.

Діагностика порушень взаємовідносин у системі мати-плацента-плід та шляхи їх корекції у вагітних з варикозною хворобою (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
105 3050
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

сюсюка Володимир григорович

УДК  618.3-06:616.14-007.64]-

02:618.33/.36-008.64]]-065

Діагностика порушень взаємовідносин у системі мати-плацента-плід та
шляхи їх корекції у вагітних з варикозною хворобою

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор Жарких Анатолій
Васильович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктивної медицини.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Потапов Валентин
Олександрович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології.

доктор медичних наук, професор Мерцалова Ольга Владиславівна,
Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
акушерства та гінекології № 1.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України, відділення патології вагітності та пологів, м. Київ.

Захист відбудеться “09” листопада 2006 р. о 13.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “6” жовтня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Варикозна хвороба (ВХ) у вагітних є актуальною
проблемою сучасного акушерства. У формуванні захворювання безпосереднє
значення має вплив сприятливих та пускових механізмів [Золотухін Н.С. та
співавт., 2000]. Більш ніж у половини жінок (до 53 %) перші симптоми
захворювання пов’язують саме з вагітністю [Єлісєєв О.М. , 1983;
Рєпіна М.А та співав., 1991; Василюк М.Д., Шевчук М.Г., 1992;
Василюк Я.І., Василюк С.М., 2002; Громова А.М., Березан О.І., 2003;
Сенчук А.Я. та співав., 2003; Сумська Г.Ф., Лапіна Е.Н., 2003;
Громова А.М. та співав., 2004; Шемякова М.О., 2005]. Враховуючи
статистичні дані, венозна патологія займає достатньо значну частину
екстрагенітальної патології у вагітних і часто є чинником небезпечних
ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду
[Золотухін Н.С. та співавт., 2000; Сенчук А.Я., 2001; Астахов В.М.,
Шемякова М.О., 2002; Сенчук А.Я., Юрковська Т.В., 2003; Шемякова М.О., 
2005].

Зі збільшенням терміну вагітності гемодинамічні зміни, що проявляються у
підвищенні об’єму циркулюючої крові (ОЦК), посиленні кровоплину в
органах малого тазу, збільшенні венозного тиску та уповільненні
кровоплину у судинах нижніх кінцівок, є патогенетичними механізмами
розвитку варикозної хвороби. Ці зміни пов’язують з варикозною хворобою,
при яких мають місце більш виражені зміни кровопостачання органів
репродуктивної системи [Золотухін Н.С. та співавт., 2000; Астахов В.М.,
Шемякова М.О., 2002].

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок у вагітних та роділь – одна з
ланок патогенезу синдрому внутрішньосудинного згортання крові,
тромбофлебіту глибоких та поверхневих вен, що призводить до
коагулопатичних ускладнень під час пологів та у післяпологовому періоді
[Кулаков В.І., 1976].

Наявність екстрагенітальних захворювань та ускладнень вагітності, що
можуть бути обумовлені нею, часто сприяють змінам у плаценті, тим самим
порушують її функцію з негативним впливом на стан плода [Шехтман М.М.,
1999; Hill J.A., Choi B.C., 2002]. Зміни у венозній системі у вигляді
венозного застою сприяють гіпоксії тканин, що призводить до формування
плацентарної недостатності (ПН) у жінок з патологією вен [Султанов С.Н.
та співав., 2003].

Вважають, що ПН є постійним супутником ВХ у вагітної жінки
[Золотухин Н.С. та співавт., 2000]. ВХ сприяє погіршенню венозного
відтоку від матки та закономірному зниженню рівня гемодинамічних
процесів у системі мати-плацента-плід [Венцківський Б.М. та співав.,
2004].

