.

Розробка шляхів оптимізації медико–соціальної технології профілактики тютюнокуріння та оцінка її ефективності (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 3984
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

СТОЙКА Отто Олександрович

УДК 614.2:001.891 + 613.84 (1-21)

Розробка шляхів оптимізації медико–соціальної технології профілактики
тютюнокуріння та оцінка її ефективності

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана

в Українському інституті громадського здоров’я МОЗ України

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор

Пономаренко Віктор Михайлович, Український інститут громадського
здоров’я, директор.

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Волошин Володимир Олександрович,
Національна академія Служби безпеки України, професор спеціальної
кафедри №3 факультету №2;

– доктор медичних наук, професор Голубчиков Михайло Васильович,
Національна медична академія імені П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач
кафедри медичної статистики.

Захист відбудеться “30” листопада 2007 р. о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 в Національній
медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною
здоров’я, конференц–зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “29” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Тютюнокуріння є основним фактором ризику
виникнення хронічних обструктивних захворювань легенів, серцево-судинних
та онкологічних захворювань, вплив якого суттєво зменшується при його
припиненні. За останні роки спостерігається негативна тенденція
поширення куріння серед населення: при збереженні високого рівня куріння
серед чоловіків працездатного віку (61%), зростає частка курців серед
підлітків і жінок дітородного віку. Загалом споживання сигарет
населенням за останні десять років збільшилося в п’ять разів
(Кваша О.О., Смирнова І.П., Горбась І.М., Давиденко Н.В., 2001; К.С.
Красовський К.С., Андреєва Т.І., Крисанов Д., 2002; Балакірєва О.М.,
Яременко О.О., Артюх О.Р., 2003). За розрахунковими показниками
міжнародних експертів, щороку в Україні від хвороб, пов’язаних з
курінням, гине 110-120 тис. людей, що складає 18% всіх смертей (31%
серед чоловіків та 6% жінок) (Peto, R.; Lopez, A.D.; Boreham, J.; Thun,
M.; Heath, C. Jr., 1994). У той же час, хотіли б покинути курити від 39%
до 59% курців, з яких 52% чоловіків та 46% жінок вважають за доцільне це
зробити за допомогою лікарів. Але отримують рекомендації від лікарів
щодо припинення куріння тільки 18% чоловіків та 21% жінок (Кваша О.О.,
Смирнова І.П., Горбась І.М., Давиденко Н.В., 1998). Індивідуальні спроби
припинити курити без підтримки програм допомоги та фахівців є
малоефективними, оскільки 98% тих, хто кинув, протягом року знову
повертаються до цієї звички (ВООЗ, ЄРБ, 2000).

Останнім часом прийняті вагомі документи щодо скорочення тютюнокуріння,
а саме: Закон України від 22.09.2005 р. №2899-IV “Про заходи щодо
попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого
впливу на здоров’я населення”, Закон України від 15.03.2006 р. № 3534-ІV
“Про ратифікацію Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони
здоров’я із боротьби проти тютюну” та Концепція державної політики у
сфері здійснення контролю над тютюном (затверджена Постановою Кабінету
Міністрів України від 21.06.2001 р. №667), наказ МОЗ України від
24.06.2005 р. №311 “Про затвердження Комплексного плану “Профілактика та
подолання тютюнокуріння в Україні на 2005–2010 роки”. Але існуюча
епідеміологічна ситуація щодо тютюнокуріння свідчить про відсутність
ефективних механізмів їх реалізації.

Підвищення якості роботи лікарів та в цілому системи охорони здоров’я з
профілактики тютюнокуріння має бути важливим внеском в покращання
здоров’я населення (Пономаренко В.М., 1999; Москаленко В.Ф., 2002).
Відмова від куріння зумовлює позитивні зрушення в здоров’ї населення, а,
відповідно, і в економіці (Fagerstroem K., 2002), і може бути порівняна
з такими глобальними заходами в профілактичній медицині, як пастеризація
молока, очищення і хлорування води та імунізація (Каннингхэм Р., 2001).
Припинення куріння у будь–якому віці покращує здоров’я людини та
призводить до економії витрат системи охорони здоров’я на лікування
(С.А. Мартынчик, Т.В. Камардина, Е.Л. Потемкин и др., 2002; Peto R.,
Darby S., Deo H., Silcocks P., Whitley E., Doll R., 2000).

Відсутність оцінки сучасного стану надання медичної допомоги з
припинення тютюнокуріння, невизначеність ролі лікаря у впровадженні
профілактичних технологій щодо зниження рівня куріння серед населення,
рекомендацій щодо оптимізації цієї роботи обумовили необхідність
проведення даного дослідження.

