.

Дисліпопротеїнемії та рівень лептину крові у хворих на цукровий діабет 2 типу з різною масою тіла (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 3425
Скачать документ

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН

ім. В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ

ТУЗОВА Ольга Валентинівна

УДК 616.379-008.64:616-008.9.397:616-056.52]-07-08

Дисліпопротеїнемії та рівень лептину крові у хворих на цукровий діабет 2
типу з різною масою тіла

14.01.14 – ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті ендокринології та обміну речовин

ім. В.П.Комісаренка АМН України, м. Київ та міській поліклініці №2,
м.Миколаїв.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Маньковський Борис
Микитович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.
Комісаренка АМН України, завідувач відділення профілактичної
діабетології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Новікова Світлана
Миколаївна, Інститут геронтології АМН України, головний науковий
співробітник лабораторії регуляції метаболізму;

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Скробонська Надія
Андріївна, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.
Комісаренка АМН України, провідний науковий співробітник
діабетологічного відділу

Провідна установа:

Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН
України, відділ експериментальної ендокринології, м. Харків.

Захист відбудеться 20.06.2006р. о_13__годині на засіданні
спеціалізованої Вченої ради Д. 26.558.01 з ендокринології при Інституті
ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України
(04114, Київ-114, вул. Вишгородська, 69)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту ендокринології
та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України (04114, Київ-114, вул.
Вишгородська, 69)

Автореферат розісланий 17.05.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук Л.М.Калинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Цукровий діабет (ЦД) є медичною і соціальною
проблемою сучасного суспільства. За даними ВООЗ, у 2000 році кількість
хворих на цукровий діабет складала 151 мільйон; до 2010 року очікується,
що їх кількість досягне 221 мільйону; прогнозується, що до 2025 року
чисельність осіб, які страждають на це захворювання, на планеті сягне
330 мільйонів, що дозволяє говорити про глобальну епідемію цукрового
діабету [Zimmet Р. et al., 2001]. Соціальне значення діабету обумовлене
не лише темпом розповсюдження цього захворювання, але і ранньою
інвалідизацією та смертністю хворих, яка пов’язана з розвитком хронічних
мікро- та макросудинних ускладнень [Єфімов А.С., Скробонська Н.А., 1998;
Маньковський Б.М., 2002]. В порівнянні із загальною популяцією
смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ) у хворих на цукровий
діабет вища в 2-3 рази [Єфімов А.С. та співав., 2002; Зубкова С.Т. та
співав., 2005]. Встановлено, що 75-80% хворих на цукровий діабет 2 типу
вмирають від серцево-судинних захворювань [Доборджгінідзе Л.М. та
співав., 2001; Henry R.R., 2001]. Враховуючи значну поширеність діабету,
високу частоту і серйозність його ускладнень, запобігання
серцево-судинним ускладненням у хворих на діабет є пріорітетним
завданням сучасної ендокринології.

На сьогодні не викликає сумнівів значення порушень ліпідного обміну в
розвитку атеросклеротичного процесу у хворих на цукровий діабет. Однак,
останніми роками з’явилися дані про важливу роль порушень обміну
аполіпопротеїнів в розвитку ССЗ [Кульчицький О.К., Новікова С.М., 2003].
Вважають, що визначення рівню аполіпопротеїнів дозволяє точніше оцінити
ризик розвитку атеросклеротичного ураження судин [Sniderman A.D., 2005;
Denke M.A., 2005; Pischon T. et al., 2005].

Зростання захворюваності на діабет до 61%, за даними ряду дослідників,
пов’язане з збільшенням розповсюдженості ожиріння серед населення
[Маньковський Б.М., 2005; Bloomgarden Z.T., 2003]. Захворюваність і
смертність від серцево-судинної патології збільшена в осіб з ожирінням
[Krempler F. et al., 2000; Melanson K.J. et al., 2001]. Також ожиріння
часто пов’язане з групою інших серцево-судинних чинників ризику, відомих
як метаболічний синдром (МС) [Reaven G.М., 2002]. Незважаючи на велику
кількість досліджень, механізми формування ожиріння і цукрового діабету
2 типу залишаються до кінця не вивченими.

В останні роки велика увага дослідників приділяється вивченню біологічно
активних пептидів, що виробляються жировою тканиною, серед яких одним із
основних є лептин. Відомо, що як дефіцит лептину, так і резистентність
тканин до дії лептину пов’язані із збільшенням маси тіла [Van Dielen
F.M. et al., 2002; Kershaw E.E. et al., 2004]. З’явились повідомлення
про зв’язок лептину з інсулінорезистентністю. Припускають, що
гіперлептинемія може бути одним із компонентів метаболічного синдрому
[Sandhofer A. et al., 2003]. Встановлено, що лептин грає важливу роль в
регулюванні вуглеводного та жирового обмінів [Frьhbeck G. et al., 2000].
Водночас отримані дані, що гіперлептинемія є незалежним фактором ризику
розвитку серцево-судинних захворювань [Wallace A.M. et al., 2001; Wolk
R., 2004].

