.

Прогностичні фактори рецидивів i метастазування після хірургічного лікування нирково-клітинного раку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
117 2808
Скачать документ

Інститут урології АМН України

Тарчинець Мар’ян Васильович

УДК: 616.61-006.6-089.168.1-06:616-037-036.87:616-033.2

Прогностичні фактори рецидивів i метастазування після хірургічного
лікування нирково-клітинного раку

14.01.06 – урологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент

Строй Олександр Олексійович,

Львівський національний медичний університет імені Данила
Галицького МОЗ України, доцент кафедри урології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Возіанов Сергій Олександрович,

Інститут урології АМН України, завідувач відділу
рентгенендоурології та літотрипсії;

доктор медичних наук, професор

Щербак Олександр Юрійович,

Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри урології.

Провідна організація – Донецький державний медичний університет
ім. М. Горького

МОЗ України, кафедра урології та нефрології, м. Донецьк.

________________________________________________________________________
____________ Захист відбудеться “_21_” листопада__ 2006 року о 13-00
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при
Інституті урології АМН України за адресою: 04053, м. Київ,

вул. Ю. Коцюбинського, 9-а

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту урології АМН
України (04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9-а)

Автореферат розісланий “_19_” __жовтня__ 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Старцева Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Рак нирки, нирково-клітинний рак (НКР) – широко
розповсюджене онкоурологічне захворювання, що за даними НДІ онкології
АМН України посідає за розповсюдженістю восьме місце в загальній
онкологічній та четверте – у онкоурологічній захворюваності.
Спостерігається чітко виражена тенденція до зростання частоти НКР в
Україні. Захворюваність на НКР у 1985 р. становила 4,6 випадки на 100
тис. населення, у 1996 р. – 6,7 та у 2000 р. – 8,1 випадки на 100 тис.
населення.

Через непередбачуваний характер перебігу НКР одним із перспективних
напрямків в сучасній урології є спроби розробити методику прогнозування
результатів хірургічного лікування НКР при вирішенні питання про вибір
типу операції та передбачення можливих довготривалих наслідків вже
проведеного хірургічного втручання. Такі дані дадуть змогу забезпечити
оптимальну якість життя для пацієнтів у кінцевій стадії хвороби,
уникнувши невиправданого застосування методів лікування, які мають
виражені побічні ефекти, неспівставні із малою ефективністю для даних
пацієнтів (хіміотерапія, променева терапія, і.т.д.). З іншого боку,
достовірне виділення категорій пацієнтів відповідно до прогнозу щодо
життя дозволить коректніше проводити підбір кандидатів для участі в
клінічних випробуваннях нових методів лікування НКР.

В світовій літературі до перспективних показників відносять, зокрема,
мітотичний індекс (кількість клітин, що перебувають в стадії поділу на
світлове поле мікроскопа), арґірофільні ядерцеві білки, кількість яких
зростає у злоякісно перероджених клітинах у порівнянні із нормальними,
індекс імпрегнації ядерець сріблом. Значна увага сучасними дослідниками
приділяється неоангіогенезу в пухлинній тканині. Деякі показники
лабораторних досліджень також розглядаються в якості можливих
прогностичних чинників перебігу злоякісних пухлин нирок. Зокрема, до
таких належить кількість еритроцитів та кольоровий показник, ШОЕ,
кількість тромбоцитів, концентрація лужної фосфатази, фібриногену,
альфа-2 глобуліну, С-реактивного протеїну, кальцію та ферритину в
сироватці крові. Тривають дослідження щодо прогностичної цінності
сироваткової концентрації факторів росту (зокрема – тромбоцитарних),
маркерів апоптозу та маркерів клітинної проліферації. Далеко не
однозначною на даний час є прогностична інтерпретація
клініко-радіологічних характеристик пухлин нирок різними дослідниками.
До таких характеристик, зокрема, відносяться розмір пухлини, її
локалізація в межах органу, ураження магістральних венозних судин
пухлинними тромбами та наявність симптоматики. При випадковому виявленні
НКР частота повільно-ростучих пухлин та пухлин розмірами менше 4,0 см є
більшою, ніж при симптоматичному НКР. Чимало дослідників стверджують, що
метастатичне ураження ниркової вени або піддіафрагмального відділу
нижньої порожнистої вени не впливає на прогноз захворювання, в той час
як інші вважають ці чинники вагомими прогностично негативними факторами.
Стать, вік, вираженість симптомів, гістологічна будова пухлини, тип її
росту, кількість та локалізація метастатичних вогнищ; час появи
метастазів від моменту виконання оперативного втручання та стадія
пухлинного процесу – всі ці параметри є важливими чинниками, що
впливають на перебіг злоякісних новоутворів нирок.

