.

Роль засобів масової інформації у процесі політичної соціалізації студіюючої молоді (на прикладі міста Львова) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
186 4007
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ім. Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

ГОНДУЛЕНКО Наталія Олексіївна

УДК 616.248:616-036.86

Медико-соціальна реабілітація інвалідів внаслідок бронхіальної астми

14.01.27 – пульмонологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному науково-дослідному інституті
медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України.

Науковий керівник член-кореспондент АМН України,

доктор медичних наук, професор

ПЕРЦЕВА Тетяна Олексіївна

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідуюча кафедрою факультетської терапії та ендокринології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Юхимець Володимир Олексійович,

Інститут фтизіатрії і пульмонології

ім. Ф.Г. Яновського АМН України,

завідувач групи інформаційно-комп’ютерних технологій

доктор медичних наук, професор

Петренко Василь Іванович

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,

завідувач кафедри фтизіатрії з курсом пульмонології

Провідна установа Кримський республіканський НДІ фізичних методів
лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сеченова МОЗ України,
загальноклінічне відділення, м. Ялта.

Захист відбудеться “26” грудня 2005 року о “1400” годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України за адресою: 03680, м.
Київ, вул. М. Амосова, 10.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського (м. Київ, вул. М. Амосова, 10).

Автореферат розісланий “25” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Бегоулева Ж. Б.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) є глобальною проблемою
світової та вітчизняної пульмонології у зв’язку зі зростанням
поширеності захворювання, обтяженням його перебігу й ростом інвалідності
(Фещенко Ю.І., 2000, 2003; Barnes P.G., Chung F., Fabbri L. M., 2003).

У 2003 році серед первинно визнаних інвалідами внаслідок захворювань
органів дихання на БА припадає 46,8 %. В Україні у 2003 році первинно
визнані інвалідами внаслідок БА 2480 чоловік. Показники первинної
інвалідності внаслідок БА коливаються від 0,2 до 0,9-1,2 випадку на 10
тисяч населення у працездатному віці в різних регіонах, у середньому по
Україні – 0,7 випадку (Іпатов А.В. та співавт., 2004).

Своєчасна діагностика та правильне лікування БА запобігають
прогресуванню захворювання та його ускладнень (Яшина Л.О., 2003;
Овчаренко С.И., 1998). Тому головною метою фармакотерапії бронхіальної
астми є досягнення контролю над перебігом захворювання, попередження
загострень та досягнення кращих показників функції дихання з
мінімальними побічними ефектами, підвищення якості життя (ЯЖ) хворих,
упередження інвалідності та смертності від БА (Фещенко Ю.І., 2003;
Cleland J., 2003).

Встановлення астма-контролю – це комплексне і цілком досяжне завдання,
що може бути вирішено на підставі східчастого підходу до діагностики й
терапії бронхіальної астми, клініко-функціонального моніторингу стану
хворого, застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів,
диференційованого підходу до вибору інгаляційних доставочних пристроїв,
комплаєнтності хворих, оцінки якості життя пацієнтів (Яшина Л.О., 2003).
Доведена ефективність освітніх програм для хворих на БА з методів
самоконтролю та самоведення відповідно до плану лікування, розробленого
лікарем, що сприяє сповільненню прогресування захворювання та поліпшенню
соціальної адаптації пацієнта (Перцева Т.О., 2001).

Впровадження у деяких країнах превентивних заходів на амбулаторному
етапі, раннє виявлення хворих астмою, впровадження освітніх програм і
планів індивідуального лікування дозволило значно знизити число хворих з
тяжкою астмою, зменшити охороноздоровчі витрати за рахунок зниження
частоти госпіталізацій та зменшення виплат по тимчасовій
непрацездатності (Haahtela T., Klaukka T., 2001; Castro M. et al.,
2003).

Україна, як і більшість держав світу, передбачає в своїй соціальній
політиці заходи щодо збереження здоров’я населення, профілактики хвороб,
попередження інвалідності, а також заходи з реабілітації та реінтеграції
у суспільство осіб із захворюваннями, що зумовлюють інвалідність, та
удосконалення нормативно-правової бази щодо їх здійснення (Марунич В.В.
та співавт., 1999: Іпатов А.В., Сергієні О.В., 2000).