Разом з тим, літературні дані про стан ліпідного обміну, вміст
аполіпопротеїнів та лептину в хворих на цукровий діабет 2 типу з різною
масою тіла суперечливі. Таким чином, наведені вище дані свідчать про
доцільність вивчення стану ліпопротеїнового обміну та вмісту лептину у
хворих на цукровий діабет та осіб з ожирінням для своєчасної діагностики
і медикаментозної корекції чинників ризику розвитку ССЗ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота проводилась в межах виконання наукової теми
“Вивчення вираженості деяких факторів ризику серцево-судинної патології
у хворих на цукровий діабет 2 типу та на метаболічний синдром” (номер
Державної реєстрації 0103U000590).

Мета дослідження: вивчити показники ліпопротеїнового обміну та рівень
лептину крові у хворих на цукровий діабет 2 типу з різною масою тіла і в
осіб з метаболічним синдромом для поліпшення прогнозування ризику
розвитку серцево-судинних захворювань у цих пацієнтів та оптимізації
гіполіпідемічної терапії.

Завдання дослідження:

1. Вивчити вміст ліпідів і аполіпопротеїнів в сироватці крові хворих на
цукровий діабет 2 типу з різною масою тіла і в осіб з ожирінням.

2. Визначити вміст лептину в сироватці крові хворих на цукровий діабет 2
типу з ожирінням та нормальною масою тіла і в осіб з ожирінням, що не
хворіють на діабет.

3. Вивчити вміст аполіпопротеїнів і лептину в сироватці крові хворих на
метаболічний синдром.

4. Оцінити взаємозв’язок між рівнями ліпідів, аполіпопротеїнів, лептину
в сироватці крові осіб, що хворіють і не хворіють на цукровий діабет 2
типу, з різною масою тіла і хворих на метаболічний синдром.

5. Дослідити вплив гіполіпідемічної терапії (симвастатину) на показники
ліпідного і аполіпопротеїнового обміну та рівень лептину в сироватці
крові хворих на цукровий діабет 2 типу.

Об’єкт дослідження – ліпідний обмін у хворих на цукровий діабет 2 типу
та метаболічний синдром.

Предмет дослідження – показники ліпідного профілю, вміст
аполіпопротеїнів, лептину в сироватці крові хворих на цукровий діабет 2
типу.

Методи дослідження: антропометричні, біохімічні, імуноферментні,
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі вперше
проведено комплексне дослідження вмісту ліпідів, аполіпопротеїнів та
лептину в сироватці крові хворих на цукровий діабет 2 типу з різною
масою тіла та в осіб з метаболічним синдромом.

Вперше встановлено, що підвищення вмісту аполіпопротеїну В в сироватці
крові хворих на цукровий діабет 2 типу пов’язане з наявністю надлишкової
маси тіла.

Одержано нові дані про те, що гіперлептинемія, яка спостерігається в
осіб з метаболічним синдромом, обумовлена саме наявністю ожиріння і не
пов’язана з порушеннями вуглеводного обміну.

Вперше виявлено, що призначення симвастатину викликає зниження рівня
лептину в сироватці крові хворих на цукровий діабет 2 типу, що, можливо,
сприяє позитивному впливу симвастатину на зниження ризику
серцево-судинних захворювань у пацієнтів з цукровим діабетом.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати свідчать
про високу частоту порушень ліпідного обміну у хворих на цукровий діабет
2 типу та в осіб з ожирінням. Важлива роль надмірної маси тіла в
розвитку цих патологічних змін обґрунтовує необхідність проведення
активних лікувально-профілактичних заходів в цих групах.

Доведено позитивний вплив гіполіпідемічного препарату симвастатину не
тільки на змінені показники ліпідів і аполіпопротеїнів, але й вміст
лептину, що дозволяє рекомендувати використання даного препарату в
комплексній терапії хворих на цукровий діабет 2 типу.

