.

Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи і фізіологічного калоригенезу у білих щурів при гострій дії холоду (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
106 2445
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

РЕВЯКІНА Олена Геннадіївна

УДК 612.44+612.55+612.745.1

Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи і фізіологічного калоригенезу у
білих щурів при гострій дії холоду

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному університеті

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Соболєв Валерій Іванович

Донецький національний університет

завідувач кафедри фізіології людини і тварин

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Коренюк Іван Іванович

Таврійський національний університет

ім. В.І.Вернадського

професор кафедри фізіології людини

і тварин та біофізіки;

кандидат медичних наук, доцент

Родинський Олександр Георгійович

Дніпропетровська державна медична Академія

доцент кафедри фізіології

Провідна установа: Донецький державний медичний університет

ім. М.Горького

(кафедра фізіології)

Захист відбудеться 14.06. 2007 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 у Таврійському національному
університеті ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007,
Крим, м. Сімферополь, пр. Вернадського, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного
університету ім. В. І. Вернадського за адресою:

95007, Україна, Крим, м. Сімферополь, пр. Вернадського, 4

Автореферат розісланий 12.05.2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради К 52.051.04 Д.Р.Хусаінов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення закономірностей нейрогуморальної регуляції
функцій як і раніше залишається основною задачею сучасної
фундаментальної фізіології і практичної медицини. Однією з
фундаментальних характеристик живого організму є здібність до збереження
сталості внутрішнього середовища і властивостей. Гомеостазіс
забезпечується координованою діяльністю численних механізмів, що
реалізуються на всіх рівнях організації – від молекулярного до рівня
цілісного організму. Цей складний регуляторний процес забезпечується
злагодженою роботою нервової і ендокринної систем, зокрема
гіпофізарно-тиреоїдною і симпатоадреналовою [Алешин Б.В., Губский В.И,
1983; О.Г.Баклаваджян,1981; Hulbert,2000; Abrahamson,1986; Babenko,
2005; Sobolev,1981]. Відомо, що здібність до збереження сталості
температури тіла є одним з фундаментальних явищ, яке багато в чому
визначило еволюцію тваринного світу. У сучасній медико-біологічній науці
важливе місце відводиться проблемам, пов’язаним з вивченням можливостей
існування людини і тварин в несприятливих умовах зовнішнього середовища.
Одним з чинників, що порушують стан гомеостазісу організму, є чинник
температури. У останні 10-15 років у роботах ряду дослідників [Ю.И.
Баженов,2002; В.Н. Гурин,1991; К.П. Іванов, 1992; Л.Н. Медведев,1990;
В.В. Суворов,2002; Ф.Ф.Султанов, В.И.Соболев,1991; Jansky,1995;
Sobolev,1991] встановлені основні закономірності реакції гомойотермного
організму у відповідь на порушення температурного гомеостазісу. Проте
багато аспектів даної проблеми залишилися маловивченими. В першу чергу
це відноситься до фізіологічних механізмів гормональної регуляції
температурного гомеостазісу, зокрема ролі тиреоїдних гормонів і
катехоламінів в забезпеченні сталості температури тіла, зокрема при
екстремальних (глибока гіпотермія) станах.

Експериментальній розробці ряду аспектів названої проблеми і присвячена
дисертаційна робота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна
робота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин Донецького
національного університету в межах держбюджетних тем: ”Фізіологічні
механізми адаптації людини і тварин до температурних чинників середовища
і виробництва” (номер держреєстрації – 01860099045), ”Енергетика
м`язового скорочення при порушенні функції щитоподібної залози і дія
катехоламінів” (номер держреєстрації Г-02/45 0102U243), ”Дослідження
та розробка заходів відновлення антропогенно трансформованих екосистем
південного сходу України” (номер держреєстрації №021 ВВ/17).

Об’єкт дослідження: нейрогуморальна регуляція функцій організму в умовах
гострої гіпотермічної дії холоду.