ВХ у вагітних є актуальною проблемою сучасного акушерства, але й досі
залишаються не встановлені патогенетичні механізми порушень, та немає
одностайної точки зору на взаємовідносини у системі мати-плацента-плід у
вагітних з даною патологією.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Запорізького державного
медичного університету і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри
акушерства, гінекології та репродуктивної медицини “Адаптація, імунна та
ендокринна регуляція організму жінки під час та поза вагітністю при
наявності екстрагенітальних захворювань, ускладнень вагітності та
пологів” (шифр теми МЗ 14.01.01.02, державний реєстраційний номер
0102 U 002858). Автор самостійно виконав фрагмент теми з вивчення
гормональної функції системи мати-плацента-плід у жінок з варикозною
хворобою.

Мета дослідження: поліпшення наслідків розродження для матері та плода у
жінок з варикозною хворобою шляхом удосконалення ранніх методів
діагностики та корекції порушень у системі мати-плацента-плід у період
вагітності.

Для здійснення цієї мети визначені задачі дослідження:

1 Встановити частоту та структуру акушерських ускладнень у вагітних з
варикозною хворобою в залежності від терміну появи симптомів варикозної
хвороби, а також дати оцінку механізмів адаптації їх новонароджених у
ранньому неонатальному періоді.

2 На підставі результатів ультразвукового дослідження (фето- та
плацентометрії), доплерометрії та антенатального моніторингу серцевої
діяльності плода дати оцінку функціонального стану системи
мати-плацента-плід у вагітних з варикозною хворобою.

3 Дослідити особливості гормонального профілю шляхом визначення у
сироватці крові рівня плацентарних гормонів (естріолу,
соматомамотропіну, прогестерону та кортизолу) у вагітних, що страждають
на варикозну хворобу.

4 Виявити особливості центральної і периферичної гемодинаміки та
прослідкувати їх можливу роль у патогенезі плацентарної недостатності у
вагітних з варикозною хворобою.

5 Визначивши за допомогою методу комп’ютерної кардіоінтервалографії
параметри вегетативного балансу та нейрогуморальної регуляції і дати
характеристику функціонального стану вагітних жінок з варикозною
хворобою.

6 Вивчити особливості процесів ліпопероксидації та антиоксидантної
системи захисту у вагітних з варикозною хворобою.

7 Удосконалити лікувально-профілактичні заходи, які спрямовані на
корекцію порушень у системі мати-плацента-плід у вагітних з варикозною
хворобою.

Об’єкт дослідження – стан системи мати-плацента-плід у вагітних з
варикозною хворобою, ранній неонатальний період у їх новонароджених.

Предмет дослідження – перебіг вагітності, пологів та післяпологового
періоду, стан системи мати-плацента-плід, центральної та периферичної
гемодинаміки, гормонального профілю, вегетативної нервової системи,
перикисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи захисту та
оптимізація лікувально-профілактичних заходів у жінок з варикозною
хворобою.

Дисертація відповідає сучасним вимогам морально-етичних норм щодо правил
ICH / GCP, Хельсинській декларації (1964), Конференції Ради Європи про
права людини і біомедицини, а також положенням законодавчих актів
України. З кожною вагітною було проведено бесіду про доцільність
додаткових методів дослідженя, та отримана згода на їх проведення.

Методи дослідження – клінічні, лабораторні, біохімічні, радіоімунні,
спектрофотометричні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що у жінок з
варикозною хворобою, симптоми якої обумовлені теперішньою вагітністю,
частіше має місце ускладнений перебіг вагітності, плацентарна дисфункція
та несприятливі наслідки розродження у порівнянні з жінками, у яких
симптоми варикозної хвороби не пов’язані з теперішньою вагітністю. Вище
зазначені зміни обумовлені недосконалістю процесів як системної, так і
клітинної адаптації у жінок, симптоми ВХ яких обумовлені теперішньою
вагітністю. Вперше доведено, що у недосконалості процесів адаптації
вагітних жінок з варикозною хворобою відіграють певну роль зміни
вегетативного балансу та нейрогуморальної регуляції. Вперше доведено, що
порушення периферичної гемодинаміки сприяють зменшенню притоку крові до
периферичних тканин у тому числі і плаценти, тим самим створюють умови
для прогресування плацентарної дисфункції. Патогенетично обґрунтовано та
удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів корекції
порушень стану системи мати-плацента-плід у вагітних з варикозною
хворобою з призначенням препаратів, які мають антиоксидантні
властивості.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені особливості перебігу
вагітності, пологів та післяпологового періоду дозволять оптимізувати
тактику ведення вагітних з варикозною хворобою в залежності від терміну
появи симптомів варикозної хвороби, оскільки даний контингент жінок має
вищу частоту ускладнень гестації, що обумовлено порушенням процесів
адаптації на системному та клітинному рівнях. З метою удосконалення
лікувально-профілактичних заходів у вагітних з ВХ, враховуючи позитивний
вплив на стабілізацію процесів пероксидації, на етапі жіночої
консультації та в акушерсько-гінекологічному стаціонарі рекомендовано
застосування препарату „Хофітол” упродовж ІІІ триместру на тлі
комплексного лікування варикозної хвороби та ускладнень гестації.

