UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧи загрожує людству глобальне потепління? (курсова робота)
Автор
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось20079
Скачало979
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

апняків, доломітів і відомі промислові поклади кам’яного вугілля

(Китай, Шпіцберген) з залишками теплолюбивої флори і рослинності

помірного поясу. Разом з цим присутні валунні льодовикові відклади.

Термічні контрасти кам’яновугільного періоду незначні: вологі і теплі

області займали великі площі земної кулі. Між ними – вузька,

локалізована посушлива зона. На кінець цього періоду значна частина

суходолу була охоплена зледенінням. Відомі найбільші поклади кам’яного

вугілля цього періоду з багаточисельними рештками рослинності різного

видового і морфологічного складу. Місцями добре виражена сезонність

наслойень (річні кільця росту утворення великих гірських систем

(герцинський орогенез) та різке збільшення площі суходолу пермського

періоду, супроводжувалось загальним посиленням аридності клімату. Разом

з цим простежуються багаточисельні ознаки зональності клімату, подібної

попередньому періоду, 30 км зорієнтовані з північного заходу на

південний схід (в північній півкулі).

 

Зміни клімату мезозойської ери були також пов’язані головним чином з

коливаннями вологості і проявлялись в чергуванні аридних і гумідних фаз.

Головні аридні фази припадають на тріас, пізню юру – ранню крейду,

кінець крейди – першу половину палеогену, навіть середній міоцил

кайнозойської ери. Великими ж гумідними фазами мезозою була

ранньоюрська. Все це супроводжувалося розширенням зони помірного

клімату, але до полярних областей, про що свідчать знайдені органічні

рештки велетенських плазунів.

 

Атмосфера Землі з кожною геологічною епохою змінювала свій склад –

зменшувався вміст водяної пари і СО2, збільшувалась відносна роль кисню.

У зв’язку з цим змінювався її “парниковий ефект”, посилювались термічні

контрасти між полюсами і екватором, що сприяло розвитку між широтної

циркуляції атмосфери. В ранньому палеоліті кайнозойської ери переважає

теплий і вологий клімат з північною межею субтропіків до 55-60° пн. ш. З

другої половини олігоцену наступає прогресивне похолодання з різким

поширенням континентальності клімату, що охопило високі широти обох

півкуль з найбільшим проявом в приполярних областях, де склалися

спочатку помірний, а потім арктичний типи кліматів, з перебігом часу

посилювалась сезонність клімату, скорочувалась загальна кількість

атмосферних опадів. Неодноразові коливання темперури і вологості

призвели до чергування льодовикових і міжльодовикових епох в високих

широтах і ксеротермічних кліматів в низьких широтах. В голоцені

відбувається відступання льодовиків з помірних широт в полярні.

Спостерігається загальне потепління клімату помірних і високих широт при

значних коливаннях температури і зволоження. Та в цілому голоцен –

холодний період в історії Землі.

 

 

2. Геологічні свідки змін клімату в далекому минулому

 

 

Геологічні дані показують, що зміни клімату в минулому Землі були дуже

глибокими. Це легко зрозуміти, так як ці зміни охоплювали сотні

мільйонів років. Протягом цього часу докорінно змінювалось положення на

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