.

Рання гіполіпідемічна терапія у хворих на нестабільну стенокардію і інфаркт міокарда без зубця Q (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
121 5002
Скачать документ

Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С. З. Ґжицького

Ф Е Д О Р У К

Ростислав Степанович

УДК 636.2:591.5:637.12:577.15/17

Адаптація корів до умов утримання і доїння та її корекція біологічно
активними речовинами і фармакологічними препаратами

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин Української академії
аграрних наук.

Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,

заслужений діяч науки і
техніки України

Кравців Роман Йосипович,

Львівська національна
академія ветеринарної медицини

імені С. З. Ґжицького,
завідувач кафедри ветеринарно-

санітарної і радіологічної
експертизи, ректор.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Стояновський Володимир
Григорович,

Львівська національна
академія ветеринарної медицини

імені С. З. Ґжицького,
завідувач кафедри патологічної

фізіології;

доктор ветеринарних наук,
професор,

член-кореспондент УААН

Косенко Михайло Васильович,

Державний науково-дослідний
інститут

ветеринарних препаратів і
кормових

добавок, завідувач відділу
контролю кормових добавок

та препаратів при незаразних
хворобах тварин, заступник

директора з
організаційно-інформаційної роботи;

доктор ветеринарних наук,
доцент

Замазій Марія Дмитрівна,

Полтавська державна аграрна
академія,

професор кафедри анатомії і
фізіології

сільськогосподарських
тварин.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет,
кафедра нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських
тварин.

Захист дисертації відбудеться ”21” липня 2005 року о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького за
адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий ”17” червня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор ветеринарних наук
Головач П. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз стану виробництва молока в розвинутих країнах
показує, що промислові технології у молочному скотарстві широко
використовують фермери Європи, США, Канади. Вони мають значні переваги у
використанні сучасного технологічного обладнання та техніки, що підвищує
ефективність ведення галузі. За оцінками фахівців основним напрямом
підвищення ефективності ведення галузі молочного скотарства в Україні є
перехід на еколого-адаптивні технології з використанням елементів
удосконаленої потоково-цехової системи виробництва молока.
Передбачається поетапне переоснащення новою технікою діючих молочних
ферм і переведення їх на прогресивні технології виробництва з
безприв’язним утриманням та доїнням корів у молокопроводи (Бузун І.А.,
1989; Зубець М.В. та інші, 1994; Бондар А., 1997; Адмін Є.І. та інші,
1999; Демчук М.В., 2002). Проте утримання та доїння корів на комплексах
і високомеханізованих фер-мах вимагає врахування адаптаційних
можливостей і фізіологічних особливостей лактуючого організму. В умовах
інтенсивного тваринництва суттєво зростає на-вантаження на еволюційно
вироблені адаптаційні реакції організму тварин за дії
еколого-технологічних чинників, що супроводжується підвищенням його
реактивності, напруженням обмінних процесів, змінами функцій на
клітинному, органному та системному рівнях (Третевич В. І. та інші,
1985; 1994; Acves et al., 1987; Зубец М.В. и др., 1996; Богданов
Г.О., 2002; Кравців Р.Й., 2002; Стояновський В.Г. та інші, 2002).

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що функціональні
порушення окремих органів та систем організму корів за умов неадекватної
дії екологічних і технологічних факторів приводять до спаду надоїв,
збільшення тривалості сервіс-періоду, зниження показників
запліднюваності, прискореного обороту стада (Демчук М.В., 1975, 2002;
Голиков А.Н., 1985; Фурдуй Ф.И. и др., 1992; Zalewski et al., 1988;
Stelwagen K. et al. 2000; Косенко М.В., 2003; Кравців Р.Й., Буцяк В.І.,
2003; Jorritsma R. et al., 2003; Замазій М.Д., 2004). Наявні
повідомлення про особливості адаптаційних реакцій у молодняку тварин за
стресової дії технологічних і фармакологічних чинників (Стояновський
В.Г. та інші, 1987; Мазуркевич А.Й. та інші, 1996, 1997; Гуфрій Д.Ф.,
1997). У цьому напрямку проводяться дослідження препаратів, адаптогенів,
кормових добавок, які підвищують імунобіологічну реактивність молодняку
тварин у період дії неадекватних чинників середовища (Кравців Р.Й. та
інші, 2000; 2003; Стояновський В.Г., 2000; Косенко М.В. та інші, 2004;
Головач П.І., 2004). Проте, комплексних системних досліджень
адаптаційних процесів у корів різного віку і продуктивності залежно від
дії екологічних, фармакологічних і технологічних чинників у літературі
нами не відзначено.

Цим зумовлена науково-практична актуальність досліджень, спрямованих на
вивчення адаптаційних реакцій у корів за умов промислової технології
виробництва молока із розробленням способів корекції метаболічної і
лактогенної функції організму. Отримані результати можуть бути
теоретичною основою для прий-няття нових інженерних і технологічних
рішень, а також мати практичне значення

для удосконалення базових технологій з виробництва молока.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалась у межах основної тематики лабораторії фізіології
лактації Українського НДІ фізіології і біохімії с.-г. тварин (з 2000 р.
– Інститут біології тварин УААН), що розроблялась за наступними темами і
завданнями:

з 1981 по 1985 рр. виконувалась тема О.СХ.77.05.01.Н2 № ДР0182.3.012910
„Вивчити фізіологічні і біохімічні основи стимуляції молочної
продуктивності, реактивності корів в умовах потоково-цехової системи
виробництва”; дисертант був відповідальним виконавцем розділів:
04.03.02. „Вивчити вплив різних способів доїння корів на секрецію,
виведення молока і становлення адаптаційних властивостей” (1981–1983
рр.) та 04.03.03. „Вивчити оптимальні умови виявлення продуктивних і
адаптаційних можливостей корів при різних способах утримання в умовах
потоково-цехової системи виробництва молока” (1984–1985 рр.);

