.

Клініко-лабораторне обґрунтування корекції порушень гомеостазу ротової порожнини у дітей з гострим лімфобластним лейкозом та лімфогранулематозом (авт

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
126 3057
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ВАЩЕНКО ІРИНА ЮРІЇВНА

УДК [616.31-008.8-053.2/.5:616.155.392]- 071-08

Клініко-лабораторне обґрунтування корекції порушень гомеостазу ротової
порожнини у дітей з гострим лімфобластним лейкозом та
лімфогранулематозом

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України (ректор – доктор медичних наук, професор Ждан В.М.)

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Каськова Людмила
Федорівна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,
м.Полтава, завідувачка кафедри дитячої терапевтичної стоматології з
профілактикою стоматологічних захворювань.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська
державна медична академія МОЗ України, професор кафедри дитячої
стоматології та стоматології інтернів;

доктор медичних наук, професор Савичук Наталія Олегівна, Київська
медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України,
Інститут стоматології, завідувачка кафедри стоматології дитячого віку.

Провідна установа: Національний медичний університет імені О.О.
Богомольця, м. Київ, кафедра дитячої терапевтичної стоматології і
профілактики стоматологічних захворювань.

Захист відбудеться “28”березня 2006 року об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній
стоматологічній академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

Автореферат розісланий “23” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Т.О. Дев’яткіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карієс та хвороби тканин пародонта – одні з
найпоширеніших стоматологічних хвороб у дітей. Так, у дітей 6-7 років
поширеність карієсу складає 80-90%, а частота хронічного катарального
гінгівіту серед підлітків становить 60-80% та має тенденцію до зростання
(Н.Ф. Данилевский та співав., 1981; И.С. Мащенко, 1990; А.С. Григорьян
та співав., 2002). Численні дослідження довели, що рівень
стоматологічної патології, такої як карієс та хвороби тканин пародонта,
зростає на тлі загальносоматичної патології (Н.В. Біденко, 1997; О.В.
Кружалко, 2001; У.К. Стадник, 2001; Р.З. Уразова та співав., 2001). Не є
винятком і онкогематологічні хвороби (Н.І. Смоляр та співав., 2003).

За останні 20 років зросла кількість дітей, хворих на гемобластози та
злоякісні лімфоми (Н.С. Кисляк та співав., 1974; Н.В. Мякова та співав.,
1996). Поширеність гемобластозів у 2001 році складала від 2,5 до 4,1
випадків на 100 000 дитячого населення, а злоякісних лімфом – 1-2
випадки на 100 000 дітей (Д.Ф. Глушман та співав., 1998; Г.І. Мороз,
1999). Сучасні підходи до лікування та діагностики онкогематологічних
хвороб дозволили досягти в 95% дітей, хворих на гострий лімфобластний
лейкоз, та 98% хворих на лімфогранулематоз стійкої ремісії впродовж
перших 4 років. У 74% хворих досягається стійка ремісія впродовж
наступних 10 років (А.А. Дурнов, 1999).

У хворих на гостру лейкемію та злоякісні лімфоми поряд із патологією
внутрішніх органів і систем виявляється ураження слизової оболонки
порожнини рота, пародонта, твердих тканин зубів. На тлі загального
імунодепресивного стану, який супроводжує гемобластози та злоякісні
лімфоми, особливо чутливими до патологічних змін у організмі дитини є
слизова оболонка і тканини пародонта. Так, первинні ознаки лейкозу можна
спостерігати в порожнині рота у вигляді геморагічного синдрому,
лейкемічної інфільтрації ясен, пародонтиту, стоматиту. У дітей, хворих
на гемобластози, виявлено високу поширеність каріозного процесу в
тимчасових та постійних зубах (Н.І. Смоляр та співав., 2003). Загальна
частота уражень твердих і м’яких тканин порожнини рота при гемобластозах
сягає 90%. Кількість стоматологічних ускладнень після поліхіміотерпії та
променевої терапії становить 77% (С.А. Попов та співав., 1999).

У публікаціях відображена провідна роль перекисного окиснення ліпідів та
стану імунної системи в розвитку онкогематологічних хвороб (Е.В. Борунов
та співав., 1988; Т.С. Морозкина та співав., 1988; Е.Г. Кузьмина та
співав., 2002). Проте в літературі відсутні відомості про взаємозв’язок
між станом процесів перекисного окиснення ліпідів і чинниками
антиоксидантної системи в ротовій рідині в дітей з онкогематологічними
хворобами, а також про вплив мікрофлори зубного нальоту на патологічні
зміни у тканинах пародонта і твердих тканинах зуба.

