.

Методика навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
147 4499
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

ГРОМОВИК Богдан Петрович

УДК 614.2:615.014

Теоретико-методологічні та прикладні засади логістичного управління
фармацевтичними підприємствами

15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора фармацевтичних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрах організації та економіки фармації
Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького
Міністерства охорони здоров’я України та Одеського державного медичного
університету Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор

ТРОХИМЧУК Віктор Васильович,

Одеський державний медичний університет,

завідувач кафедри організації та економіки фармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

ВОЛОХ Дмитро Степанович,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,

завідувач кафедри організації та економіки фармації

доктор фармацевтичних наук, професор

ГРОШОВИЙ Тарас Андрійович,

Тернопільський державний медичний університет

ім. І.Я.Горбачевського,

завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін

доктор фармацевтичних наук, професор

КАБАЧНА Алла Василівна

Харківська медична академія післядипломної освіти,

професор кафедри менеджменту та економіки в сімейній

медицині

Провідна установа: Національний фармацевтичний університет

Міністерства охорони здоров’я
України, кафедра

менеджменту і маркетингу у
фармації (м. Харків).

Захист відбудеться “ 27 ” січня 2006 р. о 1100 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул.
Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ,
вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “ 23 ” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пилипчук Л.Б.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Актуальність теми. Підприємницьке середовище перебуває у постійній
динаміці. Змінюються не тільки економічні, але й політико-правові,
демографічні, соціокультурні умови, прискорюються темпи
науково-технічного прогресу в державі, тому фармацевтичні підприємства
повинні постійно адаптуватися до навколишніх змін, удосконалювати
стратегію, виробничий і розподільчий процес, організаційну структуру,
корпоративну культуру, тобто змінюватися відповідно до динамічного
зовнішнього середовища.

Успіх адаптації фармацевтичних підприємств значною мірою залежить від
можливості використання сучасних управлінських теорій. Питаннями
становлення та розвитку теорії і практики фармацевтичного управління
присвячено чимало фундаментальних праць відомих вітчизняних вчених. До
їх числа відносяться наукові праці Р.М.Піняжка, Б.Л.Парновського,
В.М.Толочка, З.М.Мнушко, А.С.Немченко, М.С.Пономаренка, Д.С.Волоха,
О.Л.Грома, Т.А.Грошового, А.В.Кабачної, О.В.Посилкіної, В.В.Трохимчука,
О.М.Заліської, М.Л.Сятині, В.А.Загорія, О.П.Гудзенка, Р.В.Сагайдак та
ін. У них визначено зміст фармацевтичного управління, розкрито його
структуру, принципи та методи, висвітлено питання формування
організаційно-економічних, маркетингових, фармакоекономічних,
логістично-ресурсних, фінансово-інвестиційних та інноваційних механізмів
управління фармацевтичними підприємствами.

Водночас, як свідчить досвід реформування вітчизняної фармацевтичної
галузі, багато фармацевтичних підприємств не зуміли адаптуватися до змін
в економічній системі, що почалися десятиріччя тому, позаяк пропозиція
тільки високоякісної продукції вже недостатня для задоволення зростаючих
потреб споживачів. При цьому методи управління, які успішно
застосовуються в умовах економіки розвинутих країн, не завжди генерують
адекватний результат на українському ринку, що зумовлює необхідність
вдосконалення і адаптації сучасних теорій управління до специфіки
ринкових умов господарювання вітчизняних фармацевтичних підприємств з
необхідним врахуванням таких стратегічних тенденцій розвитку світового
господарювання, як глобалізація, інформатизація, індивідуалізація,
актуалізація проблем охорони довкілля.

Проблема подальшого розвитку теоретичних та методично-прикладних засад
формування управління фармацевтичними підприємствами, в першу чергу
матеріальним, кадровим, фінансовим та інформаційним потоковими
процесами, визначає актуальність теми дисертаційної роботи, її цільову
спрямованість і зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконано згідно з планом проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН
України (протокол № 36 від 16 лютого 2005 р.) і проводилось у межах
науково-дослідних робіт Львівського національного медичного університету
ім. Данила Галицького “Обгрунтування основних напрямків впровадження
елементів ринкової економіки в організацію лікарського забезпечення”
(номер державної реєстрації 0197U007131), “Обгрунтування нових напрямків
концепції розвитку лікарського забезпечення та розробка моніторингових
механізмів їх впровадження” (номер державної реєстрації 0101U009228) та
Одеського державного медичного університету “Науково-практичне
обгрунтування методології системного управління лікарським забезпеченням
на засадах логістичного, фармакоекономічного та регіонального підходів”
(номер державної реєстрації 0104U010508).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у теоретичному
обгрунтуванні, розробці прикладних положень та конкретних рекомендацій
стосовно вдосконалення логістичного управління фармацевтичними
підприємствами в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Для реалізації поставленої мети заплановано вирішити такі завдання:

? визначити особливості розвитку та існуючі проблеми національного
фармацевтичного підприємництва;

? обгрунтувати концептуальні питання фармацевтичної логістики як
методологічну базу управління;

? здійснити наукознавчий аналіз розвитку фармацевтичної логістики в
Україні;

? опрацювати логістичне забезпечення етапів розробки, просування і
рециклювання лікарських засобів;

? розробити моделі логістичних рішень для збутової діяльності
фармацевтичних підприємств, роботи аптек зокрема;

? опрацювати методику логістичного управління фармацевтичним
підприємством;

? запропонувати напрямки кадрового забезпечення фармацевтичних
підприємств на основі логістичного підходу.

Об’єктами дослідження обрано систему і процеси управління суб’єктами
господарювання у фармацевтичній галузі та механізми їх функціонування в
умовах динамічного зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є теоретичні питання, основні принципи, методи і
практичні аспекти фармацевтичних управлінських теорій.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного
дослідження є методологія наукового пізнання, положення теорії систем,
зокрема, методологія еволюційного синтезу систем, теорії організацій,
сучасні управлінські теорії.

В якості джерел інформації використані праці визнаних зарубіжних і
вітчизняних вчених, нормативні акти загальноєвропейського характеру,
національні нормативні акти законодавчої та виконавчої влади. Вихідними
даними слугували матеріали Державного комітету статистики України,
статистична звітність фармацевтичних підприємств, фармацевтична
періодика, а також матеріали, зібрані автором у процесі спеціально
організованих спостережень.

При проведенні дисертаційного дослідження використані такі методи:
спостереження, порівняння, аналізу та синтезу – для постановки проблеми
і вивчення об’єкта дослідження, системного і ситуаційного аналізу,
формалізації і моделювання – для вивчення теоретичних і практичних засад
розвитку теорій фармацевтичного управління та виділення вихідних
концептуальних моделей формулювання і вирішення логістичних проблем
фармацевтичних організацій; теоретичного узагальнення та моделювання
термінів у мові науки – для впорядкування і уточнення термінології в
понятійному апараті фармацевтичної логістики; історичний та наукознавчий
? для визначення напрямків та особливостей становлення вітчизняної
фармацевтичної логістики; економіко-статистичний – для вивчення,
групування, порівняння, оцінки та інтерпретації фактичних даних
фармацевтичних підприємств; АВС / XYZ-аналізу – у моделюванні
управлінських рішень стосовно формулярних переліків лікарських засобів
та асортиментної політики фармацевтичних підприємств; SWOT-аналізу – для
отримання об’єктивного та змістовного опису інтернет-аптек як об’єктів
удосконалення; порівняння – у процесі дослідження особливостей
територіального розподілу аптечної мережі України та питань кадрового
забезпечення фармацевтичних підприємств; функціонально-структурний і
процесно-орієнтований підходи – для розробки методики функціонально
моделювання логістичних процесів фармацевтичних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні та
розробці теоретичних положень і методологічних підходів логістичного
управління вітчизняними фармацевтичними підприємствами. Найвагоміші
результати дослідження, які характеризують наукову новизну, полягають у
тому, що:

1. Вперше:

– концептуально узагальнено та логічно систематизовано теоретичні
положення та методологічні аспекти фармацевтичної логістики як науки
управління, системи управління та практики управління, що сприяє
розкриттю суті логістичного управління фармацевтичними підприємствами і
дозволяє визначити організаційні форми, ефективні методи та методичні
підходи його реалізації;

– з позицій функціонального підходу, принципу корисності, комплексу
маркетингу, ієрархії підприємницьких цілей та з погляду вирішуваних
завдань визначено, систематизовано та встановлено взаємозв’язок сучасних
теорій фармацевтичного управління, що уможливлює прийняття обгрунтованих
управлінських рішень на основі врахування як спільності багатьох видів
діяльності, так притаманних лише кожній концепції сукупностей видів
діяльності;

– наукознавчо визначено напрямки та особливості становлення вітчизняної
фармацевтичної логістики (глибина пошуку – 1956–2005 рр.), що дозволяє
розкривати закономірності її функціонування і розвитку як соціального
інституту та особливої форми фармацевтичної діяльності;

– обгрунтовано принципи концепції логістичного поводження з відходами
фармацевтичної галузі, впровадження якої дасть змогу зменшити шкідливий
вплив відходів лікарських засобів на довкілля;

– розроблено узагальнений показник ширини розвитку аптечних мереж, вісім
обов’язкових і вісім доцільних управлінських рішень з
організаційно-правового забезпечення діяльності інтернет-аптек в
Україні, які можуть слугувати основою об’єктивності аналізу діяльності
аптечних мереж та забезпечення контрольованого поширення ліків через
всесвітню мережу Internet;

– запропоновано інтегральний показник логістичного обслуговування, який
показує досягнутий фармацевтичними підприємствами рівень лікарського
забезпечення аптек і лікувально-профілактичних закладів за певний період
часу (місяць, квартал, півріччя, рік);

– обгрунтовано концепцію навчання з нової дисципліни “Фармацевтичної
логістики” для вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за
спеціальністю 7.110201 “фармація”, що уможливить досягнення та
підтримання адекватності між потребами ринку праці та пропозиціями ринку
освітніх послуг.

2. Удосконалено:

– теоретико-методичне забезпечення етапів розробки та просування
лікарських засобів, що, на відміну від існуючих, грунтується на
“природній” технології пошуку нових лікарських засобів, комплексній
програмі стимулювання їх реалізації та графічно-математичній методиці
оцінки конкурентоспроможності;

– принципи моделювання логістичних потоків фармацевтичного підприємства,
які відрізняються від існуючих тим, що побудова моделі „як є”
вирішується шляхом опрацювання дерева логістичних функцій підприємства і
на його основі IDEF0 моделі, а трансформація моделі „як є” у модель „як
буде” відбувається у зворотному порядку: IDEF0 опис та його проекція на
дерево логістичних функцій;

– логістичні механізми управління товарними запасами оптових
фармацевтичних підприємств і аптек, які, на відміну від існуючих,
містять окремі підходи до управління запасами лікарських засобів, що
закуповуються у вітчизняних виробників і посередників та у зарубіжних
виробників, а через матричну проекцію інтегрованого АВС/XYZ-аналізу
дозволяють приймати стратегічні рішення стосовно асортиментної політики
підприємства від стану “як є” до стану “як бути”;

– механізми формування фінансових потоків шляхом короткотермінованого
прогнозування товарообігу аптеки, що, на відміну від існуючих,
грунтуються на методі ковзкої середньої і середньому індексі
товарообігу.

3. Отримали подальший розвиток:

– понятійний апарат щодо фармацевтичного підприємництва, який уможливлює
ідентифікацію специфіки категорій “фармацевтична логістика”,
“логістичний підхід”, “логістичне управління”, “матеріальні ресурси”,
“матеріальний потік”, “збут”, “збутова діяльність”, “збутова політика”,
“стандарти фармацевтичного управління”, змістовного навантаження суті
фінансових потоків, принципів класифікації та суті асортиментного
процесу оптових фармацевтичних підприємств, логістичних систем продажу
та основних сегментів електронного фармацевтичного підприємництва;

– механізми розробки формулярних переліків лікарських засобів для
стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних
закладів, які, на відміну від існуючих, грунтуються на інтеграції
логістичного підходу і фармакоекономічного аналізу;

– уніфікація навчального плану підготовки фахівців за спеціальністю
7.110201 “фармація” у частині професійної організаційно-економічної
підготовки відповідно до вимог ринку фармацевтичних фахівців та
Болонського процесу шляхом укрупнення окремих та кардинального перегляду
змісту інших дисциплін організаційно-економічного спрямування, їх
структурно-логічної схеми викладання, що забезпечить формування
цілісного та спадкового подання цих дисциплін, надання змісту навчання
закінченого вигляду.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у
розробці пропозицій та рекомендацій, що сприяють підвищенню ефективності
управління фармацевтичними підприємствами на засадах логістики.

