.

Ендотелійзалежні та тромбоцитарні механізми ефективності інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гіпертонічну хворобу (автореферат

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
125 2513
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКий державний мЕДИЧНий університет

СЛАВКІНА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА

УДК 616.12-008.331.1:616.151.5:611-018.74]-07-085

Ендотелійзалежні та тромбоцитарні механізми ефективності інгібіторів
ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гіпертонічну хворобу

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки та техніки України,

доктор медичних наук, професор

Дейнега Володимир Григорович

Запорізька медична академія

післядипломної освіти МОЗ України,

професор кафедри терапії, фізіотерапії та

курортології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Крайдашенко Олег Вікторович, завідувач
кафедри клінічної фармакології, фармації і фармакотерапії Запорізького
державного медичного університету;

доктор медичних наук, професор Коломієць Вікторія Володимирівна,
завідувач кафедри внутрішніх хвороб №2 Донецького державного медичного
університету .

Провідна установа:

Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, відділ
гіпертонічної хвороби, м. Київ.

Захист відбудеться “11” жовтня 2006р. о “_14_” годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 при Запорізькому державному
медичному університеті за адресою 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського,
26.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Запорізького державного
медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий “_8_” вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор М.А. Волшин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія є найбільшою в історії
людства неінфекційною пандемією, що визначає структуру серцево-судинної
захворюваності і смертності (Агеев Ф.Т., Овчинников А.Г., 2001).
Статистичні дослідження показують, що в Україні серцево-судинні
захворювання займають провідне місце в структурі захворюваності і
смертності: так, у США рівень вищевказаних показників нижче українських
в 1,8 рази, у Франції – в 2,8 рази, а в Японії – майже в 3 рази
(Макаревич Т.Ю., 1997.). Дані офіційної статистики стверджують, що в
Україні зареєстровано 9.107.613 хворих з артеріальною гіпертензією, що
становить 22,6 % дорослого населення України: при цьому спостерігається
стійке збільшення кількості хворих, на 12 % у порівнянні з 2000 роком
(Остроумова О.Д., Гиляревский С.Р., Мамаев В.И., 2003; Коваленко В.М.,
Сіренко Ю.М., Дорогой А.П., 2005). Серед усіх хворих на артеріальну
гіпертензію лише 47 % сільського й 69 % міського населення знають про
своє захворювання, одержують терапію – 12,4 % й 28,5 % відповідно, а
ефективний контроль артеріального тиску (менше 140/90 мм рт. ст.)
досягається лише в 6,2 % сільських й 16 % міських жителів (Сіренко Ю.М.,
Горбась І.М., Смірнова І.П., 2003). На фоні цих даних набуває істотного
значення той факт, що за останні 5 років відзначається збільшення
смертності від гіпертонічної хвороби у 49,3 % серед усього населення
України (Радченко А.Д., 2002). Відповідно до сучасних уявлень, наявність
гіпертрофії лівого шлуночку у хворих з артеріальною гіпертензією є
несприятливим прогностичним фактором розвитку інфаркту міокарда,
раптової кардіальної смерті, серцевої недостатності (Жуковский Г.С,
Константинов В.В., Варламова Т.А. и др., 1997; Verdecchia P., 1996;
American Heart Association, 2003). Прогноз у разі хронічної серцевої
недостатності є вкрай несприятливим: загальний показник 5-річного
виживання пацієнтів становить 30-40 % (Коломієць В.В., 2004). Різні
автори пов’язують розвиток гіпертрофії лівого шлуночка із тривалістю
існування й вираженістю артеріальної гіпертензії, порушенням добового
ритму артеріального тиску, показниками варіабельності та ін. (Кабалова
Ж.Д., Склизкова Л.А., Котовская Ю.В. и др., 2001; Meredith P., Elliot
H., 1997;White W., 2001.). В останні роки, у результаті численних
експериментальних і клінічних досліджень було виявлено, що в регуляції
тонусу судин і, відповідно, рівня артеріального тиску, активну участь
беруть вазоконстрикторні й вазодилататорні речовини, синтезовані в
ендотелії судин (Петрищев Н.Н., Власов Т.Д., 2000; Поливода С.Н.,
Черепок А.А., 2002; Курбанов Р.Д., Елисеева М.Р., Терсунов Р.Р. и др.,
2003; Визир В.А., Березин А.Е., Попленкин Е.И., 2004; Haynes W.G., Ferro
C.E., Webb D.J., 1995; HOPE Study Investigators., 2000). Ендотелій і
тромбоцити відіграють важливу роль у регуляції тонусу судин і
внутрішньосудинного гомеостазу (Лутай М., Лысенко А., 2002; Писанко
Ю.М., 2002; Громнацкий Н.И., Медведев И.Н., 2003; Писанко О.В., 2003;
Heymes C., Swynghedauw B., Chevalier B., 1994; Hornig B., Drexler H.,
1997). Все це створює передумови й обумовлює особливості патогенезу
ішемічного синдрому, в якому поряд з атеросклеротичним стенозом вагому
роль грає динамічний стеноз дрібних гілок вінцевих артерій і судин
мікроциркуляторного русла, ступінь якого залежить від функціонального
стану ендотелію й тромбоцитів (Волков В.И., Запровальная О.Е., Ладний
А.И., 2001; Либов И.А, Культикова О.С., 2001; Ibber J A., 2003).
Наведені дані підтверджують вагомість порушень функціонального стану
ендотелію й тромбоцитів у патогенезі гіпертонічної хвороби і важливість
їхнього вивчення для підбору раціональних схем терапії гіпертонічної
хвороби (Бувальцев В И., 2002; Малая Л.Г., Корж А.Н., Балковая Л.Б.,
2002). Сьогодні для лікування артеріальної гіпертензії застосовуються
нові лікарські препарати з урахуванням всіх відомих ланок патогенезу
(Путай М.И., 2002; Передерни В.Г., 2003; Куимов А.Д., Беляева О.Н.,
Волкова И.И. и др., 2004; Намсараев Ж.Н., Тхостова Е.Б., Леонова М.В. и
др., 2004), але це не зменшує рівень захворюваності й смертності,
причиною яких є підвищений артеріальний тиск.

