.

Удосконалення терапії прееклампсії на основі корекції патогенетичних змін в системі L-аргінін-NO (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
102 3646
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

САЗОНЕНКО ЛЕСЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 618.3-06:616.61]-092-07-08:[546.172.6-31+547.495.9-

Удосконалення терапії прееклампсії на основі корекції патогенетичних
змін в системі L-аргінін-NO

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ- 2007Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім.
О.О.Богомольця.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

заслужений діяч науки і техніки України

Венцківський Борис Михайлович,

Національний медичний університет

ім. О.О.Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Коломійцева Антоніна Георгіївна,

Інститут педіатрії, акушерства та

гінекології АМН України, головний науковий

співробітник відділення патології вагітності і пологів

доктор медичних наук, професор

Гнатко Олена Петрівна

Національний медичний університет

ім. О.О.Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра акушерства та гінекології №2, м.Харків

Захист відбудеться 03.05.2007р. о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (01050, м.Київ,
бульв.Тараса Шевченка. 17).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (01057, м.Київ, вул..
Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий 02.04.2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Я.М. Вітовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема гестозів залишається однією з
найбільш актуальних у сучасному акушерстві. Це пов’язано насамперед з
високою поширеністю цієї патології (біля 14% від всієї патології
вагітних) та суттєвим зростанням частоти тяжких та атипових форм в
останні роки. Питома вага прееклампсії в Україні зросла з 1995 року від
27,9% до 40,7%, а тяжких форм – від 0,22% до 0,8% і немає тенденції до
зниження. Гестоз визначає рівень перинатальної захворюваності і
смертності та є одним з найнебезпечніших ускладнень вагітності й
пологів, займаючи одне з перших трьох місць серед причин материнської
смертності (Савельєва Г.М., 1998). Виникнення при пізньому гестозі
хронічної плацентарної недостатності і хронічної гіпоксії плоду сумнівів
у даний час не викликає (Саламаха В.И., 1990; Савельєва Г.М. и др.,
1991).

Попри велику кількість теорій етіопатогенезу преекламсії немає єдиної
думки щодо походження цього ускладнення вагітності. Результати
досліджень останніх років свідчать про те, що гестоз є полісиндромним
захворюванням, в основі якого лежить патологія ендотелію, де
синтезується ряд медіаторів, що регулюють судинний тонус, зокрема
ендотелій-релаксуючий фактор (NO). Дослідження останніх років показали,
що молекула NO має широкий спектр біорегуляторної дії, зокрема у
фізіологічних і патологічних процесах, що відбуваються в організмі жінки
під час вагітності (Виноградов Н.А., 1997; Малышев И.Ю., 1997).

З огляду на основні біологічні ефекти NO (регулювання тонусу судин,
стабілізація реологічних властивостей крові, проникності стінки судин,
ліквідація наслідків метаболічного ацидозу) цілком логічним є
припущення, що розвиток прееклампсії вагітних з її класичною тріадою
Цангемейстера є результатом неспроможності організму до продукції
ендотеліальних факторів регуляції, зокрема NO (Гуревич К.Г. и др., 2000;
Christopherson K.S., 1997). Розвиток прееклампсії закономірно
супроводжується погіршенням фетоплацентарного кровообігу і розвитком
плацентарної недостатності різного ступеня (Гоженко А.І. та ін.,
Зелінський О.О. та ін., 1999).

З огляду на все сказане, виникає потреба подальшого всебічного
обстеження вагітних з прееклампсією для з’ясування патогенетичних ланок
розвитку даного ускладнення, необхідність пошуку та розробки нових
високоефективних, патогенетично обґрунтованих методів лікування ПЕ
(Шехтман М.М., 1999; Erkkola R., 1997).