з 1986 по 1990 рр. проведені автором дисертаційної роботи дослідження
були включені у тему 01.03 № ДР 01.880073889 „Вивчити
фізіолого-біохімічні закономірності секреції молока залежно від рівня
годівлі і застосування біологічно-активних речовин з метою підвищення
молочної продуктивності корів”, що виконувалась у лабораторії фізіології
лактації. Тематика досліджень цього періоду входила у державну програму,
що координувалася Південним відділенням ВАСГНІЛ;

з 1996 по 2000 рр. дисертаційні дослідження виконувалися в межах
завдання 01.07 № ДР0198U009007 „Вивчити вплив зон техногенного
забруднення в західному регіоні України на організм продуктивних тварин
у системі грунт-рослина-тварина і розробити способи одержання екологічно
чистої продукції”. Дана тематика розроблялася в лабораторії екологічної
фізіології і біохімії Інституту біології тварин УААН і входила у
науково-технічну програму УААН „Біологічні основи високої продуктивності
тварин”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – з’ясувати
фізіолого-біохімічні механізми адаптації корів до екологічних і
технологічних умов промислового виробництва молока залежно від віку,
фізіологічного стану, рівня продуктивності та розробити способи корекції
імунобіологічної і метаболічної активності їх організму за дії різних
факторів середовища.

Для реалізації мети були визначені наступні задачі:

дослідити фізіолого-біохімічні механізми адаптаційних процесів в
організмі корів різного віку за умов підвищеного техногенного
навантаження на основі вивчення гематологічних показників, вмісту в
крові метаболітів білкового, ліпідного і мінерального обміну;

розробити склад і апробувати біологічну та продуктивну дію
мінерально-вітамінної добавки у корів, які утримуються в умовах
техногенного забруднення довкілля;

встановити особливості адаптації корів до міжгрупового переміщення і
переведення на пасовищне та стійлове утримання за умов ентерального
введення кватерину і суміші целотерину та кватерину;

з’ясувати фізіологічні механізми формування адаптаційних реакцій у
корів-первісток за різних умов і режимів доїння та утримання в період
роздою на основі вивчення змін метаболічних і етологічних показників,
імунобіологічної реактивності організму;

вивчити адаптаційну здатність корів різного віку високої і середньої
продуктивності за міжгрупового технологічного переведення у період
лактогенезу та роздою залежно від умов доїння і способів утримання в
сухостійний період;

вивчити вплив тривалості роздоювання корів з використанням доїльної
установки УДЕ-8 „ялинка” на адаптаційно-репродуктивну і продуктивну
здатність організму в період лактопоезу;

дослідити фізіолого-біохімічні особливості впливу аміназину і феназепаму
на адаптаційну здатність організму корів за умов промислової технології
виробництва молока на основі вивчення вмісту в артеріальній і венозній
крові окремих метаболітів основного обміну, їх А-В різниці у молочній
залозі та процесів молокоутворення;

дослідити адаптаційні реакції організму корів-первісток при зміні умов
утримання і доїння та застосування з кормом аміназину і феназепаму у
період роздою;

з’ясувати фізіолого-біохімічні механізми впливу кватерину на адаптаційну
здатність корів і функціональну активність молочної залози за різних
технологічних умов утримання, годівлі та доїння;

вивчити динаміку поглинання окремих метаболітів з крові молочною залозою
лактуючих корів з використанням методу А-В різниці у період адаптації до
перевезення автотранспортом і застосування інтрааортально аміназину;

дати фізіолого-біохімічне та економічне обґрунтування способів корекції
адаптаційної здатності організму корів до екологічних та технологічних
чинників за умов промислового виробництва молока.

Об’єкт дослідження: адаптаційні процеси в організмі корів за умов дії
екологічних, технологічних і фармакологічних чинників.

Предмет дослідження: фізіолого-біохімічні, етологічні, продуктивні та
клінічні показники реакції організму корів на тканинному, органному і
системному рівні в окремі періоди адаптації до еколого-технологічних
умов промислового виробництва молока.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, фізичні, клінічні,
екологічні, етологічні, зоотехнічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системні
дослідження адаптаційних процесів у корів різного віку, рівня
продуктивності, фізіологічного стану залежно від умов утримання, режиму
доїння та годівлі. На основі вивчення показників імунобіологічної
реактивності організму і основного обміну, функціонального стану
адренало-тиреоїдної системи та молочної залози корів з’ясовано
фізіолого-біохімічні механізми адаптивних метаболічних реакцій за умов
дії екологічних, технологічних і фармакологічних чинників. Відзначено,
що імунобіологічна реактивність і дезінтоксикаційна здатність організму
в умовах інтенсивного техногенного навантаження виявляються на вищому
рівні у корів 2–3 лактацій та більше виражені у пасовищний період
утримання, ніж у стійловий. Встановлено сезонні відмінності впливу
інтенсивного техногенного навантаження на жирнокислотний склад крові і
молока корів, що супроводжувалися підвищен-ням у 2–5 разів вмісту в
крові ненасичених – пальмітоолеїнової, олеїнової та насичених –
бегенової і стеаринової жирних кислот у пасовищний період. Розроблено
мінерально-вітамінну добавку, що корегує обмінні процеси і
продуктивність у корів, у якій вперше використано мінерал глауконіт.

Вперше з’ясовано стимулюючий вплив феназепаму та аміназину на процеси
молокоутворення, репродуктивну функцію та адаптацію організму
корів-первісток до машинного доїння і міжгрупового переведення.
Розроблено схему і дози застосування аміназину для корів 3-6 лактацій у
перші дні після отелення, а також на 2–4 доби адаптації до міжгрупового
переведення зі зміною режиму доїння. Вивчено вплив вказаних препаратів
на імунобіологічну реактивність організму лактуючих корів різного віку і
продуктивності, процеси молокоутворення та хімічний склад молока в
умовах потоково-цехової системи виробництва.

