.

Теоретичні засади проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
214 7316
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СТРЕЛЬНІКОВ ВІКТОР ЮРІЙОВИЧ

УДК 371.134: 33

Теоретичні засади проектування професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки

13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН
України, м. Київ.

Науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член
АПН України Гончаренко Семен Устимович,

головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти
Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович, директор Інституту перспективних технологій,
економіки і фундаментальних наук Вінницького державного університету
імені Михайла Коцюбинського,

м. Вінниця;

доктор педагогічних наук, професор

Коберник Олександр Миколайович, директор Інституту
природничо-математичної та технологічної освіти Уманського державного
педагогічного університету імені Павла Тичини, м. Умань;

доктор педагогічних наук, професор

Шпак Олександр Тихонович, професор кафедри теорії та історії педагогіки
Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, м. Київ.

Провідна установа – Кіровоградський державний педагогічний
університет імені В.К.Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство
освіти і науки України, м. Кіровоград.

Захист відбудеться 24 квітня 2007 року о 14.00 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти
і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул.
Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної
освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлинського,
9).

Автореферат розісланий 23 березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Проблема проектування
дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки має важливе
суспільне, економічне, соціальне та наукове значення. Нині проектування,
впровадження і аналіз функцій дидактичних систем підготовки фахівців для
різних галузей стали предметом вивчення професійної педагогіки.

Практика підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України
потребує теоретичного розв’язання проблеми підвищення якості освіти,
чому може сприяти проектування дидактичної системи підготовки
конкурентоспроможних фахівців, адже необхідно забезпечити її перехід в
іншу, вищу якість. Перед педагогічною теорією постали завдання виявити
умови, котрі перешкоджають такому переходу, виробити концепції і
технології, що дадуть змогу такий перехід здійснити. Необхідність
проектування є своєрідним викликом інформаційного суспільства, а також
входженням вищої школи України у Болонський процес.

Побудова вищої школи, котра готувала б конкурентоспроможного на ринку
праці бакалавра економіки, забезпечувала умови для його професійного
зростання, передбачає перехід від знаннєво-орієнтованої моделі
дидактичної системи його підготовки до діяльнісно-компетентнісної
моделі, згідно з якою студент є творчою особистістю в умовах постійної
зміни мети і функцій професії. Для реалізації такої моделі вже створені
необхідні умови: вища школа функціонує у відповідному законодавчому
просторі згідно із Законом України “Про вищу освіту”, іншими
законодавчими і нормативними документами, здійснюються кроки щодо її
входження в європейську освітню систему.

Дослідження теоретичних і прикладних аспектів проектування дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки у вищій школі зумовлені певними
суперечностями як у психолого-педагогічній теорії, так і в педагогічній
практиці. Аналіз досліджень з дидактики вищої школи останніх років
свідчить, що дидактична система підготовки фахівців у вищій школі
розглядається теоретиками здебільшого як моносуб’єктна, за основу
прийнята екстерналістська концепція підготовки фахівців, що розглядає
активність студента як наслідок впливу зовнішніх чинників. Підготовка
бакалаврів економіки у практичній діяльності вищих навчальних закладів і
понині здійснюється як процес, під час якого студент розглядається як
об’єкт педагогічних впливів, навчання продовжує бути набором стандартних
методів професійної освіти (лекції, семінари, практичні, лабораторні
заняття). У підготовці студентів домінує інформаційно-просвітницький
характер, переважають методи вербального впливу, формування професійних
якостей, поведінки, світогляду студента відбувається відповідно до
певних жорстких професійних норм та стандартизованих схем.

За нинішніх умов зростання вагомості фахівців-економістів постає
завдання удосконалення і підвищення якості їх підготовки, а тому виникає
потреба цілеспрямованого, усвідомленого підходу до формування стратегії
підготовки бакалаврів економіки, що є можливим за умов розробки
продуманого проекту дидактичної системи їхньої підготовки у вищій школі.
Педагогічне проектування дасть змогу забезпечити переведення наявних
дидактичних систем у якісно новий стан, оптимізувати їх зміст,
організацію і керування ними.

Актуальність проблеми проектування дидактичних систем підготовки
фахівців посилюється невизначеністю, у якій змушена функціонувати нині
вища школа: студента слід підготувати до професійного життя, умови і
якість якого швидко змінюються. Це створює об’єктивні передумови для
перегляду теоретичних основ дидактичної системи вищої школи, що склалися
за три століття промислової цивілізації. Подолання репродуктивного стилю
підготовки бакалаврів економіки і перехід до дидактичної парадигми,
котра забезпечить пізнавальну активність і професійну креативність
студентів, є одним із стратегічних напрямів модернізації професійної
підготовки (слід здійснити перехід від адаптивно-дисциплінарної моделі
засвоєння знань до особистісно-центрованої моделі професійного
саморозвитку студента). В умовах інформаційно-технологічної революції
перед вищою школою постає соціальне замовлення на відповідні
інформаційному суспільству цілі, завдання, форми, якість освіти, і
передовсім на особистість фахівця, здатного до швидкої, гнучкої зміни
своєї життєдіяльності.

Практичне значення дослідження засад проектування дидактичної системи
підготовки бакалаврів економіки полягає в наданні допомоги
науково-педагогічним працівникам у здійсненні їхньої проектувальної
функції, показу ролі і місця професійної рефлексії у структурі
проектувальної діяльності, подоланні застарілих педагогічних уявлень. Як
показав аналіз якості систем підготовки бакалаврів економіки у 31
навчальному закладі 19 регіонів України, проекти дидактичних систем у
вищій школі застосовуються рідко, а під час їх реалізації суттєво
деформується зміст, що не дає змоги досягти бажаних результатів.

Аналіз теоретичних робіт показав, що приблизно з середини XX ст. зросла
складність проектованих об’єктів, а проектна діяльність стала масовою і
охопила різні предметні галузі. На важливості педагогічного проектування
в свій час наголошували А.С. Макаренко і В.О. Сухомлинський, вбачаючи у
проектуванні можливість визначити перспективи розвитку учня і колективу,
створювати умови для успішного виконання різних видів діяльності.

Теоретичні аспекти проектування навчально-виховного процесу розглядалися
у працях В.С. Безрукової, І.Д. Беха, В.І. Бондаря, М.Б. Бригадир, В.М.
Галузинського, О.А. Дубасенюк, О.М. Коберника, А.О. Лігоцького, Ю.І.
Машбиця, В.М. Монахова, Г.К. Селевка, В.К. Сидоренка та ін. У працях як
зарубіжних, так і вітчизняних дослідників виділяються основні типи
проектувальних дій, визначаються способи їх аналізу, уточнюються
принципи побудови проектувального процесу, вибору його стратегії і
етапів, обговорюються можливі позиції суб’єктів проектування та умови
ефективності діяльності кожного. Аналіз і узагальнення результатів
досліджень у галузі педагогічного проектування дає змогу розробити
теоретичні основи проектування професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки, актуальність чого визначається
соціально-політичними, філософсько-теоретичними і
професійно-педагогічними запитами.

Близькими до суті вказаної проблеми є дослідження, присвячені
персоніфікованій, особистісно центрованій освіті, освіті з орієнтацією
на інтерактивні технології навчання тощо (В.П. Беспалько, П.М. Воловик,
Р.С. Гуревич, І.А. Зязюн, В.Ф. Моргун, В.Г. Кремень, В.В. Рибалка, О.Я.
Савченко, С.О. Сисоєва, П.В. Стефаненко та ін.).

Теоретичні дослідження з педагогічного проектування можуть базуватися на
теоретико-методологічних працях Ю.К. Бабанського, І.Д. Беха, Г.П.
Васяновича, Б.С. Гершунського, С.У. Гончаренка, В.І. Загвязинського,
І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, І.Я. Лернера та ін.; працях з дидактики
професійної освіти А.М. Алексюка, В.І. Андреєва, Б.А. Голуба, Р.С.
Гуревича, О.А. Дубасенюк, І.М. Козловської, В.Т. Лозовецької, М.І.
Махмутова, Н.Г. Ничкало, В.В. Сагарди, М.М. Скаткіна, М.М. Фіцули, А.В.
Хуторського, П. Юцявічене, В.В.Ягупова та ін.; працях з педагогічної
психології Г.О. Балла, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, Г.С. Костюка,
В.О. Моляко, Н.А. Побірченко, В.А. Семиченко, Б.О. Федоришина та ін.

Окремі вчені вивчали особливості економічної освіти і виховання,
підготовки фахівців з економіки (К.Ф. Беркита, Л.О. Бобко, М.Т. Левочко,
Л.В. Онучак, О.Т. Шпак), відповідність підготовки фахівців економічного
профілю європейським стандартам на основі застосування технологій
навчання (А.М. Колот, А.Ф. Павленко, Г.М. Романова та ін.)

Аналіз літературних джерел не виявив спеціальних праць, у яких би
системно, всебічно висвітлювалися результати дослідження проблеми
проектування дидактичних систем підготовки бакалаврів економіки. У той
самий час, вивчення та аналіз літератури з досліджуваної проблеми, а
також практика вищої школи свідчать про наявність стійких суперечностей
між визнанням важливості проектування дидактичної системи підготовки
фахівців з економіки та нерозробленістю цілісної системи педагогічного
проектування. Тому актуальність проблеми, її важливе значення для
педагогічної теорії і практики реформування вищої освіти в Україні
зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Теоретичні засади
проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки
бакалаврів економіки”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи
відділу дидактики професійної освіти Інституту педагогіки і психології
професійної освіти АПН України з теми “Теорія і методика проектування
професійного навчання кваліфікованих робітників” (РК № 0104U009941) та
відділу теорії і практики педагогічної майстерності вказаного інституту
з теми “Діагностика і розвиток педагогічної майстерності у професійних
навчальних закладах” (РК № 0104U000639). Роль автора у виконанні цих
науково-дослідних робіт полягала у виробленні теоретичних засад
проектування професійної підготовки фахівців, вимог до проективних умінь
викладача вищої професійної школи та виявленні шляхів розвитку цієї
складової його педагогічної майстерності. Тема дисертації затверджена
вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН
України (протокол №3 від 24 лютого 2004 року) та узгоджена Радою з
координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в
Україні (протокол № 4 від 28 квітня 2004 року).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка бакалаврів економіки у вищій
школі.

Предмет дослідження – теоретичні засади проектування професійно
орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки у вищих
навчальних закладах.

Мета дослідження – створити і теоретично обґрунтувати концепцію
проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки
бакалаврів економіки у вищих навчальних закладах, розробити технології
проектування основних елементів такої дидактичної системи.

Концепція дослідження. Дослідження теоретичних засад проектування
професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки здійснювалося з урахуванням вітчизняних і світових тенденцій
модернізації вищої освіти, перспектив соціально-економічного розвитку
України на основі науково обґрунтованих теоретичних і методичних
положень вітчизняної і зарубіжної педагогіки. Згідно із метою
дослідження забезпечено: попереднє проектування дидактичної системи
підготовки бакалаврів економіки з наступною можливістю її відтворення на
практиці; формулювання мети підготовки цієї категорії фахівців, яка дала
б можливість об’єктивно здійснювати контроль над її досягненням;
структурну і змістову цілісність дидактичної системи, тобто
неприпустимість внесення змін в один з її компонентів, оминаючи інші;
вибір оптимального змісту, технологій і засобів навчання, котрі
визначаються тісним зв’язком їх елементів; створення навчального
середовища, яке дало б змогу організувати педагогічну взаємодію
викладача зі студентами і гарантувати досягнення поставленої навчальної
мети; наявність оперативного зворотного зв’язку, який допомагав би
вчасній корекції процесу.

Обґрунтування концепції проектування професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки мало на меті з’ясування суті
цього поняття (що і як проектувалося), виокремлення суб’єкта, об’єкта,
предмета і продукту дидактичного проектування, виділення принципів,
засобів, методів, етапів, механізмів проектувальної діяльності
науково-педагогічних працівників. Удосконалення технології проектування
дидактичної системи здійснювалося на основі міжнародних стандартів ISO
серії 9000:2000 та 9001, визначалися цільові групи її споживачів та
ідентифікувалися їхні вимоги; визначалися процесуальні дії, що
забезпечували проектування цієї системи; формувалася матриця розподілу
повноважень і відповідальності за її якість.

Реалізація проектованої системи забезпечує вирішення актуальних проблем
підготовки бакалаврів економіки, корисна для масового застосування –
відзначається новизною, гнучкістю, оптимальністю, цілісністю.
Ефективність процедури проектування системи залежить від того, чи
потрібні додаткові ресурси, чи можна застосувати опрацьований проект для
підготовки фахівців інших категорій, чи є потенційні можливості для
зниження затрат на його запровадження без втрати якості кінцевого
результату дидактичної системи.

Загальна гіпотеза дослідження передбачає, що підготовка
конкурентоспроможного, мобільного, високопрофесійного бакалавра
економіки у вищому навчальному закладі можлива за умови проектування
професійно орієнтованої дидактичної системи його підготовки, що є умовою
і засобом переходу до діяльнісно-компетентнісної моделі навчального
процесу.