Отримані дані про вміст аполіпопротеїнів А-I і В дозволяють оптимізувати
діагностику та лікування порушень ліпідного обміну у хворих на цукровий
діабет 2 типу, що може сприяти покращенню прогнозування ризику розвитку
серцево-судинних захворювань у цих хворих.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено збір та аналіз
літератури, підбір, клінічне та антропометричне обстеження включених в
дослідження осіб, лікування хворих, аналіз клінічних та лабораторних
досліджень, розрахунок кореляційних взаємозв’язків і статистична обробка
отриманих даних. Біохімічні та імуноферментні дослідження виконано за
участю спеціалістів відповідного профілю. Остаточна інтерпретація
результатів проведеної роботи, формулювання наукових положень, висновків
та рекомендацій проводились спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були заслухані
і обговорені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми
діагностики та лікування ендокринопатій” (м. Вінниця, 2003); на
науково-практичній конференції “Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез,
клініка, лікування” (м. Харків, 2003); на 40-му конгресі Європейської
асоціації з вивчення цукрового діабету (м. Мюнхен, Німеччина, 2004); на
2-му Всесвітньому конгресі з інсулінорезистентності (м. Лос-Анджелес,
США, 2004); на XV міжнародному симпозіумі по препаратах, що впливають на
метаболізм ліпідів (м. Венеція, Італія, 2004); на 7-му Національному
конгресі кардіологів України (м. Дніпропетровськ, 2004); на
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні напрямки
розвитку ендокринології (Треті Данилевські читання)” (м. Харків, 2004);
на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Терапевтичні читання
пам’яті академіка Л.Т. Малої” (м. Харків, 2004); на науково-практичній
конференції “Метаболічний синдром – вектор спільних зусиль в
профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань” (м. Одеса,
2004); на засіданні медичної ради міської поліклініки №2 (м. Миколаїв,
2005), на засіданні апробаційної комісії з попереднього захисту
кандидатських і докторських дисертацій Інституту ендокринології та
обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (м. Київ, 2005).

Публікація результатів дослідження. За матеріалами дисертації
опубліковано 13 друкованих робіт, із них 4 статті у фахових наукових
виданнях, затверджених ВАК України, та 9 публікацій у збірниках
доповідей конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій (3
міжнародних і 6 вітчизняних).

Об’єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках
машинописного тексту і складається з введення, огляду літератури,
розділу, що характеризує матеріали та методи досліджень, 4 розділів
власних досліджень, розділу, присвяченому аналізу і узагальненню
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаної літератури, який налічує 355 літературних джерел (17
україно- і російськомовних та 338 іноземних). Дисертація ілюстрована 3
таблицями та 20 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика хворих та методи їх обстеження. Обстежено 106
осіб, які були розподілені на такі групи: 64 особи – хворі на цукровий
діабет 2 типу, з них – 37 хворих з ожирінням і 27 хворих із нормальною
масою тіла та 42 особи без порушення вуглеводного обміну, з них – 21
особа з ожирінням та 21 особа з нормальною масою тіла. Вік обстежених
склав (тут і далі в тексті дані наведені як середнє ( стандартна помилка
середнього) 58,4(1,31 років в групі хворих на цукровий діабет з
ожирінням та 59,5(1,34 років в групі хворих на цукровий діабет із
нормальною масою тіла. В групі осіб з ожирінням, що не хворіють на
цукровий діабет, вік обстежених склав 56,2(2,43 років, а в осіб з
нормальною масою тіла – 57,4(2,7 років. Вік обстежених осіб достовірно
не відрізнявся між групами (р(0,05). Для встановлення діагнозу ожиріння
і типу розподілу жирової тканини проводили антропометричне обстеження,
яке включало визначення індексу маси тіла (ІМТ), вимірювання обхвату
талії (ОТ) і обхвату стегон (ОС) з наступним визначенням відношення
обхвату талії до обхвату стегон (ОТ/ОС). Ожиріння діагностувалось при
наявності ІМТ(30 кг/м2. ІМТ в групі хворих на цукровий діабет з
ожирінням склав 34,2(0,67 кг/мІ, в групі хворих на цукровий діабет з
нормальною масою тіла– 24,15(0,28 кг/мІ, в групі осіб з ожирінням без
діабету – 35,66(0,93 кг/мІ, та в групі осіб без діабету з нормальною
масою тіла – 23,39(0,35 кг/мІ. ІМТ в групі хворих на цукровий діабет з
ожирінням достовірно не відрізнявся від ІМТ в групі пацієнтів з
ожирінням, що не хворіють на діабет (р>0,05). Не виявлено відмінностей
ІМТ і між групами осіб з нормальною масою тіла.

Згідно рекомендаціям ВООЗ (1999) при значеннях коефіцієнту ОТ/ОС більш,
ніж 0,9 для чоловіків і більш, ніж 0,85 для жінок діагностувався
андроїдний (абдомінальний) тип ожиріння. Відношення обхватів живота і
стегон в групі хворих на цукровий діабет з ожирінням складало 0,98(0,01,
у осіб з ожирінням без діабету – 0,93(0,02, а в групах осіб без ожиріння
цей показник дорівнював 0,94(0,02 у хворих на цукровий діабет та
0,79(0,02 в осіб, що не страждають на діабет. Коефіцієнт ОТ/ОС був
достовірно вищий (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020