Удосконалено метод визначення А-В різниці у молочній залозі корів, яким
вперше досліджено вплив аміназину і феназепаму на вміст окремих
метаболітів білкового і ліпідного обміну та гормонів у крові,
інтенсивність сорбції та реабсорбції їх у молочній залозі. З’ясовано
фізіолого-біохімічні механізми лактогенної дії аміназину і феназепаму в
окремі адаптаційно-лактаційні періоди у корів середньої та високої
продуктивності з використанням вказаного методу, встановлено корегуючу
роль цих препаратів у процесах молокоутворення.

Вперше розроблено схеми та дози згодовування препарату кватерину
коровам у окремі фізіологічні та еколого-технологічні періоди адаптації:
після родів, при зміні умов та режиму утримання і доїння, типу годівлі.
З’ясовано окремі механізми адаптивної дії цього препарату в корів за
умов переведення на пасовищне і стійлове утримання, а також у перші дві
декади після отелення.

Вперше отримано експериментальні дані щодо з’ясування механізмів
біологічної та продуктивної дії кватерину в суміші із целотерином у
корів у період адаптації до нових технологічних режимів утримання і
годівлі за умов тривалого та періодичного введення цих препаратів до
раціону.

Практичне значення одержаних результатів. Апробовані і рекомендовані
схеми і дози застосування аміназину та феназепаму в корів-первісток у
перші дні після родів та привчання їх до машинного доїння, а також
аміназину і кватерину в повновікових корів з метою стимуляції процесів
молокоутворення у період лактогенезу, лактопоезу та адаптації до нових
технологічних умов утримання і доїння. Розроблено рекомендації для
науковців і фахівців тваринництва „Адаптація корів до промислової
технології виробництва молока”.

Схеми і дози використання аміназину (А. с. № 1754356 від 1.10.1988 р.)
та феназепаму (А. с. № 1827776 від 13.10.1992 р.) апробовані у
господарствах з виро-щування первісток і товарних господарствах
Львівської та Тернопільської областей з елементами потоково-цехової
системи виробництва молока.

Розроблені дози і схеми застосування кватерину для лактуючих корів у
період адаптації до нових умов утримання, режиму годівлі і способу
доїння (А. с. № 1759379 від 8.05.1992 р.) апробовані в господарствах
Львівської області і рекомендовані до освоєння у виробництві.

Розроблено склад кормової мінерально-вітамінної добавки для лактуючих
корів, які утримуються в зоні техногенного навантаження, і запатентовано
спосіб підвищення продуктивності та репродуктивної здатності корів
(патент України (11) 4165 від 17.01.2005 р.).

Результати з фізіологічного обґрунтування окремих технологічних
параметрів машинного доїння, утримання і годівлі корів, практичні
аспекти яких викладені в рекомендаціях та інформаційних листках, також
апробовані в господарствах і впроваджені у виробництво. Окремі
результати фізіологічних досліджень можуть бути використані для
теоретичного обґрунтування і удосконалення технологічних елементів
промислової системи виробництва молока з питань оптимізації способів
доїння й утримання корів.

Результати досліджень з формування адаптаційної і репродуктивної
здатності у корів за умов дії аміназину, феназепаму і кватерину, їх
впливу на імунобіологічну реактивність організму та продуктивність
можуть використовуватися у науковій роботі для розробки нових напрямів
фундаментальних і прикладних досліджень. Вони мають навчально-прикладне
значення, їх можна рекомендувати для введення у навчальні програми таких
дисциплін, як фізіологія, біохімія, фармакологія, екологія, молочне
скотарство, загальна технологія молока. Удосконалений метод отримання
артеріальної і венозної крові у корів включений у довідник
„Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та
ветеринарній медицині” (2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом
самостійно. Автор особисто обґрунтував наукову концепцію дисертаційної
роботи, сформулював мету і визначив основні етапи досліджень, здійснив
аналіз літератури і провів експериментальні дослідження. Автором
особисто визначено науковий напрям досліджень, методично організовано і
проведено наукові досліди, виробничі перевірки та впровадження отриманих
результатів у виробництво. Аналіз та інтерпретацію одержаних
результатів, формулювання висновків і пропозицій проведено автором під
методичним керівництвом наукового консультанта доктора біологічних наук,
професора, академіка УААН Кравціва Р.Й. Із спільних з співавторами
експериментальних досліджень і публікацій дисертантом використано, за їх
згодою, лише ті результати досліджень, що виконані автором особисто.
Особистий внесок у наукові праці, опубліковані у співавторстві,
визначений у списку друкованих праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідалися й обговорювалися на: Всесоюзних симпозіумах з фізіології і
біохімії лактації та конференціях (Львів, 1982; Алма-Ата, 1986; Київ,
1989; Тарту, 1989; Баку, 1990; Львів, 1994); VI Всесоюзному симпозіумі з
машинного доїння (Таллін, 1983); V Українському біохімічному з’їзді
(Київ, 1987); Українських фізіологічних з’їздах (Київ, 1998; Вінниця,
2002); Міжнародних наукових конференціях: Биологические основы высокой
продуктивности с.-х. животных (Россия, Боровск, 1990; 1995); Сучасні
проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів
тваринництва (Львів, 1997; 2000; 2002); С. З. Гжицький і сучасна аграрна
наука (Львів, 2000); Біологічні основи підвищення продуктивності тварин
(Львів, 2001); І-й Польсько-Українській науковій конференції „Nauki o
zwierzetach w XXI wieku” (Краків, 2001); ІІ-й Люблінсько-Львівській
конференції з експериментальної та клінічної біохімії (Люблін, 2002);
Міжнародних науково-практичних семінарах „Перспективність екологічних
(органічних) технологій виробництва продукції землеробства і
тваринництва” (Львів, 2002; 2003); Актуальні проблеми розвитку
тваринництва (Львів, 2003).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 62
наукових працях, із яких 39 статей у фахових журналах, 3 в інших
виданнях, 14 статей і тез у матеріалах конференцій, 3 авторські
свідоцтва, 1 деклараційний патент, 1 методична рекомендація, 1
інформаційний листок.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 395 сторінках
комп’ютерного тексту і складається із таких розділів: „Вступ”, „Огляд
літератури”, „Загальна методика й основні методи досліджень”,
„Результати експериментальних досліджень”, „Аналіз і узагальнення
результатів досліджень”, „Висновки”, „Пропозиції виробництву”, „Список
використаних джерел”, „Додатки”. Робота ілюстрована 82 таблицями, 6
рисунками і 12 додатками. Список використаної літератури включає 628
джерел, у тому числі українською та російською мовами – 388, іншими
мовами – 240.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Загальна методика й основні методи досліджень

