Міністерство охорони здоров’я Украіни
Національний медичний університет
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
СОКОЛОВСЬКА Ірина Анатоліївна
УДК 616.6.-002-07:577.11
Стан ліпідного обміну і тромбоцитарної ланки гемостазу у хворих на
хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів
14.01.32 – медична біохімія
автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Запорізькій медичній академії
післядипломної освіти МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
БЕРЕГОВА Олена Георгіївна,
кафедра клінічної лабораторної діагностики
Запорізької медичної академії післядипломної освіти
Офіційні опоненти: доктор медичний наук, професор
МХІТАРЯН Лаура Сократівна,
керівник відділу біохімії ННЦ “Інститут кардіології
імені акад. М.Д. Стражеска”
доктор біологічних наук, професор
МЕЩИШЕН Іван Федорович,
завідувач кафедри медичної хімії
Буковинського державного медичного університету
Захист дисертації відбудеться 07.02.2008_ р. о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.07 Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 34,
фізико-хімічний корпус НМУ).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул.. Зоологічна,
1).
Автореферат розісланий 05.01. 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вивчення стану обміну ліпідів (ЛП), тромбоцитарної
(Тр) ланки гемостазу і неспецифічної реактивності мають велике значення
для перебігу, розвитку ускладнень та ефективності лікування інфекційних
запальних хвороб. При імунозапальних процесах виникає ЛП дисбаланс, який
може бути спричинений дисбалансом між про- і антиоксидантними системами
[Бей Л. И., 2001; Казимирко В. К., Мальцев В. И., 2004; Савченко Р. П.,
Гордюшкина И. В., 2004]. Зокрема, доведено роль внутрішньоклітинних
інфекційних агентів в розвитку дисліпопротеїнемій (ДЛП) та атеросклерозу
[Мавров Г. И., Белозёров А. П., 2003; Рудик Ю.С., 2005]. Так,
хламідії можуть змінювати ЛП обмін в макрофагах при дії ліпопротеїнів
низької щільності (ЛПНЩ), що призводить до утворення „піноподібних”
клітин. Це, в свою чергу, сприяє утворенню атероматозних бляшок –
сприятливого для хламідій середовища, де вони можуть тривало виживати та
запускати імунопатологічні механізми [Возианов А.Ф. и соавт., 2002;
Новицкий В. В. и соавт., 2005].
В теперішній час великою проблемою охорони здоров’я в усьому світі є
запальні захворювання геніталій. В структурі запальних хвороб запальні
захворювання геніталій, які викликані інфекціями, що передаються
статевим шляхом (ІПСШ), посідають перше місце та складають 65-80% від
загального числа [ Кисина В. И., Канищева Е. Ю., 2002; Степаненко В. І.,
2004]. Все частіше запальні захворювання геніталій мають рецидивуючий
перебіг та тенденцію до хронізації. Питома вага запальних процесів має
стійку тенденцію до росту і збільшилась останніми роками на 25% [Абудуев
Н.К., 2001; Анкирская А. С., 2003].
Є багато відомостей про ускладнення запальних та незапальних захворювань
порушеннями системної та місцевої мікроциркуляції, тромбозами та
тромбоемболіями [Коломоєць М. Ю., Коваленко С. В., 2004; Мартинець П.
А., 2005]. В тому числі порушення мікроциркуляції спостерігаються і при
запальних захворюваннях статевих органів [Мавров И. И., 2002].
Ендотеліальна дисфункція розглядається як самий ранній етап розвитку ДЛП
та атеросклерозу [Малая Л. Т. и соавт., 2000; Weis M. et al., 2002].
Велика кількість робіт присвячена вивченню пошкодження ендотелію судин
при інфекційних захворюваннях [Хамагонова И. В., Кермова А. Э., 2002;
Dogra G. et al., 2002].
Суперечні дані про порушення ЛП обміну, Тр ланки гемостазу, а також
порушення системної і місцевої неспецифічної реактивності у хворих на
хронічні неспецифічні запальні захворювання (ХНЗЗ) статевих органів
(СО).