Зв’язок роботи з програмами, науковими планами та комплексними науковими
дослідженнями. Робота виконана відповідно до міжнародної інтегрованої
програми CINDI, програми ВООЗ “Здоров’я для всіх в 21-му сторіччі”,
міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації” на 2002–2011 роки та
Київської міської міжгалузевої програми “Здоров’я киян” на 2003–2011
роки” і є фрагментом НДР “Вивчення стану здоров’я та якості життя
населення України за програмою моніторингу виконання Європейської
політики “Здоров’я для всіх у 21-му сторіччі” Українського інституту
громадського здоров’я, № державної реєстрації: 0101V000916 ВН
14.02.03.29.

Мета дослідження – розробити та обґрунтувати шляхи оптимізації
медико–соціальної профілактичної технології, спрямованої на скорочення
поширеності тютюнокуріння серед населення, та оцінити її ефективність.

Для досягнення мети були визначені наступні завдання:

Проаналізувати поширеність тютюнокуріння та стан антитютюнової роботи в
світі й Україні за літературними і статистичними даними.

Вивчити стан поширеності тютюнокуріння серед лікарів та пацієнтів
лікувально–профілактичних закладів (поліклінік та стаціонарів дорослої
мережі) Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення
(ГУОЗ та МЗ) м. Києва.

Провести комплексну оцінку обсягу та якості антитютюнової роботи лікарів
лікувально–профілактичних закладів м. Києва.

Дослідити взаємозв’язок стану здоров’я пацієнтів та анамнезу їхнього
тютюнокуріння.

Розробити інтегральні критерії вивчення антитютюнової профілактичної
роботи в медичних закладах та алгоритм її вивчення.

Визначити медико–соціальну та економічну ефективність профілактичної
технології скорочення поширеності тютюнокуріння.

Розробити концептуальні основи та шляхи оптимізації антитютюнової роботи
у системі охорони здоров’я, в т.ч. для удосконалення цієї роботи серед
лікарів первинної ланки медико-санітарної допомоги.

Предмет дослідження – існуюча система профілактики тютюнокуріння серед
населення м. Києва.

Об’єкт дослідження – 620 лікарів лікувально–профілактичних закладів
(ЛПЗ) м. Києва (15 поліклінік та 5 клінічних лікарень дорослої мережі),
їхні пацієнти (1105 осіб), а також доросле населення м. Києва, яке
курить (3090 осіб).

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань у дослідженні було
використано системний підхід, який включав історичний (використання
наукових джерел інформації про історичні аспекти становлення та розвитку
допомоги у припиненні куріння), соціологічний (опитування лікарів та
пацієнтів), аналітичний, статистичний (спостереження, варіаційної
статистики – відносні, середні величини, оцінка вірогідності),
експериментальний (навчання лікарів), логічний методи, а також метод
включеного спостереження (організація антитютюнових акцій),
контент–аналізу (медичних документів і медичних видань), групового
інтерв’ю (лікарів) та концептуального моделювання.

Обробка даних проводилася за допомогою стандартної статистичної
комп’ютерної програми STATISTICA 6.0 (StatSoft Inc., 2001).

Наукова новизна одержаних результатів. В соціальній медицині вперше в
Україні проведена наукова робота з розробки методичних засад
профілактики та зменшення поширеності тютюнокуріння. У результаті
дослідження вперше отримані наступні результати:

визначено стан поширеності та особливості тютюнокуріння серед лікарів та
пацієнтів;

розроблена комплексна оцінка антитютюнової профілактичної роботи лікарів
та виявлені причини її низької ефективності;

розроблено концептуальні основи антитютюнової профілактичної роботи;

визначено медико–соціальну та економічну ефективність впровадженої
технології на популяційному рівні;

запропоновано шляхи оптимізації антитютюнової роботи у системі охорони
здоров’я.

Практичне значення одержаних результатів. Створено алгоритм роботи
лікаря щодо надання консультативної допомоги пацієнту у припиненні
куріння, який впроваджений в систему охорони здоров’я України.
Результати оптимізації профілактичної технології були використані при
організації та проведенні міських антитютюнових акцій у системі ГУОЗ та
МЗ м. Києва 2002–2006 рр.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику охорони
здоров’я у вигляді наступних методичних рекомендацій:

Методичні рекомендації: “Методичні рекомендації по організації роботи з
профілактики тютюнокуріння серед медичних працівників і населення”
(додаток до наказу ГУОЗ м. Києва №170 від 25.03.2002 р. “Про організацію
та проведення спортивно-оздоровчих свят в ЛПЗ “Медики за здоровий спосіб
життя” та акції “Кинь курити та виграй!”), рекомендації
використовувались при організації міських та районних у м. Києві
антитютюнових акцій 2002-2006 років; “Методика надання допомоги
пацієнтам у припиненні тютюнокуріння на основі сучасних профілактичних
технологій в системі охорони здоров’я України (методичні рекомендації)”
– затверджені МОЗ України і видані Українським центром наукової медичної
інформації та патентно-ліцензійної роботи (2004 р., наклад 1000 прим.).
Методичні рекомендації впроваджені в практичну діяльність ЛПЗ, управлінь
охорони здоров’я областей України та м. Києва, науково-дослідних та
вищих медичних навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації.