Загальну гіпотезу конкретизовано в часткових гіпотезах, які
передбачають, що ефективність проектування професійно орієнтованої
дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки підвищиться за умов:

– вироблення концепції проектування дидактичної системи, в якій вона
розглядатиметься як сукупність взаємопов’язаних компонентів – мети,
змісту, засобів, інформаційних та інтерактивних технологій навчання,
інноваційно-творчого навчального середовища – і здійснюватиметься на
засадах інтеграції системного, синергетичного, технологічного,
діяльнісного, ергономічного, особистісного, середовищного (сетингового)
підходів;

– урахування у проекті такої системи особливостей суб’єктів, залучених
до нього; стану соціокультурного й освітнього середовища; специфіки
змісту й організації підготовки бакалаврів економіки; узгодженості її
мети, змісту і технологій; функціональних зв’язків між компонентами
дидактичної системи, можливостей їх ефективного використання; очікуваних
результатів;

– вироблення валідних методик і системи показників для об’єктивного і
оперативного оцінювання рівня професійної підготовленості бакалавра
економіки, проведення моніторингу якості дидактичної системи на основі
міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 9001, у тому числі з
використанням сучасної комп’ютерної техніки;

– запровадження принципів проективної освіти, навчання студента способів
корекції суб’єктивної позиції в оволодінні фахом шляхом використання
варіантів технологій навчання, які узгоджуються із кредитно-модульною
системою організації навчального процесу; застосування комплексу
електронних засобів навчання, що забезпечують власне наукову і
образно-наочну, емоційно насичену інформацію та активну практичну
діяльність;

– персоніфікації стратегії професійної підготовки студентів, надання
широких можливостей для самостійної поглибленої професійної
спеціалізації на основі індивідуальних планів;

– удосконалення проектувальної майстерності науково-педагогічних
працівників, яку становлять уміння аналізувати освітню ситуацію,
виявляти суперечності, визначати проблеми, конструювати мету, мотивувати
свою діяльність і студента, проектувати навчальний процес відповідно до
нової мети, знаходити шляхи її досягнення, здійснювати рефлексію і
експертизу результатів своєї праці і студентів.

Для досягнення поставленої мети й перевірки гіпотези вирішувалися такі
основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати літературу з теми дослідження і вивчити існуючу
практику, сучасні підходи та технології проектування дидактичної системи
підготовки бакалаврів економіки у вищих навчальних закладах України.

2. Обґрунтувати концепцію проектування професійно орієнтованої
дидактичної системи підготовки бакалавра напряму “Економіка і
підприємництво”.

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель
проектування дидактичної системи підготовки економістів на основі
модифікованих міжнародних стандартів ISO 9000 і 9001.

4. Розробити й експериментально перевірити програму моніторингу якості
досліджуваної дидактичної системи на основі показників і критеріїв
рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки.

5. Опрацювати та експериментально перевірити технології проектування
компонентів дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки,
відповідних принципам проективної освіти, – мети, змісту, технологій
навчання, індивідуально-модельованого навчального середовища.

6. Теоретично обґрунтувати систему проектувальних умінь суб’єктів
проектування дидактичної системи та систему підготовки
науково-педагогічних працівників до діяльності з проектування.

7. Розробити і експериментально перевірити ефективність модульної
програми навчального курсу “Економічна історія” для бакалаврів напряму
0501 “Економіка і підприємництво” за кредитно-модульною системою
організації навчального процесу.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про
загальні закони розвитку природи, суспільства, людської свідомості та
діяльності; про зв’язок, взаємну зумовленість і цілісність процесів і
систем; основні положення теорії пізнання, теорії систем; досягнення
синергетики; системно-структурний підхід, що дає змогу розглядати об’єкт
як ціле, утворене у результаті взаємодії складових його елементів;
синергетичний, технологічний, діяльнісний, ергономічний підходи до
проектування освітніх об’єктів; сучасні досягнення
психолого-педагогічних наук, зокрема, дидактики вищої школи, акмеології,
андрагогіки.

Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення і
висновки: теорії систем та їхнього розвитку (В.А. Афанасьєв, Л.Ф.
Берталанфі та ін.); філософії освіти (В.П. Андрущенко, Б.С. Гершунський,
І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай, М.Д. Нікандров та ін.); дидактики
(С.У. Гончаренко, О.Я. Савченко та ін.); теорії неперервної професійної
освіти, у тому числі економічної (В.С. Ледньов, В.Т. Лозовецька, В.І.
Луговий, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, О.Т. Шпак та ін.); теорії
педагогічних систем (Ю.К. Бабанський, В.П. Беспалько, Т.А. Ільїна, Н.В.
Кузьміна, О.А. Лігоцький, М.І. Махмутов, П.В. Стефаненко, М.М. Фіцула,
І.Ф. Харламов, А.В. Хуторський, П. Юцявічєнє та ін.); теорії
психолого-педагогічного проектування (О.М. Коберник, О.А. Лігоцький,
В.М. Монахов та ін.); педагогіки вищої школи (А.М. Алексюк, В.І.
Андрєєв, С.І. Архангельський, Г.П. Васянович, Р.С. Гуревич, О.А.
Дубасенюк, М.Б. Євтух, І.Я. Лернер, А.С. Нісімчук, О.М. Пєхота, В.В.
Сагарда, Л.О. Хомич, В.В. Ягупов та ін.); порівняльної педагогіки (Н.В
.Абашкіна, Л.П. Пуховська та ін.); психології особистісно орієнтованого
навчання (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, В.Ф.
Моргун, В.А. Петровський, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко,
І.С. Якиманська, Т.С. Яценко та ін.); теорії педагогічної майстерності
(І.А. Зязюн, М.П. Лещенко, Н.М. Тарасевич та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки
гіпотези використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів
дослідження, зокрема:

1) теоретичні – системний аналіз філософської, психологічної,
соціологічної і педагогічної наукової літератури, присвяченої
дослідженню дидактичних систем, та навчально-методичної й
інструктивно-методичної документації для визначення
понятійно-категорійного апарату; методи системного аналізу, що
застосовувалися для розгляду генезису професійно орієнтованої
дидактичної системи у вищій школі; методи причинно-наслідкового й
історичного аналізу на етапі визначення характеристик професійно
орієнтованої дидактичної системи, адекватної стану сучасного
суспільства; методи порівняльного аналізу – для визначення суті
професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки у вищій школі і її відмінностей від існуючої системи навчання;
методи прямого структурного аналізу – для розгляду структури й
особливостей професійно орієнтованої дидактичної системи як системи;
методи зворотного або елементарно-теоретичного аналізу – для визначення
зв’язків принципів проектування професійно орієнтованої дидактичної
системи та загальних дидактичних принципів; теоретичне моделювання та
узагальнення результатів дослідження з метою розкриття наукових аспектів
означеної проблеми;

2) емпіричні: анкетування, стандартизоване інтерв’ю, бесіда, самооцінка,
експертна оцінка, рейтинг, спостереження, тестування, педагогічний
експеримент (констатувальний та формувальний), аналіз навчальної
документації, письмові роботи, монографічне вивчення діяльності
студентів; структурне, процесуальне й технологічне моделювання; методи
математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1999 –2007 рр.
та охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На аналітико-пошуковому етапі (1999–2002) – здійснювався аналіз
філософської, психологічної, педагогічної, соціологічної та іншої
літератури з проблеми дослідження; узагальнювався вітчизняний та
зарубіжний досвід професійної підготовки бакалаврів економіки;
визначалися об’єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження;
розроблялися програма і методика дослідження; обґрунтовувалися
концептуальні засади проектування освітніх об’єктів, розроблялася
концепція проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки.

На формувальному етапі (2002–2005) – проведено експериментальну
перевірку гіпотези, концептуальних положень дослідження у процесі
експериментального проектування дидактичної системи підготовки
бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво”; розроблено й
апробовано критерії ефективності означеного процесу.

На узагальнюючому етапі (2006–2007) – здійснено аналіз результатів
запровадження проекту дидактичної системи в експериментальних навчальних
групах; проведено теоретичне узагальнення, завершено оформлення рукопису
дисертаційної роботи.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота проводилася на
базі Полтавського університету споживчої кооперації України, Київського
національного економічного університету, Харківського державного
університету харчування та торгівлі, Полтавського інституту економіки і
права Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” з
визначення ефективності запропонованої технології проектування
професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
напряму 0501 “Економіка і підприємництво”. Експериментальними та
контрольними групами були академічні групи студентів спеціальностей
економічного профілю – 7.050100 “Міжнародна економіка”, “Фінанси”,
“Облік і аудит”, “Економіка підприємства”, “Маркетинг”. Впровадження та
перевірку окремих елементів розробленої технології було здійснено в
шести коледжах, у яких дисертант провадив навчання викладачів на курсах
підвищення кваліфікації.

Усього за три навчальних роки (2002–2005) дослідженням було охоплено
2177 студентів, 779 викладачів вищих навчальних закладів і 137 учителів
середніх загальноосвітніх закладів. У дослідженні брали участь 9
внутрішніх аудиторів науково-методичного центру управління якістю
освітньої діяльності Полтавського університету споживчої кооперації
України, які проводили моніторинг якості підготовки бакалаврів напряму
0501 “Економіка і підприємництво” і аналізували результати.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор
особисто брав участь в апробації і практичній реалізації розроблених
положень і рекомендацій, здійснюючи навчально-методичну, організаційну,
викладацьку діяльність, поєднуючи діяльність доцента кафедри
культурології та історії і декана факультету підвищення кваліфікації
педагогічних працівників (педагогічного) Міжгалузевого інституту
підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів при Полтавському
університеті споживчої кооперації України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному
обґрунтуванні засад проектування дидактичних об’єктів, категорій і
понять концепції проектування професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки; формулюванні самого поняття
“професійно орієнтована дидактична система підготовки бакалаврів
економіки”; розробці й теоретичному обґрунтуванні
структурно-функціональної моделі дидактичної системи підготовки
бакалаврів економіки, до якої входить упорядкована множина
взаємопов’язаних та взаємозумовлених цілісних структурних і
функціональних компонентів, поєднаних спільними цілями і завданнями,
спрямованими на успішну професійну підготовку особистості майбутнього
бакалавра економіки; теоретичному й методичному обґрунтуванні впливу
проекту цієї системи на її кінцевий результат – рівень професійної
підготовленості бакалавра економіки, котрий включає його особистісну
спрямованість, мотиви, суб’єктність, професійну компетентність і
креативні вміння.

Удосконалено систему показників і критеріїв якості досліджуваної
дидактичної системи на основі міжнародних стандартів серії ISO 9001, що
зведені у двовимірну матричну модель (показники: аналіз контрактів;
управління проектуванням, документами, підготовкою студентів;
ідентифікація і відслідковування; управління процесами, контролем,
невстигаючими студентами; форми і способи збереження документів;
внутрішній аудит якості; навчання проектантів; обслуговування;
статистичні методи; критерії: якість результату, змісту, технологій,
оцінювання, організації та персоналу).

Набуло подальшого розвитку положення про те, що якість проектованої
системи визначається змістовим наповненням процесу удосконалення
проектувальної майстерності науково-педагогічних працівників через
корпоративне навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні показників якості
цілісної дидактичної системи підготовки бакалаврів напряму 0501
“Економіка і підприємництво” та закладених в ній мети і змісту навчання,
навчально-методичного, інформаційного і програмного забезпечення;
теоретичному обґрунтуванні вимог до створення дидактичної теорії та
дидактичної концепції; теоретичному обґрунтуванні можливості інтеграції
сучасних підходів до проектування досліджуваної дидактичної системи –
системного, синергетичного, технологічного, діяльнісного, ергономічного,
середовищного, особистісного; здійсненні класифікації загальних і
конкретних принципів проектування досліджуваної системи згідно із
запропонованими підходами; запропонованій на основі проведеного аналізу
наявних концепцій дидактичних систем та практики вищої школи структури
професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки; уточненні параметрів об’єкта, предмета і продукту
проектування в діяльності науково-педагогічних працівників вищої школи;
розробці з використанням міжнародних стандартів комплексу заходів для
переведення механізму управління дидактичною системою у якісно новий
стан – досягнення показників її якості; теоретичному обґрунтуванні
якісних показників даної системи на основі моделі професійної
підготовленості бакалавра економіки; теоретичному обґрунтуванні вимог до
проектувальних вмінь науково-педагогічних працівників та шляхів
забезпечення їхньої підготовки до діяльності проектування.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження
полягає у створенні і опублікуванні на їх основі навчально-методичних
посібників для слухачів курсів підвищення кваліфікації
науково-педагогічних працівників – “Проектування дидактичної системи
навчального закладу згідно з вимогами Болонського процесу”, “Критерії
рівнів професійного розвитку студента”, “Інноваційні технології
навчання”; навчального комплексу дисципліни “Дидактика тестування” для
викладачів-проектувальників дидактичних систем; навчального комплексу
дисципліни “Економічна історія” для студентів, які вивчають цю
дисципліну за кредитно-модульною системою; методичних рекомендацій для
слухачів педагогічного факультету Міжгалузевого інституту підвищення
кваліфікації та перепідготовки спеціалістів при Полтавському
університеті споживчої кооперації України “Інноваційні технології
навчання у вищій школі, орієнтовані на розвиток особистості студента”,
“Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей студентів” і текстів
лекцій “Психодіагностика на службі викладача вищої школи” та
“Педагогічне спілкування. Технологія ефективного педагогічного
спілкування і вибір засобів педагогічного впливу”, котрі знайшли
застосування у практичній діяльності науково-педагогічних працівників та
студентів інших вищих навчальних закладів.

Для навчально-методичних підрозділів вищих навчальних закладів,
викладачів і кураторів індивідуальних навчальних планів студентів
розроблені: науково обґрунтована процедура проектування професійно
орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів напряму 0501
“Економіка і підприємництво”; комплексна програма моніторингу її якості;
основні документи проекту дидактичної системи: підготовлені згідно з
вимогами міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 та 9001 (процедури,
якими описуються процеси у дидактичній системі, модель моніторингу
якості підготовки фахівців, методики, положення, інструкції) та
традиційні (навчальні плани, тематичні і робочі плани викладачів,
методичні розробки, навчальні програми, посібники і підручники,
навчальні комплекси дисциплін).