Вищезгадане обумовило необхідність проведення досліджень ЛП обміну,
стану Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ
СО.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота
виконана відповідно до тематики НДР кафедри клінічної лабораторної
діагностики Запорізької медичної академії післядипломної освіти (ЗМАПО)
„Особливості типів дисліпопротеїнемій, мікроциркуляторного гемостазу та
неспецифічної реактивності у хворих на хронічні неспецифічні запальні
захворювання статевих органів”(державний реєстраційний номер
0104U005458).
Мета дослідження. Виявити характер зрушень ЛП обміну, Тр ланки гемостазу
і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.
Задачі дослідження:
Вивчити показники ЛП обміну, інтенсивності пероксидного окислення
ліпідів (ПОЛ), Тр ланки гемостазу, а також неспецифічної реактивності у
практично здорових осіб.
Вивчити показники ЛП обміну, інтенсивності ПОЛ, Тр ланки гемостазу, а
також неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.
Проаналізувати можливі кореляційні взаємозв’язки зрушень показників ЛП
обміну, інтенсивності ПОЛ, Тр ланки гемостазу та показників, що
характеризують стан клітинної ланки неспецифічної реактивності у хворих
ХНЗЗ СО різних вікових груп та у хворих з різними ІПСШ.
Запропонувати патогенетично обґрунтовані підходи корекції виявлених
зрушень та попередження розвитку ускладнень у хворих на ХНЗЗ СО.
Об’єкт дослідження – хворі на хронічні неспецифічні запальні
захворювання статевих органів.
Предмет дослідження – обмін ЛП, Тр ланка гемостазу і неспецифічна
реактивність у хворих на ХНЗЗ СО.
Методи дослідження – біохімічні, гемостазіологічні, гематологічні,
цитохімічні, цитологічні та статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на підставі
клініко-лабораторних досліджень виявлено взаємозв’язок показників обміну
ЛП, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ CО.
Встановлені нові патогенетичні аспекти перебігу запальних захворювань
СО. Показано, що запальний процес в СО супроводжується порушеннями
обміну ЛП: підвищенням вмісту холестерину (ХС), ХС-ЛПНЩ, зниженням
концентрації ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), підвищенням
рівня тригліцеридів (ТГ), посиленням ПОЛ, а також підвищенням
адгезивно-агрегаційних властивостей Тр і зниженням рівня фактора
Віллебранда (ФВ) в плазмі крові хворих.
Ступінь вираженості вказаних зрушень залежить від гостроти запального
процесу, зниження фагоцитарної активності поліморфноядерних лейкоцитів
(ПМЯЛ) та активації макрофагальних і специфічних клітинних механізмів,
що супроводжується аутоінтоксикацією.Встановлено, що частота виникнення
атерогенних ДЛП, а також інтенсивність ПОЛ зростає у відповідності зі
збільшенням віку обстежених хворих. Найчастіше атерогенні ДЛП
виявляються у хворих на вірусну та хламідійну інфекції.
Підсумовані дані кореляційного аналізу дозволяють встановити, що
зростання атерогенних властивостей плазми крові хворих на ХНЗЗ СО
відбувається у відповідності зі зростанням адгезивно-агрегаційних
властивостей Тр та пошкодженням судинного ендотелію. Ці зрушення
проходять паралельно з перевагою моноцитарно (Мо)-макрофагальної ланки
фагоцитозу на тлі зниженої активності нейтрофілів і клітинних
механізмів розвитку імунопатологічних реакцій.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано і запропоновано
алгоритми діагностики порушень обміну ЛП і Тр ланки гемостазу у хворих
на ХНЗЗ СО, які включають визначення наявності ХМ, вмісту ХС
ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПВЩ, ТГ,
малонового диальдегіду (МДА), а також визначення показників адгезії та
агрегації Тр і рівня ФВ в плазмі крові.
Виявлені зміни порушення ЛП обміну, Тр ланки гемостазу, неспецифічної
реактивності при ХНЗЗ СО дозволили патогенетично обґрунтувати
доцільність диференційного призначення засобів корекції обміну ЛП, Тр,
лейкоцитарних, ендотеліальних функцій у цих хворих, що сприятиме
запобіганню хронізації запального процесу, розвитку ускладнень та
скоротить тривалість лікування.
