.

Структурно-метаболічні зміни в тканинах порожнини рота при цукровому діабеті та їх профілактика (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 3269
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

СКИБА ОЛЕКСАНДРА ВАСИЛІВНА

УДК 616.31:616.379-008.64

Структурно-метаболічні зміни в тканинах порожнини рота при цукровому
діабеті та їх профілактика

(експериментально-клінічне дослідження)

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України та в Інституті стоматології Академії медичних наук України.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН

України Косенко Костянтин Миколайович,

Інститут стоматології АМН України, директор

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ

України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

– доктор медичних наук, професор Кулигіна Валентина Миколаївна,

Вінницький національний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава),

кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться “17” лютого 2006 року о 11.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м.
Київ, вул. Пімоненка, 10-А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ,

вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “12” січня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Волосовець Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед важливих проблем стоматології захворювання
слизової оболонки порожнини рота займають одне з провідних місць, що
пов’язано з великою кількістю етіологічних факторів, які їх викликають,
а також із проявами на слизовій оболонці порожнини рота соматичних
захворювань організму (А.І. Рибаков, 1965; О.В. Величко, Єпішев, 1971;
Є.В. Боровський, 1978; В.Ю. Скляр, 1983; В.Я. Скиба, 1996; В.М.
Почтарь, 1998; О.В. Дзяд, 2000; В.М. Кулигіна, 2002; О.Б. Македон,
2005).

У хворих на цукровий діабет, за даними багатьох авторів (Н.А.
Михайленко, З.А. Цюхно, 1989; А.І. Рибаков, 1991; А.В.Борисенко, А.В
Відерська. 1994; І.Г. Романенко 1997; Е.Н. Мохорт, 2000; О.А. Бабіна,
2000; Є.С. Оганян, 2001; М.Ф. Данілевський, В.К. Леонтьєв, 2002; О.І
Васильченко, 2002; Andre J.et al., 1990; Borgellі et al., 1993),
практично завжди присутня стоматологічна патологія, обумовлена
наявністю саме цього захворювання. Це пов’язано з тим, що при цукровому
діабеті порушуються всі види обміну речовин, насамперед вуглеводного і
ліпідного, відбувається пригнічення імунологічних захисних механізмів,
відзначається ранній прояв мікроангіопатій, нефро- і нейропатій, які
призводять до виникнення різного виду захворювань слизової оболонки
порожнини рота.

Цукровий діабет небезпечний не тільки хронічною гіперглікемією, але і
численними метаболічними порушеннями, що супроводжують діабет:
дисліпідемією, оксидантним стресом, порушеннями коагуляції і кровотоку.
Поряд з посиленням процесів утворення вільних радикалів при цукровому
діабеті знижується активність ферментів фізіологічної антиоксидантної
системи, представленої вітамінами Е, С, глутатіонзалежними ферментами,
супероксид-дисмутазою та каталазою.

Одними з ранніх симптомів цукрового діабету, які виявляють стоматологи,
є відчуття спраги, сухості і стягнення слизової оболонки порожнини рота,
пародонтити, грибкові стоматити.

Наявність у стоматологічних хворих цукрового діабету, приводить, в
одних випадках, до розвитку, а в інших випадках – до збільшення тяжкості
перебігу стоматологічної патології.

Незважаючи на те, що в останні роки значно збільшилася кількість
досліджень з вивчення структурно-метаболічних і функціональних порушень
в органах і системах організму при цукровому діабеті, дотепер
практично відсутні дані з вивчення змін у слизовій оболонці порожнини
рота і великих слинних залозах, що спостерігаються при цьому
захворюванні. Не розроблені спеціальні засоби з патогенетично
обґрунтованим складом, спрямовані на корекцію метаболічних порушень у
слизовій оболонці порожнини рота і слинних залозах цієї категорії
пацієнтів. Усе вищевказане визначило актуальність теми і послугувало
підставою для даного дослідження.

Як робочу концепцію дослідження нами прийнято наступне: цукровий діабет
супроводжують структурно-метаболічні і функціональні порушення слизової
оболонки порожнини рота, тканин пародонта і слинних залоз, обумовлених
патогенетичними факторами, серед яких найбільш важливе значення мають
порушення процесів перекисного окислення ліпідів.

Наведені в літературі данні про патогенез уражень, які виникають у
слизовій оболонці порожнини рота, не визначають домінуючої ролі тих чи
інших механізмів, що призводять до виникнення елементів уражень. У той
же час розвиток багатьох запальних захворювань слизової оболонки
порожнини рота супроводжується посиленням реакцій вільнорадикального
окислення ліпідів. Багато авторів розглядають його в якості одного з
провідних факторів ушкодження біологічних мембран, що призводять до
порушення метаболізму і структурно-функціональних властивостей тканин.

