ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
Волошок Олена Вячеславівна
УДК 159.923:159.924.7
Психологічні особливості диспозиційної системи особистості у
функціонально неспроможній родині
19.00.05 – Соціальна психологія, психологія соціальної роботи
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівському національному університеті
імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Мар’єнко Борис Сергійович,
Львівський національний
університет
імені Івана Франка, МОН Украни,
професор кафедри психології.
Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор
Пірен Марія Іванівна,
Національна академія державного
управління при Президентові України,
професор кафедри політології;
кандидат психологічних наук, доцент
Бевз Галина Михайлівна,
Центральний інститут післядипломної
педагогічної освіти АПН України,
докторант кафедри педагогіки
вищої школи
та прикладної психології.
Провідна установа: Інститут соціальної та політичної психології АПН
України, лабораторія соціальної психології особистості.
Захист відбудеться “28” березня 2006 року об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім.
Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська,
2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.
Г.С.Костюка АПН України (01033, м.Київ-33, вул.Паньківська,2).
Автореферат розісланий “27” лютого 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
Г.О.Балл
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Суспільно-економічна криза в Україні останніх
років наклала свій відбиток на сім’ю, спричинила зниження її життєвого
рівня, вплинула на стабільність і виховну дієздатність. Спостерігається
зростання кількості функціонально неспроможних сімей, які внаслідок
об’єктивних та суб’єктивних чинників не можуть на даний момент
ефективно виконувати обов’язки, що передбачені відповідною сімейною
роллю по задоволенню потреб інших членів родини. Умови та особливості
виконання членами родини сімейних обов’язків в таких сім’ях не сприяють
повноцінній життєдіяльності сім’ї, що виявляється у повному або
частковому незадоволенні потреб у змінах та внутрішньому зростанні як
окремих членів родини, так і сім’ї в цілому. Умови порушення
функціонування сімейної системи створюють несприятливе підгрунтя для
розвитку особистості дитини, яка є членом функціонально неспроможної
родини.
В постанові Кабінету міністрів України від 15 вересня 1999 р. № 1697
“Про затвердження Національної програми патріотичного виховання
населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та
зміцнення моральних засад суспільства” підкреслюється необхідність
активізації роботи з функціонально неспроможними сім’ями з метою
виявлення дітей, які перебувають в особливо складних економічних і
морально-психологічних умовах.
З огляду на вище наведене особливо актуальним і важливим є вивчення
особливостей формування і змісту спрямованості особистості в контексті
функціонально неспроможної сім’ї.
Дана тема є розкритою частково у працях вітчизняних (Б.Воронович,
Н.Ю.Максимова, О.Я.Савченко, С.П.Тищенко) та закордонних психологів
(М.І.Буянов, Е.Г.Ейдеміллер, С.В.Ковальов, А.Адлер, К.Хорні, Е.Берн,
Л.Харт, В.Сатир). Зазначені автори описують вплив дисфункційної сім’ї на
формування потреб, інтересів, а також рис характеру дитини, рівня та
адекватності її самооцінки. Проте, проблема розкриття психологічного
змісту таких елементів спрямованості, як: соціальні установки, ціннісні
орієнтації та в цілому диспозиційна система особистості у молодшому
шкільному віці в умовах функціонально неспроможної сім’ї потребує
глибшого дослідження та подальшої розробки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
входить до комплексної теми кафедри психології Львівського Національного
університету імені Івана Франка НДР № 01034005918 „Розвиток особистості
в умовах становлення Української держави”.
Тему дисертації затверджено Вченою радою Львівського національного
університету імені Івана Франка (протокол №20/12 від 25.12.2002 року) та
узгоджено у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки
та психології в Україні (протокол № 8 від 29.10.2002 року).
Об’єкт дослідження становить сфера спрямованості особистості молодшого
школяра з нормально функціонуючої та функціонально неспроможної сім’ї.
Предметом дослідження є диспозиційна система особистості дитини
молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сім’ї, зокрема
узагальнені смислові установки, інтереси та ціннісні орієнтації.
Метою наукової роботи є розкриття психологічного змісту сфери смислових
соціальних установок, інтересів, ціннісних орієнтацій особистості в
контексті функціонально неспроможної сім’ї та окреслення шляхів
психокорекції порушень у формуванні диспозиційної системи особистості.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що диспозиційна система
особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної
сім’ї характеризується негативним спрямуванням і дисгармонійністю як у
межах окремих підсистем, так і системи в цілому; проте проведення
психокорекції викривлень у диспозиційній системі буде сприяти формуванню
позитивної “Я-концепції” та гармонізації міжособистісних відносин дитини
з функціонально неспроможної сім’ї.
Мета дослідження і гіпотеза зумовили такі завдання:
визначити роль складових частин диспозиційної системи, як елементів
спрямованості особистості та регуляторів її поведінки;
здійснити теоретичний аналіз соціально-психологічних чинників впливу на
диспозиційну систему особистості;
дослідити психологічний зміст диспозиційної системи особистості у
молодшому шкільному віці в умовах функціонально неспроможної та
нормально функціонуючої сім’ї;
виявити можливі відхилення у формуванні диспозиційної системи
особистості в контексті функціонально неспроможної сім’ї;
окреслити шляхи профілактики та психокорекції відхилень у диспозиційній
системі особистості дитини з функціонально неспроможної сім’ї та
визначити умови сприятливого її розвитку у молодшому шкільному віці.
Теоретико-методологічна основу дослідження становили: принцип розвитку
психіки, в якому об’єктивно виявляються та реалізуються детермінація
поведінки, зв’язок психіки та діяльності (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв,
С.Д.Максименко, С.Р.Рубінштейн); принцип детермінізму, який пов’язаний з
розкриттям провідної ролі соціокультурного чинника у формуванні
особистості (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, В.М.Мясіщев, К.Хорні),
концепції диспозиційної регуляції поведінки особистості (Д.Узнадзе,
В.Ядов, Г.Олпорт); погляди психологів, які виділяли провідною
характеристикою особистості – спрямованість (А.Адлер, Л.І.Божович,
А.Н.Леонтьєв, В.Мясіщев, К.К.Платонов); системний підхід до аналізу
сім’ї (Л.Берталанфі, О.Бодальов, В.Столін, С.Ковальов, В.Сатір).
Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми на базі літературних
джерел з обраної проблематики; аналіз, порівняння, узагальнення та
систематизація емпіричних даних; діагностичні методи (метод експертних
оцінок, опитування, тестування, метод аналізу процесу та продуктів
творчої діяльності), статистичні методи обробки даних (рангова
кореляція, кластерний, факторний та дисперсійний аналіз) .
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
уточнено поняття “функціонально неспроможна родина”, визначено критерії
розрізнення нормально функціонуючої та функціонально неспроможної сім’ї,
висвітлена психологічна характеристика останньої;
розкрито особливості змістової сторони диспозиційної системи особистості
(сфери смислових установок, інтересів та ціннісних орієнтацій) в
контексті функціонально неспроможної сім’ї;
окреслено теоретико-методичні засади організації психопрофілактичної,
психокорекційної роботи та розроблено програму тренінгу особистісного
зростання для дітей молодшого шкільного віку з функціонально
неспроможних родин.
Теоретичне значення роботи полягає у висвітленні ролі та місця
диспозиційної системи у структурі особистості та діяльності молодшого
школяра. Результати дослідження розширюють систему знань щодо
особливостей формування та змісту диспозиційної системи особистості в
контексті функціонально неспроможної сім’ї, поглиблюють розуміння
сутності функціонально неспроможної родини та її психотравмуючого впливу
на змістові характеристики диспозицій особистості дитини у молодшому
шкільному віці.
Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації можуть
бути використані для поглиблення змісту та розширення програми таких
дисциплін як: “Психологія сім’ї”, “Сімейне консультування”, “Соціальна
психологія”, “Загальна психологія”, які включені у програму вивчення для
студентів психологічних відділень ВНЗ України. Результати
експериментального дослідження диспозиційної системи дітей з
функціонально неспроможних сімей і запропонована програма
соціально-психологічного тренінгу особистісного зростання дітей
молодшого шкільного віку з даного типу сім’ї можуть бути використані для
професійної підготовки студентів, вдосконалення роботи шкільних
психологів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних
працівників.
Особистий внесок автора дослідження полягає у побудові та апробації
емпіричної моделі дослідження, зборі та опрацюванні експериментальних
даних, розробці психологічних ознак функціонально неспроможної сім’ї, у
створенні та апробації програми тренінгу, спрямованого на психокорекцію
порушень у формуванні диспозиційної системи особистості дитини молодшого
шкільного віку з функціонально неспроможної сім’ї.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалась
обґрунтованістю вихідних теоретико-методологічних позицій, застосуванням
апробованого методичного інструментарію, проведенням якісного та
кількісного аналізу експериментальних даних засобами спеціалізованої
статистичної програми STATISTICA.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри
психології Львівського національного університету імені Івана Франка, на
всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Духовне відродження –
як основа стратегії сталого розвитку України”, (Львів, 1999), “Проблеми
девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Київ, 2002),
“Психологічні проблеми на шляху від зовнішньої до внутрішньої свободи”
(Львів, 2002); на міжнародних наукових конференціях: “Психологія
Львівсько-Варшавська” (Варшава, 2000), “Проблема особистості в сучасній
науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2001), “Ломоносов”
(Москва, 2002), “Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації”
(Львів, 2003), “Теорія і практика допомоги особистості в психологічному
консультуванні і психотерапії” (Київ, 2005).
Впровадження наукових результатів у практику здійснене при розробці
методичних вказівок психологу щодо проведення психокорекційної роботи з
дітьми молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних сімей в
загальноосвітній середній школі першого ступеню “Світанок” м.Львова, а
також при викладанні спецкурсу “Тренінг батьківської ефективності”,
“Сімейне консультування” та “Психологія сім’ї” для студентів
психологічного відділення філософського факультету Львівського
національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Зміст дисертаційного дослідження відображений у 12 наукових
працях, з них 4 публікації у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел (їх налічується 202).
Робота викладена на 202 сторінках, містить 37 рисунків, 10 таблиць та
7 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначені
об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження, описаний інструментарій
дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення
отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження
результатів дослідження.
Перший розділ – “Проблема розвитку диспозиційної системи особистості
у сімейному середовищі” присвячений теоретичному аналізу детермінант
розвитку та особливостей формування диспозиційної системи особистості у
соціальному середовищі. Розкривається психологічний зміст понять
“диспозиція” та “диспозиційна система”, визначається роль диспозиційної
системи у психічній регуляції соціальної поведінки та діяльності
особистості.
У розділі розглядаються різні підходи зарубіжної психологічної науки
до розуміння поняття диспозиції (Г.Олпорт, Р.Кеттел, Л.Фестінгер,
В.Ядов, Д.Узнадзе та інші), а також аналізуються погляди вітчизняних
психологів щодо формування та психологічного змісту установок і
ціннісних орієнтацій як важливих елементів спрямованості особистості
(Л.А.Аза, М.Й.Боришевський, Г.Н.Палюх, А.О.Ручка, І.П.Товпінець).
Диспозиційна система особистості є цілісним і динамічним утворенням, що
має чітко окреслену структуру. За В.А.Ядовим, психічна регуляція
соціальної поведінки та діяльності особистості відбувається через
функціонування елементарних фіксованих установок, соціальних та базових
установок (спрямованість інтересів), а також завдяки ціннісним
орієнтаціям особистості.
Особлива увага в дисертації приділяється аналізу соціального середовища
як провідного чинника розвитку спрямованості особистості. Наводиться
перелік основних показників, що визначають перевагу батьківської сім’ї
перед іншими агентами соціалізації особистості. Функціонально
неспроможні сім’ї внаслідок певних об’єктивних чинників (важка хронічна
хвороба, тривала відсутність одного з членів сім’ї з причин позбавлення
волі, роботи в іншому місці, розлучення тощо), а також суб’єктивних
(особистісна незрілість, неготовність до подружнього і сімейного життя)
не є спроможні на даний момент ефективно виконувати певні обов’язки,
передбачені відповідною сімейною роллю по задоволенню потреб інших
членів родини.