Результати дисертаційної роботи викладено в інформаційному листі про
нововведення в систему охорони здоров’я (Жарких А.В., Сюсюка В.Г.
Застосування препарату “Хофітол” у комплексній терапії фетоплацентарної
недостатності у вагітних з варикозною хворобою. – К., 2006. – 2с. –
Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я /
Укрмедпатентінформ МОЗ України, ЗДМУ; Вип. № 211-2005; Вип 23 з проблеми
„Акушерство та гінекологія”), також основні наукові положення, висновки
та практичні рекомендації, які представлені у дисертаційній роботі,
впроваджені у клінічну практику пологових будинків м. Запоріжжя та
Запорізької області, використовуються у лекційному курсі, на практичних
заняттях зі студентами, клінічними ординаторами, магістрами й
аспірантами на кафедрі акушерства, гінекології та репродуктивної
медицини Запорізького державного медичного університету та кафедрі
акушерства і гінекології Запорізької медичної академії післядипломної
освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором встановлено, що у жінок з варикозною
хворобою, симптоми якої обумовлені теперішньою вагітністю, частіше має
місце ускладнений перебіг вагітності, плацентарна дисфункція та
несприятливі наслідки розродження у порівнянні з жінками, у яких
симптоми варикозної хвороби не пов’язані з теперішньою вагітністю.
Автором доведено, що порушення периферичної гемодинаміки в умовах
порушення центральної гемодинаміки сприяють зменшенню притоку крові до
периферичних тканин, в тому числі і плаценти, тим самим створюють умови
для прогресування плацентарної дисфукції. Автором патогенетично
обґрунтовано та удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів
корекції порушень стану системи мати-плацента-плід у вагітних з
варикозною хворобою з призначенням препаратів, які мають антиоксидантні
властивості. Автор статистично обробив та проаналізував отримані
результати, сформулював висновки та практичні рекомендації, зробив
основний внесок у підготовку наукових даних для їх публікації та
доповідей на конференціях і з’їздах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
представлені на науково-практичній конференції “Сучасні аспекти
фетоплацентарної недостатності” (м. Запоріжжя, 2004); науково-практичній
конференції молодих вчених “Сучасні аспекти медицини і фармації – 2004”
(м. Запоріжжя, 2004); засіданні обласної ради акушерсько-гінекологічної
допомоги та охорони репродуктивного здоров’я (м. Запоріжжя, 2004); 67-й
всеукраїнській міжнародній науково-практичній конференції студентів та
молодих вчених “Актуальні питання клінічної, експериментальної,
профілактичної медицини та стоматології” (м. Донецьк, 2005); пленарному
засіданні всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених
“Сучасні аспекти медицини і фармації” (м. Запоріжжя, 2005); міжнародній
науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та
викладачів “Сучасні аспекти клінічної та теоретичної медицини” (м. Суми,
2005); 77-й підсумковій науково-практичній конференції (м. Сімферополь,
2005); 66-й науковій конференції студентів та молодих вчених з
міжнародною участю “Досягнення сучасної медицини” (м. Львів, 2005);
конгресі “Новини року в акушерстві та гінекології” (м. Тернопіль, 2005);
міській науково-практичній конференції “Современные принципы диагностики
и лечения фетоплацентарной недостаточности” (м. Запоріжжя, 2005);
науково-практичній конференції молодих вчених “Досягнення молодих вчених
– майбутнє медицини” (м. Харків, 2005); всеукраїнській
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні
питання медицини і фармації – 2006” (м. Запоріжжя, 2006);

