.

Структурно-функціональні зміни міокарда у хворих на залізодефіцитну анемію та засоби їх медикаментозної корекції (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 2788
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

СКЛЯННА Олена Валеріївна

УДК 616.155.194+616.127.001.891.572]-085.

Структурно-функціональні зміни міокарда у хворих на залізодефіцитну
анемію та засоби їх медикаментозної корекції

14.01.11 — кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті імені М.
Горького МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Ватутін Микола Тихонович,

Донецький державний медичний університет імені М. Горького МОЗ
України, завідувач кафедри шпитальної терапії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Казмірчук Віра Євстафіївна,

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ
України, професор кафедри імунології та алергології з курсом дитячої
клінічної імунології (м. Київ);

доктор медичних наук, професор Яблучанський Микола Іванович,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МО
України; завідувач кафедри внутрішніх хвороб факультету фундаментальної
медицини (м. Харків)

Захист відбудеться “20” вересня 2007 року о 15:00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м.
Київ, проспект Перемоги, 34

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м.
Київ, вул. Зоологічна, 1

Автореферат розісланий “18” серпня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д.26.003.08,

к. мед. н., доцент Т.Й. Мальчевська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є найпоширенішим
захворюванням системи крові і складає за даними різних авторів від 80 до
90% всіх анемій (Гусєва С.А., Гончаров Я.П., 2004). За даними
ВООЗ ЗДА спостерігається в 10,3 % жінок та 4,3 % чоловіків віком до 60
років (ВООЗ, 2001). У літніх осіб вона досягає 61 % серед чоловіків та
41 % серед жінок (Beghe C. et al., 2004). Зниження кисневої ємності
крові при анеміях спричиняє розвиток гемічної гіпоксії, що викликає ряд
змін у міокарді, які призводять до гемодинамічних порушень та серцевої
недостатності (CН) (Brucks S. et al., 2004; Chrysohoou C. et al., 2004;
Forni G.L. et al., 2003). За відсутності органічних захворювань
серцево-судинної системи важка анемія призводить до застійної CН
(Takenaga K. et al., 2000). Клінічні прояви СН виявляються у 91,3 %, а
патологічні зміни на ЕКГ та ЕхоКГ у 86,2 % пацієнтів із ЗДА (Зюбина Л.Ю.
и др., 2002).

Відомо, що як надмірне зниження артеріального тиску, так і виражена
анемія можуть зініціювати серцево-судинні події, зокрема гострий інфаркт
міокарда. Перебіг ІХС в поєднанні з анемією стає більш важким:
частішають напади стенокардії на 8 %, аритмій — на 25 %, СН – на 13%,
збільшується смертність на 9 % (Cavusoglu E. et al., 2006; Zeidman A. et
al., 2004). Наявність важкої тривалої анемії навіть без патологічних
змін у коронарних артеріях може призвести до смерті від аритмії або СН
(Fridlender Z.G., Rund D., 2004).

Незважаючи на значну поширеність анемії та високу частоту
кардіоваскулярних ускладнень, не існує чітко визначеної тактики ведення
пацієнтів із ЗДА та ушкодженням міокарда.

Отже, вивчення впливу анемії на серцево-судинну систему є актуальною
проблемою сучасної медицини. У зв’язку із цим особливого значення
набуває дослідження стану міокарда при анеміях, що дозволить розробити
способи діагностики ушкоджень серцево-судинної системи та методи їх
корекції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
є фрагментом науково-дослідної роботи Донецького державного медичного
університету “Розробка способів профілактики стресових ушкоджень серця”
(№ державної реєстрації 0102V0066785, шифр УН 03.02.20). Дисертант є
співвиконавцем даної теми.

Мета дослідження. На підставі вивчення структурно-функціональних змін
міокарда у та впливу на них препаратів заліза в комбінації з кверцетином
оптимізувати лікування хворих на залізодефіцитну анемію з ушкодженням
міокарда.