Останнім часом у стоматологічній клінічній практиці широко застосовують
антиоксиданти, мембранотропні препарати, адаптогени і вітаміни (В.Ю.
Скляр, 1983; Ю.Ф. Крилов і співавт., 1995; В.Я. Скиба, 1996; В.М.
Почтар, 1998; О.І.Васильченко, 2002; О.В.Дзяд, 2002; О.Б. Македон,
2005).

У той же час для лікування уражень слизової оболонки порожнини рота, що
виникають симптоматично при захворюваннях різних органів і систем, вони
не завжди є ефективними. Звідси перед дослідниками виникають задачі
вивчення патогенезу уражень слизової оболонки порожнини рота при
цукровому діабеті з використанням біохімічних, біофізичних і
морфологічних методів дослідження і подальший пошук нових лікувальних
засобів для профілактики для лікування уражень. Застосування цих
методів дослідження при моделюванні уражень слизової оболонки порожнини
рота дозволяє виявити динаміку розвитку дезінтеграційних змін у
клітинних структурах слизової оболонки порожнини рота, а їх корекція за
допомогою великої групи біологічно активних речовин може бути
передумовою для розробки патогенетичних засобів і методів їх лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних
робіт Інституту стоматології АМН України і є фрагментами комплексних
НДР: “Розробка принципів і методів лікувально-профілактичних засобів
захворювань порожнини рота” (шифр АМН 045.02, РК НДР 0102U000308) і
“Дослідження стуктурно-функционального стану тканин порожнини рота при
цукровому діабеті і шляху корекції їхніх порушень” (шифр АМН 060.05, №
ДР 0105U000919). Дисертантка була виконавцем окремих фрагментів НДР.

Мета і задачі дослідження – підвищення ефективності профілактичних
заходів, спрямованих на запобігання захворювань слизової оболонки
порожнини рота та слинних залоз у хворих на цукровий діабет.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні задачі:

1. В експерименті на моделі цукрового діабету вивчити
структурно-метаболічні зміни у слизовій оболонці порожнини рота і
великих слинних залозах у динаміці розвитку цукрового діабету.

2. Вивчити мікроциркуляцію у слизовій оболонці порожнини рота,
електрокінетичну рухомість ядер клітин букального епітелію, щільність і
атрофію кістки альвеолярного відростка щелеп в експерименті на білих
щурах у динаміці розвитку цукрового діабету.

3. Вивчити патоморфологічну картину в слизовій оболонці порожнини рота
при експериментальному цукровому діабеті.

4. Розробити гель, що містить біологічно активні сполуки для корекції
метаболічних порушень, що виникають у слизовій оболонці порожнини рота,
великих слинних залозах і кістках щелеп тварин з цукровим діабетом,
вивчити нешкідливість розробленого гелю.

5. Вивчити стан слизової оболонки порожнини рота і великих слинних
залоз, активність процесів вільнорадикального окислення ліпідів і стан
ферментів антиоксидантного захисту змішаної слини і електрокінетичну
рухомість ядер клітин букального епітелію хворих на цукровий діабет.

6. Провести корекцію виявлених порушень слизової оболонки порожнини рота
і великих слинних залоз у людей, хворих на цукровий діабет.

Об’єкт дослідження – білі щури, яким моделювали цукровий діабет,
слизова оболонка порожнини рота і великі слинні залози, альвеолярна
кістка щелеп, сироватка крові, слина хворих на цукровий діабет, слизова
оболонка, букальний епітелій.

Предмет дослідження – патогенетичні механізми, що обумовлюють розвиток
структурно-метаболічних змін у тканинах порожнини рота у динаміці
розвитку цукрового діабету в експерименті і клініці, корекція виявлених
порушень.

Методи дослідження: патофізиологічні – моделювання цукрового діабету;
біохімічні – вивчення рівня процесів вільнорадикального окислення
ліпідів, ферментів антиоксидантного захисту, активність гідролітичних
ферментів; морфологічні; морфометричні – визначення маси привушних,
піднижньощелепних та під’язикових слинних залоз, визначення атрофії
альвеолярного відростка щелеп; біофізичні – визначення швидкості
проходження ультразвукової хвилі в альвеолярних кістках щелеп,
електрокінетичної рухомості ядер клітин букального епітелію,
спектрофотометричні дослідження м’яких і твердих тканин порожнини рота;
клінічні.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше показано, що у динаміці експериментального цукрового діабету в
слизовій оболонці порожнини рота і великих слинних залозах відзначається
посилення процесів вільнорадикального окислення ліпідів на тлі зниження
активності ферментів фізіологічної антиоксидантної системи. Аналогічні
зміни відмічені і у сироватці крові і залежать від стадії компенсації
цукрового діабету.

