.

Рання діагностика та удосконалення терапії новонароджених від матерів, інфікованих вірусом герпесу звичайного 2 типу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 3379
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

АМН УКРАЇНИ

ГРАБАР ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 615.099 – 008.441.1 – 615.03 –
612.07

Залежність від летких розчинників у дітей та підлітків

(клініко-терапевтичні аспекти)

14.01.17 – наркологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор СОСІН Іван Кузьмич,
Харківська медична академія післядипломної освіти, кафедра наркології,
завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук МІНКО Олександр Іванович,
Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України,
завідувач відділу клінічної та соціальної наркології

доктор медичних наук, професор
СКРИПНІКОВ Андрій Миколайович, Українська медична стоматологічна
академія, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної
психології

Провідна установа: Донецький державний медичний університет

Захист відбудеться 04.07.2005 р о_13-30____ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою:61068, м. Харків, вул.
Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул.
Академіка Павлова, 46.

Автореферат розісланий 03.06.2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент
Л.І.Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблемі психічних та поведінкових
розладів внаслідок вживання летких розчинників присвячена значна
кількість сучасних досліджень (В.С. Битенский, А.Е. Личко, 1991; В.Г.
Москвичев, 2002; А.В. Погосов, А.В. Козырева, 2002; И.А. Бабюк, И.К.
Сосин, 2004).

У структурі контингенту осіб, які залежні від психоактивних речовин,
питома вага хворих на інгаляційну токсикоманію має тенденції до
неухильного зростання і за останні роки набула епідемічного характеру.
Про це свідчать наукові публікації, дані офіційної медичної статистики
та повсякденна клінічна практика (В.М. Синицький, 1996; О.І.
Мінко, І.В. Лінський, 2004). В залежності від регіону для інгаляцій
найчастіше використовуються засоби побутової хімії – клей “Момент”,
бензин, толуол, ацетон.

Враховуючи, що зловживання інгалянтами викликають катастрофічні
сомато-неврологічні наслідки серед дітей та підлітків, стає очевидною
актуальність цієї проблеми у загальнодержавному масштабі.

У той же час надто бракує досліджень, присвячених вивченню особливостей
клінічних проявів гострої інтоксикації інгалянтами. Одним із найменш
вивчених аспектів цієї проблеми є клініка синдрому патологічного
потягу. Серйозні розбіжності виявлені в питанні розвитку абстинентного
синдрому. Ряд дослідників не визнають його наявність (О.Н. Елисеев, Т.И.
Исмаилов,1987; И.Н. Пятницкая, 2002; В.С. Битенский, А.Е. Личко, 1991).

Одним із найважливіших аспектів інгаляційної токсикоманії є психічні
наслідки. Деякі автори розглядають їх як прояви психоорганічного
синдрому, внаслідок токсичної енцефалопатії (В.А. Руженков, 1997; В.Г.
Москвичев, 2002; А.Н. Ибатов, А.А. Бажин, 1990). Недостатньо вивчено
питання соматичних та антропометричних наслідків вживання інгаляційним
шляхом засобів побутової хімії.

До цього часу не розроблені ефективні засоби і методи лікування,
профілактики та реабілітації дітей та підлітків, хворих на інгаляційну
токсикоманію.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження було
проведено у рамках науково-дослідницької роботи кафедри наркології
Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою
“Обгрунтування, розробка та застосування нових підходів до комлексної
терапії в наркології” (номер державної реєстрації 0103U001139).

Мета і задачі дослідження. Обгрунтувати новий підхід до лікування
психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання летких розчинників
на основі багатофакторного мониторінгу клініко-психопатологічної
картини, патопсихологічних, патофізіологічних та антропометричних
параметрів.

Для досягнення зазначеної мети у роботі були поставлені наступні задачі:

Вивчити соціально-демографічні предиспонуючі фактори ризику та
особливості контингенту осіб, залежних від летких розчинників.