Дослідження дало змогу вдосконалити форми і методи професійної
підготовки бакалавра економіки у вищому навчальному закладі, робочі
навчальні програми з фундаментальних і спеціальних дисциплін, форми
організації навчально-виховної та науково-методичної роботи зі
студентами.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес закладів,
де готують бакалаврів досліджуваного напряму – Полтавському
національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (довідка №
01-10-178 від 9.02.2006 р.), Полтавській державній аграрній академії
(довідка № 7-01-11 від 8.02.2006 р.), Полтавському інституті бізнесу
Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю.Бугая
(довідка № 124 від 9.02.2006 р.), Київському національному економічному
університеті (довідка № 01/20-314 від 15.02.2006 р.), Харківському
державному університеті харчування та торгівлі (довідка № 01-22/95 від
3.02.2006 р.), Полтавському університеті споживчої кооперації України
(довідка № 01-08/239 від 1.09.2006 р.), Полтавському інституті економіки
і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”
(довідка № 6/37/24 від 7.02.2006 р.) та семи коледжах: Уманській філії
Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу, Надвірнянському
коледжі Національного транспортного університету, Краматорському
машинобудівному коледжі Донбаської державної машинобудівної академії,
Житомирському кооперативному коледжі бізнесу і права, Житомирському
агротехнічному коледжі, Чернівецькому кооперативному економіко-правовому
коледжі (довідка Навчально-методичного центру “Укоопосвіта” Центральної
спілки споживчих товариств України “Укоопспілка” № 13/477 від 14.12.2005
р.), Рівненському кооперативному економіко-правовому коледжі (довідка №
54 від 20.03.2007 р.).

Особистий внесок автора полягає в тому, що теоретично обґрунтовано
етапи, механізм і алгоритм проектування і впровадження дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки та її компонентів – мети,
змісту, засобів і технологій навчання, індивідуально-модельованого
варіативного творчого навчального середовища – на основі міжнародних
стандартів ISO серії 9000:2000 та 9001; теоретично обґрунтовано модель
рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки за трьома
векторами – особистісні смисли, професійний розвиток, креативність; на
прикладі навчальної дисципліни “Економічна історія” розроблено модель
побудови структури і змісту фундаментальних дисциплін гуманітарного
циклу, спрямованих на професійну підготовку бакалавра економіки за
кредитно-модульною системою організації навчального процесу; розроблено
рекомендації щодо забезпечення організаційно-методичних умов
проектування досліджуваної дидактичної системи, підготовки документації
для кураторів, організаторів навчання.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується
методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням
комплексу взаємопов’язаних методів, адекватних об’єкту, предмету, меті,
гіпотезі та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки;
поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів, їх
математичною обробкою за допомогою r-критерію нормального розподілу (за
методикою П.М. Воловика), а також позитивними наслідками
експериментальної роботи.

Методологічну достовірність і практичне значення одержаних висновків і
узагальнень забезпечує рефлексивна стратегія, що попереджує можливі
помилки шляхом своєчасної корекції досліджуваних процесів.

На захист виносяться:

1. Концепція проектування професійно орієнтованої дидактичної системи
професійної підготовки бакалавра економіки, яка складається із основ,
ядра і додатків. Її основи становлять: цілісний підхід, який полягає у
комплексному застосуванні системного, синергетичного, технологічного,
діяльнісного, ергономічного, особистісного, середовищного підходів і
принципи (загальні і принципи вказаних підходів) проектування
дидактичної системи; ядро концепції – закономірності, механізми,
технології і етапи (моніторинг якості чинної дидактичної системи;
визначення та обґрунтування педагогічних засобів впливу на
підготовленість бакалавра економіки; прогнозування динаміки розвитку
системи, визначення етапів контрольного діагностування; планування й
організація навчальної і професійної діяльності майбутнього бакалавра
економіки; моніторинг; корекція; підсумкове діагностування якості
системи, зіставлення результатів з прогнозованими; розробка проекту
подальшого удосконалення системи) проектування компонентів у структурі
системи; додатки концепції – навчальне забезпечення підготовки
бакалаврів економіки (в т.ч. композиційний віртуально-тренінговий
практикум професійної діяльності бакалавра економіки, відеонавчальна
система електронних підручників у внутрішній мережі університету),
автоматизований моніторинг якості дидактичної системи, система
підготовки науково-педагогічних працівників до проектування дидактичних
систем.

2. Технологія проектування професійно орієнтованої дидактичної системи
професійної підготовки бакалавра економіки, ефективність якої залежить
від дотримання такого алгоритму: визначення цільових груп споживачів
дидактичної системи; обґрунтування мети підготовки цієї категорії
фахівців, узгодженої зі стратегією розвитку навчального закладу;
визначення необхідних процесів проектування; формування матриці
розподілу повноважень і відповідальності за якість підготовки фахівців;
опис процесів відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO 9001;
формування вимог до інформаційного забезпечення і документального
оформлення досліджуваної дидактичної системи; впровадження; внутрішній
аудит якості; корекція.

3. Модель рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки у
вигляді “спіралі, що розкручується у тривимірному просторі”, векторами
якого є “особистісні смисли”, “професійний розвиток”, “креативність”,
яка дає змогу перевірити професійну підготовленість фахівців за
показниками критеріїв особистісної спрямованості, особистісних мотивів,
суб’єктності, професійної компетентності майбутнього бакалавра
економіки, у тому числі професійно важливих рис характеру,
психофізіологічних якостей, креативних умінь і яка є основою
проектування змісту його підготовки і перевірки якості проектованої
дидактичної системи.

4. Програма моніторингу якості професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки, що забезпечується дотриманням
вимог міжнародних стандартів якості серії ISO 9001, адаптованих до умов
професійної підготовки означеної категорії фахівців.

5. Сукупність положень, котрі визначають ефективність проектування
професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки: проектування компонентів структури даної системи та її
функцій має відповідати напряму реформування вищої школи в Україні;
зміст підготовки бакалаврів економіки у структурі досліджуваної
дидактичної системи має формуватися на основі професіограми бакалавра
економіки в умовах ринкової економіки і здійснюватися на основі
застосування проективної освіти, модульних, інформаційно-комунікативних
і віртуально-тренінгових технологій навчання; в управлінні проектуванням
цієї системи на засадах демократизації й гуманізації та діагностуванні
рівнів підготовленості бакалаврів економіки має використовуватися
комп’ютер (для складання рейтингів на основі тестування і самооцінки);
обов’язковими умовами проектування є проектувальна здатність викладачів
і керівників та організація інтерактивного самонавчання студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
дослідження доповідалися на міжнародних конференціях: “Нові педагогічні
технології з проблем гуманізації та демократизації навчально-виховного
процесу в освітніх закладах” (м. Черкаси, 1998), “М.В. Остроградський –
видатний математик, механік і педагог” (м. Полтава, 2001),
“Науково-методичні проблеми управління якістю освітньої діяльності” (м.
Полтава, 2002), “Наука і освіта 2004. Сучасні методи викладання” (м.
Дніпропетровськ, 2004), “Інфраструктурне забезпечення продовольчого
ринку України” (м. Полтава, 2005), “Активізація креативного потенціалу
майбутнього педагога: теорія і практика” (м. Полтава, 2006);
всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Післядипломна освіта
педагогічних кадрів: Проблеми розвитку” (Київ, 1997), “Творча спадщина
А.С.Макаренка у контексті сучасної педагогічної науки і практики” (Суми
– Харків – Полтава, 1998), “Освітній менеджмент: перспективи розвитку та
інновації” (м. Полтава, 2001), “Наукові засади розвитку університетської
освіти в малих містах України” (м. Умань, 2003), “Формування здорового
способу життя студентської молоді” (м. Полтава, 2003); регіональних
науково-практичних конференціях: “Нові технології навчання та покращення
якості підготовки фахівців з вищою освітою” (м. Полтава, 2001),
“Моніторинг якості процесів і результатів освітньої діяльності” (м.
Полтава, 2003), “Інноваційні технології навчання” (м. Рівне, 2003),
“Проблеми підготовки фахівців без відриву від виробництва в умовах
реформування вищої освіти” (м. Полтава, 2004), “Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців” (м.
Вінниця, 2004), “Дні науки у Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”” (м.
Запоріжжя, 2004), “Модернізація змісту і технологій підготовки фахівців:
проблеми і завдання вищих навчальних закладів щодо входження в
європейський освітній простір” (м. Полтава, 2005).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на
тему: “Розвиток професійної компетентності вчителів у закладах
післядипломної освіти” була захищена у 1995 році, її матеріали в тексті
докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 92 наукових та
навчально-методичних працях, написаних без співавторів, у тому числі: 3
одноосібні монографії (одна у двох книгах), 5 навчальних та методичних
посібників, 4 методичні рекомендації і тексти лекцій, 31 стаття у
фахових виданнях, що включені до переліку ВАК України, 25 статей у
збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських і регіональних
науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих праць за
темою дисертації перевищує 135 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, п’яти розділів,
висновків до розділів, загальних висновків і 17 додатків, що
представлені окремим томом. Загальний обсяг дисертації – 733 сторінки,
основна частина – 415 сторінок, додатків – 272 сторінки, список
літератури включає 533 найменування, з них 16 іноземними мовами на 46
сторінках. У тексті дисертації вміщено 13 таблиць і 25 рисунків, у
додатках – 128 таблиць і 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дисертаційного
дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження,
сформульовано його методологічну основу, гіпотезу і концепцію, визначено
методи, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і
практичне значення та особистий внесок здобувача, наведено дані про
апробацію і впровадження результатів дослідження, сформульовано основні
положення, що виносяться на захист.

У першому розділі – “Проблема проектування дидактичних систем у
педагогічній теорії” – на основі аналізу основних етапів розвитку
наукової думки з досліджуваної проблеми, короткого критичного аналізу
праць попередників, зарубіжних та вітчизняних моделей проектування
дидактичних систем, названі невирішені аспекти проблеми, якій присвячене
наше дослідження, зокрема обґрунтовується необхідність розробки
концепції проектування професійно орієнтованої дидактичної системи
підготовки бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво” згідно з
вимогами інформаційного суспільства.

У розділі викладено теоретичний аналіз літератури і базових понять
дослідження, який дав змогу визначити одну з тенденцій розвитку
дидактики і практики вищої школи. Вона полягає в пошуку нових підходів
до стрижневих понять – “педагогічне проектування” і “дидактична
система”. Виділено два можливих трактування терміна “педагогічне
проектування”: широке, коли воно включає конструювання теоретичних і
нормативних моделей на основі загальної теорії, і вузьке, коли позначає
створення конкретних проектів, котрі безпосередньо спрямовують практичну
навчальну діяльність студента.

На основі проведеного аналізу стану дослідженості теорії дидактичних
систем, практики вищої школи, зроблено висновок про необхідність
проектування дидактичних систем підготовки фахівців, що можуть стати
ефективним інструментом управління такою підготовкою, якщо воно буде
системним. Аналіз практики вищих навчальних закладів показав, що в
останні роки інтенсивно розвиваються їхні дидактичні системи.

Оскільки досліджувати дидактичну систему неможливо без врахування
зовнішніх і внутрішніх умов, виникла об’єктивна необхідність всебічного
використання різних підходів до проектування професійно орієнтованої
дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки. З метою аналізу
процесу такого проектування застосовувалося поєднання системного,
синергетичного, технологічного, діяльнісного, ергономічного,
особистісного, середовищного (сетингового) підходів.

Гарантоване зростання якості дидактичної системи може бути досягнуте
шляхом системного і цілісного проектування її складових. У цьому розділі
показана можливість застосування синергетики для розробки концепції
проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки
бакалаврів економіки, яка стимулювала б, пробуджувала б бажання вчитися,
забезпечувала студенту відкриття майбутньої професії для себе,
співробітництво з іншими людьми. Навчальний процес у такій дидактичній
системі забезпечує гуманізацію вищої школи, саморозвиток студента,
зростання рівня його професійної підготовленості.

Системний аналіз дидактичних систем дав можливість з великої кількості
наявних підходів до проектування дидактичних систем віддати належне
місце технологічному, який дав змогу цілеспрямовано й ефективно керувати
різноманітними видами підготовки бакалавра економіки. Завдяки такому
підходу виділено головне завдання досліджуваної дидактичної системи –
розвиток майбутнього бакалавра економіки як професіонала, формування у
нього потреби і здатності до самокерування, самоорганізації і
саморозвитку.

Діяльнісний підхід до проектування цієї системи засновувався на тому, що
проектувалася, насамперед, цілісна діяльність суб’єкта у всіх складових
(мета, зміст, технології) та їх взаємозв’язках. Процес проектування
діяльності конкретного суб’єкта здійснювався ним самим, він і відповідав
за її реалізацію.

Ергономічний підхід концентрував увагу проектанта дидактичної системи на
приладах, засобах навчання, навчальному і лабораторному обладнанні;
застосуванні засобів, спрямованих на зниження стомлюваності викладачів і
студентів; повному інформаційному забезпеченні діяльності суб’єктів цієї
системи у вирішенні всього комплексу завдань, котрі виникали під час
проектування підготовки бакалаврів економіки; розв’язанні практичних
завдань підвищення ефективності і надійності систем “людина – техніка –
середовище”, “студент – засоби навчання – навчальне середовище”,
“викладач – засоби навчання – навчальне середовище”, “студент – засоби
навчання – інформаційне середовище”, “студент – викладач”, “студент –
студент”.

Середовищний підхід застосовувався як теорія і технологія
безпосереднього керування (через середовище) процесами професійного
розвитку особистості студента; система дій суб’єкта керування,
спрямованих на перетворення середовища у засіб проектування дидактичної
системи.

Для формування творчої, активної, свідомої особистості (звідси –
особистісний підхід) необхідною була її активна навчальна і професійна
діяльність. Це було можливим за умови, коли суб’єкти дидактичної системи
були наділені повноваженнями і відповідальністю за результати своєї
праці і навчання. Активна роль особистості сприяла самоусвідомленню,
визначенню власних місця і цілей життя, розвитку творчості. Позиція
студента як активного суб’єкта, інтеграція сучасних підходів до
проектування дидактичної системи дали змогу розглядати майбутнього
бакалавра економіки як вищу цінність і самоціль його підготовки, а також
проектувати дидактичну систему узгоджено з його діяльністю.