Вибір оптимальних схем терапії пацієнтів із гіпертонічною хворобою
складний, що обумовлено впливом цілого ряду факторів, у тому числі
наявністю побічних реакцій препаратів (Джанашия П.Х., Назаренко В.А.,
Николенко С.А., 1999; Мысниченко О.В., 2001; Фуштей И.М., Клименко В.И.,
Зеленцов С.М., Рудык И.В., 2001; Курята А.В., Лысунец Т.К., 2002). Не
визначена необхідність корекції проявів ендотеліальної дисфункціі у
хворих на гіпертонічну хворобу у клінічних умовах, не вирішене питання
про вплив противогіпертензивних препаратів, і, зокрема інгібіторів
ангіотензин-перетворюючого ферменту, на функціональний стан судинного
ендотелію й оптимізації застосовуваних лікувальних програм у хворих на
гіпертонічну хворобу, що в цілому й стало передумовою для проведення
цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова праця
виконана відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри
терапії, фізіотерапії і курортології Запорізької медичної академії
післядипломної освіти “Особливості центральної і периферичної
гемодинаміки та ліпідного обміну. Обґрунтування ефективної системи
медичної реабілітації у хворих на ІХС із гіпертонічною хворобою при
включенні комплексів фармакологічного і відновлювального лікування”
(державний реєстраційний номер 0104U002142). Автором особисто проведені
обстеження та лікування хворих на гіпертонічну хворобу, написані розділи
звіту.

Мета дослідження. Встановити роль функціонального стану судинного
ендотелію та тромбоцитів у механізмах антигіпертензивної дії інгібіторів
ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гіпертонічну хворобу.

Завдання дослідження.

Вивчити функціональний стан судинного ендотелію у хворих на артеріальну
гіпертензію на підставі визначення вмісту в плазмі крові ендотеліальних
вазоактивних речовин: ендотеліна-I, простацикліна, тромбоксана, оксиду
азоту.

Дослідити функціональний стан тромбоцитів у хворих на артеріальну
гіпертензію за їхніми агрегаційними властивостями.

Оцінити активність процесів генерації вільних радикалів у хворих на ГХ
та їхню роль у зміні функціонального стану ендотелію й тромбоцитів.

Дослідити вплив терапії різними інгібіторами ангіотензин-перетворюючого
ферменту на рівень продукції клітинами судинного ендотелію вазоактивних
речовин і функціонального стану тромбоцитів.

Оцінити роль зміни активності процесу генерації вільних радикалів у
механізмах антигіпертензивної дії інгібіторів ангіотензин-перетворюючого
ферменту у хворих на гіпертонічну хворобу.

