.

Клініко-інструментальні особливості алкогольної полінейропатії та розробка схем комплексного лікування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
103 2690
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. Шупика

Шамич Лариса Федорівна

УДК 16.833-002-031.14-02:616.89-008.441.13-07-085

Клініко-інструментальні особливості алкогольної полінейропатії та
розробка схем комплексного лікування

14.01.15 – нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичний академії післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник

чл. – кореспондент АМН України доктор медичних наук, професор Мачерет
Євгенія Леонідівна, Національна медична академія післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неврології і рефлексотерапії,
завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ткаченко Олена Василівна, Національна
медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України,
завідуюча кафедрою неврології №2;

доктор медичних наук, професор Лисенюк Віктор Павлович, Національний
медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач
кафедри неврології та реабілітаційної медицини.

Захист дисертації відбудеться “27” грудня 2007 року о 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Національній
медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за
адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 22 ” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Каліщук-Слободін Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія периферичної нервової системи займає одне з
провідних місць у структурі неврологічних захворювань [Карлов В.А.,
2002; Мачерет Є.Л. та співавт., 2004]. Серед цієї групи захворювань
актуальною залишається полінейропатія алкогольного генезу, діагностика
та лікування якої має на сучасному науковому рівні цілу низку
невирішених проблем [Мачерет Є.Л. та співавт., 2004; Воробьева О.В.,
2005; Левин О.С., 2005]. Більшість пацієнтів з алкогольною
полінейропатією (АПН) – це хворі віком від 40 до 60 років, які мають
тривалий алкогольний анамнез [Schuchardt.V. еt al., 2000; Дамулин И.В.,
2004]. Вважається, що алкогольне ураження периферичної нервової системи
виникає у 5 разів частіше, ніж алкогольне ураження центральної нервової
системи [Schuchardt V. еt al., 2000; Жулев Н.М., 2005]. Суперечливими є
відомості щодо частоти виявлення АПН у хворих на хронічний алкоголізм.
Частота виявлення АПН складає від 9 до 30% від числа госпіталізованих в
стаціонар із хронічною алкогольною інтоксикацією [Воробьева О.В., 2005].
Крім того, АПН створює значну соціально-економічну проблему сучасної
медицини з високим відсотком тимчасової непрацездатності хворих, а в
деяких випадках – і стійкою втратою працездатності, та часто погіршує
прогноз основного захворювання [Giovanni V. еt al., 2001; Жулев Н.М.,
2005].

Алкогольна полінейропатія може розглядатися на сучасному етапі медичної
науки як захворювання всього організму зі специфічною реалізацією
патологічного процесу на рівні периферичної нервової системи і залежить
від реакції організму в цілому [Яворская В.А., 2002; Жулев Н.М., 2005].

Вивчення патогенезу та розробка ефективних методів діагностики та
лікування АПН залишається актуальною клінічною задачею і потребує
мультидисциплінарного підходу [Windebank A.J., 1993; Vittadini G. еt
al., 2001, Ангельчева О.И., 2006]. Одним із таких напрямків вирішення
проблем діагностики може стати розширення спектру клінічних та
лабораторних методів обстеження хворих на АПН. На особливу увагу
заслуговують нейрофізіологічні методи обстеження, зокрема,
електронейроміографія (ЕНМГ) [Гехт Б.М. и соавт., 2003; Ходулев В.И. и
соавт., 2002], яка дозволяє встановити рівень, характер та ступінь
ураження периферичних нервів вже на субклінічній стадії [Бадалян Л.О.,
1991; Николаев С.Г., 2003].

Що стосується перспективних методів, які можуть бути застосовані в
комплексному лікуванні хворих на АПН, то одним з таких є метод
лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням (ЛП ІЧЛВ),
застосування якого дозволяє покращити відновлювальні процеси в
периферичних нервових волокнах [Bahr F., 1986; Самосюк І.З., 1999;
Мачерет Є.Л. та співавт., 2004].

Враховуючи недосконалість діагностики, низький рівень ефективності
лікування АПН і, як наслідок – високий рівень інвалідизації хворих,
існує нагальна необхідність удосконалення діагностичних та лікувальних
підходів у вирішенні цієї проблеми.

Викладене вище визначає актуальність роботи та доцільність її виконання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри
неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії
післядипломної освіти імені П.Л.Шупика “Діагностика та лікування
судинної патології центральної та периферичної нервової системи з
використанням методів рефлексотерапії.” РК РК №019811009049

Мета.