Підготовлені здобувачем та погоджені Міністерством охорони здоров’я
України методичні рекомендації:

? “Логістичні технології у фармації” (2001 р.) знайшли застосування у
практичній роботі Батумського хіміко-фармацевтичного заводу (Республіка
Грузія), ТзОВ “Аптека “Біокон”, ТзОВ “Фармако”, СП “Гедеон Ріхтер
Укрфарм”, ТОВ “Торговий Дім “Паланок”, фірма “Укрмедсервіс”, ТзОВ
“Аптека” – всі м. Київ (акти впровадження 14.05.2004, 05.11.2001,
07.11.2001, 21.11.2001, 25.02.2002, 10.04.2002, 15.04.2002 відповідно),
а також навчальному процесі Батумського медико-екологічного інституту
(Республіка Грузія), Державного Медичного і Фармацевтичного Університету
ім. Ніколая Тестеміцану (Республіка Молдова), Військово-медичної
академії (Російська Федерація), Національного фармацевтичного
університету, Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця,
Української військово-медичної академії, Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Тернопільського державного
медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Національного
університету “Львівська політехніка”, Львівського національного
медичного університету ім. Данила Галицького (акти впровадження від
12.05.2004, 21.06.2005, 27.06.2005, 04.09.2001, 12.12.2001, 06.06.05,
18.06.2005, 30.08.05, 02.09.05, 06.09.05 відповідно);

? “Методи наглядного аналізу в маркетингово-логістичних дослідженнях
фармацевтичних підприємств” (2003 р.) використовуються у практичній
роботі Батумського хіміко-фармацевтичного заводу (Республіка Грузія),
представництва в Україні фармацевтичної корпорації “Пфайзер” (США),
ОВХФП “Біостимулятор”, навчальному процесі Батумського
медико-екологічного інституту (Республіка Грузія), Військово-медичної
академії (Російська Федерація), Національного фармацевтичного
університету, Української військово-медичної академії, Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Тернопільського
державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Національного
університету “Львівська політехніка”, Львівського національного
медичного університету ім. Данила Галицького, науково-дослідній роботі
Державного Медичного і Фармацевтичного Університету ім. Ніколая
Тестеміцану (Республіка Молдова) (акти впровадження від 14.05.2004,
31.05.2005, 19.10.05, 12.05.04, 29.10.2003, 27.06.2005, 06.06.2005,
18.06.2005, 30.08.05, 02.09.05, 06.09.05, 21.06.2005 відповідно);

? “Принципи функціонального моделювання фармацевтичних підприємств”
(2005 р.) впроваджені у практичну роботу фармацевтичної фірми “Валмарк”
(Чехія), представництв в Україні фармацевтичної корпорації “Пфайзер”
(США) і хімічного заводу “Ріхтер Гедеон” (Угорщина), ОВХФП
“Біостимулятор”, ДАК “Ліки України”, ТзОВ “Артур-К”, СП “Гедеон Ріхтер –
Укрфарм” (акти впровадження від 29.09.05, 31.05.2005, 03.10.05,
19.10.05, 20.09.05, 29.09.05, 04.10.05 відповідно), а також навчальний
процес Державного Медичного і Фармацевтичного Університету ім. Ніколая
Тестеміцану (Республіка Молдова), Військово-медичної академії (Російська
Федерація), Української військово-медичної академії, Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Тернопільського
державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Національного
університету “Львівська політехніка”, Національного фармацевтичного
університету, Львівського національного медичного університету ім.
Данила Галицького (акти впровадження від 21.06.2005, 27.06.2005,
06.06.2005, 19.10.05, 18.06.05, 30.08.05, 02.09.05, 03.10.05
відповідно).

Методика стимулювання реалізації інноваційний препаратів впроваджена у
практичну діяльність фармацевтичної фірми “Валмарк” (Чехія),
представництв в Україні фармацевтичної корпорації “Пфайзер” (США) і
хімічного заводу “Ріхтер Гедеон” (Угорщина), ДАК “Ліки України”, ТзОВ
“Артур-К”, СП “Гедеон Ріхтер – Укрфарм” (акт впровадження від 29.09.05,
31.05.2005, 03.10.05, 20.09.05, 29.09.05, 04.10.05 відповідно), а
методики розробки формулярів для лікувально-профілактичних закладів – у
практичну роботу Головного військового клінічного госпіталю МО України
(акт впровадження від 20.06.2005).

Логістичні підходи до управління товарними запасами фармацевтичних
підприємств впроваджено у практичну діяльність фармацевтичної фірми
“Валмарк” (Чехія) і ТзОВ “Артур-К” (акти впровадження від 29.09.05).

Теоретичні положення фармацевтичної логістики використовуються в
навчальному процесі Державного Медичного і Фармацевтичного Університету
ім. Ніколая Тестеміцану (Республіка Молдова), Військово-медичної
академії (Російська Федерація), Міжрегіональної академії управління
персоналом, Університету Коменского (Словаччина), Познанського
університету медичних наук (Польща) (акти впровадження від 21.06.2005,
27.06.2005, 11.07.2005, 15.09.05, 11.10.05 відповідно).

Методичні матеріали з оптимізації та уніфікації навчальної роботи
студентів стосовно “Медичного і фармацевтичного товарознавства” і
“Організації та економіки фармації”, а також з дисципліни за вибором
“Фармацевтична логістика” знайшли застосування у Львівському
національному медичному університеті ім. Данила Галицького (акти
впровадження від 23.05.2005).

Робоча програма тематичного удосконалення з фармацевтичної логістики
впроваджена в навчальний процес Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Запорізького державного медичного
університету, Національного фармацевтичного університету, Одеського
державного медичного університету (акти впровадження 05.09.2005,
23.09.2005, 03.10.05, 18.10.05 відповідно).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною і
написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до
вирішення проблеми створення теоретико-методологічних та прикладних
засад логістичного управління фармацевтичними підприємствами за умов
динамічного зовнішнього середовища. Усі наукові узагальнення, положення,
результати, висновки та рекомендації, викладені в дисертації, отримані
автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві (№№
1-4,6-8,13,14,16,19,27,31,33,34,37,39,40,51,52,64 за списком
опублікованих праць за темою дисертації), у роботі приведені лише ті
ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і методичні
положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та
обговорювалися на чотирьох наукових з’їздах, в т.ч. двох зарубіжних,
п’яти міжнародних та восьми вітчизняних науково-практичних,
науково-методичних і наукових конференціях. Серед них: науково-практична
конференція “Досягнення сучасної фармації в медичну практику” (м.
Харків, 1996), науково-методична конференція “Актуальні проблеми
медичної та фармацевтичної освіти в Україні” (м. Львів, 1996), V
Національний з’їзд фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та
перспективи її розвитку у новому тисячолітті” (м. Харків, 1999), друга
Всеукраїнська науково-практична конференція “Економічна підготовка
фахівців у непрофільних вищих навчальних закладах” (м. Львів, 2000),
республіканська науково-практична конференція “Наукові напрямки у
створенні лікарських засобів у фармацевтичному секторі України” (м.
Харків, 2000), ??? і ?V міжнародні науково-практичні конференції
“Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2000 і 2002),
Всеукраїнська науково-практична конференція “Фармація ХХІ століття” (м.
Харків, 2002), науково-практична конференція “Актуальні проблеми
підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних
закладах України” (м. Чернівці, 2002), міжнародна наукова конференція
“Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними
організаціями в умовах ринкової економіки” (м. Харків, 2003), III
Міжнародна науково-практична конференція “Наука і соціальні проблеми
суспільства: Медицина, фармація, біотехнологія” (м. Харків, 2003), VII
международный сьезд Фитофарм 2003 “Актуальные проблемы создания новых
лекарственных препаратов природного происхождения” (Санкт-Петербург,
2003), міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю створення
фармацевтичного факультету Запорізького державного медичного
університету “Історія та перспективи розвитку фармацевтичної науки і
освіти” (Запоріжжя, 2004), науково-практична конференція з міжнародною
участю “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка
лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004),
XIX Naukowy Zjazd Polskiego Towarzystwa Farmaceutycznego “Farmacja –
tradycja i nowoczesno?ж” (Wrocіaw, 2004), науково-практична конференція
“Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного та
безрецептурного відпуску лікарських засобів у сучасних умовах” (Харків,
2004), науково-практична конференція “Пріоритети
організаційно-економічної науки та освіти у розвитку вітчизняної
фармації” (Харків, 2005), VI Національний з’їзд фармацевтів України
“Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (м.
Харків, 2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 69
роботах, серед них одна монографія, 5 навчальних видань, рекомендованих
ЦМК МОЗ України і МОН України, 44 статті, 16 тез доповідей та 3
методичні рекомендації, погоджені МОЗ України. З них у наукових фахових
виданнях опублікована 31 стаття, зокрема 20 одноосібно.

Cтруктура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 354 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, дев’яти розділів, списку
використаних літературних джерел, який налічує 534 позиції. Обсяг
основного тексту – 275 сторінки. Робота проілюстрована 33 таблицями і 65
рисунками. Дисертація має 10 додатків на 114 сторінках, які оформлені
окремою частиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертаційної роботи “Особливості і проблеми
національного фармацевтичного підприємництва” на основі вивчення джерел
наукової літератури систематизований процес розвитку інфраструктури
національного фармацевтичного ринку. При цьому всі елементи
інфраструктури узагальнено у три групи: елементи, що притаманні
одночасно зовнішньому і внутрішньому ринку, елементи лише зовнішнього
ринку, елементи лише внутрішнього ринку. З’ясовано, що інфраструктура
фармацевтичного ринку перебуває у постійній динаміці. При цьому стрімкі,
не завжди позитивні і, деколи, кардинальні зміни економічних,
політико-правових, демографічних і соціокультурних умов потребують від
фармацевтичних підприємств здатності адекватно реагувати на періодично
виникаючі протиріччя в навколишньому середовищі за сприяння впровадження
сучасних управлінських теорій.

Враховуючи наявність труднощів в управлінській політиці фармацевтичних
підприємств та неприйнятність деякими з них нових управлінських
положень, здійснено узагальнення процесу еволюції трьох основних
наукових теорій управління – менеджменту, маркетингу і логістики.
Обгрунтовано, що мікромаркетинг і логістика, як наука і система
управління, не були характерні для доринковго періоду розвитку
національної економіки, фармацевтичної галузі зокрема, а менеджмент і
макромаркетинг набув гіпертрофованого значення.

З’ясовано, що розвиток теорії фармацевтичного управління, супроводжений
змінами форм і методів їх практичного використання, на сьогодні
характеризується вагомими здобутками і об’єктивною необхідністю
формування якісно нових напрямків оптимізації, оскільки їх західні
моделі потребують низки змін з метою адаптування до вітчизняних умов
підприємницької діяльності в галузі фармації.

У другому розділі дисертації “Загальна методика та основні методи
дослідження” обгрунтована основна ідея наукової роботи, опрацьована
загальна методика її проведення, наведена теоретична та методологічна
основи дисертаційного дослідження, джерела інформації та методи
вирішення задач дослідження, що формують в цілому програму організації
та виконання дисертації.

У третьому розділі дисертації “Теоретико-методологічне обгрунтування
концепції фармацевтичної логістики” визначено науково-практичну сутність
та проведено структурний аналіз фармацевтичної логістики, особливостей
її взаємозв’язку з іншими управлінськими теоріями.

Результати наукознавчого аналізу існуючих визначень поняття логістики
показали, що вони відрізняються неоднозначністю та багатоваріантністю
вкладеного в нього змісту. При цьому трактування логістики грунтуються
на класичному та неологістичному підходах, на врахуванні напрямку
господарської діяльності, економічної сторони досліджуваної теорії,
управлінсько-економічного погляду, оперативно–фінансового аспекту,
поняття циклу споживання виробу, творчих засад, міждисциплінарного
наукового напрямку, наукового, практичного, системного,
науково-системного і науково-практичного підходів. У значній мірі це
веде до спрощення та обмеження розуміння сутності логістики.

Ураховуючи наявність різних поглядів на логістику та використовуючи
методологію моделювання термінів у мові науки, вперше з погляду науки
управління, системи управління та практики управління обгрунтовано
сутність фармацевтичної логістики як процесу управління матеріальним,
фінансовим та кадровим потоками, а також необхідним інформаційним
потоковим процесом для прискорення фізичного розподілу і мінімізації
загальних витрат при здійсненні процесу постачання, виробництва і збуту
лікарських засобів та виробів медичного призначення з метою задоволення
потреб споживачів (рис.1).