Експериментальна частина роботи виконана в лабораторії фізіології
лактації Українського НДІ фізіології та біохімії с.-г. тварин (1980–1990
рр.), а також у лабораторії екологічної фізіології і біохімії Інституту
біології тварин УААН (1996–2000 рр.). Дослідження виконані на клінічно
здорових коровах чорно-рябої, української чорно-рябої молочної,
червоно-польської і симентальської порід. Тварини утримувалися в умовах
промислової технології з елементами потоково-цехової системи виробництва
молока з доїнням на установках різного типу. За умов прив’язного
утримання і доїння у стійлах: ДАС-2Б – у доїльні відра; АДМ-8
„молокопровід” та „Імпульс” – у молокопровід. За умов безприв’язного
утримання і доїння в залі – УДЕ-8 „ялинка”. Годівля тварин за періодами
досліджень забезпечувалась згідно рекомендованих норм (А.П.Калашников,
1978, 1985). Наукові досліди проведені у дослідних господарствах
„Радехівське” і „Магерівське”, а також у племінних та товарних
господарствах Львівської і Тернопільської областей. Дослідження
проведені на 413 коровах-аналогах з продуктивністю від 2,8–3,0 до
4,5–5,0 тис. кг молока за лактацію, з яких 103 – первістки. Апробацію і
впровадження отриманих результатів досліджень проведено у 12
господарствах Львівської, Закарпатської і Тернопільської областей на
поголів’ї 3,5 тис. корів.

Основними методичними підходами при дослідженні адаптаційної здатності
корів до умов утримання та доїння були: визначення окремих
фізіолого-біохімічних показників у крові, молоці та тканинах у тварин
контрольних і дослідних груп на різних етапах проведення дослідів, що
характеризують імунобіологічну реактивність та інтенсивність обмінних
процесів в організмі. На окремих етапах досліджень у крові визначали
вміст гормонів, які характеризують стан адренотиреоїдної системи,
показники репродуктивної здатності та функціональної активності молочної
залози.

Експериментальна частина роботи виконувалася у п’яти етапах. Метою
першого етапу досліджень, що включав чотири досліди, було вивчити
адаптаційні процеси в організмі корів різного віку у стійловий і
пасовищний періоди утримання та розробити способи їх корекції за дії
техногенного навантаження різної інтенсивності. Дослідження проведені на
52 лактуючих коровах чорно-рябої породи, продуктивністю 2,8–3,0 тис. кг
молока за лактацію.

Перший дослід, що передбачав вивчити адаптаційні можливості організму
корів різного віку до умов підвищеного техногенного навантаження,
виконано на 16 коровах-аналогах у перші 5 місяців лактації, розділених
на контрольну і дослідну групи та чотири підгрупи (І і ІІІ підгрупи –
корови 2–3 лактацій, ІІ і ІV – корови 5–6 лактацій), по 4 тварини у
кожній підгрупі. Корови контрольної групи (І і ІІ підгрупи) утримувалися
в умовах екологічно „чистої” зони, дослідної (ІІІ та ІV підгрупи) – в
умовах території з підвищеним техногенним навантаженням на довкілля
викидами збагачувальної фабрики, теплової електростанції та відвалами
вугільних шахт. Досліджували зразки крові і молока у стійловий та
пасовищний періоди. Контролювали репродуктивну функцію організму корів
за показниками індексу осіменіння та сервіс-періоду.

Другий дослід передбачав вивчення метаболічної адаптивної реакції
організму корів 4-6 лактацій на тривалий вплив техногенного навантаження
різної інтенсивності, виконаний на 10 коровах, розділених на дві групи,
по 5 у кожній. Тварини І (контрольної) групи утримувалися в умовах
господарства, що знаходилося у центрі 10-кілометрової зони діяльності
вказаних у попередньому досліді підприємств; ІІ (дослідної) групи – у
господарстві, що віддалене на 30 км від цих джерел екологічного
забруднення. Досліджували зразки крові та молока у стійловий і
пасовищний періоди утримання.

Третій дослід проведений з метою фізіолого-біохімічного обгрунтування
корегуючого впливу мінерально-вітамінної добавки (МВД) в годівлі корів,
які утримувалися в умовах підвищеного техногенного навантаження на
довкілля. Дослід виконаний на 20 коровах, які перебували в екологічних
умовах попереднього досліду (2) і були розділені на три групи –
контрольну (І) і дві дослідні (ІІ і ІІІ). Коровам ІІ і ІІІ-ї дослідних
груп щоденно, впродовж 6 місяців згодовували з комбікормом,
відповідно 70 і 100 г добавки на корову, до складу якої входили мінерал
глауконіт, гумат натрію, вітамін D2, карбонат кальцію. Фізіологічні та
біохімічні показники визначали у зразках крові та молока один раз у
підготовчий період і двічі у дослідний. У цьому ж господарстві проведена
виробнича перевірка ефективності застосування МВД.

Четвертий дослід виконаний на 6-и лактуючих коровах, віком 9–10 років,
які утримувалися в екологічно „чистій” зоні (контрольна група) та в
умовах господарства з підвищеним техногенним навантаженням (дослідна
група). Досліджували механізми метаболічних адаптивних реакцій організму
корів до впливу підвищеного техногенного навантаження. Забій корів і
відбір зразків тканин печінки, нирок, легенів, м’язів та шкіри здійснено
в умовах м’ясокомбінату.

На другому етапі (7 дослідів), виконаному на 140 тваринах, досліджували
фізіолого-біохімічні механізми адаптації корів до умов утримання, доїння
та годівлі за введення в раціон кватерину і целотерину.

