.

Цитологічні показники лімфатичних вузлів в нормі, при хронічних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах: квантифікаційний аналіз (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
123 2750
Скачать документ

Міністерство охорони здоров`я україни

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця

ТАНАСІЙЧУК ІРИНА СЕРГІЇВНА

УДК 611.428+616.428-002+616-006.444/076.5

Цитологічні показники лімфатичних вузлів в нормі, при хронічних
лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах: квантифікаційний аналіз

14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті онкології АМН України.

Науковий керівник доктор медичних наук

Болгова Лідія Севастянівна,

Інститут онкології АМН України|,

керівник відділу цитології.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук

Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна,

Інститут геронтології АМН України,

завідувач лабораторії морфології і цитології;

доктор медичних наук, професор

Терещенко Валентина Павлівна,

Інституту сорбції і проблем ендоекології НАН України, завідувач
лабораторії ендоекології та техногенно-індукованої патології.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім.

М. Горького, відділ патоморфології Центральної науково-дослідної
лабораторії, МОЗ України, м. Донецьк.

Захист відбудеться “15” червня 2006 року о 13 годині 30 хвилин на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному
медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м.
Київ, проспект Перемоги, 34).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул.
Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “12” травня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор
О.М. Грабовий Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збільшення за останні роки частоти реактивних та
запальних процесів лімфатичних вузлів (ЛВ) (В.Л. Белянин, Д.Э. Цыплаков,
1999; С.В. Шестобуз, Б.М. Боднар, В.Л. Брожик, 1999; П.І. Ткаченко, О.В.
Гуржій, 2001), особливо серед дитячого населення (І.Л. Чехова, 1994;
І.П. Журило, 1995; Н.А. Охордина, С.А. Гаврилова, 2001), збереження
високого рівня захворюваності на неходжкінські злоякісні лімфоми (З.П.
Федоренко, Л.О. Гулак, Є.Л. Горох, 2000) та, в той же час, незадовільна
в певній частині спостережень чутливість цитологічного методу щодо
диференційної діагностики дрібноклітинних лімфосарком (ДЛ) та хронічних
гіперпластичних лімфаденітів (ХГЛ) (Т.Н. Туганова, Л.С. Болгова, О.И.
Алексеенко, 2003; B.A. Murphy et al., 2003), а також відсутність
референтних цитологічних критеріїв ЛВ – все це визначає актуальність
даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту
онкології АМН України “Розробити об`єктивні критерії цитологічної
діагностики лімфопроліферативних захворювань з допомогою морфометричних,
цитогенетичних, цитохімічних показників”, шифр теми НДР: В.Н.
14.01.07.46–97, № держреєстрації – 0197UО12982.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – на підставі ідентифікації
цитоморфологічних та цитогенетичних параметрів лімфатичних вузлів в
нормі у віковому аспекті, при хронічних гіперпластичних лімфаденітах та
дрібноклітинних лімфосаркомах розробити алгоритм диференційної
діагностики зазначених лімфопроліферативних процесів.

Відповідно до мети були поставлені наступні задачі:

Дослідити детерміновані віком цитоморфологічні та цитогенетичні
особливості клітинного складу лімфатичних вузлів в нормі.

Визначити цитоморфологічні і цитогенетичні характеристики клітинного
складу лімфатичних вузлів при хронічних гіперпластичних лімфаденітах.

Встановити цитоморфологічні та цитогенетичні параметри клітинного складу
лімфатичних вузлів при дрібноклітинних неходжкінських злоякісних
лімфомах.

Розробити алгоритм цитологічної диференційної діагностики хронічних
гіперпластичних лімфаденітів та дрібноклітинних лімфосарком з
урахуванням віку хворого.

Апробувати розроблений алгоритм цитологічної диференційної діагностики
хронічних гіперпластичних лімфаденітів та дрібноклітинних лімфосарком
при дослідженні лімфатичних вузлів хворих з лімфопроліферативними
процесами нез`ясованої природи.

Об’єкт дослідження – клітинний склад лімфатичних вузлів в нормі та при
лімфопроліферативних процесах.

Предмет дослідження – цитоморфологічні і цитогенетичні складові
алгоритму диференційної діагностики ХГЛ та ДЛ.