Впровадження. Результати дослідження впроваджені в міському
шкірно-венерологічному диспансері міста Запоріжжя та обласному
шкірно-венерологічному диспансері Запорізької області, на кафедрі
клінічної лабораторної діагностики ЗМАПО.
Особистий внесок здобувача. Автором роботи проаналізована наукова
література та патентна інформація з обраної проблеми, проведений підбір
тематичних хворих. Дисертант самостійно виконав біохімічні,
гемостазіологічні, цитологічні та гематологічні дослідження, оцінив
результати, дав їм інтерпретацію. Автором написані всі
розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні
рекомендації, забезпечено їх відображення в опублікованих працях. В
роботах, опублікованих у співавторстві, дисертанту належить основна ідея
дослідження та фактичний матеріал.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення роботи
оприлюднені на науково-практичних конференціях Запорізького державного
інституту удосконалення лікарів (м. Запоріжжя, 2001р, 2002р.), 65
науково-практичній конференції ЗМАПО (м.Запоріжжя, 2004 р.),
науково-практичній конференції молодих вчених ЗМАПО (м.Запоріжжя, 2004
р.), науково-практичній конференції, присвяченій 25-річчю факультету
післядипломної освіти Кримського державного медичного університету
(Ялта, 2004 р.), конференції молодих вчених ,,Актуальні проблеми
старіння”, присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Інститут
геронтології АМНУ, м. Київ 2005 р.), 46 обласній науково-практичній
конференції напрямів впровадження досягнень науки в практику державного
санітарно-епідеміологічного нагляду та удосконалення
санітарно-епідеміологічної служби Запорізького державного медичного
університету (м.Запоріжжя, 2006р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, 9
статей, з них 9 у фахових виданнях, 5 тез доповідей на
науково-практичних конференціях.
Структура та об’єм роботи. Дисертація викладена українською мовою на 156
сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та
методів дослідження, 3-х розділів власних спостережень, обговорення
отриманих результатів, переліку використаних джерел літератури. Список
використаної літератури містить 375 джерел, з них 275 – кирилицею та 100
– латиницею. Дисертація проілюстрована 24 таблицями та 31 рисунком.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи досліджень. Обстеженню підлягли 95 практично
здорових осіб – 50 чоловіків (Ч), та 45 жінок (Ж) контрольної групи (К)
і 162 хворих на ХНЗЗ СО віком 18-50 років. Клінічний стан хворих
оцінювали на підставі анамнезу, огляду шкіри статевих органів, у жінок –
слизової піхви за допомогою гінекологічного дзеркала (сумісно з
лікарем-дерматовенерологом міської лікарні N 6 м.Запоріжжя, Ланкіною
І.О.)
Бактеріоскопічні та цитологічні дослідження проводили у препаратах
зіскрібків слизової оболонки статевих органів, пофарбованих за методом
Романовського-Гімза [В.В. Меньшиков и соавт., 1987]. Біохімічні методи
дослідження виконувалися в акредитованій клініко-діагностичній
лабораторії ЗМАПО (зав. – д.мед.н., проф. Якушев В.С.).
Концентрацію загального ХС визначали методом спектрофотометрії з
використанням наборів реактивів фірми „Філісіт діагностика”,
Дніпропетровськ. Наявність хіломікронів (ХМ) та ХС-ЛПДНЩ визначали
методом візуальної оцінки проби після експозиції плазми крові при
температурі 0°- +4°С, концентрацію ХС-ЛПНЩ за методом Бурштейна та
Самай, концентрацію ХС-ЛПВЩ з використанням набору реактивів фірми
„Cormay”, ТГ з використанням набору реактивів „Лахема”, Чехія.
Верифікацію діагнозів щодо ДЛП проводили відповідно до медичних
рекомендацій з діагностики серцево-судинних захворювань [М.И.Лутай,
2003, D. Fredricson, ВООЗ, 1970].