Перший дослід проведений на 24 коровах, розділених порівно на три групи:
контрольну та дві дослідні. Кватерин згодовували впродовж 3 діб до та 15
діб після переведення з цеху отелення в групу роздою. Корови І дослідної
групи отримували з комбікормом одноразово 20 мг/кг маси тіла (надалі
м.т.) кватерину, а ІІ дослідної – 50 мг/кг м. т. Контролювали молочну
продуктивність та інтенсивність виведення молока у підготовчий період, а
також на 2–3 і 9–10 доби після переведення в групу роздою, а потім 2
рази на місяць.

Другий дослід проведений у перехідний стійлово-пасовищний період на 18
коровах 1–2 міс. лактації, поділених порівно на три групи: контрольну та
дві дослідні. Коровам дослідних груп згодовували кватерин, в дозі 40
мг/кг м. т. (дослідна І) і кватерин у цій же дозі з мелясою (дослідна
ІІ). Проби крові та молока досліджували за 5 діб до згодовування
препарату (підготовчий період), а також на 2-, 10-, 30-у доби після
переведення на пасовищне утримання (дослідний).

У третьому досліді вивчали вплив кватерину на імунобіологічну
реактив-ність корів у післяродовий період та їх адаптаційну здатність
при міжгруповому переведенні. Дослідження проведені на двох групах корів
(І – контрольна, ІІ – дос-лідна), по 7 тварин у кожній. Корови дослідної
групи отримували кватерин 10 діб до і стільки ж після отелення у дозі 40
мг/кг м. т. Кров досліджували на 10-у добу підготовчого періоду, а також
кров і молоко у дослідний – на 10-у та 30-у доби після отелення.

Четвертий дослід з вивчення оптимальної дози ферменту целотерину
проведений на трьох групах корів (контрольна і дві дослідні) 1-2 місяця
лактації з добовим надоєм 16–17 кг молока, по 6 тварин у кожній. Корови
І дослідної групи отримували целотерин у дозі 15 од. акт. /корм. од.
раціону, ІІ дослідної – в дозі 30 од. акт. /корм. од. одноразово на добу
протягом 20 діб. Контролювали рівень надоїв на 10-, 25- і 45-у доби від
початку згодовування, а потім 2 рази на місяць до 90 доби.

П’ятий дослід проведений на 18 коровах, з надоєм 16–18 кг молока на
добу, розділених порівно на контрольну і дві дослідні групи. Корови І
дослідної групи

отримували одноразово на добу кватерин у дозі 35 мг/кг м. т. 5 діб до і
15 – після початку випасання, а ІІ дослідної – кватерин у цій же дозі
разом з целотерином, у кількості 30 од. акт. /корм. од. Біохімічні
дослідження крові та молока проводили один раз у підготовчий період, а
також у дослідний на 2-, 15- і 30-у доби випасання.

Шостий дослід проведений на трьох групах корів – контрольній і двох
дослідних, по 7 тварин у кожній, продуктивністю 3,2–3,6 тис. кг молока
за лактацію. Корови І дослідної групи отримували целотерин в кількості
50 од. акт. /корм. од., ІІ – кватерин у дозі 30 мг/кг м. т. разом з
целотерином у кількості 50 од. акт. /корм. од. Препарати згодовували
один раз на добу впродовж 3 діб до і 16 після переведення із пасовищного
на стійлове утримання. Кров і молоко досліджували за 3 доби до
згодовування препаратів, а також на 2-, 10- і 25-у доби після
переведення на стійлове утримання.

Сьомий дослід проведений на 27 коровах з продуктивністю 3,7–4,0 тис. кг
молока за лактацію, поділених на контрольну та І і ІІ дослідні групи, по
9 тварин у кожній. Коровам І дослідної групи згодовували кватерин з
третьої доби після родів до 10-12-ї доби після переведення в цех роздою
у дозі 40 мг/кг м. т. У наступні декади препарат згодовували періодично
з інтервалом 10 діб, впродовж 2 місяців роздою. Корови ІІ дослідної
групи отримували кватерин у такій же дозі в суміші з целотерином (30 од.
акт. /корм. од.) за схемою І групи до 10 доби після переведення в групу
роздою. У наступні декади дослідного періоду тварини отримували лише
целотерин. Кров і молозиво досліджували на 3 добу після родів
(підготовчий період), а кров і молоко на 2-, 30- та 60-у доби після
переведення корів у групу роздою (дослідний період).

Третій етап досліджень (10 дослідів) ставив за мету вивчити адаптаційні
процеси в організмі корів різного віку і продуктивності за впливу умов
утримання та доїння. Досліди проведені на 130 коровах-аналогах
червоно-польської (1 і 10 досліди) та чорно-рябої (2–9-й досліди) порід,
продуктивністю 2,8–4,5 тис. кг молока за лактацію.

Перший дослід проведений на 10 коровах першої лактації, з добовим надоєм
10–12 кг молока, розділених порівно на контрольну (І) і дослідну (ІІ)
групи. Утримання безприв’язне в боксах, доїння на установці УДЕ-8
„ялинка”. Корови дослідної групи протягом 60 діб користувалися щоденним
3-годинним моціоном на вигульній площадці. Кров і молоко для біохімічних
досліджень відбирали на 5-у добу підготовчого періоду, а також на 10-
та 40-у доби дослідного. У цьому ж господарстві проведена виробнича
перевірка ефективності використання моціону для 60 корів першої лактації
з визначенням показників молочної продуктивності та репродуктивної
функції.

Другий дослід з вивчення впливу прив’язного і безприв’язного утримання
нетелей на адаптаційну здатність корів-первісток до умов промислової
технології виробництва молока з доїнням на установці ДАС-2Б проведений
на 10 нетелях та коровах-первістках, розділених на дві групи –
контрольну і дослідну, по 5 тварин у кожній. Нетелі дослідної групи
утримувалися безприв’язно на глибокій підстилці, а контрольної – на
прив’язі. Кров і молоко для досліджень відбирали на 10-у добу після
родів, а також на 5-, 15- і 60-у доби після переведення в групу роздою з
доїнням на установці ДАС-2Б.