Рис.1. Тріада понять фармацевтичної логістики

При цьому під логістичним управлінням фармацевтичними підприємствами
автор розуміє трансформацію логістики як науки і системи управління в
практику управління. Воно реалізується в три етапи: формування
логістичної збутової системи фармацевтичного підприємства ? інтеграція
функціональних підсистем в рамках логістичної системи підприємства ?
інтеграція підприємства в ланцюг поставки, в якому реалізується повна
системна інтеграція процесів постачання, виробництва і збуту.

На основі вивчення основних характеристик матеріальних і нематеріальних
потоків здійснено структуризацію фармацевтичної логістики у вигляді
концентричної моделі, де виділено три основні або функціональні
(закупівельна, виробнича і збутова) і шість допоміжних складових
(транспортна, складська, поводження з відходами, інформаційна,
фінансова, кадрова) (рис. 2). Розкрито основні положення кожної з них.
Показано відмінності між фармацевтичною і медичною логістикою внаслідок
сервісної орієнтації останньої.

Рис. 2. Концентрична модель структури фармацевтичної логістики:

КЗР – концентрування, змішування, розподілення; Р/С – рух/спокій

На основі аналізування економічних термінологічних джерел показано, що
матеріальний потік фармацевтичного підприємства є ширшим від його
матеріальних ресурсів, позаяк, крім останніх, до нього належать
напівфабрикати та незавершене виробництво, малоцінні та швидкозношувані
предмети і виробниче обладнання, призначене для встановлення, а також
готова фармацевтична продукція та відходи виробництва і споживання.

З погляду відношення до логістичної системи, напрямку руху,
призначення, методів перенесення авансованої вартості на лікарський
засіб, форм розрахунку, характеру господарських зв’язків розглянуто
змістовне навантаження суті фінансових потоків фармацевтичних
підприємств.

На підставі функціонального підходу і принципу корисності, з позицій
комплексу маркетингу та ієрархії підприємницьких цілей, з погляду
завдань маркетингу і логістики вперше обгрунтований взаємозв’язок
сучасних теорій фармацевтичного управління. Визначено, що формальну
корисність лікарського засобу для споживача забезпечує менеджмент (як
результат оптимального планування й організування виробництва і
контролювання виробничого процесу та якості ліків), корисність володіння
– маркетинг, корисність часу і місця – логістика, корисність інформації
і додаткового сервісу – кожна концепція.

Показано, що при синхронному впровадженні трьох аналізованих теорій
фармацевтичного управління отримують свій подальший розвиток комплекси
факторів внутрішнього середовища і функцій менеджменту (рис. 3). При
цьому кожна складова комплексу маркетингу розробляється та оптимізується
з позицій двох комплексів менеджменту. У свою чергу, комплекс маркетингу
перетворюється в комплекс логістики шляхом трансформації складової
“лікарські засоби” у складові “якість” і “кількість”, складової “ціна” –
у “витрати” і “час”, складової “розподіл” – у “місце” і “час”, складових
“просування” і “персонал” – на складову “споживач”.

Ураховуючи зазначене вище, модель взаємозв’язку сучасних управлінських
теорій (Sm) можна записати у такому формалізованому вигляді:

Sm = ?F, M, L, O?,

де F = {f} – множина загальних функцій менеджменту,

M = {m} – множина елементів комплексу маркетингу,

L = {l} – множина елементів комплексу логістики,

O = {o} – множина об’єктів менеджменту.

У четвертому розділі “Наукознавчий аналіз розвитку фармацевтичної
логістики в Україні” на основі вивчення періодичних видань
фармацевтичного профілю за період з 1956 р. до 2005 р. встановлено, що
лише з 1998 р. фармацевтична логістика формувалася комплексно – як наука
управління, система управління та практика управління. До того розвиток
управління потоковими процесами у вітчизняній фармації відбувався у
вигляді практики управління окремими фармацевтичними підприємствами та в
окремі періоди – галузі в цілому. При цьому визначено характерні риси
кожного етапу її становлення.

Комплекс об’єктів менеджменту ?O?

Цілі

о1

Структура

о2

Комплекс логістики ?L?

Кількість

l2

Витрати

l3

Комплекс маркетингу ?M?

m1

Лікарські засоби

m2

Ціна

Комплекс функцій менеджменту ?F?

Планування

f1

Організування

f2

Регулювання

f5

Контролювання

f4

Мотивування

f3

Персонал

m5

Просування

m4

Розподіл

m3

Споживач

l6

Місце

l5

Люди

о5

Технологія

о4

Рис. 3. Взаємозв’язок теорій фармацевтичного управління

На першому етапі світової періодизації розвитку логістики (1956-1965
рр.):

– у фармацевтичній промисловості здійснювалась мінімізація витрат
матеріальних і людських ресурсів, виробництво ліків за часто
повторюваними рецептурними прописами, оптимізація географічного
розміщення нових підприємств, удосконалювалася робота з утилізації
відходів;

– для покриття потенційного попиту і безперебійного постачання новими
препаратами їх виробництво здійснювалося з врахуванням часу перебування
готової продукції на шляху від заводу до споживачів і перехідних
залишків в аптечних закладах;

– для країни в цілому було опрацьовано методичні основи визначення
потреби в медикаментах до 1980 р., норми оборотності товарів і товарних
запасів для аптечних закладів у залежності від їх типу, категорії та
регіону;

– для оперативності постачання аптечними складами впроваджувалася
попередня фасовка лікарських засобів у масі “ангро”, контейнеризація,
кільцеве завезення фармацевтичних товарів, створювалися “цитові”
відділи;

– у постачанні аптечної мережі регіонів зростала роль центральних
районних (міських кущових) аптек, започатковано створення мережі
міжлікарняних госпрозрахункових аптек, нові аптеки та їх структурні
підрозділи розміщувалися у найбільш відвідуваних місцях та поблизу або
разом з лікувально-профілактичними закладами;

– для удосконалення лікарського забезпечення населення впроваджувалася
низка сервісних підходів (самообслуговування, торгові апарати, розносна
форма торгівлі, системи попереднього замовлення і доставки ліків додому,
швидка фармацевтична допомога, пункти прокату, безрецептурний відпуск
ліків медичними працівниками, безвідмовний метод обслуговування хворих).

Другий етап (1966-1970 рр.) характеризувався:

– початком впровадженням автоматизованої системи управління у
фармацевтичну промисловості, організацією цехів при галеново-фасувальних
виробництвах аптекоуправлінь з виготовлення стерильних ліків великої
розфасовки;

– розробкою адаптованої до ЕОМ методики матричної оптимізації розподілу
фондів аптечних управлінь між заводами-постачальниками;

– пропозицією економічно обґрунтованих нормативів товарних запасів для
аптечних складів при підвищенні нормативів для аптечної системи в
цілому, алгоритмізацією функцій аптечних складів з постачання аптек, а
також розробкою раціональної структури складів у залежності від обсягу
їх роботи;

– розвитком мережі дрібнооптових аптек, спеціалізацією роздрібної
реалізації ліків, пропозицією різних форм і методів наближення
лікарської допомоги до сільського населення, розробкою на підставі
лінійного програмування математичної моделі для обґрунтування схем
розміщення аптечної мережі в сільській місцевості.

– опрацюванням рекомендацій з раціональної організації зберігання і
розміщення товарів у матеріальних кімнатах і залах обслуговування аптек,
обґрунтуванням показників рівня сумарних витрат обігу аптек залежно від
обсягу їх роботи.

На третьому етапі (1971-1979 рр.):

– удосконалювалася технологія, механізація та автоматизація виробничих
процесів фармацевтичної промисловості, зокрема запропоновані
рекомендації, які вивільнили б аптечні склади і аптеки від невластивої
їм роботи щодо перефасовки продукції;

– опрацьовані структури кодів для АСУ медичної промисловості та
автоматизованої підсистеми планування медикаментозного забезпечення та
управління аптечним господарством;

– для аптечних складів обгрунтована нова організаційна структура,
раціональний порядок проходження вимог, виготовлення замовлень і
організації складських робіт, а також методики маршрутизації з
використанням теорії графів, для міжлікарняних аптек опрацьований
раціональний взаємозв’язок виробничих приміщень;

– для аптек запропонована формула управління товарними запасами з
урахуванням шляхово-транспортних умов й віддаленості їх від аптечних
складів, формули оптимального розміру виконання замовлення за Вільсоном;

– розроблені принципи територіального розміщення аптечної мережі,
ефективність діяльності аптек оцінювалася з погляду системного підходу,
тобто аналізом відносин між матеріальними і трудовими ресурсами та
якістю лікарської допомоги;

– безвідмовний метод обслуговування хворих поступово трансформувався у
метод адміністративно-командного розподілу ліків дефіцитної групи.

Як диференційований метод управління багатопродуктовими запасами вперше
був охарактеризований АВС-аналіз. Проте неправомірно констатувалося, що
для планування запасів лікарських засобів його застосовувати не можна,
оскільки лікарські засоби широкого спектру дії необхідно розбити на
групи взаємозамінних препаратів, для яких управління запасами
пропонувалося здійснювати у перерахунку на характерного представника
групи, яку розглядали як один продукт.

Четвертий етап (1980-1985 рр.) характеризувався:

– обгрунтуванням та практичною реалізацією специфічних логістичних
структур – республіканського виробничо-наукового об’єднання (комплекс
„Фармація”) та оптово-виробничих об’єднань обласних (міських)
аптекоуправлінь;

– активним впровадженням комплексної системи управління якості
лікарського обслуговування;

– пропозицією спеціалізованого автомобіля для транспортування ліків, а
також пересувного аптечного кіоску з оптимальними умовами для
правильного зберігання лікарських засобів;

– моделюванням процесу серійного виробництва стерильних розчинів в
умовах аптеки як певного числа послідовних, паралельних або
послідовно-паралельних операцій, опрацюванням тижневого і щоденного
почасового графіку виготовлення ін’єкційних розчинів посерійним методом
та обгрунтуванням доцільності організації аптечних розподільчих пунктів
у лікувально-профілактичних закладах, що не мали власної аптеки;

– визначенням чотирьох основних груп факторів, які характеризують обсяг
товарних запасів, управлінням запасами ліків, що надходили у достатніх
кількостях, на підставі моделі, яка вміщувала два рівні запасів і
фіксовану періодичність замовлення;

– удосконаленням відпуску ліків індивідуального виготовлення шляхом
упровадження методу пришвидшеного прийому рецептів, кабінетного методу
обслуговування, чекового методу оформлення замовлень.

У першому періоді п’ятого етапу (1986-1991 рр.):

– обгрунтовано необхідність встановлення складської націнки у відсотках
до оптової ціни принципи і методичні рекомендації ціноутворення на
лікарські засоби індивідуального виготовлення та фасувальні роботи;

– для аптечних складів запропоновані оптимальні організаційні
структури, які моделювалися адекватно конкретним умовам діяльності з
окремих структурних блоків, та необхідність включення у програму
навчальних закладів підготовку спеціалістів з організації складського
господарства, а також уперше використаний термін “комплексна система
логістики”;

– елементом організації поставок обраний “поставний комплект”, який
включав оптимізований для кожної аптеки асортимент і розмір партії ліків
та диференційовану періодичність поставки;

– опрацьовано методику маятникового завезення фармацевтичної продукції
дрібними партіями і визначення оптимальних маршрутів за кожною групою
аптек з врахуванням найкоротших сумарних віддалей між аптеками;

– здійснювалася атестація робочих місць, впроваджувалися бригадні форми
організації праці та розроблялося математичне забезпечення
автоматизованих робочих місць в аптечних закладах;

– модифіковано чековий метод організації праці при прийомі рецептів на
ліки індивідуального виготовлення та їх відпуску, впроваджено талонну
систему заповнення дефектури лікарських засобів у рецептурно-виробничому
відділі аптеки;

– на основі методу типологічного групування розроблено методичні
підходи до визначення потреби в ліках специфічної дії і до розміщення
аптечної мережі;

– при прогнозуванні потреби в лікарських засобах обгрунтована
доцільність використання методу балансового розрахунку, а також
групування асортименту за близькістю дії та взаємозаміни препаратів,
запропонована формула розрахунку обсягу страхового запасу як добуток
середньомісячного споживання на корінь квадратний інтервалу часу між
поставками. Застосовані принципи логістичного підходу до класифікації
витрат обігу аптеки;

– для вивчення лікарського забезпечення міжлікарняних аптек вперше
використаний концентричний аналіз.