До характерних психологічних ознак функціонально неспроможної родини, на
нашу думку, слід віднести: 1) відсутність або значне порушення
функціонування принаймні одного елемента в системі сімейних взаємин: а)
мети (неадекватність цілепокладання – невідповідність мети дорослих
членів родини призначенню сімейної системи); б) порядку функціонування
(дезорганізація сімейних зв’язків, що виявляється у відсутності
адекватного розподілу сімейних ролей, неузгодженості цілей та правил у
функціонуванні сім’ї як цілісної системи, у домінуванні антагонізму або
конкуренції у сімейних відносинах, у ліберальному, авторитарному або
невизначеному стилі виховання, у розподілі інформаційних потоків –
закритість або поверхневість інформаційного та інтерактивного
компонентів спілкування); в) енергетики системи (брак активності,
спрямованої на задоволення потреб інших членів родини, відсутність
спрямованості на розвиток сім’ї і відповідно неготовність до змін як у
житті кожного окремого члена родини, так і сім’ї в цілому); 2) низька
якість функціонування родини аж до повного невиконання сімейних
обов’язків членами родини і, відповідно, незадоволення їх основних
потреб.
Функціонально неспроможна сім’я створює несприятливі умови для
різнобічного гармонійного розвитку особистості, в тому числі в плані
формування її диспозиційної системи. Незадоволення основних життєвих
потреб дитини у функціонально неспроможній родині може спрямувати її
активність у бік антисоціального середовища, в якому дитина досягне
необхідного рівня внутрішнього комфорту.
Найбільший вплив на становлення та психологічний зміст диспозиційної
системи особистості молодої людини відіграє психологічна структура
сім’ї: особливості сімейної комунікації, стилі виховання, психологічний
мікроклімат родини, кількість членів родини та сиблінгова позиція.
Визначається та аналізується взаємозв’язок між стилем сімейного
виховання, психологічним мікрокліматом в родині й змістом та
спрямованістю соціальних установок, моральними ідеалами, інтересами
дитини; між батьківським ставленням і формуванням ставлення дитини до
самої себе, до своїх потреб, інтересів, прагнень; між особливостями
міжособистісної комунікації в родині й установками щодо оточуючих людей,
власного майбутнього і т.п.
У тексті дисертації наведений аналіз змістової сторони диспозиційної
системи особистості у молодшому шкільному віці в умовах дисфункційної та
частково у контексті функціонально неспроможної сім’ї. Розглядаються
вікові особливості соціальної перцепції, що відображають психологічний
зміст соціальних установок особистості. За С.Ковальовим, діти молодшого
шкільного віку сприймають своїх батьків як взірець і приклад для
наслідування. Представник диспозиційного напрямку в психології Г.Олпорт
вважає, що дитина ще не довіряє собі настільки, щоби бути морально
незалежною, скоріше вона догматично вважає, що її сім’я, релігія завжди
праві.
Проаналізувавши праці Г.Хоментаускаса, присвячені особливостям
соціальної перцепції дитини у колі сім’ї, ми дійшли висновку, що для
дітей з сімей з несприятлвивим психологічним мікрокліматом є властивими
три установки: 1) мене потребують і люблять, а ви існуєте заради мене;
2) мене не люблять, але я від усієї душі прагну наблизитися до вас; 3)
мене не потребують і не люблять, залиште мене у спокої. Дослідження
Г.Хоментаускаса дозволяють зробити висновок, що для сімей, в яких у
дитини домінує установка “мене люблять і потребують, а батьки живуть
заради мене”, є властивою гіперопіка у системі виховання. Установка,
коли дитина усвідомлює, що її не люблять, але вона намагається завоювати
любов батьків є властивою для проблемних дітей. І остання, найбільш
негативна установка дитини щодо себе і батьків: “Мене не потребують і не
люблять, залиште мене у спокої” проявляється тоді, коли панує
занедбаність у вихованні, деколи жорстоке ставлення до дитини.
У роботі розглядаються різні психологічні підходи щодо особливостей
формування та змісту інтересів та ціннісних орієнтацій особистості
(А.Маслоу, К.Хорні та інших). Для дітей з дисфункційних та функціонально
неспроможних сімей характерні несприятливі особливості розвитку
спрямованості, пов’язані із незадоволеними соціальними потребами
(потреби у прийнятті та повазі). Зокрема, згідно К.Хорні, у поведінці
дітей з таких сімей виявляються різноманітні невротичні тенденції –
стратегії оптимізації міжособистісних стосунків.
Як підтвердили дослідження К.Журби, В.А.Горшкова, на виховання
духовних інтересів та ідеалів сучасної української сім’ї негативно
впливають падіння життєвого рівня, руйнування моралі. Значні зміни
спостерігаються в ієрархії сучасної системи батьківських цінностей: на
перше місце у вихованні дитини висувається прагматичність та прагнення
до успіху. Часто саме батьки і засоби масової інформації подають дітям
приклади меркантильності, агресивності та насильства. Водночас, такі
особистісні якості, як доброта, вміння співчувати й допомагати іншим,
набувають у вихованні меншого значення. Особливо така ситуація властива
сім’ям дисфункційним, в яких батьки не в змозі віддавати достатньо часу
дітям для задоволення потреби останніх у духовному та культурному
спілкуванні. Поведінка дітей з таких сімей характеризується зниженим
рівнем навчальної мотивації, спрямуванням активності дитини до
самоствердження через антисоціальні вчинки, залучення до алкоголю та
тютюнопаління.
Отже, умови виховання дітей у дисфункційних та функціонально
неспроможних сім’ях створюють несприятливе підгрунтя для розвитку
диспозиційної системи особистості дитини. Переважна більшість таких
дітей у процесі сімейної соціалізації засвоює викривлені моделі
поведінки, у яких відображаються домінування матеріальних орієнтацій над
духовними, незбалансованість і переважання індивідуалістичних цінностей
над груповими, сімейними. Крім того, незадоволені у сімейному контексті
потреби дітей стимулюють їх активність на пошук сприятливого середовища
(яким найчастіше виступає антисоціальне угруповування) для реалізації
власних домінуючих потреб.
У другому розділі – “ HYPERLINK \l “_Toc90557271” Особливості
диспозиційної системи особистості дитини молодшого шкільного віку з
функціонально неспроможної сім’ї” наведений опис процедури та
результатів емпіричного дослідження психологічного змісту диспозиційної
системи особистості дитини в контексті функціонально неспроможної та
нормально функціонуючої родини. Детально розглянуто структуру
дослідження, охарактеризовані основні його етапи та методи.
Емпіричне дослідження складалось з трьох етапів: підготовчого, основного
і завершального. Для проведення емпіричної частини дисертаційного
дослідження була підготовлена вибірка дітей молодшого шкільного віку. В
експериментальну групу входили діти з функціонально неспроможних сімей,
а контрольну – діти з нормально функціонуючих родин. Обсяг вибірки в
цілому становив 120 осіб, для кожної окремої групи – 60 дітей.
