.

Клініко-інструментальна характеристика і лікування хворих з атеротромботичним і кардіоемболічним підтипами ішемічного інсульту (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 2755
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

Сулік Роман Володимирович

УДК 616.831-005.4-071-08

Клініко-інструментальна характеристика і лікування хворих з
атеротромботичним і кардіоемболічним підтипами ішемічного інсульту

14.01.15– нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі неврології і рефлексотерапії Національної
медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Мачерет
Євгенія Леонідівна, Національна медична академія післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неврології і рефлексотерапії,
завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Національна
медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра медицини невідкладних станів, професор;

доктор медичних наук, професор Кузнєцова Світлана Михайлівна, Інститут
геронтології АМН України, завідувач відділу судинної патології головного
мозку

Захист відбудеться “ _25__ ” _жовтня__ 2007 р. о __11__ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ ___ ” _______________ 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Т.М. Каліщук-Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інсульт є однією з ведучих причин захворюваності та
смертності у всьому світі (Верещагин Н.В. и соавт., 2001; Зозуля І.С.,
2005; Мачерет Є.Л. і співавт., 2006). Кожного року це захворювання
уражає близько 20 млн. чоловік по всьому світі, 700-750 тис. – у США,
більше 450 тис. – в Росії, біля 120 тис. – в Україні (Головченко Ю.І.,
2004; Шкробот С.І., 2004; Кузнєцова С.М., 2005; Волошин П.В., Міщен-

ко Т.С., 2006). Таким чином, у нашій країні кожні 4 хвилини відбувається
новий випадок інсульту. Окрім того, інсульт – головна причина стійкої
інвалідизації, так як більше 20% хворих, що перенесли його, постійно
потребують сторонньої допомоги та догляду (Віничук С.М., 2003;

Зозуля І.С., Боброва В.І., 2005; Кузнецова С.В., Григорова И.А., 2005).

Сучасні досягнення ангіоневрології свідчать про етіологічну
гетерогенність ішемічного інсульту: близько 30-40% інфарктів мозку
пов’язані з атеросклеротичним ураженням магістральних артерій голови;
причиною 20-25% інсультів є кардіогенні емболії; 25-30% випадків
ішемічних інсультів складають лакунарні інфаркти мозку; приблизно 10%
ішемічних інсультів зумовлені гемореологічними порушеннями,
коагулопатіями; 15% – гемодинамічними порушеннями (Віничук С.М., 1999;
Зозуля И.С., Боброва В.И., 2002; Западнюк Б.В., 2003).

Відомо, що кожен з підтипів ішемічного інсульту має свої, відмінні від
інших, клінічні прояви, характер яких залежить від багатьох чинників, у
тому числі і від вираженості гемодинамічних порушень, біоелектричної
активності мозку і адекватності колатерального кровообігу. Зокрема, при
атеротромботичному варіанті ішемічного інсульту початок захворювання
здебільшого переривистий, з поступовим наростанням неврологічної
симптоматики протягом декількох годин або діб; характерна наявність
атеросклеротичного ураження екстра- та/або інтракраніальних артерій
(Кузнецова С.М., 2003).

Має свої клініко-неврологічні особливості емболічний підтип ішемічного
інсульту, який складає близько 25% випадків інсульту

(Ferro J.M., 2003). Характерним є наявність джерела емболії, зокрема
кардіальної етіології.

Таким чином, розробка адекватного комплексного підходу з виокремленням
найбільш ефективних критеріїв, алгоритмів діагностики і прогнозування
динаміки перебігу ішемічного інсульту, оптимізацією лікувальної тактики
і подальшої реабілітації хворих є актуальною проблемою сучасної
неврології і потребує більш детального вивчення у випадку
атеротромботичного (АТ) і кардіоемболічного (КЕ) підтипів інфаркту
мозку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри неврології і
рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика “Діагностика і лікування патології центральної і
периферичної нервової системи з використанням методів рефлексотерапії”
(шифр державної реєстрації РК №0105U002320).

Мета дослідження. Оптимізація діагностично-лікувальних засобів у хворих
з атеротромботичним і кардіоемболічним підтипами півкульового ішемічного
інсульту.