Розроблений курс навчання медичних працівників щодо надання допомоги
пацієнтам у припиненні тютюнокуріння, який впроваджувався в навчальний
процес кафедри санології та спортивної медицини Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Проект Розпорядження Київської міської державної адміністрації від
12.07.2005 р. №1235 “Про заходи щодо обмеження тютюнокуріння в м.
Києві”.

Проект наказу ГУОЗ та МЗ м. Києва від 17.08.2005 р. №457 “Про
затвердження Комплексного плану “Профілактика та подолання тютюнокуріння
в м. Києві на 2005–2010 роки”.

Організація постійно діючого антитютюнового клубу для населення та
медичних працівників на базі Київського міського
консультативно-діагностичного центру (2003 р.).

Видання пам’яток для населення – “Профілактика серцево-судинних
захворювань”, “Ті, хто починають курити з дитинства – вмирають
молодшими, а ті хто кидають – доживають до старості”.

Створено учбовий відеофільм для допомоги бажаючим кинути курити “Ми
віримо – Ви це зможете!” та показаний на телеканалі “Київ” (ефір
відбувся 31.05.2004 р.). Відеокасети розповсюджені через ЛПЗ м. Києва, в
т.ч. у районні центри здоров’я та центри соціальних служб для молоді м.
Києва.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації самостійно розроблено
програму досліджень, визначено мету та завдання щодо її реалізації,
визначено методичний апарат наукового пошуку. Здобувачем проведено збір
та викопіювання даних первинної документації, групування матеріалу,
створення на його основі комп’ютерних баз даних та проведено статистичну
обробку отриманих результатів. Проведено аналіз одержаного матеріалу
досліджень, запропоновано алгоритм антитютюнової профілактичної роботи
лікаря. Розроблено курс навчання медичних працівників щодо надання
допомоги пацієнтам у припиненні тютюнокуріння та курс занять з навчання
курців припиненню тютюнокуріння. Розроблено алгоритм вивчення
антитютюнової профілактичної роботи в ЛПЗ. Визначена прогнозована
ефективність антитютюнових акцій. Розроблені основні напрями оптимізації
цієї роботи для управлінської ланки охорони здоров’я.

Апробація результатів. Основні положення дисертації доповідалися та
обговорювалися на: Всеукраїнських науково-практичних конференціях
“Сучасні аспекти тютюнокуріння в Україні” (Київ, 2001); “Питання
валеології у навчально-методичному процесі медичних закладів України”
(Луганськ, 2002); “Сучасні підходи до проблем наркозалежних осіб в
Україні” (Донецьк, 2007); міжнародному форумі “Молодь XXI – реалії та
перспективи” (Київ, 2003); Київських міських міжвідомчих
науково-практичних конференціях “Сучасні підходи до профілактики
тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії та СНІД” (Київ, 2003) та “Сучасні
технології збереження та зміцнення здоров’я здорових” (Київ, 2005);
Київській міській науково-практичній конференції “Демографічна та
медична статистика України у ХХІ столітті. Медичні інформаційні системи
у статистиці” (Київ, 2004), а також на міжсекторальному семінарі, який
проводився комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я,
материнства та дитинства “Участь громадськості у розвитку законодавства
в галузі контролю над тютюном в Україні” (Київ, 2004); XIII-ій
Всесвітній конференції “Тютюн або здоров’я” (Вашингтон, США, 2006);
Першому Всеросійському форумі “Здоровье или табак” (Москва, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з
яких 5 статей у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України та
8 тез у матеріалах конференцій. Також написаний розділ 6 “Роль медичних
працівників у профілактиці та подоланні тютюнокуріння” монографії
“Законодавче регулювання тютюнокуріння в Україні: гармонізація
вітчизняних та міжнародних правових засад/ Під ред. М. Поліщука та
І. Солоненка – Київ, 2005. – С.109–118”. За результатами дослідження
розроблені методичні рекомендації та затверджені МОЗ України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
5 розділів, з яких 3 розділи власних досліджень, висновків, списку
використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 185
сторінок. Робота ілюстрована 16 рисунками та 21 таблицею; список
використаних джерел містить 211 найменувань, в т.ч. 47 вітчизняних та
164 іноземні на 21 сторінці; має 10 додатків на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програмно-цільова структура та методичне забезпечення дослідження
визначені на основі поставленої мети та основних завдань (рис. 1). Для
вивчення діяльності лікарів щодо зниження поширеності тютюнокуріння
серед населення були визначені такі основні форми антитютюнової роботи:
1) робота на індивідуальному рівні (лікар – пацієнт), 2) на груповому
рівні (лікар – група пацієнтів, які хочуть позбавитися куріння) та 3) на
популяційному рівні (лікарі-організатори – курці серед населення).

