.

Особливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа людини (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 3921
Скачать документ

Харківська медична академія післядипломної освіти

ЄЩЕНКО АЛЛА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 616.36:616.361/.369-008.6]-053.2

Функціональний стан печінки у дітей з дисфункціональними розладами
біліарного тракту

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

Пархоменко Людмила Костянтинівна,

Харківська медична академія
післядипломної освіти

МОЗ України, завідувач кафедри
підліткової медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

Коренєв Микола Михайлович,

Інститут охорони здоров’я дітей та
підлітків АМН

України, завідувач відділом
педіатрії, директор інституту

доктор медичних наук, професор

Крючко Тетяна Олександрівна,
Українська медична

стоматологічна академія (м.
Полтава),

завідувач кафедри госпітальної
педіатрії

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН
України,

м. Київ.

Захист відбудеться “ 27 ” квітня 2005 р. о 12.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській
медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків,
вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків,

вул. Корчагінців, 58)

Автореферат розісланий “ 25 ” березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент
В.М.Савво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз показників здоров’я населення за даними Центра
медичної статистики МОЗ України показав підвищення рівня поширеності
захворювань органів травлення серед дорослих та підлітків за останні 5
(1997-2002) років на 24,7% (Філіппов Ю.О., Шмігель З.Н., 2003). Згідно
даним наукового прогнозування, захворюваність органів травлення в
найближчі 15-20 років зросте в світі на 30-50% за рахунок збільшення
хвороб, в основі яких лежать стресорні, дискінетичні, метаболічні
механізми (Маєв І.В., Самсонов А.А., Салова М.Н. і співавт., 2003;
Фадєєнко Г.Д., 2005). Виникаючи в дитячому віці, захворювання травної
системи приводить до розвитку тяжкої патології в дорослих. Ця проблема
має велике медико-соціальне значення і потребує цілеспрямованого
розвитку наукових досліджень, присвячених профілактиці, ранньому
виявленню та лікуванню дітей (Лукьянова Е.М., Белоусов Ю.В., Денисова
М.Ф., 2002).

Патологія жовчовивідних шляхів серед усіх захворювань шлунково-кишкового
тракту у дітей та підлітків складає 80% (Пархоменко Л.К., і співавт.,
2004), найпоширенішими є дисфункціональні розлади жовчовивідних шляхів,
що складають 70-75% захворювань біліарного тракту (Майданник В.Г.,
1999). Нез’ясованість деяких патогенетичних ланок, недостатня
ефективність сучасної терапії і профілактики ставлять патологію
біліарної системи в ряд актуальних проблем медицини.

При захворюваннях жовчовивідної системи до патологічного процесу
залучаються нерідко інші органи травного тракту, зокрема печінка, що
приводить до прогресування захворювання, хронізації процесу, утруднює
діагностику і вибір своєчасної терапії (Макаренко О.Б., 2001; Галкін
В.А., 2003; Махмудова Д.І., Ахмедов М.Н. і співавт., 2004).

Неоднозначно розглядається питання про взаємовідносини між патологією
печінки і ЖВШ. Одні наукові повідомлення (Галкін В.А., 1996; Тітов В.Н.,
1996) свідчать про те, що структурно-функціональні зміни печінкових
клітин приводять до розвитку дисхолії, запальних процесів,
каменеутворення, а інші (Маєв І.В., Воробйов Л.П., Салова Н.М. і
співавт, 1991; Урсова І.Н., 2002) відмічають вплив дисфункції біліарної
системи на функціональну активність печінки.