Інтенсивність ПОЛ оцінювали по концентрації МДА за реакцією з
тіобарбітуровою кислотою [А.И. Карпищенко, 1999].
Для визначення стану Тр ланки гемостазу досліджували адгезію,
АДФ-агрегацію та дезагрегацію Тр периферичної крові у багатій Тр
плазмі [Е.В.Михайлова и соавт., 1986]. У хворих на ХНЗЗ СО визначали
вміст судинного компоненту ФВ, що міститься в бідній Тр плазмі з
використанням формалінізованих Тр донорів за методом Evans et Osten в
модифікації О.А. Цигулєвої [В.П. Балуда и др., 1980].
Усім обстеженим особам робили загальний клінічний аналіз крові:
підраховували кількість еритроцитів, лейкоцитів, Тр в лічильній камері
Горяєва, визначали концентрацію гемоглобіну в крові, кольоровий
показник, розраховували лейкограму уніфікованим методом, визначали ШОЕ.
Проводили морфологічне дослідження клітин плазми крові в мазках,
пофарбованих за методом Романовського-Гімза [В.В.Меньшиков и
соавт.,1987]. Для оцінки місцевої системної реактивності організму
використовували комплекс цитохімічних показників лейкоцитів. Активність
мієлопероксидази (МП) ПМЯЛ, що характеризує киснезалежні механізми
фагоцитозу, вивчали за методом Грехем-Кноллє [В.В. Меньшиков и соавт.,
1987], розраховували середній цитохімічний коефіцієнт (СЦК). Для оцінки
активності кисненезалежних механізмів кілінгу ПМЯЛ вивчали вміст
катіонних білків (КБ) за методом В.Г. Шубіча, розраховували СЦК. Для
оцінки функцій Мо визначали активність ферменту б-нафтилестерази (НЕ) за
методом Леффлера. Також розрахували ВПРК естеразпозитивних лімфоцитів
(Лі) (ймовірно, Т-Лі) у загальному пулі Лі. На основі даних лейкограм та
ШОЕ периферичної крові розраховували інтегральні показники,
використовуючи математичні формули [Л.С. Жухоров, Ю.Л. Вороная, 2002].
В роботі досліджені 95 практично здорових осіб – К 50 чоловіків (Ч) та
45 жінок (Ж) віком 18-50 років, які були розподілені на групи: К1 (18-28
років) – 15 Ч та 15 Ж; К2 (29-39 років) – 20 Ч та 15 Ж; К3 (40-50 років)
– 15 Ч та15 Ж; 162 хворих на ХНЗЗ СО, у яких тривалість захворювання
складала 2-20 років та попереднє лікування було неефективним. Пацієнти
також були розподілені на групи за віком та статтю. З 162 хворих на ХНЗЗ
СО 74 – Ч і 88 – Ж, були розподілені: 18-28 років – 60 пацієнти (22 Ч
та 38 Ж), 29-39 років – 58 пацієнтів (30 Ч та 28 Ж) , 40-50 років – 44
пацієнта (22 Ч та 22 Ж). За анамнезом життя, хвороби і даними клінічного
обстеження хворі були розподілені на однорідні групи. Обстежувані хворі
(180 осіб) також були розподілені на однорідні групи в залежності від
наявності різних видів збудників запального процесу в СО: 1-а група –
хворі з бактеріальною флорою, 2-а група – хворі з трихомонадами, 3-я
група – з грибковою флорою, 4-а група – з хламідійною, 5-а група – з
вірусною і 6-а група зі змішаною флорою. Середній вік пацієнтів в
групах складав 28,5 – 35,3 років.