Завдання дослідження:

Проаналізувати клінічні прояви ушкодження серця залежно від важкості
анемії.

Оцінити стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної
системи (АОС) у хворих на ЗДА та вплив на них препаратів заліза.

Визначити зміни біоелектричної активності, систолічної та діастолічної
функції міокарда, які виникають на тлі анемії.

Оцінити роль кверцетину в профілактиці та лікуванні ушкодження міокарда
при ЗДА.

Об’єкт дослідження: структурно-функціональні зміни міокарда у хворих на
залізодефіцитну анемію.

Предмет дослідження: об’єктивний статус хворих та якість життя,
активність ПОЛ та АОС, біоелектрична активність міокарда, варіабельність
серцевого ритму, систолічна та діастолічна функції лівого шлуночка,
рівень натрійуретичного пептиду (НУП), вплив кверцетину на перераховані
вище показники.

Методи дослідження: об’єктивне дослідження хворого проводилося за шкалою
оцінки клінічного стану хворих із хронічною СН (Марєєв В.Ю., 2000) з
використанням функціональної класифікації NYHA (1964 р.) і 6-хвилинного
тесту-ходьби; визначення якості життя хворих за Міннесотським
опитувальником якості життя (Rector T., Cohn J., 1985); визначення рівня
дієнових кон’югат (ДК), малонового диальдегіду (МДА), активності
каталази; стандартна електрокардіограма (ЕКГ); добове моніторування (ДМ)
ЕКГ з оцінкою варіабельності серцевого ритму (ВСР); ЕКГ високої
роздільності (ЕКГ ВР); двомірна ехокардіографія (ЕхоКГ) з
доплерехокардіографією; математичні та статистичні методи обробки
отриманих результатів

Наукова новизна одержаних результатів. У представленій роботі вперше:

— використане комплексне дослідження хворих на ЗДА із застосуванням
шкали оцінки клінічного стану хворих із СН, визначення толерантності до
фізичного навантаження за результатами 6-хвилинного тесту-ходьби, якості
життя пацієнтів за Міннесотським опитувальником якості життя та рівня
НУП для діагностики початкових стадій серцевої недостатності;

— знайдений взаємозв’язок між показниками ПОЛ і вираженістю
структурно-функіональних змін міокарда;

— доведено, що кверцетин позитивно впливає на показники ПОЛ і стан
міокарда у хворих на ЗДА;

— розроблений метод профілактики дисфункції міокарда при ЗДА на основі
використання кверцетину.