Другий період п’ятого етапу (1992–2005 рр.) характеризувався:

– обгрунтуванням доцільності використання системного управління
потоковими процесами фармацевтичних підприємств, детальним розглядом
методології і теоретичних засад фармацевтичної логістики;

– впровадженням методів логістики у побудову формулярної системи та
Національної лікарської політики;

– обгрунтуванням напрямків логістичного забезпечення інноваційної
діяльності;

– структуруванням стандартів фармацевтичного управління та опрацюванням
методики моделювання ділових процесів фармацевтичних підприємств.

У п’ятому розділі дисертації “Логістичне забезпечення процесів розробки,
просування і рециклювання лікарських засобів” визначено напрямки
логістичного забезпечення процесів пошуку нових лікарських засобів,
управління їх впровадження та освоєння, моделювання управлінських рішень
стосовно формулярних переліків лікарських засобів, а також
екогомологічних проблем фармацевтичної галузі.

Показано, що “природна” перевага технологій пошуку лікарських засобів
грунтується на відносно нижчій вартості і використанні традиційних
простих підходів, а “набута” перевага досягається внаслідок використання
інноваційних (капітало- та наукомістких) технологій.

Опрацьована методика “природної” технології пошуку лікарських засобів,
яка складається з п’яти етапів: інформаційний пошук прописів рослинних
зборів ? аналіз прописів за складністю і частотою родин та рослин ?
вивчення поєднання рослин у зборах ? побудова алгоритму поєднання рослин
? формування нових рослинних зборів.

На прикладі розчину куріозину (2,05 мг/мл) – 10 мл виробництва
угорського хімічного заводу “Ріхтер Гедеон АТ” проведено вивчення
системи впровадження у фармацевтичний ринок інноваційних лікарських
препаратів, а також опрацьовано програму стимулювання реалізації
інноваційних лікарських засобів, яка характеризується такою
послідовністю етапів: оцінка перспектив попиту на інноваційні препарати
на конкретному ринку ? встановлення критеріїв вибору каналу розподілу ?
вибір каналів розподілу ? визначення цілей та завдань стимулювання ?
вибір засобів стимулювання ? розробка організаційно-економічного
забезпечення програми ? планування обсягу реалізації ? тестування
програми ? втілення у життя програми ? контроль і регулювання програми,
оцінка її результатів.

Запропоновано і апробовано на прикладі двох контрацептивних
препаратів-аналогів графічно-математичну методику оцінки
конкурентоспроможності лікарських засобів (рис. 4), яка відрізняється
від інших більшою точністю і наглядністю та може бути використана для
контролю, регулювання та оцінки результатів програми стимулювання
реалізації ліків.

k = 0,5?sin(360/n)? (x1?x2 + x2?x3 +…+ xn?x1),

де k – показник конкурентоспроможності; x1, x2, x2 … xn – довжини
радіус-векторів OA, OB, OC … OF; n – кількість досліджуваних
параметрів.

Рис. 4. Графічно-математична модель оцінки конкурентоспроможності
лікарських засобів: A – середня оптова ціна препарату у перерахунку на
один місячний цикл; B – обсяг продаж, у грн.; C – кількість проданих
упаковок у перерахунку на один місячний цикл; D – ширина каналу
розподілу; E – новизна препарату (оригінальний, біологічно еквівалентний
генерик); F – порядок відпуску (рецептурний чи безрецептурний)

Для стаціонарних лікувально-профілактичних закладів опрацьована методика
розробки формулярів, яка включає збір даних про структуру захворювань і
про закуплені та використані лікарські засоби за рік, ранжування за
кількістю випадків кожної нозології та за затратами на лікування кожного
виду захворювання, аналіз відповідності асигнувань витрат на
фармакотерапію потребам лікування, інтегрований АВС/VEN-аналіз і
фармакоекономічний аналіз.

Для амбулаторно-поліклінічних умов опрацьовано методичний підхід з
формування переліків лікарських засобів для включення у стандарти
медикаментозної терапії певних нозологій на основі
клініко-епідеміологічних і фармакоепідеміологічних досліджень,
експертної оцінки лікарських засобів щодо періодів перебігу хвороби і
терапевтичної ефективності, добору критеріїв віднесення препаратів до
відповідних переліків, статистичної і матричної обробки результатів
експертного опитування та фармакоекономічних досліджень.

З позиції небезпеки для довкілля та шкідливості для здоров’я людей
розглянуто актуальність проблеми відходів фармацевтичної галузі і
використання для її вирішення логістичного підходу, а також обгрунтовано
необхідність опрацювання та запропоновані принципи концепції поводження
з відходами фармацевтичної галузі і відповідної національної програми.
Серед них:

1. Перехід фармацевтичної галузі на екогомологічні засади функціонування
за умови впровадження міжнародних стандартів ISO серії 14000.

2. Зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності
на основі розробки, впровадження і реєстрації лікарських засобів з
високою біологічною доступністю.

3. Опрацювання чіткої класифікації лікарських засобів за класами
токсичності і відповідних способів їх знешкодження.

4. Внесення змін до правил оформлення упаковок лікарських засобів, на
яких виробник повинен обов’язково вказувати спосіб їх знешкодження.

5. Створення механізмів та умов зацікавленості в утилізації відходів
лікарських засобів фармацевтичними виробниками у сфері споживання.

6. Опрацювання нормативного документу про особливі умови постачання
лікарських засобів, у якому надати аптекам право повертати лікарські
засоби постачальнику за три місяці до закінчення терміну придатності.

7. Створення нової галузі регіонального комунального господарства –
системи очищення конкретної території від відходів лікарських засобів.

8. Забезпечення повного збирання і своєчасної утилізації, знешкодження
та/або видалення відходів при дотриманні екологічно прийнятних умов
поводження з ними.

9. Здійснення керованого збирання протермінованих і фальсифікованих
лікарських засобів від населення шляхом забезпечення кожної аптеки
спеціальним контейнером, який можна спорожнити тільки після зняття
відповідної пломби, а також проведення роз’яснювальної роботи серед
населення.

10. Забезпечення комунального підприємства кожного обласного центру
країни спеціальними установками для спалювання лікарських препаратів.

11. Здійснення обліку місць утилізації лікарських засобів та регулярного
контролю за виконанням екологічних правил при цьому.

12. Мінімізація шкідливого впливу на довкілля та здоров’я людини всіх
складових поводження з відходами при мінімізації витрат на збирання,
зберігання, оброблення, перевезення, а також видалення, знешкодження та
захоронення відходів.

У шостому розділі дисертації “Логістичне управління збутовою діяльністю
фармацевтичних підприємств” розроблялися питання раціональної системи
збуту та стратегій розподілу лікарських засобів, принципів класифікації
оптових фармацевтичних фірм і логістичних систем продажу, характерних
для них, управління їх асортиментною політикою.

При цьому упорядковано понятійний апарат, що характеризує технології
доведення лікарських засобів від виробника до кінцевого споживача, а
саме: сформульована фармацевтична сутність понять “збут”, “збутова
діяльність”, “збутова політика”. Враховуючи насамперед медико-соціальну,
а не торговельну спрямованість фармації, державне її регулювання з боку
МОЗ України, обґрунтована необхідність виділення пов’язаної з нею видів
діяльності, принаймні збутової (оптової та роздрібної реалізації), в
окрему групу класифікатора видів економічної діяльності 85.4
“Фармацевтична діяльність” розділу 85 “Охорона здоров’я та соціальна
допомога”.

Визначено раціональні системи збуту та стратегії розподілу лікарських
засобів. Охарактеризовано аптечні мережі і запропоновано показник ширини
розвитку аптечних мереж (Wc.n.) для порівняльної їх характеристики:

Wc.n. = (qc ? 1) + 0,75qs + 0,5qk,

де qc, qs та qk ? кількість аптек, аптечних пунктів і аптечних
кіосків у мережі,

1, 0,75 і 0,5 ? вага відповідного учасника мережі, яка опосередковано
відображає організаційно-економічні особливості аптеки, аптечного пункту
та аптечного кіоску.

Опрацьовано класифікацію оптових фармацевтичних фірм за числом працюючих
і місячним товарообігом, розвитком логістичних каналів. Охарактеризовано
три основні напрями спеціалізації оптових фармацевтичних підприємств: за
специфікою суб’єктів постачання, за специфікою переважного збуту окремих
груп лікарських засобів та за специфікою покупців. Розкрито суть
асортиментного процесу як концентрування, змішування і розподілення
лікарських засобів.

Проаналізовано особливості реалізації вітчизняними фармацевтичними
фірмами основних логістичних систем продажу (венселлінгу, попереднього
продажу, телемаркетингу, електронного підприємництва). Промодельовано й
обгрунтовано основні сегменти електронного фармацевтичного
підприємництва (рис. 5), показано, що провідні фармацевтичні
підприємства України використовують всесвітню електронну мережу як:

? інтернет-представництво, що являє собою своєрідну візитку
фармацевтичної фірми в інтернет-просторі без інтеграції з її діловими
процесами;

? інтернет-цінника, тобто цінових пропозицій лікарських засобів для
придбання традиційним шляхом;

? інтернет-складу та інтернет-аптеки, як частини корпоративного сайту,
що використовується як візитка підприємства і додатковий канал для збуту
лікарських засобів і повністю або частково інтегрований у ділові процеси
фармацевтичної фірми та забезпечує максимальною інформацією користувача.

Електронне підприємництво

(E-business)

підприємство-підприємство (B2B)

обмін-обмін

(Е2Е)

підприємство- держава (B2G)

підприємство- економіка (B2Е)

Електронна торгівля

(E-commerce )

Мобільна торгівля

(M-commerce)

підприємство-споживач (B2C)

інтернет-аптека

споживач-споживач (C2C)

Рис. 5. Модель систем електронного фармацевтичного підприємництва

Уніфіковано трактування видів товарних запасів, сформовано та
опрацьовано алгоритм управління товарними запасами оптових
фармацевтичних підприємств, що інтегрує у собі два основних блоки:
інформаційну базу, до якої подаються вимоги оперативності та
ймовірності, і банк моделей управління товарними запасами, діючий у
діапазоні від умов визначеності до умов невизначеності.

Запропоновано методику управління запасами лікарських засобів
вітчизняного виробництва, в основі якої оперативне передбачення
закупівель конкретного препарату в натуральних показниках з фіксованим
інтервалом замовлення за допомогою формул кількісного обсягу або
оптимального передбачення періодичного замовлення.

(

J

z

|

|

~

?

?

?

ue

 uTuTu

(

*

,

??????,

.

0

2

4

6

J

z

?

ue

ALA?AoA-AElAEoAEuO^OOOel*OeaeOaevaxa|euee~eO?roRu\u^urutuvu?u?uiuueu^uen
ueAueIueUueHyoeUeUeIoIeoeoe1/2«eoeoeoeUeUeY?eYe’?’?’e’e’e’eYyY

ph

O

???THYlanapaIaIa‚aezessssA¤?ssh ”

O

O

(

O

O

$

O

O

O

°

8

UeAcc‚\&!

O

??????¤?¤????

O

O

“!

O

¤^„””

O

ssssssss1/2—yyy1/2ssssyss-”

f

O

O

$

O

O

????k?акуповуються у зарубіжних виробників, варто здійснювати шляхом
короткотермінованого передбачення закупівель загального обсягу продукції
у вартісному вираженні в режимі фіксованого розміру замовлення (рис. 6).

Передбачення окремого лікарського засобу грунтується на його питомій
вазі у загальному обсязі прогнозу. При цьому використовується аналітичне
вирівнювання часового ряду довжиною до п’яти років за найточнішою
моделлю залежності, обраної серед альтернативних варіантів за найменшим
середнім рангом чотирьох метрологічних характеристик їх результатів.
Прогнозування на наступний період відбувається з врахуванням індексу
сезонності та обов’язково піддається індивідуальній експертизі.