Антитютюнова робота лікарів з пацієнтами оцінювалася за результатами
аналізу анкетування 620 лікарів та 1105 пацієнтів у 15 поліклініках і 4
міських клінічних лікарнях дорослої мережі системи ГУОЗ та МЗ м. Києва
(КМКЛ №№ 1, 4, 8; міська центральна клінічна лікарня) та міському
консультативно-діагностичному центрі. Проаналізована поширеність куріння
серед лікарів та пацієнтів, якість та ефективність антитютюнової роботи
лікарів цих ЛПЗ. Вивчення якості антитютюнової роботи лікарів серед
пацієнтів проводилося також на основі контент–аналізу 21 директивного
документу ЛПЗ – вивчені всі накази щодо обмеження та заборони куріння
періоду 2000-2004 рр., 1204 медичні карти амбулаторних хворих (ф. №
025/01) та 143 медичні карти стаціонарних хворих (ф. №003/0) Для
вивчення взаємозв’язку куріння пацієнтів та стану їхнього здоров’я був
проведений контент–аналіз 256 історій хвороб відділення пухлин органів
грудної порожнини Інституту онкології АМН України. Для розробки шляхів
поліпшення роботи лікарів з профілактики.

Рис. 1. Програмно–цільова структура дослідження

тютюнокуріння був використаний метод соціологічного експерименту. В
експерименті взяли участь 72 лікаря ЛПЗ м. Києва, із тих, які брали
участь в анкетуванні (2003-2004 рр.). З ними проводились заняття,
тематика яких розроблена за методикою ВООЗ щодо навчання медичних
працівників допомоги пацієнтам у припиненні куріння (Mason P., 2002).
Повторне анкетування експериментальної групи відбулося через два-три
місяці після навчання. Вивчалися протоколи проведення занять та змісту
записів в медичних картках.

Основним критерієм медико–соціальної ефективності антитютюнової роботи
було визначено частку тих курців–учасників, які утримувалися від куріння
протягом одного року після участі у відповідних акціях чи програмах.
Також були зроблені розрахунки прогнозних збережених років життя тих,
хто припиняв куріння під час проведення з ними профілактичної роботи.

Визначення економічної ефективності медико–соціальної технології
проводилися методом розрахунків прогнозованої суми збережених коштів у
результаті відмови від куріння учасників акції і, як наслідок,
збережених років життя. Проводилися також розрахунки співвідношення
вкладених і збережених коштів, тобто розрахункової рентабельності
проведеної кампанії.

На індивідуальному рівні (лікар–пацієнт) було вивчено вплив
антитютюнових консультацій лікарів на пацієнтів-курців під час прийому в
ЛПЗ. Опитування проводилося серед 170 пацієнтів, які відвідували
лікарів, що постійно надають поради з припинення куріння і консультація
яких тривала п’ять та більше хвилин.

На груповому рівні були підготовлені та проведені заняття з 67 курцями
на базі Київського міського консультативно-діагностичного Центру та
Київського міського Центру здоров’я (2003–2005 рр.). Проводилося по
п’ять занять у п’яти групах (по 12–15 курців у групі) з використанням
наочних і роздавальних матеріалів і посібників.

Дослідження антитютюнової роботи на популяційному рівні проводилося за
результатами аналізу 3090 анкет курців віком від 15 до 75 років, які
брали участь у київських міських антитютюнових акціях (2000-2004 рр.).
Нами були адаптовані методики проведення міжнародних та національних
антитютюнових акцій “Кинь курити та виграй! (Quit&Win)” (Камардина Т.В.,
1998; Кваша Е.А., 2000; П.Пушка, Т.Корхонен, Х.Корхонен и др., 1999) до
умов м. Києва і розроблений комплексний медико-соціальний підхід до
їхньої організації. Оцінка ступеня залежності від нікотину учасників
акцій проводилася за допомогою стандартизованого тесту Фагерстрьома
(Heatherton T.F., Kozlowski L.T., Frecker R.C., Fagerstroem K.O., 1991)
та визначення “індексу курця” (Сахарова Г.М., Чучалин А.Г., 2001).