Практичне значення одержаних результатів. Доведена необхідність оцінки
активності ПОЛ і стану міокарда в пацієнтів, які страждають від ЗДА.
Отримані дані про особливості структурно-функціональних змін міокарда
залежно від ступеня важкості ЗДА. З метою діагностики початкових стадій
CН у хворих на ЗДА розроблено комплекс додаткового обстеження хворих, що
включає в себе шкалу оцінки клінічного стану хворих із СН (Марєєв В.Ю.,
2000), визначення толерантності до фізичного навантаження за
результатами 6-хвилинного тесту-ходьби, якості життя пацієнтів за
Міннесотським опитувальником якості життя та рівня НУП. Доведений
взаємозв’язок між станом ПОЛ і показниками біоелектричної активності та
функціонального стану міокарда у хворих на ЗДА та при лікуванні
препаратами заліза, на основі чого розроблений метод профілактики
метаболічної (анемічної) кардіоміопатії з використанням кверцетину.
Результати дослідження впроваджені в роботу регіонального
онкогематологічного центру ІНВХ ім. В.К. Гусака АМН України м. Донецька,
гематологічного відділення міської лікарні № 18 м. Донецька,
терапевтичного відділення комунальної міської клінічної лікарні № 5
м. Львова, терапевтичного відділення міської лікарні №1 м. Макіївки,
кардіологічного відділення міської клінічної лікарні № 6 м. Запоріжжя.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно виконаний науковий
пошук, оброблені літературні джерела, визначена актуальність теми,
сформульовані мета та завдання дослідження, обрані методичні підходи для
вирішення поставлених завдань, виконане об’єктивне дослідження
пацієнтів, ЕКГ спокою та ЕКГ ВР, проведене ДМ ЕКГ з оцінкою ВСР і
параметрів ішемії міокарда. Ехокардіографічні дослідження виконані
у відділенні функціональної діагностики Інституту невідкладної
і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМНУ (директор — д.мед.н., професор
Гринь В.К.). Лабораторні дослідження виконані в лабораторії
фундаментальних досліджень Інституту невідкладної і відновної хірургії
ім. В.К. Гусака АМНУ (зав. лабораторією — к.мед.н., доцент
Гнілорибов А.М.). Автором самостійно проведені аналіз і узагальнення
результатів, підготовлені до друку наукові праці, оформлена дисертаційна
робота, сформульовані наукові положення, висновки, практичні
рекомендації. Здобувач у дисертації не використовував результати
досліджень та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були
представлені на V щорічній конференції спілки фахівців з серцевої
недостатності “Сердечная недостаточность’ 2004”, м. Москва, 2004;
науково-практичній конференції “Сучасна медична наука обличчям до
терапевтичної практики”, м. Харків, 2005; Всеукраїнській
науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Від
фундаментальних досліджень до медичної практики”, м. Харків, 2005; VI
щорічній конференції спілки фахівців з серцевої недостатності “Сердечная
недостаточность’ 2005”, м. Москва, 2005; науковій конференції молодих
вчених з міжнародною участю “Актуальні проблеми геронтології та
геріатрії”, присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса, м. Київ, 2006;
VII Міжнародному слов’янському конгресі з електростимуляції та клінічної
електрофізіології серця “Кардиостим”, м. Санкт-Петербург, 2006;
об’єднаному пленумі правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних
хірургів, нейрохірургів та невропатологів України в рамках виконання
Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та
судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки “Первинна та вторинна
профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості
інтервенційних втручань”, м. Київ, 2006.; науково-практичній конференції
“Профілактика, діагностика та лікування — основні складові терапії”,
м. Харків, 2006; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні
досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині”, м. Харків,
2006; I конгресі (VII щорічній конференції) спілки фахівців з серцевої
недостатності “Сердечная недостаточность’ 2006”, м. Москва, 2006;
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні аспекти
діагностики та лікування в кардіології та ревматології”, м. Вінниця,
2006; науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю
“Біологічні основи розвитку патології пізнього віку”, присвяченій
пам’яті академіка В.В. Фролькіса, м. Київ, 2007; науково-практичній
конференції “Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні
проблем внутрішніх хвороб”, м. Харків, 2007.

Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедри шпитальної
терапії, внутрішніх хвороб № 2 і фармакології з курсом клінічної
фармакології Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького (протокол № 5 від 26.04.2007) та на засіданні апробаційної ради
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України
“Загальні питання внутрішніх хвороб” (протокол № 99 від 23.05.2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них 4
статті в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний
патент України, 14 тез.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 152
сторінках машинописного тексту (основний текст — 130 сторінок). Робота
складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів
дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
отриманих результатів, висновків, переліку використаних літературних
джерел. Перелік літератури містить 203 джерела, з яких 56 вітчизняних та
близького зарубіжжя, 147 — іноземних. Робота ілюстрована 30 таблицями,
47 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика обстежених хворих, матеріали та методи
дослідження. Спостерігалося 112 хворих (38 чоловіків, 74 жінок), які
страждали від ЗДА. Вік обстежених склав 23–50 років (середній вік
33 ± 14 років). Анемія легкого ступеня важкості (гемоглобін крові 110–90
г/л) була виявлена у 52 хворих (1-ша група) і середньої (гемоглобін
89–70 г/л) — у 60 (2-га група). Пацієнти обох груп були розділені на 2
підгрупи. Хворим підгрупи “а” призначали препарати заліза перорально (по
100 мг заліза 2 рази на день). Хворим підгрупи “б” додатково призначався
антиоксидант кверцетин (Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод,
Україна). Перші 5 днів препарат вводився у вигляді внутрішньовенних
ін’єкцій його водорозчинної форми (Корвітин) по 500 мг 1 раз на день, а
потім до нормалізації рівня гемоглобіну у вигляді гранульованої форми по
1000 мг 3 рази на день.