Встановлено, що у динаміці розвитку стрептозотоцинового цукрового
діабету знижується швидкість поширення ультразвукової хвилі у кістках
щелеп, збільшується атрофія альвеолярного відростка, змінюється маса
великих слинних залоз та знижується електрокінетична рухомість ядер
клітин букального епітелію слизової оболонки щоки.

Патоморфологічними дослідженнями встановлено, що при цукровому діабеті
відмічені дистрофічно-запальні зміни в усіх шарах слизової оболонки
порожнини рота, які початково призводять до вакуольної дегенерації
епітеліоцитів з подальшим утворенням пухирців. Зміни у товщі епітелію
носять вторинний характер, оскільки розвиваються у результаті порушення
кровообігу у слизовій оболонці.

Вперше розроблена рецептура гелю для порожнини рота, що містить комплекс
біологічно активних речовин, які сприяють нормалізації метаболічних
процесів у слизовій оболонці порожнини рота, великих слинних залозах і
в альвеолярних відростках щелеп.

Теоретично обґрунтована, підтверджена в експериментальних умовах і
клініці доцільність застосування для профілактики уражень слизової
оболонки порожнини рота і великих слинних залоз, що виникають при
цукровому діабеті, гелю “Софліпін”, який містить комплекс біологічно
активних речовин (настоянку софори японської, ?-ліпоєву кислоту та
інулін цикорію).

Практичне значення роботи. Для практичного використання запропонований
гель „Софліпін” для порожнини рота, що містить біологічно активні
речовини. Експериментально і клінічно доведена ефективність корекції
метаболічних порушень, які відмічаються у слизовій оболонці порожнини
рота, великих слинних залозах і кістках альвеолярного відростка при
цукровому діабеті.

Розроблений гель „Софліпін” з успіхом застосовують для профілактики
уражень слизової оболонки порожнини рота у хворих з цукровим діабетом
типу І у клініці Інституту стоматології АМН України і стоматологічних
поліклініках м. Одеси.

Результати наукових досліджень використовують у навчальному процесі
Одеського державного медичного університету, на курсах інформації і
стажування в Інституті стоматології АМН України.

Особистий внесок автора. Дисертантом особисто проведений
інформаційно-патентний пошук, проаналізована наукова література з даної
проблеми, разом з керівником сформульовані мета і задачі дослідження.

Самостійно проведені експериментальні дослідження, клінічне обстеження
хворих на цукровий діабет.

Проведена математична обробка отриманих результатів, оформлення їх у
вигляді таблиць, проаналізовані і науково обґрунтовані результати усіх
досліджень, сформульовані висновки дисертації.

Дослідження виконані разом зі співробітниками лабораторії біохімії,
відділу гігієни порожнини рота, відділу стоматології дитячого віку та
ортодонтії Інституту стоматології АМН України, патоморфологічні в
Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН
України.

Апробація дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й
обговорювалися на науково-практичній конференції “Сучасні проблеми
терапевтичної стоматології” (Київ, 2003), V з’їзді Асоціації
стоматологів Бєларусі (Брест, 2004), науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми дитячої стоматології” (Одеса, 2004), на ІІ (ІХ)
з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, у тому
числі 5 статей у профільних журналах, рекомендованих ВАК України, 5 – у
вигляді тез матеріалів конференцій та з’їздів, оформлена заявка на
патент на склад гелю для порожнини рота “Софліпін” (№ U 2005 09394 від
06.10.2005).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, матеріалів і методів досліджень, 6 розділів власних
досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації
складає 171 сторінку. Робота ілюстрована 36 таблицями і 24 малюнками.
Список використованих літературних джерел містить 209 джерел, у тому
числі 52 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Вирішення поставлених задач здійснювали
за допомогою експериментальних, клінічних і лабораторних методів
дослідження.

Було проведено клінічне і лабораторне обстеження 15 хворих на цукровий
діабет типу І віком 18-30 років і 10 практично здорових людей такого ж
віку.

В експериментальних дослідженнях було використано 182 білих щура лінії
Вістар, у яких моделювали цукровий діабет і проводили корекцію виявлених
змін у слизовій оболонці порожнини рота та великих слинних залозах.