Отже, вивчення всіх патогенетичних ланок пізнього гестозу на основі
сучасних уявлень про роль в організмі ендотеліальних медіаторів, зокрема
оксиду азоту, з метою призначення патогенетично обґрунтованого лікування
прееклампсії є шляхом для покращення прогнозу для вагітної і плода при
цій патології. Така проблема є актуальною, має велике значення для
практичної охорони здоров’я і потребує подальшого вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану наукової роботи кафедри і є
фрагментом планової наукової роботи кафедри акушерства та гінекології №1
Національного медичного університету ім О.О. Богомольця на 2001-2007
рр., є розділом НДР “Охорона репродуктивного здоров’я жінки в сучасних
умовах”, № держреєстрації 0103U005668, шифр роботи ІН, індекс УДК:
618.179:616-07-08-084.

Мета дослідження. Зменшення частоти та тяжкості ускладнень прееклампсії
у вагітної, плода та новонародженого, скорочення термінів лікування
шляхом корекції функціонування системи L-аргінін-NO.

Завдання дослідження:

1. Вивчити роль та характер зрушень у системі L-аргінін-оксид азоту у
вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості.

2. Виявити динаміку змін параметрів ліпідного обміну у вагітних з
прееклампсією різного ступеня тяжкості та в процесі лікування.

3. Вивчити динаміку змін параметрів імунної системи у вагітних з
прееклампсією різного ступеня тяжкості та в процесі лікування.

4. Розробити спосіб комплексного лікування прееклампсії з використанням
донаторів оксиду азоту.

5. Розробити спосіб комплексного лікування прееклампсії з використанням
L-аргініну.

6. Провести порівняльний аналіз ефективності терапії прееклампсії при
традиційному лікуванні та при лікуванні з застосуванням донаторів NO та
L-аргініну.

7. Проаналізувати наслідки пологів з оцінкою стану плода та
новонародженого залежно від схеми лікування прееклампсії.

Об’єкт дослідження. Прееклампсія вагітних різного ступеня тяжкості в
залежності від схеми лікування (традиційне лікування, лікування з
включенням у схему кардікету або цитраргініну).

Предмет дослідження. Вагітні з прееклампсією різного ступеня тяжкості
(n=105), та вагітні з фізіологічним перебігом вагітності (n=25);
сироватка крові, показники функціонування системи L-аргінін-NO; стан
плода і новонародженого; перебіг вагітності та пологів.

Методи дослідження. Загальноклінічні методи дослідження системи
гемостазу, серцево-судинної системи, нирок, печінки. Функціональний стан
системи L-аргінін-NO оцінювали за такими показниками, як рівень оксиду
азоту, концентрація L-аргініну, нітритредуктазна активність. Вивчали
жирнокислотний спектр ліпідів сироватки крові та імунний статус. Стан
плода оцінювали методами кардіотокографії та УЗД, новонародженого – за
шкалою Апгар. Проведений статистичний комп’ютерний аналіз отриманих
результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Поглиблено уявлення про роль
системи L-аргінін-NO в генезі прееклампсії вагітних. Вперше вивчені
особливості змін у системі L-аргінін-NO у вагітних з прееклампсією
різного ступеня тяжкості. На основі клініко-біохімічних та імунологічних
даних доведена доцільність та необхідність включення донаторів оксиду
азоту або L-аргініну в схему комплексного лікування прееклампсіі.
Розроблена і запропонована раціональна схема патогенетичного лікування
прееклампсії.

На основі даних газохроматографічного аналізу сироватки крові у вагітних
з прееклампсією виявлені характерні зміни жирнокислотного спектру,
зокрема збільшення насиченості ліпідного комплексу, які дають можливість
динамічного контролю за станом ендотеліальних мембран. На основі
отриманих даних розроблений спосіб діагностики прееклампсії вагітних.

Вперше вивчені характерні зміни співвідношення поліненасичених жирних
кислот сироватки крові у вагітних з прееклампсією в динаміці лікування.
Отримані дані дозволяють об’єктивно оцінювати ефективність лікування
прееклампсії.