Досліджуваними виступили учні других-третіх класів середньої
загальноосвітньої школи 1 ступеню “Світанок” й СШ № 60 м.Львова.
Інтерпретація отриманих результатів передбачала: 1) аналіз узагальнених
смислових установок, інтересів та ціннісних орієнтацій; 2) аналіз сфери
міжособистісних стосунків та особливостей сприймання сімейної ситуації.
Порівняльний аналіз сфери узагальнених смислових установок дітей з
функціонально неспроможних і нормально функціонуючих родин свідчить про
відмінності у даній сфері. Насамперед дані відмінності стосуються таких
сфер установочного поля як: “навчання”, “школа” і установок у сфері
“я”. У дітей з функціонально неспроможних родин у вищезазначених сферах
спостерігаються негативні установки на відміну від установок дітей з
нормально функціонуючих родин.
Поза школою, тобто на вулиці діти з функціонально неспроможних родин
відчувають себе більш компетентними і впевненими серед ровесників, а
тому більш позитивно налаштованими, ніж перебуваючи у школі, де існує
конкуренція, жорсткі вимоги щодо рівня освіченості, наявності необхідних
практичних вмінь та навичок дітей. Але, попри негативне ставлення
більшості дітей до даних сфер, категорії “навчання”, “школа”, “я” а
також “майбутнє” виявились найбільш значущими для дітей даної групи.
Різниця в установочних полях досліджених категорій дітей полягає
передусім у зв’язку сфер “навчання” і “школа” з іншими сферами. Так, у
дітей з нормально функціонуючих родин смислові установки в даних сферах
безпосередньо пов’язані з виховним впливом сім’ї, проте вище наведені
установочні поля дітей з функціонально неспроможних сімей більше
пов’язуються з майбутнім, ніж з сім’єю. Суттєві відмінності виявляються
у такій сфері установочного поля, як “я”. Для дітей з нормально
функціонуючих родин сфера “я” має безпосередній взаємозв’язок із сферами
“майбутнє” і “люди”. Майже всі установочні поля взаємопов’язані між
собою, є відкритими до взаємовпливів і проникнення одної сфери в другу і
навпаки. Для дітей з функціонально неспроможних сімей властива
відокремленість сфери “ровесники” від сфери “я”, тобто установочні поля
в даних сферах функціонують часто незалежно один від одного і невідкриті
до взаємовпливів однієї сфери в другу і навпаки. Установочне поле у
сфері “я” лише пов’язано із впливом сім’ї, що в умовах несприятливого
психологічного мікроклімату в родині негативно позначається на
формуванні смислових установок дітей у даній сфері.
Аналіз загального установочного поля для дітей як з функціонально
неспроможних (ФН), так і з нормально функціонуючих (Н) сімей показує
чітку диференціацію та відмежованість установочних полів двох категорій
дітей (рис.1).
Установочні поля дітей з функціонально неспроможних сімей корелюють між
собою і виділяються в окремий фактор, що свідчить про їхню відмінність
від аналогічних полів дітей з нормально функціонуючих родин. Провідним
критерієм відмінностей соціальних установок досліджуваних дітей виступає
тип сім’ї.
Результати дослідження системи узагальнених смислових установок
свідчать про закритість, негнучкість сфери смислових установок дітей з
функціонально неспроможних родин, внутрішній конфлікт між бажанням
реалізувати себе у сфері навчання, досягнути шкільних успіхів і
невисокою імовірністю реалізувати задумане. Причинами такого конфлікту
виступають прогалини у системі виховання дитини, що породжує виникнення
у останньої негативних смислових установок у даній галузі й несприятливо
впливає на формування її “Я-концепції”.
Аналіз результатів дослідження шкільних інтересів дітей з обох типів
сімей свідчить про спрямованість на зовнішні атрибути учіння – оцінки та
на спілкування у дітей з функціонально неспроможних сімей і
спрямованість на процес учіння і лише в другу чергу на оцінки – у дітей
з нормально функціонуючих родин (табл.1).
Щодо позанавчальних інтересів, то більша половина опитаних дітей з
нормально функціонуючих родин віддає перевагу активному відпочинку
(52%). Для дітей з функціонально неспроможних сімей характерною є
розкиданість та суперечливість інтересів, низький рівень шкільної
мотивації. Позанавчальні інтереси дітей з даних сімей спрямовані в
більшості на спонтанний і/або пасивний відпочинок (63%). Звужений
діапазон сталих позанавчальних інтересів дітей з функціонально
неспроможних родин є одним з наслідків слабкої організації дозвілля,
гіпоопіки дітей з даної категорії сімей.
Факторний аналіз сфери ціннісних орієнтацій дітей з функціонально
неспроможних родин показав, що найзначущими виявилися такі ролі, як:
“модник”, “радник”, “помічник” і “силач”. Такий вибір, на нашу думку,
зумовлений великим фізичним і психічним навантаженням,
відповідальністю, яку несуть діти з даних сімей, а особливо дівчата. Як
зазначалось вище, діти з функціонально неспроможних сімей часто
заміняють та виконують ролі батьків у вихованні інших членів сім’ї,
беруть на себе більше обов’язків при веденні домашнього господарства і
т.п. Відповідно таке навантаження є неадекватним віку дитини і потребує
значних затрат енергії та часу. Іншим поясненням вибору даної ролі може
бути прагнення до самоствердження себе у колективі ровесників через
прояв фізичної сили, оскільки у більшості дітей з функціонально
неспроможних сімей спостерігаються низький рівень успішності з
навчальних дисциплін і тому, такі діти часто не можуть завоювати
авторитет серед однокласників успіхами у навчанні, тобто ефективно
виявити свої розумові здібності.
?
,??>
ue
j?†
oooooooooocUUIIIIIIIA
? iiissI?¦¦¦¦¦’†z
ue
&
&
:„Ae‰A?B–iUUOIOEE?E E””
‘тті, спілкуванні з близькими людьми та ровесниками надають останньому
важливу роль у своєму житті. У таких дітей частіше, ніж у дітей з
нормально функціонуючих родин виникають проблеми із здоров’ям, як
фізичним так і психічним, оскільки несприятливий психологічний
мікроклімат у сім’ї, низький рівень життя негативно впливають на
здоров’я дитини і на розвиток її особистості в цілому.