Часовий ряд обсягу реалізації лікарських засобів конкретного зарубіжного
виробника (до 5 років)

Аналітичне вирівнювання

за альтернативними варіантами моделі прогнозу

лінійна функція

параболічна

показникова

функція

логістична функція

Оцінювання альтернатив прогнозу

за метрологічними характеристиками

середня помилка

середня абсолютна помилка

середня квадратична помилка

середня абсолютна помилка у відсотках

Ранжування значень кожної характеристики для кожного варіанту (від
найменшого до найбільшого)

Вибір моделі прогнозування за найменшим середнім рангом метрологічних
характеристик

Рис. 6. Алгоритм добору моделі прогнозування для закупівлі лікарських
засобів у конкретного зарубіжного фармацевтичного підприємства

У сьомому розділі дисертації “Моделювання логістичних рішень у роботі
аптек” на основі документального аналізу фактори, що визначають
оптимальність розміщення аптек та їх структурних підрозділів,
узагальнені в чотири основні групи, а саме: група місцеутворюючих
факторів, група транспортних факторів, група соціальних факторів і група
економічних факторів.

На підставі вивчення індексів локалізації за 1997-2003 рр. встановлено,
що найвищий рівень середньодушового споживання лікарських засобів при
низькому рівні грошових витрат характерний для населення м. Києва. При
цьому високий рівень споживання і високий рівень грошових витрат були
відмічені лише у 2003 р. для населення Автономної Республіки Крим,
Дніпропетровської, Харківської та Чернівецької областей.

Найвища частка витрачених грошових доходів при одночасному найнижчому
рівні середньодушового споживання ліків на початок дослідження
спостерігалася у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській,
Київській, Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій і Закарпатській
областях, на кінець періоду – лише у Закарпатській. При цьому сім
областей (Київська, Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Рівненська,
Тернопільська, Чернігівська) у 2003 р. мали низький рівень споживання і
низькі грошові витрати, що характеризує обсяги регіональних
фармацевтичних ринків як критичні.

Розраховані значення коефіцієнту локалізації відображають відносну
пропорційність розподілу товарообігу стосовно чисельності населення при
одночасному зменшенні пропорційності розподілу товарообігу аптечної
мережі держави до грошових коштів населення.

Для формування фінансових потоків, зумовлених процесом закупки товарів,
запропонована методика короткотермінового прогнозування товарообігу
аптеки, апробація якої показала більшу точність прогнозу у порівняні з
відомою методикою. Опрацьована методика грунтується на методі ковзкої
середньої і середньому індексі товарообігу:

Т7= (Т1х0,048+Т2х0,095+Т3х0,143+Т4х0,19+Т5х0,238+Т6х0,286) х сІТ ,

де Т7 – прогноз товарообігу на наступний місяць;

від Т1 до Т6 – показники щомісячних товарообігів за останні шість
місяців;

0,048 … 0,286 – арифметично прогресуючий ряд;

сІТ – середній індекс товарообігу (як відношення обсягу товарообігу за
визначений місяць до середньомісячного товарообігу).

На основі проведеного аналізу асортименту аптеки готових лікарських
засобів обгрунтовано, що матрична проекція інтегрованого АВС і
XYZ-аналізу являє собою не що інше, як аналогову модель, що дозволяє
приймати стратегічні рішення стосовно асортиментної політики
підприємства від стану “як є” до стану “як бути” (табл. 1). При цьому
між зазначеними параметрами існує циклічний взаємозв’язок.

Таблиця 1

Принципи управління товарними запасами залежно від поля матричного
зображення інтегрованого АBC/XYZ?аналізу товарообігу аптеки

BZ

CY

(рівень обслуговування – 80%, прогнозування на основі минулих продаж,
щомісячний контроль за станом запасів) CZ

(рівень обслуговування – 70%, експертне прогнозування, щомісячний
контроль за станом запасів)

На підставі SWOT-аналізу інформації веб-сайтів 40 інтернет-аптек
запропоновані 8 обов’язкових та 8 доцільних управлінських рішень з
організаційно-правового забезпечення діяльності таких аптек в України.
Серед них найважливішими є представлення інтернет-аптеки оффлайновою
аптекою, в ліцензії якої має бути зазначено право на провадження
онлайнового підприємництва, подання на веб-сайті сканованої копії
згаданої ліцензії та номерів контактних телефонів оффлайнової аптеки та
державного дозвільно-контролюючого органу, дотримання правил роздрібної
реалізації ліків, у т.ч. рецептурного відпуску, гарантування надання
касового і товарного чеків при доставці ліків і, за попередньою вимогою,
копії висновків виробників стосовно якості ліків та інформації про
постачальника ліків тощо.

У восьмому розділі дисертації “Розробка та апробація методики
логістичного управління фармацевтичним підприємством” шляхом критичного
аналізу і теоретичного узагальнення наукових публікацій зі
стандартизації систем управління підприємствами обгрунтована суть і
класифікація стандартів фармацевтичного управління та промодельований у
вигляді матриці їх взаємозв’язок з теоріями фармацевтичного управління.
Під стандартами фармацевтичного управління автор розуміє сукупність
правил, вимог, принципів і рекомендацій технологічного,
соціально-психологічного та адміністративного характеру до системи
управління будь-якої фармацевтичної організації незалежно від відомчої
приналежності, форми власності, ринкової ланковості її засновника. При
цьому стандарти фармацевтичного управління узагальнені в п’ять груп, а
саме: комплекс належних практик, тотальне управління якістю, стандарти
міжнародної організації стандартизації серії ISO 9000, стандарти
реструктуризації ділових процесів, корпоративні (інтегровані) системи
управління.

На підставі функціонально-структурного і процесно-орієнтованого підходів
опрацьована методика моделювання логістичних потоків фармацевтичного
підприємства (рис. 7), яка відрізняється від існуючих тим, що побудова
моделі „як є” вирішується шляхом опрацювання дерева логістичних функцій
підприємства і на його основі IDEF0 моделі, а трансформація моделі „як
є” у модель „як буде” відбувається у зворотному порядку: IDEF0 опис та
його проекція на дерево логістичних функцій.

Апробація запропонованої методики на прикладі оптового фармацевтичного
підприємства показала її зручність у використанні, сприйнятті та аналізі
отриманих результатів. При цьому на підставі власних спостережень і
критичному аналізі даних літератури було сформовано трирівневе дерево
функцій оптового фармацевтичного підприємства, головна логістична
функція якого визначена як необхідні ліки за погодженими цінами у
короткі терміни. Контекст моделі визначено у такий спосіб, що входами
процесу є інформація про фармацевтичний ринок, потреба аптек
(лікувально-профілактичних закладів – ЛПЗ), їх оплата, комерційні
пропозиції постачальників, лікарські засоби та супроводжуюча їх
документація; виходами ж процесу є комерційні пропозиції аптекам (ЛПЗ),
замовлення і оплата постачальникам, лікарські засоби та супроводжуюча їх
документація.

Рис. 7. Алгоритм методики моделювання логістичних потоків
фармацевтичного підприємства: ФВА – функціонально-вартісний аналіз

Для регламентації порядку виконання посередницького процесу оптового
фармацевтичного підприємства запропоновано десять стандартів
логістичного обслуговування аптек і лікувально-профілактичних закладів,
критеріїв та інтегральний показник його оцінки:

де Is – інтегральний показник логістичного обслуговування, який показує
фактичний його рівень за певний період часу (місяць, квартал, півріччя,
рік);

p1, p2 … p10 – відсоткове значення складових стандартів логістичного
обслуговування.

У дев’ятому розділі дисертації “Оптимізація кадрового забезпечення
фармацевтичних підприємств на основі логістичного підходу”
промодельований взаємозв’язок семи базових кадрових функцій (набір
кадрів, підготовка, розміщення, перепідготовка і
професійно-кваліфікаційний ріст, оплата і стимулювання праці) з
логістичними функціями фармацевтичного підприємства, а також процес
прийняття можливих рішень при виборі місця роботи фармацевтичним
фахівцем.

Розкрито сутність двох шляхів задоволення потреби фармацевтичного
підприємства в якісному наборі персоналу: підготовка конкурентноздатного
фахівця за контрактом із фармацевтичним навчальним закладом при активній
участі в цьому процесі самого підприємства, а також відкритий конкурс.

На основі аналізу оголошень 167 фармацевтичних підприємств на заміщення
248 вакантних посад, надрукованих у 2000 р. у “Еженедельнику Аптека” і
журналі “Провизор”, встановлено, що недоліками багатьох оголошень є
відсутність назви фармацевтичного підприємства, вказівки на вид
діяльності майбутнього співробітника, конкретизації рівня оплати і
функціональних обов’язків фахівців, відсутність принципового значення
виду освіти, необхідності направлення резюме і конкретизації граничного
терміну звертання на фірму.

Ураховуючи важливість відкритого конкурсу, опрацьована раціональна
технологія його проведення, яка містить три етапи: підготовчий, власне
конкурс, який складається з трьох стадій (попередній добір претендентів
на основі аналізу заяв (резюме), психологічна діагностика претендентів,
аналіз та інтерпретація отриманих результатів співбесіди) та аналіз і
систематизація результатів психологічної діагностики і співбесіди.

З метою адаптації навчальних програм вищих навчальних закладів III-IV
рівнів акредитації за спеціальністю 7.110201 “фармація” відповідно до
вимог ринку фармацевтичних фахівців опрацьовано і впроваджено в
навчальний процес варіанти структур та основних змістів навчальних
дисциплін організаційно-економічного спрямування: “Медичне і
фармацевтичне товарознавство” та “Організація та економіка фармації” в
частині розділу “Організація лікарського забезпечення населення та
лікувально-профілактичних закладів”. Запропонована методика побудови
освітнього процесу із зазначених дисциплін забезпечує подолання
відокремлення і пов’язує елементи навчання в єдине ціле, надає змісту
навчання закінченого вигляду, забезпечує ув’язку цілей навчання та його
змісту.

З огляду на інтегрування вітчизняної освіти у Болонський процес та
необхідності досягнення і підтримання адекватності між потребами ринку
праці та пропозиціями ринку освітніх послуг з’ясовано (табл.2), що
напрямок організаційно-економічної підготовки для конкретного
студента-провізора представлений 11 освітніми блоками. При цьому з
врахування трьох спеціалізацій за вибором менеджмент представляють сім
блоків, маркетинг – п’ять. Питання фармацевтичної логістики можуть бути
розглянуті лише при вивченні окремих тем певних дисциплін.

Ураховуючи, що більшість освітніх блоків, особливо три міні-дисципліни –
охорона праці в галузі, фармацевтичне законодавство, належна
фармацевтична практика, характеризуються низькою трудомісткістю річної
освітньої діяльності, запропонована уніфікація навчального процесу
шляхом об’єднання трьох міні-дисциплін в одну або їх інтегрування в інші
навчальні дисципліни.

Таблиця 2

Співвідношення теорій фармацевтичного управління та навчальних
дисциплін, курсів і спеціалізацій за вибором організаційно-економічного
спрямування

Теорії фармацевтичного управління Організаційно-економічного спрямування

навчальні дисципліни

курси за вибором

спеціалізації за вибором

ОЕФ*

ММФ**

організація

облік

менеджмент

маркетинг

Медичне та фармацевтичне товарознавство

Охорона праці в галузі

Фармацевтичне законодавство

Належна фармацевтична практика

Особливості зовнішньо-

економічної діяльності підприємств фармацевтичної галузі

Організація та регулювання діяльності підприємств фармації

Підприємство у фармації

Дослідження фармацевтичного ринку

В с ь о г о

Менеджмент

7

Маркетинг

5

Логістика

1

2 3

* – плюс ознайомча і виробнича практики; ** – плюс виробнича практики.

Окремі теми: 1 – організація роботи аптеки з товарними запасами,
організація постачання аптечних підприємств, витрати аптечного
підприємства; 2 – формування збутової політики фірм; 3 – класифікація і
кодування товарів; товарознавчі операції в аптечній мережі.

Для усунення фрагментарного і несистематизованого характеру подачі знань
з окремих тем, розсіяності і дублювання інформації в різних навчальних
дисциплінах, недостатньої інтеграції між ними і з метою формування
цілісного, послідовного та спадкового подання дисциплін
організаційно-економічного спрямування запропоновано кардинально
переглянути зміст усіх дисциплін організаційно-економічного спрямування,
їх послідовності викладання.

На основі необхідності досягнення та підтримання адекватності між
потребами ринку праці та пропозиціями освітніх послуг і з позиції
активізації випереджаючих темпів розвитку освіти обгрунтована
необхідність впровадження фармацевтичної логістики в навчальний процес
за спеціальністю 7.110201 “фармація”. Для цього опрацьований проект
змісту навчальної програми окремої дисципліни “Фармацевтична логістика”
або відповідного розділу дисципліни “Менеджмент, маркетинг і логістика у
фармації”.