Відмінність наступного третього досліду, проведеного на 10 нетелях і
коровах-первістках, полягала у переведенні корів контрольної та
дослідної груп з доїння на установці ДАС-2Б в цеху отелення на АДМ-8 у
цеху роздою й осіменіння. Кров і молоко отримували на 5-у добу після
родів та 5- і 15-у доби адаптації до переведення в групу роздою.

У четвертому досліді вивчали вплив прив’язного утримання і доїння на
ДАС-2Б (10 голів, контрольна група) та безприв’язного комбібоксового
(дослідна група, 10 голів) утримання корів-первісток з доїнням на УДЕ-8
на адаптаційну здатність їх організму при міжгруповому технологічному
переміщенні у період роздою. У дослідний період первістки контрольної
групи переводились в умови підготовчого періоду – прив’язного утримання
і роздоювання на установці ДАС-2Б. Тварини дослідної групи переводились
в цех роздою з безприв’язно-комбібоксовим утриманням і доїнням на
установці УДЕ-8. Кров і молоко для біохімічних досліджень відбирали від
п’яти корів з групи на 10-у добу після отелення (підготовчий період), а
також на 3-ю і 10-у доби після переведення в групу роздою.

У п’ятому досліді корови-первістки контрольної і дослідної груп (по 4
тварини у кожній) перебували у підготовчий період в умовах прив’язного
утримання та доїння на установці ДАС-2Б у перші 3 місяці після отелення
і роздою. У дослідний період корови обох груп були переведені в
технологічні групи цеху виробництва молока: контрольної – в умови
підготовчого періоду, дослідної – на безприв’язно-комбібоксове утримання
і доїння на установці УДЕ-8. Кров і молоко відбирали за 3 доби до, а
також на 3- і 10-у доби після переведення в технологічну групу цеху
виробництва молока.

У шостому досліді вивчали адаптаційні процеси в організмі корів при
міжгруповому технологічному переведенні за умов прив’язного (контрольна
група) і безприв’язного на глибокій підстилці (дослідна група) утримання
у сухостійний період. Дослідження проведені на 20 коровах 4–6 лактацій,
по 10 тварин у групі, з продуктивністю 3,0–3,5 тис. кг молока за
лактацію. У родильному відділенні та цеху роздою й осіменіння корови
обох груп утримувалися на прив’язі з доїнням на установці ДАС-2Б. Взяття
проб крові і молока, визначення показників молоковіддачі проводили від 5
тварин з групи у підготовчий період – на 10-у добу після отелення, а
також у дослідний – кожного місяця впродовж 90 діб після переведення у
цех роздою й осіменіння.

У сьомому і восьмому дослідах вивчали інтенсивність
фізіолого-біохімічних процесів в організмі корів середньої (2,8-3,0 тис.
кг) та високої (4,5-5,0 тис. кг молока) продуктивності у період
адаптації до міжгрупового технологічного переведення зі зміною установки
ДАС-2Б в цеху отелення на АДМ-8 у період роздою. Дослідження проведені
на 18 коровах, розділених на контрольні (І, ІІІ) і дослідні (ІІ, IV)
групи, по 4–5 тварин у кожній. У підготовчий період корови усіх груп
утримувалися на прив’язі з доїнням на ДАС-2Б. У дослідний – корів
контрольних груп залишали в умовах підготовчого періоду, а ІІ і IV груп
переводили на доїння на установці АДМ-8. Зразки крові та молока
відбирали один раз у підготовчий період (на 12-у добу після родів), а
також на 3-ю і 10-у доби дослідного періоду. Функціональну активність
молочної залози контролювали за показниками надоїв та інтенсивності
видоювання молока у вказані періоди.

У дев’ятому досліді вивчали адаптаційну здатність організму корів за
умов безприв’язно-комбібоксового утримання і доїння на УДЕ-8 у період
міжгрупового переміщення після 45, 60 і 90 діб роздоювання. Дослід
проведений на 20 коровах, продуктивністю 2,8–3,0 тис. кг молока за
лактацію, розділених на 4 групи, по 5 тварин у кожній. Контрольна (І)
група утримувалась у цеху роздою і осіменіння з дворазовим доїнням на
установці УДЕ-8 протягом 108 діб роздою. Корови дослідних (ІІ, ІІІ і IV)
груп переводились у цех виробництва молока відповідно після 45, 60 і 90
діб роздоювання. Визначали інтенсивність роздою, швидкість і повноту
видоювання. Проби крові і молока відбирали за 10 діб до, а також на
другу добу після переведення корів у цех виробництва молока.

У десятому досліді вивчали адаптивні реакції у корів різного віку на
міжгрупове технологічне переведення зі стійлово-прив’язного утримання і
доїння на установці „Імпульс” на безприв’язно-комбібоксове утримання та
доїння на УДЕ-8. Дослідження проведені на двох групах корів, по 7 голів
у кожній. Корови першої (2–3 лактацій) і другої (5–6 лактацій) груп
протягом трьох місяців після родів утримувалися на прив’язі та
роздоювались на установці „Імпульс”. Після 90 діб роздою корови обох
груп переводились у цех виробництва молока з доїнням на установці УДЕ-8.
Адаптаційні реакції у корів контролювали за показниками добових надоїв,
швидкості та повноти видоювання, вмісту жиру в молоці, які визначали
напередодні, а також на 2-, 10-, 13- і 45-у доби після переведення на
безприв’язне утримання з доїнням на УДЕ-8.

На четвертому етапі досліджень вивчали фізіолого-біохімічні процеси в
організмі корів у період адаптації до умов утримання і доїння та
застосування фармакологічних препаратів аміназину і феназепаму.
Проведені 5 науково-виробничих дослідів на 71 коровах-аналогах,
чорно-рябої породи різного віку і продуктивності. Результати досліджень
апробовані у трьох виробничих перевірках на 130 коровах.