Задачі дослідження:

Систематизувати і згрупувати допплерографічні критерії у гострому
періоді інфаркту мозку, виділивши допплерографічні патерни, характерні
для атеротромботичного і кардіоемболічного варіантів ішемічного інсульту
півкульної локалізації.

Провести співставлення підтипів інфаркту мозку (ІМ) виділених на основі
даних магнітно-резонансної томографії (МРТ) і етіопатогенетичних
критеріїв в гострому періоді півкульового атеротромботичного і
кардіоемболічного варіантів ішемічного інсульту, а також визначити
кореляцію підтипів ІМ (за даними МРТ) із допплерографічними патернами,
виділеними в перші 24 години розвитку захворювання.

Розробити методики короткострокового прогнозу 21-денних наслідків у
пацієнтів з атеротромботичним і кардіоемболічним підтипами півкульового
ішемічного інсульту у гострому періоді на основі даних
клініко-інструментального співставлення.

Виявити особливості нейропсихологічного статусу у пацієнтів з
атеротромботичним і кардіоемболічним підтипами півкульового ішемічного
інсульту у відновному періоді.

З’ясувати інформативність показників допплерографічного і
електроенцефалографічного (ЕЕГ) дослідження для оцінки функціонального
стану центральної нервової системи у хворих в відновному періоді
півкульового АТ і КЕ ІМ; вивчити взаємозв’язок і взаємозалежність між
розташуванням, величиною вогнища ішемії, неврологічним дефіцитом і
даними ЕЕГ у відновному періоді АТ і КЕ ІМ півкульної локалізації.

Вивчити вплив терапії препаратом Болюси Хуато (БХ) на динаміку
показників клініко-неврологічного і нейропсихологічного статусу,
параметри гемодинаміки і біоелектричної активності головного мозку у
пацієнтів в відновному періоді півкульового ішемічного інсульту.

Об’єкт дослідження: півкульовий ішемічний інсульт атеротромботичного і
кардіоемболічного ґенезу у гострому і відновному періодах.

Предмет дослідження: фактори ризику атеротромботичного і
кардіоемболічного підтипів ішемічного інсульту, клінічні прояви,
особливості перебігу, структурні зміни головного мозку при
атеротромботичному і кардіоемболічному варіантах інфаркту мозку,
показники гемодинаміки по магістральним судинам голови і шиї,
біоелектрична активність головного мозку. Динаміка церебральної
гемодинаміки, біоелектричної активності і клінічної картини захворювання
під впливом медикаментозної терапії препаратом БХ.

Методи дослідження: загально-клінічне і клініко-неврологічне обстеження
хворих; нейропсихологічне дослідження хворих; дослідження гемодинаміки
по магістральним артеріям голови і шиї, а також вивчення структури
атеросклеротичної патології магістральних артерій голови (ультразвукова
допплерографія (УЗДГ), ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС));
нейровізуалізаційні методи дослідження (МРТ); електрофізіологічні методи
дослідження (ЕЕГ); допоміжні методи дослідження (ЕКГ, огляд очного дна,
консультація кардіолога, окуліста); лабораторні методи дослідження
(загальний аналіз крові та сечі, глюкоза крові, коагулограма,
протромбіновий індекс); статистичний метод.

Наукова новизна. Результати даної роботи розширюють знання про
взаємозв’язок між клінічними, структурними, гемодинамічними змінами у
хворих в гострому періоді півкульового ІМ АТ і КЕ генезу; динаміку
параметрів церебрального кровообігу і біоелектричної активності мозку у
відновному періоді.

Вперше проведено комплексне співставлення даних УЗДГ, УЗДС, МРТ, ЕЕГ і
нейропсихологічних показників як у гострому, так і відновному періодах
півкульового ішемічного інсульту різного генезу і показано їх вплив на
динаміку неврологічного дефіциту. Вперше проведено систематизацію
допплерографічних показників у гострому періоді півкульового ішемічного
інсульту з виокремленням характерних допплерографічних патернів для
атеротромботичного і кардіоемболічного варіантів. Вперше визначено
короткострокову прогностичну цінність кожної із методик (УЗДГ, МРТ)
обстеження у випадках різного ґенезу інфаркту мозку. Вперше
запропоновано Інтегральний індекс тяжкості (ІІТ) як найбільш
інформативний показник короткострокового прогнозу неврологічного
дефіциту (на 21 добу захворювання) при атеротромботичному і
кардіоемболічному підтипах ішемічного інсульту. Вперше на основі
клініко-інструментальних показників розроблено методику діагностики
неврологічного дефіциту в ранньому гострому періоді ішемічного інсульту
і методики короткострокового прогнозу для атеротромботичного і
кардіоемболічного підтипів ішемічного інсульту. Запропоновано ЕЕГ
дослідження із визначенням індексу мозкової симетрії (BSI), як найбільш
інформативну методику для вивчення динаміки неврологічного дефіциту у
відновному періоді атеротромботичного і кардіоемболічного інфаркту
мозку. Вперше проведено оцінку впливу терапії нейрометаболітом БХ на
швидкість і якість відновлення пацієнтів з АТ і КЕ генезом півкульового
ішемічного інсульту у відновному періоді.