Дотепер немає чіткої концепції механізмів залучення в патологічний
процес печінки при дисфункціональних розладах біліарного тракту.
Останнім часом активно обговорюються питання вільнорадикального
окислення ліпідів і антиоксидантного захисту при захворюваннях печінки,
жовчовивідних шляхів, включаючи функціональні порушення (Страшок Л.А.,
1992; Лузіна Є.В., Іванов В.І., Пархоменко Ю.В., 2000; Стародуб Є.Н.,
Самогальська О.Є., 2003). Виявлено посилення пероксидації ліпідів у
сироватці крові, еритроцитах при дискінезії жовчовивідних шляхів.
Відомо, що більш специфічними критеріями ураження гепатобіліарної
системи є зміни показників процесів пероксидації в жовчі і з’являються
вони в більш ранній період, ніж у сироватці крові (Булатов В.П., Мороз
Т.В., 1991; Швєцова М.Н., Барботько А.А., Лук’янченков Г.Ф. і співавт.,
1998). Таким дослідженням присвячені нечисленні роботи. Недостатньо
вивчені механізми впливу дискінезії жовчовивідних шляхів на
функціональний стан печінки в залежності від особливостей
моторно-евакуаторної функції жовчовивідних шляхів, тонусу сфінктерів,
тривалості захворювання, а також – роль процесів вільнорадикального
окислення та антиоксидантної системи, внутрішньопечінкової гемодинаміки
в патогенезі гепатобіліарної патології. Не розроблені критерії
діагностики початкових змін функції печінки у дітей з функціональними
порушеннями біліарного тракту.

Вищевикладене обґрунтовує актуальність досліджуваної проблеми і визначає
напрямок наших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
підліткової медицини Харківської медичної академії післядипломної
освіти: “Розробка методів діагностики виразкової хвороби у підлітків з
урахуванням порушень агресивних та протективних властивостей слизової
оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки, гормонального фону, стану
печінки, підшлункової залози, товстого кишечнику з метою удосконалення
методів лікування та диспансерного спостереження” (№ державної
реєстрації 0198U002297). Автор є співвиконавцем зазначеної теми. У
рамках наукового дослідження автором проводилось вивчення
функціонального стану печінки шляхом клініко-інструментального та
біохімічного обстеження хворих.

Мета роботи. Удосконалити діагностику ранніх порушень функціонального
стану печінки у дітей підліткового віку з дисфункціональними розладами
біліарного тракту шляхом вивчення функцій жовчоутворення,
жовчовиділення, внутрішньопечінкової гемодинаміки, участі печінки в
процесах обміну.

Задачі дослідження

Вивчити функціональний стан печінки у дітей підліткового віку з
дисфункціональними розладами біліарного тракту за показниками
клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, включаючи
біохімічні дослідження крові та жовчі, багатомоментне дуоденальне
зондування, ультразвукове дослідження, динамічну гепатобілісцинтиграфію,
реогепатографію.

Дослідити показники вільнорадикального окислення ліпідів і
антиоксидантного захисту в жовчі обстежених хворих.

Визначити патогенетичні механізми розвитку порушень функціонального
стану печінки при дисфункціональних розладах біліарного тракту.

Оцінити діагностичну значущість і інформативність показників, що
характеризують ранні порушення функції печінки у обстежених хворих, і
розробити схему диференціальної діагностики порушеного чи збереженого
функціонального стану печінки.

Об’єкт дослідження: дисфункціональні розлади біліарного тракту.

Предмет дослідження: функціональний стан печінки і фактори, що
викликають його порушення у дітей з дисфункціональними розладами
біліарного тракту.

Методи дослідження: клініко-анамнестичний, лабораторний, що включає
біохімічний аналіз крові, жовчі, дослідження пероксидації ліпідів і
антиоксидантної системи за рівнем у жовчі малонового діальдегіду,
дієнових кон’югатів, каталази, супероксиддисмутази, а також
інструментальні методи, що включають ультразвукове дослідження,
багатомоментне дуоденальне зондування, динамічну гепатобілісцинтиграфію,
дослідження внутрішньопечінкової гемодинаміки. При поєднанні
дисфункціональних розладів біліарного тракту з хронічним
гастродуоденітом використовувалися фіброезофагогастродуоденоскопія,
внутрішньошлункова рН-метрія.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані результати розширюють
наукові уявлення про особливості перебігу дисфункціональних розладів
біліарного тракту у дітей підліткового віку. Встановлено раннє залучення
печінки до патологічного процесу при гіпокінетичній дисфункції
жовчовивідних шляхів. При комплексному вивченні
клініко-лабораторно-інструментальних показників вперше визначені
критерії діагностики початкових порушень функціонального стану печінки,
які характеризуються порушенням внутрішньопечінкової гемодинаміки,
функцій жовчоутворення і жовчовиділення, формуванням синдрому холестазу.
Показана провідна роль гіпокінетичної форми дисфункції біліарного
тракту, а також роль порушення внутрішньопечінкової гемодинаміки та
інтенсифікації пероксидації ліпідів у розвитку ранніх порушень
функціонального стану печінки у обстежених хворих. Тим самим розширені
уявлення про патогенетичні механізми включення до патологічного процесу
печінки. Доведено взаємозв’язок між жовчовидільною, жовчоутворюючою
функціями печінки і інтенсивністю вільнорадикального окислення ліпідів
та внутрішньопечінковою гемодинамікою.