У світовій літературі наявні суперечливі дані щодо значення окремих
прогностичних факторів при НКР. Так, наприклад, наявність пухлинного
тромбозу одними авторами вважається прогностично несприятливим чинником,
як вказують K. Han, M. Bui, A. Pantuck et al. (2003), інші ж схиляються
до думки, що таке ураження на прогноз суттєво не впливає – V. Ficarra
(2001), Y. Tsuji (2001). Чимало авторів, зокрема – F. Erdogan (2004),
виділяють розмір пухлини в якості одного з ключових прогностичних
факторів, в той час як інші дослідники не вважають цей показник
достатньо точним незалежним предиктором віддалених результатів
лікування, вказуючи на необхідність розглядати його в комплексі з
морфологічними та цитогенетичними факторами (ядерний поліморфізм,
плоїдність клітин пухлини, тощо). Крім того, попри наявність великої
кількості досліджень, які вивчають окремі прогностичні чинники, є досить
мало робіт, які б являли собою спробу комплексної кількісної оцінки
принаймні декількох таких чинників або представляли алгоритм визначення
прогнозу результатів хірургічного лікування НКР. Так, однією з цікавих
розробок в цьому напрямку є робота I. Frank, M. Blute et al. (2001), які
запропонували прогностичну схему, що базується на стадії, розмірі,
ядерному поліморфізмі пухлини та наявності некрозу у ній. Проте
основними недоліками даної прогностичної схеми є її достовірність лише
для конвенційного варіанту НКР та неврахування клініко-лабораторних
даних пацієнта.

Таким чином, аналіз наявних у світовій літературі матеріалів вказує на
неоднозначність оцінки різними дослідниками вагомості окремих
прогностичних факторів та відсутність її кількісної інтерпретації.
Наявні методи передбачення довготермінової ефективності оперативного
лікування НКР мають досить обмежені умови застосування, або враховують
малу кількість показників. Саме це викликало необхідність розробки
комплексного прогностичного алгоритму, який би дозволив підвищити
ефективність хірургічного лікування НКР, а також покращити планування
клінічних досліджень при НКР та інтерпретацію їх результатів.

Зв’язок завдань дослідження з проблемним планом розвитку медичних наук.
Дисертаційна робота є фрагментом планової наукової роботи кафедри
урології Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького “Оптимізація комбінованого лікування хворих з пухлинами
сечостатевої системи” (№ державної реєстрації 0103U002368). Біоетична
експертиза роботи проведена.

Мета дослідження – покращити результати хірургічного лікування
нирково-клітинного раку шляхом розробки методів прогнозування
післяопераційного клінічного перебігу захворювання.

Основні завдання дослідження:

1. Вивчити зміни при нирково-клітинному раку комплексу клінічних та
лабораторних даних (загального стану пацієнта, показників загального та
біохімічного аналізів крові, загального аналізу сечі, коагулограми) та
провести їх кількісну прогностичну інтерпретацію.

2. Дослідити основні патоморфологічні ознаки НКР – локалізацію та
розмір, стадію, тип гістологічної будови пухлини, ядерний поліморфізм,
тип пухлинного росту, стан перитуморальної тканини, наявність вторинних
змін (некрози, крововиливи) та їх прогностичне значення.

3. Провести дослідження стану клітинного імунітету і цитокінового
статусу при НКР та їх прогностичне значення.

4. Розробити на основі одержаних даних методику прогнозування
результатів хірургічного лікування НКР.

Об’єкт дослідження: хворі на НКР.

Предмет дослідження: віддалені клінічні результати хірургічного
лікування, а також патоморфологічні, клініко-лабораторні та імунологічні
показники у хворих на НКР.

Методи дослідження: клінічний (оцінка ефективності лікування за
безпосередніми та віддаленими результатами – показниками загального та
безрецидивного виживання), патоморфологічний (визначення стадії
пухлинного процесу, гістологічної будови та ступеня диференціації
пухлин), клініко-лабораторний (дослідження клітинного складу крові, ШОЕ
та показників коагулограми), біохімічний (дослідження біохімічних
показників), імунологічний (дослідження показників клітинного імунітету
– експресії поверхневих антигенів СD та цитокінового статусу –
концентрації в сироватці крові цитокінів), статистичні методи
(визначення критерію Ст’юдента, коефіцієнта лінійної кореляції,
канцер-специфічного виживання пацієнтів за методикою Каплан-Мейера) із
застосуванням програмного забезпечення Microsoft Excel 2003 та
Statistica 5.5.

