.

Комплексне лікування атипових форм червоного плоского лишаю (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 4937
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

СВЯТЕНКО ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

УДК: 616.516-039-071-08

Комплексне лікування атипових форм червоного плоского лишаю

14.01.20 – Шкірні та венеричні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Федотов Валерій
Павлович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
професор кафедри шкірних та венеричних хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Романенко Всеволод Миколайович, Донецький
державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор
кафедри шкірних та венеричних хвороб

доктор медичних наук, професор Андрашко Юрій Володимирович, Ужгородський
Національний університет МОН України, професор кафедри акушерства та
гінекології з курсом дерматовенерології

доктор медичних наук, професор Притуло Ольга Олександрівна, Кримський
державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,
завідуюча кафедрою шкірних та венеричних хвороб

Провідна установа: Науково-дослідний інститут дерматології та
венерології АМН України, м. Харків

Захист відбудеться 10.05.2007 р. о_13-30_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 01023, м.
Київ, вул. Шовковична, 39/1, Центральна міська клінічна лікарня.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057,
м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 29.03.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
С.Г.Свирид

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність проблеми вивчення червоного плоского
лишаю (ЧПЛ) обумовлена перманентним зростанням рівню захворюваності,
варіабельністю його клінічного перебігу, частим розвитком атипових форм,
резистентних до терапії, що традиційно використовується, зменшенням
терміну ремісій (Кривошеев А.Б. и др., 2000; Лобановский Г.И., 2001;
Рабинович О.Л., 2004; Kanwar A.J., 2003; Ferreli C. et al., 2004;
Katsitadze T., 2005). В останні роки значно підвищилося звернення хворих
на ЧПЛ із різних вікових груп, реєструються форми, які рідко
зустрічаються та важко діагностуються (Довжанский С.И., Слесаренко Н.А.,
1998; Шахнес И.Е., 2001; Опарин Р.Б., 2003; Кряжева С. С., 2005; Петрова
Л.В., 2005; Cribier B., 2004.).

ЧПЛ, як відомо, є хронічною мультифакторною запальною хворобою шкіри та
слизових, що має значну клінічну варіабельність форм, тривалості та
важкості перебігу (Коляденко В.Г., 1986; Бутов Ю.С., 2000; Романенко
В.Н., Свистунов И.В., 2004; Rodstrom P.O. et al., 2004). У літературі не
існує єдиної концепції щодо визначення самого поняття дерматозу.
Найбільш поширеними є такі: “ЧПЛ – тип реакції організму нез’ясованого
походження, який проявляється папульозними висипами на шкірі та
слизових”, або “ЧПЛ – хронічний запальний процес шкіри та епітелію
слизових аутоімунної природи” (Трунина Л.П., 2006; Black M.M., 1992;
Bhattacharya M. et al. 2000; Godic A. et al., 2005). З іншого боку
деякими авторами наведені докази на користь багатосистемності уражень
при ЧПЛ: ліхеноїдні ураження стравоходу, шлунка, кишечника, сечового
міхура, ендометрію, уретри та інших органів (Проценко Т.В., Кушкин Д.Н.,
2000; Dominguez M.V.G. et al., 2004; Avgoustinaki N. et al., 2004;
Harjai B. et al., 2006). Припускається думка про ідентичність
неспецифічного виразкового коліту та ерозивно-виразкової форми ЧПЛ
(Giomi B., 2004). Відповідно до сучасних уявлень про шкіру як імунний
орган, значний інтерес у розвитку ліхеноїдних реакцій при ЧПЛ, має
вивчення ролі аутоімунних захворювань, онкологічної патології,
медикаментозних та вірусних інтоксикацій, реакцій відторгнення
трансплантату та інших (Mu?oz-P?rez M.A. et al., 2002; Ruiz R. et al.,
2002; Melani L. et al., 2003; Patel G.K. et al., 2003). Остаточно не
вирішено питання щодо статусу дерматозу (самостійна нозологічна одиниця
або мультисистемний процес, чи своєрідна, так звана лихеноїдна, реакція
шкіри?). Традиційно, як у літературі, так і в практичній діяльності
прийнято виділяти типову та атипові форми ЧПЛ і схожі з ними клінічно та
гістологічно різні ліхеноїдні реакції шкіри в одну групу захворювань
(Кунгуров С.В., 2003; Scully C., 1998; Shiohara T. et al., 2003). Все це
зумовлює не завжди обґрунтоване їх об’єднання в одну групу з метою
вивчення загальних закономірностей, характерних для даної групи взагалі.