Обсяги та ефективність профілактичної роботи лікарів у сфері скорочення
тютюнокуріння серед пацієнтів. Визначений рівень поширеності куріння
серед лікарів показав, що всього курить 20,0±1,6% (p.t®- F ? AE gdb\™ - " $ & ( @ n p ’ t- F „I ^„I F X Z \ ? ? ¶ O 2 issI????§§§??????? & & [N\?]o_Uf`p tooccU?????ccAAAAAAAccc & & Ae’Ae?u v¦?«??occcUIEEEEAIIIUU1/2±±± dh d¬th`„?a$ d¬th`„Ae d¬th`„Ae ною популяційною формою профілактичних технологій із доступних нашому дослідженню, яка комплексно впроваджується у суспільстві і має зворотний зв’язок з курцями принаймні протягом року. Для досліджень нами були організовані три антитютюнові кампанії, які проводилися раз на рік у період 2000–2004 рр. Під час проведення акцій був зроблений аналіз їх відображення у ЗМІ та ефективність впливу інформаційних повідомлень на учасників, загальна кількість яких складала 3090 осіб. Встановлено, що запропонований метод відмови від куріння має відгук серед 1,3–1,9‰ від усіх курців м. Києва. Більшість учасників акцій у 2004 р. – це чоловіки 17–24 років (28,4±1,2%), на другому місці, за кількістю залучених до акції, знаходиться частка чоловіків 25–34 років (15,2±1,0%) та жінок 17–24 років (14,6±1,1%). Динаміка за роками участі в акціях показує достовірне суттєве підвищення за 2000–2004 рр. частки молоді 17–24 років (pВИСНОВКИ Основними науковими результатами дисертаційного дослідження є оптимізація шляхів медико-соціальної профілактичної технології скорочення поширеності тютюнокуріння. Знайдені найбільш ефективні форми та розроблені концептуальні основи й інтегральні критерії оцінки антитютюнової роботи. Запропоновані шляхи покращання цієї роботи практичними лікарями та керівниками ЛПЗ. В соціальній медицині вперше в Україні проведена наукова робота з розробки методичних засад профілактики та зменшення поширеності тютюнокуріння. Встановлено, що поширеність тютюнокуріння серед пацієнтів ЛПЗ м. Києва складає 39,8±1,5% опитаних та в цілому суттєво не відрізняється від поширеності куріння серед дорослого населення в Україні. Поширеність куріння серед пацієнток, відповідає середньому рівню куріння серед жінок в країні (25,4±2,2%), тоді як серед пацієнтів-чоловіків достовірно менша, ніж серед чоловіків в Україні, – відповідно 47,8±1,9% серед пацієнтів та 56,9±1,3% серед чоловіків в Україні (pПрактичні рекомендації: 1. Центру медичної статистики МОЗ України: 1.1. Організувати систему реєстрації статусу тютюнокуріння всіх відвідувачів лікувально-профілактичних закладів для визначення його впливу на здоров’я пацієнтів та надання належної допомоги. 1.2. Ввести у статистичний облік первинних медичних документів записи про звичку до куріння як фактору ризику розвитку хвороб з урахуванням визначень щодо тютюнокуріння відповідно до розділу F-17 МКХ-10. 2. МОЗ України, НМАПО ім. П.Л. Шупика: 2.1. Забезпечити освіту студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації та безперервну освіту лікарів усіх спеціальностей щодо профілактики тютюнокуріння при їх базовій підготовці та підвищенні кваліфікації на основі розробленого нами учбового плану: “План курсу навчання медичних працівників”. Для організації цієї роботи відповідна підготовка лікарів повинна становити не менше 10 год. протягом двох днів з відривом від виробництва. Враховувати антитютюнову роботу лікарів при їх атестації. Одна консультація з цього питання повинна тривати не менше 5 хвилин і містити в собі основні елементи консультування. 3. МОЗ України, Українському інституту громадського здоров’я: 3.1. Створити систему інформаційно-методичного забезпечення лікарів з профілактики куріння з використанням сучасних інформаційних матеріалів для пацієнтів-курців (пам’ятки, буклети, муляжі, відео- та аудіоматеріали, засоби тестування куріння і т. ін.) та виданням тематичних періодичних фахових видань. 4. Управлінням охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської, головному управлінню охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій: 4.1. Використовувати комплексний підхід до роботи з припинення куріння серед населення із застосуванням індивідуальних, групових та популяційних форм роботи. Впроваджувати розроблені методики надання допомоги пацієнтам з питань профілактики тютюнокуріння в усіх ЛПЗ незалежно від профілю, оскільки це не потребує спеціалізованої медичної допомоги і оснащення. Керівникам управлінь охорони здоров’я всіх рівнів та головним лікарям ЛПЗ залучати до антитютюнової роботи на популяційному рівні працівників закладів освіти, соціальної служби для молоді, фізкультурно-спортивних закладів, журналістів ЗМІ та громадських і політичних діячів. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Пономаренко В.М. Стойка О.О. Методика надання допомоги пацієнтам у припиненні тютюнокуріння на основі сучасних профілактичних технологій в системі охорони здоров’я України (методичні рекомендації) – К.: ПП “Юркомпані”, 2004. – 20 с. Дисертантом розроблений алгоритм роботи лікаря щодо припинення куріння пацієнтів. Стойка О.О. Сучасні технології формування здорового способу життя серед молоді // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2001. – №3. – С. 92–97. Стойка О.