У першому досліді вивчали вплив різних доз аміназину на адаптаційні
реакції корів-первісток у перші дві декади після родів і привчання до
машинного доїння. Дослідження проведені на трьох групах
корів-первісток (І – контрольна, ІІ – ІІІ дослідні), по 4 тварини у
кожній. Корови дослідних груп отримували за 2 години перед доїнням
аміназин, у дозі 3 мг/кг м. т. (ІІ група) та 5 мг/кг м. т. (ІІІ група) у
перші 3 доби після родів, а також 2 доби до і після переведення в цех
роздою та осіменіння. Для біохімічних досліджень відбирали проби крові
до згодовування аміназину, а також на 2- і 10-у доби після переведення
первісток у групу роздою. Молочну продуктивність контролювали у дні
взяття зразків крові, а потім 2 рази на місяць протягом 60 діб лактації.

У другому досліді вивчали вплив аміназину на адаптаційні процеси в
організмі корів 4–6 лактацій у період після родів та переведення в групу
роздою зі зміною доїльної установки ДАС-2Б у родильному відділенні на
АДМ-8 у цеху роздою та осіменіння. Дослідження проведені на двох групах
корів (контрольна і дослідна) продуктивністю 2,8–3,2 тис. кг молока за
лактацію, по 6 тварин у кожній. Коровам дослідної групи згодовували
аміназин у дозі 5 мг/кг м. т. за схемою першого досліду. Досліджували
зразки крові і молозива на першу добу після родів (підготовчий період),
а також крові і молока на 2-у та 12-у доби після переведення корів у
групу роздою.

У третьому досліді вивчали адаптаційно-лактогенний вплив аміназину у
корів при застосуванні його в перші 4 доби після родів. Дослід
проведений на 14 коровах 4–6 лактацій з добовим надоєм 14–17 кг,
розділених порівно на контрольну і дослідну групи. Коровам дослідної
групи у перші 4 доби після родів, зранку та ввечері, за 2 год. до доїння
згодовували з комбікормом аміназин у дозі 5 мг/кг м. т. Доїння в
родильному відділенні проводили на установці ДАС-2Б, у цеху роздою – на
АДМ-8. Враховували молочну продуктивність, інтенсивність і повноту
видоювання на 12-у добу після отелення, а також на 10-у і 30-у доби в
цеху роздоювання. Репродуктивну функцію контролювали за тривалістю
сервіс-періоду.

У четвертому досліді вивчали вплив різних доз феназепаму на
фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів-первісток за адаптації їх
до машинного доїння та міжгрупового переведення. Дослід проведено на 15
коровах-первістках з добовим надоєм 11–14 кг молока, розділених на три
групи – контрольну (І) і дослідні (ІІ, ІІІ), по 5 тварин у кожній.
Коровам дослідних груп згодовували феназепам у дозі 0,3 мг/кг м. т. (ІІ
група) та 0,5 мг/кг м. т. (ІІІ група). Згодовування феназепаму, взяття
проб крові та контроль молочної продуктивності проводили за схемою
першого досліду цього етапу.

У п’ятому досліді вивчали фізіологічні механізми адаптації
корів-первісток, продуктивністю 4,0–4,2 тис. кг молока за лактацію, в
період привчання їх до машинного доїння і міжгрупового переведення та
ентерального введення аміназину і феназепаму. Дослідження проведені на
18 первістках, розділених на контрольну і дослідні (І та ІІ) групи, по 6
тварин у кожній. Коровам І дослідної групи згодовували з комбікормом
аміназин у дозі 5 мг/кг м. т., а ІІ дослідної – феназепам у дозі 0,3
мг/кг м. т. Препарати згодовували за схемою: 4 доби після отелення, а
також 2 доби до і після переведення в цех роздою та осіменіння. Відбір
зразків крові проводили у підготовчий період (до згодовування
препаратів), на 4 добу після родів (дослідний період), а також крові та
молока на 2- і 10-у доби після переведення в групу роздою. У перші дві
декади після отелення та привчання первісток до машинного доїння
визначали окремі етологічні показники – кількість переміщень тварин,
число скидань доїльного апарата з вимені та додаткових ручних фіксацій
за одне доїння.

На п’ятому етапі досліджень (два досліди, 20 корів) вивчали динаміку
вмісту окремих метаболітів у крові та їх артеріовенозної різниці в
молочній залозі корів у період після доїння та ентерального застосування
аміназину і феназепаму, а також внутрішньоаортально – аміназину за умов
адаптації до перевезення.

Перший дослід проведено на трьох групах (контрольна і дві дослідні)
корів-аналогів чорно-рябої породи з продуктивністю 3,0–3,5 тис. кг
молока за лактацію, по 5 тварин у кожній. Корови І дослідної групи
отримували з комбікормом одноразово після ранкового доїння аміназин у
дозі 5 мг/кг м. т., ІІ дослідної – феназепам, у дозі 0,3 мг/кг м. т.
Кров для досліджень отримували з черевної аорти і молочної вени у
підготовчий період (на 2-у годину після доїння), а також на 2-у, 3-ю і
4-у години після згодовування препаратів.

Другий дослід виконано на 5-ти лактуючих коровах симентальської породи
з продуктивністю 3,0–3,2 тис. кг молока за лактацію. Коровам у період
адаптації до перевезення автотранспортом вводили інтрааортально аміназин
у дозі 0,5 мг/кг м.т. у формі 2,5% розчину. Артеріальну і венозну кров
відбирали до введення аміназину, а також через 0,5, 2, 3 і 4 години
після введення препарату. У періоди проведення дослідів контролювали
клінічний стан тварин.