Виявлено, що відсутність чіткої ієрархії таких підходів до проектування
дидактичної системи дає змогу кожному з них існувати окремо. Оскільки
запровадження результатів досліджень, виконаних в умовах різних
підходів, не дало відчутних результатів, запропоновано інтегративний
підхід – поєднання, синтез різних підходів. Цьому сприяла синергетика,
яка вивчає розвиток складних самоорганізованих систем, взаємозв’язки і
взаємодію підсистем. Характер і структура цих взаємодій в інтегрованій
формі і компонентах зберігалася, хоча й відрізнялася, але цілісність
дидактичної системи не порушувалася. Вивчення зростання якості
дидактичної системи у певному зв’язку і взаємодії її елементів визначало
особливість інтеграції.

У другому розділі – “Обґрунтування концепції проектування дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки” – на основі проведеного аналізу
практичної діяльності 31 вищого навчального закладу в 19 регіонах
України, навчальних планів і програм підготовки бакалаврів економіки,
запропоновано концепцію проектування досліджуваної дидактичної системи.
Основу концепції становлять підходи і принципи її проектування
(загальнодидактичні, інтеграція різних підходів – системного,
синергетичного, технологічного, діяльнісного, ергономічного,
особистісного, середовищного). Ядро концепції склали закономірності,
механізми, технології і етапи проектування її компонентів
(психолого-педагогічний і соціально-психологічний моніторинг якості
дидактичної системи; визначення та обґрунтування педагогічних засобів
впливу на підготовку бакалаврів економіки; прогнозування динаміки
розвитку даної системи, визначення етапів контрольного діагностування;
планування й організація навчальної і професійної діяльності майбутнього
бакалавра економіки; моніторинг; корекція; підсумкове діагностування
якості дидактичної системи, зіставлення результатів із гіпотезою;
розробка подальших проектів її удосконалення).

Розгляд навчальних планів і програм підготовки бакалаврів економіки у
залучених до експерименту вищих навчальних закладах України,
особливостей їх підготовки у деяких країнах світу (США, Великобританія,
Австралія) показав, що для вищої освіти рівня бакалавра нині характерна
криза, викликана невідповідністю змісту його підготовки до потреб
виробництва, зниженням рівня його фундаментальної професійної
підготовки. Вища школа має забезпечити якість дидактичної системи
підготовки бакалаврів економіки, посилити фундаментальну підготовку, що
дасть змогу її випускникам адаптуватися у швидкозмінних умовах життя і
праці.

Обґрунтовано визначення поняття “професійно орієнтована дидактична
система підготовки бакалаврів економіки” як дидактичної системи, яка
містить у собі елементи, що взаємодіють між собою і забезпечують
збереження і розвиток складної, відкритої, самоорганізованої і
саморозвиваючої системи підготовки бакалаврів економіки у певному
освітньому просторі і часі. На основі проведеного у попередньому розділі
аналізу теорії дидактичних систем та практики вищої школи, запропоновано
структуру досліджуваної системи, яку становлять такі основні компоненти:
мета, зміст, технології, засоби навчання; методи контролю й корекції
результатів навчання; діяльність викладання; діяльність навчання; форми
і технології організації викладання і навчання; дидактичні принципи й
умови; навчальне середовище (рис. 1).

Уточнено параметри суб’єкта, об’єкта, предмета і продукту проектування.
Суб’єктом проектування досліджуваної дидактичної системи визначений
викладач вищої школи або група викладачів, об’єктом – цілісна
проектована система, а не тільки окремі її складові (мета, зміст освіти,
навчальна програма, технологія навчання, засоби навчання, навчальне
середовище тощо). Предметом проектування викладача стала інформаційна
модель цієї дидактичної системи (а не її кінцевий результат – рівень
професійної підготовленості бакалавра економіки), у якій відображена (у
вигляді текстових матеріалів, схем, ілюстрацій) інформація про умови і
чинники навчання та про зміст структурних елементів конкретного
навчального модуля.

Рис. 1. Структурна схема професійно орієнтованої дидактичної системи

підготовки бакалаврів економіки

Продуктом, результатом проектувальної діяльності викладача також був
проект дидактичної системи, функціональна специфіка якого залежить від
стану навчального середовища, особливостей суб’єктів, зайнятих
підготовкою конкретного проекту, функціональних зв’язків між елементами
дидактичної системи, можливостей їх ефективного використання. Кінцеві
результати проектування дидактичної системи характеризували її якість,
високий рівень професійної підготовленості бакалавра економіки, системні
властивості. Проект ґрунтувався на винаході, новому способі вирішення
проблеми, передбачав можливі варіанти використання.

Теоретично обґрунтовано етапи і механізм проектування і впровадження
професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 та 9001.
Виділено сім етапів її проектування: 1) аналіз вихідних даних; 2)
формулювання її мети у формі прогнозованих кінцевих результатів; 3)
добір і побудова змісту навчального матеріалу; 4) визначення структури і
послідовності технологій навчання як навчальної діяльності студента,
спрямованої на засвоєння змісту; 5) добір адекватних меті і змісту
технологій навчання як системи процесуально-методичних дій викладача,
пов’язаних із спрямуванням і контролем навчальної діяльності студентів;
6) вироблення критеріїв і параметрів оцінювання, за якими можна
об’єктивно діагностувати результати засвоєння; 7) вироблення
контрольного інструментарію – комплекту тестів, на основі мети навчання
і параметрів оцінювання.

Узагальнена технологія проектування і впровадження дидактичної системи
підготовки бакалаврів економіки мала такий вигляд: визначення цільових
груп споживачів та ідентифікація їхніх вимог; обґрунтування мети
проектування, узгодженої зі стратегією розвитку навчального закладу;
визначення процесів, необхідних для її проектування; формування матриці
розподілу повноважень і відповідальності за якість дидактичної системи;
встановлення послідовності і взаємодії процесів; здійснення опису
процесів відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO; формування
вимог до інформаційного забезпечення і документального оформлення
досліджуваної дидактичної системи; забезпечення її впровадження;
проведення за допомогою групи внутрішніх аудиторів внутрішнього аудиту
її якості, у рамках якого виявити ланки, які потребують удосконалення;
забезпечення корекції інформаційного забезпечення і документального
оформлення системи.

Доведено, що реалізація створеного проекту дидактичної системи
вирішувала актуальні проблеми підготовки бакалаврів економіки, була
корисною для масового використання, володіючи такими характеристиками,
як новизна, гнучкість, оптимальність, цілісність. Процедура проектування
також була ефективною, оскільки не були потрібні додаткові матеріальні й
фінансові ресурси; створений проект можна застосувати не лише для
підготовки бакалаврів економіки, а й інших категорій фахівців; є
потенційні можливості для зниження затрат на запровадження цього проекту
із удосконаленням проектувальної здатності науково-педагогічних
працівників без втрати якості результату – рівня професійної
підготовленості бакалавра економіки.

Створення проекту дидактичної системи передбачало вирішення завдань,
пов’язаних із формуванням системи цільового керування дидактичною
системою університету, мережі організаційних структур та середовища, де
кожний учасник дидактичної системи зорієнтований на досягнення кінцевої
мети навчання; створенням моделей поведінки учасників соціальних взаємин
за ознаками раціонального використання робочого часу з повноцінним
залученням мотиваційних компонентів, ментальних особливостей
організаційного простору. Загалом проект дидактичної системи має
відповідати також таким вимогам: ґрунтовна наукова основа, виконання
соціального замовлення, однозначність, спрямованість на практичну
реалізацію, ментальна зорієнтованість (узгодження з моральними нормами,
прийнятими цінностями).

Виявлено, що проектувальну здатність науково-педагогічних працівників
становить система педагогічних умінь – аналізувати освітню ситуацію,
виявляти суперечності, визначати проблеми, конструювати мету,
застосовувати технології проектування дидактичної системи, здійснювати
рефлексію і експертизу результатів своєї праці і студентів.

У третьому розділі – “Методика дослідження якості проекту дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки” – обґрунтовано вибір напряму
досліджень, наведено методи розв’язання завдань і їх порівняльне
оцінювання, розроблено загальну методику проведення дослідження.

Досліджено критерії якості професійно орієнтованої дидактичної системи
підготовки бакалаврів економіки на основі міжнародних стандартів серії
ISO 9001 і побудовано матричну модель проектування досліджуваної
системи; з використанням міжнародних стандартів серії ISO 9001
розроблено комплекс заходів для переведення механізму управління
дидактичною системою у якісно новий стан – досягнення показників її
якості. Одержано двовимірну матричну модель проектування дидактичної
системи, у якій по вертикалі подані компоненти складових якості для всіх
елементів професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки
бакалаврів економіки, а по горизонталі – розгортання кожного елемента
системи якості згідно зі складовими якості дидактичної системи, що дало
можливість проектувати дидактичну систему й аналізувати якість проекту
на першій стадії. Елементами системи якості залишені: аналіз контрактів
(вхідний рівень); керівництво проектуванням, документами, підготовкою
студентів; ідентифікація і відслідковування; керування процесами,
контролем, невстигаючими студентами; форми і способи збереження
документів; внутрішній аудит якості; навчання проектантів;
обслуговування; статистичні методи. Складовими якості дидактичної
системи обрано якість результату, якість змісту, якість технологій,
якість оцінювання, якість організації, якість персоналу. Кожна клітинка
матриці наповнювалася змістом, що давало змогу аналізувати якість
проекту.

З метою ефективного проектування професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки, розроблено модель рівнів їх
професійної підготовленості (рис. 2), яка має вигляд “спіралі, що
розкручується у тривимірному просторі” за трьома векторами (С –
“особистісні смисли”, П – “професійний розвиток”, К – “креативність”) і
характеризується трьома рівнями розвитку (“мінімальний”, “генеральний”,
“високий”). Доведено, що чим вищий цей рівень, тим вищий ступінь
творчості студента й більший потенціал самореалізації в майбутньому,
краще розуміння студентом необхідності власного особистісного і
професійного розвитку.

Досліджено, що саме перший вектор даної моделі – “особистісні смисли”,
який складають мотиваційно-ціннісний і цільовий компоненти професійної
діяльності, залишається невикористаним. У студента має виробитися власна
філософія життя, яка допоможе йому зрозуміти призначення його
професійної діяльності, надасть їй особистісного смислу, створить основу
для побудови своєї системи професійної діяльності.

Рівні професійної діяльності бакалаврів економіки характеризуються як
три можливих способи поведінки: мінімальний – за стереотипами, звичними
способами дій; генеральний – згідно зі смисловою логікою життєвої
необхідності; високий – згідно зі своїм вибором на основі свободи й
відповідальності. Цю прогностичну модель застосовано для забезпечення
досягнення прогнозованого результату досліджуваної дидактичної системи,
що допомогло виробити технології ефективного керування цим процесом.
Позитивні зміни у рівні професійної підготовленості бакалавра залежали
від його реальної активності, породженої інтересами і потребами
професійного самовдосконалення; цей рівень визначав можливість
самореалізації особистості, успішність її діяльності з оволодіння
професією.

Рис. 2. Модель рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки

У розділі викладено програму моніторингу професійної підготовленості
бакалавра економіки, розроблену для доведення наукової обґрунтованості
пропонованої концепції. Для дослідження якості проекту дидактичної
системи запропоновано всебічну комплексну діагностику основних
показників критеріїв рівнів професійної підготовленості бакалавра
економіки: особистісних смислів (спрямованість особистості, особистісні
мотиви і суб’єктність студента); професійної компетентності (загальні і
спеціальні знання, вміння, навички, професійно важливі риси характеру і
психофізіологічні якості); креативних вмінь. Програма моніторингу
передбачала дотримання вимог міжнародних стандартів якості серії ISO
9001, видозмінених відповідно до умов підготовки бакалаврів економіки.

У цілому, виділення векторів і рівнів професійної підготовленості
означеної категорії фахівців допомогло конкретизувати мету їх
підготовки, виявити критерії досягнення мети навчання, скласти програму
проведення констатувального і формувального експерименту.

У четвертому розділі – “Теоретичні засади проектування компонентів
професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки” – викладаються результати експериментального дослідження
проектування компонентів досліджуваної системи: мети навчання як її
системотворчого елемента, змісту підготовки бакалавра економіки із
залученням його професіограми, засобів і технологій навчання на
принципах організації проективної освіти студентів, творчого навчального
середовища.

Розглянуто різні підходи до проектування мети і змісту навчання,
виділено етапи їх проектування з урахуванням рівнів професійної
підготовленості бакалавра економіки, мотивації студента. Спроектована
мета підготовки фахівця в остаточному підсумку забезпечувала розвиток
його творчих здібностей як основи формування готовності до саморозвитку.
В основу проектування мети і змісту навчання покладено аналіз реальної
професійної діяльності бакалавра економіки з урахуванням прогнозу
розвитку економіки України та її інтеграції у світову економіку. У
складі моделі діяльності бакалавра економіки виділені три основні блоки
завдань: 1) спеціальні (економічні); 2) організаційні; 3) завдання щодо
вдосконалення власної кваліфікації й розвитку себе як особистості.
Осмислення моделі рівнів професійної підготовки бакалаврів економіки і
їх діяльності стали важливими умовами проектування досліджуваної
дидактичної системи та її компонентів – мети, змісту, технологій
навчання і навчального середовища.

&

T

r

4®ath

&

T

eue

th

„@

„?y^„@

„@

„Ao^„@

„@

^„@

„@

„Ao^„@

?

A

?

?