У дослідження не включалися особи, старші 50 років, а також ті, які мали
в анамнезі будь-яку серцево-судинну патологію. У якості контролю
обстежені 40 практично здорових осіб (чоловіків — 13, жінок — 27) віком
22–48 років (середній вік — 31 ± 11 років). Істотних відмінностей за
статтю, віком та причиною захворювання між порівнюваними групами не
було.

Окрім загальноприйнятих клінічних методів у обстежених визначали стан
ПОЛ і АОС, оцінювали якість життя за Міннесотським опитувальником якості
життя (Rector T., Cohn J., 1985), об’єктивний статус за шкалою оцінки
клінічного стану хворих із СН (Марєєв В.Ю., 2000), функціональною
класифікацією за NYHA та 6-хвилинним тестом-ходьбою, виконували ЕКГ в
спокої у 12 стандартних відведеннях, ДМ ЕКГ з оцінкою ВСР, ЕКГ ВР, ЕхоКГ
та визначали рівень НУП. Таке обстеження виконувалося двічі: до початку
лікування препаратами заліза та через 10 днів після нормалізації рівня
гемоглобіну. Визначення показників ПОЛ і АОС виконувалося тричі:
додатково через 5 днів після початку лікування препаратами заліза.

Визначення рівня НУП проводили методом твердофазового імуноферментного
аналізу з використанням тест-системи pro-ANP (1-98) (“BIOMEDICA”,
Austria) відповідно інструкції на апараті “MULTISKAN ASCENT”
(“LABSYSTEMS”, Фінляндія).

З метою оцінки стану ПОЛ визначали спектрофотометрично вміст ДК та МДА в
крові хворих. Стан АОС оцінювали за активністю каталази за методом М.А.
Королюка.

Пацієнтам виконувалася ЕКГ в стані спокою у 12
стандартних відведеннях за допомогою комплексу “Кардиотехника ЭКГ” (ЗАТ
“ИНКАРТ”, Россия).

ДМ ЕКГ проводилося за допомогою комплексу “Кардиотехника 4000” (ЗАТ
“ИНКАРТ”, Россия). За результатами ДМ ЕКГ виконували аналіз ВСР. При
цьому визначали часові та спектральні показники.

Для реєстрації ЕКГ ВР використовували комплекс “Кардиотехника ЭКГ” (ЗАТ
“ИНКАРТ”, Россия).

Для оцінки стану внутрішньосерцевої гемодинаміки всім обстеженим
виконувалася ЕхоКГ у М-модальному та двомірному режимах за стандартною
методикою на ультразвуковому апараті “Acuson-Aspen” (США). Діастолічна
функція лівого шлуночка оцінювалася за допомогою імпульсної
доплерехокардіографії.

Результати досліджень оброблені за допомогою пакета для аналізу
медико-біологічних даних MedStat на персональному комп’ютері.

Результати дослідження та їх обговорення. При реєстрації стандартної ЕКГ
тривалість інтервалу QT не відрізнялася в усіх групах обстежених, однак
після корекції за формулою Базетта виявилося, що у хворих 1-ї та 2-ї
груп цей показник був вірогідно вищим (433,62 ± 35,81 і 436,4 ±3 8,54 мс
відповідно) порівняно з групою контролю (393,9 ± 31,34 мс, p  0,05).

У хворих 1-ї групи наявність симптомів СН мала місце приблизно в 46,2 %
хворих. В 2-й групі симптоми СН спостерігалися в 96,7 % пацієнтів,
причому у 26,7 % хворих навіть невелике фізичне навантаження викликало
їхню появу. У контрольній групі в обстежених ознак СН не відзначалося.