Вивчення цих аспектів визначає актуальність досліджень, спрямованих на
оптимізацію методів лікування і профілактики патологічних змін у твердих
тканинах зубів та тканинах пародонта в дітей, хворих на гострий
лімфобластний лейкоз і лімфогранулематоз.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційної роботи є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи
Української медичної стоматологічної академії “Удосконалення
патогенетичних підходів до комплексного лікування хворих на
генералізований пародонтит” (державний реєстраційний № 0102U001303).
Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента зазначеної наукової теми.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в підвищенні
резистентності твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей з
онкогематологічною патологією на підставі вивчення особливостей перебігу
стоматологічних хвороб та завдяки застосуванню
лікувально-профілактичного комплексу.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі наукові
завдання:

1. Вивчити поширеність та інтенсивність каріозного процесу і хвороб
тканин пародонта в дітей 5-15 років, хворих на гострий лімфобластний
лейкоз та лімфогранулематоз. Оцінити гігієнічний стан порожнини рота на
різних клінічних етапах перебігу основної хвороби.

2. Вивчити кислотостійкість емалі, рН, швидкість слиновиділення,
в’язкість, мінералізуючий потенціал, мінеральний склад ротової рідини у
хворих дітей.

3. Вивчити стан процесів перекисного окиснення ліпідів, рівень
антиоксидантного захисту в ротовій рідині дітей з онкогематологічними
хворобами.

4. Вивчити динаміку імунологічних показників ротової рідини.

5. Визначити мікробний склад зубного нальоту та індекс колонізації
букального епітелію в онкогематологічних хворих. Оцінити їхній
вплив на стан твердих тканин зубів та пародонта.

6. Розробити, оцінити ефективність і впровадити в клініку комплекс
лікувально–профілактичних заходів щодо дітей з онкогематологічними
хворобами, спрямований на підвищення резистентності твердих тканин зубів
та запобігання прогресуванню запально-дистрофічних змін у тканинах
пародонта.

Об’єкт дослідження – клініко-лабораторна характеристика уражень твердих
тканин зубів, пародонта і слизової оболонки порожнини рота в дітей 5-15
років із онкогематологічними хворобами.

Предмет дослідження – ефективність запропонованого
лікувально-профілактичного комплексу для корекції порушень гомеостазу
порожнини рота в дітей із онкогематологічними хворобами.

Методи дослідження. У роботі використані клінічні, біофізичні,
біохімічні, мікробіологічні, імунологічні, статистичні методи
дослідження з метою вивчення стану твердих тканин зубів, тканин
пародонта, складу ротової рідини в дітей із онкогематологічними
хворобами.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше за допомогою
клініко-лабораторних методів дослідження проведене всебічне вивчення
стоматологічного статусу дітей із онкогематологічними хворобами.
Виявлені значна поширеність та інтенсивність карієсу і хвороб тканин
пародонта. Уперше проведено порівняльний аналіз змін у твердих тканинах
зубів, тканинах пародонта на різних етапах перебігу онкогематологічної
хвороби.

Уперше доведено, що каріозний процес і хвороби тканин пародонта
розвиваються на тлі поганого гігієнічного рівня порожнини рота,
збільшення кількості патогенної мікрофлори зубного нальоту та високого
ступеня мікробного заселення, зниження структурно-функціональної
резистентності емалі, погіршення біофізичних показників, низького
мінералізуючого потенціалу ротової рідини та вмісту основних мінеральних
компонентів (кальцію, магнію, неорганічного фосфору), зниженого
специфічного та неспецифічного імунітету порожнини рота, порушення
звичайної колонізації клітин букального епітелію мікроорганізмами.

Уперше вивчені закономірності перебігу процесів перекисного окиснення
ліпідів та чинників антиоксидантного захисту в ротовій рідині дітей,
хворих на гострий лімфобластний лейкоз і лімфогранулематоз. Виявлено
підвищене накопичення продуктів перекисного окиснення ліпідів на тлі
зниженого антиоксидантного захисту на різних клінічних етапах перебігу
онкогематологічних хвороб, що ускладнює перебіг стоматологічних хвороб.