Методи дослідження – цитологічний (виявлення якісних та кількісних
цитоморфологічних критеріїв ЛВ в нормі, при ХГЛ та ДЛ), цитогенетичний
(визначення якісних та кількісних показників різних морфофункціональних
типів та підтипів ядерець лімфоїдних клітин ЛВ в нормі, при ХГЛ і ДЛ),
статистичний (оцінка вірогідності встановлених цитоморфологічних та
цитогенетичних параметрів ЛВ осіб різних вікових груп в нормі та
диференційно-діагностичних критеріїв ХГЛ і ДЛ).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержані дані про вікові
особливості цитоморфологічних та цитогенетичних показників клітинних
елементів лімфатичних вузлів в нормі. Доведено, що кожному віковому
періоду властиві певна формула лімфограми (ФЛ) та конкретні
характеристики рівня активності ядерцевого апарату лімфоїдних клітин.

Встановлені залежні від віку цитоморфологічні і цитогенетичні параметри
лімфоїдних клітин лімфатичних вузлів при ХГЛ та ДЛ.

Пріоритетним є визначення активності ядерцевого апарату лімфоїдних
клітин ЛВ в нормі та при ЛПП шляхом кількісного аналізу вмісту
запропонованих нами підтипів ядерець нуклеолонемного типу. З урахуванням
основних принципів доказової медицини обґрунтовано цитоморфологічні та
цитогенетичні параметри для використання при цитологічній діагностиці
ЛПП різного генезу. Вперше на основі комплексу цитоморфологічних і
цитогенетичних критеріїв з урахуванням віку хворого розроблений алгоритм
диференційної діагностики ХГЛ та ДЛ.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені цитоморфологічні
та цитогенетичні параметри склали алгоритм верифікації ХГЛ та ДЛ, який
за результатами апробації дозволяє підвищити рівень цитологічної
діагностики уражень ЛВ до 94%. Використання розробленого алгоритму
уможливлює проведення цитоморфологічних і цитогенетичних досліджень
клітинного складу ЛВ на одному цитологічному препараті. Це реально при
застосуванні розробленої нами модифікації методу W. Howell, D. Black, що
дозволяє імпрегнувати клітинний матеріал ЛВ, раніше забарвлений за
методом Паппенгейма. Запропонований методичний підхід виключає
необхідність у разі незадовільної морфологічної діагностики додаткового
інвазивного втручання з метою повторного одержання матеріалу, що,
безперечно, важливе як з етичних, так і з економічних міркувань.

Практична реалізація роботи відображена у деклараційному патенті на
винахід “Спосіб цитогенетичної діагностики лімфопроліферативних
процесів” / Болгова Л.С., Туганова Т.М., Танасійчук І.С. // Пат. 40230
А, Україна (UA), МПК 7, А61В10/00. Заявл. 23.10.2000, № 2000105978.
Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6.

Основні результати досліджень впроваджені у діяльність відділу цитології
Інституту онкології АМН України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтовані
актуальність, мета і завдання роботи, зібрана та проаналізована
література за темою дисертації. Здобувачем власноруч виготовлені
цитологічні препарати (за винятком архівних) з видалених ЛВ. Автором
особисто виконано весь обсяг цитоморфологічних і цитогенетичних
досліджень лімфоїдних клітин ЛВ в нормі та при ЛПП (хронічних
неспецифічних і специфічних лімфаденітах, дрібноклітинних лімфосаркомах,
ЛПП нез`ясованого генезу), проведено статистичне опрацювання отриманих
результатів та їх теоретичне узагальнення. Автором самостійно
розроблений алгоритм диференційної діагностики ХГЛ та ДЛ й апробована
його діагностична ефективність. Здобувачем самостійно написані всі
розділи дисертації, сформульовано її основні положення та висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної
роботи були представлені та обговорені на конференції молодих вчених
Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.
Р.Є. Кавецького (Київ, 1999), конференції молодих вчених та лікарів
Інституту онкології АМН України (Київ, 1999), XIII науковій конференції
молодих вчених та лікарів (Берлін, 2002), засіданні РПК “Патологічна
анатомія” МОЗ та АМН України (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт: 3
статті у фахових виданнях України (одна – одноосібно), 4 роботи у
матеріалах конференцій, а також один депонований рукопис та один
деклараційний патент України на винахід.

Об`єм і структура дисертації. Дисертаційна робота обсягом 192 сторінки
(основного тексту – 150 сторінок) складається із вступу, огляду
літератури, опису матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів за
результатами власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів
досліджень, висновків та списку літератури, який включає 253
першоджерела (165 – кирилицею і 88 – латиною). Робота ілюстрована 27
таблицями та 41 рисунком.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Репрезентовані в роботі дані отримані
на матеріалі ЛВ різної локалізації, забір яких проводився від хворих з
ЛПП різного генезу та від осіб, смерть яких наступила від травми або
причин, не пов`язаних з патологією лімфатичної системи та крові (умовна
норма) (табл. 1).