Вперше в підлітковому віці розроблена схема діагностики ранніх порушень
функціонального стану печінки при дисфункціональних розладах біліарного
тракту по гіпокінетичному типу, встановлена діагностична значущість
окремих методів дослідження для визначення змін функції печінки.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтована необхідність
використання комплексної оцінки найбільш інформативних
клініко-лабораторно-інструментальних критеріїв для раннього виявлення
порушень функціонального стану печінки при дисфункціональних розладах
біліарного тракту у дітей підліткового віку. Аналіз вивчених критеріїв
порушення функціонального стану печінки дозволив науково обґрунтувати і
запропонувати “Спосіб діагностики порушень функціонального стану печінки
у дітей і підлітків з дисфункціональними розладами біліарного тракту”
(Деклараційний патент на винахід №3711, А61В5/026. Опубл. бюл. №12 від
15.12.2004), який дозволяє виявити ранні порушення жовчовидільної
функції печінки. Використовуючи найбільш інформативні показники
клініко-параклінічних методів дослідження, запропоновано доступний для
практичної охорони здоров’я “Спосіб диференціальної діагностики
нормального та порушеного функціонального стану печінки при
гіпокінетичній дисфункції біліарного тракту у дітей підліткового віку”
(Деклараційний патент на винахід №4587, А61В5/00. Опубл. бюл. №1 від
17.01.2005), який дозволяє визначити порушену чи збережену функцію
печінки у цих хворих.

Впровадження результатів роботи в практику охорони здоров’я дозволить
підвищити рівень діагностики ранніх порушень функціонального стану
печінки у дітей з функціональними розладами жовчовивідних шляхів.

Впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертації
використовуються в навчальному процесі на кафедрі підліткової медицини
ХМАПО при викладанні розділу, присвяченого захворюванням гепатобіліарної
системи, а також на кафедрі патологічної фізіології ХДМУ при викладанні
розділів “Патофізіологія травлення” та “Патофізіологія печінки”.
Результати дослідження впроваджені у вигляді актів впровадження в
практику роботи дитячих поліклінік та лікарень міст Харкова, Люботина,
Луганська, Полтави. За матеріалами дисертації одержано 2 Деклараційні
патенти України на винаходи.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержання наукових
результатів є основним і полягає в проведенні патентно-інформаційного
пошуку, аналізу наукової літератури, визначенні мети і задач
дослідження. Автор самостійно здійснив підбір і клінічне обстеження
тематичних хворих, організував комплексне лабораторно-інструментальне
обстеження, приймав участь у проведенні лабораторних досліджень,
самостійно проводив багатомоментне фракційне дуоденальне зондування,
брав участь у проведенні динамічної гепатобілісцинтиграфії, розшифровці
реогепатограм та інших інструментальних методах дослідження. Особисто
проведено аналіз, статистичну обробку й узагальнення результатів
дослідження, сформульовано всі положення, висновки роботи, практичні
рекомендації, підготовлені наукові матеріали до публікацій, оформлено
матеріали на винаходи.