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень уперше
розроблений і впроваджений у клініці лікувально-профілактичний комплекс,
який запропоновано для профілактики карієсу та лікування хвороб
пародонта, спрямований на запобігання й усунення ускладнень під час
поліхіміотерапії та в період стійкої ремісії в дітей із
онкогематологічною патологією. Ефективність запропонованого комплексу
підтверджена покращенням стану гігієни порожнини рота на тлі низького
ступеня мікробного заселення в зубному нальоті, підвищенням
кислотостійкості емалі та мінералізуючої властивості ротової рідини,
зменшенням запальних явищ у тканинах пародонта, позитивною динамікою
біофізичних показників ротової рідини, підвищенням умісту основних
мінеральних компонентів, нормалізацією процесів перекисного окиснення
ліпідів, чинників антиоксидантного захисту, факторів специфічного та
неспецифічного імунітету порожнини рота, звичайної колонізації клітин
букального епітелію мікроорганізмами.

Свідченням позитивного впливу корегуючих заходів на процеси гомеостазу
органів порожнини рота є редукція приросту карієсу через 1 рік у дітей,
хворих на гострий лімфобластний лейкоз – 46,15%, а в дітей із
лімфогранулематозом – 53,80%. Ефективність комплексу за індексом РМА
склала 47,70% у хворих на гострий лімфобластний лейкоз та 48,10% у дітей
з лімфогранулематозом, обстежених під час стійкої ремісії.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені клінічні,
лабораторні дослідження мають теоретичне та практичне значення в
галузях медицини: стоматології, педіатрії, біохімії, мікробіології та
онкогематології.

Підтверджено вплив онкогематологічних хвороб, а також променевої та
поліхіміотерапії на розвиток стоматологічної патології. Для оцінки
ефективності карієспрофілактичних та пародонтопротекторних заходів
рекомендовано використовувати біофізичні, біохімічні, імунологічні
показники ротової рідини і мікробіологічні дослідження зубного нальоту.

Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів дає можливість
підвищити кислотостійкість емалі, мінералізуючу здатність ротової
рідини, вміст основних мінеральних компонентів (кальцію, магнію,
неорганічного фосфору), її специфічний і неспецифічний опір,
антиоксидантний захист, запобігти прогресуючим змінам у тканинах
пародонта і твердих тканинах зубів, які відбуваються в дітей на тлі
онкогематологічних хвороб та ускладнюються променевою і
поліхіміотерапією. Запропонований комплекс передбачає догляд за
порожниною рота під час променевої та поліхіміотерапії, а також у період
стійкої ремісії основного захворювання.

Запропонований лікувально-профілактичний комплекс спрямований на
підвищення резистентності твердих тканин зубів та тканин пародонта в
дітей з онкогематологічною патологією (деклараційний патент на корисну
модель „Спосіб комплексної профілактики карієсу зубів та захворювань
тканин пародонта у дітей з гострим лімфобластним лейкозом” № 20040503789
від 15.03.2005) і впроваджений у клінічну практику дитячої міської
стоматологічної поліклініки м. Полтави, у клініці кафедри дитячої
терапевтичної стоматології Української медичної стоматологічної
академії, м. Полтава, в онкогематологічному відділенні дитячої міської
клінічної лікарні м. Полтави, онкогематологічному відділенні дитячої
міської клінічної лікарні № 16 м. Харкова.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням
автора. Автор особисто провела інформаційний пошук, вивчила і
проаналізувала літературні джерела з обраної теми, здійснила клінічні та
лабораторні дослідження, статистичну обробку отриманих даних, провела
узагальнення, аналіз і трактування одержаних результатів, сформулювала
наукові висновки та практичні рекомендації. Клінічні дослідження
проведені в клініці кафедри дитячої стоматології УМСА, м. Полтава, в
організованих дитячих колективах м.Полтави, онкогематологічних
відділеннях дитячої міської клінічної лікарні м.Полтави (гол. лікар –
Л.М. Пономаренко) та дитячої міської клінічної лікарні №16 м. Харкова
(гол. лікар – Т.В. Харченко). Лабораторні дослідження виконані в
Центральній науково-дослідній лабораторії УМСА (зав. лаб. – проф. І.П.
Кайдашев), лабораторіях кафедри біонеорганічної хімії (зав. каф. – проф.
В.О. Стороженко), кафедри мікробіології, вірусології та імунології УМСА
(зав. каф. – проф. Г.А. Лобань), в Харківському науково-дослідному
інституті мікробіології та імунології ім. І.М. Мечникова (директор –
проф. Ю.Л. Волянський), регіональному центрі клінічної імунології
обласної дитячої клінічної лікарні №1 м. Харкова (керівник – к.м.н.,
Л.М. Пушкаренко) за безпосередньою участю здобувача. Підготування
наукових праць до друку автор здійснювала за постійною консультаційною
участю наукового керівника.