Практичне значення одержаних результатів. На основі вивчення
особливостей зрушень у системі L-аргінін-оксид азоту у вагітних із
прееклампсією різного ступеня тяжкості розроблені чіткі рекомендації
щодо корекції виявлених порушень.

Патогенетично обґрунтована та запропонована оптимальна схема лікування
вагітних з прееклампсією, яка дозволяє покращити прогноз лікування,
скоротити терміни лікування, знизити частоту та тяжкість ускладнень
вагітності і пологів для матері, плода та новонародженого.

Для широкого використання в практичній медицині запропоновані критерії,
які дозволяють більш специфічно і точно оцінювати ефективність лікування
прееклампсії вагітних та проводити, відповідно, своєчасну корекцію.

Розроблений та впроваджений у практику спосіб діагностики прееклампсії,
який ґрунтується на характерних змінах ліпідного обміну у вагітних, що
дає можливість більш ранньої діагностики даної патології.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, практичні рекомендації,
які висуваються на захист, є результатом самостійних досліджень автора.
Автор самостійно розробила дослідницьку програму, провела патентний
пошук, аналіз літератури. Особисто проаналізовано та статистично
оброблено 130 історій пологів. Самостійно провела клінічні спостереження
вагітним із прееклампсією різного ступеня тяжкості, проводила забори
крові, призначила їм відповідне лікування, брала участь у проведенні
пологів. Самостійно дисертантом виконано аналіз, статистична обробка,
узагальнення результатів. У наукових роботах, опублікованих у
співавторстві, дисертанту належать основні ідеї, фактичний матеріал та
його узагальнення.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені
на ІV науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів
України “Пізні гестози вагітних” (м. Івано-Франківськ, 2000 р.), V
науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України
(м. Київ, 2001 р.), VІІ науково-практичній конференції Асоціації
акушерів-гінекологів України (2003 р.), X науково-практичній конференції
Асоціації акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006 р.). Дисертація
апробована на засіданні апробаційної Ради “Акушерство і гінекологія”
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця 22 березня 2006
р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт, у тому
числі 4 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України,
4 – у збірниках наукових праць. Одержано деклараційний патент України на
винахід № 60076 А від 15.09.2003 р., деклараційні патенти України на
корисну модель № 5253 від 15.02.2005 р. та № 5895 від 15.03.2005 р., які
пов’язані з темою дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 186 сторінках
машинописного тексту та складається з наступних розділів: вступу, огляду
літератури, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій та
списку використаних джерел літератури, який налічує 255 вітчизняних та
92 зарубіжних джерела. Робота ілюстрована 38 таблицями та 5 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Робота базується на спостереженні, обстеженні, лікуванні 130 вагітних
жінок віком від 18 до 36 років, з терміном гестації від 28 до 40 тижнів.
Дослідження було виконано на базі кафедри акушерства і гінекології №1
Національного медичного університету в клінічному міському пологовому
будинку №7. Дослідження проводилось з 2001 по 2004 рр.

Усі вагітні розподілені на дві групи: контрольну і основну. До основної
групи ввійшли 105 жінок, перебіг вагітності в яких був ускладнений
розвитком прееклампсії різного ступеня тяжкості; контрольну групу
складали 25 жінок, що мали фізіологічний перебіг вагітності.

В обстежених жінок вивчали: менструальну та дітородну функції, перебіг
попередніх вагітностей та пологів; сімейний анамнез; преморбідний фон;
особливості перебігу даної вагітності; функціональний стан системи
гемостазу (коагулограма з оцінкою активності фібриноліза, час згортання
крові), серцево-судинної системи (ЕКГ, загальний аналіз крові), нирок
(загальний аналіз сечі, аналіз за Нечипоренко, добовий білок сечі,
визначення креатиніну, сечовини та сечової кислоти в крові), печінки
(дослідження білковосинтезуючої функції, печінкових ферментів).