Наукова новизна результатів дослідження.

Вперше науково обґрунтовано характер взаємозв’язків між
клініко-лабораторними та патоморфологічними чинниками НКР та їх вплив на
метастазування пухлин і виживання пацієнтів після хірургічних втручань.
При цьому на основі детального статистичного аналізу проведено кількісну
оцінку питомої прогностичної ваги різних факторів, що стосуються пухлини
та пацієнта, виявлено фактори високої (ступінь ядерного поліморфізму за
Fuhrman, наявність метастатичного ураження реґіонарних лімфатичних
вузлів, тип гістологічної будови пухлини), середньої (стан пухлинної
капсули, характер росту пухлини) та низької прогностичної специфічності
та чутливості.

Практичне значення одержаних результатів.

1. Вперше запропоновано методику прогнозування результатів хірургічного
лікування НКР, яка базується на комплексній оцінці залежності
метастазування пухлин й виживання хворих від клініко-лабораторних та
патоморфологічних чинників. Ця методика дозволяє з високою достовірністю
передбачати результати хірургічного втручання; у хворих із несприятливим
прогнозом уникати методів лікування, побічні ефекти яких неспівставні з
їх ефективністю; проводити коректний підбір учасників клінічних
випробувань нових методів лікування НКР.

2. Встановлено, що найбільш перспективним напрямком в розвитку
імунотерапії НКР є стимулюючий вплив на клітинну ланку протипухлинного
імунітету (зокрема, на хелперну субпопуляцію Т-лімфоцитів).

Теоретичне значення одержаних результатів.

1. Розроблено теоретичні положення, що дозволяють стандартизувати
дослідження та впровадження в клінічну практику прогностичних схем та
алгоритмів для віддалених результатів лікування нирково-клітинного раку.

2. На основі вивчення стану клітинного імунітету та цитокінового
статусу у хворих на НКР показано наявність значного пригнічення
клітинної ланки протипухлинного імунітету при відносному посиленні
цитокінової.

3. Вперше дано кількісну характеристику значимості окремих
прогностичних факторів НКР.

Впровадження результатів. Розроблені в дисертації рекомендації щодо
прогнозування результатів хірургічного лікування нирково-клітинного раку
впроваджені в урологічному відділенні Комунальної міської клінічної
лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова, урологічному відділенні
Львівської обласної клінічної лікарні; впроваджені в навчальний процес з
дисципліни “урологія” для студентів V курсу медичного факультету та
лікарів-курсантів ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького.

Декларація особистого внеску дисертанта у розробці основних наукових
положень, що викладені у дисертації. Ідея роботи запропонована науковим
керівником. Автором особисто проаналізована література з досліджуваної
проблеми, проведений інформаційний пошук. Самостійно здійснено обробку
історій хвороб, дослідження віддалених результатів оперативного
лікування та обстеження значної частини хворих на нирково-клітинний рак.
Автор в якості асистента брав участь у частині оперативних втручань.
Клінічні, лабораторні, та інструментальні дослідження проведені разом зі
спеціалістами відповідного профілю. Первинна обробка одержаних
результатів, написання огляду літератури, формування результатів
особистих досліджень та підсумків автором виконані самостійно. Аналіз та
інтерпретація отриманих результатів, наукових положень і висновків також
виконувались особисто дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
обговорені на засіданнях Асоціації урологів Львівської області (2003,
2004 рр.), семінарах урологів Львівської області (2003, 2004, 2005 рр.),
ІІІ-му Українсько-польському симпозіумі урологів (Ужгород, 2003 р.), ІІІ
Галіцийському з`їзді урологів (Краків, 2003 р.), на конференції молодих
вчених ім. М. Коритко „Актуальні питання клінічної та експериментальної
хірургії” (Львів, 2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць,
із них 6 опубліковано у наукових фахових виданнях, 5 – у іноземних
журналах та 1 – у збірнику доповідей. Серед цих праць 2 самостійних.

Обсяг та структура дисертації.