Обговорення матеріалів дисертації відбулося на спільному засіданні
кафедри акушерства, гінекології та репродуктивної медицини Запорізького
державного медичного університету, кафедри акушерства і гінекології
Запорізької медичної академії післядипломної освіти (Запоріжжя, 2006) та
акушерства і гінекології №1 Харківського державного медичного
університету (Харків, 2006).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 16 друкованих працях, з
них: 10 – у наукових журналах та збірках наукових робіт, затверджених
ВАК України (з них 6 – без співавторів), 5 – у тезах конференцій та
з’їздів.

Одержано: Пат. № 8187 України, МПК7 А61В5/00. Спосіб діагностики
фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою / ЗДМУ,
А.В. Жарких, В.Г. Сюсюка (Україна). – № 200500977; Заяв. 3.02.2005;
Опубл. 15.07.2005 // Промислова власність. – 2005. – №7. – С.5.19.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках
машинопису без списку літератури. Складається із вступу, огляду
літератури, матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних
досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків та
практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить 255 джерел
(179 джерел країн СНД і 76 – іноземних авторів). Дисертація ілюстрована
29 таблицями (обсяг – 1 сторінка) та 49 рисунками (обсяг – 3 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та
виконання відповідних задач під нашим спостереженням знаходилось 160
вагітних жінок. Основну групу склали 120 вагітних з варикозною хворобою
вен нижніх кінцівок, зовнішніх, внутрішніх статевих органів та з їх
поєднанням. Наявність даної екстрагенітальної патології клінічно
підтверджено судинним хірургом та терапевтом. Для отримання об’єктивної
інформації про вплив варикозної хвороби на перебіг вагітності, пологів
та стан новонароджених усі жінки були поділені на 4 групи: І – 40
вагітних з варикозною хворобою, прояви якої обумовлені теперішньою
вагітністю; ІІ – 50 вагітних з варикозною хворобою, симптоми якої
виникли під час попередньої вагітності, або не обумовлені вагітністю
взагалі; ІІІ – 30 вагітні з варикозною хворобою, що отримували в
комплексі лікувальних заходів запропоновану нами терапію; ІV – 40
вагітних жінок без соматичної патології – контрольна група.

Клінічне обстеження вагітних відповідало положенням наказів МОЗ України
щодо обстеження вагітних в умовах жіночої консультації та акушерського
стаціонару, а також алгоритмам та об’єму терапії акушерських ускладнень.
Різниці за середнім віком та соціальним складом між жінками у групах
дослідження встановлено не було(p > 0,05).

Вагітним проведено загальноприйняте акушерське клінічне та параклінічне
обстеження для функціональної оцінки стану системи мати-плацента-плід
Ультразвукове дослідження з визначенням біофізичного профілю плода (БПП)
на апараті „LOGIQ 100 PRO” (США). Допплерометричному обстеженню
підлягали артерія пуповини, середня мозкова плода, маткові артерії, що
здійснено на апараті „LOGIQ 400 CL” (США). Вираховували
систоло-діастолічне відношення (СДВ), пульсаційний індекс (ПІ), індекс
резистентності (РІ). Непряму кардіотокографію (КТГ) за W. Fisher (1976)
з тестами функціональної діагностики проводили на апараті “BIOSYS
BFM-800” (Корея). Гормональний профіль системи мати-плацента-плід
проводили на підставі визначення вмісту у сироватці крові естріолу,
прогестерону, кортизолу за допомогою стандартних радіоімунологічних
наборів „ХОПИБХ НАН Беларуси” (м. Мінськ), а рівень соматомамотропіну за
допомогою набору Immunoteeh (Чехія) з визначенням радіоактивності на
автоматичному комплексі „Гамма-12”.