Сучасні підходи до ведення хворих на БА дозволяють значно зменшити
тяжкість захворювання, покращити функціональні можливості хворих та
відновити виконання звичних для них соціальних функцій. Закон України
“Про основи соціальної захищеності інвалідів” (1991 р.) передбачає, що
реабілітація повинна розпочинатися з визначення реабілітаційного
потенціалу, складання індивідуальної програми реабілітації та оцінки
ефективності реабілітаційних заходів, що проводилися раніше. Така
програма повинна включати не тільки медичну, а й професійну та соціальну
реабілітацію інвалідів (Іпатов А.В., Сергієні О.В., 2002; Клячкин Л.М.,
2000).

Між тим, до теперішнього часу залишаються недостатньо розробленими та
науково обґрунтованими сучасні принципи проведення медико-соціальної
реабілітації інвалідів внаслідок БА відповідно до нових уявлень (Іпатов
А.В., Сергієні О.В., Паніна С.С., 2004). У літературі також відсутні
матеріали щодо досконального визначення рівня якості життя у інвалідів
внаслідок бронхіальної астми та його змін у процесі застосування
комплексних індивідуальних програм реабілітації інвалідів.

Таким чином, актуальність даної роботи обумовлена особливим місцем БА в
структурі хронічних захворювань легень у зв’язку з високими показниками
захворюваності, iнвалiдностi та смертності i відсутністю тенденції до їх
зниження, а також низькою ефективністю реабілітації інвалідів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана у терапевтичному відділенні Українського державного
науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності
(Укр. Держ. НДІ МСПІ) як фрагмент планової науково-дослідної роботи
“Удосконалення критеріїв оцінки ефективності реабiлiтацiї iнвалiдiв
внаслідок хронічних обструктивних захворювань легень і бронхіальної
астми та розробка рекомендацій по її оптимізації з позиції поліпшення
якості їх життя” (№ держреєстрації 0199U001664, шифр ВН.69.Ін.18).

Мета дослідження – оцінка ефективності реабілітаційних програм для
інвалідів внаслідок бронхіальної астми, запропонованих з метою
підвищення якості життя інвалідів та покращення стану їх
життєдіяльності.

Задачі дослідження:

1. Вивчити клініко-функціональні характеристики, фізичну активність,
психологічний статус та якість життя хворих та інвалідів внаслідок
бронхіальної астми.

2. Розробити та адаптувати принципи та методи диференційованих підходів
до проведення реабілітації інвалідів внаслідок бронхіальної астми на
підставі сучасних базисних схем лікування.

3. Вивчити ефективність індивідуальних програм реабілітації з
урахуванням динаміки клініко-функціональних показників,
особистісно-психологічних особливостей та якості життя інвалідів
внаслідок бронхіальної астми в процесі проведення реабілітаційних
заходів.

Об’єкт дослідження: бронхіальна астма.

Предмет дослідження: медико-соціальна реабілітація інвалідів внаслідок
бронхіальної астми.

Методи дослідження: у роботі застосовані сучасні соціально-гігієнічні,
електрофізіологічні, клініко-лабораторні, психологічні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше з урахуванням сучасної
концепції інвалідності виявлені основні фактори та об’єктивні критерії
інвалідизації хворих на бронхіальну астму.

Визначені медико-соціальні та клініко-функціональні особливості
інвалідів внаслідок бронхіальної астми.

За допомогою міжнародних стандартизованих опитників AQLQ та SF-36
доказано низький рівень якості життя інвалідів, що страждають
бронхіальною астмою, виявлено найбільш значущі клінічні, соціальні,
психологічні показники, які впливають на якiсть їх життя.

На підставі вивчення особистісно-психологічних особливостей інвалідів
внаслідок бронхіальної астми було з’ясовано рівень їх психосоціальної
дезадаптації, виявлені відхилення у психічній та емоціональній сфері.

Розроблені критерії, якими необхідно керуватися при складанні
індивідуальних реабілітаційних програм та методику складання
індивідуальних програм реабілітації інвалідів внаслідок бронхіальної
астми. Удосконалено критерії оцінки ефективності медичної та
соціально-трудової реабілітації інвалідів внаслідок бронхіальної астми.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені підходи до
реабілітації інвалідів внаслідок бронхіальної астми та доведена
ефективність реабілітаційних програм дозволяють використовувати їх у
практиці лікувально-профілактичних закладів та МСЕК для покращення
результатів реабілітації інвалідів, профілактики інвалідності та
зменшення її рівня.