Для дослідження вікових особливостей ЛВ в нормі були проаналізовані
цитограми ЛВ осіб різних вікових груп (див. табл. 1) згідно до вікової
періодизації, прийнятої на VII науковій конференції з вікової
морфології, фізіології та біохімії (1965 р.), яка є дійсною по
теперішній час. При аналізі особливостей клітинного складу при ЛПП
доброякісної та злоякісної природи ми вважали за доцільне виділити дві
умовні вікові групи – “діти” і “дорослі”. В групу “діти” увійшли
пацієнти дитячого, підліткового та юнацького віку. В групу “дорослі” –
решта хворих.

Забір ЛВ (норма) проводили лікарі-патологоанатоми Н.Л. Савостікова (УДСЛ
“ОХМАТДИТ”), Є.М. Березовська (КМКЛ №1), експерти Київського

Таблиця 1

Загальна характеристика спостережень

міського бюро судово-медичної експертизи О.В. Михайленко, Р.О. Хмуляк,
Б.В. Юрченко. Автор щиро вдячна вищевказаним фахівцям за увагу до її
досліджень і допомогу.

Для дослідження клітинного субстрату ЛВ при ЛПП різного генезу були
використані цитологічні препарати ЛВ з архіву відділу цитології
Інституту онкології АМН України. Цитологічні висновки вищезазначених
спостережень підтверджені даними гістологічних заключень.

Для цитоморфологічних досліджень препарати забарвлювали за методом
Паппенгейма. Проводили кількісний та якісний аналіз клітинного складу ЛВ
в нормі та при ЛПП різного генезу. У кожному препараті здійснювали
підрахунок 1000 клітин з наступним визначенням ФЛ, що являє собою
відношення відсоткового вмісту (ВВ) клітин лімфоїдної тканини (КЛТ) до
клітин строми (КС) та клітин периферичної крові (КПК): ФЛ=(ВВ КЛТ: (ВВ
КС: (ВВ КПК. Мітотичний індекс (МІ, ‰) лімфоїдних клітин визначали
шляхом підрахунку кількості клітин в стані мітотичного поділу на 1000
клітин цитограми.

Для цитогенетичних досліджень препарати ЛВ забарвлювали розчином
азотнокислого срібла за методикою W. Howell, D. Black (W. Howell, D.
Black, 1980) та у нашій модифікації (Л.С. Болгова, Т.Н. Туганова, И.С.
Кузина, 2001).

Згідно з класифікацією (П.В. Челидзе, О.В. Зацепина, 1988), проводили
визначення абсолютного вмісту в ядрах пролімфоцитарних клітин основних
морфофункціональних типів ядерець – компактних (КМЯ), нуклеолонемних
(НКЯ), кільцевидних (КЛЯ) та мікроядерець (МКЯ), а також відносного
вмісту запропонованих нами підтипів НКЯ – низькоактивних
(дрібнозернистих та гранулярних), середньоактивних (конгломератних,
перснеподібних і глобулярних), високоактивних (щільних, пилоподібних та
нуклеолонемно-компактних). В кожній цитограмі було проаналізовано не
менше 100 клітин.

Дослідження проводили за допомогою мікроскопу МБИ-15-2 з використанням
х900, х1440-кратного збільшення імерсійної оптичної системи.

Оцінку цитоморфологічних та цитогенетичних диференційно-діагностичних
ознак здійснювали з використанням діагностичних характеристик чутливості
(ЧТ), специфічності (СП), відношення правдоподібності позитивного (ВП+)
та негативного (ВП–) результату тесту (Р. Флетчер, Э. Вагнер, 2004).
Чутливість визначали як частку випадків з наявністю досліджуваної ознаки
в групі хворих на ДЛ, специфічність – як частку випадків без ознаки у
групі хворих з ХГЛ. Відношення правдоподібності результату тесту
(позитивного чи негативного) вказує, у скільки разів вища (нижча)
ймовірність наявності (відсутності) ознаки у хворих з ДЛ, ніж у
пацієнтів з ХГЛ.