Проект професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки враховував інтереси студентів. Процес навчання будувався
диференційовано, з урахуванням глибини засвоєння навчального матеріалу
так, щоб мета навчання відповідала можливостям і бажанням студентів, а
також соціальному замовленню суспільства. Аналіз практики засвідчив
розходження мети освіти і результатів навчання, усунути яке допомагала
диференціація навчання. Важливість проектування мети і змісту підготовки
бакалавра економіки визначалася появою у нього нових економічних ідей,
гіпотез, нового теоретичного бачення економічних явищ, наукового
професійного проекту, проективного творчого мислення. Проектування мети
і змісту було персоніфікованим, розрахованим на творчо орієнтованих
людей, і водночас – масовим. Підготовка бакалавра економіки
безпосередньо пов’язувалася з вирішенням професійних завдань, у
результаті чого вона набувала наукової спрямованості і продуктивного
характеру. Нові соціально-економічні реалії спонукають до перегляду мети
і змісту підготовки бакалавра економіки у напрямі посилення її
практичної й особистісної орієнтованості: важливо не те, що знають
бакалаври економіки, а як вони вміють реалізовувати свій особистісний
потенціал; важливо не тільки витримувати конкуренцію, а й перемагати,
виявляючи лідерські якості.

Обґрунтовано необхідність використання стандарту змісту підготовки
бакалавра економіки, намічено орієнтири його проектування на принципах
теоретизації, фундаменталізації, професіоналізації, стандартизації,
аксіологізації, гуманітаризації, забезпечення безперервної освіти,
інноваційності, функціоналізації, технологізації змісту, інтеграції
вищої школи України в європейський освітній простір.

Запропоновано характеристику проектування компонентів змісту підготовки
бакалавра економіки: необхідного обсягу, структури і послідовності
вивчення матеріалу, оптимальної форми його викладу, контрольного
інструментарію. Уточнено суть понять, які використовувалися для
означення проектування змісту як компонента досліджуваної системи:
дидактична одиниця, інформаційно-смисловий елемент, фундаментальний
навчальний об’єкт, культурно-історичний аналог, а також терміни, які
набули поширення нині – кредит, рівень кредиту, результати і критерії
оцінювання, оцінювана одиниця.

Класифіковано документи, в яких фіксувався проект змісту підготовки
бакалавра економіки на три групи: 1) документи, у яких зафіксовано
вимоги кредитно-модульної системи організації навчального процесу
(інформаційний пакет, структурно-логічна схема підготовки фахівців,
залікові кредити, змістові модулі, індивідуальні навчальні плани
студентів, шкала оцінювання навчальної діяльності студента); 2)
документи, складені на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000
та 9001 (мета діяльності університету, посібник з якості, процедури і
стандарти, за допомогою яких описувалися процеси у дидактичній системі,
модель моніторингу якості підготовки бакалавра економіки, методики,
положення, інструкції); 3) традиційна документація навчального закладу
(навчальні, тематичні і робочі плани викладачів, методичні розробки,
навчальні програми, посібники і підручники, навчальні комплекси
дисциплін тощо).

Розглянуто чинники, що впливають на проектування змісту модулів:
складність, обсяг навчального матеріалу, характер його змісту, спосіб
викладу і структура навчального матеріалу. Обґрунтовано використання
тестів досягнення результатів навчання, які відповідають рівням
засвоєння (впізнавання і відтворення, дія на основі алгоритму, творча
діяльність).

Визначено узагальнені етапи проектування мети і змісту підготовки
бакалавра економіки як компонентів досліджуваної дидактичної системи:
аналіз вихідних даних; аналіз оперативної і робочої мети навчального
модуля; розробка логічної структури модуля, виділення дидактичних
одиниць з різним за характером змістом; розробка структурно-логічної
схеми, яка відображає ієрархію основних і допоміжних дидактичних
одиниць, їх послідовність; розподіл дидактичних одиниць модуля за
окремими заняттями; визначення і розробка оптимальних способів викладу
матеріалу; міжпредметна координація; доповнення матеріалу фрагментами
підвищеної чи зниженої складності, які стимулюють інтерес, залучення
матеріалів розвивального характеру.

Запропоновано характеристику диференціації змісту підготовки бакалаврів
напряму 0501 “Економіка і підприємництво” за спеціальностями і за
рівнями. Диференціація за спеціальностями передбачає відмінність змісту
кожного предмета залежно від мети викладання, а диференціація за рівнями
– глибину засвоєння змісту, досягнення різних рівнів планованих
результатів навчання. Ідея цілісності професійної підготовки бакалавра
економіки знайшла практичне втілення у побудові моделі проектування
змісту його підготовки на основі професіограми та моделі рівнів
підготовленості.

Дослідження стандартів, чинників, етапів, механізмів проектування змісту
дало можливість удосконалити форми і методи підготовки бакалавра
економіки, робочі навчальні програми фундаментальних і спеціальних
дисциплін, форми організації навчально-виховної та науково-методичної
роботи зі студентами. На прикладі навчальної дисципліни “Економічна
історія” розроблено проект побудови структури і змісту дисципліни
гуманітарного циклу за кредитно-модульною системою організації
навчального процесу, спрямованої на зростання рівнів професійної
підготовленості бакалавра економіки.

Специфічний зміст, побудований за логікою сходження від найзагальніших
до конкретних, суттєвих властивостей предмета вивчення, специфічна форма
співпраці, що давала змогу поляризувати різні точки зору, відрізняла
спеціально організовану підготовку бакалаврів економіки від традиційної.
Основою навчальних умінь була рефлексія, яка проявлялася у предметних
діях студента – як вміння навчатися нового; у спілкуванні – як уміння
бачити інші точки зору; у самосвідомості – як інтерес змінювати себе,
тобто виходити за межі власних знань і вмінь.

У розділі викладено програму експериментального дослідження щодо
проектування таких складових досліджуваної дидактичної системи, як:
варіантів технологій навчання у кредитно-модульній системі організації
навчального процесу, нових електронних засобів навчання і компонентів
навчального середовища. Доведено, що проектування технологій,
електронних засобів навчання і навчального середовища як складових
професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки на основі психологічної експертизи є обов’язковим, адже вона
передбачає з’ясування того, розвиток яких саме професійних якостей
бакалавра економіки вони забезпечують.

На основі вивчення особливостей навчальних середовищ, у розділі
запропоновано модель творчого навчального середовища, яке характеризують
радість, творчість, свобода, терпимість, моральність, повага. Воно
проектує риси професіонала, які є найбільш бажаними нині для бакалавра
економіки: сміливість, ентузіазм, підприємливість, постійна діяльність,
наполегливість, зосередженість, акуратність і пунктуальність,
обов’язковість, уміння доводити справи до кінця, чесність і порядність,
організованість і відповідальність, емоційно-психічна стійкість,
контактність, впевненість у собі, самостійність.

Експериментальне проектування технологій, засобів навчання і навчального
середовища, суть якого описана у цьому розділі, потребувало
експериментальної перевірки їх ефективності в плані реалізації життєвих
і професійних проектів студентів.

У п’ятому розділі – “Реалізація концепції проектування професійно
орієнтованої дидактичної системи” – викладено результати формувального
експерименту, в ході якого перевірялися припущення про те, що підготовка
конкурентоспроможного, мобільного, високопрофесійного бакалавра
економіки у вищому навчальному закладі можлива за умови проектування
професійно орієнтованої дидактичної системи його підготовки, яка є
засобом переходу до діяльнісно-компетентнісної моделі навчального
процесу; показано шляхи удосконалення педагогічної майстерності
викладача щодо проектування; викладені результати запровадження
проективної освіти студента, навчання його способів корекції
суб’єктивної позиції в оволодінні фахом з використанням варіантів
технологій навчання у кредитно-модульній системі організації навчального
процесу.

На основі теоретичного аналізу практики та за результатами експерименту,
доведено високу ефективність і продуктивність запропонованої концепції
проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки
бакалаврів економіки. У її рамках побудовано узагальнюючу модель
застосування принципів проектування дидактичної системи та обґрунтовано
їх класифікацію, яка виглядає так: загальні (єдності культурного й
освітнього простору, історизму, адекватності, системності, розвитку,
стандартизації, ефективності, діяльності, поетапності,
багатомодельності, динамізму, інтердисциплінарності, оптимізації,
реалізованості, проекції, аксіологізації, діагностичності,
завершеності), системного підходу (системно-структурний;
системно-функціональний; інформаційно-управлінський, алгоритмізації,
відтворення, єдності, взаємопов’язаності, варіативності компонентів,
ієрархії, децентралізації, невизначеності, конструктивної цілісності,
взаємної адаптації, доцільності, основної ланки) та принципи інших
підходів (технологічний, діяльнісний, ергономічний, особистісний).
Системні принципи пронизували всі інші групи принципів, зумовлювали
деталізацію й ефективність проектування дидактичної системи. Спрощене
розуміння цих принципів є свідченням ненаукового підходу до
проектування. З великої кількості принципів, дотримання яких є загальним
для дидактичних систем, виділені специфічні – системності, діяльності,
адекватності, поетапності та варіативності. З урахуванням вимог
інформаційного суспільства уточнено принципи, якими вже керується
вітчизняна наука.

Доведено ефективність алгоритму проектування і впровадження професійно
орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки,
розробленого на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 та
9001, який передбачає десять кроків: визначення цільових груп споживачів
певної системи та ідентифікація їхніх вимог; обґрунтування політики і
мети проектування, узгодженої зі стратегією розвитку університету;
визначення процесів, необхідних для такого проектування; формування
матриці розподілу повноважень і відповідальності за якість дидактичної
системи; встановлення послідовності і взаємодії процесів; проведення
опису процесів відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO;
формування вимог до інформаційного забезпечення, документального
оформлення і впровадження дидактичної системи; проведення за допомогою
групи аудиторів внутрішньої перевірки її якості, завдання якої виявити
ланки, які потребують удосконалення; налагодження ефективної корекції
інформаційного забезпечення і документального оформлення.

У результаті експерименту зроблено висновок про те, що педагог вищої
школи повинен уміти проектувати варіативні навчальні плани, розробляти
структуру дидактичної системи, впроваджувати технології проектування,
модифікувати організаційні форми і стандарти підготовки фахівців. У
результаті цілеспрямованої дослідницької роботи, пов’язаної з
модернізацією вищої школи, закономірно виникатимуть інноваційні
дидактичні проекти.

Запропонований проект досліджуваної дидактичної системи, як показав
аналіз результатів експерименту, проведеного у чотирьох вищих навчальних
закладах Києва, Харкова і Полтави, зумовив підвищення рівня професійної
підготовленості бакалавра економіки. Підсумки експерименту дали
можливість зробити висновок про зростання якості творчої навчальної
продукції студентів, а також про своєрідність проектів, виконаних
студентами, про наявність індивідуальних траєкторій студентів.

Діагностика рівнів професійної підготовки бакалавра економіки під час
експерименту здійснювалася за системою параметрів. Аналіз даних показав,
що найбільш стабільне зростання спостерігалося за векторами –
“особистісні смисли” і “професійний розвиток”, за критеріями
особистісної спрямованості, професійної компетентності у студентів
експериментальних груп (91–98% високого і генерального рівня розвитку),
найбільша динаміка мала місце в розвитку рефлексії (54–92%). Високий і
генеральний рівень розвитку таких інтеграційних якостей, як здатність
визначати мету життя, виробляти креативні вміння і суб’єктність на
кінець експерименту виявилися в діапазоні 75–97%. Одержані результати
засвідчили, що контрольовані якості у процесі експерименту розвивалися
стало і зросли на 20–34%.

Збільшилась кількість студентів з високим рівнем професійної
підготовленості: у експериментальних групах Е1 (2002–2003 рр.) – на
15,2%, у експериментальних групах Е2 (2003–2004 рр.) – на 22,33%, у
контрольних – на 3,125%. З мінімальним рівнем відсоток студентів
скоротився: у експериментальних групах Е1 – на 25,98%, у
експериментальних Е2 – на 29,61%, у контрольних групах – лише на 9,375%
(табл. 1). Відбулося зростання показників та просування рівнів згідно з
моделлю рівнів професійної підготовленості бакалаврів економіки.

Таблиця 1

Рівень професійної підготовленості бакалавра економіки

на початку (А) та у кінці (Б) експерименту

Рівні Показ-ники К Е1 Е2

осіб % осіб % осіб %

H А 25 11,16 20 9,8 19 9,22

Б 32 14,29 51 25 65 31,55

+/– 7 3,125 31 15,2 46 22,33

G А 124 55,36 115 56,37 116 56,31

Б 138 61,61 137 67,16 132 64,08

+/– 14 6,25 22 10,78 23 11,17

M А 75 33,48 69 33,82 71 34,47

Б 54 24,11 16 7,84 9 4,37

+/– –21 –9,345 –53 –25,98 –62 –30,1

Підвищення рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки
спостерігалося за всіма критеріями оцінювання: особистісною
спрямованістю, суб’єктністю студента, професійною компетентністю
(знання, уміння, навички, професійно важливі риси характеру,
психофізіологічні якості, особистісні мотиви), креативними вміннями.
Творчі проекти студентів визначалися новизною, оригінальністю, особистим
внеском, логічністю, аргументованістю відповідей, вмінням захопити
присутніх на захисті, оформленням і високим рівнем можливості практичної
реалізації.

Аналіз динаміки змін рівня творчих проектів різноманітних типів показав
високі і стабільні показники ступеня творчості в дослідницьких проектах
студентів. Високі показники творчості виявили у проектах студенти, які
присвятили свої роботи аналізу сучасних економічних проблем України.
Близько половини творчих проектів студентів одержали високі оцінки
експертних комісій. Студентів, які не виявили свого творчого потенціалу,
в експериментальних групах не було.

Важливі висновки зроблено на підставі порівняння динаміки рівнів
професійної підготовки бакалавра економіки і засвоєння ним освітніх
стандартів: за допомогою проектування можна досягти суттєвого розвитку
комплексу здібностей без зниження якості засвоєння навчальних дисциплін;
однак досягнення високого рівня творчості не забезпечувало пропорційного
зростання рівня засвоєння навчальних дисциплін.

Результати дослідження дали підставу стверджувати, що існуючі деформації
в структурі особистісної позиції науково-педагогічних працівників, їхня
недостатня психолого-педагогічна і методична підготовка, різні
соціально-психологічні бар’єри суттєво впливають на якість проектування
досліджуваної системи, що потребує створення якісної системи підвищення
кваліфікації викладачів, яка забезпечувала б їх підготовку до
проектувальної діяльності.