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обгрунтовано та представлено нове вирішення наукової
проблеми – підвищення рівня системності управління фармацевтичними
підприємствами в умовах динамічного зовнішнього середовища шляхом
визначення теоретичних положень фармацевтичної логістики, методологічних
підходів до формування механізмів логістичного управління
фармацевтичними підприємствами та розробки практичних рекомендацій його
здійснення.

2. На основі вивчення розвитку інфраструктури національного
фармацевтичного ринку показано, що зміни, які супроводжують цей процес,
потребують від фармацевтичних підприємств здатності адекватно реагувати
на періодично виникаючі протиріччя в навколишньому динамічному
середовищі за сприяння впровадження сучасних управлінських теорій.
Шляхом узагальнення процесу еволюції управлінських наукових концепцій
з’ясовано, що розвиток теорій фармацевтичного управління, супроводжений
змінами форм і методів їх практичного використання, характеризується
вагомими здобутками і об’єктивною необхідністю формування якісно нових
напрямків оптимізації, оскільки їх західні моделі потребують низки змін
з метою адаптування до вітчизняних умов.

3. Узагальнюючи різні погляди на логістику та використовуючи моделювання
термінів у мові науки, з погляду науки управління, системи управління та
практики управління обгрунтована сутність фармацевтичної логістики,
логістичного підходу, логістичного обслуговування споживачів лікарських
засобів, логістичного управління та трьох етапів його розвитку для
фармацевтичного підприємства. Здійснено структуризацію фармацевтичної
логістики у вигляді концентричної моделі, де виділено три функціональні
і шість допоміжних складових, розкрито основні положення кожної з них,
ідентифіковано специфіку категорій “матеріальні ресурси” і “матеріальний
потік” та змістове навантаження суті фінансових потоків і їх
класифікацію стосовно фармацевтичного підприємства.

На підставі функціонального підходу і принципу корисності, з позицій
комплексу маркетингу та ієрархії підприємницьких цілей, з погляду
завдань маркетингу і логістики обгрунтований взаємозв’язок сучасних
теорій фармацевтичного управління.

4. За допомогою наукознавчого аналізу періодичних видань фармацевтичного
профілю за 1956-2005 рр. визначені закономірності функціонування і
розвитку національної фармацевтичної логістики як соціального інституту
та особливої форми діяльності. При цьому встановлено, що лише з 1998 р.
вона почала формуватися комплексно – як наука управління, система
управління і практика управління. До того фармацевтична логістика
розвивалася як практика управління окремими фармацевтичними
підприємствами і в окремі періоди – галузі в цілому.

5. На основі логістичного підходу опрацьована методика “природної”
технології пошуку лікарських засобів, промодельовано процес і
встановлені основні результати при здійсненні фармацевтичними фірмами
комплексу заходів щодо стимулювання реалізації інноваційних лікарських
засобів, запропонована і апробована графічно-математична методика оцінки
конкурентоспроможності лікарських засобів та методики розробки
формулярних переліків лікарських засобів для стаціонарних і
амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладів.

Ураховуючи актуальність проблеми відходів фармацевтичної галузі і
використання для її вирішення логістичного підходу, обгрунтована
необхідність опрацювання та запропоновані принципи концепції поводження
з відходами фармацевтичної галузі і відповідної національної програми.

6. За допомогою теоретичного узагальнення та моделювання термінів у мові
науки сформульована фармацевтична сутність понять “збут”, “збутова
діяльність”, “збутова політика”, опрацьовано принципи класифікації
оптових фармацевтичних підприємств та розкрито сутність асортиментного
процесу, проаналізовано особливості реалізації ними основних логістичних
систем продажу, промодельовані й обгрунтовані основні сегменти
електронного фармацевтичного підприємництва. З погляду логістики
опрацьований алгоритм управління товарними запасами оптових
фармацевтичних підприємств, зокрема, запропоновані окремі підходи до
управління запасами лікарських засобів, що закуповуються у вітчизняних
виробників і посередників та у зарубіжних виробників.

Ураховуючи насамперед медико-соціальну, а не торговельну спрямованість
фармації, державне її регулювання з боку МОЗ України, обґрунтована
необхідність виділення пов’язаної з нею діяльності, принаймні збутової
(оптової та роздрібної реалізації), в окрему групу класифікатора видів
економічної діяльності 85.4 “Фармацевтична діяльність” розділу 85
“Охорона здоров’я та соціальна допомога”.

Для порівняльної характеристики аптечних мереж та їх структур
запропонований показник ширини розвитку аптечних мереж.

7. На підставі вивчення індексів локалізації встановлено, що найвищий
рівень середньодушового споживання лікарських засобів характерний для
населення Києва, Дніпропетровської та Запорізької областей. При цьому в
даних регіонах, крім останнього, спостерігається найнижча частка витрат
грошових доходів на придбання ліків. Найвища частка витрачених грошових
доходів при одночасному найнижчому рівні середньодушового споживання
ліків спостерігається у Вінницькій, Волинській, Закарпатській,
Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях, що
характеризує обсяги регіональних фармацевтичних ринків як критичні.

Розраховані значення коефіцієнту локалізації відображають відносну
пропорційність розподілу товарообігу стосовно чисельності населення при
одночасному зменшенні пропорційності розподілу товарообігу аптечної
мережі держави до грошових коштів населення.

8. Для формування фінансових потоків, зумовлених процесом закупки
лікарських засобів і виробів медичного призначення, запропонована
методика короткотермінового прогнозування товарообігу аптеки, яка
грунтується на методі ковзкої середньої і середньому індексі
товарообігу.

На основі проведеного аналізу асортименту аптеки готових лікарських
засобів обгрунтовано, що матрична проекція інтегрованого АВС/XYZ-аналізу
дозволяє приймати стратегічні рішення стосовно асортиментної політики
підприємства від стану “як є” до стану “як бути”.

На підставі SWOT-аналізу інформації веб-сайтів 40 інтернет-аптек
запропоновані вісім обов’язкових та вісім доцільних управлінських рішень
з організаційно-правового забезпечення діяльності таких аптек в Україні.

9. Шляхом теоретичного узагальнення обгрунтована суть і класифікація
стандартів фармацевтичного управління та промодельований у вигляді
матриці їх взаємозв’язок з теоріями фармацевтичного управління.

На підставі функціонально-структурного і процесно-орієнтованого підходів
запропонована та апробована зручна для сприйняття та аналізу методика
моделювання логістичних потоків фармацевтичного підприємства.

Розглянуто перелік стандартів логістичного обслуговування оптового
фармацевтичного підприємства і можливі критерії їх оцінки, а також
запропоновано інтегральний показник логістичного обслуговування аптек і
лікувально-профілактичних закладів.

10. Промодельований взаємозв’язок семи базових кадрових функцій з
логістичними функціями фармацевтичного підприємства, а також процес
прийняття можливих рішень при виборі місця роботи фармацевтичним
фахівцем. Розкрито сутність двох шляхів задоволення потреби
фармацевтичного підприємства в якісному наборі персоналу: підготовка
конкурентноздатного фахівця за контрактом із фармацевтичним навчальним
закладом з активною участю в цьому процесі самого підприємства та
відкритий конкурс. Для останнього опрацьована раціональна технологія
проведення.

На основі аналізу оголошень 167 фармацевтичних підприємств на заміщення
248 вакантних посад, встановлено, що основними їх недоліками є
відсутність назви фармацевтичного підприємства, вказівки на вид
діяльності майбутнього співробітника, конкретизації рівня оплати і
функціональних обов’язків фахівців, що займає ту чи іншу посаду,
відсутність принципового значення виду освіти, необхідності направлення
резюме і конкретизації граничного терміну звертання на фірму.

11. З метою адаптації навчальних програм вищих навчальних закладів
III-IV рівня акредитації за спеціальністю 7.110201 “фармація” відповідно
до вимог ринку фармацевтичних фахівців та Болонського процесу
опрацьовані і впроваджені в навчальний процес варіанти структур та
основних змістів навчальних дисциплін “Медичне і фармацевтичне
товарознавство” і “Організація та економіка фармації” в частині розділу
“Організація лікарського забезпечення населення та
лікувально-профілактичних закладів”, запропонована уніфікація
навчального процесу шляхом об’єднання трьох міні-дисциплін
організаційно-економічного спрямування в одну або їх інтегрування в інші
навчальні дисципліни, а також обгрунтована необхідність впровадження
фармацевтичної логістики, для чого опрацьований проект змісту її
навчальної програми як окремої дисципліни або як відповідного розділу
дисципліни “Менеджмент, маркетинг і логістика у фармації”.

12. Уперше опрацьовані, уточнені та удосконалені в дисертації теоретичні
і методичні підходи були впроваджені в роботу фармацевтичних
підприємств, лікувально-профілактичних установ і вищих навчальних
закладів фармацевтичного профілю України та ряду зарубіжних держав, у
результаті чого доведено, що запропоновані теоретичні положення та
методологічні засади логістичного управління створюють умови для
підвищення оперативності прийняття і виконання рішень та зниження
трудомісткості управлінських процедур внаслідок раціоналізації потокових
процесів. Крім цього, на підставі дисертаційного дослідження можна
запропонувати:

– управлінню освіти та науки Міністерства охорони здоров’я України
використати при розробці навчальних програм підготовки фахівців за
спеціальністю 7.110201 “фармація” опрацьований проект змісту навчальної
програми окремої дисципліни “Фармацевтична логістика” або відповідного
розділу дисципліни “Менеджмент, маркетинг і логістика у фармації”;

– Державній службі лікарських засобів і виробів медичного призначення
при розробці нормативно-правових актів щодо фармації послугуватися
методиками розробки формулярних переліків лікарських засобів і основними
принципами побудови концепції поводження з відходами фармацевтичної
галузі;

– Державному комітету статистики України використати викладені у роботі
рекомендації стосовно уніфікації класифікатора видів економічної
діяльності стосовно розділу 85 “Охорона здоров’я та соціальна
допомога”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В., Громовик Б.П. Фармацевтична логістика:
Монографія / За ред. О.В.Посилкіної. – Харків: В-во НфаУ; Золоті
сторінки, 2004. – 320 с. Особистий внесок автора: обгрунтування етапів
розвитку фармацевтичної логістики в Україні, методичних підходів до
оптимізації вибору постачальників, місця і завдань транспортної
логістики в умовах фармацевтичного виробництва, управління товарними
запасами в аптеках та на фармацевтичних фірмах, логістики поводження з
відходами, актуальності впровадження збутової логістики на
фармацевтичних підприємствах, упаковки як елемента логістичної системи.

Навчальні видання, рекомендовані ЦМК МОЗ України і МОН України

Фармацевтичний маркетинг: Навч. посібник; Зб. вправ /Б.П.Громовик,
Г.Д.Гасюк, Л.А.Мороз, Н.І.Чухрай – Львів: Наутілус, 2000. – 320 с.
Особистий внесок автора: опрацювання суті та розвитку маркетингової
концепції, інфраструктури вітчизняного фармацевтичного ринку,
дослідження поведінки споживачів на фармацевтичному ринку, моделювання
купівельної поведінки організації-споживача, аналіз ринкових можливостей
підприємства, обгрунтування збутової і комунікаційної політики, основ
збутової логістики, та міжнародного маркетингу.

Практикум з організації та економіки фармації / Б.П.Громовик,
С.І.Терещук, О.Л.Гром, А.М. Новикевич, І.Л.Чухрай; За ред. Б.П.Громовика
та С.І.Терещук. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 448 с. Особистий внесок
автора: опрацювання методичного забезпечення практичних занять і
виробничої практики з організації роботи аптек.

Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг:
теоретичні та прикладні засади. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 464 с.
Особистий внесок автора: обгрунтування загальних положень
фармацевтичного маркетингу, моделювання купівельної поведінки оптової
фірми та організації-споживача на фармацевтичному ринку, аналіз і оцінка
ринкових можливостей, моделювання конкурентних стратегій і бенчмаркінгу
у діяльності фармацевтичних підприємств, аналіз цінової кон’юнктури
фармацевтичного ринку, опрацювання раціональної системи і стратегії
розподілу та фармацевтичної логістики у збутові політиці, просування
лікарських засобів на ринку, базових засад і комплексу міжнародного
фармацевтичного маркетингу, роботи представництв фармацевтичних
підприємств.

Громовик Б.П. Організація роботи аптек: Навч. посібник для студ. вищих
навч. закладів фармацевтичного профілю III-IV рівнів акредитації.
Видання друге, виправлене і доповнене.– Вінниця: Нова Книга, 2005. –
272 с.