Для дослідження показників центральної гемодинаміки (ЦГ) та кровообігу
різних регіонарних систем було використано діагностичний комплекс
“ReoCom” у складі тетраполярного чотирьохканального реографа,
електрокардіографа та фонокардіографа з комп’ютерною обробкою та
розрахунком показників гемодинаміки, який розроблений в лабораторії
діагностичних систем Харківського Національного аерокосмічного
університету (свідоцтво про державну реєстрацію № 730/2002).

Для дослідження показників варіабельності серцевого ритму
використовувалась електрокардіографічна діагностична система CardioLab
2000 (свідоцтво про державну реєстрацію № 729/2002). Характеристику
показників, проводили згідно з протоколом робочої групи Європейської
спілки кардіології та північноамериканської спілки кардіостимуляції й
електрофізіології [Михайлов В.М., 2000; Львова Л.В., 2000].

Пероксидазну активність оцінювали спектрофотометричним методом з
використанням спектрографа СФ-46 (Росія). Визначали первинні продукти
ПОЛ – ізольовані подвійні зв’язки (ІПЗ), дієнові кон’югати (ДК);
вторинні продукти ПОЛ за вмістом трієнових (ТК), оксодієнових кон’югат
(ОДК) та малонового діальдегіду (МДА) [Аношина М.Ю., Лановенко І.І.,
1994]. Активність АОСЗ оцінювали за рівнем альфа-токоферолу (б-Т) та
каталази (К) [Королюк М.А., 1988; Elmadf J. et al., 1989].

Статистична обробка результатів дослідження була проведена програмою
статистичного аналізу Microsoft Excel 2000 з використанням параметричних
та непараметричних методів (описова статистика, двовибірковий t-тест з
однаковими дисперсіями). Враховувались наступні вихідні дані
статистичного дослідження: середня величина ознаки, помилка середньої
величини, середнє квадратичне відхилення, стандартне значення критерію
Ст’юдента та величини достовірності.

Основні результати дослідження. Проведений аналіз перебігу вагітності та
її результатів дав змогу встановити, що у жінок з варикозною хворобою
має місце достатньо висока частота ускладнень, яка залежить від терміну
появи симптомів варикозної хвороби. Так, у жінок І групи у порівнянні з
жінками ІІ групи була виявлена вища частота таких ускладнень, як пізній
гестоз – 55 % проти 52 %, плацентарна дисфункція – 68,8 % проти 57,9 %,
ранній гестоз – 20 % проти 14 %, невиношування вагітності до 22 тижнів –
40 % проти 24 % та після 22 тижнів – 30 % проти 22 % відповідно, анемія
– 75 % проти 54 %.

При проведенні плацентографії найчастіше в усіх групах був визначений
ІІІ ступінь зрілості плаценти. Так, у групі жінок з ВХ плацента ІІІ
ступеня зрілості виявлена у 96,6 % вагітних та у 77,3 % у контрольній
групі. У 76,3 % вагітних з ВХ виявлено розширення міжворсинчатого
простору, у контрольній групі відповідний показник склав 29,2 %.
Розширенні венозні синуси у вагітних з ВХ та контрольній групі виявлені
майже з однаковою частотою 8,6 % та 8,3 % відповідно. У вагітних з ВХ у
2 рази частіше, ніж у контрольній, визначені петрифікати у паренхимі –
68,6 % та 33,3 % відповідно. Петрифікати по базальній мембрані та
периферії часточок плаценти були виявлені у 8,6% вагітних з ВХ та у 4,2%
контрольної групи. Кісти плаценти були виявлені лише у 6,3% вагітних з
варикозною хворобою. Слід зауважити, що зміни, виявлені при
плацентометрії та плацентографії у І та ІІ групах, зустрічались з
однаковою частотою.