Показано, що в програми реабілітації необхідно включати не тільки
сучасну медикаментозну терапію, але й професійну та соціальну
реабілітацію інвалідів.

Результати дослідження впроваджені в роботу терапевтичних відділень
Дніпропетровських міських клінічних лікарень № 6 і № 7, терапевтичного
відділення клініки Укр. Держ. НДІ МСПІ та МСЕК України. Основні
положення дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри
медико-соціальної експертизи факультету удосконалення лікарів
Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України. За
матеріалами дисертації опубліковані методичні рекомендації: „Методика
складання індивідуальної програми реабілітації інвалідів внаслідок
бронхіальної астми та контроль ефективності її виконання”
(Дніпропетровськ 2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора. Автором проаналізовано літературні джерела за
період з 1980 по 2004 рр. Розроблена програма, обрані напрями наукового
дослідження, визначені мета, задачі, методи та обсяг матеріалу
дослідження. Здійснено збирання, статистичний аналіз та інтерпретація
матеріалу, обговорення результатів, формулювання висновків щодо
удосконалення медико-соціальної реабілітації інвалідів внаслідок БА.
Аналіз та узагальнення результатів дослідження, статистична обробка
отриманих даних, оформлення автореферату та дисертаційної роботи
проведені самостійно.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на
спільному засіданні кафедри факультетської терапії та ендокринології
Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та Вченої ради
Укр. Держ. НДІ МСПІ (2004 р.). Основні положення дослідження
доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Клініка, діагностика та лікування легенево-серцевої
недостатності“ (м. Харків, 2002 р.), 12 щорічному конгресі Європейського
респіраторного товариства (м. Стокгольм, Швеція, 2002 р.), 11, 12
Національних конгресах по хворобах органів дихання (м. Москва, 2001,
2002 рр.); VII, VIII Міжнародних конференціях “Франція та Україна,
науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (м.
Дніпропетровськ, 2001, 2002 рр.), науково-практичній конференції Укр.
Держ. НДІ МСПІ “Сучасні проблеми МСЕ і реабілітації хворих та інвалідів
внаслідок серцево-судинних захворювань” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.),
обласній науково-практичній конференції “Питання психосоматичної
медицини” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), науково-практичній конференції,
присвяченій 25-річчю кафедри медико-соціальної експертизи (м.
Дніпропетровськ, 2004 р.), на Українській науково-практичній конференції
„Психосоматичні розлади у клініці внутрішніх хвороб” (м.
Дніпропетровськ, 2005 р.), науково-практичній конференції з міжнародною
участю Укр. Держ. НДІ МСПІ “Інноваційні діагностичні технології в
медико-соціальній експертизі і реабілітації інвалідів” (м.
Дніпропетровськ, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, у
тому числі 5 статей у наукових фахових журналах, що входять до переліку
ВАК України, 12 робіт у збірниках наукових праць та матеріалів
всеукраїнських та міжнародних з’їздів та науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, опису матеріалів та методів дослідження, клінічної
характеристики обстежених контингентів, двох розділів власних досліджень
та обговорення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури та 1 додатку. Дисертаційна
робота викладена на 165 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 18
таблицями та 16 рисунками в основному тексті. Додаток викладено на 24
сторінках. Бібліографія викладена на 25 сторінках, містить 246 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження.

До дослідження були залучені 180 хворих та інвалідів внаслідок БА, які
знаходились на обстеженні в терапевтичному відділенні клініки Укр. Держ.
НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. З них 135 були визнані
інвалідами II та III груп.

До першої групи ввійшли 135 хворих на БА, визнаних інвалідами третьої та
другої групи віком від 20 до 59 років (середній вік 43,9 ? 0,8 років) з
тривалістю захворювання від 5 до 45 років (у середньому – 17,6 ? 0,64
років). Чоловіків було 57 (42,2 %), жінок – 78 (57,8 %).

До другої групи ввійшли 45 хворих на БА, які не визнавались інвалідами.
Серед них було 18 чоловіків (40 %) та 27 жінок (60 %) віком від 20 до 59
років (середній вік 42,4 ? 1,7 років) з тривалістю захворювання від 1 до
40 років (у середньому – 14,9 ? 1,5 років).

Діагноз бронхіальної астми встановлювали згідно з наказом МОЗ України №
499 від 28.10.2003 р. щодо діагностики, клінічної класифікації та
лікування БА. Ступінь обмеження життєдіяльності визначали згідно з
“Інструкцією про встановлення груп інвалідності”, затвердженою наказом
МОЗ України № 183 від 07.04.2004 р.