Предмет дослідження: фізіологічні механізми терморегуляції: холодовий
калоригенез, термогенна функція скелетного м’яза, гормони крові,
ендокринні кореляції, морфометрія щитоподібної залози.

Методи дослідження: в умовах in vivo – вимірювання параметрів
фізіологічного калоригенезу (термометрія, швидкість поглинання кисню); в
умовах in situ – вимірювання температурного ефекту ізометричного
скорочення переднього великогомілкового м’яза білого щура, визначення
сили і швидкості його скорочення, величини (об’єму) ізометричної
напруги, латентного періоду скорочення; в умовах in vitro – визначення
концентрації циркулюючих гормонів: тиреотропного гормону гіпофіза,
тироксину і трийодтироніну у вільній і загальній формах.

Метою роботи було виявлення якісних і кількісних взаємозв’язків між
інтегральними параметрами системи терморегуляції, ефективністю її
основних механізмів і станом секреторної функції
аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів в умовах нормотермії і
при гострій дії холоду різної інтенсивності.

Для досягнення поставленої мети передбачалося рішення наступних задач:

з’ясувати характер взаємозв’язку між інтенсивністю дії холоду, аж до
розвитку глибокої гіпотермії, вираженістю холодового калоригенезу і
параметрами енергетики великогомілкового м’яза білих щурів за
ізометричного режиму скорочення в умовах in situ;

провести порівняльний кількісний аналіз терморегуляційного ефекту
адреналіну на інтенсивність холодового калоригенезу, енергетику
скорочення в умовах in situ великогомілкового м’яза білих щурів за
нормо- і гіпотермії різного ступеня виразності;

шляхом паралельного визначення концентрації тиреотропного гормону і
гормонів щитоподібної залози виявити закономірності в стані
аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів в нормі і за
гіпотермічної дії холоду різної інтенсивності;

провести порівняльний аналіз морфофункціонального стану щитоподібної
залози білих щурів, що піддавалися дії холоду різної інтенсивності, аж
до розвитку глибокої гіпотермії.

Вирішення поставлених задач дозволить дати комплексну кількісну оцінку
функціонування системи терморегуляції у взаємозв’язку із станом її
основних фізіологічних механізмів, включаючи аденогіпофізарно-тиреоїдну
систему, в нормі і при розвитку гіпотермічного стану.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена порівняльна
кількісна і якісна оцінка реакції аденогіпофізарно-тиреоїдної системи і
основних фізіологічних механізмів терморегуляції в умовах наростаючої
інтенсивності дії холоду.

Вперше встановлено, що з наростанням сили гіпотермічної дії холоду
нівелюється головний механізм теплоутворення у холоді – термогенна
ефективність скелетної мускулатури.

Виявлено, що екзогенне введення адреналіну в умовах in situ підвищує
теплотворну функцію великогомілкового м’яза білих щурів за рахунок
зниження енергетичної ефективності скоротливого акту. Вказаний механізм
підвищення термогенної вартості м’язового скорочення є найбільш
ефективним за фізіологічної моделі охолоджування і разом з розвитком
гіпотермічного стану поступово послаблюється і повністю зникає за
глибокої гіпотермії. Показано, що разом з розвитком гіпотермії
ослаблюється, а потім повністю втрачається здатність адреналіну
стимулювати інтенсивність холодового калоригенезу у гомойотермного
організму – білих щурів.

Наведені нові дані, що стосуються характеру взаємостосунків між різними
складовими елементами аденогіпофізарно-тиреоїдної системи в умовах
нормотермії і за гострого охолоджування. Встановлено, що в умовах
термонейтральної зони у межах фізіологічних коливань тиреотропного
гормону крові регуляція секреції гормонів щитоподібної залози за
принципом “плюс-мінус взаємодія” значною мірою відносна, а регуляція
здійснюється переважно за принципом позитивного зворотного зв’язку; на
крайніх кордонах фізіологічної норми концентрацій ТТГ зворотний
негативний зв’язок в системі, як принцип регуляції, активується.