О. Популяційні методи профілактики тютюнокуріння в умовах великого міста // Укр. мед. альманах. – 2002. – Т.5, № 4 (Дод.). – С. 83-84. Лозинський В.С., Когут Н.М., Стойка О.О. Шляхи вдосконалення роботи з профілактики захворювань та пропаганди здорового способу життя серед населення // Охорона здоров’я України. - 2002. – № 3-4 (6-7) – С. 61–63. Дисертанту належать збір та аналіз даних, узагальнення матеріалу. Стойка О.О. Ефективність роботи лікарів з профілактики тютюнокуріння в умовах великого міста // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2003. – № 4. – С. 72–76. Стойка О.О. Дослідження шляхів удосконалення роботи лікарів з профілактики тютюнокуріння серед пацієнтів // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2004. – № 3. – С. 54–59. Stoyka Otto. The Population Methods Of Prevention Smoking In Conditions Of Large City // Poster TUES: 408, Abstract: 1477 – World Conference on Health Promotion & Health Education, Melbourne, 2004 26–30 April. Стойка О.О. Ефективність роботи з лікарями та населенням з профілактики тютюнопаління // Сучасні підходи до профілактики тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії та СНІДу. Матеріали конференції. – К. – 2003. – С. 44–46. Стойка О.О. Перехід від санітарної освіти до стратегії зміцнення здоров’я // Стратегія формування здорового способу життя/Матеріали конференції 19–20 жовтня 2000 р. – К. – 2000. – С. 55–57. Стойка О.О. Зниження розповсюдженості тютюнопаління як складова профілактики наркоманії // Проблеми ВІЛ–інфекції, наркоманії та інфекцій, що передаються статевим шляхом в Україні. – К.: Б.в., 2003. – С. 24–28. Стойка О.О. Роль медичних працівників у профілактиці та подоланні тютюнокуріння// Законодавче регулювання тютюнокуріння в Україні: гармонізація вітчизняних та міжнародних правових засад/ За ред. М. Поліщука та І. Солоненка. – К.: Б.в., 2005. – С. 109–118. Стойка О.О. Шляхи вивчення та удосконалення роботи лікувально–профілактичного закладу з профілактики тютюнокуріння// Современные подходы к проблемам наркозависимых лиц в Украине: Материалы Первой Всеукраинской научно–практической конференции/ Отв. Редактор – профессор В.И. Носков. – Донецк, 2007. – С. 201–204. Стойка О.О., Когут Н.М. Сучасний досвід профілактичної медицини. // Актуальні проблеми сучасної охорони здоров’я України. Кадри, стан організації, управління, медичні інформаційні системи та медичні інформаційні технології. Матеріали конференції 18–19 жовтня 2007 р. – К. – 2007. – С. 45–48. Дисертанту належать збір та аналіз даних, узагальнення матеріалу. АНОТАЦІЯ Стойка О.О. Розробка шляхів оптимізації медико–соціальної технології профілактики тютюнокуріння та оцінка її ефективності. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина та охорона здоров’я. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007. Робота присвячена розробці профілактичної технології щодо скорочення поширеності тютюнокуріння серед пацієнтів лікувально-профілактичних закладів та населення м. Києва в цілому. Визначено медико–соціальну та економічну ефективність впровадження технології зниження куріння на індивідуальному, груповому і популяційному рівнях впливу. Проведено аналіз якості профілактичної технології щодо скорочення поширеності тютюнокуріння. Досліджено шляхи підвищення ефективності роботи лікарів щодо профілактики куріння серед пацієнтів. Розроблено алгоритм надання лікарями лікувально–профілактичних закладів допомоги пацієнтам щодо припинення куріння. Також були розроблені основні форми та методи оптимізації антитютюнової роботи в системі охорони здоров’я. Результати дослідження є основою для підвищення ефективності антитютюнової роботи лікарів серед пацієнтів і, у кінцевому підсумку, мають призвести до скорочення поширеності тютюнокуріння серед населення України в цілому. Ключові слова: тютюнокуріння, поширеність, профілактична технологія, ефективність, популяційний рівень, груповий рівень, індивідуальний рівень, курці, припинення куріння. АННОТАЦИЯ Стойка О.А. Разработка путей оптимизации медико-социальной технологии профилактики табакокурения и оценка её эффективности. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 – социальная медицина и здравоохранение. Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, 2007. Работа посвящена разработке путей оптимизации медико-социальной технологии снижения распространенности табакокурения среди пациентов лечебно–профилактических учреждений и населения г. Киева в целом. Установлено, что распространенность курения среди пациентов лечебно-профилактических учреждений г. Киева составляет 39,8±1,5% и существенно не отличается от распространенности курения среди населения Украины. Но у мужчин среди пациентов достоверно ниже уровень курения, чем среди населения. Распространенность курения среди врачей в целом составляет 20,0±1,6% и достоверно меньше, чем среди пациентов или населения. Но у мужчин врачей и пациентов курение находится на одном уровне. Проведен анализ объема и качества антитабачной профилактической работы врачей. Так спрашивают о курении каждого пациента только 46,5±2,0% опрошенных врачей; вообще не отмечают курения своих пациентов в медицинских документах 34,0±1,9% респондентов; дают общие формальные советы по