На сучасному етапі поки що не з’ясовано етіологія та більшість ланок
патогенезу ЧПЛ (Villaverde R.R. et al., 2003; Dominguez M.V.G., et al.,
2004). Недостатньо вивчені механізми розвитку, ступінь та
направленість, динаміка змін імунних порушень, особливо при атипових
варіантах дерматозу. Не проводилось імуногістохімічних досліджень щодо
аналізу субпопуляційного вмісту інфільтрату у дермі хворих на різні
форми ЧПЛ, який, як відомо, є одним із основних гістологічних критеріїв
діагностики різних форм ЧПЛ.

Різноманіття клінічних форм та варіабельність перебігу ЧПЛ, численні
висипки, часте виникнення нестерпного свербежу, нерідко тривала втрата
працездатності, відсутність стійкості психоемоційної сфери хворих та як
результат – виразний негативний вплив хвороби на якість життя,
рецидивуючий перебіг переконують у необхідності детального та
послідовного вивчення клінічних, епідеміологічних, функціональних
особливостей та механізмів розвитку дерматозу та розробки нових методів
комплексного патогенетичного лікування. Спираючись на принципи доказової
медицини, на цей час існує також значна потреба у розробці таких засобів
сучасної терапії хворих на ЧПЛ, які б ураховували, насамперед, форму та
стадію дерматозу, механізми його розвитку та були б ефективними,
безпечними, мали позитивну фармакоекономіку та водночас не погіршували б
якість життя хворих, що проходять лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Проведене дослідження є фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри
шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровської державної медичної
академії – ІН 0600 “Порушення адаптаційних механізмів при дерматозах і
інфекціях, що передаються статевим шляхом і методи їх корекції”,
№ держреєстрації 0100U000395, термін виконання 2000-2008 роки.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – розробка принципів та оцінка
ефективності комплексної терапії атипових форм ЧПЛ, ґрунтуючись на
результатах дослідження клінічних, морфологічних, імуногістохімічних та
імунологічних факторів, встановлення патогенетичних закономірностей
розвитку захворювання та визначення критеріїв діагностики.

У відповідності з метою визначені наступні завдання:

1. Обґрунтувати теоретичні аспекти механізмів розвитку ЧПЛ, визначити
його місце у номенклатурі захворювань шкіри.

2. На підставі ретельного аналізу даних клініко-епідеміологічних
спостережень вивчити розповсюдженість та епідеміологічні характеристики
у осіб, хворих на ЧПЛ, та виявити тригерні фактори, що впливають на
розвиток та перебіг ЧПЛ.

3. Дослідити гістологічні особливості різних форм ЧПЛ та розробити
диференційні критерії щодо їх клініко-морфологічної діагностики.

4. Дослідити імуногістохімічні та гістохімічні особливості ураження
тканин при ЧПЛ та взаємозв’язок клінічних форм зі змінами параметрів, що
вивчались у пацієнтів з різними формами ЧПЛ.

5. Проаналізувати динаміку різних імунологічних параметрів сироватки
крові у групах пацієнтів з типовою та атиповими формами ЧПЛ.

6. Провести зіставний аналіз клінічних особливостей, імунного статусу,
патоморфологічних, гістохімічних та імуногістохімічних змін уражених
тканин у хворих на ЧПЛ на індивідуальному рівні з визначенням різних
рівнів клініко-лабораторних зрушень та подальшим об’єднанням на цій
основі хворих у науково-обгрунтовані клініко-терапевтичні групи.

7. Залежно від виділених груп хворих розробити диференційовані показання
та індивідуалізовану комплексну терапію з використанням різних
патогенетично обґрунтованих адекватних препаратів.

8. Провести порівняльний аналіз ефективності традиційного лікування та
запропонованої нами комплексної диференційованої терапії відповідно до
виділених клініко-терапевтичних груп хворих на різні форми ЧПЛ.

9. Розробити математичну модель та спосіб прогнозування факторів ризику
виникнення атипових форм та ефективності лікування у хворих на різні
форми ЧПЛ.

Об’єкт дослідження: атипові форми ЧПЛ, механізми розвитку, диференційна
діагностика, комплексне лікування.

Предмет дослідження: клініко-епідеміологічні особливості, гістологічні,
гістохімічні та імуногістохімічні характеристики, результати лікування
згідно клініко-терапевтичних груп.