Удосконалення діагностики та лікування хворих на алкогольну
полінейропатію, базуючись на результатах комплексного
клініко-параклінічного обстеження і патогенетичного обґрунтування схем
комплексного лікування.

Завдання.

Дослідити клінічну характеристику перебігу алкогольної полінейропатії.

Визначити клініко-інструментальні особливості перебігу алкогольної
полінейропатії в залежності від віку хворого, тривалості захворювання.

Розробити схеми комплексного лікування хворих на алкогольну
полінейропатію з застосуванням методу лазеропунктури інфрачервоним
лазерним випромінюванням.

Провести дослідження клініко-параклінічної характеристики хворих на
алкогольну полінейропатію в динаміці комплексного лікування.

Оцінити ефективність використання розроблених схем комплексного
лікування у хворих на алкогольну полінейропатію з застосуванням
медикаментозної терапії в поєднанні з методом лазеропунктури
інфрачервоним лазерним випромінюванням.

Об’єкт дослідження – алкогольна полінейропатія.

Предмет дослідження – клінічні прояви, особливості перебігу, стан
показників вегетативного забезпечення і психоемоційної сфери, зміни
біоелектричної активності головного мозку, функціонального стан
нейромотосенсорного апарату і постгангліонарних симпатичних нервових
волокон.

Методи дослідження: 1. Загальноклінічне і клініко-неврологічне
обстеження з застосуванням сучасних шкал: Neuropathy Symptom Score (NSS)
та Neuropathy Impairment Score – Low Limbs (NIS – LL) з детальним
дослідженням вібраційної чутливості на симетричних ділянках кінцівок за
допомогою камертону С 128 Гц. 2. Нейропсихологічне обстеження з
використанням опитувачів Спілбергера та “САН”. 3. Інструментальне
обстеження: електроенцефалографія (ЕЕГ), електронейроміографія (ЕНМГ),
зокрема дослідження викликаного шкірного вегетативого потенціалу (ВШВП),
вивчення показників варіабельності ритму серця (ВРС). 4. Статистичні
методи обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, базуючись на комплексному
клініко-параклінічному обстеженні хворих, досліджені та виявлені
особливості перебігу алкогольної полінейропатії, зокрема в динаміці
лікування з застосуванням ЛП ІЧЛП та призначенням препарату Нуклео ЦМФ
Форте.

Вперше вивчені особливості динаміки змін вібраційної чутливості у хворих
на полінейропатію алкогольного генезу.

Оцінено стан особистісної та реактивної тривожності у хворих на
алкогольну полінейропатію та досліджено його зміни під дією
запропонованого комплексного лікування.

Вивчені особливості стану електоміографічних показників у осіб молодого
та середнього віку хворих на алкогольну полінейропатію, зокрема в
залежності від статі паціентів та тривалості захворювання на
полінейропатію алкогольного генезу.

Обґрунтовано доцільність проведення електроміографічного дослідження в
динаміці комплексної терапії для моніторування ефективності лікування.

Вперше досліджено функціональний стан постгангліонарних симпатичних
волокон в динаміці комплексного лікування з застосуванням ЛП ІЧЛП та
призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте у хворих на алкогольну
полінейропатію.

Вперше розроблений та обґрунтований режим стимуляції точок акупунктури
інфрачервоним лазерним випромінюванням при алкогольній полінейропатії в
залежності від клінічної форми захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. При застосуванні комплексного
клініко-неврологічного обстеження у хворих на АПН, зокрема, з
дослідженням неврологічного статусу, нейропсихологічного,
електроенцефалографічного, електроміографічного обстежень, методики
реєстрації викликаного шкірного вегетативного потенціалу та дослідження
варіабельності серцевого ритму, уточнено патогенетичні механізми АПН та
підвищено ефективність діагностичних заходів.

Розроблено схеми комплексного лікування хворих на алкогольну
полінейропатію із застосуванням ЛП ІЧЛП та призначенням препарату Нуклео
ЦМФ Форте, які підвищують ефективність лікування хворих на алкогольну
полінейропатію.

Впровадження результатів дослідження.