отказу от курения от 20,7±1,8% до 56,0±2,0% врачей, получали информацию о никотинзаместительной терапии 6,8±1,1% пациентов–курцов. Определен низкий уровень подготовки врачей по профилактике табакокурения. Так половина опрошенных не знают препаратов и способов отказа от курения, 62,9±1,9% респондентов не назвали препаратов никотинзаместительной терапии, а 35,0±1,9% респондентов не назвали для себя ни одного источника информации на данную тему. Исследованы пути повышения эффективности работы врачей по профилактике курения среди пациентов. Выявлено значительное улучшение показателей антитабачной работы врачей после прохождения соответствующего тематического обучения. Установлена также взаимосвязь между качеством записей в историях болезней о курении пациентов и возможностью анализа показателей состояния их здоровья. Изучена взаимосвязь между уровнем и продолжительностью курения и функциями внешнего дыхания, а также весом пациентов и др. показателями. Так была установлена обратная корреляция между продолжительностью курения и жизненной емкостью легких, между продолжительностью курения и массой тела. Эти исследования подтвердили возможность и необходимость налаживания мониторинга табакокурения среди пациентов. Разработан и апробирован алгоритм изучения антитабачной работы в лечебно-профилактическом учреждении. Также разработан и применен в исследовании контент-анализ антитабачных публикаций в прессе. Определена медико–социальная эффективность профилактической технологии снижения курения на индивидуальном, групповом и популяционном уровнях влияния. Так бросили курить и оставались некурящими в течение года: на популяционном уровне – 13,4±0,6% участников, на групповом – 22,4±5,1%, на индивидуальном – 8,2±2,1%. Сравнительная оценка разных форм антитабачной работы показала, что наиболее эффективными по уровню отказа от курения являются групповая и массовая формы работы, из которых массовая форма имеет большую медико-социальную эффективность. Определена экономическая эффективность массовой формы антитабачной работы в виде городских акций. Так прогнозируемая экономическая эффективность кампании 2004 года составила 226,1 тыс. гривен расчетных сэкономленных средств на предотвращение затрат системы здравоохранения за счет сохраненных лет жизни участников акции. Расчетная рентабельность акции составляет – каждая гривна, вложенная в кампанию, экономит 11 грн 62 коп расчетных средств, которые были бы потрачены системой здравоохранения на лечение курильщиков при условии продолжения ими курения. Были разработаны основные формы и методы оптимизации антитабачной работы в системе здравоохранения, которые включают: организацию антитабачной работы во время приема врачей, организацию групповой работы и организацию популяционной работы. Разработан алгоритм оказания врачами лечебно-профилактических учреждений помощи пациентам по прекращению курения на уровне врач-пациент. Данный алгоритм определяет ключевые этапы консультирования, которые базируются на данных курения пациента, тестировании уровня его зависимости от никотина и предоставлении рекомендаций по прекращению курения и применению никотинзаместительной терапии. Результаты исследования являются основой для повышения эффективности проведения антитабачной работы врачей среди пациентов и, в конечном итоге, могут привести к снижению распространенности табакокурения среди населения Украины в целом. Ключевые слова: табакокурение, распространенность, медико-социальные профилактические технологии, эффективность, популяционный уровень, групповой уровень, индивидуальный уровень, курящие, прекращение курения. ANNOTATION O.A. Stoyka. Elaboration means optimized medicine–social technology preventive of tobacco smoking and estimation their efficacy. – The Manuscript. The thesis is being submitted for a Master Degree of Science (Medicine), specialisation 14.02.03 – Social Medicine and Public Health. National Medical Academy of Postgraduate Study, Kyiv, 2007. The thesis focuses on the development of preventive method aiming to reduce the spread of smoking among both day and resident patients of Kyiv as well as the Kyiv population in general. It establishes the medical/social and economic effectiveness of implementing method to reduce tobacco smoking both on the individual and population levels. The quality of preventive method for reducing the spread of smoking on individual and population levels was analysed and ways to increase the effectiveness of doctors’ work aimed to prevent smoking among their patients were researched. The research resulted in the development of methodology for doctors to help their patients stop smoking. The results of the research will be used to increase the effectiveness of the doctors’ anti-smoking campaign among their patients. This will eventually result in the reduction of the spread of smoking among the population of Ukraine. Key words: tobacco smoking, spread, preventive method, effectiveness, population level, group level, individual level, smokers, smoking cessation. Підписано до друку 23.10.2007 р. Формат 60х90/16. Обсяг 0,9 друк. арк. Зам. 0655. Наклад 100 прим. Надруковано у друкарні ПП “ППНВ” (Свідоцтво: серія