.

Облік заробітньої плати у СУБД Access (диплом)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
315 5887
Скачать документ

Дипломна робота

на тему:

Облік заробітньої плати у СУБД Access

Зміст

Вступ……………………………………………………………………… 4

1.Теоретична частина…………………………………………………. 6

1.1.Організація підприємницької діяльності в Україні………… 7

1.2.Облік оплати праці на малих підприємствах……………….. 26

1.3.Робота з формами в СУБД Access…………………………… 38

2.Практична частина………………………………………………… 41

2.1.Постановка задачі та автоматизації………………………….

2.2.Роз друк вихідних даних………………………………………

Висновок………………………………………………………………

Список використаної літератури…………………………………….

Вступ

Реформування економічних відносин в Україні тісно пов’язано і розвитком
малого бізнесу. Малий бізнес є тим сектором економіки, це найбільш
послідовно проводиться в життя принцип господарської самостійності та
самоврядування, освоюються найрадикальніші шляхи активізації трудової
діяльності колективу. Він відіграє помітну роль у створенні нових
робочих місць та формуванні середнього класу суспільства, сприяє
створенню конкурентного середовища, швидкій адаптації до кон’юнктури
ринку та оперативному оновленню асортименту продукції.

Важливу роль в розвитку малого бізнесу серед різних видів підприємств
відіграють саме малі підприємства. їх частка в загальній кількості
підприємств є абсолютно переважаючою. Так, в США серед 20 млн.
підприємств до категорії малих належить близько 18 млн., в Італії з 800
тис. промислових підприємств – 99% малі й середні, в Польщі – до 2 млн.
малих підприємств. В Україні їх кількість в 2000 р. становила 171 тис.

Кількісне зростання малих підприємств та ефективність їх діяльності в
значній мірі залежить від організаційно-правового та
інформативно-аналітичного забезпечення, основу якого складає створення
стабільної законодавчої бази, єдиної податкової політики, належної
організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Діяльність малих підприємств в Україні регламентує ціла низка
законодавчих та нормативних актів: Закони України «Про оподаткування
прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Про державну
підтримку малого підприємництва»; Указ Президента України «Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого
підприємництва» та ін. Це зумовлює необхідність комплексного підходу

Арк.

4

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

до вивчення сутності підприємництва, його організаційно-правових форм,
діючої системи оподаткування, а також особливостей ведення
бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності.

Навчальний посібник підготовлено відповідно до типової програми курсу
«Облік на підприємствах малого бізнесу». Перший розділ посібника
розкриває суть малого бізнесу, його організаційно-правові форми та
організацію підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб.
Особливості обліку та звітності суб’єктів малого бізнесу (юридичних та
фізичних осіб) та методику відображення об’єктів обліку малих
підприємств з умовним числовим прикладом на основі застосування
спрощеної форми бухгалтерського обліку у вигляді наскрізної задачі,
висвітлено у другому розділі посібника. Третій розділ посібника
розглядає діючу систему оподаткування підприємств малого бізнесу
відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Арк.

5

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

1.Теоретична частина

Арк.

6

Арк. № документа Підпис Дата

1.1. Організація підприємницької діяльності в Україні

Види підприємницької діяльності та їх організаційно-правові форми.

Відповідно до Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 р.
№698-ХП зі змінами і доповненнями, підприємницька діяльність, або
підприємництво, – це безпосередня, самостійна, систематична, на власний
ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання
послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними і
юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької
діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Підприємництво, як система економічних відносин нерозривно пов’язана з
поняттям «підприємство» і відображає його організаційно-правові форми.

У вітчизняній економіці відповідно до Закону України «Про підприємства в
Україні» від 27.03.1991 р. №887 можуть функціонувати такі види
підприємств:

– індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної
особи та виключно її праці;

– сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян України
– членів однієї родини, які мешкають разом;

– приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина
України, із правом найму робочої сили;

Арк.

7

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

– колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу,
кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної
організації;

– державне комунальне підприємство, засноване на власності
адміністративно територіальних одиниць;

– державне підприємство, засноване на загальнодержавній власності;

– спільне підприємство, засноване на базі об’єднання майна рі-іних
власників (змішана форма власності);

– підприємство, засноване на власності юридичних осіб та громадян
іноземних держав.

З метою поглибленого вивчення організаційно-правових форм підприємств,
поданих у законі, їх класифікацію, на думку аналітиків, необхідно
структурувати за формою власності та кількістю працюючих.

За формою власності підприємства можна поділити на чотири типи –
приватні, колективні, державні та змішані. До приватних підприємств слід
віднести індивідуальне та сімейне підприємство, засноване на особистій
власності та власності членів однієї родини і виключно їх праці і
приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина
України з правом найму робочої сили.

Відповідно до колективних підприємств слід віднести підприємства,
засновані на колективній власності трудового колективу та праці його
членів.

До державних підприємств слід віднести такі, що ставлять за мету
отримання максимального прибутку (державні комерційні), а також ті
організації, заклади та установи, для яких отримання прибутку не є
самоціллю.

Арк.

8

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Окрім вище зазначених типів підприємств, в окрему групу доцільно
виділити змішані та спільні підприємства, в яких поєднуються капітали
окремих форм приватної, колективної та державної власності з капіталом
фізичних та юридичних осіб іноземних держав.

Вище зазначені типи підприємств можна розділити за чисельністю працюючих
на такі види -малі, середні та великі.

Українське законодавство до малих відносить підприємства з чисельністю
зайнятих від 15 до 200 осіб, залежно від галузі економіки та виду
діяльності. Так, наприклад, у промисловості та будівництві малими
вважаються підприємства на яких працює до 200 осіб, в науці та науковому
обслуговуванні – до 100 осіб, в інших галузях виробничої сфери – до 50
осіб, у галузях невиробничої сфери – до 25 осіб, у роздрібній торгівлі –
до 15 осіб.