2. Визначити вплив інтоксикаційного фактору на сферу психічної
діяльності, психологічний статус, метаболічні та морфологічні показники,
загальнофізичний розвиток дітей та підлітків (за даними антропометрії).

3. Обгрунтувати принципи комплексної патогенетичної терапії інгаляційних
форм токсикоманії і вивчити її ефективність.

Об?єкт дослідження. Психічні, поведінкові розлади, особливості
особистості та антропометричний статус дітей та підлітків, хворих на
інгаляційну токсикоманію.

Предмет дослідження. Нові підходи до лікування інгаляційної токсикоманії
у дітей та підлітків.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені та описані на
достатньому клінічному матеріалі із застосуванням сучасних методів
дослідження клінічні особливості сучасних форм інгаляційної токсикоманії
у дітей та підлітків, знайдені предиктори формування аддиктивних форм
поведінки. За підсумком комплексного клініко-психопатологічного,
патопсихологічного дослідження дитячо-підліткового контингента із
залежністю від інгаляцій леткими розчинниками виявлено негативний вплив
даної групи психоактивних речовин на дитячий організм. Описана низка
клінічних феноменів, які доповнюють відомі, класичні описи інтоксикації
леткими органічними розчинниками. Запропонована система прогнозування на
підставі багатофакторної, індивідуальної оцінки соціальної,
мікросоціальної сфер, особливостей спадковості, психології особистості,
умов виховання. Розроблені нові, патогенетично обумовлені підходи до
лікування залежності від інгалянтів. Цей фрагмент дисертаційної роботи
виконаний на рівні винаходу (Висновок про видачу патенту від 11 квітня
2005р. по заявці № 200500476). На моделі вітчизняного ентеросорбента
“Силлард П” обгрунтована і показана висока ефективність ентеросорбційної
детоксикації. Вивчено регіональний регістр (на моделі Луганського
регіону) токсикоманічних речовин як психоделічних, циркулюючих серед
дітей та підлітків.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена спеціальна карта
клініко-соціального моніторингу, хворого на інгаляційну токсикоманію.
Розроблена клінічна рубрифікація інгаляційних форм токсикоманії у дітей
та підлітків. Запропонований новий підхід до комплексного лікування із
застосуванням ентеросорбенту “Силлард П”, ехінацеї пурпурної та
вітамінно-мікроелементного комплексу “Триовіт”, який значно зменшує
термін лікування абстинентного синдрому, супутньої патології, прискорює
редукцію рівня інтоксикації організму. Вперше в клінічній наркологічній
практиці застосовано та запропоновано для впровадження новий вітчизняний
ентеросорбент “Силлард П” (у комплексі), що дозволило значно підвищити
ефективність детоксикаційної терапії.

Запропоновані рубрифікаційні критерії об?єктивізації діагностики:
візуальні, вербальні, дезадаптивні.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом виконане планування та
проведення всіх представлених у роботі досліджень. Особисто автором
обстежено 90 дітей та підлітків, хворих на інгаляційну токсикоманію.
Розроблена спеціальна карта комплексного моніторингу, проведено
клініко-психопатологічне обстеження. Автором самостійно проведено
антропометричне обстеження і оцінка стану фізичного розвитку. Здійснено
технічну реалізацію методу визначення середньомолекулярних пептидів за
участю міської біохімічної лабораторії. Одержані дані були оброблені та
проаналізовані самостійно.

Самостійно розроблено спосіб лікування та проведено його впровадження у
клінічну практику. Автором проведена математична статистична обробка
результатів дослідження та їх наукова інтерпретація. Дисертаційна робота
є особистим науковим досягненням здобувача.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені
у доповідях на науково-практичній конференції молодих вчених Харківської
медичної академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині”
(Харків, 2000); межрегіональній конференції “Актуальні проблеми сучасної
психіатрії”, присвяченій 25-річчю Луганської обласної клінічної
психоневрологічної лікарні (Луганськ, 2001); II Національному конгресі
невропатологів, психіатрів та наркологів України “Психоневрологія XXI
віку” (Харків, 2002); III Українській науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Психотерапія та психопрофілактика у лікуванні станів
хімічної залежності” (Харків, 2002); конференції молодих психіатрів
Харківської медичної академії післядипломної освіти “Актуальні питання
розвитку сучасної психіатрії” (Харків, 2003); науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Психіатрія, наркологія і медична
психологія сьогодні” (Луганськ, 2004).