Методи дослідження: фізикальні та загальні клініко-лабораторні,
імунологічні, біохімічні, гістологічні, імуногістохімічні, гістохімічні,
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою сучасних
клініко-гістологічних, імунологічних, імуногістохімічних та
гістохімічних методів встановлено, що ЧПЛ є не однорідною самостійною
нозологічною одиницею, а своєрідною ліхеноїдною реакцією організму на
різноманітні ендогенні та екзогенні тригерні фактори, що обумовлює новий
напрям у вивченні цієї важливої проблеми дерматології.

Вперше встановлені чіткі, науково-обґрунтовані паралелі численних
клінічних форм ЧПЛ та його гістоморфологічної структури, що дозволяє
дати морфофункціональне розуміння механізмів розвитку та своєрідності
реакцій тканин організму при кожній з них.

Вперше за допомогою сучасних гістохімічних та імуногістохімічних методів
дослідження визначені чіткі критерії різних клінічних форм ЧПЛ, як
самостійних клінічних одиниць із характерними для кожної з них
механізмами розвитку, перебігу та їх терапії.

Вперше за допомогою зіставного аналізу клінічних проявів,
гістопатології, гістохімічних, імуногістохімічних зсувів, імунного
статусу хворі на ЧПЛ об’єднані у патогенетично обґрунтовані
клініко-терапевтичні групи, які відрізняються різним характером та
рівнем патологічних змін у організмі.

Вперше завдяки об’єднанню хворих у клініко-терапевтичні групи
обґрунтовані диференційовані показання та методика комплексної
індивідуалізованої терапії хворих на різні клінічні форми ЧПЛ.

Вперше запропонована математична модель прогнозування факторів ризику
виникнення атипових форм, а також ефективності запропонованої нами
диференційованої терапії на підставі клінічних проявів, гістопатології,
гістохімічних, імуногістохімічних зсувів, імунного статусу.

Практичне значення одержаних результатів. Лікарям практичної охорони
здоров’я запропонована доступна методика виділення рівнів
клініко-лабораторних порушень та належності хворого до тієї чи іншої
клініко-терапевтичної групи, впроваджені диференційовані показання для
проведення комплексної терапії.

Розроблена та впроваджена методика комплексної індивідуалізованої
терапії хворих на різні форми ЧПЛ та оцінка її ефективності.

Запропонована доступна методика із використанням клінічних та
лабораторних методів прогнозування рецидивів ЧПЛ та засоби їх лікування.

Впроваджені нові препарати у лікування різних клінічних форм ЧПЛ:
Імудон, Циклоферон, Протефлазид – імунотропні лікарські засоби,
препарати із антивірусною, апоптозомодулюючою дією, індуктори синтезу
ендогенного ?-, ?-?нтерферонів; Реамберін з дезінтоксикаційною,
антигіпоксичною, антиоксидантною, гепатопротекторною дією; Еглонил із
біполярною дією; Фраксіпарин для пригнічення TNF-?; Імуспорин –
імунодепресант, який пригнічує опосередковану Т-клітинами ало- та
аутоімунну відповідь, перш за все вторинні реакції Т-клітинного
впізнавання; для зовнішньої терапії ЧПЛ – Елідел, який блокує
транскрипцію цитокінів в активованих Т-лімфоцитах.

Результати роботи впроваджені у навчальні процеси кафедр
дерматовенерології університетів, академій мм.Дніпропетровська,
Донецька, Сімферополя, в практичну діяльність лікувальних закладів
мм.Дніпропетровська, Хмельницька, Запоріжжя, Кіровограду, Тернополя.