Таблиця 1

Показники стану ПОЛ і АОС у хворих на ЗДА до початку лікування
препаратами заліза та в осіб контрольної групи (M ± ?)

Показник Контроль

n = 40 1-ша група

n = 52 2-га група

n = 60

ДК, мкмоль/мл 6,9 ± 1,5 12,3 ± 1,21 16,5 ± 1,71,2

МДА, мкмоль/л 1,85 ± 0,48 2,56 ± 0,831 3,61 ± 0,641,2

Каталаза, мккат/л 53,5 ± 18,4 62,9 ± 13,9 59,1 ± 19,6

Примітки:

1 — достовірність відмінностей між контрольною та основною групами
р *h?| c a H J ???????*?z | c ¤ ! ! ! У хворих 2-ї групи після лікування в підгрупі “а” відзначалася деяка позитивна динаміка показників ДМ ЕКГ, однак зазначені вище показники не досягали контрольних значень. У підгрупі “б” не було відзначено вірогідних відмінностей параметрів ДМ ЕКГ від показників контрольної та 1-ї груп. Після нормалізації рівня гемоглобіну у хворих підгрупи “а” 1-ї та 2-ї груп було відзначено вірогідне зменшення кількості епізодів депресії сегмента ST, тривалості одного епізоду і їхньої сумарної тривалості за добу, а також збільшення граничної ЧСС. У хворих підгрупи “б” депресія сегмента ST не виявлялася. Після проведеного лікування параметри ЕКГ ВР значно покращилися: у підгрупі “а” 1-ї групи було відзначено вірогідне збільшення RMS40 і зменшення LAS40 до величин, порівнянних з контрольними; у підгрупі “а” 2-ї групи, незважаючи на деяке зменшення TotQRSF і LAS40, а також збільшення RMS40, показники контрольної групи не були досягнуті. При застосуванні кверцетину в 1-й групі всі показники ЕКГ ВР були порівнянні з контролем, у 2-й групі тільки показник LAS40 трохи перевищував контрольні значення, однак був вірогідно меншим, ніж у підгрупі “а”. Пізні потенціали шлуночків не реєструвалися в жодного із обстежених. Після усунення анемії в підгрупі “а” зареєстрована нормалізація pNN50 (при відсутності змін з боку SDNN) і ТР, деяке зменшення LF, збільшення HF, вірогідні зміни HFn та LFn, хоча ці параметри не досягли значень контрольної групи. Подібні зміни вказують на зростання ВСР і активацію парасимпатичної ланки нервової системи під впливом етіологічного лікування анемії. У підгрупі “б” обох груп як часові, так і спектральні показники ВСР не відрізнялися від контрольних, тобто при застосуванні кверцетину активність симпатичної та парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи нормалізується. ФВЛШ пацієнтів групи 1 “а” не відрізнялася від контрольної, а групи 2 “а” — незважаючи на деяке збільшення, все-таки була вірогідно нижча. При оцінці діастолічної функції лівого шлуночка в пацієнтів після проведеного лікування анемії звертає на себе увагу відсутність вірогідних змін в порівнянні з вихідними параметрами в підгрупі “а” обох клінічних груп хворих. У підгрупі “б” відзначалася повна нормалізація як систолічної, так і діастолічної функції лівого шлуночка. Через 5 днів лікування препаратами заліза відбувався своєрідний “сплеск” активності ПОЛ, що проявлялося вірогідним збільшенням рівнів ДК і МДА в підгрупі “а” обох клінічних груп пацієнтів (p  0,05) і стали порівнянні з показниками осіб контрольної
групи.

Таблиця 2

Показники стану ПОЛ і АОС у хворих на ЗДА

через 5 днів терапії препаратами заліза (M ± ?)

