діагностичні технології в медико – соціальній
експертизі і реабілітації інвалідів” Дніпропетровськ 2005, IX конгресі
Світової Федерації Українських Лікарських Товариств м. Полтава, серпень
2006, II міжнароднії науково – практичнії конференцій “Perspektivni
novinky vedy a technici – 2005”, Прага – Дніпропетровськ 2005.

     Апробація роботи проведена на засіданні кафедри неврології і
офтальмології Дніпропетровської державної медичної академії (протокол
засідання кафедри №3 від 14 листопада 2006 року).

     Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових
праць, з них 3 самостійні наукові статті в фахових виданнях
рекомендованих ВАК України, 3 в збірниках наукових праць і матеріалах
міжнародних конференцій.

     Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 132 сторінках
машинописного тексту, ілюстрована 29 таблицями, 20 рисунками.
Складається з вступу, огляду літератури, характеристики обстежених
хворих та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення отриманих даних, висновків, практичних
рекомендацій, списку літератури, що містить 218 джерел (з них 106
кирилицею, 112 латиницею). 

     ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

     Матеріали і методи дослідження. В роботі наведені результати
обстеження 116 хворих на гіпотиреоз, з них 40 чоловіків та 76 жінок.
Середній вік хворих 47+1,8 років. Етіологічні чинники гіпотиреозу були
представлені аутоімунним тиреоїдитом у 40 (34,5%) осіб, наслідками
оперативного втручання у 44 (37,9%) пацієнтів, в 26 (22,4%) мав місце
ідіопатичний гіпотиреоз, в 5,2% (6 осіб) спостерігався вроджений
гіпотиреоз. По ступеню клінічної маніфестації гіпотиреозу хворі
розподілились на три групи:

маніфестний гіпотиреоз (МГТ) – 78 осіб, що мали підвищення рівня
тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ) при наявному зниженні вмісту в
крові тетрайодтиронину (Т4)

субклінічний гіпотиреоз (СГТ) – 32 особи, в яких було виявлено
підвищений рівень ТТГ при нормальному вмісті Т4

6 осіб що мали вроджений гіпотиреоз, отримували замісну терапію та на її
фоні мали нормальні показники рівня ТТГ та Т4.

     Враховуючи малу кількість осіб третьої групи, що унеможливлює
якісну статистичну обробку даних, результати обстеження хворих цієї
групи наводяться в дисертації лише як опис спостереження. Зважаючи на
те, що рівень тиреоїдних гормонів та ТТГ незначно змінюється в
залежності від віку (S.Mariotti 2005), розділення всередині груп
субклінічного та маніфестного гіпотиреозу пацієнтів за віком не
проводилось. В якості контролю було обстежено 23 здорових особи
зіставного віку.

     Рівень ТТГ у крові пацієнтів групи МГТ 49,8±4,5 мед/л, у групі СГТ 
– 7,7±0,44 мед/л. Показник вмісту Т4 становив 29,7±5,4 нмоль/л й
82,3±5,6 нмоль/л у групах МГТ і СГТ відповідно. При порівнянні
показників ТТГ і Т4 у групах спостереження p0,05) для всіх компонентів відповіді, крім I. Достовірне
зменшення амплітуди в порівнянні з контролем спостерігалось для
компонента П3 (5,1±0,9 мкВ) в групі МГТ. З наведених даних випливає, що
параметри викликаної коркової активності є порушеними в обох групах
спостереження, та в групі МГТ порушення більш виражені.

Таблиця 2

Значення латентних періодів зорових викликаних потенціалів мс.

Компоненти ЗВП МГТ СГТ Контроль

М ±m М ±m М ±m

П1 18,4 1,6 18,1 1,7 17,9 0,9

Н1 34,5 2,5 33,9 2,1 33,3 1,0

П2 54,1 2,3 52,4 2,6 50,1 1,1

Н2 82,0 2,0 80,6 2,8 77,0 1,6

П3 106,2* 3,0 102,6 2,9 98,1 1,9

Н3 141,5* 3,9 137,2 2,5 131,1 2,4

П4 209,7* 4,3 205,8* 2,8 196,4 3,6

Н4 269,8* 5,5 265,1* 5,2 251,6 4,1

     Примітка: * – достовірні розбіжності в порівнянні з показниками
контролю

     .