Розроблено та впроваджено у лікувальні дерматовенерологічні установи
України методики лікування хворих на ЧПЛ, які опубліковані у вигляді 2
інформаційних листів: “Комплексна терапія хворих на червоний плескатий
лишай” (Київ, 2005); “Комплексна терапія хворих на червоний плоский
лишай із супутніми мікозами шкіри” (Київ, 2005). Розроблено та
затверджено 2 методичні рекомендації щодо лікування ЧПЛ.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконані планування і
програма досліджень, обґрунтовані мета і задачі роботи, проведено аналіз
літературних даних, оформлена дисертаційна робота, зроблені необхідні
висновки та практичні рекомендації. Автором проведене
клініко-лабораторне обстеження 214 хворих на різні форми ЧПЛ. Автором
самостійно проведена розробка теоретичних та практичних досліджень
роботи, збір і підготовка матеріалу для клінічних, гістологічних,
гістохімічних, імуногістохімічних та імунологічних досліджень. Значна
кількість лабораторних досліджень проведена автором самостійно або з
його безпосередньою участю. Статистична обробка та наукова інтерпретація
одержаних даних проведені виключно автором. Оформлення дисертаційної
роботи проведено автором самостійно.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідалися на міжнародних та
Всеукраїнських конференціях, симпозіумах, наукових та науково-методичних
товариствах, на YIII Всеросійському з’їзді дерматовенерологів (Москва,
2001), II Національному з’їзді фармакологів України (Дніпропетровськ,
1-4 жовтня 2001), науково-практичній конференції (НПК) з питань
дерматовенерології (Донецьк, 18 жовтня 2002), 10th Congress EADV
(Munich, 2001), 20th WORLD Congress of Dermatology (Paris, 2002), 9th
World Congress of Cancers of the skin (Sevilla, Spain, May 7-10 2003),
НПК, присвяченій 75-річчю Одеського обласного шкірно-венерологічного
диспансеру (Одеса, 21-22 листопада 2003), ІІ Міжнародній НПК “Динаміка
наукових досліджень 2003“ (Дніпропетровськ – Луганськ-Чернівці, 20-27
жовтня 2003), НПК, присвяченій 80-річчю Дніпропетровського обласного
шкірно-венерологічного диспансеру (Дніпропетровськ, 2003), 57-й
Міжнародній НПК студентів та молодих вчених (Ужгород, 20-22 квітня
2004), НПК “Вік та шкіра” (Київ, 3-4 червня 2004), V Міжнародній
конференції молодих вчених “Молодь – медицині майбутнього”
(Дніпропетровськ, 16-18 вересня 2004), НПК з дерматовенерології (Одеса,
22 жовтня 2004), Міжнародній НПК “Актуальные проблемы хронических
дерматозов и ИППП”, присвяченій 70-річчю кафедри шкірних та венеричних
хвороб Донецького ГМУ ім. М.Горького (Донецьк, 27-28 травня 2004), ІV
Національному конгресі з дерматокосметології та естетичної медицини
(Донецьк, 27-28 лютого 2004), Всеукраїнській НПК, присвяченій 120-річчю
заснування кафедри шкірних та венеричних хвороб НМУ імені О.О.Богомольця
“Клініка, лікування шкірних і статевих захворювань з урахуванням
патології шлунково-кишкового тракту” (Київ, 16-17 квітня 2004),
науково-практичній школі “Розробки молодих вчених дерматовенерологів”
(Київ, 7 квітня 2005), НПК “Шкіра та внутрішні хвороби, дерматологічні
синдроми” (Київ, 24-25 лютого 2005), Міжнародній НПК “Сучасні питання
особливостей клініки і лікування хвороб шкіри та ІПСШ”, присвяченій
75-річчю ДонДМУ (Донецьк, 26-27 травня 2005), I (VIII) з’їзді
Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів (Київ,
20-23 вересня 2005); НПК “Дерматовенерологія в проблемі сімейного
лікаря” (Київ, 30-31 березня 2006); НПК “Стандарти діагностики та
лікування в дерматовенерології як етап впровадження формулярної системи
в медичну практику” (Херсон, 19-20 жовтня 2006); НПК “Досягнення молодих
вчених дерматовенерологів” (Київ, 7-8 грудня 2006).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 61 робота, з них в наукових
виданнях, рекомендованих ВАК України – 33 (у моноавторстві – 22).
Безпосередньо за матеріалами роботи отримано 3 патенти на винахід нових
способів лікування ЧПЛ.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, опису методик роботи, розділів власних досліджень,
закінчення, висновків, переліку літератури, додатків. Дисертація
викладена на 299 сторінках машинописного тексту та ілюстрована 33
таблицями, 54 рисунками, 2 витягами із історій хвороби. Перелік
використаної літератури містить 466 найменувань, з яких 192 вітчизняних,
274 зарубіжних.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ

Методи і матеріали дослідження. Під спостереженням знаходились 214
хворих різноманітними формами ЧПЛ. Всіх спостережуваних комплексно
обстежили за допомогою загальноприйнятих клінічних та лабораторних
методик. У кожного пацієнта вивчались дані анамнезу: стать, вік,
давність та чинники, що сприяють розвитку захворювання, включаючи
причини загострення та характер їх перебігу; також враховувались супутні
і перенесені захворювання, спадкові чинники, шкідливі звички, спосіб
життя та особливості харчування. У порівняльному аспекті у хворих, що
мали загострення ЧПЛ в анамнезі, вивчались попереднє лікування, його
результати та тривалість ремісії. Ретельний послідовний аналіз усіх
даних, що стосувалися розвитку хвороби, дозволив конкретизувати
особливості перебігу та деякі ланки етіопатогенезу, що існують при
виникненні ЧПЛ.