При визначенні показників БПП встановлено, що його загальний показник у
всіх групах жінок з ВХ був достовірно нижчим від відповідного показника
контрольної групи. Зниження загального показника БПП обумовлено за
рахунок достовірного зниження показників, що характеризують м’язовий
тонус плода та нестресовий тест. Достовірної різниці між показниками І
та ІІ груп встановлено не було.

При порівнянні результатів кардіотокографічного дослідження (КТГ)
встановлено достовірне зниження загального показника, як у І групі
(7,66 ( 0,15) бали, так і у ІІ групі (7,78 ( 0,13) бали у порівнянні з
відповідним показником контрольної групи (8,52 ( 0,11) бали (р ( 0,01).
Зниження загального показника у групах жінок з ВХ обумовлено,
насамперед, за рахунок показника, що характеризує акселерації. Так у І
та ІІ групах він був достовірно нижчим за відповідний показник
контрольної групи (р ( 0,02 ).

При порівнянні у І та ІІ групах частота дистресу плода була майже з
однаковою. На нашу думку, це обумовлено тим, що оцінки, за даними БПП та
КТГ, які є функціональними методоми, не відображають метаболічні
порушення у системі мати-плацента-плід.

На підставі доплерометричного дослідження кровоплину у матковій артерії
встановлено достовірне збільшення показників, що характеризують
систоло-діастолічне відношення (СДВ), індекс резистентності (РІ) та
пульсаційний індекс (ПІ) у вагітних з варикозною хворобою у порівнянні з
відповідними показниками контрольної групи. При характеристиці порушень
гемодинаміки у матковій артерії та артерії пуповини в залежності від
терміну появи симптомів варикозного розширення вен нами встановлено
достовірне збільшення СДВ та ПІ у вагітних І у порівнянні з відповідними
показниками контрольної (р ( 0,03) та ІІ груп (р ( 0,03). Зміни
кровоплину у матковій артерії, що характеризувалися зростанням СДВ вище
2,4, відмічено у 63 % вагітних з ВХ. Вищезазначені зміни СДВ у матковій
артерії у І групі були діагностовані у 81,3 % вагітних та у 47,4 % у
вагітних ІІ групи. У контрольній групі порушення кровоплину у матковій
артерії діагностовано у 2 (8,7 %) вагітних. У контрольній групі
порушення кровоплину у матковій артерії діагностовано у 2 (8,7 %)
вагітних. У 10 (28,6 %) вагітних з ВХ, на тлі змін у матковій артерії,
виявлені порушення в артерії пуповини зі зростанням показника СДВ вище
3,0. Порушення кровоплину в артерії пуповини у І групі були
діагностовані у 43,7 % вагітних та у 15,8 % у вагітних ІІ групи При
дослідженні середньої мозкової артерії плода нами не встановлено
достовірної різниці між групами спостереження, однак у 28,6 % вагітних
встановлена компенсаторна централізація кровообігу плода зі зростанням
СДВ вище 2,3. Порушення кровоплину у середній мозковій артерії плода у І
групі виявлені у 37,5 % вагітних та у 21,1 % – у ІІ групі У контрольній
групі порушень кровоплину в артерії пуповини та середній мозковій
артерії виявлено не було. Збільшення вище зазначених показників у
матковій артерії, артерії пуповини та середній мозковій артерії плода
обумовлене саме за рахунок зниження діастолічного компоненту кровотоку.
Однак, нами у жодному випадку не виявлено „нульову” та ретроградну
швидкість кровоплину в артеріях, які досліджувались.

