.

Особливості функціональних і морфологічних порушень в езофагогастродуоденальній зоні та їх корекція при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, поєдна

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 3037
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОТАПОВА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК: 616.233-02.572.7:616.334-002+616.24-002.2

Особливості функціональних і морфологічних порушень в
езофагогастродуоденальній зоні та їх корекція при гастроезофагеальній
рефлюксній хворобі, поєднаній з хронічним обструктивним захворюванням
легенів

14.01.02 – внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ “Інститут гастроентерології АМН України”,

м. Дніпропетровськ

Науковий керівник: доктор медичних наук, Майкова Тетяна Володимирівна,
ДУ “Інститут гастроентерології АМН України”, Дніпропетровськ, завідувач
діагностичного відділення.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Костюк Інна Федорівна, Харківський
державний медичний університет, кафедра внутрішніх та професійних
хвороб, завідувач кафедри;

Доктор медичних наук, професор Звягінцева Тетяна Дмитрівна, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра
гастроентерології, завідувач кафедри.

Захист дисертації відбудеться „28” вересня 2007 р. о 11 год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському
державному медичному університеті МОЗ України (61022 м. Харків, вул.
Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету МОЗ України за адресою: 61022 м. Харків, вул.
Леніна, 4

Автореферат розісланий „20” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Т.Ф. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки все більшої уваги потребує рішення
численних питань щодо розвитку та прогресування поєднаної патології
органів травної та бронхолегеневої систем (І.В. Маєв, 2004; В.Т.
Івашкін, А.С. Трухманов, 2005). Особливу актуальність набуває проблема
лікування хворих з поєднанням гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
(ГЕРХ) та хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ). Це
обумовлено високою їх розповсюдженістю, зростанням популяції хворих з
тяжкими ускладненнями ГЕРХ та високим ризиком прогресування бронхіальної
обструкції у хворих на ХОЗЛ, що сприяє підвищенню рівня інвалідності
(О.Я. Бабак, Г.Д. Фадєєнко, 2000; Ю.І. Фещенко, Л.А. Яшина, 2004; A.M.
Ravelli із співавт., 2006). Перехресна взаємодія патогенетичних факторів
розвитку цих захворювань зумовлює необхідність розробки раціональних
шляхів їх фармакологічної корекції (C. Casanova із співавт., 2004; A.
Roca із співавт., 2005). Труднощі при виборі лікувальної тактики
визначаються деякими антагоністичними механізмами розвитку ГЕРХ та ХОЗЛ.
Так, використання М-холінолітиків для усунення бронхообструктивного
синдрому призводить до зниження тонусу блукаючого нерва, але саме це є
основою розвитку недостатності замикальної функції нижнього
стравохідного сфінктеру. Для обґрунтування лікувальної тактики відносно
хворих з коморбідним перебігом ГЕРХ та ХОЗЛ необхідно уявлення про
характер та спрямованість морфологічних змін у слизовій оболонці (СО)
езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ), що залишається остаточно
невизначеним. Суперечливими є питання щодо цінності гістологічних
критеріїв рефлюкс-езофагіту, оскільки традиційно визначені морфологічні
маркери підлягають критичному переосмисленню

(D.J. Bowver із співавт., 2003; P. Zentilin, 2005; А.В. Острогляд,
2005). Уточнення цього аспекту проблеми потребує врахування
функціонального призначення структурних елементів СО стравоходу (Ст).
Залишаються не остаточно визначеними особливості функціонального стану
шлунка при коморбідному перебігу ГЕРХ та ХОЗЛ, що також є необхідним при
розробці лікувальної технології.

У патогенезі ГЕРХ і ХОЗЛ значна роль відводиться оксидативному стресу
(K. Tuomo із співавт., 2006; І.С. Лемко, із співавт., 2006). Проте, при
призначенні антиоксидантних засобів не завжди враховують можливість
адаптативно-компенсаторної відповіді з боку системи окислювального
гомеостазу, що потребує нових підходів до оцінки характеру його порушень
(М.Ф. Тимочко із співавт., 1998; С.В. Оковитий, 2003).