Результати роботи впроваджені у діагностичну та лікувальну практику
неврологічних відділень Київської міської клінічної лікарні №4,
неврологічного відділення Київської міської клінічної лікарні №9, в
навчальний процес кафедри неврології і рефлексотерапії Національної
медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України.
Отримані результати можуть використовуватися у подальших наукових
дослідженнях.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений
патентно-інформаційний пошук, проаналізована наукова література з
проблеми алкогольної полінейропатії. Разом із науковим керівником член –
кореспондентом АМН України, професором Є.Л. Мачерет сформульовано мету
та задачі дослідження. Автор особисто провела формування клінічних груп
хворих, здійснила клінічні та інструментальні методи обстеження:
неврологічне, нейропсихологічне тестування, електроенцефалографію,
електроміографію, в тому числі дослідження викликаного шкірного
вегетативного потенціалу, дослідження варіабельності серцевого ритму.
Дисертантом самостійно проведена статистична обробка та аналіз отриманих
результатів, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та
практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки
дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і
нетрадиційної медицини”(м. Київ, 2005 р.), на міжнародній
науково-практичній конференції “Сучасні досягнення та подальші шляхи
розвитку рефлексотерапії і нетрадиційної медицини в Україні” (м. Київ,
2006 р.), на науково-практичній конференції “Науку молодих вчених
медиків – в практику охорони здоров’я ” (м. Київ, 2007 р.), на
міжнародній науково-практичній конференції “ІІ- й з’їзд
рефлексотерапевтів України присвячений 30–річчю служби
рефлексотерапевтів в Україні ” (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 5 статтях у
наукових журналах, які рекомендовані ВАК України, (3 одноосібно), у 5
тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках
друкованого тексту (з яких основний зміст складає 142 сторінки), містить
вступ, огляд літератури, загальну характеристику хворих, методи їх
обстеження та лікування, два розділи власних досліджень, висновки,
практичні рекомендації, список літературних джерел (228 – кирилицею та
79 – латиницею). Роботу ілюстровано 26 таблицями, 3 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Було обстежено 120 хворих на алкогольну
полінейропатію молодого та середнього віку. Вік хворих становив від 19
до 58 років (середній вік – 40,73±1,38 роки), серед них чоловіків було
90 (75,0%), жінок 30 (25,0%).

Для проведення аналізу ефективності запропонованого способу комплексного
лікування всі обстежені хворі на алкогольну полінейропатію були
розділені на три групи з призначенням різних схем комплексного
лікування. До першої групи увійшли 40 хворих, які отримували загальну
схему комплексного медикаментозного лікування. В другу групу увійшло 40
хворих, які крім загальної схеми медикаментозного лікування отримували
препарат Нуклео ЦМФ Форте. Третю групу складали 40 хворих, які крім
загальної схеми медикаментозного лікування отримували метод
лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням та препарат Нуклео
ЦМФ Форте. Для дослідження нейропсихологічного стану та проведення
нейрофізіологічних досліджень в контрольну групу увійшли 20 практично
здорових осіб,.

Загальний комплекс обстеження проводився за єдиною програмою з
використанням формалізованих карт. Пацієнтам проводили загальні клінічні
аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові.

З метою визначення кількісної оцінки скарг хворих та неврологічного
дефіциту застосовувалися сучасні неврологічні шкали: Neuropathy Symptom
Score (NSS; Бал Невропатичних Симптомів) та Neuropathy Impairment Score
– Low Limbs (NIS – LL; Бал Невропатичних Порушень –Нижні кінцівки). З
метою оцінки вираження та моніторування полінейропатичних симптомів у
досліджуваних хворих була використана шкала NSS. Методика розрахунку
здійснювалася сумуванням бальних оцінок основних симптомів, які
характерні для АПН: парестезії, печіння, оніміння, ниючий біль, судоми,
гіперестезія. Кількісну оцінку симптомів проводили за допомогою шкали
NIS – LL. За допомогою цієї шкали було оцінено м’язову силу, зміни
рефлексів та порушення чутливості. М’язова сила на нижніх кінцівках .
визначалася з двох сторін методами згинанням та розгинанням стегна,
колінного суглобу, гомілкоступневого суглобу і пальців стоп.

Вібраційна чутливість визначалася за допомогою камертону С 128 Гц на
симетричних ділянках кінцівок, в ділянці підошовної, тильної поверхні
стоп, пальців стоп та рук, долонної та тильної поверхні кисті.

Для оцінки психоемоційного стану використовували нейропсихологічні
тестування. За допомогою опитувача Спілбергера визначали особистісну та
реактивну тривожність, опитувач “САН” оцінював самопочуття, активність,
настрій.

Програма обстеження хворих в динаміці комплексного лікування включала
проведення електроенцефалографічного (ЕЕГ) та електронейроміографічного
(ЕНМГ) досліджень. Електронейрофізіологічні методи дослідження
проводилися на багатофункціональному комп’ютерному комплексі
“Нейрон-Спектр-4/ВП” (“НейроСофт”, Росія).