Статистичну обробку результатів здійснювали з використанням t-критерію
Ст`юдента та критерію Пірсона. Кінцеву обробку отриманих даних проводили
в статистичній програмі STATISTICA 6.0 (StatSoft, Inc., USA).
Достовірними вважалися зміни при рТаблиця 2 Клітинний склад лімфатичних вузлів осіб різних вікових груп в нормі Примітка. * – статистично вірогідна різниця порівняно із попередньою групою. маркерів старіння ЛВ нами були віднесені високі показники вмісту сполучнотканинних та гістіоцитарних клітин, макрофагів з фагоцитозом пилових часток і ліпофагів, що відмічаються на тлі збільшеної кількості зрілих лімфоїдних клітин. Цитограми людей похилого віку характеризувалися особливою картиною, що, з одного боку, свідчить про низький рівень лімфоцитозу, пов`язаний з віковою інволюцією ЛВ, а з іншого – несе ознаки реактивного процесу (на загальному фоні переважання зрілих лімфоцитів визначається високий вміст лімфобластів, а також плазматичних, тучних клітин та еозинофілів). Результати цитоморфологічних досліджень ЛВ при ЛПП наведені в табл. 3. Таблиця 3 Клітинний склад ЛВ при лімфопроліферативних процесах Примітки: 1. * – достовірна різниця у порівнянні з ХГЛ; 2. ** – при лімфомах – пухлинні клітини на зразок пролімфоцитів. В більшості цитограм ЛВ при ХГЛ виявлялися ознаки, характерні для реакції імунної відповіді на тривалу антигенну стимуляцію: переважання незрілих лімфоїдних клітин з високим вмістом бластів над зрілими лімфоцитами, порівняно високий рівень мітотичної активності лімфоїдних клітин, виражена плазмоцитарна та імунобластна реакції, збільшений вміст основних клітин сполучної тканини та нейтрофільних лейкоцитів. В цитограмах ЛВ при ДЛ на тлі пухлинних клітин на зразок пролімфоцитів з характерною для них дрібноглибчастою структурою хроматину збільшених за розміром поліморфних ядер реєструвалася відсутність або мінімальна кількість КС та КПК, що забезпечувало однорідність клітинного складу цитограм. Треба зазначити, що всі зареєстровані нами цитоморфологічні критерії ХГЛ та ДЛ неодноразово раніше обговорювалися в літературі (Д.Н. Яновский, М.А. Чепелева, 1969; М.Г. Абрамов, 1974; И. Вылков, 1980; И.М. Лазарев, 1990; А.И. Павловская, Н.А. Пробатова, 1995; P. Caraway Nancy, L. Katz Ruth, 1996). Однак нами вперше був проведений їх квантифікаційний аналіз, тобто кількісна оцінка якісних ознак із визначенням їх основних діагностичних характеристик, що дозволило встановити інформативні диференційно-діагностичні параметри ХГЛ та ДЛ: загальні для дітей та дорослих: високий (понад 70%) вміст пролімфоцитарних клітин з ознаками атипії; відсутність плазматичних клітин; відсутність фіброцитів і фібробластів; низький (не більше 0,6%) вміст клітин периферичної крові; нерівномірна структура хроматину лімфоїдних клітин; поліморфізм розмірів, форми та структури ядер лімфоїдних клітин; додатково виключно для дітей: відсутність макрофагів на зразок “зірчастого неба”; додатково виключно для дорослих: – збільшені розміри ядер пролімфоцитарних клітин. Результати цитогенетичних досліджень ЛВ в нормі, які наведені в табл. 4 та 5, продемонстрували залежність загального вмісту ядерець від віку, а саме: статистично вірогідне його збільшення від народження до I-го періоду зрілості з наступним поступовим зниженням, починаючи з II-го періоду зрілості. Таблиця 4 Вміст різних типів ядерець пролімфоцитів лімфатичних вузлів в нормі Примітка. * – статистично вірогідна різниця порівняно з попередньою групою. Таблиця 5 Вміст різних підтипів нуклеолонемних ядерець в пролімфоцитах лімфатичних вузлів в нормі p t &HJv?ei?o, P † E B r t v x z ’ ?????’ A &v®o, † E z"j"iUE?¬?‘??ww „ ]„ ???????$?? ?????? ?? ????????$??? ???????????????x????? ?????x??? ??????? ????????????$???????$ ??????$? ?????????????