Вперше за допомогою паралельного імуноферментного і морфометричного
аналізів показано, що з наростанням ступеня виразності гіпотермічної дії
активність аденогіпофізарно-тиреоїдної системи зазнає ряд закономірних
фаз: початкова активація – гіперактивність і повне пригноблення
секреторної функції. Одержані дані свідчать, що під впливом холодової
дії різної інтенсивності і тривалості змінюється профіль секреторної
функції щитоподібної залози на користь активнішого гормону –
трийодтироніну.

Практичне значення одержаних результатів. Представлені в роботі
результати можуть бути використані: а) у практиці фізіології і гігієни
праці при розробці засобів і методів підвищення холодової стійкості
організму; б) у фізіології спорту при прогнозуванні працездатності і
силових характеристик скелетної мускулатури у зв’язку з сезонною
адаптацією, біоритмами, переміщенням в інші часові пояси, кліматичні
зони, характером психоемоційного стресу та в ін. випадках, які
супроводжуються активацією функції гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної
системи; в) у клінічній ендокринології і патофізіології при визначенні
засобів і методів корекції тиреоїдного статусу; г) у фізіології
екстремальних станів для корекції силових характеристик скорочення
м’яза і стійкості до гіпотермії; д) у різних сферах кріобіології і
кріомедицини при розробці методів “уведення” і “виведення”
гомойотермного організму із стану глибокої гіпотермії; е) у Вузах при
вивченні розділів фізіології людини, що стосуються ендокринної,
нервово-м’язової систем, екологічної фізіології і фізіології
терморегуляції.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів
патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури з теми
дисертаційної роботи.

Експериментальні дослідження (вимірювання параметрів фізіологічного
калоригенезу, холодової стійкості тварин, вимірювання ерготропних
параметрів м’язового скорочення, температурного ефекту скорочення м’яза,
визначення концентрації гормонів крові, морфометрія щитоподібної
залози), аналіз експериментальних даних і їх статистична обробка
проведені автором самостійно.

Вибір теми дисертаційної роботи, постановка мети і задач дослідження,
інтерпретація одержаних результатів і формулювання висновків виконана за
участю наукового керівника.

Апробація результатів. Основні положення дисертаційної роботи були
представлені на IV з’їзді Українського біофізичного товариства (м.
Донецьк, 2007), Каразінській природознавчій студії (14-16 червня 2004
р., м. Харків), 9-му Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих
вчених (м. Тернопіль, 2005), Наукових конференціях
професорсько-викладацького складу Донецького національного університету
(м. Донецьк, 2003-2007 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт: 5 статей
в журналах і збірках наукових праць, рекомендованих ВАК України, і троє
тез у матеріалах Українських наукових конференцій.

Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 209
сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, переліку умовних
скорочень, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження,
результатів експериментів, обговорення результатів, висновків та списку
літератури із 317 використаних джерел, у тому числі 126 англійською
мовою. Дисертація ілюстрована 58 малюнками і містить 28 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експерименти були виконані на 224 дорослих білих щурах-самцях. З
використанням всіх тварин були проведені 4 серії дослідів. В кінці
кожного температурного тесту проводилась декапітація тварин, кров
використовувалася для подальшого аналізу, а щитоподібна залоза – для
морфометричного дослідження. Визначення гормонів проводилося за
допомогою методу імуноферментного аналізу з використанням системи фірми
”ThermoLabsystems” і стандартним набором реагентів (ТироїдІФА-ТТГ-1,
ТироїдІФА-тироксин-01, ТироїдІФА-вільний Т4, ТироїдІФА-трийодтиронін-01
і ТироїдІФА-трийодтиронін вільний). В ході досліду реєструвалася
ректальна температура і швидкість поглинання кисню (“Radiometer”). У
аналогічних експериментах в умовах in situ за допомогою тензометричної і
термометричної установки, а також комп’ютерного аналізу записів міограм
досліджувалася енергетика ізометричного скорочення великогомілкового
м’яза, а також вплив на ці параметри адреналіну.