У друкованих матеріалах, опублікованих разом із науковим керівником,
особистий внесок полягає у проведенні клінічних досліджень, статистичній
обробці та аналізі отриманих даних, написанні статей.

Апробація результатів дисертації. Провідні аспекти дисертації
доповідалися й обговорювалися на міжнародній конференції “Вітчизняна
стоматологія на рубежі століть” (м. Полтава, 2001), на міжнародній
науково-практичній конференції „Сучасні методи діагностики, лікування та
профілактики в терапевтичній стоматології” (м. Полтава, 2003), на
міжнародній науково-практичній конференції „Епідеміологія основних
стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2004),
науково-практичній конференції „Нові технології в діагностиці та
лікуванні одонтогенної інфекції та захворювань слизової оболонки
порожнини рота” (Одеса, 2004), на міжнародній науково-практичній
конференції „Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії”
(Одеса, 2005), на засіданні апробаційної вченої ради №2 при Українській
медичній стоматологічній академії (Полтава, 2005).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць
у спеціалізованих виданнях, 3 з них – в наукових журналах, ліцензованих
ВАК України (1 – самостійна), 3 – в збірниках наукових праць і
матеріалах з’їзду; отриманий деклараційний патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на
159 сторінках комп’ютерного тексту. Складається із вступу, огляду
літератури, опису об’єктів та методів дослідження, 3 розділів власних
досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить
211 джерел, з яких – 20 іноземних авторів. Робота ілюстрована 62
таблицями, має один додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти і методи дослідження. В основу роботи покладено дані
стоматологічного обстеження дітей віком 5-15 років на різних
клініко-гематологічних етапах лікування та ремісії гострого
лімфобластного лейкозу (ГЛЛ) і лімфогранулематозу (ЛГМ).

Нами було обстежено всього 150 хворих дітей із онкогематологічною
патологією, з них – 105 дітей, хворих на ГЛЛ, та 45 дітей, хворих на
ЛГМ. Контрольну групу складали 243 дитини віком 5-15 років без фонової
патології, яких обстежили на базі загальноосвітніх закладів м. Полтави.

Обстежені діти були поділені на дві основні групи: перша – з ГЛЛ, друга
– з ЛГМ. Контрольну групу склали діти без соматичної патології. Також
діти були поділені на групи залежно від клініко-гематологічних етапів
основної хвороби, на яких і здійснювали стоматологічне обстеження
пацієнтів. Так, до першої групи (ГЛЛ І та ЛГМ І) увійшли хворі діти,
яких було первинно обстежено під час установлення основного діагнозу.
Друга група була сформована з дітей, які закінчили місячний курс
поліхіміотерапії (ГЛЛ ІІ та ЛГМ ІІ). До складу третьої групи ввійшли
діти, яких обстежили під час стійкої ремісії (від півроку до 5 років) із
приводу основної хвороби (ГЛЛ ІІІ та ЛГМ ІІІ). Для поглибленого вивчення
стоматологічного статусу в динаміці спостереження було відібрано 30 осіб
віком 7-15 років, хворих на ГЛЛ, яких оглянули до та після
стоматологічного лікування, які перебували на поліхіміотерапії, та групу
з 25 дітей, хворих на ЛГМ того ж віку, які також перебували на
онкологічному лікуванні. У період стійкої ремісії основної хвороби також
було сформовано дві групи хворих: 30 осіб з ГЛЛ та 25 осіб із ЛГМ.

Визначення показників ураженості карієсом проводили на основі обстеження
дітей за методикою запропонованою ВООЗ (1989). Вивчали показники
поширеності та інтенсивності карієсу за індексами кпвз, КПВз. Проведено
структурний аналіз складових елементів індексу інтенсивності карієсу
тимчасових та постійних зубів (кпвз, КПВз). Клінічну ефективність
розробленого лікувально-профілактичного комплексу визначали за
показниками: приросту інтенсивності карієсу та редукції річного приросту
карієсу (Є.Б. Сахарова, 1984).

Стан гігієни порожнини рота вивчали за допомогою індексу Ю.О.Федорова і
В.В. Володкіної, а оцінювали згідно з рекомендаціями ВООЗ (1971).