З огляду на вищезазначені невирішені питання доцільним є вивчення
функціонального та морфологічного стану СО ЕГДЗ, визначення
закономірностей його змін та обґрунтування підходів до лікування хворих
з коморбідним перебігом ГЕРХ та ХОЗЛ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом НДР ДУ „Інститут гастроентерології АМН
України” і є фрагментом науково-дослідної роботи: „Вивчити механізми
функціональних та структурних змін верхнього відділу травного каналу при
пептичній виразці дванадцятипалої кишки, поєднаній з рефлюксною хворобою
та визначити шляхи їх корекції” (№ держреєстрації 0104U002440), при
виконанні якої дисертантом самостійно здійснено клінічне спостереження
за хворими, виконані дослідження добового рН-моніторингу,
функціонального стану шлунка, проаналізовано морфологічний стан органів
ЕГДЗ, самостійно проаналізовано стан системи перекисного окислення
ліпідів (ПОЛ), проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх
аналіз і узагальнення.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування хворих на ГЕРХ в
поєднанні з ХОЗЛ на підставі встановлених закономірностей формування
морфо-функціональних змін органів езофагогастродуоденальної зони.

Завдання дослідження.

Вивчити особливості структурного стану стравоходу, шлунка та
дванадцятипалої кишки у хворих на ГЕРХ в поєднанні з ХОЗЛ.

Виявити особливості функціонального стану шлунка у хворих на ГЕРХ в
поєднанні з ХОЗЛ.

Виявити структурно-функціональні взаємозв’язки в ЕГДЗ у хворих на ГЕРХ в
поєднанні з ХОЗЛ.

З’ясувати залежність розвитку порушень структурно-функціональної
організації органів ЕГДЗ від стану оксидативного гомеостазу при
поєднанні ГЕРХ та ХОЗЛ.

Обґрунтувати принципи корекції виявлених морфологічних та функціональних
порушень СО ЕГДЗ у хворих при поєднанні ГЕРХ та ХОЗЛ і визначити її
ефективність.

Об’єкт дослідження – структурний та функціональний стан СО ЕГДЗ хворих
на ГЕРХ, поєднану з ХОЗЛ.

Предмет дослідження – функціональні та морфологічні зміни СО ЕГДЗ,
фактори їх виникнення, підходи до лікування хворих з коморбідним
перебігом ГЕРХ та ХОЗЛ.

Методи дослідження – загальноклінічні, інструментальні, функціональні,
цитологічні, гістологічні, в тому числі, морфометрічні, біохімічні,
метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Результати роботи розширюють та поглиблюють знання про патогенез ГЕРХ
при поєднанні її з ХОЗЛ.

Встановлено, що перебіг ГЕРХ та ХОЗЛ при їх поєднанні супроводжується
взаємообтяжливим впливом, який підтверджено кореляційною залежністю між
частотою виявлення езофагіту та запалення і мікрогеморагій у СО бронхів,
трахеобронхіальної дискінезії (ТБД), що свідчить на користь
патогенетичної єдності ГЕРХ та ХОЗЛ.

У хворих на ГЕРХ в поєднанні з ХОЗЛ вперше встановлено морфогенетичні
закономірності змін СО Ст, які розвиваються поступово, спостерігаються
ще в незміненій СО та проявляються стоншенням епітеліального покриву за
рахунок зменшення поверхневого шару дегенеруючих епітеліоцитів.
Враховуючи, що саме клітини цього шару забезпечують стійкість епітелію
до агресивних впливів, цей факт є прогностично несприятливим в
подальшому розвитку змін СО Ст.

Доведено, що основою прогресування рефлюкс-езофагіту у хворих з
коморбідним перебігом ГЕРХ та ХОЗЛ є недостатність забезпечення трофіки
СО Ст та адекватної проліферативної активності її епітелію. Це
підтверджується зменшенням кількості сполучнотканинних сосочків (СТС),
які виконують трофічну функцію, та більш розрядженим їх розташуванням,
стоншенням камбіальної зони епітелію при гіпертрофії шару дегенеруючих
епітеліоцитів, які відторгуються.