При вивченні енергетики ізометричного скорочення великогомілкового м’яза
білих щурів аналізувалися наступні параметри:

максимальна сила скорочення (напруги) м’яза при кожному скорочувальному
акті, Ньютон;

час, необхідний для розвитку максимальної сили скорочення м’яза, мс;

латентний період скорочення, мс;

об’єм ізометричної напруги за весь період скорочення – ?(dН·dс), який
чисельно відповідав значенню площі під кривою “Час скорочення – Сила
ізометричної напруги”;

величина приросту температури м’яза, що була викликана його скороченням
(+??0С).

Наведені параметри енергетики м’язового скорочення дозволяли розрахувати
так звану температурну вартість скорочення м’яза (ТВСМ-1 і ТВСМ-2).

У першому випадку вона розраховувалася як відношення приросту
температури м’яза до максимальної сили його скорочення, а в другому – як
відношення до об’єму ізометричної напруги. Всі названі параметри
розраховувалися для кожного окремого ізометричного скорочення м’яза у
тварин всіх груп. Досліджувані показники реєструвалися за двох умов: без
введення адреналіну і після його введення. М’яз заздалегідь розтягувався
вантажем масою 100 г, тривалість скорочення складала 1 с. Адреналін
вводився до м’яза протилежної кінцівки в дозі 0,2 мг/кг. Повторна
реєстрація показників енергетики м’яза при його скороченні виконувалась
через 15 хв. після введення гормону. У такий спосіб було можливо виявити
характер дії адреналіну на параметри енергетики ізометричного м’язового
скорочення за різної інтенсивності дії холоду.

У першій серії експериментів досліджувані показники реєструвалися в
умовах термонейтральної зони (28…30 0С). У другій серії дослідів модель
охолоджування характеризувалася наступними параметрами: 60 хвилин по дві
тварини в клітинці при температурі камери -5 0С; ректальна температура в
ході досліду не змінювалася (фізіологічне охолоджування). У третій серії
дослідів використовувалася більш інтенсивна модель охолоджування: 1
година при -25 0С по дві тварини в клітинці; зниження ректальної
температури складало в середньому 5,8±0,59 0С (середній ступінь
гіпотермії). У четвертій серії дослідів модель охолоджування передбачала
екстремальну дію холоду (-25 0С) доки ректальна температура не
знижувалася до рівня 20,0 0С (глибока гіпотермія).

При виконанні експериментів дотримувалися Правил роботи із
експериментальними тваринами з відповідним позитивним Висновком комісії
із біоетики Донецького національного університету.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Результати експериментів показали, що виразність одного з найважливіших
механізмів холодового калоригенезу – адреналін залежної теплопродукції –
у значному ступені залежала від температури тіла тварин (табл.1). Так, в
умовах нормотермії адреналін істотно підвищував як швидкість
споживання кисню (калоригенний ефект +54%), так і температуру тіла
(термогенний ефект +1,1±0,090С).

Таблиця 1.

Калоригенний ефект адреналіну у білих щурів в кінці гіпотермічної дії
холоду в залежності від температури тіла

Умови Умови гіпотермічної дії

Термонейтральна зона, 28…300С Фізіологічне охолоджування Гіпотермія
середнього ступеня виразності Глибока

гіпотермія

Рект. темпе-ратура, 0С Спожи-вання 02, мл/кг/хв Рект. темпе-ратура, 0С
Спожи-вання 02, мл/кг/хв Рект. темпе-ратура, 0С Спожи-вання 02, мл/кг/хв
Рект. темпе-ратура, 0С Спожи-вання 02, мл/кг/хв