Структурно–функціональну резистентність емалі визначали за методикою
Л.І. Косаревої (1984). Водневий показник визначали за допомогою
іонометра ЕВ-74. Швидкість салівації визначали після забору ротової
рідини за співвідношенням кількості нестимульованої ротової рідини,
зібраної протягом 5 хвилин. В’язкість слини визначали за методикою,
запропонованою Т.Л. Редіновою (1986). Мінералізуючий потенціал ротової
рідини оцінювали за її мікрокристалізацією (П.А. Леус, 1977). Оцінку
мікрокристалізації проводили за Х.М. Сайфуліною, О.П. Поздєєвим (1990).

Для проведення параклінічного дослідження використовували пробу
Писарєва-Шиллера (йодне число Д. Свракова), визначали
папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (G. Parma, 1960), на тлі якого
проводили оцінку ефективності запропонованого лікувально профілактичного
комплексу (И.С. Мащенко, 2003); пародонтальний індекс (ПІ), (Russel,
1956) та індекс гінгівіту Silness-Loe (1967). Папілярний індекс
кровоточивості (РВІ) використовували для встановлення ступеню прояву
цього симптому (Т.М. Дунязина и соавт., 2001). Для встановлення
діагнозу використовували класифікацію хвороб пародонта, яка була
прийнята на XVI Пленумі Всесоюзного наукового товариства стоматологів
(1983).

Концентрацію кальцію в ротовій рідині визначали за методом Каракашова і
Вічева в модифікації В.К. Леонтьєва (1976); неорганічного фосфору –
методом Больца і Льюка в модифікації В.Д. Конвай, В.К. Леонтьєва, В.П.
Бризгаліної (1976); концентрацію магнію – за методикою О.Г. Архипової
(1988).

Вміст ТБК-активних продуктів визначали за методикою Ю.А. Володимирова і
А.І. Арчакова (1972), активність супероксиддисмутази (СОД) – за
методикою О.С. Брусова (1976), активність каталази – за методикою О.Г.
Архипової (1988).

Визначали вміст секреторного імуноглобуліну А (Mancini, 1965) та
активність лізоциму в ротовій рідині (В.Г. Дорофейчук, 1968).

Індекс колонізації клітин букального епітелію визначали за кількістю
адгезованих бактеріальних клітин на одному епітеліоциті (Н.П. Лукиных,
2000). Мікробіологічне дослідження складалося з виявлення та
ідентифікації мікроорганізмів з урахуванням критеріїв Берджі (1985) та з
використанням техніки їх аеробного й анаеробного культивування.
Кількісний склад мікрофлори зубного нальоту визначали за методикою
Гольда (1983). Статистичні дані обробляли за допомогою стандартних
програм, оцінювали за критерієм t Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. У онкогематологічних хворих
виявлені висока поширеність та інтенсивність каріозного процесу в
тимчасових і постійних зубах та його ускладнень на різних
клініко-гематологічних етапах. У дітей 5-6 років, хворих на ГЛЛ,
ураженість карієсом тимчасових зубів на першому огляді становила
76,40±10,20% (р8bdf? A Ae ^ ` b d – ? ? ? ????????48:>@Bbdf–??

?