Критерієм визначеності малих підприємств, крім чисельності працюючих,
слугують й об’ємні показники. Указом Президента «Про державну підтримку
малого підприємництва» від 12.05.1998 р. №456/98 визначено, що до
суб’єктів малого бізнесу відносяться юридичні особи будь-якої
організаційно-правової форми власності та господарювання, в яких
середньо спискова чисельність працюючих за звітний період не перевищує
50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік
складає не більше 1 млн. грн. Вищезазначеним Указом визначено ще один
вид підприємництва мікропідприємство, середньо спискова чисельність
працівників за певний період на якому не перевищує 10 осіб, а обсяг
виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік не перевищує 500
000 грн.

Роль і місце малого підприємництва в національній економіці найкраще
проявляється у властивих йому функціях. По-перше, неоціненний внесок
малого підприємництва у справу формування конкурентного середовища.
Відомо, що в умовах вільної ринкової економіки конкуренція є
відображенням відносин змагання між господарськими елементами, коли

Арк.

9

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

їхня самостійна діяльність ефективно обмежує можливості кожного з них
вплинути на загальні умови обігу товарів на даному ринку, а також
стимулює виробництво тих товарів, яких потребує споживач.

По-друге, мале підприємництво оперативно реагуючи на зміни кон’юнктури
ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості.

По-третє, величезним є внесок малого підприємництва у здійснення прориву
у багатьох важливих напрямках науково-технічного прогресу.

По-четверте, мале підприємництво робить вагомий внесок у розв’язання
проблеми зайнятості.

По-п’яте, мале підприємництво сприяє пом’якшенню соціальної напруги та
формуванню середнього класу суспільства.

Підприємництво та підприємства існують у різних організаційних та
організаційно-правових формах.

Найбільш прикметними ознаками, що відрізняють одну організаційно-правову
форму від інших, доцільно вважати:

– кількість учасників створюваного господарського суб’єкта
(об’єднання);

– хто є власником використаного капіталу;

– джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності;

– межі майнової (матеріальної) відповідальності;

– спосіб розподілу прибутку і збитків;

– форму управління суб’єктом господарювання.

Такими організаційно правовими формами виступають одноосібне
господарство, партнерство та корпорація.

Арк.

10

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Під одноосібним господарством розуміють таку форму організації
підприємства та підприємництва, коли вся власність належить одній особі,
яка управляє виробництвом та власністю, привласнює весь прибуток і несе
особисту відповідальність за всі зобов’язання підприємства.

Одноосібні господарства мають свої переваги. По-перше, оскільки весь
прибуток належить підприємцеві він кровно зацікавлений в ефективній
праці. Зосередження прибутку в одних руках дає можливість безпосередньо
використовувати його в інтересах справи. До того ж прибуток підприємця в
ринковій економіці розглядається як його індивідуальний дохід і
оподатковується лише індивідуальним прибутковим податком (а не податком
на прибуток, як в інших формах підприємницької діяльності).

По-друге, у власника фірми витрати на організацію виробництва невеликі.
Його управлінські рішення негайно втілюються в життя. Він непідзвітний
співвласникам чи будь-яким керівним органам. Невеликі розміри фірми
дають змогу підприємцеві підтримувати прямі контакти зі своїми
працівниками та клієнтами. Повна незалежність дуже цінується
підприємцями.

По-третє, одноосібному володінню властива простота в організації фірми
та її ліквідації. В обох випадках достатньо лише рішення самого
підприємця.

Проте ця форма підприємництва має і значні недоліки.

Труднощі із залученням великих капіталів, оскільки власних фінансових
ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку
своєї справи. Через невисокий рівень платоспроможності комерційні банки
неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу
плату за користування ними.

Арк.

11

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Повна відповідальність за борги. Це означає, що в разі невдалого
господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті
заощадження, а й усе власне майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.

Немає спеціалізованого менеджменту, що, ясна річ, негативно позначається
на ефективності підприємницької діяльності. Адже одноосібний власник сам
виконує всі управлінські функції. Проте далеко не всі люди здатні на це.

Невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої
організаційної форми юридично припиняється в разі банкрутства,
позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті
одноосібного власника.

Партнерство – форма організації підприємства, за якої дві або більше
осіб об’єднують своє майно, стають співвласниками створеного
підприємства, спільно управляють виробництвом та власністю, розподіляють
прибуток і несуть спільну відповідальність за свої зобов’язання.
Розрізняють такі види партнерства – звичайне та партнерство з обмеженою
відповідальністю, командитне.

Партнерство перед одноосібним володінням має ряд переваг. По-перше,
зростають фінансові можливості фірми внаслідок об’єднання кількох
капіталів. Банки сміливіше дають кредити таким фірмам.

По-друге, вдосконалюється управління фірмою. З’являється спеціалізація в
управлінні, тобто розподіл управлінських функцій між партнерами. Крім
того, є можливість найняти професійних менеджерів.

По-третє, велика свобода й оперативність господарських дій. По-четверте,
як і одноосібні володіння, партнерства користуються податковими
пільгами, оскільки прибуток кожного учасника оподатковується як його
індивідуальний дохід

Арк.

12

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Проте цей тип організації підприємницької діяльності має певні недоліки,
через що він інколи не тільки не може подолати недосконалість
одноосібної власності, а й породжує нові проблеми.

Необмежена відповідальність будь-якого товариства може загрожувати всім
партнерам так само, як і одноосібному власнику. Крах одного з партнерів
може спричинити банкрутство товариства в цілому, оскільки в більшості
випадків учасники несуть солідарну

відповідальність.

Недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів
можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент –
негнучке управління товариством.

Непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як
нестійкої організаційно-правової форми підприємництва значно збільшують
господарський ризик і зменшують впевненість у досягненні очікуваного
зиску.