“До” адре-наліну 37,9

±0,05 20,1

±0,14 38,1

±0,2 34,1

±1,1 32,1

±0,59 38,7

±3,3 18,0

±1,1 5,1

±1,2

“Після” адре-наліну 39,0

±0,11 30,9

±0,89 40,0

±0,23 49,1

±1,4 32,6

±0,65 38,3

±4,1 18,03

±1,2 5,4

±1,7

Різниця

+1,1

±0,09

p0,05 -0,03

±0,01

p>0,05 +0,29±0,2

+5%

p>0,05

Таблиця 2

Порівняльна характеристика показників ерготропної функції
великогомілкового м’яза при дії холоду різної інтенсивності

Показник ерготропної функції м’яза Інтенсивність охолоджування

Термонейтральна зона

(контроль)

(1 серія дослідів) Фізіологічне охолоджування

(2 серія дослідів) Гіпотермія середнього ступеня виразності

(3 серія) Глибока гіпотермія

(4 серія дослідів)

Макс. сила скорочення (напруги) м’яза, Н

1,86±0,13 1,73±0,11

(-0,13±0,17)

-7%, p>0,05 1,28±0,09

(-0,58±0,16)

-31%, p0,05 939±39

(-9±45)

-1%, p>0,05 981±29

(+33±38)

+3%, p>0,05

Латентний період скорочення, мс

32±1,6 30±1,3

(-2±2,1)

-6%, p>0,05 42±1,5

(+10±2,2)

+31%, p0,05 1,28±0,09

(-2,28±0,21)

-64%, p0,05 +0,10±0,21

+6%, p>0,05 +0,30±0,14

+23%, p0,05

Час розвитку макс. сили м’яза, мс -134±35

-14%, p0,05

Латентний період скорочення, мс -8±1,6

-25%, p0,05

Об’єм ізометричної напруги за весь період скорочення, ?(dH·dс)
+1,57±0,28

+44%

p0,05

температурна вартість скорочення м’яза

(ТВСМ-1),

[+??0С/Н]10 -2 +4,06±0,47

+52%

p0,05

температурна вартість скорочення м’яза,

(ТВСМ-2)

[+??0С/(Н с)]10 -2 +0,44±0,25

+11%

p0,05

Примітка: у дужках приведене значення різниці порівняно з початковим
періодом “До введення адреналіну”

Другим найважливішим механізмом холодового калоригенезу є термогенна
функція скелетної мускулатури, одним із показників якої виступає
температурна вартість м’язового скорочення. Порівняльний аналіз стану
параметрів ерготропної функції великогомілкового м’яза білих щурів за
різних температурних умов наведений у табл.2. Як видно, за умови
фізіологічного охолоджування всі вивчені показники не змінювалися по
відношенню до контрольних величин. У 3-ій серії дослідів, коли
температура тіла істотно знижувалася (-5,8±0,59 0С), спостерігалися
виражені зміни з боку латентного періоду скоротливого акту, а також з
боку здібності м’яза до збереження високого рівня ізометричної напруги.

впливом адреналіну в умовах нормотермії можна продемонструвати шляхом
розрахунку швидкості його (скорочення) розвитку (Рис.1). Як видно, ефект
адреналіну на швидкість розвитку ізометричного скорочення м’яза
найчіткіше виявлявся у ранній стадії скоротливого акту. Надалі швидкість
скорочення в обох випадках була приблизно однаковою.

При зростанні інтенсивності охолоджування закономірно наростає
позитивний вплив адреналіну на максимальне значення сили, що розвиває
м’яз при ізометричному скороченні, а ефект адреналіну на латентний
період скорочення і загальний час досягнення максимальної сили
скорочення позитивний і не залежить від інтенсивності холодової дії.
Проте швидкість розвитку максимальної сили, зокрема на початку
скорочення, під впливом адреналіну значно зростає. Позитивний ефект
адреналіну на показник – “об’єм ізометричної напруги за всю фазу
скорочення” – із зростанням інтенсивності охолоджування знижується.
Оцінка термогенної вартості скорочення м’яза показала (табл.4), що
стимулюючий вплив адреналіну на одиницю сили при максимальному
скороченні (ТВСМ-1) з наростанням інтенсивності холодової дії слабшає,
але завжди достатньо добре виражений. В той же час при холодовій дії
середнього ступеня інтенсивності “сила” впливу адреналіну на
температурну вартість м’язового скорочення, розрахованого на “об’єм”
ізометричної напруги – ТВСМ-2, істотно вище (у 4 рази), ніж в умовах
термонейтральної зони, або за фізіологічного рівня охолоджування. При
глибокій гіпотермії ефект адреналіну на теплотворчу функцію м’яза
зникає.