Для оцінки імунного статусу проводили визначення субпопуляції лімфоцитів
за допомогою лазерної проточної цитометрії з використанням
моноклональних антитіл з позначкою (IOTest): CD 3-FITC/CD 19-PE, CD
3-FITC/CD 16+56-PE, CD 3-FITC/HLA-DR +-PE, розчин, що лізує, OptiLyse C
на спеціальному обладнанні – проточному цитофлуориметрі EPICS XL
(BECKMAN COULTER).

Вивчали функціональну активность фагоцитів (НСТ-тест), рівень
циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), фагоцитарну активність лейкоцитів
(ФАЛ), рівень імуноглобулінів класу А, М, G мікротурбідіметричним
методом, також визначали рівень компонентів комплементу С3 та С4
імунотурбідіметричним методом з довжиною хвилі – 340 нм на фотометрі
Мікролаб-200 за допомогою реактивів: наборів ІТ-С4 1х5, ІТ-С3 1х5, MSH
3х1 (Lachema, Чехія); гемолітичну активність комплементу за 50 %
гемолізом. Визначення фактору некрозу пухлин (tumor necrosis factor –
TNF?) проводили за допомогою набору TNF? ELISA (enzyme linked
immunoadsorbent assay) test kit (виробник Diaclone, Франція).
Інтерлейкін-2 (IL-2) вивчали за допомогою набору для визначення IL-2
ELISA test kit, а при вивченні Інтерлейкіну-10 (IL-10) використовували
набор IL-10 ELISA test kit (виробник Diaclone, Франція).

Проведення дослідження біологічних проб на наявність ДНК вірусів
папіломи людини (ВПЛ) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)
здійснювали з використанням тест-системи “АмплиСенс” (Москва, ЦНДІ
епідеміології МОЗ РФ), призначеної для виявлення та диференціації ДНК
ВПЛ високого канцерогенного ризику 16,18,31,33,35,39,45,52,56,58,59,66
типів у зскрібках з уретри та цервікального каналу, епітеліальних
зскрібках з ураженої ділянки.

Антиядерні антитіла (антиген неспецифічні) – маркери аутоімунних
захворювань – вивчали за допомогою набору для визначення
Анти-АNА-антитіл ANA screen, за принципом непрямого твердофазного ІФА –
ELISA test kit (виробник Diaclone, Франція) з метою якісного визначення
аутоантитіл класу IgG, які спрямовані проти ядерних антигенів SS-A (Ro),
SS-B (La), Sm, RNP-70 kd, RNP/Sm, Scl-70, Centromer-B Jo-1, що
екстрагуються.

Вміст водорозчинного білка визначали за методом O.H.Lowry et al..
Дослідження амінотрансферази (АЛТ) у сироватці крові вивчали за
допомогою набору для колориметричного визначення АЛТ, застосовуючи
кінетичний метод відповідно до рекомендацій експертів Міжнародного
суспільства з клінічної хімії (IFCC mod.liqui-UV). Для контролю
використовували контрольні сироватки фірми HUMAN, Україна: HUMATROL
(виготовлена із матеріалу биків) та SERODOS (виготовлена із матеріалу
людини). Визначення вмісту білірубіну (прямого та загального) BILIRUBIN
D+ T liquicolor у сироватці крові проводили за допомогою фотометричного
діазометоду.