У загальних висновках узагальнено результати дослідження, викладено
висновки, що підтверджують гіпотезу й положення, що винесені на захист.

У додатках наведено матеріали, які ілюструють хід та результати
дослідження.

ВИСНОВКИ

1. Проведений теоретико-експериментальний аналіз літератури з теми
дослідження і вивчення наявної практики, сучасних підходів до
проектування дидактичних систем підготовки фахівців економіки у вищих
навчальних закладах України дав підстави стверджувати, що проблема
проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки
бакалаврів економіки є одним із найважливіших напрямів розвитку
педагогічної науки і практики.

Проектування такої системи відповідно до запитів інформаційного
суспільства забезпечує розвиток як вищої освіти, так і її кінцевого
продукту – конкурентоспроможного фахівця із заданими характеристиками
професійної компетентності, суб’єктності, творчості, самостійності,
передбачає перехід до діяльнісно-компетентнісної моделі підготовки.
Проект цієї системи має забезпечуватися ґрунтовною науковою основою,
відповідати соціальному замовленню, спрямованості на втілення в
практику. Проектування мети, завдань, процедури, методу, засобів,
вихідного матеріалу, продукту мислення і навчальної діяльності
забезпечило подолання вузькості дослідницького підходу і на певному
етапі наукової творчості реалізувати задум як повноцінну
проектно-нормативну діяльність.

2. Вироблена концепція проектування професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалавра напряму “Економіка і підприємництво”
базувалася на такій основі: виявлення структури і функцій; врахування
особливостей змісту й організації підготовки бакалаврів економіки;
виокремлення об’єкта, предмета і продукту педагогічного проектування;
виділення засобів, методів, етапів і технологій.

Проектування досліджуваної дидактичної системи передбачає творчий аналіз
її вихідних умов, чинників, характеристик і створення проекту спільної
діяльності суб’єктів даної системи, що спрямований на забезпечення
професійно орієнтованого підходу до підготовки бакалавра економіки.
Проектування є етапний, багатокомпонентний, послідовний процес, що
відбувається в часі, результат якого – проект дидактичної системи
підготовки бакалаврів економіки.

Поняття “професійно орієнтована дидактична система підготовки бакалаврів
економіки” визначається як упорядкована множина взаємопов’язаних
цілісних структурних і функціональних компонентів, поєднаних спільною
метою, завданнями професійної підготовки особистості; дидактична
система, яка містить у собі елементи, що взаємодіють між собою і
забезпечують збереження і розвиток складної, відкритої,
самоорганізованої і саморозвивальної системи підготовки бакалаврів
економіки у певному освітньому просторі і часових межах. Її структуру як
складної самоорганізованої системи утворюють такі основні компоненти:
мета, зміст, технології (форми, методи і засоби) організації викладання
і навчання; методи контролю й корекції результатів навчання; діяльність
викладання; діяльність навчання; дидактичні принципи та дидактичні
умови; навчальне середовище.

Загальні принципи проектування дидактичної системи – єдності культурного
й освітнього простору, історизму, адекватності, розвитку,
стандартизації, поетапності, багатомодельності, динамізму,
інтердисциплінарності, оптимізації, проекції, аксіологізації,
діагностичності, завершеності – деталізуються і доповнюються принципами
системного і синергетичного підходів, а саме: пріоритету глобальної
мети, системно-структурний; системно-функціональний;
інформаційно-управлінський, алгоритмізації, відтворення, єдності,
взаємопов’язаності, варіативності компонентів, ієрархії,
децентралізації, невизначеності, конструктивної цілісності, взаємної
адаптації, доцільності, основної ланки. Доповнюють цю класифікацію
принципи технологічного, діяльнісного, ергономічного, особистісного
підходів, які у практиці проектувальної діяльності викладача становлять
єдине ціле.

3. Етапами проектування і впровадження проектованої системи на основі
міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 та 9001 є такі: аналіз
вихідних даних; формулювання мети системи у формі її прогнозованих
кінцевих результатів; добір і побудова змісту навчального матеріалу;
визначення структури і послідовності технологій навчальної діяльності
студента, спрямованої на засвоєння змісту; добір адекватних меті і
змісту технологій викладання як системи процесуально-методичних дій
викладача, пов’язаних зі спрямуванням і контролем навчальної діяльності
студентів; вироблення критеріїв і параметрів оцінювання, за якими можна
об’єктивно діагностувати результати засвоєння; вироблення контрольного
інструментарію – комплекту тестів з урахуванням мети навчання і
параметрів оцінювання.

4. Узагальнена технологія проектування і впровадження професійно
орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки має
такий вигляд: визначення цільових груп її споживачів та ідентифікація
їхніх вимог; обґрунтування мети проектування дидактичної системи,
узгодженої зі стратегією розвитку вищого навчального закладу; визначення
процесів, необхідних для її проектування; формування матриці розподілу
повноважень і відповідальності за якість дидактичної системи;
встановлення послідовності і взаємодії процесів; проведення опису
процесів відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO; формування
вимог до інформаційного забезпечення і документального оформлення
дидактичної системи; організація її впровадження у вищому навчальному
закладі; проведення внутрішньої перевірки якості проекту дидактичної
системи, у рамках якої виявляються ланки, які потребують удосконалення;
налагодження корекції інформаційного забезпечення і документального
оформлення даного проекту.

5. Адаптація вимог міжнародних стандартів ISO 9000 і 9001 до дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки забезпечує вироблення комплексу
заходів для переведення механізму управління нею у якісно новий стан –
досягнення бажаних показників її якості. Проектувати досліджувану
дидактичну систему й аналізувати якість проекту допомагає двовимірна
фасетна (матрична) модель проектування, в якій по вертикалі подані
компоненти складових якості для всіх елементів досліджуваної системи, а
по горизонталі – розгортання кожного елемента системи якості згідно з її
складовими, що дало змогу порівняно легко проектувати дидактичну систему
й аналізувати якість проекту.

Елементами системи якості за міжнародними стандартами ISO 9000 є: аналіз
контрактів (вхідний рівень); керування проектуванням, підготовкою
студентів; ідентифікація і відслідковування; керування процесами,
контролем, невстигаючими студентами; форми і способи збереження
документів; внутрішня перевірка якості; навчання проектантів дидактичних
систем; обслуговування; статистичні методи. Складові якості дидактичної
системи – якість результату, якість змісту, якість технологій, якість
оцінювання, якість організації, якість персоналу.

6. Модель рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки має
вигляд “спіралі, що розкручується у тривимірному просторі”, векторами
якого є “особистісні смисли”, “професійний розвиток”, “креативність”,
дає змогу перевірити професійну підготовленість цієї категорії фахівців
за показниками критеріїв особистісної спрямованості, особистісних
мотивів, суб’єктності, професійної компетентності, у тому числі
професійно важливих рис характеру, психофізіологічних якостей,
креативних умінь і є основою для проектування змісту їхньої підготовки і
перевірки якості проектованої дидактичної системи. Вказана модель
характеризується трьома рівнями – “мінімальний”, “генеральний” та
“високий”, домінування одного з яких свідчить про ступінь творчості
студента і потенціал самореалізації в майбутньому.

Реалізація проекту професійно орієнтованої дидактичної системи
підготовки бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво” сприяє
формуванню в студентів значущих для їх майбутньої професійної діяльності
якостей, а також знань, навичок і вмінь, що забезпечують виконання
функціональних обов’язків з обраної спеціальності.

7. Програма моніторингу якості професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки забезпечується дотриманням вимог
міжнародних стандартів якості серії ISO 9001, адаптованих до умов
професійної підготовки цієї категорії фахівців. Вивчення якостей проекту
досліджуваної системи передбачає всебічну комплексну діагностику
основних критеріїв рівнів професійної підготовленості бакалавра
економіки: спрямованості особистості, особистісних мотивів і
суб’єктності; професійної компетентності (загальні і спеціальні знання,
вміння, навички, професійно важливі риси характеру і психофізіологічні
якості); креативних умінь.

8. Основними компонентами діяльності щодо проектування досліджуваної
системи є такі: психолого-педагогічне діагностування вхідного стану
суб’єктів дидактичної системи; соціально-психологічне діагностування
психолого-педагогічної ситуації їх функціонування; визначення та
обґрунтування дидактичних способів впливу на процес досягнення бажаного
рівня професійної підготовленості бакалавра економіки з конкретизацією
навчальних завдань; прогнозування динаміки активності студента під
впливом сучасних технологій навчання, визначення етапів контрольного
діагностування; моніторинг динаміки зростання рівня професійної
підготовленості бакалавра економіки; поточне регулювання та корекція
проекту; підсумкове діагностування професійної підготовленості студента,
зіставлення його з прогнозованим; розробка нового проекту. Кожний
компонент є продовженням попереднього і основою для наступного.

Вимогами до проектувальних умінь науково-педагогічних працівників є:
здатність поєднувати професіоналізм соціального менеджера і
компетентність підприємця, підходити до проектування як універсального і
самостійного в соціокультурному контексті виду діяльності, спрямованого
на створення реальних об’єктів із заданими функціональними і споживчими
параметрами; вміння ставити чіткі дидактичні цілі, навчати студента в
контексті його майбутньої професійної діяльності; забезпечувати
структурність викладу навчального матеріалу, ясність дидактичної мови,
обґрунтованість у керуванні пізнавальною діяльністю студентів. У той же
час розробка і застосування проектованої системи передбачає формування
в педагога технологічного бачення процесу навчання, його особливостей і
специфіки відповідно до предметного змісту навчальної дисципліни, яку
він викладає.

9. Найбільший вплив на якість підготовки бакалаврів напряму “Економіка і
підприємництво” мало: дотримання системного підходу, який сприяв
верифікації та формуванню структури проектованої дидактичної системи,
забезпечував якісний навчальний процес на документальній основі – згідно
з вимогами ECTS, державного стандарту і професіограми бакалавра
економіки; менеджмент (відповідальність проектантів), який дав змогу
визначити, створити і запровадити проект професійно орієнтованої
дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, спрямований на
забезпечення високої якості їх підготовки, передбачав відповідні
зобов’язання проектантів щодо якості фахівця, орієнтацію на споживача
освітніх послуг (студента), відповідальність і обмін інформацією,
моніторинг якості з боку керівництва; навчальне середовище, яке
акцентувало увагу на ресурсах (кадрових, матеріальних, технічних,
інформаційних), що впливали на якість проекту; програма моніторингу
(вимірювання, аналіз і удосконалення) допомагала підтримувати і
удосконалювати цей проект; індивідуалізація освітнього маршруту, тобто
організація дидактичної системи, що максимально забезпечує необхідні
умови для самостійного освоєння студентами змісту курсів, коли
затребуваними стають не тільки викладачі-лектори, а й консультанти,
наставники.

Результати дисертаційного дослідження показують, що сукупність одержаних
наукових висновків має важливе значення для становлення теорії
проектування дидактичних систем у вищій школі. Реалізація основних
положень дослідження спрямовується на якісне доповнення існуючої
практики підготовки бакалаврів економіки, а також на подальший розвиток
теоретико-методологічних засад в умовах соціально-економічних
перетворень в Україні.

Проведене дослідження, звичайно, не вичерпує всіх аспектів порушеної
проблеми. Визначаючи подальші завдання розвитку вищого навчального
закладу на основі проведеного експерименту, педагогічні колективи
залучених до експерименту навчальних закладів орієнтуються на
удосконалення ключових компонентів проектованої дидактичної системи,
тому що саме їхня реструктуризація забезпечить формування нових якостей
і відносин. Проектування і впровадження інноваційних систем підготовки
бакалаврів можливі в умовах демократизації і відповідальної взаємодії
навчальних закладів з Міністерством освіти і науки України, інституціями
Національної академії наук України.

Визначаючи перспективи подальших досліджень і розвитку визначеної
концепції до рівня теорії проектування дидактичних систем, ми вважаємо,
що в подальшій роботі слід орієнтуватися на проектування таких
компонентів, які забезпечували б формування професійних якостей у
бакалаврів і магістрів інших спеціальностей, нових відносин у
досліджуваній дидактичній системі.

У подальшому дослідження потребують такі аспекти означеної проблеми:
теорія і методика застосування прогресивних і проектування нових
професійно орієнтованих технологій навчання; реалізація акмеологічного
підходу до розробки сучасної дидактичної системи формування
професіоналізму з орієнтацією на розкриття психологічних резервів і
особистісного потенціалу фахівця, його здібностей, компетентності,
вмінь, особистісної свободи; стимулювання процесів постановки і
досягнення мети (особистісного проекту); інтеграція університетської і
професійної освіти; створення професійно орієнтованих технологій
творчого стилю економічної діяльності, що дає змогу майбутньому
економісту самому вирішувати економічні проблеми і тим самим створювати
потенційно більш високу можливість перенесення знань і досвіду
діяльності з навчальної ситуації в реальну.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО

В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Монографії

Стрельніков В.Ю. Проектування професійно-орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів економіки. Монографія. – Полтава: РВЦ
ПУСКУ, 2006. – 335 с. (23,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Теоретичні засади проектування професійно-орієнтованої
дидактичної системи (підготовка бакалаврів економіки). Монографія. –
Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005. – 329 с. (20,6 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і
професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій
навчання. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – Кн.1. – 295 с. (18,3 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і
професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій
навчання. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – Кн.2. – 230 с. (14,3 авт. арк.).

Навчальні та методичні посібники

Стрельніков В.Ю. Проектування дидактичної системи навчального закладу
згідно з вимогами Болонського процесу. Навч.-метод. посіб. для слухачів
курсів. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 35 с. (2,2 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Дидактика тестування. Навчальний комплекс дисципліни
для студентів пед. факультету МІПК. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 90 с.
(5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Економічна історія. Навчальний комплекс дисципліни. –
Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 100 с. (6,3 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Критерії рівнів професійного розвитку студента. Метод.
посіб. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 39 с. (2,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Інноваційні технології навчання. Метод. посіб. –
Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 31 с. (1,9 авт. арк.).

Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали

Стрельніков В.Ю. Інноваційні технології навчання у вищій школі,
орієнтовані на розвиток особистості студента. Метод. рекомендації для
слухачів пед. факультету МІПК. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 23 с. (1,4
авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей
студентів. Метод. рекомендації для слухачів пед. факультету МІПК. –
Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 24 с. (1,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Психодіагностика на службі викладача вищої школи: Текст
лекції. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 23 с. (1,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Педагогічне спілкування. Технологія ефективного
педагогічного спілкування і вибір засобів педагогічного впливу: Текст
лекції. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 22 с. (1,4 авт. арк.).

Статті у фахових виданнях, що включені до переліку ВАК України:

Стрельніков В.Ю. Етапи проектування професійно-орієнтованої дидактичної
системи у вищому навчальному закладі // Наук. вісник Чернівецького
ун-ту: Зб. наук. пр. – Вип. 208. Педагогіка і психологія. – Чернівці:
Рута, 2004. – 208 с. – C. 185–189 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Теоретичні основи проектування як складової
професійної діяльності педагога // Імідж сучасного педагога. – 2004. – №
7. – C. 31–33 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Проективна освіта і технологія проектного навчання у
вищій школі // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004.
– Вип.1. – C. 63–69 (0,6 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Теоретичні засади проектування професійно орієнтованої
дидактичної системи // Постметодика. – 2004. – № 4. – C. 53–58. (0,6
авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Модель структури професійно орієнтованої дидактичної
системи // Імідж сучасного педагога. – 2005. – № 1–2. – C. 56–60 (0,7
авт. арк.).

Стрельніков Віктор. Концепція проектування професійно орієнтованої
дидактичної системи підготовки фахівців на засадах Болонського процесу
// Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод. журн. –
2005. – № 3. – 207 с. – C. 18–30 (0,8 авт. арк.).

Стрельніков Віктор. Дидактичне проектування у контексті Болонського
процесу // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод.
журн. – 2005. – № 4. – 222 с. – С. 21–31 (0,8 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Педагогічна майстерність викладача у проектуванні мети
навчання студента // Зб. наук. пр. № 33. Частина ІІ. – Хмельницький:
Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України
імені Б. Хмельницького, 2005. – 217 с. – C. 117–120 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів
економіки на основі міжнародних стандартів ISO 9001 // Зб. наук. пр.
Полтавського держ. пед. ун-ту імені В.Г. Короленка. – Випуск 7 (46). –
Серія “Педагогічні науки”. – Полтава: Видавництво “Фірма “Техсервіс”,
2005. – 368 с. – С. 228–238 (0,7 авт. арк.).

Стрельніков Віктор. Підготовка викладачів до проектування дидактичних
систем // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод. журн.
– 2006. – № 2. – 214 c. – С. 9–23 (0,8 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Проектування професійно-орієнтованих інформаційних
технологій у вищій школі // Сучасні інформаційні технології та
інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія,
теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Вип. 6. / Редкол.: І.А.Зязюн
(голова) та ін. – Київ–Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – 701 с. – C. 599–608
(0,6 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Дослідження розвитку суб’єктності студента в процесі
професійної підготовки // Педагогічний процес: теорія і практика. Зб.
наук. пр. – 2004. – № 4. – C. 112–121 (0,7 авт. арк.).

Стрельніков В. Технології евристичного навчання у вищій школі //
Уманський держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Зб. наук. пр. / Гол. ред.
В.Г. Кузь. – К.: Наук. світ, 2003. – 253 с. – C. 190–194 (0,4 авт.
арк.).

Стрельніков Віктор. Особливості застосування дискусійних видів занять у
процесі вивчення навчальної дисципліни “Економічна історія” //
Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод. журн. – 2003. –
№ 4. – 208 с. – C. 21–29 (0,6 авт. арк.).

Стрельніков Віктор. Технологія модульного навчання у вищій школі //
Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод. журн. – 2003. –
№ 5. – 215 с. – C. 13–22 (0,7 авт. арк.).

Стрельніков Віктор. Застосування технологій навчання у співробітництві
у вищій школі // Педагогіка і психологія професійної освіти:
Наук.-метод. журн. – 2003. – № 6. – 215 с. – C. 23–32 (0,7 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Критерії технологій навчання, орієнтованих на
розвиток особистості // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. /
Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2003. – Вип. 35. – 325
с. – C. 243–250 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Технологія модульного навчання як відкрита система //
Вісник Українського держ. ун-ту водного господарства та
природокористування: розд. “Педагогіка”: “Сучасні технології навчання:
проблеми та перспективи”. Зб. наук. пр., ч. 2. – Рівне: УДУВГП, 2003. –
245 с. – С. 116–123 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Технології дистанційного навчання у вищій школі (з
досвіду Полтавського університету споживчої кооперації України) // Нові
технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод.
центр вищої освіти, 2004. – Вип. 36. – 321 с. – C. 37–48 (0,5 авт.
арк.).

Стрельніков В.Ю. Роль ігрових технологій навчання у професійному
розвитку студентів // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол.
авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 37. – 321 с. –
C. 37–48 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Соціально-психологічний тренінг у формі ділової гри –
ефективна технологія навчання у вищій школі // Нові технології навчання:
Наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 38.
– C. 168–176 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Інформаційні технології навчання // Проблеми освіти:
Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти,
2004. – Вип. 35. – 245 с. – C. 84–94 (0,6 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Інтенсивне читання // Постметодика. – № 1 (11). – 1996.
– C. 50–51. (0,3 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Сучасні технології викладання історії // Постметодика.
– 1997. – № 1 (15). – C. 25–30 (0,6 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Модель ефективного вчителя у педагогіці Заходу //
Імідж сучасного педагога. – 1999. – № 3. – C. 6–9 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Сучасна іміджологія – вчителю // Імідж сучасного
педагога. – 1999. – № 4. – C. 2–5 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Педагогічна культура – основа іміджу сучасного педагога
// Імідж сучасного педагога. – 2000. – № 4–5. – C. 6–8 (0,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Дослідження освітнього середовища: корпоративний імідж
навчального закладу // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 2. – C. 2–5
(0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Проблеми вибору педагогічних технологій у аспекті
особистісно орієнтованої освіти // Імідж сучасного педагога. – 2001. – №
3–4. – C. 40–42. (0,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Розвиток особистісних смислів і ціннісних орієнтацій
педагога // Шлях освіти. – 2001. – № 2. – C. 11–13 (0,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Інновації в обладнанні й унаочненні сучасної школи //
Шлях освіти. – 2002. – № 1. – C. 32–35 (0,5 авт. арк.).

Інші видання

Cтрельніков В.Ю. Проектування професійно орієнтованої дидактичної
системи підготовки бакалаврів з економіки на засадах Болонського процесу
// Матеріали ХХХІ міжнародної наук.-метод. конф., присвяченої 45-річниці
ПУСКУ “Гармонізація вищої освіти України в умовах європейської
інтеграції”, 30–31 березня 2006 р. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2006. – 342 с.
– С. 176–178 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Кредитно-модульна система організації навчального
процесу – основа професійно орієнтованої дидактичної системи //
Матеріали ХХХ міжвузівської наук.-метод. конф. “Модернізація змісту і
технологій підготовки фахівців: проблеми і завдання вищих навчальних
закладів щодо входження в європейський освітній простір” 26 березня 2005
р. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005. – 303 с. – C. 242–243 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Застосування технології повного засвоєння у ліцейних
класах // Організація навчально-виховного процесу в середніх
загальноосвітніх закладах нового типу: досягнення, проблеми,
перспективи: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. – Полтава:
ПОІПОПП, 1996. – C. 102–104 (0,2 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Нова якість фундаменталізації і професіоналізації
проектування програм підготовки бакалаврів економіки // Дні науки: Зб.
тез доповідей: В 3-х т. / Гуманітарний ун-т “ЗІДМУ”, 28 – 29 жовтня 2004
р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – Т.
1. – 256 с. – С. 170–171 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Інформаційні технології як стратегічний напрямок
реформування системи вищої спеціальної освіти // Теорія і практика
навчання і виховання дітей з обмеженими фізичними можливостями:
інноваційний підхід // Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. 6–8
жовтня 2004 р. / Укл. Л.О. Хомич, С.П. Олійник, Л.О. Федорович. –
Полтава: ПДПУ імені В.Г.Короленка, 2004. – 240 с. – С. 40–48 (0,6 авт.
арк.).

Стрельніков В.Ю. Дидактичне проектування у навчальних закладах
Укоопспілки згідно з вимогами Болонського процесу // Матеріали
міжнародної наук.-практ. конф. “Інфраструктурне забезпечення
продовольчого ринку України” 17–18 лютого 2005 р. – Полтава: РВВ ПУСКУ,
2005. – 117 с. – С. 105–106 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Застосування в університеті технології “навчання
дослідження” // Матеріали VII Міжнародної наук.-практ. конф. “Наука і
освіта 2004”. Том 43. Сучасні методи викладання. – Дніпропетровськ:
Наука і освіта, 2004. – 76 с. – С. 40–43 (0,3 авт. арк.).

Стрельніков Віктор. Застосування в університеті технології “навчання
дослідження” // Інформаційний вісник Академії наук вищої школи України.
– 2004. – № 2 (40). – С. 28–31 (0,3 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Корпоративне навчання у вищій школі // Матеріали ХХІХ
міжвузівської наук.-метод. конф. “Проблеми підготовки фахівців без
відриву від виробництва в умовах реформування вищої освіти” 20–21 травня
2004 р. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 333 с. – С. 311–313 (0,1 авт.
арк.).

Стрельніков В.Ю. Педагогічне мислення вчителя // Розвиток мислення
молодших школярів. Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. – Кременчук:
ПОІПОПП, 1996. – C. 163–165 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Психологічна культура вчителя // Педагогічна спадщина
М.В. Остроградського і розвиток освіти в Україні. Матеріали Міжнародної
наук.-практ. конф. – Полтава: ПОІПОПП, 1996. – C. 102–104. (0,3 авт.
арк.).

Стрельніков В.Ю. Стратегії гуманізації освіти та особистісно–орієнтоване
навчання // Діти – наше майбутнє. Реалізація Національної програми “Діти
України”. Зб. статей. учасників Всеукраїнської наук.-практ. конф.
(Полтава, 9 січня 1997 р.). – Полтава: ПОІПОПП, 1997. – С. 74–77 (0,5
авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Вчитися з комп’ютером // Діти – наше майбутнє.
Реалізація Національної програми “Діти України”. Зб. статей. учасників
Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Полтава, 9 січня 1997 р.). – Полтава:
ПОІПОПП, 1997. – С. 236–239. (0,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Розвиток психологічної культури вчителя в закладах
післядипломної освіти // Післядипломна освіта педагогічних кадрів:
Проблеми розвитку. Матеріали звітної наук. конф. (31 жовтня – 1
листопада 1996 р.). – К.: УІПКККО, 1997. – С. 208–210 (0,2 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Нова технологія викладання історії // Актуальні питання
дослідження вітчизняної історії та методика її навчання. До першої
річниці з дня прийняття Конституції України. Зб. наук. ст. учасників
регіональної наук.-практ. конф. (19 травня 1997 р.). – Полтава: ПОІПОПП,
1997. – С. 55–57 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Критерії професіоналізму вчителя // Педагогічний
вісник. – 1997. – № 3. – С. 4–5 (0,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Організаційні форми підвищення кваліфікації вчителів у
розвинутих країнах // Педагогічний вісник. – 1997. – № 5. – С. 6–7 (0,3
авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. До питання про розвивальну післядипломну освіту // Нові
педагогічні технології з проблем гуманізації та демократизації
навчально-виховного процесу в освітніх закладах. Матеріали міжнародної
наук.-практ. конф. (Черкаси, 27–28 січня 1998 р.). – Черкаси: ЧОІПОПП,
1998. – С. 91 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Психологічні вимоги до особистості педагога // Творча
спадщина А.С. Макаренка у контексті сучасної педагогічної науки і
практики: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. (березень 1998
р.). – Суми–Харків–Полтава, 1998. – C. 330–334 (0,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Методики оцінювання інтелекту та критерії творчої
особистості // Обдаровані діти і школа. Методика діагностики та
педагогічний досвід (Посібник для вчителів і психологів) – Полтава:
ПОІПОПП, 1998. – С. 13–18 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Педагогічні ситуації // Педагогічні конкурси на
Полтавщині. Метод. зб. – Кременчук: 1998. – С. 21–25 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Братські школи // Педагогічні технології. Досвід.
Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО, 1999. – 376 с. – С. 43–46 (0,4
авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Бригадно-індивідуальне навчання // Педагогічні
технології. Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО, 1999. – 376
с. – С. 47–48 (0,2 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Індивідуально-призначене навчання // Педагогічні
технології. Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО, 1999. – 376
с. – С. 110–112 (0,25 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Історії навчання за модульною технологією //
Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО,
1999. – 376 с. – С. 130–133 (0,3 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Історична освіта школи “Анналів” // Педагогічні
технології. Досвід. Практика: Довідник – Полтава: ПОІПОПП, 1999. – С.
128–130 (0,25 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Історії навчання за технологією Ю.А.Троїцького //
Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО,
1999. – 376 с. – С. 133–137 (0,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Особистісно орієнтоване розвивальне навчання //
Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО,
1999. – 376 с. – С. 208–209 (0,2 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Повного засвоєння технологія // Педагогічні технології.
Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО, 1999. – 376 с. – С.
218–224 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Повного засвоєння технологія (естонський варіант) //
Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО,
1999. – 376 с. – С. 224 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Програмованого навчання технологія // Педагогічні
технології. Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО, 1999. – 376
с. – С. 235–236 (0,2 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Школа Завтрашнього Дня // Педагогічні технології.
Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО, 1999. – 376 с. – С.
326–327 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Парадигми педагогічних технологій // Педагогічні
технології. Досвід. Практика: Довідник. – Полтава: ПОІППО, 1999. – 376
с. – С. 350–356 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Дослідження ефективності роботи сільського
навчально-виховного закладу // Освітня система сільського регіону:
проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. / Уклад. Н.І. Клокар,
М.С. Солодуха. – К.: КП ВД “Педагогіка”, 2000. – 264 с. – С. 101–104
(0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Особистісно орієнтована освіта як втілення ідей М.В.
Остроградського // Педагогіка математики і природознавства. IV
Всеукраїнські читання, присвячені пам’яті М.В. Остроградського, 4–5
жовтня 2000 р. – Зб. ст. – Полтава: ПОІПОПП, 2000. – 156 с. – С. 54–57
(0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Проблема застосування в Україні досвіду Західних країн
щодо організації післядипломної освіти педагогів // Педагогіка
математики і природознавства. IV Всеукраїнські читання, присвячені
пам’яті М.В. Остроградського, 4–5 жовтня 2000 р. – Зб. ст. – Полтава:
ПОІПОПП, 2000. – 156 с. – С. 57–62 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Можливості використання кейс-методу у вищій школі //
Матеріали ХХVІ наук.-метод. конф., присвяченої 10-й річниці незалежності
України “Нові технології навчання та покращення якості підготовки
фахівців з вищою освітою” 21–23 березня 2001 р. – Полтава: ПКІ, 2001. –
404 с. – С. 281–284 (0,3 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Висвітлення питань Великої Вітчизняної війни у
“Методичній антології краєзнавства Полтавщини” // Велика Вітчизняна:
історія, пам’ять, долі. Матеріали конф. до 60-річчя початку Великої
Вітчизняної війни 1941–1945 рр. – Полтава: АСМІ, 2001. – 88 с. – С.
71–76 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Критерії якості освітнього середовища в педагогічній
системі М.В. Остроградського // М.В. Остроградський – видатний
математик, механік і педагог. Матеріали міжнародної конф., присвяченої
200-річчю з дня народження М.В. Остроградського 26–27 вересня 2001 р. –
Полтава: ПДПУ ім. В.Г. Короленка, 2001. – 177 с. – С. 154–156 (0,4 авт.
арк.).