Результати дослідження ціннісних орієнтацій дітей з нормально
функціонуючих сімей засвдічили визначеність та ясніть в системі основних
життєвих цінностей останніх. Майже половина опитаних дітей прагне
спрямовувати власну діяльність на використання своїх здібностей і
творчого потенціалу в улюблену справу у майбутньому (45%). Для дітей з
даного типу сімей також виявились важливими цінності матеріального
благополуччя і щасливого сімейного життя, проте вони не є домінуючими.
Отримані дані особливостей сприймання сімейної ситуації, а також сфери
міжособистісних стосунків дітей з функціонально неспроможних родин
свідчать про важливе значення матері, яка відіграє домінуючу роль у
формуванні особистості, у задоволенні її основних фізичних та соціальних
потреб. Несприятлива сімейна ситуація призводить до того, що лише
незначна кількість дітей з таких родин сприймає і виділяє батьків, як
пару. Найчастіше мати і батько сприймаються диференційовано та
відокремлено один від одного. Діти з нормально функціонуючих родин
сприймають мати і батька разом, що зумовлено наявністю близького
емоційного і фізичного контакту з обома батьками. Вчитель, не відіграє
значної ролі у задоволенні важливих соціальних потреб дитини. Така
ситуація, імовірно пов’язана з девальвацією традиційних цінностей, що
залежить від кризи у суспільстві.
Якісний аналіз результатів особливостей соціальної перцепціїї членів
родини за проективним тестом “Кінетичний малюнок сім’ї” свідчить про
наявність у малюнках дітей з функціонально неспроможних сімей ознак
порушення функціонування сім’ї: кожен член сім’ї займається власною
справою, незалежною від інших; часто члени сім’ї є штучно ізольовані
один від одного за допомогою меблів або відокремлюючої лінії. Такі умови
функціонування та особливості сприймання дітьми сім’ї створюють
перешкоди для задоволення потреби дитини у прийнятті, любові,
спілкуванні з іншими членами родини, а деколи, навіть і власної безпеки,
що створює підґрунтя до виникнення й формування негативних соціальних
установок. У малюнках дітей простежується незадоволення сімейною
ситуацією, собою, імовірні конфліктні ситуації у родині: відсутність
деяких членів сім’ї, ізоляція окремих фігур, відсутність автора. У
процесі обробки результатів тесту були виявлені малюнки дітей з
функціонально неспроможних родин, на яких була зображена бажана сімейна
ситуація (повний склад сім’ї, спільна діяльність членів родини), що
пояснюється механізмом психологічного захисту від травмуючого впливу
несприятливої сімейної ситуації.
Статистична обробка даних тесту “Кінетичний малюнок сім’ї” засвідчує
значимість симптомокомплексу “Сприятлива сімейна ситуація” для дітей як
з функціонально неспроможних, так і з нормально функціонуючих сімей. У
сфері сімейних відносин для дітей з функціонально неспроможних сімей
вагомою також виявилась “конфліктність”, що підтверджується факторним і
кластерним аналізом і є свідченням реальних умов сімейного середовища, в
яких перебуває дитина. Дані кластерного аналізу показують, що
симптомокомплекси “ворожість у сімейній ситуації” і “тривожність”
об’єднуються в одну групу, яка пов’язана з “почуттям меншовартості”.
Тобто, конфліктна сімейна ситуація сприяє виникненню цього почуття, що
провокує ситуативну тривожність у дитини, яка не відчуває безпеки у колі
сім’ї. Тривале переживання страху і тривоги спричиняє появу захисних
поведінкових стратегій, що виявляється в орієнтації від та проти людей
(за К.Хорні), а саме у ворожому ставленні до останніх. Отже, отримані
результати емпіричного дослідження підтверджують концепцію базальної
тривоги К.Хорні.
У третьому розділі “Шляхи та методи психокорекції дітей з
функціонально неспроможних сімей” окреслено теоретико-методичні засади
організації психопрофілактичної та психокорекційної діяльності
психологічної служби освітніх закладів з дітьми та дорослими членами
функціонально неспроможних родин, а також описано формуючий експеримент,
спрямований на визначення ступеня впливу запропонованої та проведеної
тренінгової програми на розвиток диспозицій та уявлень індивіда про
себе.
Розроблений нами проект соціально-психологічного тренінгу
психопрофілактики та корекції порушень у формуванні диспозиційної
системи особистості містить такі блоки: 1) корекційно-розвивальні
психологічні заходи з метою гармонійного особистісного розвитку членів
функціонально неспроможних сімей (як дітей, так і дорослих); 2)
психокорекційні заходи з метою ефективної міжособистісної взаємодії в
системі “батьки – дитина – батьки”, розвитку сім’ї як цілісної системи;
3) психокорекційні заходи з метою ефективної міжособистісної взаємодії в
системі “ровесники – дитина – ровесники”, удосконалення
освітньо-виховної роботи з класом. Специфічною метою профілактичної та
психокорекційної роботи з членами функціонально неспроможних сімей є
запобігання закріпленню та зміна негативних соціальних установок, які
сприяють формуванню дезадаптивних форм поведінки і супроводжують
невротичний стиль життя особистості.
Результати нашого емпіричного дослідження засвідчують, що найбільше
піддається психотравматичному впливу сфера соціальних установок дитини
щодо себе та щодо ровесників. Отже, завданнями соціально-психологічного
тренінгу з особистісного розвитку дитини з функціонально неспроможної
сім’ї є: виявлення та усвідомлення дітьми негативного спрямування
установок у системах „Я” та „ровесники”; набуття знань про наслідки
негативної „Я-концепції”; формування позитивного мислення дитини,
реконструкція негативних соціальних установок на позитивні; набуття
навичок самоаналізу та саморегуляції емоційної сфери особистості;
відпрацювання та закріплення ефективних моделей поведінки дитини у
шкільному та позашкільному середовищі.
В межах проекту запропоновано програму тренінгу особистісного зростання
для дітей молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних родин.
Метою тренінгу особистісного зростання є сприяння формуванню позитивної
“Я-концепції” та гармонізації міжособистісних стосунків дитини з
функціонально неспроможної родини. Досягнення даної мети відбувається
шляхом формування у дитини навичок самоаналізу когнітивно-поведінкової
сфери та через експериментальне створення психологом ситуацій, в яких
виявляються позитивні якості особистості дитини та нею переживається
успіх. Визначення ефективності тренінгу особистісного зростання дітей з
функціонально неспроможних сімей передбачало проведення формуючого
експерименту, який містить у своїй організаційній структурі систему
діагностичних процедур і програму формуючих впливів.