Стимуляційна електроміографія (ЕМГ) включала дослідження інформативних
показників. Оцінювали амплітуду М-відповіді, швидкості проведення
імпульсу моторними волокнами (ШПІм) нервів: n. мedianus, n. tibialis, n.
peroneus, обчислювався показник резидуальної латентності (РЛ) та
величина краніокаудального коефіцієнту (ККК). Для оцінки чутливої
функції периферичних нервів використана антидромна методика стимуляції,
за якою стимулювали проксимальні ділянки нерва з наступною реєстрацією
потенціалу чутливих нервів: n. suralis, n. рeroneus superficialis.
Обчислювали амплітудні показники, вимірювали швидкість проведення
імпульсу сенсорними волокнами (ШПІс) та РЛ. Дослідження викликаного
шкірного вегетативного потенціалу (ВШВП) допомогло оцінити стан
постгангліонарних симпатичних волокон.

Для лікування хворих на алкогольну полінейропатію використовували
сучасний інфрачервоний лазерний апарат ”Біомед 001”.

Аналіз та обробка статистичних даних клінічних досліджень проводилися на
персональному комп’ютері з використанням пакета прикладних програм
STATISTICA 5.0 та MS Excel XP.

Результати дослідження та їх обговорення. Ефективність лікування хворих
на алкогольну полінейропатію визначалася на основі регресу клінічних
ознак захворювання та за даними додаткових методів дослідження:
електронейроміографії, нейропсихологічного тестування.

В результаті проведеної роботи були вивчені основні клінічні форми
перебігу АПН в залежності від терміну захворювання (А.А. Ярош., Т.И.
Илляш., 1986). Так, у 1 групі досліджуваних вегетативна форма АПН
спостерігалася у 8 (20,0 %) чоловіків та у 3 (7,5%) жінок; у 2 групі – у
9 (22,5%) чоловіків та 4 (10,0 %) жінок; у 3 групі цей показник складав
відповідно 8 (20,0%) та 3 (7,5 %). Загальний показник встановлення
вегетативної форми з числа всіх обстежених хворих складав 35 (29,1%).
Вегето-сенсорна форма АПН зафіксована в 1 групі обстеженних у 19 (47,5
%) чоловіків та у 5 (12,5%) жінок; у 2 групі у 18 (45,0 %) чоловіків та
4 (10,0 %) жінок; у 3 групі цей показник склав відповідно 17 (42,5 %) та
7 (17,5 %). Показник встановлення вегето-сенсорної форми АПН з
загального числа всіх обстежених хворих – 70 (58,3 %). Сенсо-паретична
форма відмічалася в 1 групі досліджуваних у 4 (10,0 %) чоловіків та у 1
(2,5%) жінки; у 2 групі – у 4 (10,0 %) чоловіків та 1 (2,5 %) жінки; у 3
групі цей показник склав відповідно 3 (7,5 %) та 2 (5,0%). З числа всіх
обстежених хворих показник встановлення сенсо-паретичної форми АПН
складав 15 (12,4 %). У 5 (4,1%) хворих відмічалося ураження окремих
нервів, а саме: променевого – у 2 (1,6 %) хворих, малогомілкового –у 2
(1,6%) хворих, сідничного – у 1 (0,83%) хворого. Таким чином, у
обстежених хворих домінуючою клінічною формою АПН була вегето-сенсорна
форма, яка спостерігалася у 58,3 % хворих.

Вібраційна чутливість визначалася на симетричних ділянках кінцівок. Так,
у 25 (62,5%) хворих з 1 групи відмічено зниження вібраційної чутливості,
у хворих 2 групи знижені показники були виявлені у 30 (75,0 %) пацієнтів
та в 3 групі – у 28 (70,0%) хворих. Отримані показники вібраційної
чутливості в трьох клінічних групах були порівняні з результатами
обстеження вібраційної чутливості у пацієнтів контрольної групи.
Відмічалися характерні відмінності сприйняття вібрації як на верхніх,
так і на нижніх кінцівках, які прямо пропорційно залежали від тривалості
захворювання у обстежених хворих. Так, у групах з тривалістю
захворювання до 5 років та більше 10 років отримані достовірні
відмінності (р

@

B

D

F

H

J

L

N

f

`„?

в у першої групи до лікування складала 9,25±0,31 балів та після
лікування 3,20±0,16 балів, у другої групи: до лікування – 9,38±0,42
балів, після – 3,18±0,21 балів. У 3 групі – відповідно 9,45±0,39 бала та
3,08±0,19 бала. Таким чином, достовірні відмінності (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020