Встановлено, що морфологічні зміни у СО ЕГДЗ підтримуються дією
агресивних факторів СО шлунка на тлі пригнічення її резистентності, яке
посилюється порушеннями процесів колагеноутворення, що визначаються
переважанням деградації колагену над синтезом.

Уперше у хворих на ГЕРХ, поєднану з ХОЗЛ сформульовані типи
індивідуальної відповіді антиоксидантної ланки окислювального гомеостазу
на надлишкове утворення продуктів ПОЛ та встановлено їх роль в розвитку
структурних порушень СО ЕГДЗ (Деклараційний патент України №.20538 UA,
МПК (2006) G01N 33/48 від 15.01.2007р.). Доведено, що гіпореактивний тип
реагування антиоксидантної системи (АОС) при недостатності
прооксидантної ланки окислювального гомеостазу супроводжується найтяжчим
пошкодженням СО ЕГДЗ аж до її ерозування на всьому протязі верхнього
відділу травного каналу, недостатньою спроможністю СО ЕГДЗ до репарації
та суттєвим зниженням резистентності СО шлунка. Це вказує на те, що при
гіпореактивному типі реагування АОС знижується можливість мобілізації
потенціальних резервів функціонуючих структур, що приводить до порушення
процесу їх відновлення та забезпечення формування нових
структурно-функціональних станів.

Диференційний підхід до лікування хворих з урахуванням встановлених
закономірностей формування морфо-функціональних змін органів ЕГДЗ
дозволив зменшити в 6 разів частоту виявлення гіпореактивного типу
відповіді АОС та відновити співвідношення між активністю про- та
антиоксидантною ланками окислювального гомеостазу у 42,1% хворих,
усунути шлунково-стравохідний рефлюкс (ШСР) у 80,7%, відновити або
покращити морфологічний та функціональний стан органів ЕГДЗ та клінічний
стан хворих.

Доведено, що призначення антиоксидантних засобів на підґрунті урахування
типу реагування АОС є більш раціональним та виключає можливість
поліпрагмазії (Деклараційний патент України №.23844 UA, МПК (2007) А61В
5/00 G01N 33/48 від 11.06.2007р.).

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження
дозволили доповнити існуючі уявлення про закономірності формування змін
у СО Ст, визначити їх механізми у хворих на ГЕРХ поєднану з ХОЗЛ та
розробити рекомендації щодо найбільш оптимального їх лікування.

Практична цінність роботи полягає в запропонованому методі оцінки
ступеня вираженості запальних змін в біологічних об’єктах, що дозволяє
удосконалити діагностику запальних процесів у СО ЕГДЗ на підґрунті
визначення співвідношень між сполуками, які представляють прооксидантну
та антиоксидантну ланки окислювального гомеостазу. Це дає можливість
визначення доцільності використання антиоксидантних засобів для
лікування хворих з поєднаною патологією.

Здобувачем розроблена методика визначення характеру оксидативного
стресу, яка викладена у інформаційному листі МОЗ України „Методика
визначення характеру оксидативного стресу і його клінічна оцінка при
захворюваннях органів травлення”, здійснено її впровадження.

Практичні рекомендації і висновки роботи можуть бути використані в
роботі лікарів терапевтичних, гастроентерологічних відділень обласних,
міських і районних лікарень, особливо на етапі диспансерного
спостереження за хворими на ГЕРХ, поєднану з ХОЗЛ.