Практичне значення. Запропоновано та апробовано комплексне обстеження
хворих з півкульовим ішемічним інсультом, що включає оцінку
неврологічного і нейропсихологічного статусу, застосування МРТ головного
мозку (ГМ), УЗДГ, УЗДС, ЕЕГ і дозволяє виявити особливості клініки та
перебігу захворювання з урахуванням його етіопатогенезу. На підставі
даних клініко-інструментального співставлення оптимізовано
діагностично-прогностичні критерії у гострому періоді півкульового
ішемічного інсульту при АТ і КЕ підтипах інфаркту мозку і показано їх
інформативність. Запропоновані методики клініко-інструментальної
діагностики і прогнозування неврологічного дефіциту у гострому періоді
півкульового ішемічного інсульту АТ і КЕ ґенезу. Запропоновано BSI як
найбільш інформативний ЕЕГ критерій оцінки динаміки неврологічного
дефіциту у відновному періоді півкульового інфаркту мозку АТ і КЕ ґенезу
при порівнянні ефективності різних методів терапії. Запропоновано
терапію препаратом БХ, як один із ефективних альтернативних методів
медикаментозної терапії у пацієнтів в відновному періоді АТ і КЕ
півкульового ІМ.

Результати дослідження впроваджені в роботу 1 та 2 відділень неврології
Київської обласної клінічної лікарні. Основні положення роботи
використані у педагогічному процесі кафедри неврології і рефлексотерапії
Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора. Головна ідея дисертаційної роботи була
запропонована науковим керівником, а її практичне здійснення належить
дисертанту. Автором дисертаційної роботи самостійно виконано
інформаційний та патентний пошук і аналіз вітчизняної та закордонної
наукової літератури за даною проблемою. Самостійно проведено УЗДГ і ЕЕГ
дослідження тематичних хворих. Самостійно здійснений аналіз отриманого
первинного матеріалу, його статистична обробка, сформульовані основні
положення, висновки роботи, написані розділи дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались на: V конференції з міжнародною участю “Інформаційні
технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (16-18 червня 2005
р., Київ); ІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної
медицини” (Київ, 7-8 жовтня 2005); установчому з’їзді лікарів швидкої і
невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф (17-18 листопада
2005); ХІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств
(Полтава – Київ – Чикаго, 21-22 вересня 2006); International congress &
fachmesse, Euromedica (Gannover, 29-30 May 2006); науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти
рефлексотерапії і нетрадиційної медицини” (Київ, 6-7 жовтня 2006).

Апробація роботи відбулась на спільному засіданні кафедр неврології і
рефлексотерапії, неврології №2, медицини невідкладних станів
Національної медичної академії післядипломної освіти імені

П.Л. Шупика МОЗ України, відділення реабілітації хворих Інституту
геронтології АМН України 26 січня 2007 року, протокол №1.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт, в тому числі 5
наукових статей у рекомендованих наукових виданнях (згідно переліку ВАК
України), 1 – одноосібна в збірнику наукових праць.

9 робіт – у фахових виданнях, матеріалах з’їздів і конференцій, 1 – в
іноземних матеріалах. По матеріалах дисертації захищено два патенти на
корисну модель.