Експериментальні дослідження. З метою вивчення структурно-метаболічних
порушень у слизовій оболонці порожнини рота, слинних залозах, твердих
тканинах зубів та кістках альвеолярного відростка при цукровому діабеті
та корекції виявленних порушень було проведено 2 серії експериментів, у
котрих моделювали стрептозотоциновий та алоксановий діабет. Відтворені
моделі діабету І типу запропоновані для використання Фармакологічним
комітетом МОЗ України при дослідженні препаратів гіпоглікемічної дії.
Тварин утримували на звичайному раціоні віварію, а експерименти на них
здійснювали відповідно до Міжнародних принципів “Європейської конвенції
про захист хребетних тварин, яких використовують для експериментів та в
інших наукових цілях” (Страсбург, 1986). Всього було проведено 3 серії
експериментів.

В першому експерименті, який був проведенний на 64 білих щурах, було
проведене вивчення структурно-метаболічних порушень у тканинах порожнини
рота у динаміці розвитку стрептозотоцинового діабету. Діабет моделювали
шляхом одноразового внутрішньоочеревинного уведення розчину
стрептозотоцину із розрахунку 60 мг/кг маси тіла. Тварин виводили з
експерименту кожні послідуючі 2 тижні (в віці 1,5; 2; 2,5; 3 та 3,5
місяців, тобто через 2, 4, 6, та 8 тижнів з моменту відтворення
діабету). У динаміці розвитку діабету вивчали електрокінетичну рухомість
ядер клітин букального епітелію, проводили вивчення швидкості
розповсюдження ультразвукової хвилі в альвеолярних відростках щелеп та
спектроколориметричну оцінку стану слизової оболонки порожнини рота та
твердих тканин зубів.

Після виведення тварин з експерименту для дослідження виділяли і
визначали масу великих слинних залоз (привушних, під нижньощелепних,
під?язикових), вичленяли блоки верхніх та нижніх щелеп для визначення
атрофії альвеолярного відростка. Біохімічні дослідження проводили у
сироватці крові та гомогенатах тканин.

У другому експерименті на 58 тваринах було проведене доклінічне вивчення
гострої та хронічної токсичності, подразнюючої, сенсибілізуючої та
алергизуючої дій запропонованого нами гелю „Софліпін”.

У третьому експерименті на 60 білих щурах, котрим моделювали алоксановий
діабет, було проведене вивчення можливостей корекції метаболічних
порушень, які відмічаються у тканинах порожнини рота при цукровому
діабеті. Алоксановий діабет моделювали шляхом внутрішньо-очеревиного
уведення розчину алоксану із розрахунку 100 мг на кг маси тіла. Тварини
були розподілені на 8 груп. 1 група – інтактні тварини; тваринам 2-ї
(діабет 2 неділі) та 3-ї групи (діабет 1 місяць) лікування не проводили.
Тваринам 4-8 груп, котрим моделювали діабет, щоденно протягом місяця на
слизову оболонку порожнини рота наносили гелі: 4-й групі –
гель-плацебо; 5-й групі – гель, що містив інулін цикорію; 6-й групі
наносили гель, який містив ?-ліпоєву кислоту; 7-й групі – гель, який
містив настоянку софори японської; 8-й групі – гель, до складу якого
входив комплекс цих біологічно активних речовин (настоянка софори
японської, ?-ліпоєва кислота та інулін цикорія).

Клінічні методи. Проведене обстеження 15 хворих на цукровий діабет типу
І та 10 практично здорових людей без супутньої патології віком 15-35
років.

Ретельне збирання анамнезу дозволило нам визначити термін захворювання,
який складав від 1 до 5 років, та скарги хворих. У всіх обстежених у
ранковий час, натщесерце, проводили забір нестимульованої ротової
рідини, вивчали електрокінетичну рухомість ядер клітин букального
епітелію та проводили спектроколориметричну оцінку стану слизової
оболонки порожнини рота та твердих тканин зубів.

Біохімічні методи дослідження проводили у надосадовій частині ротової
рідини людей, надосадовій рідині гомогенатів слизової оболонки
порожнини рота та великих слинних залоз, сироватці крові білих щурів. У
досліджуваних зразках визначали вміст загального білка (O.N. Lowry et
al., 1957), інгібітору трипсину (А.П. Левицький, 1976), малонового
діальдегіду (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977), активність
глутатіонпероксидази (В.А. Пахомова и соавт., 1982), активність кислої
фосфатази (Bessey et al., 1946), загальну протеолітичну активність (Р.Г.
Барабаш, А.П. Левицкий, 1973).