Розроблений комплекс лікування дітей та підлітків, які інгаляційним
шляхом вживають леткі розчинники, впроваджено у роботу
лікувально-профілактичних закладів м. Луганська.

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 8 робіт, з яких 5
статей – у атестованих ВАК України спеціалізованих виданнях ( з них 3 –
самостійні).

Структура дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках
машинописного тексту (основний текст – 136 сторінок, перелік
використаної літератури – 21 сторінка), містить 23 таблиці, 17
малюнків на 20 сторінках і складається з вступу, огляду літератури
(перший розділ); розділу, присвяченого загальній характеристиці
обстежених хворих і методів дослідження (другий розділ), 3 розділи
власних досліджень, підсумку, висновків, списку літератури, що містить
238 першоджерел, з них 167 вітчизняних і 71 закордонних, і додатку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Робота проводилася з 1999 по 2004 роки у
дитячо-підлітковому відділенні Луганського обласного наркологічного
диспансеру.

Під спостереженням знаходилося 90 хворих чоловічої статі з поведінковими
та психічними розладами внаслідок вживання органічних летких
розчинників. Хворі складали 3 вікові групи: 9-11 років – 14 хворих
(15,5%), 12-14 років – 43 (47,8%) та 15-16 років – 33 пацієнта
(36,7%). Переважна більшість пацієнтів вживали клей “Момент” – 69
обстежених (76,7%), 10 пацієнтів (11,1%) – толуол, 7 хворих
використовували для інгаляцій бензин (7,8%) і 4 підлітка вживали різні
інгалянти, не віддаючи перевагу будь-якому (4,4%).

Основними методами дослідження були клініко-психопатологічний,
комплексний моніторинг хворого на інгаляційну токсикоманію за
спеціально розробленою картою, методи психологічного тестування,
визначення рівня інтоксикації організму на моделі середньомолекулярних
пептидів, антропометричний метод, визначення морфологічного складу
крові.

Комплекс застосованих методів дозволив різнобічно вивчити
психопатологічні, патопсихологічні, патофізіологічні особливості стану
хворих на інгаляційну токсикоманію дітей та підлітків.

Отримані результати дослідження були піддані математичній обробці та
аналізу їхньої статистичної достовірності за допомогою непараметричних
критеріїв, критерію t (Стьюдента), методу Фішера. В усіх випадках
порівнянь визначалася імовірність випадку розходжень “р”. Розходження
приймалися статистично значимими при р?0,05. При обробці отриманих
результатів використовувався пакет комп?ютерних програм SPSS, версія
6.0.

Результати дослідження і їх обговорення. Відповідно до мети та задач
дослідження в роботі проводилося вивчення чинників і умов формування
залежності від інгаляцій леткими розчинниками.

Серед обстеженого контингенту хворих більшість дітей та підлітків
виховувались в неповних сім’ях (53,3%) та в соціальних закладах
(25,6%), що було додатковим свідоцтвом ролі сім’ї у формуванні
інгаляційної токсикоманії в дитячо-підлітковому віці. У 95,0% випадків
неповна сім’я була представлена тільки матір’ю та дітьми.

Аналізуючи взаємовідносини в повних та умовно повних (вітчим, мачуха)
сім’ях, виявлено, що значно переважали сім’ї з конфліктними
взаємовідносинами (54,0%), декілька менше (28,0%) асоціальних сімей.
Асоціальність батьків виявлялась алкоголізмом одного або обох батьків,
кримінальними тенденціями, наявністю судимостей. При вивченні
розповсюдженості алкоголізму серед членів сімей виявлено, що у 58
підлітків (64,4%) обоє батьків або один з них (батько, вітчим, мати)
страждали алкоголізмом. У 6 пацієнтів (6,7%) батьки зловживали
наркотичними речовинами.