Структура і обсяг дисертації. Основні положення дисертації викладені на
157 сторінках машинописного тексту і складаються із вступу, 6 розділів
власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій. Робота
ілюстрована 53 рисунками, 55 таблицями. Список використаних літературних
джерел нараховує 271 найменування, з яких 101 написане кирилицею і 170 –
латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. Нами проведено клініко-інструментальне
обстеження 140 хворих з ІМ півкульової локалізації. Першу групу склало
36 хворих у гострому періоді АТ ішемічного інсульту, другу – 34 хворих у
гострому періоді КЕ ІМ. Третю групу склали 47 хворих з АТ і 23 з КЕ
генезом ІМ у відновному періоді (від 3 місяців до 1 року). Для
дослідження хворих у гострому періоді ІМ відбирали пацієнтів з АТ
варіантом, що поступили до стаціонару в перші 24 години з моменту
розвитку захворювання, і пацієнтів з КЕ підтипом, що поступили в перші 6
годин з моменту появи неврологічної симптоматики. Всього в групу
спостереження потрапили 56 жінок та 84 чоловіки віком від 45 до 74 років
(середній вік 66±8,3 роки). До групи контролю увійшли 20 практично
здорових осіб у віці від 45 до 67 років (середній вік 60±7,9 років).

Для оцінки неврологічного дефіциту користувалися шкалою Національного
інституту здоров’я США (NIHSS) (National Institutes of Health, USA;
Liden et al., 1994), для визначення результативності реабілітаційних
заходів і характеристики досягнутого рівня повсякденної життєвої
активності – модифікованою шкалою Ренкіна (mRS).

Нейропсихологічне дослідження проводилось з допомогою Міні-ментал тесту
(MMSE) (Mini-Mental State Examination; Folstein M. et al., 1975) і
Госпітальної шкали тривоги і депресії (Hospital Anxiety and Depression
Scal; Zigmond A.S., Snaith R.P., 1983). Хворим проводили також оцінку
порушення життєдіяльності і соціальної активності за допомогою
Реабілітаційного профілю активності (RAP) (Rehabilitation Activities
Profile; Van Bennekom C.A.M. et al., 1995).

Стан церебральної гемодинаміки вивчали за допомогою ультразвукового
допплерівського приладу “Сономед-300” фірми “Сономед”, Росія. УЗДС
магістральних артерій голови (МАГ) і шиї виконували на апараті
“Ultramark – 9” фірми “АТІ”, США. Оцінювали зміни в сонних артеріях (СА)
і хребетних артеріях (ХА) в В-режимі, кольоровому і спектральному
допплерівських режимах. Оцінювали стан стінки і діаметри судин,
наявність деформацій з визначенням їх форми, ультразвукової структури,
розмірів і локалізації, а також кількісні показники кровоплину.

Для реєстрації біопотенціалів головного мозку ми використовували
8-канальний багатофункціональний комплекс “Нейрон-спектр-4/ВП” компанії
“НейроСофт”, Росія.

МРТ дослідження проводилось на апараті MR-MAX виробництва фірми “General
Electric” (США). Оцінку величини ділянки ішемії проводили на основі
критеріїв, запропонованих Н.В. Верещагин и соавт. (2002).

Проведено клініко-інструментальне і нейропсихологічне дослідження
ефективності препарату БХ у 32 пацієнтів ІІІ групи, які склали основну
групу. Інші 32 пацієнти ІІІ групи з аналогічними етіоструктурними даними
отримували традиційну медикаментозну терапію (антиагреганти (аспірин 80
мг/добу), ноотропні (пірацетам/луцетам – 1600 мг/добу), вазоактивні
препарати (кавінтон – 30 мг/добу), антиоксиданти (мексідол – 250
мг/добу)) і склали групу контролю.

Оцінка ефективності лікування БХ проводилась на основі аналізу даних
неврологічного огляду, шкали САН, госпітальної шкали тривоги і депресії,
RAP, MMSE, ЕЕГ, УЗДГ МАГ і шиї, що були отримані в динаміці протягом
дослідження.

Обробка результатів дослідження проводилась за допомогою
програмно-математичного комплексу для ПК MS Excel-2000 та комп’ютерної
системи для статистичного аналізу і обробки даних Statistica.

Результати досліджень та їх обговорення. У 17 (47,2%) пацієнтів І групи
порушень свідомості виявлено не було, у 19 (52,8%) хворих порушення
свідомості варіювали від помірного приглушення, сопору, до помірної
коми.

Середній рівень неврологічного дефіциту при поступленні до стаціонару у
хворих з АТ ІМ за NIHSS склав 8,12±0,22 балів.