Морфологічні методи. Патоморфологічні методи дослідження слизової
оболонки порожнини рота здійснювали згідно з рекомендаціями Г.А.
Меркулова (1969).

Функціональні методи дослідження. Вивчення електрокінетичної рухливості
ядер клітин букального епітелію проводили по методиці В.І. Шахбазова
(1986).

Вивчення швидкості розповсюдження ультразвукової хвилі в альвеолярних
кістках щелеп та спектроколориметричну оцінку стану слизової оболонки
порожнини рота та твердих тканин зубів проводили за методами,
запропонованими М.Ф. Данилевським та О.В. Дєньга, (1997).

Результати досліджень та їх обговорення. Дані, отримані нами у першому
експерименті, свідчать про те, що вже через 4 тижні з моменту
відтворення діабету у 2,5-місячних тварин відмічене достовірне відноcно
інтактних тварин збільшення атрофії кісток альвеолярного відростка
нижньої щелепи (Р=0,05), яка у тварин віком 3,5 місяці (8 тижнів
діабету) ще більше усугубляється. У динаміці розвитку цукрового діабету
змінюється і маса слинних залоз. Найбільше зниження абсолютної і
відносної маси слинних залоз (Р=0,05) відзначалось нами через 6 тижнів
після моделювання цукрового діабету.

Збільшення маси привушних слинних залозах у тварин з стрептозотоциновим
діабетом, що спостерігається у перші строки дослідження, пов’язане,
по-перше, з компенсаторною реакцією на знижену функціональну активність
підшлункової залози, і, по-друге, з компенсаторним збільшенням
інсуліноподібних речовин, у зв’язку з різким зниженням продукції
інсуліну підшлунковою залозою.

Результати дослідження стану процесів вільнорадикального окислення
ліпідів, активності глутатіонпероксидази і катепсинів рН 3,5 у сироватці
крові, слизовій оболонці порожнини рота і великих слинних залоз у
динаміці розвитку стрептозотоцинового діабету свідчать про те, що вже
через 2 тижні і у наступні терміни дослідження після відтворення
захворювання, у сироватці крові спостерігють дворазове збільшення вмісту
малонового діальдегіду, кінцевого продукту перекисного окислення
ліпідів. Посилення процесів вільнорадикального окислення ліпідів
відбувається на тлі вірогідного зниження активності
глутатіонпероксидази, ферменту антиоксидантного захисту. Посилення
процесів вільнорадикального окислення ліпідів призводить до порушення
метаболізму ліпідів та порушення проникності клітинних мембран, про що
свідчить зниження активності кислої фосфатази – маркерного ферменту
лізосом, у слизовій оболонці порожнини рота та вірогідне її збільшення в
сироватці крові.

Таблиця 1

Біохімічні показники сироватки крові щурів у динаміці розвитку
стрептозотоцинового діабету (М ± м)

Групи тварин Вміст МДА,

мкмоль/л Активність

глутатіон- пероксидази, нмоль/с.л кислої фосфатази, мккат/л

Контрольна 0,511 ± 0,037 2,680 ± 0,085 1,665 ± 0,078

Цукровий діабет

2 тижні 1,187 ± 0,077

Р??3/4aaeB D T d v ? ’   oe ue th ????? ????? J L N P R T V X Z \ ^ v x z ? ????? ??????? ¬ ??1/43/4D   u ue th ???? ?? ?? ???-?????????????????????Ц???????????Ц?? ›0?:?Ec°Y@BDXiYYYYYYYYYYYYYYEYYAµµ ”kd ????? ?????? антимікробну дію по відношенню до грибів роду Candіda albіcans і помірну бактерицидну дію стосовно Staphylococcus aureus і Streptococcus Fecalіs. До того ж шестимісячний період зберігання гелю незначно відобразився на його бактерицидних властивостях. Він не викликає місцевої подразнюючої дії, сенсибілізації та алергійних реакцій. Дослідження з вивчення нешкідливості гелю „Софліпін” показали його повну нешкідливість, і дозволили зробити висновок про можливість застосування в експериментальних і клінічних дослідженнях. У 3 серії експериментів на 60 білих щурах лінії Вістар, яким моделювали алоксановий діабет, було проведене вивчення впливу розроблених нами гелів на стан процесів вільнорадикального окислення ліпідів і систему антиоксидантного захисту в тканинах і органах ротової порожнини тварин. При алоксановому цукровому діабеті у щурів як у сироватці крові, так і у слизовій оболонці порожнини рота відмічене підвищення вмісту малонового діальдегіду на тлі зниження активності ферментів антиоксидантного захисту. При цьому активність каталази знижувалася вірогідно (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020