У зразках біологічного матеріалу визначали:

у крові: концентрацію загального, білкового і залишкового азоту – за
методом К’єльдаля (А.А. Покровский, 1969); глюкози – ортотолуїдиновим
реак-тивом і суми цукрів – антроновим реактивом (І.Д. Головацький,
1961); сечовини – набором Біо-Лахема-тест „Мочевина-150”
(Чехословаччина); загального білка і гемоглобіну (И.П. Кондрахин и др.,
1985); адреналіноподібних речовин (катехол-амінів) – за методом Шоу в
модифікації Е.Ш. Матліної, 1964; неетерифікованих (НЕЖК) і
етерифікованих (ЕЖК) жирних кислот (А.А. Покровский, 1969, Й.Ф. Рі-віс
та інші, 1997); високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) (Й.Ф. Рівіс та
інші, 1981, 1995); сульфгідрильних груп і глутатіону (А.М. Петрунькина,
1961; В.В. Со-коловский, 1962); загальних, вільних і кон’югованих з
сірчаною та глюкуроновою кислотами фенолів (Ф.Ю. Палфий и др., 1974);
йоду, зв’язаного з білком (ЙЗБ) (Ю.М. Еремин и др., 1976); сіалових
кислот – за методом Свеннерхольма (А.Ц. Анасашвили, 1968; А.А.
Покровский, 1969); гексозамінів – за методом Пальмера (А.А. Покровский,
1969); імуноглобулінів (Y. Mancini et al., 1965); пролактину, тироксину,
трийодотироніну, соматотропіну, інсуліну, кортизолу –
радіоімуноло-гічним методом (В.П.Радченков и др., 1985); число
еритроцитів (Е.С.Гаврилец, М.В. Демчук, 1966); еозинофілів (С.М. Бакман,
1958); лейкоцитограму (Э.П. Ламберт, 1976); відносний вміст білкових
фракцій у сироватці (Є.Ф. Якимчук, 1968); відносний вміст
глікопротеїдних фракцій (П. Грабар, П. Буртен, 1963); активність
пероксидази (К.Ф.1.11.1.7) (Т. Попов, Л. Нейковська, 1971); каталази
(К.Ф. 1.11.1.6.), малатдегідрогенази (МДГ) (К.Ф. 1.1.1.39), АТФ-ази
еритроцитів (К.Ф.3.6.1.3) (М.Д. Подильчак, 1967);

у молоці: вміст загального, білкового і залишкового азоту – за методом
К’єльдаля, а також жиру, загального білка, казеїну, сухої речовини,
лактози, (В.И.Волгин и др., 1974); неетерифікованих і етерифікованих
жирних кислот (А.А. Покровский, 1969; Й.Ф. Рівіс та інші, 1997);
високомолекулярних жирних кислот (Й.Ф. Рівіс та інші, 1981, 1995);
білків у сироватці – електрофоретично (Є.Ф. Якимчук, 1968); сіалових
кислот – за методом Свеннерхольма (А.Ц. Анасаш-вили, 1968); гексозамінів
– за методом Пальмера (А.А. Покровский, 1969);

у тканинах: концентрацію розчинного білка, сухої речовини (П.Т.
Ле-бедев, А.Т. Усович, 1969); неетерифікованих і етерифікованих жирних
кислот (А.А. Покровский, 1969; Й.Ф. Рівіс та інші 1997); загальних,
вільних і кон’юго-ваних фенолів (Ф.Ю. Палфий и др., 1974);
сульфгідрильних груп, активність каталази (К.Ф. 1.11.1.6.) і МДГ
(К.Ф.1.1.1.39) (М.Д. Подільчак, 1967).

Одержані цифрові дані опрацьовували статистично і визначали ступінь
віро-гідності різниць (Р) між показниками контрольних і дослідних груп
(Р.Х. Кармо-лиев, 1971; Г.Ф. Ланкин, 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів різного віку

за адаптації до умов підвищеного техногенного навантаження на довкілля

Встановлено, що у корів різного віку спостерігається аналогічність
адаптаційних реакцій у початковий період їх формування до умов
техногенного навантаження з певними віковими відмінностями перебігу
метаболічних процесів при збільшенні тривалості дії адаптора на
організм. У корів 5–6 лактацій, порівняно з коровами 2–3 лактацій та
контрольної групи, відзначено підвищення кількості лейкоцитів на 19 і
37% у стійловий та пасовищний періоди, зниження активності каталази,
вмісту SH-груп у крові. У корів 2-3 і 5-6 лактацій, які утримувалися в
умовах підвищеного техногенного навантаження, встановлена вища
концентрація в крові кон’югованих та загальних фенолів, особливо в
пасовищний період (РN? $ O $ O & ( * , . 0 2 4 6 P ? "?\ ????\ ae EHuy ???групі складала 11,4 кг, дослідній 1–11,4 (100%), дослідній 2–14,1 кг (123,7%). Вміст жиру в молоці був вищим у корів ІІ дослідної групи (4,0 і 3,7% проти 3,7 і 3,4% у контролі). Кількість залишкового молока не перевищувала 1,5% і складала за 60 діб роздою у дослідних групах 51 і 60% до значення його у контрольній, що свідчить про відсутність гальмуючого впливу аміназину на рефлекс молоковіддачі. Дослідженнями етологічних показників встановлено дозозалежний вплив аміназину на рухову активність первісток, яка зменшувалася на 30–35% у перші 3 доїння, а число скидань доїльного апарата з вимені на 32–35%. Введення аміназину виключало потребу додаткової фіксації тварин у період привчання до машинного доїння, який скорочувався на 2–3 доби, що виявлялося стабілізацією показників процесу виведення молока. Фізіологічна і продуктивна дія аміназину ефективніша в дозі 5 мг/кг маси тіла двічі на добу. Отже, ентеральне введення аміназину коровам-первісткам корегувало метаболічні адаптивні реакції, що виявлялося нормалізацією фізіологічних показників реактивності організму в післяродовий період, скороченням періоду адаптації до машинного доїння і міжгрупового переведення. Адаптаційні процеси в організмі повновікових корів за міжгрупового переведення та ентерального введення аміназину Застосування аміназину в дозі 5 мг/кг м. т. для повновікових корів у період після родів і адаптації до міжгрупового переведення зі зміною типу доїльної установки у наступному досліді показало його біологічну та продуктивну ефектив-ність. У крові корів протягом двох тижнів після родів при застосуванні аміназину зменшувалася концентрація катехоламінів (Р PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020