Менеджмент у фармації: Підручник /О.Є. Кузьмін, Б.П.Громовик, Г.Д.Гасюк,
О.Р.Левицька, О.Г. Мельник; За ред. О.Є. Кузьміна і Б.П.Громовика. –
Вінниця: Нова книга, 2005.- 448 с. Особистий внесок автора:
обгрунтування еволюції сучасних управлінських теорій, функцій
фармацевтичного менеджменту, сутності і класифікації методів
фармацевтичного менеджменту, стандартів фармацевтичного управління,
сполучних процесів у фармацевтичному менеджменті, принципів кадрового
менеджменту.

Статті у фахових виданнях

До методики викладення курсу медичного і фармацевтичного товарознавства
/О.Л.Гром, П.Д.Кураш, Б.П.Громовик, Л.С.Любунь // Фармац. журнал. –
1994. – №1. – С.71–73. Особистий внесок автора: обгрунтування змісту
робочої програми з медичного і фармацевтичного товарознавства.

Громовик Б.П., Зузук Б.М., Пашковська Р.Л. Інформаційний пошук
перспективних рослин для лікування цукрового діабету // Фармац. журн. –
1996. – №3. – С.91–92. Особистий внесок автора: опрацювання методики
“природної” технології пошуку лікарських засобів.

Громовик Б.П. Моніторинг основних елементів системи постачання аптек
лікарськими засобами // Провизор. – 1997. – №5. – С.12–13.

Громовик Б.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного
фармацевтичного підприємництва // Фармац. журн. – 1997. – № 4. – С.3–11.

Громовик Б.П. Маркетинг-анализ товарных предложений посреднических
фармацевтических предприятий // Провизор. – 1998. – №3. – С. 25–26.

Громовик Б.П. Шляхи розвитку оптового сегменту внутрішнього
фармацевтичного ринку // Фармац. журн. – 1998. – №4. – С.6–15.

Громовик Б.П., Приємська В.О. Про вдосконалення системи впровадження на
фармацевтичний ринок інноваційних лікарських засобів // Вісник фармації.
– 1999. – №2. –С.121–126. Особистий внесок автора: вивчення системи
впровадження інноваційних лікарських препаратів, моделювання і
встановлення основних результатів при здійсненні фармацевтичними
фірмами комплексу заходів щодо стимулювання їх реалізації.

Громовик Б.П., Новикевич А.М., Буряк Л.М. Дослідження регіонального
оптового фармацевтичного ринку // Фармац. журн. – 1999. – №6. – С.27–34.
Особистий внесок автора: опрацювання моделі фізичного розподілу
лікарських засобів, вивчення регіонального оптового фармацевтичного
ринку, обгрунтування перспектив розвитку оптового сегменту вітчизняного
фармацевтичного ринку.

Громовик Б.П. Лікарське забезпечення з позицій логістики // Фармац.
журн. – 2000. – №1. – С.34–41.

Громовик Б.П., Козак О.В., Козак У.М. Аналізування та прогнозування
роботи аптеки в сучасних умовах //Фармац. журн. – 2000. – №5. – С.20–25.
Особистий внесок автора: опрацювання і апробація методики
короткотермінованого прогнозування товарообігу аптеки.

Громовик Б.П. Особливості територіального розподілу аптечної мережі
України //Фармац. журн. – 2000. – №6. – С.3–8.

Громовик Б.П. Концептуальні питання фармацевтичної логістики та її
взаємозв’язок з фармацевтичним маркетингом //Фармац. журн.–2001.–№1.–
С.4–12.

Громовик Б.П., Гром О.Л. До методики підготовки провізорів-організаторів
//Фармац. журн. – 2001. – №3. – С.20–23. Особистий внесок автора:
опрацювання та апробація структури і основного змісту навчальної
дисципліни “Організація та економіка фармації” в частині розділу
“Організація лікарського забезпечення населення та
лікувально-профілактичних закладів”.

Громовик Б.П. Екогомологічні проблеми фармацевтичної галузі з погляду
логістики //Фармац. журн. – 2001. – №4. – С.15–20.

Громовик Б.П. Логістичні рішення у збутовій діяльності фармацевтичних
фірм //Фармац. журн. – 2001. – №5. – С.12–23.

Громовик Б.П. Фармацевтична логістика: питання теорії // Фармац. журн. –
2002. – №1.– С.8–19.

Громовик Б.П. Характеристика основних методик визначення
конкурентоспроможності лікарських засобів // Фармац. журн.–2002.– №3. –
С.7–11.

Громовик Б.П. Фармацевтична логістика як об’єктивна умова підготовки
провізорів //Фармац. журн. – 2003. – №1. – С.18–22.

Громовик Б.П. Логістичні моделі управління товарними запасами
фармацевтичних підприємств //Фармац. журн. – 2003. – №2. – С.8–16.

Громовик Б.П. Методологічні аспекти управління інтегрованимм потоковими
процесами у фармацевтичній галузі //Фармац. журн. – 2003. – №3. –
С.3–11.

Передумови, сутність та перспективи розвитку теорій фармацевтичного
управління /Б.П.Громовик, Т.Г.Калинюк, Б.Л.Парновський, В.О.Борищук
//Фармац. журн. – 2003. – №4. – С.9–14. Особистий внесок автора:
обгрунтування сутності та перспектив розвитку теорій фармацевтичного
управління.

Громовик Б.П. Функціональне моделювання логістичних потоків оптового
фармацевтичного підприємства //Фармац. журн. – 2003. – №5. – С.7–17.

Громовик Б.П. Опрацювання методики функціонального моделюванння
фармацевтичних підприємств /Актуальні питання фармацевтичної та медичної
науки та практики: Зб. наук. статей. Випуск XII.– Запоріжжя: В-во ЗДМУ.
– 2004. – Том I. – С.172–177.

Громовик Б.П. Стандарти фармацевтичного управління //Фармац. журн. –
2004. – №3. – С.18–28.

Принципи формування переліків лікарських засобів для стандартів
медикаментозної терапії /Б.П.Громовик, О.Р.Левицька, В.М.Юзевич,
Г.Д.Гасюк, Н.Б.Ярко //Фармац. журн. – 2004. – №5. – С.3–9. Особистий
внесок автора: опрацювання для амбулаторно-поліклінічних умов
методичного підходу з формування переліків лікарських засобів.

Громовик Б.П. Організаційно-правове забезпечення діяльності
Internet-аптек // Ліки України (додаток). – 2004. – №9 (86). – С.30–35.

Віртуальний скринінг як методологія наукомістких технологій пошуку нових
лікарських засобів /Р.Б.Лесик, Б.П.Громовик, Д.В.Атаманюк, В.М.Ябчанка
//Фармац. журн. – 2004. – №6. – С.66–75. Особистий внесок автора:
опрацювання та обгрунтування піраміди порівняльних переваг технологій
пошуку лікарських засобів.

Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Проектування рішень щодо
управління асортиментом лікарських засобів за допомогою АВС- і
XYZ-аналізу //Фармац. журн. – 2005. – №1. – С.10–15. Особистий внесок
автора: адаптація та апробація матричної проекції інтегрованого
АВС/XYZ-аналізу для оптимізації асортиментної політики аптеки.

Громовик Б.П. Дослідження етапів становлення вітчизняної фармацевтичної
логістики. Повідомлення I //Фармац. журн. – 2005. – №2. – С.3–16.

Громовик Б.П. Дослідження етапів становлення вітчизняної фармацевтичної
логістики. Повідомлення II. Характерні риси вітчизняної фармацевтичної
галузі на етапі значних техніко-технологічних змін логістики (1980-1985
рр.) //Фармац. журн. – 2005. – №3. – С.8–17.

Громовик Б.П., Трохимчук В.В. Дослідження етапів становлення вітчизняної
фармацевтичної логістики. Повідомлення III. Характерні риси вітчизняної
фармацевтичної галузі на етапі подальшої інтеграції логістики на основі
комплексного походу та ідеології раціональності. Період перший:
1985-1991 рр. //Фармац. журн. – 2005. – №4. – С.38–47. Особистий внесок
автора: узагальнені результати власного наукознавчого дослідження
третього етапу розвитку вітчизняної фармацевтичної логістики.

Статті в інших виданнях

Громовик Б.П. Фармацевтический бизнес // Бизнес Информ. – 1996. – №22. –
С.23–29.

Громовик Б.П., Вовк О.І., Приємська В.О. Ринок праці та питання
кадрового забезпечення фармацевтичних підприємств // Вісник наукових
досліджень. – 1998. – №1–2. – С.34–36. Особистий внесок автора:
опрацювання моделі прийняття можливих рішень при виборі місця роботи
фармацевтичним фахівцем.

Farmaceuticky trh Ukrajiny /B.P.Hromovyk, O.L.Hrom, H.D.Hasjuk,
N.B.Jarko // Recipe. –1998. – N4. – S.126–127. Особистий внесок автора:
обгрунтування особливостей розвитку інфраструктури вітчизняного
фармацевтичного ринку.

Громовик Б.П. Логістичний підхід до відбору лікарських засобів для
постачання закладів охорони здоров’я // Вісник ДУ “Львівська
політехніка”. – 2000. – №390. – С.84–88.

Громовик Б.П. Роль и место фармакоэкономического анализа в логистических
технологиях учреждений здравоохранения // Провизор. – 2000. – №17. –
С.19–22.

Громовик Б.П. К необходимости широкого внедрения в теорию и практику
фармации новой отрасли экономической науки – логистики //Провизор. –
2000. – №22. – С.23–25.

Громовик Б.П. Оптимизация кадрового обеспечения фармацевтических
предприятий на основе логистического подхода //Провизор. – 2001. – №9. –
С.17–21.

Громовик Б.П. Характерные черты отечественной фармации на этапе
возникновения и кристаллизации логистики //Провизор. – 2001. – №18. –
С.10–17.

Громовик Б.П. Управление товарным ассортиментом фармацевтического
предприятия с помощью АВС и XYZ – анализа // Провизор.–
2002.–№7.–С.13–14.

Громовик Б.П. Становление отечественной фармацевтической логистики
(аналитический обзор второго этапа). Начало // Провизор. – 2003. – №5. –
С.12–16.

Громовик Б.П. Становление отечественной фармацевтической логистики
(аналитический обзор второго этапа). Окончание // Провизор. – 2003. –
№6. – С.11–14.

Громовик Б.П. Становлення сучасних управлінських теорій // Еженедельник
“Аптека”. – 2003. – №21 (392). – С.85–86.

Громовик Б.П. Функциональное моделирование, или реинжиниринг,
бизнес-процессов как инструментарий фармацевтических управленческих наук
// Провизор. – 2003. – №17. – С.34–38.

Матеріали та тези доповідей з’їздів і конференцій

Громовик Б.П., Гром О.Л., Слабий М.В. Особливості ринку праці аптечних
фахівців в Україні / Досягнення сучасної фармації в медичну практику:
Матер. наук.-практ. конфер., присвяченій 75-річчю Укр.ФА. – Харків,
1996. – С. 386–388. Особистий внесок автора: характеристика стану і
перспектив ринку праці аптечних фахівців.

Підготовка провізорів на кафедрі організації та економіки фармації
згідно з вимогами ринкової економіки / О.Л.Гром, С.І.Терещук,
А.М.Новикевич, Г.Д.Гасюк, Б.П. Громовик /Актуальні проблеми медичної та
фармацевтичної освіти в Україні: Тез. доп. наук.-метод. конфер.-Львів,
1996. – С.257. Особистий внесок автора: питання уніфікації робочої
програми з організації лікарського забезпечення населення.

Громовик Б.П. Лікарське забезпечення і логістика / Досягнення сучасної
фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матер. V нац.
з’їзду фармац. України.-Харків: В-во Укр. фармац. акад., 1999. –
С.74–75.

Громовик Б.П. До питання запровадження логістики у навчальний процес
вищих освітніх закладів неекономічного спрямування /Економічна
підготовка фахівців у непрофільних вищих навчальних закладах: Матер.
другої Всеукраїнської наук.-практ. конфер. – Львів, 2000. – С.39–43.

Громовик Б.П. Формування металогістичних систем у фармації / Наукові
напрямки у створенні лікарських засобів у фармацевтичному секторі
України: Матер. республ. наук.-практ. конфер. – Харків, 2000. –
С.132–133.

Громовик Б.П. Особливості збутової логістики у фармації /Маркетинг та
логістика в системі менеджменту: Тези доп. Ш міжнар. наук.-практ конфер.
– Львів, 2000. – 64–65.

Громовик Б.П. Логістика товарних запасів оптових фармацевтичних фірм /
Фармація ХХІ століття: Матер. Всеукраїнської наук.-практ.
конфер.-Харків: Вид-во НфаУ: Золоті сторінки. – 2002. – С.220–221.