Дисертація викладена на 119 сторінках машинописного тексту і
складається із вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів
та методів дослідження, власних досліджень (4 розділи), заключення,
практичних рекомендацій та висновків. Робота ілюстрована 26 таблицями і
10 рисунками. Список використаної літератури складається із 216 джерел,
з яких 69 – вітчизняних і країн СНД та 147- іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для досягнення завдань дисертаційної
роботи та розробки прогностичного алгоритму автором було виділено 130
пацієнтів, щодо яких були в наявності усі необхідні дані.

Вік хворих коливався від 22 до 90 років (середній вік пацієнтів
складав 57,5 років). Серед них було 76 чоловіків та 54 жінки. Вивчення
віддалених результатів здійснювалось шляхом розсилання стандартизованих
анкет та телефонного опитування з метою запрошення пацієнтів на
контрольне обстеження.

У більшості пацієнтів перебіг оперативного втручання не супроводжувався
значними ускладненнями. Тривалість виконання радикальної нефректомії
коливалась в межах 4 – 7 год. Крововтрата під час операції становила 250
– 1200 мл, в середньому 430 мл. В 1 пацієнта (1,6%) під час виконання
лімфаденектомії в ході правобічної радикальної нефректомії було
пошкоджено v. cava inferior. У 4 випадках лівобічна радикальна
нефректомія ускладнилась пошкодженням селезінки, а в 2 – пошкодженням a.
lienalis. У всіх цих випадках було виконано спленектомію.

При вивченні перебігу найближчого післяопераційного періоду в даній
групі хворих ми відзначили, що різноманітні післяопераційні ускладнення
виникли у 44 (33,8%) пацієнтів. Найчастішим ускладненням була
артеріальна гіпотонія (17 пацієнтів). Під артеріальною гіпотонією ми
розуміли падіння систолічного артеріального тиску нижче 80 мм рт.ст.,
яке вимагало проведення негайних заходів в умовах палати інтенсивної
терапії. Структура цих ускладнень представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Структура післяопераційних ускладнень у хворих на НКР

Ускладнення Абсолютна кількість %

Артеріальна гіпотонія 17 38,6

Нагноєння п/о рани 6 13,6

Лімфорея 5 11,4

Пневмонія 5 11,4

Заочеревинна гематома 4 9,1

Епізоди ішемії міокарда 2 4,5

Кишково-шлункова кровотеча 2 4,5

Динамічний ілеус 1 2,3

Інфаркт міокарда 1 2,3

Тромбоемболія легеневої артерії 1 2,3

Всього 44 100

Специфічним для радикальної нефректомії ускладненням є інтенсивне
виділення по дренажу лімфи (лімфорея), яка спостерігається внаслідок
протікання лімфи з перетнутих під час операції лімфатичних колекторів по
ходу магістральних судин.

Тривалість госпіталізації складала 7 – 50 діб, в середньому 17,3 діб.
Переважаюча кількість – 88 (67,7%) пацієнтів перебувала у відділі
протягом 10-20 діб. Більша тривалість госпіталізації була переважно
пов’язана із наявністю ранніх післяопераційних ускладнень.

Певні скарги виникали у значної кількості пацієнтів – 92 (70,8%).
Найчастішими скаргами у пацієнтів були: біль в поперековій ділянці з
боку пухлини чи у животі – 42 (32,3%) пацієнтів, спонтанна
макрогематурія як основна причина звернення за медичною допомогою чи в
анамнезі – 24 (18,5%). Характерно, що лише 13 пацієнтів звернулись за
медичною допомогою відразу ж після епізоду макрогематурії. Ці дані
свідчать про важливість проведення санітарно-просвітницької роботи з
метою активнішого звернення населення за медичною допомогою при
макрогематурії, оскільки остання може бути першим проявом
онкоурологічної патології.