Проводилось комплексне обстеження кожного пацієнта, яке включало
клінічний огляд (збір скарг, вивчення анамнезу хвороби і життя,
об’єктивного статусу хворих), кількісну оцінку вираженості симптомів
астми у денний та нічний час (шкала симптомів ATS). Функцію зовнішнього
дихання оцінювали за допомогою показників спірографії. Для виявлення та
визначення ступеня вираженості бронхоспазму, його ролі у механізмі
обструкції, застосовували фармакологічну пробу з бронхолітиком
(сальбутамол). Стан серцево-судинної системи оцінювали за допомогою
ехокардіографії. З метою вивчення толерантності до фізичного
навантаження використовували тест 6-ти хвилинної ходьби (6 MWD). Для
вивчення якості життя використовували загальноприйняті міжнародні
опитники: загальний опитник якості життя SF-36 та спеціальний опитник
для хворих бронхіальною астмою – AQLQ. Для психологічної діагностики
застосовували шкалу тривожності Тейлора, особистісний опитник
Бехтерєвського інституту (ООБІ) та багатопрофільний Міннесотський
особистісний опитник – MMPI.

Для оцінки ефективності запропонованих програм реабілітації 30 хворим
бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу (середній ОФВ1 = (59,2 ±
4,34) % від належних величин) вибірково було проведено динамічне
спостереження протягом 3-х місяців з контролем ефективності проведених
заходів. Вони склали основну групу динамічного спостереження. (група А).
Для порівняння ефективності запропонованої програми була сформована
група порівняння. У цьому дослідженні вона була представлена 20 хворими
БА, які перебували під амбулаторним спостереженням, але їм не проводився
комплекс реабілітаційних заходів (група В).

До основної групи ввійшли 30 хворих на БА віком від 22 до 60 років, – у
середньому (43,2 ? 3,2) років. Серед них було 22 жінки та 8 чоловіків.
17 з них постійно приймали системні кортикостероїди в середній дозі 9,7
мг/добу (у перерахуванні на преднізолон). Серед обстежених інвалідами
було визнано 21 хворого, у тому числі інвалідами ІІІ групи були визнані
14 чоловік та ІІ групи – 7 чоловік.

До групи порівняння ввійшли 20 хворих БА віком від 21 до 51 років, – у
середньому (37,1 ? 1,7) років з тривалістю захворювання від 7 до 30
років, – у середньому (18,6 ? 1,6) років. Серед них було 14 жінок та 6
чоловіків.

Реабілітаційна програма складалась з двох етапів: стаціонарного та
амбулаторного. Під час перебування в клініці Укр. Держ. НДІ МСПІ
інвалідам визначався комплекс оптимальних для кожного хворого
реабілітаційних заходів: індивідуальний підбір дози інгаляційних
кортикостероїдів (ІКС) – Фліксотиду – відповідно до тяжкості
захворювання, фізіотерапевтичні процедури, дихальна гімнастика та масаж,
проводились освітні програми. На амбулаторному етапі кожному хворому
складалась ІПР, яка включала індивідуальний план ведення астми, комплекс
дихальних вправ, дозовані фізичні навантаження, дієтотерапію, ранкову та
вечірню пікфлоуметрію, ведення щоденника самоспостереження.

Амбулаторне спостереження проводилось протягом 3 місяців з контролем
ефективності лікування через 4, 8 та 12 тижнів та повторним контролем у
динаміці через рік. Оцінку динаміки денних та нічних симптомів астми
проводили за бальною шкалою ATS з градацією від 0 до 5 балів [135].
Моніторинг функції зовнішнього дихання, у тому числі до та після
інгаляції бронхолітика, проводився на спірографі “ЕТОН-01”, а також за
допомогою пікфлоуметрії. При вивченні якості життя використовували
спеціальний опитник якості життя для хворих БА AQLQ [191].

Всі отримані дані пiдданi статистичній обробці методом варіаційної
статистики, дисперсійного аналізу та кореляційного аналізу. Розбіжності
середніх величин оцінювались за допомогою критерія t Cтьюдента. Отримана
в результаті обстеження інформація оброблялась на комп’ютері типу IBM PC
на основі мікропроцесорів Intel-80486 з використанням пакета прикладних
програм (Excel 97 та Statistica v. 5.5).