Корпорація – найдосконаліша форма організації підприємств, що існує
переважно у вигляді відкритого акціонерного товариства, засновники якого
формують акціонерний капітал шляхом об’єднання власних ресурсів через
механізм випуску та продажу цінних паперів, а співвласники несуть
обмежену відповідальність.

Переваги корпорації (акціонерного товариства) достатньо відомі.
По-перше, корпорація є найефективнішою формою організації
підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залучення
необхідних інвестицій. Саме через ринок цінних паперів (фондову біржу)
вона може об’єднувати різні за розмірами капітали великої кількості
фізичних і юридичних осіб для фінансування сучасних напрямів
науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого
потенціалу.

Арк.

13

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

По-друге, потужній корпорації значно простіше постійно збільшувати
обсяги виробництва або послуг. Це дає добру можливість отримувати
постійно зростаючий прибуток.

По-третє, кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену
відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх
акцій). Важливо й те, що окрема особа може зменшити свій власний
фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори
можуть пред’явити претензії лише корпорації як юридичній особі, а не
окремим акціонерам як фізичним особам.

По-четверте, корпорація — це організаційно-правове утворення, яке може
функціонувати дуже тривалий період (постійно), що створює необмежені
можливості для перспективного розвитку.

Корпоративна форма організації підприємницької діяльності, як і всі
інші, має відповідні недоліки:

Є певні розбіжності між функціями власності та контролю, що негативно
впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією.
Розподіл функцій власності та контролю може призвести до виникнення
соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами й акціонерами
корпорації.

Корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримуваного
прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу. Адже оподаткуванню
підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім – дивіденди
акціонерів, тобто фактично існує проблема подвійного оподаткування.

У корпоративній формі бізнесу існують потенційні можливості для
зловживань посадових осіб. Наприклад, керівництво корпорації може

Арк.

14

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

організувати емісію акцій для покриття збитків, спричинених
безгосподарністю певних структурних ланок.

Таким чином, кожне з трьох основних організаційно-правових форм
підприємництва має свої переваги та недоліки (обмеження), які враховує
підприємець, розпочинаючи свою справу. Вибір орієнтованої форми залежить
від мети та фінансових потреб конкретного напряму підприємницької
діяльності.

На відміну від організаційної форми підприємств організаційно-правова
форма відображає не лише форми об’єднання людей для здійснення спільної
діяльності, а й законодавче закріплення цих форм.

Прикладом організаційно-правової форми підприємництва відповідно до
класифікатора, затвердженого Державним комітетом України із
стандартизації, метрології та сертифікації, є акціонерне товариство
відкритого або закритого типу, товариство з обмеженою та повною
відповідальністю, командитне товариство, консорціум та концерн.

Під поняттям «акціонерне товариство» з економічної точки зору розуміють
об’єднання кількох юридичних чи фізичних осіб, які формують свій капітал
шляхом випуску та продажу акцій, з метою отримання прибутку. З
організаційно-правової точки зору акціонерне товариство є форма
функціонування та розвитку підприємства, що базується на статутному
капіталі, поділеному на визначену кількість акцій однакової номінальної
вартості, учасники якої несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки
майном підприємства.

У відкритому акціонерному товаристві акції розповсюджуються тільки
шляхом відкритої підписки та відкритої купівлі-продажу (як правило на
біржах), в той час як у закритому акціонерному товаристві – у формі
закритої підписки, шляхом розподілу між засновниками.

Арк.

15

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Товариство з обмеженою відповідальністю представляє собою підприємство,
статутний капітал якого поділено на частки визначені установчими
документами, а його учасники відповідають за зобов’язаннями внесками до
статутного капіталу.

Повне товариство – підприємство, учасники якого формують статутний
капітал зі своїх вкладів, займаються спільною підприємницькою діяльністю
і несуть необмежену та спільну відповідальність за зобов’язаннями
товариства.

Командитне товариство – вид змішаного товариства, в якому поєднуються
риси товариства з обмеженою та повною відповідальністю.

Учасники командитного товариства поділяються на дві категорії – дійсні
члени і командне. Дійсні члени (комплементарії) займаються від імені
товариства підприємницькою діяльність і повністю відповідають за його
зобов’язання всім своїм майном. Командисти, які не беруть участі у
підприємницькій діяльності, відповідають їй неї лише в межах свого
вкладу. Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50%
майна товариства, зазначеного в статутній угоді.

Консорціум – тимчасове об’єднання підприємств, компаній, банків на
основі загальної угоди з метою виконання крупних завдань (реалізація
капіталу та науково місткого проекту) або для спільного розміщення
позики. Члени консорціуму несуть спільну відповідальність перед своїми
засновниками.

Концерн – крупне об’єднання підприємств різних галузей промисловості,
торгівлі транспорту, наукових організацій, банків та інші, учасники
якого у правовому аспекті зберігають самостійність, залишаючись
юридичними особами, але втрачають власність на засоби виробництва та
виготовлену продукцію. Крім цього головне підприємство концерну здійснює
над іншими учасниками фінансовий контроль та єдине керівництво.

Арк.

16

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Серед різних видів підприємств та їх об’єднань найбільшу роль у розвитку
підприємництва в Україні відіграють малі підприємства, як приватної так
і колективної форми власності. їх кількість у 1990 р. становила 10 тис,
у 1994 – 70 тис, а у 2000 – 171 тис. Найбільша кількість малих
підприємств була сконцентрована в торгівлі та громадському харчуванні
(76,8 тис), промисловості (22,0 тис), будівництві (15,6 тис).

Частка малих і середніх підприємств у промисловому виробництві України
становила у 2000 р. більше 3%.