Показник Контроль

n = 40 1-ша група

n = 52 2-га група

n = 60

а

n = 26 б

n = 26 а

n = 30 б

n = 30

ДК,

мкмоль/ мл 6,9 ± 1,5 15,5 ± 1,41 7,2 ± 1,63 18,6 ± 1,31,2 7,9 ± 2,13

МДА, мкмоль/л 1,85 ± 0,48 3,40 ± 0,431 1,84 ± 0,613 4,10 ± 0,521,2
2,08 ± 0,493

Каталаза, мккат/л 53,5 ± 18,4 69,7 ± 18,3 64,1 ± 10,5 67,3 ± 11,4
62,5 ± 14,7

Примітки:

1 — достовірність відмінностей між контрольною та основною групами р  0,05).

Таблиця 3

Показники стану ПОЛ і АОС у хворих на ЗДА

після нормалізації рівня гемоглобіну (M ± ?)

Показник Контроль

n = 40 1-ша група

n = 52 2-га група

n = 60

а

n = 26 б

n = 26 а

n = 30 б

n = 30

ДК, мкмоль/мл 6,9 ± 1,5 11,2 ± 2,11 7,6 ± 2,73 14,7 ± 1,51,2 7,8 ± 2,43

МДА, мкмоль/л 1,85 ± 0,48 2,49 ± 0,691 1,82 ± 0,643 3,41 ± 0,841,2
1,91 ± 0,683

Каталаза, мккат/л 53,5 ± 18,4 45,7 ± 11,0 84,5 ± 19,23 48,2 ± 14,3
79,3 ± 18,23

Примітки:

1 — достовірність відмінностей між контрольною та основною групами р 0,05), лише спостерігалася
тенденція до його зниження після нормалізації рівня гемоглобіну. При
цьому в підгрупах “б” він став вірогідно вище, ніж у підгрупах “а” (р ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Склянная Е.В., Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В. Динамика состояния перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных железодефицитными анемиями под влиянием лечения препаратами железа // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2006. — Т. 7, № 2. — С. 262–264. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, отриманих результатів дослідження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення статті). Ватутін М.Т., Склянна О.В., Калінкіна Н.В. Зміна біоелектричної активності міокарда зі даними добового моніторування електрокардіограми у хворих на залізодефіцитні анемії при лікуванні препаратами заліза // Український медичний альманах. — 2006. — Т. 9, № 4. — С. 19–21. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, виконання добового моніторування електрокардіограми, аналіз отриманих результатів дослідження). Склянная Е.В. Применение кверцетина для профилактики оксидантного стресса, обусловленного лечением препаратами железа, у больных железодефицитными анемиями // Запорожский медицинский журнал. — 2006. — № 5. — С. 25–28. Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В. Изменение функционального состояния миокарда при железодефицитных анемиях // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2006. — Т. 7, № 4. — С. 586–588. (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків). Склянна О.В. Спосіб профілактики ушкодження міокарду при залізодефіцитній анемії з застосуванням кверцетину // Патент України на корисну модель № 20344, МПК (2006) А61К33/00; заяв. № u 2006 08534 від 28.07.2006; опубл. 15.01.2007. Бюл. № 1, 2007 р. Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Кетинг Е.В. Сердечная недостаточность при анемиях // Тезисы V ежегодной конференции общества специалистов по сердечной недостаточности “Сердечная недостаточность’ 2004”. — Москва. — 2004. — С. 21. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Кетинг Е.В. Особенности перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных анемиями // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики”. — Харків. — 2005. — С. 23. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Калинкина Н.В., Склянная Е.В., Кетинг Е.В. Изменения ЭКГ у больных железодефицитными анемиями // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Від фундаментальних досліджень до медичної практики”. — Харків. — 2005. — С. 65. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Склянная Е.В., Кетинг Е.В. Сердечная недостаточность при анемиях // Тезисы VI ежегодной конференции общества специалистов по сердечной недостаточности “Сердечная недостаточность’ 2005”. — Москва. — 2005. — С. 84. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Калинкина Н.В., Склянная Е.В., Кетинг Е.В. Тяжесть сердечной недостаточности у больных железодефицитными анемиями в различных возрастных группах // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених з міжнародною участю “Актуальні проблеми геронтології та геріатрії”, присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса. — Київ. — 2006. — С. 66. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Ватутин Н.Т., Кетинг Е.В., Калинкина Н.В., Склянная Е.В. Изменения длительности и дисперсии интервалов QT у больных железодефицитными анемиями // Тезисы VII Международного славянского конгресса по электростимуляции и клинической электрофизиологии сердца “Кардиостим”. — Вестник аритмологии. — 2006. — Приложение А. — С. 57. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В., Страшко Л.С. Влияние кверцетина на эктопическую активность миокарда при железодефицитных анемиях // Тези наукових доповідей об’єднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки “Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань”. — Київ. — 2006. — С. 45–46. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В., Адаричев В.В. Вариабельность сердечного ритма при железодефицитных анемиях // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2006. — Т. 7, № 3. — С. 521. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В. Показатели электрокардиограммы высокого разрешения при железодефицитных анемиях // Мат-ли науково-практичної конференції “Профілактика, діагностика та лікування — основні складові терапії”. — Харків. — 2006. — С. 15. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В, Адаричев В.В. Влияние кверцетина на биоэлектрическую активность миокарда у больных железодефицитными анемиями // Мат-ли Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині”. — Харків. — 2006. — С. 96. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В. Влияние кверцетина на диастолическую функцию левого желудочка у больных железодефицитными анемиями // Тезисы I конгресса (VII ежегодной конференции) общества специалистов по сердечной недостаточности “Сердечная недостаточность’ 2006”. — Москва. — 2006. — С. 47. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В. Влияние кверцетина на показатели вариабельности сердечного ритма при железодефицитных анемиях //Мат-ли Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології”. — Вінниця. — 2006. — С. 123. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В. Влияние кверцетина на эктопическую активность миокарда при железодефицитных анемиях в зависимости от возраста // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених з міжнародною участю “Біологічні основи розвитку патології пізнього віку”, присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса. — Київ. — 2007. — С. 127–128. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Калинкина Н.В., Кетинг Е.В. Влияние кверцетина на показатели электрокардиографии высокого разрешения у больных железодефицитными анемиями // Матеріали науково-практичної конференції “Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб”. — Харків. — 2007. — С. 28. (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). АНОТАЦІЯ Склянна О.