Результати власних досліджень та їх обговорення

З метою з’ясування факторів, що призводять до настання інвалідності
внаслідок бронхіальної астми нами було проведено аналіз стану
життєдіяльності та медичної документації (амбулаторних карт) інвалідів
внаслідок бронхіальної астми (1-а група).

Серед причин, за якими була встановлена інвалідність у обстежених нами
хворих, найбільшу частину займали медичні показання – 78 % осіб, що в
першу чергу зумовлено тяжкістю та характером перебігу основного
захворювання – бронхіальної астми, та неадекватним її контролем, а також
наявністю супутньої патології.

До незадовільного контролю над перебігом БА, як правило призводили:
низький рівень якості лікування, що не відповідає рівню прийнятих
міжнародних стандартів з довгострокового лікування БА. Не всім хворим з
БА призначаються інгаляційні глюкокортикостероїди.

Медико-соціальні причини інвалідності визначаються в 33,1 % хворих, тому
що у цих осіб крім медичних показань при огляді враховувалися і
соціальні фактори – необхідність змінити умови праці або професію,
зменшити обсяг або інтенсивність виконуваної роботи і тривалості
робочого дня.

Звертає на себе увагу низький рівень освіти інвалідів, в основному це
середня і середня спеціальна освіта, що багато в чому впливало на
можливість їхнього подальшого перенавчання або раціонального
працевлаштування.

Серед інвалідів більшість складають жінки найбільш працездатного віку.
Невеликий період часу, що проходить з моменту виникнення захворювання до
первинного виходу на інвалідність говорить про те, що на різних етапах
реабілітації мають місце недоліки в їхньому лікуванні. Більшість хворих
стають інвалідами другої групи через неякісне обстеження, пізню
діагностику захворювання.

Як правило найбільш часто до інвалідизації хворих на БА призводять
наступні чинники:

1. Медичні:

– тяжкість захворювання (середньої тяжкості та тяжкий перебіг
захворювання);

– часті загострення захворювання;

– незадовільний контроль астми;

– неадекватне лікування захворювання, яке не відповідає міжнародним
стандартам;

– гормонозалежність;

– дихальна недостатність;

– затруднення повсякденної активності та фізичної працездатності;

2. Соціальні фактори:

– низький рівень освіти;

– робота у протипоказаних умовах праці;

– проживання у сільській місцевості.

Під час проведення дослідження у інвалідів у порівнянні з неінвалідами
виявлено більш виражені ознаки запального процесу в легенях, дихальну
недостатність, більш часті загострення хвороби, частіше зустрічається
гормонозалежність, що свідчить про незадовільний контроль астми. У них
більш значніше зниження вентиляційної здатності легенів з більш
вираженим рівнем обструкції. При проведенні проби з бронхолітиком у
неінвалідів значно вищим був постбронходилатаційний ОФВ1. Це свідчило
про те, що у інвалідів обструкція мала більш необоротний характер, що
було зумовлено ремоделюванням дихальних шляхів.

Так, у інвалідів внаслідок БА з різко вираженим порушенням бронхіальної
прохідності в 20 % випадків після бронхолітичного тесту воно стає легким
або прохідність повертається до норми. Функціональні проби дають важливу
інформацію про максимальну спроможність легенів, що має велике значення
для визначення реабілітаційного потенціалу інваліда.

При дослідженні серцево-судинної системи у інвалідів виявлено більш
виражені зміни з боку правих відділів серця. У них частіше зустрічалися
дилатація правого шлуночка та зменшення динамічних об’ємів лівого
шлуночка, пов’язане з погіршенням умов функціонування внаслідок
перевантаження правого шлуночка.

При проведенні тесту 6-ти хвилинної ходьби в інвалідів виявлено більш
низьку толерантність до фізичного навантаження – до 60 % від належної
величини, та зниження компенсаторно-пристосувальні можливості
серцево-судинної та дихальної систем. Виконання тесту 6-ти хвилинної
ходьби у хворих викликало збільшення задишки. В обстежуваних першої
групи після навантаження спостерігалась “легка задишка”, що дорівнювало
2 балам, а у хворих другої групи – “помірна”, що дорівнювало 3 балам
шкали Борга, що було вірогідно більше як у порівнянні з контролем, так і
в групах між собою.