Патогістологічне дослідження проводили шляхом висічення біоптату
скальпелем під місцевою анестезією 0,5 % розчином новокаїну. Отримані
при біопсії шматочки шкіри фіксували у нейтральному забуференому
формаліні (pH 7,4) протягом 24 годин, а після дегідратації заливали у
парафін за стандартною методикою. На ротаційному мікротомі Microm HM325
із системою переносу зрізів STS (Carl Zeiss, Германія) виготовляли
серійні гістологічні зрізи товщиною 5 мкм, які потім фарбувались
гематоксиліном та еозином, за Ван Гизоном, за Домінічи-Кедровським, на
еластичні волокна, толуїдиновим синім за рН 2,6 та 5,3; ставили
ШІК-реакцію з обробкою контрольних зрізів амілазою. Для
імуногістохімічного дослідження (ІГХ) зрізи розташовували на вкрите
адгезивом скло Super Frost Plus (Menzel, Германія). Для “демаскування”
антигенів регідратовані зрізи піддавали термічній обробці у розчині
Target Retrieval Solution (DAKO, Данія) з використанням водяної випарної
бані GFL. Після блокування неспецифічного зв’язування білків протеїновим
блоком (DAKO) та ендогенної пероксидазної активності пероксидазним
блоком (DAKO) наносили первинні антитіла. Для виявлення клітин
Лангерганса використовували моноклональні антитіла миші (МАТ) до CD1a
(клон MTV1, Novocastra), для типування клітин інфільтратів
використовували МАТ до CD4 (Т-хелпери) (клон 1F6, Novocastra), CD8
(Т-супресори) (клон 1A5, Novocastra), CD20 (В-лімфоцити) (клон L26,
DAKO), CD68 (макрофаги) (клон PG-M1, DAKO). Проліферативну активність
клітин оцінювали з використанням МАТ до ядерного антигену проліферації
PCNA (клон PC10, DAKO). Візуалізацію первинних антитіл проводили за
допомогою полімерної системи детекції DAKO EnVision+. Як субстрат для
пероксидази хрону використовували DAB+ (DAKO). Препарати дофарбовували
гематоксиліном Майєра. Далі пофарбовані зрізи поміщали у напівсинтетичне
середовище Permanent Mounting Medium (DAKO). Мікроскопію препаратів та
морфометричні дослідження проводили на мікроскопі Olympus AX70 Provis
(Olympus, Японія) за допомогою програми аналізу зображення Analysis 3.2
Pro (Soft Imaging, Німеччина) згідно рекомендацій виробника програмного
забезпечення. Статистичну обробку проводили за допомогою пакету програм
Statistica 6.0 (№ продукта S/N A693101).

Для визначення найбільш ефективних лікувальних засобів було використано
методи математичної класифікації, зокрема спосіб ієрархічної
кластерізації (Tree clustering) з об’єднанням хворих у
клініко-терапевтичні групи методом “віддаленого сусіда” (Complete
linkage) з використанням відсотка співпадіння (Percent disagreement) між
об’єктами як метрики. За допомогою розподілу об’єктів на задану
кількість кластерів за методом К-середніх (K-means clustering) з
використанням евклідової міри відстаней отримано структури кластерів та
їх членів. Структура кластеру відображала ті лікувальні заходи, які
найбільш часто використовувалися у виділеній групі хворих. Членом
кластеру був конкретний хворий з раніше встановленою ефективністю
лікування.

При оцінюванні віддалених результатів терапії хворих відзначались
тривалість ремісій, частота та тяжкість загострень захворювання.

При кількісній обробці матеріалів дослідження використовувались методи
статистичних групувань, побудови таблиць та графічних зображень. Дані
оброблені методами біометричного аналізу з розрахунком відносних
показників, середніх рівнів (M), стандартних відхилень (?), помилки
середніх та відносних величин (m), 95 % довірчих інтервалів (ДІ) для
середніх. Для перевірки гіпотези про нормальний закон розподілу
випадкової величини застосовувались критерії Колмогорова-Смірнова і
Шапіро-Уілка. Вірогідність відмінностей оцінювалась за допомогою
критеріїв Хи-квадрат ((2), Стьюдента (t), Манна-Уітні (U), кутового
перетворення Фішера (F), методів параметричного (ANOVA) і
непараметричного (Краскела-Уоліса) дисперсійного аналізу (Лапач С.Н. та
ін., 2002; Гланц С., 1999; Юнкеров В.И., Григорьев С.Г., 2002). Різницю
між порівнювальними величинами вважали вірогідною при р0,05); переважання осіб
активного працездатного віку (65,0 % у віці 17-55 років), що свідчить
про “омолоджування” хвороби (середній вік хворих 44,1±1,2 роки); 12
випадків (5,6 %) захворювання на ЧПЛ серед дітей. Серед працюючих хворих
переважали пацієнти з робітничими професіями (33,2 % проти 22,9 %,
p0,05). Проте у групі хворих на
атипові форми ЧПЛ спостерігалось достовірне підвищення (p0,05) від таких у здорових осіб (рис. 1).

Рис.1. Середній рівень TNF? (%) у хворих на різні форми ЧПЛ

При вивченні показників IL-2 встановлено, що середній рівень показника
як при типовій (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020