В. Структурно-функціональні зміни міокарда у хворих на залізодефіцитну анемію та засоби їх медикаментозної корекції. — Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 — кардіологія. — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2007. Дисертація присвячена проблемі ушкодження міокарда у хворих на залізодефіцитні анемії. За результатами обстеження 112 хворих на ЗДА встановлено провідні структурно-функціональні зміни міокарда з урахуванням ступеня важкості анемії. Застосування комплексного обстеження, яке включає шкалу оцінки клінічного стану хворих із СН (Марєєв В.Ю., 2000), визначення толерантності до фізичного навантаження за результатами 6-хвилинного тесту-ходьби, якості життя пацієнтів за Міннесотським опитувальником якості життя та рівня натрійуретичного пептиду дає можливість виявити початкові стадії серцевої недостатності в таких хворих. Застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих дозволяє усунути негативний вплив гемічної гіпоксії на міокард та попередити активацію перекисного окислення ліпідів при застосуванні препаратів заліза. Ключові слова: структурно-функціональні зміни міокарда, залізодефіцитна анемія, кверцетин. АННОТАЦИЯ Склянная Е.В. Структурно-функциональные изменения миокарда у больных железодефицитной анемией и способы их медикаментозной коррекции. — Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 — кардиология. — Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2007. Диссертация посвящена проблеме повреждения миокарда у больных железодефицитной анемией. По результатам обследования 112 больных железодефицитными анемиями были определены основные структурно-функциональные изменения миокарда с учетом степени тяжести анемии, которые включали в себя: увеличение длительности и дисперсии интервала QT, увеличение эктопической активности, появление эпизодов диагностически значимой депрессии сегмента ST, поздних потенциалов желудочков, снижение вариабельности сердечного ритма с преобладанием активности симпатического звена вегетативной нервной системы, нарушение систолической и диастолической функции миокарда, что клинически проявлялось симптомами сердечной недостаточности различной степени выраженности. Применение комплексного обследования больных, которое включало в себя шкалу оценки клинического состояния больных с СН (Мареев В.Ю., 2000), определение толерантности к физической нагрузке по результатам 6-минутного теста-ходьбы, качества жизни пациентов по Миннесотскому опроснику качества жизни и уровня натрийуретического пептида дает возможность выявить начальные стадии сердечной недостаточности у таких пациентов. Применение кверцетина в комплексном лечении больных позволяет устранить негативное влияние гемической гипоксии на миокард и предотвратить активацию перекисного окисления липидов при применении препаратов железа. Ключевые слова: структурно-функциональные изменения миокарда, железодефицитная анемия, кверцетин. SUMMARY Sklyanna J.V. Structurally functional changes of myocardium at patients with iron deficiency anemia and ways of their medicamentous correction. — Manuscript. Dissertation for the scientific degree of Candidate of Medical Sciences by speciality 14.01.11 — Cardiology. — O.O. Bogomoletz National Medical University, Kyiv, 2007. The dissertation is deals with the problem of myocardium damage at patients with iron deficiency anemia. On the results of 112 patients with iron deficiency anemia examination it has been determined the basic structurally functional changes of myocardium in view of a degree of severity of anemia. Application of patients complex examination which included a scale of an estimation of a clinical condition of patients with heart failure (V.Y. Маreеv, 2000), definition of tolerance to physical loading by results of 6-minute test — walking, qualities of life of patients by Minnesota Living With Heart Failure Questionnaire and a level of natriuretic peptide enables to determine initial stages of heart failure at such patients. Application of quercetin in complex treatment of patients allows to remove negative influence of hemic hypoxia on myocardium and to prevent activation of lipid peroxidation after using of iron. Key words: Structurally functional changes of myocardium, iron deficiency anemia, quercetin. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АОС — антиоксидантна система ВСР — варіабельність серцевого ритму ДК — дієнові кон’югати ДМ ЕКГ — добове моніторування ЕКГ ЕКГ — електрокардіограма ЕКГ ВР — електрокардіограма високої роздільності ЕхоКГ — ехокардіографія ЗДА — залізодефіцитна анемія ІХС — ішемічна хвороба серця МДА — малоновий диальдегід НУП — наутрійуретичний пептид ПОЛ — перекисне окислення ліпідів ППШ — пізні потенціали шлуночків СН — серцева недостатність ФВЛШ — фракція викиду лівого шлуночка ЧСС — частота серцевих скорочень А — швидкість наповнення лівого шлуночка в систолу передсердь DT — час уповільнення максимальної швидкості раннього наповнення ЛШ Е — максимальна швидкість раннього діастолічного наповнення ЛШ HF — високочастотні коливання HFn — потужність у діапазоні високих частот, виражена в нормалізованих одиницях IVRT — час ізоволюметричного розслаблення міокарда LAS40 — тривалість низькоамплітудних (менше 40 мкв) сигналів наприкінці комплексу QRS LF — низькочастотні коливання LFn — потужність у діапазоні високих частот, виражена в нормалізованих одиницях pNN50 % — відсоток послідовних інтервалів NN, розходження між якими перевищує 50 мс QTc — тривалість коригованого QT ?QT — дисперсія QT ?QTc- дисперсія QTс RMS40 — середньоквадратична амплітуда останніх 40 мс комплексу QRS RMSSD — квадратний корінь із середнього квадратів різниць величин послідовних пар інтервалів RR SDNN — стандартне відхилення середніх величин нормальних інтервалів RR TotQRSF — тривалість фільтрованого комплексу QRS ТР — загальна потужність спектра PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020