Громовик Б.П. Логістичні прийоми у роботі представництв фармацевтичних
фірм /Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тез. доп. ?V міжнар.
наук.-практ. конфер. -Львів: В-во НУ “Львівська політехніка”, 2002. –
С.87–88.

Громовик Б.П. Підготовка фармацевтичних фахівців з логістики – веління
часу / Актуальні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та
фармацевтичних навчальних закладах України: Матер. наук.-метод. конфер.
– Чернівці, 2002. – С.549–550.

Громовик Б.П. Сучасні аспекти теорії та практики фармацевтичного
управління / Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними
організаціями в умовах ринкової економіки: Матер. міжнар. наук.-практ.
конфер. – Харків: Вид-во НфаУ, 2003. – С.8–12.

Громовик Б.П. Процесно-орієнтований підхід до логістики оптового
фармацевтичного підприємства / III міжнар. наук.-практ. конфер. “Наука і
соціальні проблеми суспільства: Медицина, фармація, біотехнологія”: Тез.
доп. Частина 1. – Х.: В-во НфаУ, 2003. –С.90.

Громовик Б.П. Особенности теории фармацевтической логистики / VII
междунар. сьезд Фитофарм 2003 “Актуальные проблемы создания новых
лекарственных препаратов природного происхождения”: Матер. сьезда. –
СПб., 2003. – С.615–617.

Громовик Б.П. Фармацевтична логістика: де-факто і де-юре / Створення,
виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та
біологічно активних добавок: Матер. наук.-практ. конфер. з міжнар.
участю. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С.442–445.

Hromovyk B., Lesyk R. The method of modeling the business processes of
the pharmaceutical firms / XIX Naukowy Zjazd Polskiego Towarzystwa
Farmaceutycznego “Farmacja – tradycja i nowoczesnoњж” (Wrocіaw 22-24
wrzeњnia 2004): Streszczenia.Tom I. – Wrocіaw: Biuro Wydawniczo
Reclamowe “Opal” s.c., 2004. – S.194–195. Особистий внесок автора:
обгрунтуванння методики моделювання ділових процесів фармацевтичних
підприємств.

Громовик Б.П. Два кроки на шляху в єдиний євроосвітній простір
/Пріоритети організаційно-економічної науки та освіти у розвитку
вітчизняної фармації: Матер. наук.-практ. конфер.-Х.: Вид-во НфаУ,
2005.-С.11-16.

Громовик Б.П. Взаємозв’язок сучасних теорій фармацевтичного управління
/Досягнення та перспективи фармацевтичної галузі України: Матер. V? нац.
з’їзду фармац. України.-Харків: В-во НФаУ, 2005. – С.849–850.

Методичні рекомендації, погоджені МОЗ України

Громовик Б.П. Логістичні технології у фармації (методичні рекомендації).
– Львів: Український центр наукової медичної інформації та
патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, 2001. – 24 с.

Громовик Б.П. Методи наглядного аналізу в маркетингово-логістичних
дослідженнях фармацевтичних підприємств (методичні рекомендації). –
Львів: Український центр наукової медичної інформації та
патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, 2003. – 22 с.

Громовик Б.П. Принципи функціонального моделюваннях фармацевтичних
підприємств: методичні рекомендації. – Львів: Український центр наукової
медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи, 2005. – 23 с.

Громовик Б.П. Теоретико-методологічні та прикладні засади логістичного
управління фармацевтичними підприємствами. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за
спеціальністю 15.00.01 ? технологія ліків та організація фармацевтичної
справи. ? Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика, Міністерство охорони здоров’я України, Київ, 2005.

Вперше концептуально узагальнено теоретичні положення та методологічні
аспекти фармацевтичної логістики. Наукознавчо визначено напрямки та
особливості становлення вітчизняної фармацевтичної логістики (глибина
пошуку – 1956–2005 рр.). Удосконалено логістичне забезпечення етапів
розробки та просування лікарських засобів, логістичні механізми
управління товарними запасами оптових фармацевтичних підприємств і
аптек, принципи моделювання логістичних потоків фармацевтичного
підприємства. Запропоновано інтегральний показник для характеристики
рівня логістичного обслуговування. Обгрунтовано принципи концепції
логістичного поводження з відходами фармацевтичної галузі. Розроблено
узагальнений показник ширини розвитку аптечних мереж, вісім обов’язкових
і вісім доцільних управлінських рішень з організаційно-правового
забезпечення діяльності інтернет-аптек в Україні. Обгрунтовано концепцію
навчання з нової дисципліни “Фармацевтична логістика” для вищих
навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за спеціальністю 7.110201
“фармація”.

Ключові слова: теорії управління, фармацевтична логістика, логістичне
управління, логістичний підхід, логістичне обслуговування, електронне
фармацевтичне підприємництво, інтернет-аптека, стандарти фармацевтичного
управління, підготовка фармацевтичних фахівців.

Громовик Б.П. Теоретико-методологические и прикладные основы
логистического управления фармацевтическими предприятиями. ? Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени доктора фармацевтических наук по
специальности 15.00.01 ? технология лекарств и организация
фармацевтического дела. ? Киевская медицинская академия последипломного
образования им. П.Л. Шупика, Министерство здравоохранения Украины, Киев,
2005.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию, разработке прикладных
положений и конкретных рекомендаций по совершенствования логистического
управления фармацевтическими предприятиями в условиях динамической
внешней среды.

Впервые с точки зрения науки управления, системы управления и практики
управления обоснована сущность фармацевтической логистики,
логистического подхода, логистического обслуживания потребителей
лекарственных средств, логистического управления и трех этапов его
развития для фармацевтического предприятия. Осуществлена структуризация
фармацевтической логистики в виде концентрической модели, где выделены
три функциональные и шесть вспомогательных составляющих, раскрыты
основные положения каждой из них, идентифицирована специфика категорий
“материальные ресурсы” и “материальный поток” и содержательная нагрузка
сущности финансовых потоков и их классификация для фармацевтического
предприятия.

С позиций функционального подхода, принципа полезности, комплекса
маркетинга, иерархии предпринимательских целей и с точки зрения решаемых
задач определено, систематизировано и установлено взаимосвязь
современных теорий фармацевтического управления.

Определены направления и особенности становления отечественной
фармацевтической логистики (глубина поиска – 1956–2005 гг.). При этом
установлено, что только с 1998 г. она начала формироваться комплексно –
как наука управления, система управления и практика управления. До этого
фармацевтическая логистика развивалась лишь как практика управления
отдельными фармацевтическими предприятиями и в отдельные периоды –
отрасли в целом.

Разработана методика “естественной” технологии поиска лекарственных
средств, промоделирован процесс и установлены основные результаты при
осуществлении фармацевтическими фирмами комплекса мероприятий по
стимулированию реализации инновационных лекарственных средств,
предложена и апробирована графическо-математическая методика оценки
конкурентоспособности лекарственных средств и методики разработки
формулярных перечней лекарственных средств для стационарных и
амбулаторно-поликлинических лечебно-профилактических заведений.

Обоснованы принципы концепции логистического обращения с отходами
фармацевтической отрасли.

Разработаны принципы классификации оптовых фармацевтических предприятий
и раскрыта сущность ассортиментного процесса, проанализированы
особенности реализации основных логистических систем продаж,
промоделированы и обоснованы основные сегменты электронного
фармацевтического предпринимательства. С точки зрения логистики
разработан алгоритм управления товарными запасами оптовых
фармацевтических предприятий, в частности, предложены разные подходы к
управлению запасами лекарственных средств, закупаемых в отечественных
производителей и посредников, а также в зарубежных производителей.

Учитывая, в первую очередь, медико-социальную, а не торговую
направленность фармации, государственное ее регулирование со стороны МЗ
Украины, обоснована необходимость выделения связанной с ней
деятельности, по крайней мере, сбытовой (оптовой и розничной
реализации), в отдельную группу классификатора видов экономической
деятельности 85.4 “Фармацевтическая деятельность” раздела 85
“Здравоохранение и социальная помощь”.

Разработан обобщенный показатель ширины развития аптечных сетей, а также
восемь обязательных и восемь целесообразных управленческих решений по
организационно-правовому обеспечению деятельности интернет-аптек в
Украине.

Для формирования финансовых потоков, обусловленных процессом закупки
лекарственных средств и изделий медицинского назначения, предложена
методика краткосрочного прогнозирования товарооборота аптеки, которая
основывается на методе скользящей средней и среднем индексе
товарооборота.

Развит понятийный аппарат относительно стандартов фармацевтического
управления. На основании функционально-структурного и
процессно-ориентированного подходов предложена и апробирована удобная
для восприятия и анализа методика моделирования логистических потоков
фармацевтического предприятия. Предложен интегральный показатель
логистического обслуживания, характеризующий уровень лекарственного
обеспечения аптек и лечебно-профилактических заведений за определенный
период времени.

Унифицирован учебный план для высших учебных заведений III-IV уровней
аккредитации по специальности 7.110201 “фармация” в соответствии с
требованиями рынка фармацевтических специалистов и Болонского процесса
путем укрупнения отдельных и кардинального пересмотра содержания других
дисциплин организационно-экономического направления, их
структурно-логической схемы преподавания, что обеспечит формирование
целостного и наследственного восприятия этих дисциплин, придания
содержанию учебы законченного вида. Обоснована концепция обучения новой
дисциплины “Фармацевтическая логистика”.

Ключевые слова: теории управления, фармацевтическая логистика,
логистическое управление, логистический подход, логистическое
обслуживание, электронное фармацевтическое предпринимательство,
интернет-аптека, стандарты фармацевтического управления, подготовка
фармацевтических специалистов.

Hromovyk B.P. The theoretical, methodological and applied bases of
logistic management by pharmaceutical firms. ? Manuscript.

The thesis of the Doctor Degree of Pharmacy in speciality 15.00.01 ?
technology of drugs and organization of pharmaceutical business. ? Kyiv
Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L.Shupik,
Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, 2005.

Theoretical positions and methodological aspects of pharmaceutical
logistics are conceptually generalized. Directions and features of
becoming of national pharmaceutical logistics (depth of search –
1956–2005) are determined. The logistic providing of search stages and
advancement of drugs is developed. The logistic mechanisms of management
of commodity stocks of wholesale pharmaceutical enterprises and
pharmacies, and also principles of modeling of logistic flows of
pharmaceutical firms are improved. An integral index that characterizes
the level of logistic service it is offered. The principles of
conception of the logistic management of wastes of pharmaceutical branch
are offered. The generalized index of width of development of pharmacy
networks is developed. 8 obligatory and 8 expedient administrative
decisions of organizational and legal providing of activity of
internet-pharmacies in Ukraine are offered. The conception of studies of
new discipline of “Pharmaceutical logistics” for higher educational
establishments of the III-IV level of accreditation after the 7.110201
“pharmacy” is grounded.

Key words: management theories, pharmaceutical logistics, logistic
management, logistic approach, logistic service, electronic
pharmaceutical business, internet-pharmacy, standards of pharmaceutical
management, preparation of pharmaceutical specialists.

Підписано до друку 22.12.2005 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 1,9. Обл.-вид.арк. 1,9.

Зам. № 2782. Папір офсетний.

Тираж – 100 прим. Зам. №210.

“АВТОРЕФЕРАТ”

Свідоцтво ДК № 18536 від 03.12.2001 р.

01034, м.Київ, пров. Георгіївський, 2, оф.29.

578-04-14; 28471-27

PAGE \* Arabic 35

Якість l1

Час l4

Ресурси о6

Завдання о3

AZ

(рівень обслуговування – 90%, експертне прогнозування, щоденний контроль
за станом запасів)

BY

(рівень обслуговування – 90%, прогнозування на основі минулих продаж,
щотижневий контроль за станом запасів)

AY

(рівень обслуговування – 95%, прогнозування на основі минулих продаж,
щоденний контроль за станом запасів)

BX

(рівень обслуговування – 95%, прогнозування на основі минулих продаж,
щотижневий контроль за станом запасів)

AX

(рівень обслуговування – 99%, прогнозування на основі минулих продаж,
щоденний контроль за станом запасів)

CX

(рівень обслуговування – 90%, прогнозування на основі минулих продаж,
щомісячний контроль за станом запасів)

Дерево функцій

проекція

IDEF0 модель

узгодження

Модель “як є”

Бенчмаркінг, ФВА

IDEF0 модель

проекція

Дерево функцій

Модель “як буде”

узгодження

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020