ДК №1812 від 26.05.2004 р.) 03151, м. Київ, вул. Волинська, 56. Тел./факс: (044) 403–81–53. PAGE 4 PAGE 7 15 Управлінська ланка системи охорони здоров’я Організація та підтримка основних напрямків антитютюнової роботи Методична підтримка: інструктивно-методичні матеріали (методички, журнали, посібники тощо), інтернет-ресурси Інформаційна підтримка: пПам’ятки, буклети, плакати, муляжі, слайди, відео-, -аудіо матеріали тощо Організація антитютюнової роботи під час прийому лікарів Проведення фахівцями занять з лікарями щодо навчання з надання консультації пацієнтам Залучення лікарями своїх пацієнтів та населення до участі в антитютюнових акціях Організація групової роботи: Бесіди, лекції, тренінги, семінари, круглі столи тощо Для лікарів Для пацієнтів Організація лікарями популяційної роботи: акцій, виступів у ЗМІ, законодавча ініціатива тощо Надання пропозицій до створення законопроек-тів, антитютюно-вої реклами, профілактич-них програм тощо Ініціатива лікарів щодо сСтворення громадських рухів проти куріння, звернення через ЗМІ до населення про шкідливість куріння Формування груп та проведення занять з курцями в ЛПЗ Проведення конференцій, міжвідомчих нарад тощо з профілактики куріння Для лікарів Для пацієнтів Аналіз поширеності тютюнокуріння серед різних верств населення, зв’язок із захворюваностю та смертністю Аналіз ефективності проведення антитютюнової роботи PAGE 1 Рис. 1. Програмно–цільова структура дослідження Об’єкт Розробити шляхи оптимізації медико-соціальної профілактичної технології, спрямованої на скорочення поширеності тютюнокуріння серед населення та оцінити її ефективність Мета Лікарі ЛПЗ м. Києва дорослої мережі, їхні пацієнти, а також доросле населення м. Києва, яке курить Предмет Популяційний рівень Медична документація з антитютюнової діяльності в ЛПЗ, зв’язок куріння з функцією зовнішнього дихання Розробле-ний алгоритм вивчення антитютюно-вої роботи Якість антитютюн-ової роботи лікарів на індивідуальному рівні Літературні джерела (211), соціологічне опитування 620 лікарів та 1105 пацієнтів у 15 поліклініках і 5 клінічних лікарнях Матеріали і обсяг Поширеність куріння серед лікарів та пацієнтів м.Києва, Анкети учасників акцій (3090), протоколи та журнали проведення акцій центрів здоров’я м. Києва та Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска» АМН України Накази (21) та медичні картки: амбулаторні (ф. № 025/01) (1204), стаціонарні (ф. № 003/0) (143), інституту онкології АМНУ (256) Підвищення якості антитютюнової роботи серед лікарів ®??Ae–????????????–??x?x?xqx hE I . 0 X Z ? ? . 0 X Z o u ????? ????Анкети експеримента-льної групи (72 лікаря ЛПЗ «до» та «після» занять) Розроблений алгоритм роботи лікаря з припинення куріння пацієнтом Соціологічний (розділи 3–5), статистичний (розділи 2–5), аналітичний (розділи 1, 3–5), експериментальний (розділ 5), логічний (розділи 3–5), контент-аналізу (розділ 4), групового інтерв’ю (розділ 5) Методи Результати Визначено ефективність застосування основних форм профілактич-ної технології Встановлено зв’язок між змістом записів щодо куріння в історіях хвороб та якістю моніторингу показників здоров’я Розроблено прогнозні оцінки рівня збереження громадського здоров’я після застосування профілактичних технологій Визначено якість антитютюновоїпрофілактичної роботи лікарів Групо-вий рівень Ефективність профілактичної технології на різних рівнях Індиві-дуальний рівень Протоколи семінарів, анкети тел. опитування (67 пацієнтів-курців) Анкети тел. опитуван-ня (170 пацієнтів-курців) SHAPE \* MERGEFORMAT 1. Визначення ставлення до паління Опитування хворого Опитування родичів Рис. 2 Алгоритм роботи лікаря первинної ланки амбулаторно–поліклінічної мережі щодо припинення тютюнокуріння пацієнта 8. Оцінка лікарем ефективності проведеної консультації на повторному прийомі Схема алгоритму роботи лікаря первинної ланки амбулаторно-поліклінічної мережі по припиненню тютюнокуріння пацієнта Прийом хворого 3. Об’єктивні дані 7. Організація підтримки та призначення наступної консультації Аналіз газу повітря, що видихається Хоче кинути Направлення до спеціаліста з питань припинення куріння Складання плану відмови Сприяти прийняттю рішення кинути курити Призначення НЗТ та симптоматичної терапії за показаннями Інформування про шкідливість куріння та визначення зв’язку куріння з хворобами та симптомами пацієнта – ? ?„c¤II?OP V ?   ? ? hN – ? ?‚„c¤II?OP R T V ?   ? ? ? 5. Оцінка ставлення пацієнта до власного куріння тест Фагерстрема, індекс куріння Оцінка ступеня залежності від нікотину сеча cлина кров Лабораторні дослідження - тестування на нікотин Не хоче кинути Колишній курець Епізодичний курець Щоденний курець Не курець Медичні записи всієї консультації та призначень Опитування хворого Опитування родичів 2. Збір анамнезу тютюнокуріння: Тривалість (стаж) куріння Вік початку куріння Вік переходу від епізодичного до щоденного куріння 6. Допомога у припиненні Інтенсивність куріння (сигарет/добу) 4. Порада про припинення Надання матеріалів самодопомоги: пам’яток, брошур, аудіо-, відеоматеріалів, тощо з інформацією про Інтернет-ресурси, номери консультативних телефонів

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020