ідбуваються переважно за рахунок МКЯ, в той час, коли ядерця нуклеолонемного та кільцевидного типів характеризуються відносно стабільними показниками від моменту народження до глибокої старості. Загальною особливістю лімфоїдних клітин ЛВ в нормі є переважання вмісту КЛЯ над НКЯ, що разом з виразним переважанням низькоактивних форм НКЯ (див. табл. 5) засвідчує низький рівень синтетичних процесів в ядерці. Проте на загальному фоні низькоактивних підтипів НКЯ в цитограмах ЛВ дітей визначається велика кількість їх високо-, а дорослих – середньоактивних форм. Результати цитогенетичних досліджень лімфоїдних клітин при ЛПП (табл. 6) продемонстрували збільшення їх ядерцевої активності порівняно з нормою. Таблиця 6 Вміст ядерець в ядрах лімфоїдних клітин ЛВ при ЛПП Примітка. * – статистично вірогідна різниця порівняно з ХГЛ. Нами було зазначено, що необхідний для адекватної імунної відповіді проліферативний статус лімфоїдних клітин при ХГЛ досягається шляхом морфофункціональної трансформації КЛЯ та МКЯ у більш синтетично активні НКЯ, особливо у їх середньо- та високоактивні форми (переважно конгломератні, пилоподібні та нуклеолонемно-компактні) (табл. 7). При ДЛ активація ядерець досягає максимального ступеня прояву, про що свідчить збільшення кількості середньо- та високоактивних форм НКЯ, переважно конгломератних, пилоподібних та нуклеолонемно-компактних (див. табл. 7), а також поява ядерець компактного типу (див. табл. 6). На рис. 1 продемонстрована схема можливих взаємопереходів між основними морфофункціональними типами ядерець та різними підтипами НКЯ, що визначаються в цитограмах ЛВ при ЛПП, яка демонструє надзвичайну пластичність ядерцевого апарату, завдяки чому досягається необхідний для кожного випадку рівень проліферативної активності лімфоїдної клітини. Квантифікаційний аналіз зареєстрованих цитогенетичних параметрів ХГЛ та ДЛ дозволив встановити самостійні та комплексні критерії, інформативні при диференційній діагностиці зазначених ЛПП. До самостійних критеріїв були віднесені: наявність ядерець компактного типу; високий вміст мікроядерець (більше семи ядерець на ядро) та, виключно для дорослих вікових груп, високий (вище 10 ядерець на ядро) загальний вміст ядерець. Таблиця 7 Вміст різних підтипів НКЯ лімфоїдних клітин ЛВ при ЛПП Примітка. * – статистично вірогідна різниця порівняно з ХГЛ. До комплексних критеріїв були віднесені: загальні для дітей та дорослих: низький (в середньому менше 1,5 на ядро) вміст НКЯ; виражений поліморфізм ядерець; відсутність або обмежена кількість (не вище 25% за рахунок гранулярних форм) низькоактивних підтипів НКЯ; велика кількість (вище 30% за рахунок пилоподібних підтипів) високоактивних форм НКЯ; додатково виключно для дітей: високий (в середньому більше 10 на ядро) загальний вміст ядерець; високий (вище чи дорівнює 30%) вміст середньоактивних форм НКЯ; додатково виключно для дорослих: однотипний якісний склад НКЯ (наявність не більше чотирьох підтипів); високий (вище чи дорівнює 40%) вміст середньоактивних форм НКЯ. Встановлені цитоморфологічні та цитогенетичні параметри ХГЛ і ДЛ стали складовими алгоритму диференційної діагностики зазначених ЛПП, який передбачає проведення двох етапів дослідження. На першому, цитоморфологічному, за наявності в цитограмі п`яти та більше критеріїв констатується ДЛ. Для виключення злоякісного процесу та констатації змін запального чи реактивного характеру в цитограмі ЛВ допускається одночасна наявність не більше двох з них. В усіх інших варіантах (коли визначається менше п`яти, але більше двох диференційно-діагностичних параметрів або у випадках з вираженими дистрофічними змінами клітинного субстрату) для прийняття остаточного діагностичного рішення необхідне проведення цитогенетичних досліджень (другий етап). Застосування розробленої нами модифікації методу W. Howell, D. Black уможливлює проведення цитоморфологічних і цитогенетичних досліджень ЛВ на одному цитологічному препараті. На другому етапі при наявності хоча б одного з самостійних або не менше чотирьох комплексних цитогенетичних критеріїв встановлюється ДЛ, за наявності одного і менше комплексних критеріїв – ХГЛ. Апробація зазначеного алгоритму на групі хворих з ЛПП нез`ясованої природи продемонструвала, що діагностична ефективність запропонованого методу у встановленні характеру ЛПП дорівнює 94%. висновки Робота містить оригінальне вирішення актуальної для теоретичної і практичної медицини проблеми – на підставі ідентифікації у віковому аспекті цитоморфологічних та цитогенетичних параметрів лімфатичних вузлів в нормі, при хронічних гіперпластичних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах розроблення алгоритму цитологічної диференційної