     При дослідженні СВПМС також було виявлено зміни латентностей
компонентів відповіді (табл. 3).

Таблиця 3

Значення латентних періодів викликаних потенціалів стовбура головного
мозку

?

¦

®

A

i

i

>

?

¦

3/4

A

i

&

&

°

±

Примітка: * – достовірні розбіжності в порівнянні з показниками
контролю 

     В групі СГТ достовірне зниження амплітуди зареєстровано для
компонентів IV та V. Такі зміни параметрів СВПМС можуть вказувати на
порушення функціонального стану таких структур, що є генераторами
компонентів відповіді, як ядра нижньої оливи, нижні горбки
чотирипагорб’я, ядра латеральної петлі та таламокортикальні проекції.

     Розбіжності між групами спостереження не були вірогідними, але дані
групи МГТ відрізнялись більшою індивідуальною варіабельністю.

     При проведені УЗДГ в групі МГТ було виявлене незначне зниження
систолічної лінійної швидкості кровотоку (СЛШК) в загальній сонній
артерії, але ця різниця була недостовірною (p>0,05) у порівнянні з
контрольними показниками та групою СГТ, невеликою була також
варіабельність отриманих даних в складі групи. Значні особливості
акустичного сигналу не визначались в жодному випадку. Коефіцієнт
асиметрії дорівнював 16,5+1,8%. При локації хребетних артерій показники
ЛШК виявляли більш помітне зниження гемодинамічного потоку, але також
недостовірне в порівнянні з показниками контрольної групи, КАС
дорівнював 16,1+2,6%. При дослідженні надблокової артерії спостерігалось
зниження ЛШК та збільшення показнику асиметрії. Компресійні проби всі
хворі перенесли задовільно. Показники групи СГТ також не виявили
істотних порушень достовірних в порівнянні з контролем.

     Аналіз фонограм, що були отримані при запису УЗДГ, не виявив
гемодинамічно значимих стенозів  сонної артерії в жодному випадку.

     Дослідження параметрів інтракраніального кровоносного русла з
використанням церебральної комп’ютерної імпедансометрії виявило зниження
кровонаповнення, більш виражене окципіто-мастоідальному відведенні, на
що вказували зниження РІ, який дорівнював 0,72±0,1 в ОМ відведенні для
МГТ та 0,89±0,09 для СГТ. В FM цей показник складав 0,9±0,1 та 1,0±0,14
для груп МГТ та СГТ відповідно. Достовірною була розбіжність з контролем
для групи МГТ. Також в групі МГТ спостерігались ознаки уповільнення
кровонаповнення в вигляді збільшення часу б до 0,19+0,014сек. в
фронто-мастоїдальному відведенні та 0,18+0,014сек. в
окципіто-мастоідальному, що пов’язано зі зменшенням еластичних
властивостей судинної стінки, на яке вказувало переважне збільшення часу
повільного кровонаповнення (час б2) та зміни співвідношення часу б до
тривалості всієї хвилі. В групі СГТ час б складав 0,14+0,014 сек., а
показник повільного кровонаповнення, тобто час б2 дорівнював 0,08+0,012
сек. Реакція на ортостатичну пробу в групі МГТ характеризувалась як
помірна в 35 (44,9%) випадках, інертна у 23 (29,5%) осіб, що вказує на
зниження реактивності судин. В групі СГТ в 56,3% (18 чол.) реакція була
помірна і в 43,8% (14 осіб) інертна.

     На рівні мікрогемоциркуляції спостерігались такі морфологічні
особливості як звитість судин, нерівномірність калібру, агрегація
формених елементів в капілярах та посткапілярних венулах,
периваскулярний набряк, мікрогеморагії (табл. 4). При цьому всі описані
зміни зустрічались достовірно частіше в групі МГТ та різниця була
достовірною в порівнянні з контролем та групою СГТ. Група СГТ також мала
достовірні розбіжності в порівнянні з контролем.

     Наведені дані свідчать про наявність розладів церебральної
гемодинаміки в обох групах спостереження. При цьому в групі МГТ такі
розлади більш виражені і мають більшу частоту зустрічальності. Спільним
для обох груп спостереження є те що, розлади в вигляді зниження
кровонаповнення інтракраніальних судин більш значущі в
вертебро-базілярноиу басейні, а за рівнем та калібром судин максимально
виражені на рівні мікрогемо-циркуляторного русла.