Експериментальну групу, як і контрольну склали діти молодшого шкільного
віку з функціонально неспроможних сімей у кількості 28 чоловік, по 14
осіб у кожній групі. Учасники обох груп є учнями третіх-четвертих класів
початкової школи “Світанок”, Залізничного району, м.Львова. До
особистісних характеристик учасників експериментальної та контрольної
груп, які підлягали вимірюванню перед початком та в кінці тренінгу,
належали: 1) смислові соціальні установки індивіда щодо себе,
ровесників та членів родини; 2) рівень самооцінки; 3) особливості
соціальної перцепції.
Після втілення тренінгової програми соціальні установки дітей з
експериментальної групи щодо себе та до ровесників набули в цілому
позитивної спрямованості (у 79% та 86% відповідно). На рис.2 показано
динаміку установочного поля в сфері “Я” дітей з експериментальної групи
до
(Я1) і після (Я2) тренінгу.
Ці зрушення позначились на рівні самооцінки, яка стала вищою (у 86%
дітей) порівняно з попереднім її рівнем, тобто до початку тренінгу.
Аналіз динаміки суб’єктивного сприйняття сімейної ситуації в
контрольній групі дозволяє стверджувати, що після проведення другого
вимірювання, порівняно з експериментальною не спостерігається чіткої
тенденції до позитивних змін за більшістю оціночних критеріїв (табл.2).
В експериментальній ж групі можна спостерігати чітку спрямованість змін
у позитивну сторону після другого вимірювання за всіма оціночними
шкалами. Яскраво спостерігається динаміка змін у сприйманні дітьми
емоційних контактів у колі сім’ї (знизилась негативна їх оцінка на 35%
порівняно з відсутністю змін в контрольній групі), а також за такими
параметрами, як ворожість (зникла в експериментальній групі, а в
контрольній – зросла на 7%) та сприятлива сімейна ситуація (зросла на
29% і знизилась на 14% відповідно).
Вище наведений аналіз результатів замірів проведених до початку і після
завершення тренінгу в обох групах дітей з функціонально неспроможних
сімей свідчить про ефективність проведення психокорекційної роботи,
спрямованої на зміну установок по відношенню до себе, ровесників та
частково до сімейної ситуації. Отримані результати розвивальної частини
дослідження підтвердили обґрунтованість висуненої гіпотези щодо
зростання позитивного ставлення до себе (установки, самооцінка) та до
ровесників у дітей – учасників експериментальної групи.
ВИСНОВКИ
Диспозиційна система особистості є цілісним і динамічним психічним
утворенням, яке належить до такого важливого блоку у структурі
особистості як спрямованість. Головна функція диспозиційної системи –
психічна регуляція поведінки суб’єкта в соціальному середовищі. Суттєве
значення для регуляції дій та вчинків людини у певній соціальній сфері
займають фіксовані та базові соціальні установки. Ціннісні орієнтації
особистості, які посідають найвищий щабель в ієрархічній структурі
диспозиційної системи особистості, визначають соціальну поведінку та
діяльність особистості в цілому.
Сімейне середовище здійснює найвагоміший вплив на процес становлення
диспозиційної системи, на закріплення певних змістових її характеристик,
особливо у період дитинства. У молодшому шкільному віці сімейна
соціалізація триває і опосередковує вплив інших соціальних інститутів,
що беруть участь у формуванні особистості дитини.
Функціонально неспроможна сім’я створює несприятливі умови для
формування диспозиційної системи особистості. Викривлений психологічний
зміст диспозиційної системи особистості перешкоджає формуванню
адекватної самооцінки та побудові гармонійних відносин з оточуючими
людьми, спрямовує активність дитини переважно в антисоціальне
середовище. Отже, постає потреба у своєчасній діагностиці відхилень та
проведенні відповідних психокорекційних заходів.
Розкрито психологічний зміст диспозиційної системи особистості у
молодшому шкільному віці в контексті функціонально неспроможної та
нормально функціонуючої сім’ї.
Встановлено, що загальна характеристика установочних полів дітей
молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних родин має
негативне спрямування. Передусім це стосується соціальних установок щодо
себе, ровесників, інших людей, а також меншою мірою – школи та
навчання. Дітям з даного типу сімей властива відокремленість установок у
сферах “ровесники” та “Я”. Установочне поле у сфері “Я” пов’язано лише
із впливом сім’ї, що в умовах несприятливого психологічного мікроклімату
в родині негативно позначається на формуванні смислових установок дітей
щодо себе. Найбільш позитивні узагальнені смислові установки дітей з
функціонально неспроможних родин стосуються сім’ї та власного
майбутнього, що підтверджує нашу гіпотезу.
З’ясовано, що соціальні смислові установки дітей з функціонально
неспроможних сімей характеризуються закритістю та ригідністю щодо
проникнення позитивних впливів зі шкільного середовища. Це в свою чергу
пов’язано з внутрішнім конфліктом між бажанням реалізувати себе у сфері
навчання, досягнути шкільних успіхів і невисокою імовірністю реалізувати
це, через прогалини у системі виховання та навчання дитини, що породжує
виникнення в останньої негативних смислових установок щодо себе.
5. Встановлено, що діти з функціонально неспроможних сімей сприймають
батьків окремо, а не як шлюбну пару, що пов’язано з особливостями
виховання дітей у неповній або формально повній сім’ї. Діти з даних
сімей надають великого значення ролі брата або сестри у функціонуванні
сім’ї, що пов’язано з більш близькими емоційними стосунками дітей з
останніми. Інші члени родини, наприклад, бабуся, дідусь, а також особа
вчителя не сприймаються більшістю дітей з обох видів сімей, як особливо
значимі люди, що пов’язано з відсутністю близьких емоційних контактів і,
відповідно, важкістю виникнення прихильності та прив’язаності до них.
6. Виявлено, що більшість дітей з функціонально неспроможних родин
сприймають сімейну ситуацію як конфліктну, відчувають ворожість від
членів родини. Дітям з даного типу сім’ї властиве почуття меншовартості.
Як показав аналіз малюнків дітей з нормально функціонуючих родин,
останні сприймають сімейну ситуацію, як сприятливу. Водночас з’ясовано,
що сприятлива сімейна ситуація є бажаною для дітей з обох типів сімей.