Сутність малого бізнесу та тенденції його розвитку розкриваються у
виконуваних ним функціях, поєднанні позитивних і негативних рис

Позитивними рисами малого підприємництва є:

> гнучкість та мобільність в управлінні та організації
виробництва;

> повніше використання робочої сили та устаткування, менший рівень
запасів;

> раціональна організаційна структура підприємства;

> швидка адаптація до кон’юнктури ринку, регіональних умов,
запитів споживачів, оперативне оновлення асортименту продукції;

> можливість швидкого впровадження значної частки нових ідей, проектів і
створення нових взірців продукції;

> невисокі експлуатаційні витрати;

> відносно невеликий капітал для створення таких підприємств;

> можливість зменшення витрат виробництва за рахунок вузької
спеціалізації, економії на управлінських витратах;

Арк.

17

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

> високі шанси на успіх;

> створення нових робочих місць;

> формування середнього класу суспільства;

> створення конкурентного середовища як важливої рушійної сили
економічного прогресу;

> формування підприємства як чинника
соціально-економічного прогресу.

Велике значення малих підприємств у процесі реалізації господарської
функції підприємства (тобто ефективному використанні трудових,
інтелектуальних, матеріальних, фінансових ресурсів) та соціальної
функції (виготовлення товарів, надання послуг необхідних суспільству,
працевлаштування значної частки населення тощо). Але найвагомішу роль
відіграють малі підприємства в реалізації особистісної функції
підприємства (тобто самореалізації мети підприємця, отримання ним
задоволення від своєї діяльності).

Основними недоліками діяльності малих підприємств є:

> нижча продуктивність праці порівняно з крупними підприємствами;

> нездатність впроваджувати важливі капіталомісткі досягнення науки і
техніки у виробництво;

> вища інтенсивність праці за рахунок тривалішого робочого дня,
використання сімейної праці;

> економія на умовах праці та техніці безпеки;

> обмежені можливості підвищувати кваліфікаційний рівень найманих
працівників;

Арк.

18

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

> значні труднощі з фінансуванням, отриманням кредитів;

> відсутність професійних спілок, а отже тих прав в управлінні
виробництвом які мають наймані працівники на крупних підприємствах;

> обмеженість у впроваджені найпрогресивніших форм та методів
організації виробництва;

> формування лалими підприємствами загалом стихійного характеру
розвитку немонополізованого сектора економіки. Навіть просте зіставлення
позитивних і негативних рис у діяльності малих підприємств, які є
суперечливими в межах єдиної системної сутності, свідчать про
домінування позитивних, а тому є підставою для економічної доцільності
створення таких підприємств та здійснення підприємницької діяльності,
нотаріату, а також органів державної влади й управління, які покликані
здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути
зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду
діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші
корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть
виступати співзасновниками підприємницької організації, а також посідати
в підприємницьких товариствах та їхніх спілках (об’єднаннях) керівні
посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю.

Арк.

19

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

У Конституції України записано, що «…кожен має право на підприємницьку
діяльність, яка не заборонена законом» (ст. 42):. Тобто підприємці мають
право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку
діяльність, що не суперечить законодавству. Разом з тим, законодавчими
актами передбачено обмеження у здійсненні підприємницької діяльності,
зокрема законодавче встановлено перелік видів діяльності, в яких
підприємництво не застосовується.

Так, діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, прекурсорів,
психотропних речовин (за списком), виготовленням і реалізацією
військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням
бурштину, охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної
власності, перелік яких визначено у встановленому Кабінетом Міністрів
України порядку, а також діяльність, пов’язана з розробкою,
випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі
з космічними запусками їх із будь-якою метою, може здійснюватися тільки
державними підприємствами та організаціями.

Діяльність, пов’язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією
первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного
зв’язку в мережах зв’язку загального користування (крім супутникових
систем телефонного зв’язку в мережах загального користування, які мають
наземну станцію спряження на території України та створюються або
розгортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних
космічних апаратів), виплатою та доставкою пенсій, грошової допомоги
малозабезпеченим громадянам, здійснюється виключно державними
підприємствами і об’єднаннями зв’язку.

Арк.

20

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Окремі види потребують спеціального дозволу (ліцензії). Ліцензуванню
підприємницької діяльності підлягають тільки ті види підприємницької
діяльності, які безпосередньо впливають на здоров’я людини, навколишнє
природне середовище та безпеку держави3. Для здійснення підприємницької
діяльності, що ліцензується, необхідно отримати відповідну ліцензію і
дотримуватись певних умов та правил здійснення даного виду діяльності
(ліцензійні умови), які встановлює Кабінет Міністрів України або
уповноважений ним орган. Ліцензія – це документ, що видається Кабінетом
Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно
з яким власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької
діяльності.

Ліцензуванню підлягають наступні види робіт:

> пошук (розвідування) та експлуатація родовищ корисних копалин;

> виробництво, ремонт і реалізація спортивної, мисливської вогнепальної
зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, пневматичної зброї
калібру понад 4,5 мм зі швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за
секунду; створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ,
мисливських стендів;

> виготовлення і реалізація лікарських засобів; виготовлення і
реалізація особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначає
Кабінет Міністрів України;

> аудиторська діяльність; страхова діяльність;

> виготовлення ветеринарних медикаментів і препаратів;

> пересилання грошових переказів, листів до 20 (двадцяти) грамів,
поштових карток;

hOr

hOr

f

A

\

d

A

th

??????-

????l????

??????-

??????-

??????-

???·?

??????-

??????-

??????-

??????-

??????-

??????-

??????-

??????-

???????·?

??????-

??????-

??????-

??????-

??????-

???????·??

Арк.