Спостерігалось 65 лівобічних та 68 правобічних пухлин. Двобічні пухлини
спостерігались у 2 випадках. Розмір пухлини становив 30 – 200 мм у
найбільшому вимірі, в середньому 78,3 мм. У 39 випадках пухлина була
розміщена у верхньому полюсі нирки, у 52 випадках об’ємний утвір виходив
з середньої частини нирки, причому у 7 випадках була залучена ниркова
миска; у 38 пацієнтів пухлина уражала нижній полюс нирки та у 4 випадках
ураження класифікувалось як тотальне, де неможливо було встановити
джерело росту новоутвору. Розподіл пацієнтів за класифікацією TNM
виглядав наступним чином: T1 – 32, T2 – 58, T3 – 40; жоден з пацієнтів
не був класифікований як той, що має пухлину в стадії T4. У 58 пацієнтів
не було виявлено ознак ураження лімфатичних вузлів, один реґіонарний
лімфатичний вузол був уражений у 13 випадках (N1); ураження більш ніж
одного реґіонарного лімфатичного вузла мало місце у 5 пацієнтів (N2). У
значній кількості випадків (54 пацієнтів) ураження лімфатичних вузлів не
було достовірно оцінене (NX). У 61 хворого не було виявлено віддалених
метастазів (M0), у 4 пацієнтів було виявлено метастатичні вогнища за
даними комп’ютерної томографії або магнітно-резонансної томографії
(МРТ). У 59 випадках наявність метастазів не була чітко встановлена
(MX). Таким чином, серед досліджуваних пацієнтів було 30 хворих в 1-й
стадії (23,1%), 51 хворий в 2-й стадії (39,2%), 36 хворих в 3-й стадії
(27,7%) та 13 хворих в 4-й стадії (10,0%). Тип гістологічної будови
пухлини визначався згідно чинної Міжнародної класифікації 1998 р. і
класифікувався як конвенційний, папілярний, хромофобний та змішаний із
саркоматоїдною диференціацією. Характер росту пухлини класифікувався як
солідний, папілярний, тубулярний та змішаний. Стан пухлинної капсули
оцінювався як наявність: а) вираженої капсули, б) стоншеної капсули та
в) пророслої або відсутньої капсули. Для оцінки ступеня диференціації
пухлини використовувалась чотирьохступінчата шкала ядерного поліморфізму
за Fuhrman.

Як і слід було очікувати, найчастіше зустрічався конвенційний варіант
гістологічної будови нирково-клітинного раку – 93 пухлини (71,5%).
Саркоматоїдна диференціація зустрічалась у вибраній популяції пацієнтів
відносно рідко – 7 пухлин (5,4%). Переважав солідний характер росту
пухлинних елементів, папілярний мав місце у 14,6% випадів, тубулярний
відмічався лише у 6,2% пацієнтів. У пацієнтів, які розглядались в даному
дослідженні, переважали пухлини помірної та низької диференціації (до
2-го та 3-го ступеня за Fuhrman відносилось на загал 76,7% хворих).
Високодиференційовані пухлини, на жаль, зустрічались рідко – лише у
12,4% випадків (див. табл. 2). В одному випадку було виявлено
доброякісну пухлину – аденому нирки, що становить лише 0,8% від
спостережень.

Таблиця 2

Гістологічні характеристики пухлин

Гістологічна будова конвенційний

тип папілярний

тип хромофобний

тип змішаний

тип

кількість пацієнтів 93 71,5% 19 14,6% 11 8,5% 7 5,4%

Характер росту солідний папілярний тубулярний змішаний

кількість

пацієнтів 62 47,7% 19 14,6% 8 6,2% 41 31,5%

Ядерний поліморфізм 1-й ступінь 2-й ступінь 3-й ступінь 4-й ступінь

кількість

пацієнтів

16 12,4% 59 45,7% 40 31,0% 14 10,9%

Нами спостерігався рідкісний випадок онкоцитоми зрощеної S-подібної
нирки. На розрізі –це пухлина бордово-коричневого кольору із центральним
зірчастим рубцем із характерною архітектонікою живильних судин у вигляді
“спиць колеса”.

Пухлинна псевдокапсула була присутня у 60,8 % випадках, причому у 32,3%
пацієнтів вона була стоншена. Проростання пухлинної капсули з огляду
прогностичного значення вважалось тотожнім її відсутності. Воно мало
місце у 39,2 % пацієнтів.

Загальний усереднений показник канцер-специфічного 3-річного виживання
для всіх досліджуваних пацієнтів склав 71,5%, оскільки 93 пацієнти були
живі на момент контрольного спостереження. Розподіл 3-річного
канцер-специфічного виживання пацієнтів по стадіях пухлинного процесу
був наступним: І стадія – 25 пацієнтів (83,3%), ІІ стадія – 40 пацієнтів
(78,4%), ІІІ стадія – 22 пацієнти (61,1%) та ІV стадія – 5 пацієнтів
(38,5%). Серед пацієнтів, які були живі на момент спостереження, певна
симптоматика спостерігаласьу 19 хворих, що складало 20,4%; стан решти з
них був задовільним, не спостерігалось жодних симптомів, пов’язаних із
наявністю пухлини.