На підставі проведених гормональних досліджень у вагітних контрольної
групи встановлено, що рівень соматомамотропіну знаходився у межах (8,9 –
14,5) мкг/мл, а середній його показник склав (10,96 ( 0,3) мкг/мл.
Рівень естріолу сироватки крові був у межах (76,3 – 114,7) нмоль/л, що у
середньому склав (99,75 ( 1,9) нмоль/л. Середній рівень прогестерону у
контрольній групі склав (358,06 ( 6,6) нмоль/л та знаходився у межах
(323,4 – 411) нмоль/л. Вміст кортизолу знаходився у межах (453,5 –
817,9) нмоль/л, а його середній показник склав (675 ( 19,6) нмоль/л. У
вагітних з ВХ усі відповідні показники були достовірно нижчі (р ( 0,001)
і склали: соматомамотропін – (7,94 ( 0,24) мкг/мл (4,6 – 9,9); естріол –
(76,28 ( 2,1) нмоль/л (39,4 – 98,3); прогестерон – (218,21 ( 6,9)
нмоль/л (103,2 – 292,2); кортизол – (464,1 ( 11,5) нмоль/л (349,3 –
691,6). При порівнянні рівня гормонів у вагітних в залежності від
терміну появи симптомів ВХ встановлено, що як у І, так і ІІ групах має
місце достовірне зниження рівня соматомамотропіну (СМТ), прогестерону
(П), естріолу (Е3), кортизолу (К) у порівнянні з відповідними
показниками у контрольній групі (р ( 0,001).

Ускладнений перебіг гестації у жінок з ВХ, відповідно, мав вплив на
перинатальну захворюваність. Так, затримка росту плода діагностована у
24,4 % новонароджених І групи, у ІІ групі цей показник склав 17,3 % та
5 % – у контрольній групі. Частота дистресу плода та асфіксії при
народженні у І та ІІ групах зустрічалась майже з однаковою частотою –
22 % і 21,2 % та 12,5 % і 13,5 % відповідно. Частота дистресу плода у
контрольній групі склала 2,5 %, а дітей, народжених в асфіксії, не було.
Слід зауважити, що гіпоксично-травматичне ураження ЦНС мало місце у 3
(7,5 %) дітей І групи, у ІІ групі цей показник був нижчим та склав – 1
(1,9 %). У контрольній групі максимальне зниження маси тіла
новонароджених спостерігалося на 3,2 ± 0,11 добу, у І та ІІ груп – на
(3,73 ± 0,12) та (4,13 ± 0,15) добу відповідно. Це в свою чергу вплинуло
на становлення маси новонароджених. Так, у І та ІІ групах її становлення
відбулося пізніше на (6,0 ± 0,82) та 5,86 ± 0,34) добу у порівнянні з
контрольної групою – (5,2 ± 0,7) доба. Таким чином, за оцінкою стану
дітей, народжених жінками з варикозною хворобою, симптоми якої
обумовлені теперішньою вагітністю, встановлена вища частота
перинатальної захворюваності у порівнянні як з контрольною групою, так і
групою жінок, у яких симптоми ВХ не були обумовлені теперішньою
вагітністю.

H

N

r

c

@f?THUe

dh]„aeu^„uea$

H

J

L

N

P

R

T

p

r

 

c

>iiiiiaaaNNNiiiiiE»?

dh]„aeu^„uea$ >@Ue

TH

a

???????th???????#???????th??????

?

O

8тних І групи на 17 % та 20 % у порівнянні з вагітними контрольної групи
та на 16 % і 11 % у порівнянні з вагітними ІІ групи. У жінок І групи
нами встановлено збільшення загального периферичного опору судин (ЗПОС)
на 23 % та на 13,5 % у жінок ІІ групи у порівнянні з жінками групи
контролю. Питомий периферичний опір судин (ППОС), який характеризує
відношення ЗПОС до поверхні тіла, також був вищим у І та ІІ групах на
20 % та 12 % відповідно у порівнянні з контрольною групою. Однак
виявлені зміни ЗПОС та ППОС не залежали від рівня АТ. Нами не
встановлено достовірної різниці між показниками систолічного,
діастолічного та пульсового артеріального тиску на момент дослідження у
групах, які аналізувались.

На підставі дослідження показників периферичної гемодинаміки у І групі
виявлено достовірне зниження показників, що характеризують амплітуди
систолічної хвилі (АСХ), амплітуду швидкого кровонаповнення (АШК),
амплітуду діастолічної хвилі (АДХ), максимальну швидкість
кровонаповнення (МШК), питоме кровонаповнення судин (ПКС) та
реографічний систолічний індекс (РСІ) у порівнянні з відповідними
показниками контрольної групи (р 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020