21

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

> використання радіочастот;

> виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт та кадастрових
зйомок;

> будівельна діяльність (окремі види проектних та будівельно-монтажних
робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та
інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця за
переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України);

> виготовлення і реалізація спеціальних засобів, заряджених речовинами
сльозоточивої та подразнюючої дії, індивідуального захисту, активної
оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і
оперативно-розшукових заходів;

> діяльність, пов’язана з розробкою, виготовленням, ввезенням,
вивезенням, реалізацією та використанням засобів криптографічного і
технічного захисту інформації, а також з наданням послуг із
криптографічного й технічного захисту інформації;

> надання послуг для здобуття освіти з видачею спеціального документа
державного зразка;

> діяльність, пов’язана з організацією іноземного та зарубіжного
туризму;

> судово-експертна діяльність;

> надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;

> виробництво, передача та постачання електроенергії;

> здійснення операцій з металобрухтом;

> посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;

> ремонт та експлуатація об’єктів трубопровідного транспорту;

> надання послуг телефонного зв’язку (крім відомчих об’єктів), технічне
обслуговування мереж теле, радіо і проводового мовлення в межах
промислової експлуатації;

Арк.

22

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

> наукові дослідження, пов’язані зі створенням і використанням космічної
техніки й технологій (крім ракет-носіїв);

> розробка, випробування, виробництво та експлуатація космічних апаратів
і їхніх складових частин, наземної космічної інфраструктури та її
складових частин, обладнання, що входить до складу космічного сегмента
супутникових систем, за винятком систем теле радіо мовлення;

> передавання, отримання, поширення та використання даних із космічних
об’єктів, крім питань, віднесених до компетенції Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення; надання інших космічних
послуг за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

> діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, прекурсорів і
психотропних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів
України;

> переробка і зберігання донорської крові та її компонентів, реалізація
їх і виготовлених з них препаратів;

> довірчі та інші операції з майном довірителя (вкладника);

> фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність, (перелік видів
фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, які підлягають
ліцензуванню, визначається Кабінетом Міністрів України)4.

Для одержання ліцензії на кожний вид діяльності суб’єкт підприємницької
діяльності подає органу, що видає ліцензії, заяву про видачу ліцензії, в
якій зазначають:

> відомості про заявника:

> для громадянина-підприємця – прізвище, ім’я, по батькові та паспортні
дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий та місце проживання);

> для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, банківські
реквізити, організаційно-правова форма, ідентифікаційний код;

> вид діяльності, на який заявник має намір одержати ліцензію;

> термін дії ліцензії.

Арк.

23

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

До заяви додають такі документи:

фізичні особи – копії документів, що засвідчують рівень освіти і
кваліфікації, необхідний для здійснення відповідного виду діяльності,
копії свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької
діяльності;

юридичні особи – копії свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта
підприємницької діяльності та установчих документів.

Орган, що видає ліцензії, приймає рішення про видачу ліцензії або про
відмову у її видачі не пізніше 30 днів з дня одержання заяви та
відповідних документів.

Термін дії ліцензії встановлюється органом, що її видає, але не може
бути меншим ніж три роки і може бути продовжений за заявою суб’єкта

підприємницької діяльності в порядку, встановленому для її видачі.
Передача ліцензії іншим юридичним і фізичним особам забороняється.

Ліцензія видається не пізніше трьох днів з дня прийняття рішення про її
видачу за умови подання заявником до органу, що видає ліцензію,
документа про внесення плати за її видачу. Розмір плати за видачу і
переоформлення ліцензії та порядок її зарахування встановлюється
Кабінетом Міністрів України.

Орган, який видає ліцензії, має право зупинити дію ліцензії у разі:

> порушення суб’єктом підприємницької діяльності ліцензійних

умов;

> невиконання суб’єктом підприємницької діяльності у визначений термін
розпоряджень Ліцензійної палати України або органу, що видав ліцензію,
щодо дотримання ліцензійних умов5.

Підприємства можуть припинити свою діяльність не тільки з причини
нерентабельності, а й тому, що змінюють форму функціонування,
об’єднуються з іншим підприємством, відокремлюються з розподілом майна
та ін. Проте в усіх цих випадках порушуються інтереси як власників, так
і найманих працівників, які потребують допомоги, захисту і можуть
розраховувати в цих випадках на державу.

Арк.

24

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Припинення діяльності суб’єкта підприємництва здійснюється двома шляхами
– реорганізацією або ліквідацією.

Підприємство реорганізується в таких випадках:

> злиття з іншим підприємством та утворення в результаті нового
підприємства, до якого переходять усі майнові права та обов’язки обох
підприємств;

> приєднання одного підприємства до іншого. В результаті до останнього
переходять усі майнові права та обов’язки підприємства,

що приєднується;

> поділу підприємства. Новим підприємствам, що виникли, переходять за
домовленістю сторін, у відповідних частках майнові права й обов’язки
поділеного підприємства;

> виділення з підприємства одного або кількох нових, яким переходять за
актом (балансом) у відповідних частинах (частках) майнові права й
обов’язки реорганізованого підприємства;

> перетворення одного підприємства в інше. До нового підприємства
переходять усі майнові права й обов’язки реорганізованого.

Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється:

> з власної ініціативи підприємця;

> у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання;

> за рішенням вищого органу підприємства (фірми);

> на підставі рішення суду або господарського суду: за клопотанням
банківських органів у разі неплатоспроможності та визнання його
банкрутом; контролюючих органів за систематичне або грубе порушення
чинного законодавства;

> на інших підставах, передбачених засновницькими документами та
законодавчими актами України.

Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється ліквідаційною комісією, яка
створюється власником або уповноваженим ним органом, а в разі
банкрутства — судом або господарським судом. За рішенням судових

25

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

органів ліквідація може провадитися й органом управління підприємством
(фірмою).

Ліквідаційна комісія або орган, який провадить ліквідацію, публікує в
офіційній пресі інформацію про ліквідацію підприємства (фірми);
повідомляє порядок і термін прийняття претензій; оцінює наявне майно
підприємства; виявляє дебіторів і кредиторів (розраховується з ними);
здійснює заходи щодо сплати боргів третім особам; складає ліквідаційний
баланс і подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну
комісію.