Об’єкт дослідження – хворі на гіпертонічну хворобу.

Предмет дослідження – зміни функціонального стану судинного ендотелію і
тромбоцитів у хворих на гіпертонічну хворобу та лікування препаратами
групи інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом і
моексиприлом.

Методи дослідження: для оцінки функціонального стану судинного ендотелію
проводили визначення вмісту ендотеліну-I у сироватці крові
імуноферментним методом; визначення вмісту простацикліну на підставі
визначення вмісту 6-кето-простагландину в сироватці крові; визначення
вмісту альбуміну в ранковій порції сечі; визначення кінцевих метаболітів
оксиду азоту. Для вивчення агрегаційних властивостей крові проводили
дослідження тромбоцитів. Всім хворим проводили загальноклінічні методи
дослідження з метою виключення симптоматичної гіпертензії.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено, що для гіпертонічної
хвороби характерні достовірні зміни метаболізму вазоактивних
ендотеліальних факторів, а також функціонального стану тромбоцитів; при
цьому відзначено тісний взаємозв’язок між показниками, що характеризують
функціональний стан судинного ендотелію й активність тромбоцитів.
Виявлена тромбоцитарно-ендотеліальна взаємодія, значення її змін у
патогенезі гіпертонічної хвороби, посиленні проявів ендотеліальної
дисфункції. Досліджено особливості стану рівноваги вазоконстрикторів і
вазодилятаторів у хворих на гіпертонічну хворобу на всіх стадіях
захворювання. Уперше виявлений кореляційний зв’язок між активністю
тромбоцитів і рівнем тромбоксану В2, активністю тромбоцитів і
систолічним артеріальним тиском. Обґрунтовано вибір препаратів
(моексиприл, еналаприл) при лікуванні артеріальної гіпертензії залежно
від ендотеліальної дисфункції й стану простациклін-тромбоксанової
системи.

Уперше доведено, що лікування інгібітором ангіотензин-перетворюючого
ферменту моексиприлом у порівнянні з еналаприлом сприяє нормалізації
співвідношення пресорних і депресорних простаноїдів (зменшення рівня
тромбоксану В2 і підвищення рівня 6-кето-простагландину). Показано
розвиток позитивних змін у тромбоцитарно-ендотеліальній взаємодії, який
тісно корелює зі ступенем вираженості гіпотензивного ефекту терапії.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено необхідність
дослідження у хворих на гіпертонічну хворобу в плазмі крові вазоактивних
речовин і функціонального стану тромбоцитів для підбору
антигіпертензивної терапії. Автором обґрунтована необхідність контролю
за показниками ендотеліну-1 й альбуміну. Показана ефективність і
розроблена схема призначення еналаприлу й моексиприлу залежно від
ступеня ендотеліальної дисфункції. Результати даної роботи можуть бути
використані практичними лікарями для лікування хворих на гіпертонічну
хворобу.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи терапевтичного
відділення 4-ої міської лікарні, кардіологічного й терапевтичного
відділень 10-ої міської лікарні, а також терапевтичних і кардіологічних
відділень 1-ої й 5-ої міських лікарень м. Запоріжжя. Матеріали роботи
використовуються в навчальному процесі кафедри терапії, фізіотерапії й
курортології Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто вивчена і проаналізована
література за обраною темою, проведений інформаційний пошук, розроблена
програма дослідження, визначені мета та завдання, проведений відбір
методів дослідження і препаратів для лікування хворих з артеріальною
гіпертензією. Проведено збір первинного матеріалу. Самостійно обстежені
хворі відповідно до програми дослідження. Біохімічне дослідження
проведено спільно з лабораторією Запорізької обласної клінічної лікарні.
У ході досліджень автор одержала фактичний матеріал щодо впливу
артеріальної гіпертензії і антигіпертензивної терапії на стан судинного
ендотелію. Особистий внесок автора складається з постановки завдань,
вибору напрямку, аналізу й теоретичного узагальнення отриманих
результатів, написання всіх розділів дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Проведена на засіданнях терапевтичних
товариств (Запоріжжя, 2003-2005); на науково-практичній конференції
лікарів-інтернів Запорізької медичної академії післядипломної освіти
(Запоріжжя, 2002); на науковій конференції “Актуальні питання
діагностики, лікування і профілактики захворювань нирок” (Донецьк,
2005); на загальному засіданні кафедр терапії, фізіотерапії і
курортології; терапії, клінічної фармакології й ендокринології; сімейної
медицини; кардіології, хірургії серця, магістральних судин і
трансплантології Запорізької медичної академії післядипломної освіти
(25( вересня 2005 р.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових
праць, з них 5 у фахових виданнях ВАК України; 7 – написано без
співавторів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація надрукована на 136 сторінках
комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису
матеріалів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу
й узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 302
літературних джерела, з них із країн СНД 137, іноземних 165. Дисертація
містить 20 таблиць і 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. Результати дослідження базуються на
даних комплексного обстеження і динамічного спостереження за 128 хворими
на гіпертонічну хворобу, які перебували на стаціонарному обстеженні та
лікуванні в терапевтичній клініці комунальної установи медико-санітарної
частини ВАТ “Запоріжсталь” та заводу “Дніпроспецсталь” та Запорізької
обласної клінічної лікарні, або зверталися амбулаторно в консультативну
поліклініку. В дослідженні брали участь 57 чоловіків і 71 жінка. Групу
контролю склали 35 практично здорових людей. Виключення симптоматичного
характеру артеріальної гіпертензії проводили відповідно до рекомендацій
Українського наукового суспільства кардіологів.