7. Встановлено, що сфера навчальних та позанавчальних інтересів дітей
молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних сімей
характеризується вузьким діапазоном, спрямованістю на спілкування.
Переважна більшість дітей з даного виду сімей не мають стійких
захоплень, улюблених занять, характеризується бідністю змістової сторони
інтересів. Навчальні інтереси пов’язані із зовнішніми ознаками
успішності – оцінками, що свідчить про поверхневість шкільної мотивації
учнів з даної категорії сімей. Позанавчальні інтереси дітей спрямовані
на спонтанний і/або пасивний відпочинок, до якого належить – проведення
вільного часу на вулиці серед однолітків, що може у майбутньому сприяти
виникненню асоціальних форм поведінки.
На відміну від дітей з функціонально неспроможних сімей, пріоритетним у
сфері навчальних інтересів дітей з нормально функціонуючих родин
виявився саме пізнавальний інтерес. Позанавчальні інтереси останніх
спрямовані на активний відпочинок, участь у різноманітних секціях чи
гуртках, наявність улюблених занять, хобі.
8. Виявлено відмінності в змістових характеристиках ціннісних
орієнтацій дітей молодшого шкільного віку з обох типів сімей. Для дітей
з функціонально неспроможних сімей в ієрархії життєвих цінностей
найбільше значення отримали цінності щасливого сімейного життя, цінності
відпочинку та розваг, а також матеріального благополуччя. Цілісна
система ціннісних орієнтацій дітей з функціонально неспроможних родин є
розгалуженою та нестійкою. Характерною особливістю дітей з даного виду
сімей є те, що як хлопці, так і дівчата дуже зацікавлені в набутті та
оволодінні ще однієї ролі – “силача”, що свідчить про домінування у
ціннісних орієнтаціях спрямованості на цінність фізичної сили, влади та
контролю над іншими; менша увага приділяється цінностям духовного світу
та власного культурного й освітнього розвитку.
Для дітей з нормально функціонуючих сімей також виявились важливими
цінності матеріального благополуччя і щасливого сімейного життя, проте
вони не є домінуючими. Переважна більшість дітей з даного типу сім’ї
прагне спрямовувати власну діяльність на використання своїх здібностей і
творчого потенціалу в улюблену справу у майбутньому.
9. Розроблено проект соціально-психологічного тренінгу психопрофілактики
та корекції порушень у формуванні диспозиційної системи особистості.
Проект передбачає застосування корекційних заходів з членами
функціонально неспроможної родини, а також з дітьми класу, в якому
навчається дитина з даного типу сім’ї. Це дозволить останній налагодити
взаємовідносини з ровесниками та змінити уявлення про свій статус в
класному колективі. В межах проекту, запропоновано й апробовано тренінг
особистісного зростання дитини молодшого шкільного віку з функціонально
неспроможної сім’ї. Метою тренінгу є сприяння формуванню позитивної
“Я-концепції” особистості та гармонізація міжособистісних стосунків
шляхом зміни негативних соціальних установок дитини.
10. Аналіз результатів формуючого експерименту засвідчив ефективність
проведення психокорекційної роботи з дітьми з функціонально неспроможних
сімей. Встановлено, що соціальні установки дітей з експериментальної
групи щодо себе та щодо ровесників набули в цілому позитивної
спрямованості (у 79% та 86% відповідно). Це позначилось на рівні
самооцінки, яка стала вищою (у 86% дітей) порівняно з попереднім її
рівнем.
11. Розкрито динаміку змін у сприйманні дітьми емоційних контактів у
колі сім’ї. Констатовано, зокрема, зниження негативного їх оцінювання
членами експериментальної групи. Набуття навичок самоаналізу, розвиток
позитивного мислення в учасників тренінгу призвели до зниження в
останніх упередженості, агресивності та негативного сприйняття оточуючих
людей. Тренінг сприяв також удосконаленню комунікативних навичок,
формуванню доброзичливості й толерантності у дітей.
12. З’ясовано, що формування гармонійної несуперечливої диспозиційної
системи особистості є наслідком позитивного функціонування сімейної
системи й успішної реалізації навчально-виховних впливів як сім’ї, так і
інших соціальних інститутів. Звичайно, повний склад сім’ї, достатній
матеріальний та соціально-економічний статус батьків є чинниками, які
опосередковано, але сприятливо впливають на гармонійний та різнобічний
розвиток особистості, в тому числі її диспозиційної системи. Наявність
високого рівня психолого-педагогічної культури батьків, їх морального та
освітнього розвитку, демократичного стилю виховання сприятимуть
успішному формуванню та високому рівню змістової сторони диспозиційної
системи особистості дитини. В рамках школи, це, серед іншого, –
проведення профілактичних та корекційно-розвивальних заходів
психологічною службою освітнього закладу.
Серед перспектив подальших досліджень з даної теми вважаємо
доцільним диференційоване та поглиблене вивчення диспозиційної системи
дітей молодшого шкільного віку з таких типів функціонально неспроможних
сімей як сім’ї трудових мігрантів, сім’ї з наркотичною та алкогольною
залежністю, психічними розладами членів родини. Важливими є також
дослідження психологічних механізмів регуляції соціальної поведінки
особистості в контексті функціонально неспроможної сім’ї в інші вікові
періоди.
Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях:
Ноздріна О.В. Ціннісні орієнтації особистості: шляхи та способи їх
формування в умовах трансформації суспільства // Педагогіка і психологія
професійної освіти. – 2000. – № 1. – С. 228–234.
Ноздріна О.В. Ціннісні орієнтації особистості в структурі її діяльності
// Вісник Львівського Університету. Зб. наук. пр. Серія: Філософські
науки. Випуск. 2. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,
2000. – С. 300–308.
Ноздріна О.В. Порушення функціонування сім’ї як сучасна соціально-
психологічна проблема в Україні // Вісник Львівського Університету Зб.
наук. пр. Серія: Філософські науки. Вип. 3. – Львів: Видавничий центр
ЛНУ імені Івана Франка, 2001. – С. 425–432.
Волошок О.В. Особливості сприймання дисфункційної сім’ї дитиною
молодшого шкільного віку // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки
ДДПУ. – Дрогобич: НВЦ “КАМЕНЯР”, 2002. – С. 120–129.
Ноздріна О.В. Психологічні аспекти формування здорового способу життя
молодших школярів // Наступність і перспективність у навчанні й
вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції. – Переяслав-Хмельницький,
2000. – С. 29–30.