^„`„A

^„`„A 5-15 років, хворих на ГЛЛ та ЛГМ, показала його задовільний та
незадовільний стан. Найгірші показники виявлені під час лікування ГЛЛ
та ЛГМ незалежно від віку дітей, що відповідали дуже поганому стану
гігієни. У період ремісії вони дещо покращувалися в порівнянні з другим
обстеженням хворих дітей, але були вірогідно вищими за показники
контрольної групи (рАННОТАЦИЯ Ващенко И.Ю. Клинико-лабораторное обоснование коррекции нарушений гомеостаза ротовой полости у детей с острым лимфобластным лейкозом и лимфогранулематозом. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Украинская медицинская стоматологическая академия МОЗ Украины. – Полтава, 2006. На основании проведенных клинико-лабораторных исследований выявлена высокая распространенность, интенсивность и частота осложнений кариозного процесса у детей 5-15 лет на фоне онкогематологических болезней. Распространенность кариеса временных зубов составила 93,30±6,80%, интенсивность - 3,90±0,42, а для постоянных зубов - 96,60±5,20% и 4,31±0,52 соответственно (в контрольной группе для постоянных зубов – 60,65±4,42% и 1,16±0,25, для временных зубов - 62,60±5,10% и 1,60±0,36 соответственно). Распространенность заболеваний пародонта у больных детей составила 92,0 - 96,60%. У больных детей был выявлен неудовлетворительный уровень гигиены полости рта во время всех обследований пациентов. Проведенные клинико-лабораторные исследования ротовой жидкости у больных острым лимфобластным лейкозом и лимфогранулематозом показали ухудшение её биофизических, биохимических, иммунологических показателей. Отмечается снижение содержания минеральных компонентов (кальция, магния, неорганического фосфора). Развитие и течение стоматологических заболеваний проходит на фоне усиления процессов перекисного окисления липидов и снижения активности антиоксидантных ферментов ротовой жидкости. У детей, больных гемобластозами и злокачественными лимфомами, отмечены существенные изменения в цепи факторов, обеспечивающих гуморальный иммунитет. После месячного курса полихимиотерапии зафиксированы наиболее низкие значения содержания секреторного иммуноглобулина А (0,11±0,007 г/л) и активности лизоцима (12,95±0,48%). Микробиологические исследования зубного налёта показали наличие в нем аэробно-анаэробно-грибковых ассоциаций, степень микробного обсеменения соответствовала от 104 до 107 КОЕ/мл. У онкогематологических больных на фоне развития и течения стоматологических заболеваний установлено снижение индекса колонизации буккального эпителия, что соответствовало его субкомпенсированному и декомпенсированному состоянию в полости рта. На основании проведенного клинико-лабораторного обследования пациентов с онкогематологическими заболеваниями был внедрен в практику лечебно-профилактический комплекс, который включает: санацию и обучение навыкам гигиены по уходу за полостью рта (применение зубной пасты “Лесной бальзам”, бальзама – ополаскивателя “Лесной бальзам”, мягких зубных щеток); для лечения болезней пародонта был предложен лечебный комплекс, включающий такие мероприятия: полоскание “Фитодентом”, аппликации на десна и слизистую оболочку полоти рта “Масла зародышей пшеницы”, местное применение таблеток “Лисобакта”, аппликации “Винилина”. Для повышения резистентности твердых тканей зубов во время стойкой ремиссии основного заболевания был рекомендован препарат “Кальцемин”. Внедренный лечебно-профилактический комплекс у больных детей обеспечил улучшение гигиенического уровня полости рта; способствовал нормализации биофизических, биохимических, иммунологических показателей, а также насыщению ротовой жидкости минеральными компонентами. Свидетельством позитивного влияния предложенного комплекса явилась редукция прироста кариеса через 1 год у больных острым лимфобластным лейкозом и лимфогранулематозом, что составило 46,15% и 53,80% соответствено. Эффективность лечебно-профилактического комплекса по индексу РМА у пациентов, которых обследовали в период стойкой ремиссии основной болезни, с острым лимфобластным лейкозом - 47,70%, а у детей с лимфогранулематозом - 48,10%. Ключевые слова: дети, кариес, болезни пародонта, острый лимфобластный лейкоз, лимфогранулематоз, профилактика, лечение. SUMMERY Vashchenko I.Yu. Clinical and laboratory grounds of correction oral cavity homeostasis in the children with acute lymphoblastic leukemia and lymphogranulomatosis.– Manuscript. Thesis for a Candidate of Medical Science Degree on the specialty 14.01.22 – stomatology. - Ukrainian Medical Stomatologycal Academy. – Poltava, 2006. Clinical and laboratory studing of stomatological status in oncohematologic patients aged 5–15 years has revealed high spreading of caries and parodontal diseases. It has been sound out direct dependence between the age of children, clinical-hematology stages of oncohematological diseases and spreading of stomatological disease. Course of caries and paradontal diseases is accompanied with changing for the worse biophysical, biochemical, immunological indeces. The decreasing of mineral components has been detected in as well. There was determined the significant intensification of lipid peroxide oxidation processes on the background of the decrease of antioxidant ferments activity. There was established disturbance of the specific and nonspecific immunity. There is a large amount pathogenic and conditional pathogenic microflora in plaque in children on the background of poor oral hygiene. The applying of the medical-preventive complex during treatment and the period of constant remission oncohematological diseases significantly increases the hygienic level, lowed the spreading of inflammatory processes in the paradontal tissue and improved clinical and laboratory finding of oral fluid. Caries reduction in a year in children with the acute lymphoblastic leukemia for 46,15% and on the children with the lymphogranulomatosis for 53,8%; treatment efficiency by the of PMA index consists in 47,7% and 48,1% accordingly. Key words: children, caries, paradontal diseases, acute lymphoblastic leukemia, lymphogranulomatosis, prophylaxis, treatment.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020