Апробація результатів дисертації. Апробація і впровадження в практику
основних положень дисертації проведено і обговорено на
науково-практичних конференціях: Четвертий Російський
гастроентерологічний тиждень, Москва, 1998; республіканська
науково-практична конференція “Досягнення та невирішені питання
гастроентерології”, Харків, 1998; науково-практичні конференції молодих
вчених “Медицина на межі століть: відкриття та перспективи”, Харків,
1999; “Нові технології в медицині”, Харків, 2000; “Внесок молодих вчених
у медичну науку”, Харків, 2003; англомовна конференція “The World level
of knowledge – to the Ukrainian medicine of future”, Харків, 2000;
Респуб. науково-практична конф. “Гастроентерологія ХХІ століття: Сучасне
і майбутнє”, Харків, 2002; наук.-практ. конф., “Сучасні проблеми
гастроентерології”, Дніпропетровськ, 2003; “Сучасні аспекти
гастроентерології та лікувально-оздоровчого харчування”,
Дніпропетровськ, 2004; ХІІІ міська науково-практична конференція
педіатрів “Сучасні методи діагностики та лікування – у практику охорони
здоров’я дітей”, Харків, 2004; на спільному засіданні співробітників
кафедр підліткової медицини, педіатрії, поліклінічної педіатрії, дитячих
інфекційних хвороб, кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківської
медичної академії післядипломної освіти, співробітників кафедр
факультетської педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Харківського
державного медичного університету та співробітників відділів педіатрії і
кардіоревматології Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН
України (протокол №12 від 17.11.2004р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з
них 5 статей у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 5 – у
матеріалах республіканських та регіонарних науково-практичних
конференцій. За результатами проведених досліджень одержано 2
Деклараційні патенти України на винаходи.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу і 6
розділів (огляд літератури, матеріали і методи дослідження, результати
власних досліджень викладені в 4 розділах) обговорення результатів,
висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел.
Дисертація викладена на 187 сторінках машинописного тексту, ілюстрована
32 таблицями, 8 рисунками. Список літератури включає 373 джерела, у тому
числі 281 кирилицею та 92 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставлених задач
обстежено 112 дітей в умовах клінічної бази кафедри підліткової медицини
Харківської медичної академії післядипломної освіти у віці від 10 до 18
років з дисфункціональними розладами біліарного тракту, серед них
хлопчиків було 62, дівчаток – 50 та 15 дітей контрольної групи без
гепатобіліарної патології, репрезентативної по статі та віку. Хворі були
розподілені на 3 групи. У І групу ввійшли 20 дітей підліткового віку з
ДЖВШ. ІІ групу склали 45 хворих з ДЖВШ в поєднанні з ХГД. ІІІ група в
кількості 47 чоловік – хворі з ДЖВШ, ХГД, у яких була збільшена печінка.
Останню групу ми виділили окремо для зіставлення всіх параметрів
дослідження з І й ІІ групами, тому що збільшення печінки завжди
привертає увагу клініцистів, як об’єктивний показник можливого залучення
її до патологічного процесу.

Для верифікації діагнозу в обстежених хворих використовувалися поряд із
клініко-анамнестичними даними методи лабораторного та інструментального
досліджень, що включали дослідження біохімічного складу крові та жовчі,
БФДЗ, УЗД гепатобіліарної системи, РГГ, ДГБС, дослідження процесів ВРОЛ
і АОЗ в жовчі. Функціональний стан печінки, оцінку синдромів цитолізу,
холестазу, мезенхімального запалення, клітинно-печінкової недостатності
вивчали за результатами дослідження білкового обміну: загальний білок
визначали за біуретовим методом, білкові фракції – за турбідиметричним
методом, тимолову пробу – за методом Пуерго і Поппера; пігментного
обміну: загальний білірубін та його фракції в сироватці крові
досліджували колориметричним методом Йєндрашика; ліпідного обміну:
загальний холестерин визначали за методом Ілько, бета-ліпопротеїди – за
методом Бурштейна і Самая. Вивчали показники ферментного стану: АСТ, АЛТ
– колориметричним дінітрофенілгідразиновим методом Райтмана і Френкеля
(Колб В.Г., Камишников В.С., 1982), ГГТП – при розщепленні ферментом
субстрату L-г-глутаміл-4-нітроаніліда, ЛФ – колориметричним методом по
гідролізу фенілфосфату з утворенням фенолу і фосфату, ПХЕ –
колориметричним методом по ферментативному розщепленню ацетілхолину з
утворенням оцтової кислоти (Горячковський А.М., 1998).

Стан жовчовидільної і жовчоутворюючої функцій печінки оцінювали за
результатами БФДЗ за методикою Максимова В.А., Чернишова А.Л., Тарасова
К.М. (1998) з наступним клініко-лабораторним та біохімічним дослідженням
жовчі з визначенням ЖК, ХС за методом Мірошниченко В.П., Громашевської
Л.Л. і співавт. (1978), ЗБ за методом Йєндрашика та ХХК Ендрюса.