діагностики зазначених ЛПП. Встановлені вікові особливості вмісту паренхіматозних, стромальних та клітин периферичної крові в цитограмах лімфатичних вузлів відображають етапи їх постнатального розвитку, починаючи з періоду новонародженості і закінчуючи юнацьким віком, та інволюції, починаючи з I-го періоду зрілості до похилого віку, що віддзеркалює провідні механізми функціонування імунної системи людини в нормі. Лімфоїдні клітини лімфатичних вузлів осіб всіх вікових груп в нормі характеризуються одночасною експресією в кожному ядрі трьох морфофункціональних типів ядерець (нуклеолонемних, кільцевидних та мікроядерець) з переважанням серед них форм із порівняно невисокою синтетичною активністю (кільцевидних, мікроядерець та дрібнозернистих і гранулярних підтипів нуклеолонемних ядерець). Активність останніх детермінована віком: на загальному фоні низькоактивних підтипів нуклеолонемних ядерець в цитограмах дітей визначається велика кількість їх високо-, а дорослих – середньоактивних форм. Необхідний для адекватної імунної відповіді проліферативний статус лімфоїдних клітин при хронічних гіперпластичних лімфаденітах досягається шляхом збільшення активності їх ядерцевого апарату, про що свідчить достовірне порівняно з нормою зростання кількості нуклеолонемних ядерець за рахунок їх середньо- (у дітей) та високоактивних (у дорослих) форм і відповідне зменшення вмісту морфофункціональних типів ядерець з низьким рівнем активності (кільцевидних та мікроядерець). Злоякісним клітинам при дрібноклітинних лімфосаркомах властиве виразне зростання активності ядерцевого апарату, про що свідчать: перерозподіл нуклеолонемних ядерець в бік збільшення кількості їх середньо- та високоактивних форм (переважно конгломератних, пилоподібних та нуклеолонемно-компактних), поява ядерець компактного типу, а також збільшення показника загального вмісту ядерець. Серед цитоморфологічних параметрів дрібноклітинних лімфосарком, інформативних при їх розмежуванні з хронічними гіперпластичними лімфаденітами, документовані наступні: високий (більше 70%) вміст клітин пролімфоцитарного типу з ознаками атипії; відсутність плазматичних клітин, фіброцитів та фібробластів; низький (не більше 0,6%) вміст клітин периферичної крові; нерівномірно глибчаста структура хроматину та ядерний поліморфізм лімфоїдних клітин. Відсутність макрофагів на зразок “зірчастого неба” є інформативним диференційно-діагностичним критерієм зазначених лімфопроліферативних процесів лише в цитограмах дітей, а збільшені розміри ядер клітин пролімфоцитарного типу – лише у дорослих. Цитогенетичні параметри дрібноклітинних лімфосарком, інформативні при диференційній діагностиці з хронічними гіперпластичними лімфаденітами, розподіляються на самостійні та комплексні. Самостійні критерії становили: наявність компактних ядерець; середня кількість мікроядерець вище семи; загальний вміст ядерець вище десяти (лише для дорослих). Комплексні ознаки склали: середня кількість нуклеолонемних ядерець менше 1,5; поліморфізм ядерець; вміст низькоактивних підтипів нуклеолонемних ядерець не вище 25%; кількість пилоподібних форм вище 30%; загальний вміст ядерець вище десяти та середньоактивних форм нуклеолонемних ядерець вище 30% (лише для дітей); наявність не більше чотирьох підтипів нуклеолонемних ядерець та вміст їх середньоактивних форм вище 40% (лише для дорослих). Розроблений алгоритм цитологічної диференційної діагностики хронічних лімфаденітів та дрібноклітинних лімфосарком передбачає при наявності у цитограмі п`яти та більше цитоморфологічних параметрів верифікацію дрібноклітинної лімфосаркоми, а за наявності двох і менше – хронічного лімфаденіту; в інших випадках необхідне проведення цитогенетичних досліджень, в результаті яких за присутності одного із самостійних або не менше чотирьох комплексних цитогенетичних критеріїв діагностується дрібноклітинна лімфосаркома, а за їх відсутності чи наявності не більше одного із комплексних параметрів – хронічний лімфаденіт. Використання алгоритму цитологічної диференційної діагностики хронічних гіперпластичних лімфаденітів та дрібноклітинних лімфосарком уможливлює підвищення ефективності їх цитологічної діагностики до 94%. Список опублікованих праць за темою дисертації Болгова Л.