Тип виховання переважно був дисгармонійним. Виховання по типу
гіпоопіки мало місце у 49,3%, жорстоких відносин у 13,0% підлітків
та емоційного відвернення у 14,5%. Домінуючі типи виховання
об’єднувало виключення дитини зі сфери пріоритетних інтересів сім’ї.
Соціальний стан обстежених нами підлітків мав такий характер: більшість
(55 осіб або 61,1%) були учнями, 28 дітей (31,1%) не вчилися і не
працювали; 7 підлітків (7,8%) працювали менш одного року на підсобних
роботах.

Серед всіх обстежених дітей та підлітків 74,5% (67 осіб) мали тільки
початкову освіту, 22,2% (20 підлітків) мали освіту 8 класів, решта 4,4%
(3 пацієнта) закінчили 9 класів та продовжували навчання в училищах,
23,3% (21 чоловік) перервали навчання до 6 класу.

У 90% пацієнтів відмічалася низька успішність в школі та значні
прогалини в знаннях. 17,8% (16 дітей) дублювали програму одного класу.
Серед дітей і підлітків, у яких була середня та задовільна успішність
(10,0%, 9 чоловік), переважали ті, хто виховувався на час дослідження в
повних, гармонійних сім’ях. Спочатку, в молодших класах, вони показували
достатньо високий рівень знань, але потім успішність швидко знизилась.
Цей період збігався з часом початку вживання інгалянту.

При визначенні індивідуально-особистих факторів виявлено, що у
обстеженої групи підлітків значно частіше зустрічались епілептоїдний
(22,0%), нестійкий (29,3%) та гіпертимний тип (20,0%) акцентуації
характеру. Серед дітей і підлітків з інгаляційною токсикоманією
акцентуації характеру за сензитивним, психастенічним та
астено-невротичним типам практично не зустрічалися.

В анамнезі дітей та підлітків, які вживали інгаляційним шляхом леткі
розчинники, значно частіше зустрічалися екзогенно-органічні ураження як
антенатальні, одним із проявів яких були стигми дизембріогенезу
(готичне піднебіння, низький ріст волосся, очний гіпертелоризм,
мікрофтальмія, коротка шия), так і постнатальні (черепно-мозкові
травми). Частіше спостерігалися хронічні соматичні захворювання,
переважно дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту. Вплив екзогенних
шкідливостей у дитячому віці призвів до наявності у обстежених
нервово-психічних порушень у вигляді підвищеної збудженості (29,0%),
гіпердинамічного синдрому (20,0%), неврозоподібних синдромів (15,5%),
невропатії (6,6%).

Було вивчено хронологічне співвідношення віку початку тютюнопаління та
віку початку інгаляційного вживання летких розчинників. З 90 обстежених
тільки 2 не палили, інші мали стаж тютюнопаління в середньому 3 роки, у
той час як середні значення “стажу” інгаляцій дорівнювали півтора роки.
Таким чином, тютюнопаління є перехідним мостом, трампліном для
інгаляційного вживання летких розчинників, а в подальшому і інших форм
аддикції.

Для вивчення клінічної картини різних форм інгаляційної токсикоманії всі
пацієнти були розділені на групи за віком та видом інгалянту.

Таблиця 1

Розподіл хворих за віком та видом вживаного інгалянту

Віковий

діапа-

зон

Всі хворі

n=90

В и д і н г а л я н т у

Клей “Момент”

(n=69)

Толуол

(n=10)

Бензин

(n=7)

Різні інгалянти

(n =4)

Абс

%

Абс

%

Абс

%

Абс

4%

Абс

%

9- 11 років 14 15,5 11
16,0 2 20,0 1 14,3 0
0

12-14 років

43

47,8 35 50,7 4 40,0 2
28,6 2 50,0

15-16 років

33 336,7 23 33,3 4 40,0
4 57,1 2 50,0

Всього

90 100,0 69 100,0 10 100,0
7 100,0 4 100,0

Примітка: в кожній групі відсоток відраховувався від загальної
кількості пацієнтів цієї групи.