Проводили статистичну обробку варіаційних рядів, визначали критерії
достовірності розрізнянь двох явищ, використовуючи статистичний критерій
„t” Ст’юдента для двох непов’язаних вибірок та для вибірок з попарно
пов’язаними варіантами. Для числової характеристики зв’язку між різними
параметрами використовували кореляційний аналіз. Розрахунки проводили з
використанням пакетів програм Excel та Statistika. Ми дослідили 180
хворих. При розподілі їх на групи за віком та статтю у 18 осіб показники
ліпідного обміну вийшли за межі двох сигм. Тому ми ці результати не
враховували. При розподілі хворих за видом збудника відхилень
результатів обстежень за межі двох сигм не відбулось, тому всі дані були
використані.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Характер дисліпопротеїнемій у хворих на хронічні неспецифічні запальні
захворювання статевих органів. Проведені нами дослідження показали, що
ХНЗЗ СО супроводжуються зрушеннями ліпідного обміну. Концентрація
загального ХС у Ж старшої вікової групи 3-ї групи була в 1,2 рази вище,
ніж в К (р
@
B
D
F
H
J
L
N
P
R
T
V
X
Z
\
^
`
b
d
??????d
f
h
l
n
p
?
th
BDF?aeB
°
?
?
¶
??
A
Fl°ae¶
Ue
\
??????
??????
Ff=
??????
??????
??????
”
???????§1/4§A§Ae§U§?§?
????
????
????
????
????
????
????
????
????
????
57,2±1,7*
Час початку АДФ-агрегацї, с 14,9±0,4 9,7±0,3* 9,1±0,2* 9,2±0,3* 9,4±0,3*
11,3±0,4* 11,4±0,4*
Ступінь максимальної агрегації, % 19,9±1,1 40,1±1,6* 38,3±1,3* 38,6±1,3*
43,4±1,2* 37,6±1,3* 40,5±1,5*
Відносний вміст ФВ, % 100 41,2±3,6* 34,2±2,9* 31,2±2,4* 23,3±1,9*^
38,8±2,6* 36,7±2,6*
Примітки:
1. * – р/И.А. Долгополова, Е.Г. Береговая, Ю.А. Кривохацкая, И.А. Ланкина// Таврический медико-биологический вестн. - 2004. - Т.7, №2.- С.19-22. (автор виконав цитохімічні дослідження функціональної активності лейкоцитів і дав їх інтерпретацію). 7. Берегова О.Г., Долгополова І.А., Ланкіна І.О. Роль імунного запалення у патогенезі дисфунції ендотелію// Запорож. мед. журн. - 2005. - №2(29). - С. 88-91.(автору належить фактичний матеріал). 8. Берегова О.Г., Долгополова І.А. Стан імунологічної реактивності у хворих на неспецифічні запальні захворювання статевих органів// Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика.- К., 2006.- Вип. 15, №2. – С. 195-200. (автор виконав дослідження лейкограм крові, розрахунок інтегральних показників і дав їх інтерпретацію). 9. Показатели микроциркуляторного гемостаза у больных хроническими неспецифическими воспалительными заболеваниями половых органов /Е.Г. Бе-реговая, И.А. Долгополова, И.А. Ланкина, Ю.А. Кривохацкая// Зб. наук. праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів. – Запоріжжя: ЗДІУЛ, 2002 – С.13-17.(автор провів дослідження показників гемостазу хворих на хронічні неспецифічні захворювання статевих органів і дав їх інтерпретацію). 10. Долгополова И.А. Роль системных противовоспалительных цитокинов – б – тумор некротического фактора (б-ТНФ) и интерлейкина – 1 (ИЛ – 1) в патогенезе некоторых заболеваний// Тез. докл. науч.–практ. конф. врачей – интернов ЗГИУВ, 20 декабря 2001г. - Запоріжжя, 2001. – С 26-27. 11. Оценка функциональной активности лейкоцитов по данным цитохимических исследований у больных урогенитальным кандидозом// Е.Г. Бе-реговая, И.А. Ланкина, И.А. Долгополова, Ю.А. Кривохацкая// Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти. Тез. докл. наук.-практ. конф., 13-14 травня 2004р., м. Ялта. – Сімферополь, 2004 – С. 28-29. (автор виконав цитохімічні дослідження функціональної активності лейкоцитів і дав їх інтерпретацію). 12. Долгополова І.А. Показники мікроциркуляторного гемостазу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів різних вікових груп// Тези доп. конф. молодих вчених „Актуальні проблеми старіння”, присвяч. пам’яті акад. В.В. Фролькіса, 28 січня 2005р.,м.Київ. – К.: Ін-т геронтології АМНУ, 2005. - С. 49-50. 13. Берегова О. Г., Долгополова І.