При допплерографічному дослідженні стенози внутрішньої сонної артерії
(ВСА) до 50% просвіту судини гомолатерально інфаркту мозку були виявлені
у 3 (8,3%) пацієнтів, 50-75% – у 10 (27,8%) пацієнтів. У 23 хворих
(69,4%) ішемічні інсульти були зумовлені стенотичними ураженнями ВСА
більше 75% за діаметром просвіту судини. У 16 (44,4%) хворих
атеросклеротичний стеноз на контрлатеральній стороні не перевищував 50%,
а в 7 (28%) – був в межах 50-75% просвіту артерії.

При дослідженні гомолатеральної ВСА атеросклеротичні бляшки І типу –
гомогенно гіподенсивні або “м’які” – були виявлені в 11 (30,6%)
випадках; 2 типу – гетерогенні з переважанням гіподенсивного або
“м’якого” компоненту – в 15 (41,7%) випадках; 3 типу – гетерогенні з
переважанням гіперденсивного або “щільного” компоненту – в 8 (22,2%) і 4
типу – гомогенні гіперденсивні або “щільні” атеросклеротичні бляшки – в
2 (5,6%).

Отримані результати допплерографічних досліджень дали змогу провести
систематизацію окремих показників, враховуючи тип кровоплину, ступінь
стенозу і тип атеросклеротичної бляшки. Для АТ підтипу ІМ були
характерними наступні допплерографічні патерни:

 Патерн стенозу СМА І (стеноз гомолатеральної ВСА20 cм/с).

 Патерн залишкового кровоплину СМА І (стеноз гомолатеральної ВСА>75%;
стеноз гетеролатеральної ВСА75%; стеноз гетеролатеральної ВСА75%;
стеноз гетеролатеральної ВСА>50%).

За даними МРТ дослідження при 1 і 2 типах патернів лакунарні (31,6%),
малі кіркові (36,8%) і кірково-підкіркові інфаркти (31,6%) реєструвались
в рівній мірі, в той час коли при 4 типі патерну превалювали
кірково-підкіркові інфаркти (57,1%), дещо рідше реєструвалися глибинний
обширний інфаркт (14,3%) і тотальний ІМ (28,6%). Для 3 типу патерну
характерними були малий кірковий (30%), кірково-підкірковий (40%) і
глибинний обширний інфаркти (30%).

Співставлення допплерографічних параметрів (ЛШК, пульсовий індекс (ПІ),
коефіцієнт асиметрії (КА), коефіцієнт овершуту (КО), допплерографічних
патернів) із неврологічним дефіцитом, оціненим за шкалою NIHSS в перші
24 годин захворювання показали, що неврологічний дефіцит має низький
кореляційний зв’язок із ЛШК (r=0,57), КО (r=0,48), КА (r=0,40), дещо
вища кореляція спостерігалася при аналізі ПІ (r=0,67). Допплерографічні
патерни мали найбільший ступінь кореляції (r=0,81) із неврологічним
дефіцитом.

Отримані у дослідженні результати дали нам змогу рекомендувати
використання допплерографічних патернів як найбільш об’єктивного
показника, що відображає тяжкість АТ варіанту півкульового ішемічного
інсульту у гострому періоді.

З метою розробки клініко-інструментальних критеріїв короткострокового
прогнозу ІМ АТ генезу проведено ранжування підтипів ІМ, виділених за
допомогою МРТ дослідження і допплерографічних патернів та співставлення
їх з неврологічним дефіцитом на 21 добу захворювання (r=0,68 і r=0,78
відповідно). Поєднання підтипів ІМ (за даними МРТ) і допплерографічних
патернів дозволило виокремити інтегральний показник (ІІТ), як суму балів
по кожному із рангів, коефіцієнт кореляції якого з неврологічним
дефіцитом на 21 день захворювання становив r=0,86. Проведений аналіз
підтверджує високу інформативність запропонованого інтегрального індексу
для прогнозу неврологічного дефіциту на 21 добу АТ ІМ.

Всебічне клініко-інструментальне дослідження пройшли 34 пацієнти з КЕ
підтипом ІМ у гострому періоді (ІІ група). Порушення свідомості у
вигляді сопору або коми спостерігалось у випадках поширеного глибинного
і тотального ІМ, що супроводжувались вираженим набряком мозку, вторинним
дислокаційним синдромом, а також геморагічною трансформацією в 6 (17,7%)
випадках.