Зазначені принципові відмінності в реакції з боку фізіологічних
механізмів холодового калоригенезу залежно від інтенсивності
охолоджування простежуються і з боку реакції аденогіпофізарно-тиреоїдної
системи. В табл.5 наведені порівняльні дані вимірювання концентрації
тиреотропного гормону гіпофіза в різних серіях експериментів. Як видно,
найбільша стимуляція секреції ТТГ аденогіпофізом відмічена в 3-й серії
дослідів (помірна гіпотермія), коли рівень тиреотропного гормону крові
зростав в 20 разів. При глибокій гіпотермії рівень ТТГ крові був на межі
чутливості методу імуноферментного аналізу.

Таблиця 4.

Порівняльна характеристика температурної вартості скорочення м’яза білих
щурів при гострій дії холоду різної інтенсивності

Показник термогенної

функції м’яза: Інтенсивність холодової дії

Термонейт-ральна зона

(1 серія) Фізіологічне

охолоджування

(2 серія) Гіпотермічна дія середнього ступеня виразності

(3 серія) Глибока гіпотермія

(4 серія дослідів)

температурна вартість скорочення м’яза (ТВСМ-1),

[+??0С/Н]10 -2

7,79±0,31

11,32±0,42

(+3,53±0,52)

+45%, p0,05 3,26±0,22

(-0,81±0,29)

-20%,pd?ae– A uuoaeaeaeU?aeaeAeaeae?oaeae gd?Co - " $ & ( * , R ~ ? ? 8:oaeYOOEEEooooooooO1/21/21/21/2o :?ae, ’ ” – „O „Ae^„O & & $a$ Ff3 ¬kd3/4 “UOC7 dAth`„7a$ ) ) ) ) ) ©kd ) ) $a$ ©kd | | ?????th????? вже статистично вірогідно не змінювалася. Отже, лише в рамках фізіологічних коливань ТТГ крові і у середині діапазону наростання концентрації ТТГ приводило до збільшення рівня тироксину. Аналогічна залежність мала місце і у відношенні до загальної форми тироксину, а також до різних форм циркулюючого трийодтироніну. Даний факт свідчить, на наш погляд, про відносність застосовності так званого принципу “плюс-мінус” взаємодії в регуляторних ендокринних контурах при стані еутиреозу. Отже, в рамках фізіологічних коливань тиреотропного гормону і йодтиронінів в умовах термонейтральної зони і стані відносного спокою із збільшенням концентрації “регулятора” (ТТГ) секреція ефекторних гормонів (йодтиронінів) не зменшується, а навпаки – зростає. На межах норми регуляція секреції таких гормонів як вільний тироксин, а також загальний і вільний трийодтиронін знов підкоряється принципу “плюс-мінус взаємодії”, і підвищення або пониження концентрації ТТГ вже не приводять до зміни рівня циркулюючих йодтиронінів щитоподібної залози. Таблиця 6 Концентрація йодтиронінів щитоподібної залози у білих щурів в різних умовах гіпотермічної дії холоду Гормон Концентрація тиреоїдних гормонів Термонейтральна зона (1 серія) Фізіологічне охолоджування (2 серія) Гіпотермічна дія середнього ступеня (3 серія) Глибока гіпотермія (4 серія) Тироксин загальний, Нмоль/л 69,4(2.98 67.4(1.01 (-4%, р>0,05) 81.13(1.66

(+17%,

p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020