Стан вільнорадикального окислення ліпідів у жовчі вивчали за
дослідженням МДА та ДК за методом Стальної І.Д. та співавт. (1977). АОЗ
досліджували за визначенням у жовчі каталази за методом Королюка М.А.,
Іванова Л.І. і співавт. (1988) та СОД за методом Чеварі С., Андял Т. і
співавт. (1991). Застосовані методики являються сучасними (Стефанов
А.В., 2002).

УЗД гепатобіліарної системи проводили на апараті “Лоджик-400”. Окрему
групу склали хворі, яким проведена ДГБС на сцинтиляційній гама-камері
ГКС-301Т з використанням препарату “Мезіда” за стандартизованою
методикою радіоізотопної діагностики (Циб А.Ф. і співавт., 1987).
Внутрішньопечінкову гемодинаміку вивчали за загальноприйнятою методикою
Логінова А.С., Пушкаря Ю.Т. РГГ реєстрували за допомогою реографічної
приставки РГ4-02 на 3 канальному електрокардіографі ЭК34-01. Проводили
якісний і кількісний аналіз реогепатограм (Осколкова М.К., Красіна Г.А.,
1980). Для кількісної характеристики РГГ були відібрані показники, які
характеризують пульсове кровонаповнення печінки – РСІ, венозний відтік
крові – РДІ, відношення Ад/Ас, період ав та швидкість Vш, які
характеризують кровоплин печінки по судинах крупного калібру, період вс
і Vп, які характеризують кровоплин печінки по судинах дрібного та
середнього діаметрів, ІТ, що відбиває тонус судин, та АЧП, що свідчить
про стан об’ємного кровотоку в судинах печінки в залежності від
серцевого ритму.

Обробка й аналіз отриманих результатів здійснювалися методами
параметричної і непараметричної статистики. Використовувався метод
варіаційної статистики з оцінкою вірогідності розходжень у двох групах –
критерій Ст’юдента при Р th° ? O ???????ощена, згладжена, сідлоподібна, розтягнута), у 10±3% хворих невиразно визначалася діастолічна хвиля. У 54±5% пацієнтів реографічна крива практично не відрізнялася від нормальної, мала помірно крутий підйом, закруглену вершину, добре виражену інцизуру, діастолічну хвилю. У обстежених хворих виявлені зміни показників кількісного аналізу РГГ: подовження вс і зниження Vп повільного кровонаповнення, збільшення відношення Ад/Ас і ІТ, що свідчить про уповільнення внутрішньопечінкового кровотоку по судинах середнього і дрібного калібрів, утруднення венозного відтоку, зміні судинного тонусу. Аналіз отриманих даних по групах показав достовірну відмінність (pПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ав Ад/Ас АЛТ АОЗ АСТ АЧП БФДЗ ВРОЛ вс ГГТП ДЖВШ ДК ДРБТ ЖВШ ЖК ЖМ ЗБ ІТ ЛФ МДА ПХЕ РГГ РДІ РСІ РФП СОД Т1/2 печінки Тж.м. Тлат. Тмакс. Ткиш. УЗД ХГД ХС ХХК ШКТ Vп Vш – період швидкого кровонаповнення, – відношення амплітуди діастолічної хвилі до систолічної, – аланінамінотрасфераза, – антиоксидантний захист, – аспартатамінотрасфераза, – амплітудно-частотний показник, – багатомоментне фракційне дуоденальне зондування, – вільнорадикальне окислення ліпідів, – період повільного кровонаповнення, – гамма-глутамілтранспептидаза, – дискінезія жовчовивідних шляхів, – дієнові кон’югати, – дисфункціональні розлади біліарного тракту, – жовчовивідні шляхи, – жовчні кислоти, – жовчний міхур, – загальний білірубін, – індекс тонусу, – лужна фосфатаза, – малоновий діальдегід, – псевдохолінестераза, – реогепатографія, – реографічний діастолічний індекс, – реографічний систолічний індекс, – радіофармакологічний препарат, – супероксиддисмутаза, – період напіввиведення РФП з печінки, – початок візуалізації жовчного міхура, – тривалість латентного періоду, – період максимального накопичення РФП в печінці, – початок візуалізації кишечника, – ультразвукове дослідження, – хронічний гастродуоденіт, – холестерин, – холато-холестериновий коефіцієнт, – шлунково-кишковий тракт, – швидкість повільного кровонаповнення, – швидкість швидкого кровонаповнення. PAGE \* Arabic 24

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020