Майно підприємства (фірми), його кошти після розрахунків з бюджетом,
кредиторами, оплати праці працівників розподіляються між засновниками
(учасниками) пропорційно до їхньої частки в майні підприємства, в
порядку та за умов, передбачених засновницькими документами і
законодавчими актами України. Претензії, не задоволені у зв’язку з
відсутністю майна, а також не визначені ліквідаційною комісією, вважають
погашеними. Суперечки, що виникають у процесі ліквідації між фізичними
та юридичними особами, розглядають у судовому порядку.

1.2. Облік оплати праці на малих підприємствах

В умовах формування її Україні ринкової економіки відбуваються значні
зміни в організації оплати праці робітників та її обліку.

Для правильної організації обліку оплати праці на підприємстві бухгалтер
керується чинним законодавством. Відповідно до ст. 96 Кодексу законів
про працю, форми, системи і розміри оплати праці робітників встановлюють
підприємства самостійно в колективному договорі.

В наказі про облікову політику підприємства необхідно передбачити:

форми кадрової документації;

форми та системи оплати праці;

нормування праці;

перелік і строк надання до бухгалтерії документів з обліку

праці та її оплати;

Арк.

26

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

порядок оброблення та зберігання первинних документів

та реєстрів обліку з оплати праці;

Відповідно до Закону України «Про оплату праці», розрізняють основну
заробітну плату, додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та
компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до
встановлених норм (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові
оклади).Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, відрядних
розцінок для робочих і посадови-окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – не винагорода за працю понад установлені
норми, за трудові досягнення і винахідництво, а також особливі умови
праці. Вона включає доплати і надбавки то тарифних ставок і посадових
окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: винагороди за
вислугу років і стаж роботи: оплату щорічних і додаткових відпусток
відповідно до законодавства, компенсацій за невикористану відпустку та
ін.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат відносяться надбавки і
доплати, не передбачені законодавством і понад установлені розміри:
винагороди за підсумками роботи за рік; премії за сприяння винахідництву
і раціоналізації, за створення. освоєння і впровадження нової техніки:
за своєчасне постачання продукції на експорт: одноразові заохочення
окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань
тощо.

Крім того. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати
працівникам» передбачає таку класифікацію виплат працівникам:

поточні виплати;

виплати при звільнені;

виплати при завершенні трудової діяльності;

інші довгострокові виплати.

Згідно з цим переліком, до поточних виплат включають заробітну плату та
інші нарахування з оплати праці, виплати за невідпрацьований час, прямі
та інші заохочувальні виплати.

Арк.

27

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Джерелами коштів на оплату праці на малих підприємствах є кошти, що
отримані в результаті господарської діяльності.

Залежно від основної ознаки (кількості праці або часу) розрізняють дві
форми оплати прані:

відрядну, коли за основу розрахунку заробітної плати береться кількість
виконаної роботи;

погодинну, при якій відповідно до тарифної ставки за годину роботи або
окладу оплачується витрачений на підприємстві час.

Оплата праці робітників підприємств, що застосовують спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності, здійснюється за загальними
принципами згідно з КЗпП і Законом України «Про оплату праці».

Проте застосування єдиного податку вимагає певних особливостей в
організації обліку оплати праці на підприємстві:

виграти з оплати праці не враховуються у формуванні бази оподаткування
єдиним податком, і тому сума таких виплат не зменшує податкових платежів
цих платників;

Те ж саме стосується і питань надання платниками єдиного податку
найманим працівникам інших додаткових благ, таких як оплата за навчання
дітей працівників, надання путівок та інші.

Витрати на оплату праці є базою для нарахування внесків на загальне
державне пенсійне страхування та трьох внесків на загальнодержавне
соціальне страхування. Платники єдиного податку стосовно цих
обов’язкових платежів знаходяться в особливому

становищі.

Арк.

28

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

З одного боку, згідно з п.6 Указу № 727 платники єдиного податку не є
платниками:

збору на обов’язкове соціальне страхування;

збору на обов’язкове державне пенсійне

страхування:

внесків до державною фонду сприяння зайнятості населення.

До того ж Указ №727 передбачає, що суми єдиного податку, що надходять
на рахунок Державного казначейства, підлягають розподілу в такому
співвідношенні:

20% – в Держбюджет України;

23% – у місцеві бюджети:

42% – у Пенсійний фонд України:

15% на обов’язкове соціальне страхування (в тому числі в Державний фонд
сприяння зайнятості населення – 4%).

Таким чином, наявність них взаємопов’язаних норм в Указі №727 є ознакою
того, що платежі на пенсійне і соціальне страхування сплачуються
суб’єктами спрощеної системи оподаткування в складі єдиного податку,
законодавчого урегулювання цього питання платники єдиного податку
звільнялися віт необхідності внесків до фонду соціального страхування на
випадок безробіття і фонду соціального страхування на випадок тимчасової
втрати працездатності. Єдиним видом соціального страхування, за яким з
моменту введення не виникали протиріччя, є загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань, що спричинили втрату працездатності, тому що ці види
внесків усі платники сплачують на загальній підставі.

Арк.

29

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України № 1058-IV «Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.
згідно з яким платежі до Пенсійного фонду, які пов’язані з оплатою
праці, виключили з системи оподаткування та перейменували у «внески»,
про які в Указі №727 не йдеться. Згідно з п.1 ст. 14 Закону №1058,
суб’єкти малого бізнесу – платники єдиного податку віднесені до
страховиків, які зобов’язані нараховувати пенсійний внесок за ставкою
33.2% (з 11.01.2007 р.).

У зв’язку з ним у юридичних осіб — платників єдиного податку з
01.01.2004 року з’явилася проблема подвійного оподаткування відносно
платежів до Пенсійного фонду:

з одного боку нарахування сі сплата пенсійного внеску в розмірі 33.2%
фонду оплати праці:

з іншого боку, 42% суми єдиного податку також зараховуються на рахунки
Пенсійного фонду.

Хоча пенсійне законодавство має пріоритет з питань сплати внесків до
Пенсійного фонду, проте не суперечить нормам Господарською кодексу,
згідно з яким «закони, якими регулюються оподаткування суб’єктів
господарювання, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування».