Запропоновані методи діагностики впроваджені у роботу відділення
захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки Інституту гастроентерології
АМН України, терапевтичного відділення міської лікарні № 9 м.
Дніпродзержинська, гастроентерологічного відділення лікарні № 6

м. Дніпропетровська, терапевтичного відділення міської лікарні № 7 м.
Дніпропетровська, відділення анестезіології та реанімації міської
клінічної лікарні № 16 м. Дніпропетровська, терапевтичного відділення
міської клінічної лікарні № 11 м. Дніпропетровська що підтверджено
відповідними актами впровадження. Результати дисертації застосовуються у
навчальному процесі кафедри факультетської терапії Одеського державного
медичного університету МОЗ України, м. Одеса.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто обґрунтовано
актуальність проблеми на підґрунті аналізу інформаційної та патентної
літератури, розроблені основні завдання та методологію дослідження.
Самостійно проведено відбір хворих та їх клінічне спостереження,
дослідження добового рН-моніторингу, функціонального стану шлунка та
функції зовнішнього дихання, проаналізовано морфологічний стан органів
ЕГДЗ і бронхолегеневої системи, розроблена оцінка стану окислювального
гомеостазу, обґрунтована лікувальна технологія, проведено статистичну
обробку отриманих результатів, аналіз, теоретичне їх узагальнення та
практичне застосування. Автором самостійно сформульовані основні
положення дисертації, висновки та практичні рекомендації, проведено
впровадження отриманих результатів та їх апробацію. При оцінці макро- і
мікроструктурної організації СО ЕГДЗ у обстежених хворих автор брала
участь. Дисертант самостійно готувала наукові дані для публікацій,
виступала на конференціях, оформляла дисертаційну роботу й автореферат.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні
положення роботи висвітлені у доповідях науково-практичних конференцій
„Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині”
(Харків, 2006), Науково-практичному симпозіумі
„Езофагогастро-рН-моніторинг та ізотопні дихальні тести в сучасній
гастроентерології” (Вінниця, 2006), V міжнародній конференції студентів
і молодих вчених „Роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх
хвороб” (Харків, 2007), конференції „Сучасна гастроентерологія та
гематологія: Фундаментальні та прикладні аспекти” (Полтава, 2007),
Науковому товаристві гастроентерологів Росії (Москва, 2007), щорічних
терапевтичних читаннях: Роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх
хвороб (Харків, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, в
тому числі 8 у виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 3 статті у
наукових журналах та 5 – у збірниках (в тому числі – 2 без співавторів).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках
друкованого тексту і складається із вступу, аналітичного огляду
літератури, опису об’єктів та методів досліджень, 3 розділів власних
досліджень, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних
літературних джерел, який містить 278 джерел (134 кирилицею і 144 –
латиницею). Робота ілюстрована 35 таблицями і 15 рисунками, з них 11 –
на окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика хворих. Комплексно обстежено 148 хворих на ГЕРХ,
в тому числі, поєднану з ХОЗЛ, що знаходилися на лікуванні в Інституті
гастроентерології АМН України та міської клінічної лікарні № 7 м.
Дніпропетровська з подальшим спостереженням в умовах консультативної
поліклініки на протязі 6-8 місяців. Усі пацієнти були розподілені на 2
клінічні групи: І групу склали 58 пацієнтів на ГЕРХ, ІІ – 90 хворих на
ГЕРХ поєднану з ХОЗЛ. Контрольна група представлена 30 практично
здоровими особами без патології органів травної та бронхолегеневої
системи у віці (45,1±2,8) років. Серед хворих І групи переважали жінки
(62,0%), в ІІ групі – чоловіки (60,0%). Вік хворих І групи склав
(45,3±1,8) років, ІІ – (41,0±1,3) роки. Тривалість ГЕРХ у пацієнтів І
групи склала (6,7(0,6) років, ІІ – (8,98(0,6), тоді як ХОЗЛ за
тривалістю перевищувала її – (16,0(0,8) років, (р4\®OUue, H J h & dha$ $@&a$ & ( * , . 0 2 J ? I I ? O O Oe O U Ue TH a a ae ??&? ????? ??????? ??&? ??????? ????? ??????? Gвнем ГП та вказувало на порушення регулюючої функції з боку ГП (r=0,55, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020