Середній рівень неврологічного дефіциту, оцінений за NIHSS, у хворих з
КЕ ІМ при поступленні до стаціонару коливався від 8 до 26 балів,
середній бал – 16,06±2,31.

При допплерографічному обстеженні пацієнтів з КЕ ІМ було виділено 6
патернів:

 1. Симетричний магістральний кровоплин по СМА (ЛШК

[36-80 см/с], ПІ [0,6-1,05], КО>1,2, КА80 см/с; зниження ПІ; зниження
КО, або відсутність реакції на компресію загальної сонної артерії (ЗСА)
на боці інсульту; КА>15%).

3. Оклюзія М2 сегменту СМА (виражене зниження або відсутність кровоплину
в СМА; підвищення ЛШК і зниження периферичного опору в іпсилатеральній
передній мозковій артерії (ПМА); зниження кровоплину в гирлі
іпсилатеральної ВСА; зниження вазодилататорного резерву у басейні СМА на
боці ураження; ЛШК по СМА>20 см/с).

4. Оклюзія М1 сегменту СМА (виражене зниження або відсутність кровоплину
в СМА; підвищення ЛШК і зниження ПІ в іпсилатеральній ПМА; зниження
кровоплину в гирлі іпсилатеральної ВСА; зниження вазодилататорного
резерву у басейні СМА на боці ураження; ЛШК по СМА1,05); клінічні прояви набряку головного мозку;
характерно декілька вогнищ ураження).

При допплерографічно-МРТ співставленні малі кіркові (42,9%) і
кірково-підкіркові інфаркти (57,1%) реєструвались здебільшого при
симетричному магістральному типі кровоплину і гіперперфузії в СМА, в той
час коли оклюзії ВСА, М1 сегменту СМА і порушенню кровоплину на фоні
набряку головного мозку були притаманні більш тяжкі тотальний (88,9%) і
глибинний обширний ІМ (11,1%). У випадку оклюзії М2 сегменту СМА в
однаковій мірі реєструвались кірково-підкіркові (44,4%) і тотальні
інфаркти (33,4%), дещо рідше глибинний обширний інфаркт мозку (22,2%).
Питома вага хворих з глибинним обширним і тотальним інфарктами у когорті
пацієнтів з КЕ ІМ склала 63,8%.

Дані співставлення допплерографічних параметрів у випадку КЕ підтипу ІМ
(ЛШК, КА, ПІ, КО, допплерографічних патернів) із неврологічним
дефіцитом, оціненим за NIHSS в перші 6 годин захворювання, показали, що
неврологічний дефіцит має тісний кореляційний зв’язок із ЛШК (r=-0,67),
КО (r=-0,66), ПІ (r=0,69), тоді як із КА він слабкий (r=0,49).
Найбільший ступінь кореляції виявився при проведенні кореляційного
аналізу допплерографічних патернів із неврологічним дефіцитом (r=0,82).

Також, у випадку оклюзії М2 сегменту СМА і значного порушення
ауторегуляції мозкового кровоплину (КO1,2) – більш легкі форми.

При проведенні кореляційного аналізу між допплерографічними патернами,
виділеними в перші 6 годин і через 24 години після появи симптоматики, і
неврологічним дефіцитом на 21 добу захворювання, коефіцієнти кореляції
становили r=0,77 і r=0,74 відповідно. Клініко-МРТ співставлення показало
найменший ступінь кореляції (r=0,69).

Як і для АТ підтипу ІМ було проведено розрахунок ІІТ з наступним його
співставленням з неврологічним дефіцитом, оціненим на 21 добу
захворювання (r=0,85).

Отже, як при АТ, так і при КЕ півкульовому ІМ ІІТ є найбільш об’єктивним
показником для прогнозу неврологічного дефіциту на 21 добу захворювання.

При ретроспективному вивченні даних МРТ дослідження 70 хворих у
відновному періоді ІМ (ІІІ група) у 6 (8,6%) пацієнтів діагностовано
тотальний ІМ, у 10 (14,3%) – глибинний обширний ІМ, у 29 (41,4%) –
кірково-підкірковий, у 19 (27,1%) – малий кірковий і у 6 (8,6%) –
лакунарний ІМ. З них 38 (54,3%) хворих із АТ ІМ і 32 (45,7%) з КЕ.