Протягом 2004 року паралельно існували дві принципово річні позиції щодо
сплати, внесків до Пенсійною фонду платниками єдиного податку.

Перша позиція належить Держкомпідприємництву, яке послідовно відстоює
норми Указу №727 і наполягає па тому, що платники єдиного податку не
повинні нараховувати пенсійні внески на витрати з оплати праці найманих
працівників.

30

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Друга позиція належить Пенсійному фонду України, який наполягає на
обов’язковому нарахуванні і сплаті внесків усіма платниками без винятку,
проте визнає за можливе віднесення до рахунка сплати них внесків частини
суми єдиного податку, яку перерозподіляють на його користь.

Внаслідок відсутності законодавчого урегулювання цього питання частина
платників єдиного податку протягом 2004 року зовсім не нараховувала
пенсійних внесків, із сум заробітної плати найманих працівників, а
частина нараховувала, але сплачувала різницю між цією сумою та 42% від
суми сплаченого за відповідний місяць єдиного податку.

Стосовно цієї проблеми необхідно звернути увагу і на спеціальне
розпорядження Кабінету Міністрів України №58-р від 10.03.2005 р. яке
підтримало узгоджену з Міністерством фінансів і ДПАУ пропозицію
Пенсійного фонду про тимчасове (до законодавчого урегулювання
функціонування спрощеної системи оподаткування) припинення перевірок
платників єдиного податку та стягнення заборгованості за пенсійними
внесками за 2004 рік і перший квартал 2005 року.

Щоб запобігти подвійному оподаткуванню, до законодавчого врегулювання
цієї проблеми Пенсійний фонд України пропонує механізм заліку частини
сум єдиного податку в рахунок сплати страхових внесків на
загальнообов’язкове державне пенсійне

страхування. Методику дії цього механізму наведено в листі Пенсійного
фонду від 19.03.2004 р. №2645/04 «Про механізм зарахування частини сум
єдиного та фіксованого податків, які направляються до бюджету Пенсійного
фонду, в рахунок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування».

Сутність методики заліку полягає в тому, що 42% єдиного податку
зараховуються в рахунок сплати страхових внесків, які нараховуються в
розмірах, установлених чинним законодавством. Залік здійснюється на
підставі платіжного документа, який підтверджує сплату єдиного податку.

Арк.

31

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Такий документ надасться одночасно з подачею до органів Пенсійною фонду
щомісячного розрахунку сум страхових внесків. Якщо частка єдиного
подачку, яку направлено до Пенсійного фонду, за звітний місяць перевищує
суму нарахованих до сплати страхових внесків, то ця сума, зараховується
в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Особливість проведення заліку юридичними особами – платниками єдиного
податку зумовлюється ще й терміном сплати єдиного податку (не пізніше
20 числа наступного місяця). Таким чином, зарахувати частішу суми
єдиного податку минулого місяця можливо лише у рахунок страхових внесків
поточного місяця. що спричинює певні складності щодо відображення такого
заліку в бухгалтерському обліку .

Спеціальні збори до Пенсійного фонду (з окремих операцій: купівля-продаж
валют, торгівля ювелірними виробами із золота, крім обручок, платини та
коштовних каменів, відчуження легкових автомобілів, купівля-продаж
нерухомості, послуги стільникової о зв’язку) платники єдиного податку
сплачують на загальних підставах.

Із заробітної плати найманих працівників платники єдиного податку
повинні здійснювати обов’язкові утримання до Пенсійного фонду і фондів
загальнообов’язкового соціального страхування, а також податку з доходів
фізичних осіб на загальних засадах.

Загальна сума утримань із заробітної плати не повинна перевищувати 20%
(а в окремих випадках, передбачених законодавством, – 50%) суми
заробітку, що залишається після відрахування податку з доходів фізичних
осіб, збору в Пенсійний фонд і збору на соціальне страхування на випадок
безробіття. Не дозволяються утримання з вихідної допомоги.

При утриманнях із заробітної плани за декількома виконавчими документами
за працівником, у будь-якому випадку, повинно бути збережено 50%
заробітку.

Документ з обліку особового складу є досить важливими і вимагають
особливої ретельності при оформленні, веденні і зберіганні протягом
тривалого часу. Проте на підприємствах малого бізнесу чисельність

Арк.

32

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

працівників невелика, тому спеціальної кадрової служби там, як правило,
немає. Обов’язки з ведення кадрової документації наказом керівника
доручаються одному з працівників.

Бухгалтерія па кожного працівника відкриває картку
довідку (особовий рахунок) з указівкою довідкових даних про працівника
з подальшим накопиченням інформації про нараховану заробітну плату,
утримання з неї, виплачені суми.

Оперативний облік робочого часу ведеться в табелі обліку використання
робочого часу (ф. № П-12, № П-13). Дані табельного обліку використовує
бухгалтерія при нарахуванні заробітної плати працівникам.

При відрядній оплаті праці основні документи для обліку виконаних робіт,
їхньої якості і заробітної плати, що підлягає нарахуванню бригаді або
окремому робітникові, є наряди.

Усі первинні документи з обліку виробки і заробітної плані у
встановлений термін здають у бухгалтерію для їхньої перевірки й
оброблення. Рахункове оброблення полягає в тому, що по кожному документу
множенням розцінки на кількість виробленої продукції (виконаних робіт,
зроблених послуг) визначають суму відрядного заробітку. Оброблені
документи групують за табельними номерами робітників і використовують
для складання відомості 3-м (розділ ІІ). Ця відомість є основним
обліковим реєстром, що використовується для оформлення розрахунків з
робітниками та службовцями. Вона містить дані про всі нарахування за
видами оплат, утримання із заробітної плати і суми, що підлягають видачі
на руки.