Ноздріна О.В. Особливості формування характеру дитини дошкільного і
молодшого шкільного віку з неблагополучної сім’ї // Психологія Львівська
і Варшавська: вчора – сьогодні – завтра: Матеріали конференції. –
Варшава, Польща, 2000. – С. 91.
Ноздріна О.В. Особливості формування і змісту соціальних установок
дитини молодшого шкільного віку з дисфункційної сім’ї // Проблема
особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень: Тези
доповідей четвертої Міжнародної конференції молодих науковців. – К.,
2001. – С. 94–95.
Волошок О.В. К проблеме развития направленности личности в условиях
дисфункциональной семьи // Ломоносов-2002: Материалы девятой
Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых
ученых. – Москва, Россия, 2002. – С. 3–4.
Волошок О.В. Дисфункційна сім’я як чинник ризику виникнення порушень у
сфері спрямованості особистості // Проблеми девіантної поведінки:
історія, теорія, практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції. – К., 2002. – С. 76–81.
Волошок О.В., Сажина С.В. Відображення структурних характеристик сім’ї
та внутрішньо сімейних стосунків у соціальних установках дитини //
Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації: Матеріали
українсько-польської наукової конференції. – Львів: Львівський
національний ун-т ім. Івана Франка, 2003. – С. 66-67.
Волошок О.В. Соціально-психологічні чинники та ознаки функціонально
неспроможної сім’ї // Тези звітної наукової конференції філософського
факультету. – Львів: Львівський національний ун-т ім. Івана Франка,
2005. – С. 249-251.
Волошок О.В. Організаційні аспекти психокорекційної роботи з дітьми з
функціонально неспроможних сімей // Теорія і практика допомоги
особистості в психологічному консультуванні і психотерапії: Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2005. – С. 15-18.
Волошок О.В. Психологічні особливості диспозиційної системи особистості
у функціонально неспроможній родині. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за
спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної
роботи. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2006.
Дисертація містить теоретичний аналіз детермінант соціального розвитку,
особливостей формування та психологічного змісту диспозиційної системи
особистості, емпіричне дослідження диспозиційної системи особистості
дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної та
нормально функціонуючої сім’ї. У роботі проаналізовано та уточнено
поняття функціонально неспроможної родини. Встановлено, що розвиток
диспозиційної системи особистості дитини з функціонально неспроможної
родини відбувається викривлено та дисгармонійно порівнянно з дітьми з
нормально функціонуючих сімей.
Розроблено теоретико-методичні засади психокорекційної та профілактичної
роботи з членами функціонально неспроможних сімей. Зокрема, створена й
апробована програма соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на
формування гармонійної диспозиційної системи та запобігання виникненню
порушень у сфері спрямованості особистості дитини молодшого шкільного
віку з функціонально неспроможної сім’ї.
Ключові слова: спрямованість особистості, диспозиційна система
особистості, детермінанти соціального розвитку особистості,
функціонально неспроможна сім’я, нормально функціонуюча сім’я.
Волошок Е.В. Психологические особенности диспозиционной системы личности
в функционально несостоятельной семье. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук
по специальности 19.00.05 – социальная психология, психология социальной
работы. – Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины. – Киев, 2006.
В диссертации проведен теоретический анализ детерминант социального
развития личности, рассмотрены и раскрыты особенности формирования и
психологическое содержание диспозиционной системы личности ребенка
младшего школьного возраста, растущего в условиях неблагоприятного
семейного окружения. Проанализировано и уточнено понятие функционально
несостоятельной семьи. Особое внимание уделено анализу социального
развития личности ребенка в зависимости от психологической структуры
семьи (числа членов семьи, особенностей распределения власти и специфики
межличностного общения в семье).
Представлены результаты эмпирического исследования особенностей
диспозиционной системы личности младшего школьника в контексте
функционально несостоятельной и нормально функционирующей семьи.
Показано, что развитие направленности личности, в частности
диспозиционной системы, может происходить дисгармонично в условиях
функционально несостоятельной семьи.
Результаты исследования содержательной стороны элементов диспозиционной
системы личности ребенка младшего школьного возраста из функционально
несостоятельной семьи показывают, что сфера социальных установок таких
детей характеризуется закрытостью, полным или частичным отсутствием
пластичности, негативной общей направленностью по отношению как к
объектам социальной действительности (школа, обучение, ровесники,
окружающие люди), так и личности самих исследуемых. Школьные и
внешкольные интересы детей из функционально несостоятельных семей
отличаются узким диапазоном, бедностью содержательной стороны; система
ценностных ориентаций характеризуется разобщенностью во взглядах и
противоречивостью по сравнению с детьми из нормально функционирующих
семей.
Разработан проект социально-психологического тренинга, направленного на
профилактику нарушений в сфере направленности личности и на формирование
гармоничной диспозиционной системы личности ребенка. Предложеная
структура тренинга включает в себя психокоррекционную работу с членами
семьи, с детьми и с одноклассниками ребенка из функционально
несостоятельной семьи. Результаты формирующего эксперимента показали
эффективность проведения тренинговой программы. Показателями
эффективности коррекционной работы с детьми младшего школьного возраста
из функционально несостоятельных семей являются повышение уровня
самооценки и формирование позитивной направленности социальных смысловых
установок исследуемых по отношению к себе, ровесникам и, частично, к
членам семьи.
Ключевые слова: направленность личности, диспозиционная система
личности, детерминанты социального развития личности, функционально
несостоятельная семья, нормально функционирующая семья.
H.Woloshok. Psychological features of dispositional system of
personality in a disfunctional family. – Manuscript.
The dissertation for Candidate degree in psychological sciences;
speciality 19.00.05 – social psychology, psychology of social work. –
G.S.Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical
Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2006.
The dissertation contains theoretical analysis of factors of the social
development, particular features and psychological contence of the
dispositional system of personality, empirical reseach of that system in
the context of disfunctinal and of normal functioning family (on the
material of research of children of junior school age). Definition of
disfunctional family has been analyzed and improved in the dissertation.
Development of the dispositional system of child’s personality in a
disfunctional family has been shown to be distorted and disharmonical.
The author has developed recommendations for psychological correctional
work with members of disfunctinal family. The training program to
harmonize the dispositional system of chid’s personality and to prevent
disturbunces in its orientation has been developed also.
Key words: personal orientation, dispositional system of personality,
factors of personality’s social development, disfunctional family,
normally functioning familiy.
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