Клінічна характеристика обстежених хворих наведена в табл. 1

Таблиця 1

Клінічна характеристика обстежених хворих

Показник,

одиниця вимірювання Хворі на ГХ Контрольна група Рівень

значимості (Р)

Всього обстежених осіб 128 35 (

Серед них:

чоловіків, осіб (%) 57(44,5) 16 (45,7) 0,061

жінок, осіб (%) 71 (55,7) 19 (54,3) 0,063

Середній вік, років 52,7±3,5 51,25±3,8 0,058

Тривалість захворювання, років 14,5±2,2 ( (

САТ, мм рт. ст. 169,32±2,71 132,17±3,31 0,007

ДАТ, мм рт. ст. 105,47±1,85 71,67±2,15 0,005

АТ середній, мм рт. ст. 125,97±2,39 92,18±2,39 0,006

АТ пульсовий, мм рт. ст. 63,92±0,78 59,87±1,53 0,025

ЧСС, хв-1 72,13±0,92 73,87±1,29 0,071

Площа поверхні тіла, м2 1,59±0,03 1,53±0,06 0,053

Індекс маси тіла, кг/м2 27,49±0,28 26,51±0,83 0,069

Примітка: Р- порівняно з контрольною групою

Всім хворим проводили загальноклінічне обстеження: вивчали скарги
пацієнтів, дані анамнезу, дані фізікального обстеження, результати
лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз
крові з визначенням вмісту глюкози, електролітів, сечовини, креатиніну,
ліпідного спектру, показників функціонального стану нирок і печінки та
ін.). Також застосовували інструментальні методи дослідження:
електрокардіографію, оглядову рентгенографію органів грудної клітки,
эхокардіоскопію, ультразвукове дослідження нирок. Хворі оглядалися
окулістом (з обов’язковим проведенням офтальмоскопії з дослідженням
судин очного дна) і невропатологом.

Визначення кінцевих метаболітів оксиду азоту проводили на підставі
стандартної методики в модифікації.

Стан антиоксидантної системи вивчали на основі визначення спонтанної і
перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові за допомогою
хемілюмінесцентного каналу люміагригометра на підставі принципів,
викладених в роботі (Серкиз Я. И., Чеботарев Е. Е., Барабой В. А. й ін.
–1984).

Агрегацію тромбоцитів вивчали за методикою, викладеною в роботі ( Балуда
В. П., Деянов И. И., Балуда М. Ф., Киричук В. Ф. –1989).

Визначення вмісту альбуміну в ранковій порції сечі для діагностики
мікроальбумінурії проводили імуноферментним методом за допомогою
діагностичних наборів виробництва Українського науково-дослідного
інституту фармакотерапії ендокринних захворювань, згідно інструкції.

Вміст простагландинів оцінювали за рівнем їх стабільних метаболітів:
простацикліну, визначаючи концентрацію 6-кето-ПГF1(, і тромбоксану,
визначаючи концентрацію тромбоксану В2 (ТxВ2) методом імуноферментного
аналізу. В роботі застосовували набори реактивів фірми “AMERSHAM LIFE
SCIENCE” (Англія).