Стрельніков В.Ю. Управління розвитком креативності студентів // Освітній
менеджмент: перспективи розвитку та інновації. Всеукраїнська
наук.-практ. конф., 23 жовтня 2001 р. – Зб. ст. – Полтава: ПОІППО, 2001.
– 160 с. – С. 134–138 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Психолого-педагогічні вимоги до проведення краєзнавчої
роботи в навчально-виховних закладах // Антологія краєзнавства
Полтавщини: Наук.-метод. посіб. / За ред. П.І. Матвієнка. – Полтава:
ПОІППО, 2002. – 316 с. – С. 36 – 40 (0,6 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Управління становленням професіоналізму студента у
вищій школі // Матеріали міжнародної наук.-практ. конф.
“Науково-методичні проблеми управління якістю освітньої діяльності” 22 –
24 травня 2002 р. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – Ч.1. – 349 с. – С. 324 –
330 (0,4 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Прогностична модель особистісно-професійного розвитку
викладача // Науковий вісник Полтавського ун-ту споживчої кооперації
України: Серія економічні науки. – № 1. – 5/2002. – С. 142–149 (0,5 авт.
арк.).

Стрельніков В.Ю. Методики оцінювання інтелекту та критерії творчої
особистості // Психологічна підтримка творчості учня / Упоряд. О.
Плавник, В. Зоц. – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2003. – 128
с. – С. 9–18 (0,5 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Технології евристичного навчання в університетській
освіті // Перша всеукраїнська наук.-практ. конф. “Наукові засади
розвитку університетської освіти в малих містах України” (тези
доповідей) / Київ, Умань, 17–18 жовтня 2003 р. – Умань: Уманський держ.
пед. ун-т ім. Павла Тичини, 2003. – 110 с. – С. 88 – 90 (0,1 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Сучасні технології навчання і психічне здоров’я
учасників навчального процесу // Формування здорового способу життя
студентської молоді: реалії та перспективи. Матеріали Всеукраїнської
наук.-практ. конф. м. Полтава, 24–25 грудня 2002 р. – Полтава: ПДПУ,
2003. – 224 с. – С. 20–24 (0,7 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Технологія ефективного педагогічного спілкування і
вибір засобів педагогічного впливу (матеріали до вивчення міні-модуля
“Педагогічне спілкування”) // Удосконалення педагогічної майстерності в
умовах особистісно орієнтованої освіти: Модульний посіб. /
Автори-упорядники: В.Р. Ільченко, П.І. Матвієнко, Н.І. Білик. – Полтава:
ПОІППО, 2003. – 190 с. – С. 118–137 (1,2 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів
(матеріали до вивчення міні-модуля “Інтелект і творчість”) //
Удосконалення педагогічної майстерності в умовах особистісно
орієнтованої освіти: Модульний посіб. / Автори-упорядники: В.Р.
Ільченко, П.І. Матвієнко, Н.І. Білик. – Полтава: ПОІППО, 2003. – 190 с.
– С. 137–155 (1,2 авт. арк.).

Стрельніков В.Ю. Теоретичні засади проектування професійно орієнтованої
дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”. –
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2007.

У дисертації розглядається професійно орієнтована дидактична система як
система психологічних і дидактичних процедур взаємодії викладачів і
студентів. Проектування професійно орієнтованої дидактичної системи
здійснюється через освітні і професійні стандарти, закладені в них цілі
і зміст навчання, навчально-методичне, інформаційне і програмне
забезпечення.

Обґрунтовано загальні принципи проектування професійно орієнтованої
дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, деталізовано й
доповнено принципами системного, синергетичного, технологічного,
діяльнісного, ергономічного, особистісного підходів.

Запропоновано технологію проектування і впровадження професійно
орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки.

Доведено, що досягненню показників якості дидактичної системи підготовки
бакалаврів економіки сприяє застосування вимог міжнародних стандартів
ISO 9000 і 9001, модифікованих до проектування даної системи.

Розкрито особливості проектування як складової професійної діяльності
педагога, а також важливі його компоненти – мета, об’єкт, суб’єкт,
засоби, методи і результати.

Теоретично обґрунтовано умови підготовки викладача вищої школи до
діяльності в галузі проектування як складової професійної діяльності
педагога з урахуванням вимог інформаційного суспільства. Намічено
підходи до підвищення кваліфікації викладачів, систематизовано вимоги до
проектанта дидактичних систем, обґрунтовано принципи побудови системи
курсів і на цій основі розроблено програму підготовки викладачів до
проектування дидактичних систем.

Ключові слова: проект, проектування, система, дидактична система,
професійно орієнтована дидактична система підготовки бакалаврів
економіки, компоненти дидактичної системи, технологія навчання,
компетентність, рівень професійної підготовленості бакалавра економіки.

Стрельников В.Ю. Теоретические основы проектирования профессионально
ориентированной дидактической системы подготовки бакалавров экономики. –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по
специальности 13.00.04 – “Теория и методика профессионального
образования”. – Институт педагогического образования и образования
взрослых АПН Украины, Киев, 2007.

В диссертации рассматривается профессионально ориентированная
дидактическая система как система психологических и дидактических
процедур взаимодействия преподавателей и студентов. Проектирование
профессионально ориентированной дидактической системы осуществляется
путем использования образовательных и профессиональных стандартов,
заложенных в них целей и содержания обучения, учебно-методического,
информационного и программного обеспечения.

Рассматривается предмет проектирования преподавателем профессионально
ориентированной дидактической системы и условия его трансформации в
продукт – результат деятельности.

Определены общие принципы проектирования профессионально ориентированной
дидактической системы подготовки бакалавров экономики, детализированы и
дополнены принципами системного, синергетического, технологического,
деятельностного, эргономического, личностного подходов.

Предложена технология проектирования и внедрения профессионально
ориентированной дидактической системы подготовки бакалавров экономики,
имеющая такой общий вид: определение целевых групп ее потребителей и
идентификация их требований; обоснование цели проектирования
дидактической системы, соответствующей стратегии развития высшего
учебного заведения; определение процессов, обеспечивающих ее
проектирование; формирование матрицы распределения полномочий и
ответственности за качество дидактической системы; установление
последовательности и взаимодействия процессов; проведение описания
процессов в соответствии с требованиями международных стандартов ISO;
формирование требований к информационному обеспечению и документальному
оформлению дидактической системы; обеспечение ее внедрения; проведение
внутреннего аудита качества проекта дидактической системы; обеспечение
коррекции информационного обеспечения и документального оформления
данного проекта.

Сделан вывод, что адаптация требований международных стандартов ISO 9000
и 9001 к дидактической системе подготовки бакалавров экономики
обеспечивает создание комплекса мероприятий для перевода механизма
управления ею в качественно новое состояние – достижения показателей ее
качества. Проектировать исследуемую дидактическую систему и
анализировать качество проекта помогает двумерная матричная модель
проектирования, в которой по вертикали поданы компоненты составляющих
качества для всех элементов данной системы, а по горизонтали –
развертывание каждого элемента системы качества согласно составляющим ее
качества, что позволило сравнительно легко проектировать дидактическую
систему и анализировать качество проекта.

Элементами системы качества в соответствии с международными стандартами
ISO 9000 рассматриваются: анализ контрактов (входящий уровень);
управление проектированием, документами, управление подготовкой
студентов; идентификация и отслеживание; управление процессами,
управление контролем, управление неуспевающими студентами; формы и
способы сохранения документов; внутренний аудит качества; обучение
проектантов дидактических систем; обслуживание; статистические методы.
Составляющими качества дидактической системы определены: качество
результата, качество содержания, качество технологий, качество
оценивания, качество организации, качество персонала.

Раскрыты особенности проектирования как составляющей профессиональной
деятельности педагога, а также важные его компоненты – цель, объект,
субъект, средства, методы и результаты.

В результате целенаправленной деятельности высшей школы, связанной с ее
модернизацией, закономерно возникают инновационные дидактические
проекты. Использование предложенного проекта профессионально
ориентированной дидактической системы подготовки бакалавров экономики,
как показал анализ результатов эксперимента, проведенного у четырех
высших учебных заведениях Киева, Харькова и Полтавы, способствовало
повышению уровня профессиональной подготовленности бакалавра экономики.
Итоги эксперимента позволили сделать вывод о достижении предметного и
метапредметного разнообразия творческой учебной продукции студентов, а
также о своеобразии проектов, выполненных студентами на одну тему, что
свидетельствует о наличии индивидуальных траекторий студентов лишь с
одной учебной дисциплины – экономической истории.

Доказано, что реализация проекта профессионально ориентированной
дидактической системы подготовки бакалавров направления 0501 “Экономика
и предпринимательство” способствует формированию у студентов значимых
для их будущей профессиональной деятельности качеств личности, а также
знаний, навыков и умений, обеспечивающих выполнение функциональных
обязанностей по выбранной специальности.

Теоретически обосновано условия подготовки преподавателя высшей школы к
деятельности проектирования как составной профессиональной деятельности
педагога с учетом требований Болонского процесса. Намечены подходы к
повышению квалификации преподавателей, систематизированы требования к
проектанту, выделены принципы построения системы курсов и на этой основе
разработана конкретная программа подготовки преподавателей к
проектированию дидактических систем.

Ключевые слова: проект, проектирование, система, дидактическая система,
профессионально ориентированная дидактическая система подготовки
бакалавров экономики, компоненты дидактической системы, технология
обучения, компетентность, уровень профессиональной подготовленности
бакалавра экономики.

Strelnikov V.J. Theoretical Basics of Projecting of Professionally
Oriented Didactic System for Training Bachelors in Economics. –
Manuscript.

A thesis for the degree of Doctor of Pedagogical Sciences on speciality
13.00.04 – “Theory and Methods of Professional Education”. – The
Institute of education studies and adult education of the Academy of
Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The thesis overlooks the professionally oriented didactic system as a
system of psychological and didactic procedure of teachers’ and
students’ collaboration. Professionally oriented didactic system
projecting is done through the educational and professional standards,
the objectives, academic content, methodical, informative and
programming component they contain.

General principles of projecting of professionally oriented didactic
system for training Bachelors in Economics are grounded; they are
specified and supplemented by the principles of system, synergy,
technological, activity, ergonomic and personal approaches.

The technology for projecting and introducing professionally oriented
didactic system for training Bachelors in Economics is proposed.

It is proven that the International Standard ISO 9000 and 9001 modified
to this system projecting ensures achievement of quality indices of
didactic system for training Bachelors in Economics.

Peculiarities of projecting as a constituent part of educator’s activity
as well as its main components – objectives, object, subject, means,
methods and results are defined.

The constituents of preparing higher school teacher’s for projecting
activity according to teacher’s professional pedagogical activity,
taking into account the requirements of the international environment
are grounded the exotically. The certain approaches towards increasing
the level of teacher’s qualification are shown; the requirements to a
projector of didactic systems are systemized; the principles of the
course system development according to the projecting are worked out and
the program of the teacher’s training on the didactic systems projecting
is developed on this basis.

Key words: project, projecting, system, didactic system, professionally
oriented didactic system for training Bachelors in Economics, components
of didactic system, educational technology, competency, level of
professional training of bachelors on economics.

Мета викладання

Викладач навчає

Мета освіти

Дидактичні принципи

Мета навчання

Дидактичні умови

Студент навчається

Технологія: засоби, методи, форми організації навчання, способи контролю
і корекції

Освітнє середовище

Соціальне, економічне, політичне, наукове, культурне середовище

Кінцевий результат навчання –бакалавр економіки

Зміст

+

Навчальне середовище

С

П

К

Перший цикл – мінімальний рівень

Другий цикл – генеральний рівень

Третій цикл – високий рівень

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020