С., Туганова Т.Н., Танасийчук И.С. Особенности ядрышкового аппарата лимфоидных клеток лимфатических узлов в зависимости от возраста человека // Укр. мед. часопис.–2004.–Т. 44, № 6.– С. 95–100. (Здобувачем проведені дослідження активності ядерцевого апарату лімфоїдних клітин лімфатичних вузлів людей різних вікових груп, статистична обробка, аналіз результатів та написання статті за консультаційної допомоги співавторів). Танасийчук И.С. Цитоморфологическая характеристика клеточного состава лимфатических узлов в норме // Цитология и генетика.–2004.– № 6.–С. 60 – 66. Туганова Т.Н., Болгова Л.С., Танасийчук И.С. Оценка активности зон ядрышковых организаторов лимфоидных клеток лимфатических узлов человека в норме // Цитология и генетика.–2004.– № 4.– С. 29–36. (Здобувачем проведені дослідження активності зон ядерцевих організаторів лімфоїдних клітин ЛВ в нормі, статистична обробка, аналіз результатів та підготовка статті до друку за консультаційної участі співавторів). Болгова Л.С., Туганова Т.М., Танасійчук І.С. Спосіб цитогенетичної діагностики лімфопроліферативних процесів // Пат. 40230 А, Україна (UA), МПК 7, А61В10/00. Заявл. 23.10.2000, № 2000105978. Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6. (Розподіл інтелектуальної власності у винаході – Танасійчук І.С. – 60%. Здобувачем проведені цитогенетичні дослідження пухлинних клітин при дрібноклітинних лімфосаркомах, підготовлено патент). Болгова Л.С., Туганова Т.Н., Кузина И.С. Модификация окраски по Howell, Black на выявление ядрышкообразующих регионов хромосом // Ред. журн. “Клин. лаб. диагностика”. – Москва, 2001. – 12 с. – Деп. в ГЦНМБ (Россия) 20.04.01, №Д–26735. (Здобувачем проведена розробка модифікації методу забарвлення за Howell, Black, теоретичне обґрунтування доцільності внесених змін до загальноприйнятого методичного процесу, апробація запропонованої модифікації методу на архівних препаратах відділу цитології Інституту онкології АМНУ). Танасійчук І.С. Цитоморфологічні особливості клітинного складу лімфатичних вузлів в нормі // Х студентська наукова конференція.– Київ: Українська асоціація народної медицини, 2003.– С.10. Танасійчук І.С. Вікові особливості клітинного складу лімфатичних вузлів людини в нормі // ХI студентська наукова конференція.– Київ: Українська асоціація народної медицини, 2004.– С.4. Танасійчук І.С. Особливості ядерцевого апарату лімфоїдних клітин лімфатичних вузлів людини в нормі // ХI студентська наукова конференція.– Київ: Українська асоціація народної медицини, 2004.– С.5. Tanasiychuk I.S. Evaluation of activity of nucleolar organizers regions for differential diagnostic of non-Hodgskin`s lymphomas and reactive lymphoid hyperplasia // 13th European Students` Conference for promising biomedical scientists and future doctors.– Berlin, 29.10–2.11.2002.– Р. 275. Анотація Танасійчук І.С. Цитологічні показники лімфатичних вузлів в нормі, при хронічних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах: квантифікаційний аналіз. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2006. В дисертації встановлені цитоморфологічні та цитогенетичні параметри лімфатичних вузлів в нормі у віковому аспекті, при хронічних гіперпластичних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах. На підставі ідентифікованих показників з урахуванням віку хворого розроблений алгоритм верифікації зазначених лімфопроліферативних процесів. Запропонований алгоритм за результатами апробації на групі хворих з невстановленою природою лімфопроліферативних процесів дозволяє підвищити діагностичну ефективність їх цитологічної діагностики до 94%. Ключові слова: лімфопроліферативний процес, дрібноклітинна лімфосаркома, хронічний гіперпластичний лімфаденіт, цитоморфологічні критерії, цитогенетичні критерії, цитологічна діагностика. АННОТАЦИЯ Танасийчук И.С. Цитологические показатели лимфатических узлов в норме, при хронических лимфаденитах и мелкоклеточных лимфосаркомах: квантификационный анализ. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 – гистология, цитология, эмбриология. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2006. В диссертации установлены цитоморфологические и цитогенетические параметры лимфатических узлов в норме, при хронических гиперпластических лимфаденитах и мелкоклеточных лимфосаркомах. На основе идентифицированных показателей, учитывая возраст больного, разработан алгоритм верификации указанных лимфопролиферативных процессов. К цитоморфологическим критериям мелкоклеточных лимфосарком, информативным при их дифференциации с хроническими гиперпластическими лимфаденитами, были отнесены: высокое (выше 70%) содержание клеток пролимфоцитарного типа с признаками атипии; отсутствие плазматических клеток, фиброцитов и фибробластов; низкое (не более 0,6%) содержание клеток периферической крови; неравномерно глыбчатая структура хроматина и ядерный полиморфизм лимфоидных клеток; у детей – отсутствие макрофагов типа “звездного неба”; у взрослых – увеличенные размеры ядер клеток пролимфоцитарного типа. Среди цитогенетических дифференциально-диагностических параметров были выделены самостоятельные и комплексные. Самостоятельные критерии составили: наличие компактных ядрышек; общее содержание ядрышек выше десяти (для взрослых) и микроядрышек выше семи. К комплексным были отнесены – содержание нуклеолонемных ядрышек меньше 1,5; полиморфизм ядрышек; содержание низкоактивных подтипов нуклеолонемных ядрышек не выше 25%; количество пылевидных форм выше 30%; общее содержание ядрышек выше десяти и среднеактивных форм нуклеолонемных ядрышек выше 30% (для детей); наличие не более четырех подтипов нуклеолонемных ядрышек и содержание их среднеактивных форм выше 40% (для взрослых). Разработанный алгоритм верификации хронических гиперпластических лимфаденитов и мелкоклеточных лимфосарком предусматривает при наличии в цитограмме пяти и более цитоморфологических параметров констатировать мелкоклеточную лимфосаркому, при наличии двух и менее – хронический лимфаденит, в остальных случаях – проведение цитогенетических исследований, в результате которых при наличии хотя бы одного из самостоятельных или не менее четырех комплексных критериев устанавливается мелкоклеточная лимфосаркома, а при их отсутствии или наличии не более одного из комплексных критериев – хронический лимфаденит. Использование разработанного алгоритма предусматривает проведение цитоморфологических и цитогенетических исследований на одном цитологическом препарате. Это возможно при использовании предложенной нами модификации метода W. Howell, D. Black, позволяющей импрегнировать клеточный материал лимфатических узлов, ранее окрашенный по методу Паппенгейма. Такого рода методический подход исключает необходимость в случае неудовлетворительной морфологической диагностики дополнительного инвазивного вмешательства с целью повторного получения материала, что важно как с этических, так и с экономических соображений. Разработанный алгоритм (по результатам апробации на группе больных с неустановленной природой лимфопролиферативного процесса) позволяет повысить эффективность их цитологической диагностики до 94%. Ключевые слова: лимфопролиферативный процесс, мелкоклеточная лимфосаркома, хронический гиперпластический лимфаденит, цитоморфологические критерии, цитогенетические критерии, цитологическая диагностика. SUMMARY Tanasiychuk I.S. Cytological rates of normal, chronic lymphadenit and small cell lymphoma lymphatic nodes: quantification analysis. – Manuscript. Thesis for a Candidate of Medical Sciences Degree on speciality 14.03.09 – Histology, Cytology, Embryology. – National O. Bogomolets Medical University, Kyiv, 2006. Cytomorphological and cytogenetic parameters of normal lymphatic nodes in age aspect, chronic lymphadenits and small cell lymphomas were established in the thesis. Based on identified rates, taking into consideration patient age aspect, multivariate verification algorithm of lymphoproliferative processes were developed. This algorithm allows to raise 94% lymphoproliferative process cytological diagnostic effectiveness that was achieved at approbation results of patient group with unestablished character lymphoproliferative processes. Key words: lymphoproliferative process, small cell lymphoma, chronic hyperplastic lymphadenit, cytomorphological criteria, cytogenetic criteria, cytological diagnostic. PAGE 4 PAGE 1 PAGE 8 PAGE 15

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020