Функціональні можливості хворих та інвалідів внаслідок бронхіальної
астми залежать від різноманітних чинників, у тому числі віку пацієнтів,
вираженості задишки у спокої та після фізичного навантаження, показників
функції зовнішнього дихання, рівня підвищення артеріального тиску,
скорочувальної здатності міокарда лівого шлуночка, інтенсивності
паління, рівня тривожності та інших.

При дослідженні якості життя (ЯЖ) встановлено, що БА значно знижує
рівень ЯЖ хворих та інвалідів за всіма критеріями опитувальника SF-36 у
порівнянні з контролем і, особливо різко, – за критеріями, що
відображають роль фізичних проблем RP. У неінвалідів більше значення в
обмеженні життєздатності відіграє роль емоційних проблем (RЕ) (p?1/4¤ ? ae ¤ I aaa???–xV" O - ???????дьби хворі за 6 хвилин проходили у середньому відстань в 411,8 м. Показник шкали диспное Борга у спокої складав 0,76 балів, що свідчило про незначну задишку. Після тесту задишка зростала до 2,78 балів за шкалою, що наближається до помірної. Вихідна ЧСС склала 78,5 удару на хвилину, після навантаження 91,4 удару на хвилину, середній АТ – 128/82,8 мм рт. ст., після навантаження – 134/81,5 мм рт. ст. Показники спірографії у середньому склали: ЖЄЛ 62,65 % від належного, ОФВ1 – 56,2 %, МОШ25 – 44,8 %, МОШ50 – 38,3 %, МОШ75 – 42,9 %, що відповідало помірно вираженому обструктивному синдрому. Таблиця 1 Динаміка клінічних показників у обстежених основної групи та групи порівняння до та після проведення реабілітації (M ± m) Показники Основна група Група порівняння До реабілітації Після реабілітації Початкові дані Через 12 міс. Частота нападів ядухи, разів/удень 2,7 ± 0,3 1,2 ± 0,3** 2,7 ± 0,2 3,6 ± 0,3* Частота нападів ядухи, разів/ уночі 1,6 ± 0,2 0,6 ± 0,3** 1,7 ± 0,8 2 ± 0,2 Вираженість денних симптомів астми, бали 2,6 ± 0,2 1,7 ± 0,4** 2,4 ± 0,2 3 ± 0,2 Вираженість нічних симптомів астми, бали 1,7 ± 0,2 0,9 ± 0,8* 1,7 ± 0,15 1,7 ± 0,2 Споживання ?2-агоністів, разів/добу 5,1 ± 1,0 2,7 ± 0,3* 4,4 ± 0,3 5,5 ± 0,4* Примітки: ** – статистично вірогідно (р 0,05 > 0,05 0,05 > 0,05