А. Інтегральні показники лейкограми периферичної крові в оцінці імунологічної реактивності у хворих на хронічні неспецифічні захворювання статевих органів// Materialy ІІ miedzynarodowey naukove-practyezhey konferencii "Wyksztacenie i nauka bez granic-2005", 19-27 grudnia 2005r., м. Дніпропетровськ. –Premysl. Sp. Zo, o. ”Nauka i studia”, 2005. – T. 17 – Р. 41-43.(автор виконав дослідження лейкограм крові та розрахунок інтегральних показників і дав їх інтерпретацію). 14. Соколовська І.А., Берегова О.Г. Особливості типів дисліпопротеїнемій у хворих на запальні захворювання статевих органів в умовах Запорізького промислового регіону// Тези 46-ої обл. наук. практ. конф. напрямів впровадження досягнень науки в практику держ. санітарно-епідеміологічного нагляду та удосконалення санітарно-епідеміологічної служби. – Запоріжжя, 2006. - С.56-57. (автор виконав біохімічні дослідження і дав їх інтерпретацію). АНОТАЦІЯ Соколовська І.А. Стан ліпідного обміну і тромбоцитарної ланки гемостазу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.32 - Медична біохімія. - Національній медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007. Дисертація присвячена вивченню характеру порушень ЛП обміну, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на виявлення особливостей взаємозв’язку показників обміну ЛП, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО. Виявлено, що запальний процес супроводжується змінами показників ЛП, зростанням частоти визначення ДЛП, в тому числі ДЛП з високою атерогенністю, у відповідності зі збільшенням віку хворих. Знайдено підвищення показників адгезивно-агрегаційних функцій Тр та зниження рівня ФВ в плазмі крові хворих. Сумарний аналіз зрушень інтегративних показників лейкограми та ШОЕ периферичної крові ІЗЛ, ІЛШОЕ, ІЛГ, ЗІ, ІСНЛ, ІСНМ, ІСЛМ, ІСЛЕ, а також цитохімічних показників функціональної активності лейкоцитів хворих, свідчив про порушення неспецифічних захисних механізмів, перевагу макрофагального компоненту в механізмах фагоцитозу, а також клітинних механізмів специфічного захисту, схильність до аутоінтоксикації та реакцій гіперчутливості негайного типу. Підсумовані дані кореляційного аналізу дозволяють припустити, що зростання атерогенних властивостей плазми крові хворих на ХНЗЗ СО відбувалося у відповідності зі зростанням тромбогенного потенціалу та пошкодженням судинного ендотелію. Ці зрушення проходили паралельно з перевагою Мо-макрофагальної ланки системи фагоцитозу на фоні зниженої фагоцитарної активності циркулюючих ПМЯЛ і перевагою клітинного механізму специфічного захисту, розвитком ендогенної інтоксикації. Найбільший ризик атерогенезу та пошкодження судинного ендотелію знайдено у хворих на хламідіоз. Ключові слова: ліпіди, гемостаз, реактивність, хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів. АННОТАЦИЯ Соколовская И.А. Состояние липидного обмена и тромбоцитарного звена гемостаза у больных хроническими неспецифическими воспалительными заболеваниями половых органов. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.32 – медицинская биохимия. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2007. Диссертация посвящена изучению характера сдвигов ЛП обмена, Тр звена гемостаза и неспецифической реактивности у больных хроническими неспецифическими воспалительными заболеваниями половых органов. Впервые показана целесообразность изучения эффективности комплексного лечения с учётом разных звеньев патогенеза атеросклероза с помощью коррекции проатерогенных фракций липидов и антиоксидантных комплексов. Установлено, что воспалительный процесс сопровождается изменениями показателей обмена липидов и интенсивности ПОЛ. С увеличением возраста пациенток повышалась концентрация общего ХС в 1,2 раза, чаще выявлялось наличие ХМ-емии, ХС - ЛПОНП, увеличивался уровень ТГ в 1,3 раза, МДА в 1,7 раза (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