Функціональний стан системи L-аргінін-NO оцінювали за наступними
показниками: рівень NO (сумарних нітратів та нітритів в сироватці
крові), концентрація L-аргініну в сироватці крові, нітритредуктазна
активність в крові (еритроцитах).

Для вивчення структурних особливостей фосфоліпідів клітинних мембран
вивчали жирнокислотний спектр ліпідів сироватки крові (насичені,
ненасичені, поліненасичені жирні кислоти).

Оцінювали стан неспецифічних факторів захисту імунної системи у
вагітних: визначали ступінь утворення автоантитіл до тканин серця,
нирки, яєчника, ендометрію методом постановки реакції пасивної
гемаглютинації за Бойденом, активність автоімунних реакцій шляхом
визначення рівня циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові, стан
неспецифічної резистентності оцінювали за НСТ-тестом.

Стан внутрішньоутробного плоду оцінювали методом кардіотокографії на
апараті Hewlett Packard Series 50A, для інтерпретації даних
використовували бальну систему оцінки за Fisher W.M; використовували
ультразвукову діагностику з визначенням біофізичного профілю за шкалою
Manning F. et al. Використані для обстеження методи є достатньо
інформативними та безпечними для матері і плода.

Розподіл вагітних основної клінічної групи проведено за ступенем
тяжкості прееклампсії. Так, першу клінічну групу складали 45 вагітних з
прееклампсією легкого ступеня тяжкості, другу – 45 вагітних, які мали
прееклампсію середнього ступеня тяжкості, третю – 15 вагітних, які мали
тяжкий перебіг прееклампсії.

Виконання запланованих клініко-лабораторних досліджень проводилось за
однаковими методиками у першу добу перебування вагітної в стаціонарі та
на 7 добу від початку лікування вагітної з ПЕ легкого ступеня тяжкості,
на 10 – від початку лікування вагітної з ПЕ середнього ступеня тяжкості.
Вагітні з тяжким перебігом ПЕ були родорозроджені впродовж 24 годин
перебування в стаціонарі; обстеження цієї групи проводилось однократно,
в день прийому вагітної до стаціонару.

Серед вагітних основної групи класична тріада Цангмейстера зустрічалась
у 73,3% жінок, гіпертензія з набряками – у 13,3%, гіпертензія з
протеїнурією – у 9,5%, моносимптомна гіпертензивна форма прееклампсії у
3,8% жінок. При аналізі ускладнень вагітності у жінок основної групи
зафіксовано, що найбільш частими ускладненнями були анемія – 67,6%, що
майже вчетверо перевищує аналогічний показник вагітних контрольної групи
та порушення матково-плацентарного кровообігу, що проявлялися
олігогідрамніоном – 46,7% та гіпоксією плода – 39%. При зборі анамнезу
та об’єктивному дослідженні виявлено, що майже половина – 48 (45,7%)
вагітних з ПЕ мають екстрагенітальну патологію, тобто поєднані форми
гестозу, що є важливим чинником ризику атипового та більш тяжкого
перебігу патології.

При дослідженні функціонального стану системи L-аргінін-NO у вагітних
(табл. 1) встановлено, що навіть за умови розвитку ПЕ легкого ступеня
тяжкості спостерігаємо вірогідне зниження вмісту L-аргініну в сироватці
крові (p.3/4uea - " $ & ( * , B B p r n3/4ue@ ? a //iiiaaaaa*CCCCC3/4?¦ ooss*ssIIIIEEAAEEEEEEE¶ 7o7b9j;P?4CiE°G~I’K0,05), що потребує подальшого лікування та контролю БФП в динаміці.
Призначення вагітним з ПЕ цитраргініну або кардікету приводило до
вірогідного покращення бальної оцінки БФП, що обумовлено нормалізацією
мікроциркуляції, фето-плацентарного кровообігу, реологічних властивостей
крові та, відповідно, зменшенням проявів гіпоксії плода. Так, у
вагітних, які отримували цитраргінін, БФП становив 8,21(0,4 (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020