33

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

робіття. Тому на Практиці облік розрахунків з оплати праці окремі малі
підприємства ведуть саме в розрахунково-платіжних відомостях. У цих
випадках відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці
відображають у листах-розшифровках, звідки їх заносять у Журнал обліку
господарських операцій.

Грошові кошт для виплати заробітної плати підприємства одержують за
чеком розрахункового рахунка банку. Разом з чеком підприємства падають
банкові всі необхідні платіжні документи по перерахуваннях іншим
організаціям і особам, на користь яких відбулися утримання із заробітної
плати.

Синтетичний облік розрахунків з робітниками та службовцями з оплати
праці підприємство здійснює на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати
праці» за субрахунками:

661 «Розрахунки по заробітній платі»;

662 «Розрахунки з депонентами».

За кредитом субрахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» відображають
суми нарахованої працівникам основної і додаткової заробітної плати,
премії, допомоги з тимчасової не працездатністі, за дебетом – утримання
із заробітної плані, суми виплаченої заробітної плати, а також
депоновану заробітну плату.

Нарахована заробітна плата відноситься на витрати тих ділянок
виробництва або обігу, де зайняті ті або інші категорії працівників, для
включення її в собівартість продукції (робіт, послуг).

34

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Звідси, в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати
роблять запис за кредитом субрахунка 661 «Розрахунки по заробітній
платі» в кореспонденції з дебетом рахунка 84 з наступним закриттям
рахунка 84 на рахунок 23 «Виробництво» або 79«Фінансові результати» у
залежності від виду витрат.

Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображають
за дебетом субрахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» у
кореспонденції з кредитом субрахунків 64 рахунка «Розрахунки по
податках» (на суму утриманого податку з доходів фізичних осіб, що
підлягає перерахуванню в бюджет), «За пенсійним забезпеченням» (на суму
утримань збору в Пенсійний фонд); «За соціальним страхуванням» (на суму
утримань бору з тимчасової втрати працездатності); «За страхуванням на
випадок безробіття» (на суму утримань збору у фонд соціального
страхування на випадок безробіття); «Розрахунки з різними кредиторами»
(на суму утримань за виконавчими документами) тощо.

Суми заробітної плати, премій та інших належних виплат робітникам та
службовцям, виплачені з каси підприємства, відображають записом за
дебетом рахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» і кредитом рахунка
30 «Каса».

Депонована заробітна плата (вчасно не виплачена) оформляється записом за
дебетом рахунка 661 «Розрахунки по заробітні платі» у кореспонденції з
кредитом рахунка 662 «Розрахунки з депонентами».

Далі при виплаті робітникам та службовцям заробітної плати, раніше
зарахованої на депоненти, роблять запис за дебетом рахунка 662
«Розрахунки з депонентами» і кредитом рахунка 30 «Каса».

Методичними рекомендаціями № 422 для обліку розрахунків з оплат праці
передбачена відомість 3-м. а саме розділ II цього реєстру.

35

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Не отримані робітниками суми заробітної плати відображаються у графі 20.
Ці суми переносять у графу 4 відомості 3-м наступного місяця з позначкою
«депоновано».

Слід пам’ятати, що заповнення графи 13 «Розрахунки по податках і
платежах» не передбачає розподілу утримань за їх видами, що не дозволяє
здійснювати в цьому реєстрі окремий облік утримань.

Таким чином, рекомендована форма облікового реєстру стає на заваді
накопиченню даних, необхідних для складання відповідної звітності.

Типова кореспонденція рахунків з обліку оплати праці на малих
підприємствах наведена в таблиці поданій нище.

36

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

1.3.Роботи з формами в СУБЕД Access

Форми та їх створення

До баз даних інформація звичайно вводиться за допомогою форм, а
зберігається – у вигляді таблиць. Розглянемо побудову форми.

Форма – це об’єкт бази даних, призначений для введення і відображення
інформації. Форма обов’язково містить елементи (поля), до яких
користувач уводить дані/

Користувач Access може створити форму самостійно, але краще звернутися
до послуг програми-майстра. Це прискорить процес побудови форми,
оскільки майстер виконає всю основну роботу.

Відкрийте вікно БД (натисніть клавішу F11). Якщо у вас відкрито вікно
таблиці, яка буде основою форми, закрийте його. Перейдіть на вкладку
Формы у вікні БД і клацніть по кнопці «Создать».

У діалозі «Новая форма» вкажіть режим «Мастер форм» і у розкривному
списку оберіть таблицю, для якої створюватиметься форма. Розглянемо
створення форми для таблиці «Путівки». Обравши цю позицію, клацніть по
кнопці ОК.

Арк.

38

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

У першому діалозі майстра створення форм вкажіть поля, які будуть
присутні у формі. У списку «Доступные поля» виділіть поле «Країна» і
натисніть кнопку із символом >, розташовану праворуч від списку. Вказане
вами поле переміститься до списку «Выбранные поля». Аналогічно
перемістіть до списку «Выбранные поля» всі інші поля таблиці «Путівки»
(крім поля «Код путівки»). Далі натисніть кнопку «Далее».

Відкриється наступний діалог для вибору вигляду форми. За умовчанням

пропонується форма, в якій поля введення розміщаються в стовпчик.

Погодьтеся з цією пропозицією і клацніть по кнопці «Далее».

Арк.

39

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

У наступному діалозі вам потрібно вибрати стиль оформлення (фон,
кольори полів і написів форми). У поданому списку стилів зазначте

потрібний вам і натисніть кнопку «Далее».

У новому діалозі введіть ім’я форми (за умовчанням пропонується ім’я

таблиці-джерела). Переконайтеся також, що встановлений перемикач
«Откртие формы» для «просмотра или ввода дань» їх і натисніть кнопку
«Готово». Внаслідок виконаних дій на екрані з’явиться вікно форми. до
якої можна відразу вводити дані. Ця форма буде використана нами для
введення даних у таблицю.

Арк.

40

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

2.Практична частина

Арк..

41

Арк. № документа Підпис Дата

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020