Середній вік обстежених дітей та підлітків склав 13,63±1,72 роки. Значна
більшість (69 пацієнтів) в якості інгалянту вживали клей “Момент”.
Даний інгалянт є найбільш доступним засобом для луганської популяції
хворих.

Перші спроби інгалянту у всіх хворих проходили в групі ровесників.
Мотивом залучення були інтерес, наслідування старшим за віком,
прагнення до самоствердження, сварки в сім’ї або вплив ватажка
підліткової групи.

Початкова доза інгалянту складала 15-20 мл, для клею “Момент”- 1 тюбик
(100 мл) розподілявся на 5-6 осіб. Початковий час інгаляції коливався
від 5 до 20 хвилин.

При вивченні клінічних особливостей інгаляційної токсикоманії леткими
розчинниками була проаналізована доза вживаного інгалянту за наступними
критеріями: а) доза, яка викликала сп’яніння (ДВС); б) доза, яка
фактично вживалася за 1 сеанс (ДФВ); в) доза, яка максимально вживалась
(ДМВ); г) тривалість інгаляції (ТІ) за 1 сеанс; д) кількість вдихань для
досягнення ейфорії та галюцінацій (КВ).

Виявилось, що на момент обстеження, при сумарній оцінці всіх хворих,
середня доза інгалянту, яка викликала сп’яніння, склала 65,7 ±10,5 мл,
загальна доза на кожний сеанс – 67,1±9,0 мл; доза, яка максимально
переносилась – 101,5±19,7 мл. Якщо враховувати вік обстежених пацієнтів
і тип інгалянту, то виходило, що інтоксикація була значною. За рік
хворий застосовував для інгаляцій до 24 літрів токсичної речовини (клей
“Момент”, бензин, толуол). Цей факт в значній мірі пояснював
катастрофічні соматоневрологічні, енцефалопатичні наслідки (зниження
інтелекту, погіршення пам’яті, трансформацію характерологічних
особливостей, тотальне сповільнення показників фізичного розвитку).

Таблиця 2

Доза інгалянта на 1 сеанс залежно від тривалості його вживання

Трива- лість вживан-ня Вид інга-лянту Показник дози

ДВС

(мл)

ДФВ

(мл)

ДМВ

(мл)

ТІ

(хв)

КВ

1 рік Клей

42,0±3,9

44,3±5,4

64,1±4,2

54,0±4,6

9,7±0,2

Бензин

95,2±7,0

120,0±

31,1 200,0±

45,3

54,0±4,8

9,2±0,2

Толуол

76,7±

12,4

128,9±

31,1

200,0±

33,5

43,0±6,4

7,4±0,2

1-2 роки Клей

56,2±7,8

66,9±9,6

107,1±

16,4

50,5±5,7

10,1±0,5

Бензин

150,0±

37,0

150,0±

48,4

200,0±

60,4

120,7±

8,9

10,8±2,4

Толуол

103,3±

11,2

169,9±

38,4

200,0±

35,6

70,0±4,7

7,3±1,2

Більше 2 років Клей

100,0±

19,1

123,3±

10,6

200,0±

10,0

72,5±

10,6

11,5±1,2

Бензин

160,0±

47,6

190,8±

48,3

240,0±

53,8

120,9±

7,6

12,6±0,7

Толуол

161,0±

13,7

180,4±

35,5

250,0±

50,0

90,2±8,2

12,6±0,6

Також були отримані докази на користь наявності феномену зміненої
реактивності на моделі динаміки толерантності. За даними таблиці 2, зі
збільшенням стажу інгаляцій доза, яка викликала сп’яніння, зросла
суттєво, з 71,0±7,4 до 140,3±16,7 мл, практично в 2 рази (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020