Структура метастазування у вибраній популяції пацієнтів виглядала
наступним чином. Найчастіше зустрічались метастази у легені – 32 пацієнт
(24,6%), наступним за частотою було поєднання метастазів у легені та
печінку – 10 пацієнтів (7,6%), яке зустрічалось навіть частіше, ніж
метастазування лише в печінку (7 пацієнтів або 5,4%); 4 пацієнти мали
метастази у кістки (3,1%); поєднання метастазів у легені та кістки мало
місце у 3 пацієнтів (2,3%). В одному випадку спостерігався метастаз у
хребет на рівні L1 із яскраво вираженим корінцевим синдромом.

Було проведено оцінку частоти метастазування в залежності від стадії
пухлинного процесу. І стадія – 8 пацієнтів (26,7%), ІІ стадія – 21
(41,2%), ІІІ стадія – 17 (47,2%) та IV стадія – 9 (69,2%) пацієнтів.
Подібну ж оцінку було проведено відносно усіх досліджуваних
прогностичних факторів.

Крім ретроспективного аналізу віддалених результатів хірургічного
лікування НКР, в роботі виконувалось також клініко-лабораторне
дослідження. Проводилось вивчення показників клітинного імунітету та
цитокінового статусу, які визначались за технологією моноклональних
антитіл імуно-флуоресцентним методом. Дослідження було проведено на 54
особах, з яких 29 – це хворі на НКР, які знаходились на стаціонарному
лікуванні в урологічній клініці Університету, а 25 – здорові донори.

?

o

oe

o

@zf

?

O

?

O

8zf

h

I

dh^„

a$

??

csskkeYM

$

a$

??

??

?????

??

??

??????V¤~¤–¤®¤AE¤TH¤a¤oe¤oaaaa?oYkdAE

?????

??

??

?????

5ити, на що вказує експресія рецепторів до інтерлейкіну-2 (CD25+) – 8,3%
в порівнянні з 14,6% в контролі. З іншого боку, у хворих на НКР
опосередковано подовжується час життя Т-лімфоцитів та їх резистентність
через гальмування CD95+ – рецептора апоптозу імунокомпетентних клітин
(15,4% при НКР та 19,7% у контролі). Ці дані вказують на відносний
імунодефіцит у хворих на НКР при напружених спробах клітинних
регуляторних механізмів до його корекції (табл. 3).

Таблиця 3

Стан клітинного імунітету у хворих на НКР

Частка клітин із експресією CD-фактора (%), р 40 мм/год – 2 бали 0-50 мм/год – 0 балів

> 50 мм/год – 2 бали

12) Загальний стан пацієнта (шкала Karnofsky)** 80-100 – 0 балів

50-70 – 1 бал

10-40 – 3 бали

* максимальний показник, що спостерігався протягом 3 міс. до та між 1-м
та 3-м місяцями після операції.

** порушення загального стану, що викликані лише основним захворюванням
– НКР. У всіх інших випадках цьому параметру присвоюється значення 0
балів.

Таким чином, прогностичний бал пацієнта за розробленою нами шкалою
коливається в межах 0-25 балів. Після визначення оцінки по кожному з
показників потрібно підсумувати бали, одержавши загальну оцінку.

Для прикладу візьмемо пацієнта із наступними даними: пацієнт чоловічої
статі із діагнозом НКР зліва T2N1M0, пухлина розміром 8 см, що виходить
з верхнього полюсу нирки, конвенційний тип, ІІІ ступінь ЯПМ, стоншена
пухлинна псевдокапсула, характер росту солідний, наявні вогнища некрозу
в пухлині. ШОЕ до операції 18 мм/год. Згідно шкали загального стану
пацієнта йому присвоєно індекс 90. Прогностичний бал у цьому випадку
буде обраховуватись наступним чином: 2 (Т2) + 2 (N1) + 0 (M0) + 1 ( T-r
> 4 см) + 0 (верхн. полюс) + 1 (конв. тип) + 1 (ІІІ ст. ЯПМ) + 1 (стонш.
капс.) + 0 (сол. хар. росту) + 2 (некроз) + 0 (ШОЕ ДЛЯ НОТАТОК Підписано до друку 15.09.2006 р. Формат 60(90 1/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Автор. арк. 0,7. Тираж 100 екз. Замовлення №107. Друк – Друкарня ЛНМУ ім. Д. Галицького 79010, м. Львів, вул. Шімзерів, 5а тел. (0322) 75-31-98

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020