РТ2-Т3 > 0,05 > 0,05 > 0,05 Таблиця 3 Динаміка параметрів ЯЖ у хворих та інвалідів внаслідок БА (M ± m, в балах) Шкали опитника AQLQ Основна група Група порівняння До реабілітації Після реабілітації Початкові дані Через 12 міс. I – обмеження активності 3,1 ± 0,8 4,1 ± 0,2** 2,9 ± 0,2 2,8 ± 0,2 II – вираженість симптомів 2,7 ± 0,1 4,3 ± 0,2** 2,5 ± 0,2 2,4 ± 0,2* III – емоційний статус 3,1 ± 0,3 4,5 ± 0,2** 3,2 ± 0,4 3,0 ± 0,3* IV – вплив навколишнього середовища 3,0 ± 0,3 3,9 ± 0,3** 2,7 ± 0,3 2,6 ± 0,2 Vtotal – загальна оцінка 3,0 ± 0,21 4,2 ± 0,2** 2,8 ± 0,2 2,7 ± 0,2 Примітки: ** – статистично вірогідно (р ANNOTATION Gondulenko N.O. Medical and social rehabilitation of invalids with asthma. – Manuscript. Thesis for degree of a candidate of medical sciences in speciality 14.01.27 – Pulmonology. The Institute of Phthisiology and Pulmonology named by F. G. Yanovky, AMS of Ukraine, Kyiv, 2005. The thesis presents materials of clinical, functional and psychological study of 180 patients with asthma: 135 invalids and 45 persons who were not classified as invalids. Rehabilitation program were realized in 30 invalids. The basic factors leading to disability due to asthma are found out. Medical factors are severity and character of disease motion, inadequate control, presence of concomitant pathology – make 78 % cases. Under the determination of disability group a leading role belongs to the social factors in 33,1 % patients (work in the contra-indicated condition, loss of profession, inefficient work arrangement and other). Clinical and functional features of disease motion, state of the cardio-respiratory system and functional activity of invalids were exposed, and also their psychological features and low level of quality of life were revealed. It was given scientific ground of using rehabilitation program in invalids with asthma taking into consideration the medical, social, professional and psychological aspects of rehabilitation. Implementation the individual programs of rehabilitation for invalids with asthma promote to achieve the disease control, allow to improve functional and mental status in patient, to promote stabilization of disease course, to improve vital activity and quality of life. Keywords: asthma, disability, rehabilitation, quality of life, individual programs of rehabilitation. АННОТАЦИЯ Гондуленко Н.А. Медико-социальная реабилитация инвалидов вследствие бронхиальной астмы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.27 – пульмонология. – Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф. Г. Яновского АМН Украины, Киев, 2005. Диссертация посвящена изучению особенностей клинико-функциональных показателей, качества жизни, психологической картины, и их изменений в процессе проведения реабилитационных мероприятий у инвалидов вследствие бронхиальной астмы. В работе представлены результаты клинико-функциональных и психологических исследований у 180 больных бронхиальной астмой: 135 инвалидов и 45 больных, не признанных инвалидами. Программы реабилитации проведены у 30 инвалидов. Комплексное обследование, проводимое индивидуально каждому больному, включало клинический осмотр, количественную оценку выраженности дневных и ночных симптомов астмы по шкале ATS, спирографическое исследование, пробу с бронхолитиком (сальбутамолом), эхокардиографию. Толерантность к физической нагрузке изучали с помощью теста 6-минутной ходьбы. Для изучения качества жизни использовались общепринятые международные опросники: SF-36 и AQLQ. Для изучения психологических особенностей личности применяли шкалу тревожности Тейлора, личностный опросник Бехтеревского института и многопрофильный Миннесотский личностный опросник MMPI. Проведен статистический анализ материала с использованием методов вариационной статистики, дисперсионного анализа и корреляционного анализов. Различия средних величин оценивались с помощью критерия t Cтьюдента и Т-теста. В работе выяснены основные факторы инвалидизации больных бронхиальной астмой. Среди причин установления инвалидности – 78 % принадлежит медицинским факторам, что в первую очередь обусловлено тяжестью и характером течения заболевания, неадекватным его контролем, наличием сопутствующей патологии. У 33,1 % больных при установлении группы инвалидности ведущая роль принадлежит социальным факторам (работа в противопоказанных условиях труда, потеря профессии, нерациональное трудоустройство и др.). Выявлены клинико-функциональные особенности течения заболевания, состояния кардио-респираторной системы и функциональной активности инвалидов, а также их психологические особенности и низкий уровень качества жизни. При исследовании кардиореспираторной системы установлено, что у инвалидов наблюдаются более выраженные, чем у неинвалидов обструктивно-рестриктивные изменения функции внешнего дыхания с преобладанием необратимого компонента обструкции, а также более выраженные изменения со стороны правых отделов сердца (дилатация правого желудочка), более низкая толерантность к физической нагрузке – до 60 % от должных величин. Установлено значительное снижение качества жизни у инвалидов вследствие бронхиальной астмы связанное с влиянием симптомов заболевания и снижением физической активности, что затрудняет повседневную жизнь и выполнение различных видов деятельности. Установлены характерные изменения психоэмоциональной сферы: психосоматическая направленность, соматизация тревоги, изменения внутренней картины с преобладанием тревожного и ипохондрического типов отношения к болезни, высокий уровень тревожности, которые в значительной мере влияют на эффективность проведения реабилитационных мероприятий и возможность достижения комплаенса между врачом и пациентом. В работе предоставлено научное обоснование использования реабилитационных программ у инвалидов вследствие бронхиальной астмы с учетом медицинского, социального, профессионального и психологического аспектов реабилитации. Показана высокая эффективность выполнения предложенных индивидуальных программ реабилитации инвалидов, что позволяло в большинстве случаев достичь астма-контроля, лучших значений функции внешнего дыхания, способствовало стабилизации течения заболевания, улучшению функционального и эмоционального состояния больных, улучшению состояния жизнедеятельности и повышению качества жизни. Ключевые слова: бронхиальная астма, инвалидность, реабилитация, качество жизни, индивидуальные программы реабилитации.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020