     При аналізі зв’язків наявних клінічних проявів були виявлені
розбіжності між групами спостереження не лише в кількісних значеннях
коефіцієнтів кореляції а також направленості зв’язку.

     Найчіткіше це простежувалось для характеристик тужневих рефлексів,
зокрема при порівнянні колінного та ахіллова рефлексів. Досліджувались
зв’язки характеристик цих рефлексів з параметрами церебральної
гемодинаміки та показниками біоелектричної активності головного мозку.
При цьому в групі контролю спрямованість зв’язків для колінного та
ахіллова рефлексів були ідентичними, в групі СГТ також, але мали
розбіжності в кількісному вираженні, а в групі МГТ зв’язок
характеристики ахіллова рефлексу змінював напрямок на протилежний.

     Таблиця 4

Параметри мікрогемоциркуляції хворих на гіпотиреоз за даними ББМС

Види порушень мікрогемоциркуляції

МГТ

СГТ

Контроль

n=

78

n=

32

n=

23

кільк

%

кільк

%

кільк

%

Звитість

40*

51,3

12*

37,6

1

4,3

Нерівномірність калібру

34**

43,6

7

21,9

3

13,0

Агрегація еритроцитів в пост капілярних венулах

15*

19,2

4*

12,5

Агрегація еритроцитів в капілярах та пост капілярних венулах

11*

14,1

3

9,4

Периваскулярний набряк

27*

34,6

7*

21,9

1

4,3

Мікрогеморагії

13**

16,7

1

3,1

Мікроаневрізми

2

2,6

3

9,4

Примітка: *  – розбіжність в порівнянні з контролем достовірна;

       ** – розбіжність між групами достовірна 

     Спрямованість зв’язку характеристики колінного рефлексу залишається
незмінною в усіх групах спостереження. При цьому виявлено зв’язок
характеристики ахіллова рефлексу з клінічними проявами та частотою
зустрічальності скарг, що можуть бути співставленні з розвитком
нейропатії. Таким чином, до зв’язку характеристик ахіллова рефлексу з
функціональним станом ЦНС, який характеризують параметри біоелектричної
активності головного мозку та гемодинамічні показники, втручаються
ознаки нейропатії, ізолюючи його від центрального впливу. Характеристики
колінного рефлексу навпаки демонструють зв’язок з показниками стану ЦНС,
що підсилюється в групі МГТ. Наявність протилежних за знаком зв’язків з
параметрами ЦНС для колінного та ахіллова рефлексів може бути пояснено
паралельним розвитком церебрального дефіциту та нейропатії на тлі
гіпотиреозу. Схоже співвідношення демонструють параметри
карпорадіального та біцепс – і тріцепс – рефлексів. При цьому параметри
біцепс – і тріцепс – рефлексів знаходяться під впливом церебрального
дефіциту, що формується, а карпо – радіальний під впливом нейропатії, що
ізолює його від центрального впливу.

     При дослідженні взаємозв’язків параметрів церебральної гемодинаміки
та показників біоелектричної активності головного мозку було виявлено
кореляційні зв’язки різної сили та напрямку. При цьому напрямок зв’язків
(+ або -) співпадали в групах МГТ та СГТ, але відрізнялись кількісні
значення коефіцієнтів кореляції, отже і кількість зв’язків що були
значущими.

     Так зв’язок амплітуди б – ритму з величиною РІ характеризувався
r=0,229 для контрольної групи, r=0,295 в групі СГТ та r=0,342 в групі
МГТ, що складало враження про підсилення зв’язку на тлі МГТ. Але
враховуючи те, що кожен з цих показників в групах спостереження також
мав значущі зв’язки з параметрами тиреоїдного статусу, ми зробили
припущення що насправді зв’язок РІ та амплітуди б – ритму є незмінним,
та обидва показники паралельно змінюються під впливом “третього”
фактора, яким є тиреоїдний статус. Для перевірки цього припущення
розрахували коефіцієнт часткової кореляції. Отриманий коефіцієнт r=0,195
(критична величина значущості при p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020