Всі хворі на гіпертонічну хворобу були розділені на дві групи: 1 група
одержувала “Енап” (діюча речовина – еналаприл) у дозі 5-10 мг/на добу
протягом 6 місяців; друга група приймала “Моекс” (діюча речовина –
моексиприл) у дозі 7,5-15 мг/на добу. Досліджувані показники оцінювали
до та після терапії.

Всі статистичні процедури проводили з використанням пакетів прикладних
програм “SPSS® 7.0” (SPSS Inc.), “Microsoft® Excel 2003” (Microsoft®),
“STATISTICA® for Windows 5.0” (StatSoft Inc.).

Результати дослідження та їх обговорення. Не було зареєстровано
статистично значущих розходжень між групами за такими параметрами, як
вік пацієнтів, статевий склад, частота серцевих скорочень (ЧСС), площа
поверхні тіла й індекс маси тіла. Единим показником, за яким
зареєстровані достовірні розходження між групами, був рівень АТ: у групі
хворих на ГХ систолічний артеріальний тиск (САТ) був вище на 28,11 %,
діастолічний артеріальний тиск (ДАТ)– на 47,16 %, пульсовий АТ – на 6,76
%. Не було виявлено достовірної різниці у клінічних показниках за віком.
Виділені групи хворих розрізнялися між собою за рівнем АТ і тривалістю
захворювання. Тривалість захворювання була істотно вище у осіб старшого
віку в порівнянні з молодшими пацієнтами. Відносно рівня АТ відмічалось,
що рівень САТ у пацієнтів вікової групи 50-59 років достовірно вище, ніж
у пацієнтів молодше 40 років на 6,67 %, у віковій групі 60 років і
більше – вірогідно вище, ніж у пацієнтів вікових груп 40-49 років і
молодше 40 років на 8,21 % і 11,45 %, відповідно; спостерігалася
тенденція до зменшення рівня ДАТ з віком. Так, у пацієнтів вікової групи
60 років і більше його значення було на 8,89 % і 6,58 % менше, ніж у
пацієнтів молодше 40 років і хворих вікової групи 40-49 років,
відповідно. Рівень пульсового АТ у віковій групі пацієнтів молодше 40
років був вірогідно нижче, порівняно з хворими вікових груп 40-49 років,
50-59 років і більше 60 років на 12,67 %, 31,46 % і 54,24 % відповідно.
А у хворих вікової групи старше 60 років – також вірогідно вище,
порівняно з хворими вікових груп 40-49 років і 50-59 років на 36,90 % і
17,33 %, відповідно.

Одним з основних патофізіологічних механізмів, що забезпечують
формування і прогресування патологічних змін у хворих на гіпертонічну
хворобу, є порушення функціонального стану судинного ендотелію з
формуванням ендотеліальної дисфункції. Функціональну активність
судинного ендотелію оцінювали за такими показниками, як вміст
ендотеліну-1 (ЕТ-1) і NО в плазмі крові та екскреція альбуміну з
сечею.

Аналіз функціонального стану судинного ендотелію у хворих на ГХ залежно
від стадії захворювання показав, що з переходом від I до II стадії ГХ
відзначається збільшення вмісту ЕТ-1, рівня екскреції альбуміну сечею й
зниження вмісту NО. У хворих з II-ю стадією ГХ вміст ЕТ-1 був (при
РПерелік УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 6-кето-ПГF1( - 6-кето-простогландин F1( АГ - артеріальна гіпертензія АОА - антиоксидантна активність АТ - артеріальний тиск ГХ - гіпертонічна хвороба ДАТ - диастолічний артеріальний тиск ЕД - ендотеліальна дисфункція ЕТ-1 - ендотелін-1 іАПФ - інгібітор ангіотензин- перетворюючого ферменту мм рт. ст. - міліметри ртутного стовпця САТ - систолічний артеріальний тиск ССЗ - серцево-судинні захворювання ТxВ2 - тромбоксан В2 ХЛпі - хемілюмінесцентна перекис- індукована сироватка ХЛС - хемілюмінесцентна сироватка ЧСС - частота серцевих скорочень n - кількість хворих NOХ - оксид азоту P - імовірність r - - коефіцієнт рангової кореляції Spearman P. Підписано до друку 7.09.2006 р. Формат 60х90/16 Папір офсетний. Гарнітура “Times” Спосіб друку – різографія. Замовлення 395. Наклад 100 прим. Віддруковано ЗАТ “ІОЦ с/г” м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-В PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020