При аналізі когнітивних порушень з допомогою MMSE у 38 хворих з АТ ІМ
було виявлено зниження когнітивних функцій з середнім балом 18,7±2,7
(p

@

Z

cEF

|

.

0

0

2

4

6

8

:

@

X

Z

?

??oooeeeeeooooaooeoeeUeeeUe

`„7

`„7a$

За даними допплерографії при тотальному ІМ спостерігалось статистично
достовірне зниження ЛШК і КО в порівнянні з групою контролю і інтактною
півкулею, що було зумовлено великовогнищевими ураженнями у пацієнтів
даної групи. У разі лакунарного, малого кіркового і кірково-підкіркового
ІМ зареєстрували підвищення показників ПІ і зниження КО в порівнянні з
групою контролю (табл. 1).

Табл. 1

Характеристика окремих допплерографічних показників кровоплину по СМА у
пацієнтів в відновному періоді АТ і КЕ ІМ

у разі різних підтипів ІМ за даними МРТ

Допплеро-графічні показники Півкуля мозку Підтипи інфаркту мозку за
даними МРТ Контрольна група

ЛЛІ МКІ КПІ ПГІ ТІ

ЛШК, см/с інтактна 58,1

±7,91 60,17

±11,32 63,24

±8,41 61,26

±7,13 61,32

±9,24 63,42

±8,62

уражена 56,23

±9,43 59,13

±8,23 60,13

±6,32 58,23

±8,56 52,18

±7,27#*

ПІ інтактна 0,85

±0,14* 0,83

±0,11* 0,80

±0,14 0,84

±0,06* 0,76

±0,21 0,78

±0,12

уражена 0,86

±0,12* 0,89

±0,13* 0,87

±0,11* 0,83

±0,10* 0,82

±0,11

КО інтактна 1,32

±0,14* 1,30

±0,16* 1,36

±0,14 1,32

±0,10* 1,32

±0,14 1,38

±0,11

уражена 1,28

±0,11* 1,27

±0,12* 1,28

±0,11* 1,26

±0,16* 1,22

±0,11#*

КА, % – 7,46

±3,32 9,46

±6,23 7,38

±3,14 8,32

±5,14 12,62

±9,04 10,18

±5,72

Примітки: 1. ЛІ – лакунарний інфаркт. 2. МКІ – малий кірковий інфаркт.
3. КПІ – кірково-підкірковий інфаркт. 4. ПГІ – поширений глибинний
інфаркт. 5. ТІ – тотальний інфаркт. 6. ЛШК – лінійна швидкість
кровоплину. 7. ПІ – пульсовий індекс. 8. КА – коефіцієнт асиметрії. 9.
КО – коефіцієнт овершуту. 10. * – p1,2 виявлялися малі
кіркові і кірково-підкіркові інфаркти мозку. Оклюзія М2 сегменту СМА із
(КОСПИСОК СКОРОЧЕНЬ АТ – атеротромботичний підтип ішемічного інсульту БХ – Болюси Хуато ВСА – внутрішня сонна артерія ГМ – головний мозок ГПМК – гостре порушення мозкового кровообігу ГМ – головний мозок ЗоСА – зовнішня сонна артерія ЗСА – загальна сонна артерія ЕЕГ – електроенцефалографія ІІТ – інтегральний прогностичний індекс ІМ – інфаркт мозку КА – коефіцієнт асиметрії КЕ – кардіоемболічний підтип ішемічного інсульту КО – коефіцієнт овершуту ЛІ – лакунарний інфаркт ЛШК – лінійна швидкість кровоплину МАГ – магістральні артерії голови МРТ – магнітно-резонансна томографія ПІ – пульсаційний індекс ПМА – передня мозкова артерія ПСА – передня сполучна артерія СА – сонна артерія СМА – середня мозкова артерія УЗДГ – ультразвукова допплерографія УЗДС – ультразвукове дуплексне сканування ХА – хребцева артерія ВSI – індекс мозкової симетрії MMSE – міні-ментал тест mRS – модифікована шкала Ренке NIHSS – шкала Національного інституту здоров’я США RAP – реабілітаційний профіль активності

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020