.

Ендотелійзалежні фактори патогенезу хронічної серцевої недостатності в динаміці лікування антагоністами рецепторів ангіотензина II (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 3134
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТИТОВА ГАННА ЮРІЇВНА

УДК: 616.12-008.46-036.12-092:611.018.74]-085.355:577.175.852

Ендотелійзалежні фактори патогенезу хронічної серцевої недостатності в
динаміці лікування антагоністами рецепторів ангіотензина II

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

МОЗ України

Наукові керівники:

Академік НАН, АМН України, РАМН,

доктор медичних наук, професор Л.Т.Малая

доктор медичних наук, професор Лапшина Лариса Андріївна, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
госпітальної терапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Березняков Ігор
Генадійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, завідувач кафедри терапії;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Рудик Юрій
Степанович, Державна установа “Інститут терапії імені Л.Т.Малої АМН
України”, м. Харків, завідувач відділу клінічної фармакології та
фармакотерапії.

Провідна установа: Національний науковий центр “Інститут кардіології
імені академіка М.Д.Стражеско” АМН України, м. Київ, відділ серцевої
недостатності.

Захист відбудеться “18” травня 2007 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному
медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна,
4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету МОЗ України (м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий “17” квітня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – розповсюджений
клінічний синдром, який частіше зустрічається серед хворих похилого
віку. У загальній популяції він складає 0,5–2,0%, але серед осіб старших
65 років перевищує 10%. ХСН – фінал багатьох серцево-судинних
захворювань, серед яких ішемічна хвороба серця (ІХС) має провідну
позицію, складаючи 50-70% від загальної кількості. У наступні 20–30
років розповсюдженість ХСН зросте на 40–60% (Безруков В.В, 2005;
Воронков Л.Г., 2004; Коваленко В.Н, 2004; Heitzer T, 2001), що
обумовлюється збільшенням кількості людей похилого віку, більшою
кількістю хворих, які вижили після гострого інфаркту міокарда,
створенням нових патогенетично обумовлених методів терапії. Істотне
значення в патогенезі ХСН належить дисфункції ендотелія (Коваленко
В.Н.,2001; Малая Л.Т., Корж А.Н., Балковая Л.Б., 2002). Участь ЕТ-1 у
розвитку ХСН теоретично обґрунтована, тому що він сприяє звуженню судин,
впливає на порушення функції нирок, скорочуваність міокарду та процеси
ремоделювання шлуночків серця та судин (Гомазков О.А., 2001, Визир В.А.,
Березин А.Е., 2002, Mc Murray et al, 2001,). Показана участь цілісної
системи аутокринно-паракринної регуляції, пов’язаної з біосинтезом ЕТ-1
при ішемії міокарда з подальшим розвитком ХСН та її клінічних симптомів
(Лишневская В.Ю, Коркушко О.В.,2000, Shafer A et al, 2003). Разом з цим,
роль ЕТ-1 в патогенезі ХСН в осіб похилого та старечого віку вивчена
недостатньо. При ХСН відбувається зниження синтезу NO, що пов’язано з
порушенням експресії або транскрипції eNOS, зниженням запасів
L-аргиніну для eNOS, прискореним метаболізмом NO (при підвищеному
утворенні вільних радикалів) або їх комбінацією (Cat H., Harrison D.G.,
2000). Для виконання аутокринних і паракринних функцій NO
стабілізується, входячи до дінітрозольних комплексів заліза з тіоловими
лігандами або S-нітрозотіол (Ванин А.Ф., 2000, Muller B et al, 2000),
функціональне значення якого при ХСН в осіб похилого та старечого віку
практично не вивчене. У гладких м’язах NO активізує гуанілатциклазу,
реалізує вазодилятаторні дії. Після його окислення утворюються
метаболіти нітрити (NO2) та нітрати (NO3), які демонструють сумарну
продукцію NO в організмі (Манухина Е.Б и соавт., 2002). Існують окремі
доповіді про зміни рівня метаболитів NO при артеріальній гіпертензії,
ІХС, ХСН (Ивашкин В.Т.,Драпкина О.М.,2001; Ковалева О.Н, 2003; Коваленко
В.Н. и соавт., 2002, Моисеева и соавт.,2003, Бувальцев В.Н и
соавт.,2003, Chowdhary S et al,2002). При цьому інформативне значення
NO2 і NO3 при ХСН в осіб похилого та старечого віку вивчене
недостатньо. При довготривалому використанні іАПФ може розвинутися
феномен „висклизування” АII і альдостерону (Мареєв В.Ю,2001). Крім того,
вплив іАПФ на метаболізм брадикініна призводить до непереносимості цих
препаратів через виникнення кашлю у 5-15% хворих. Блокатори
ангіотензинових рецепторів (АРАII) з точки зору їхньої фармакокінетики у
хворих з ХСН забезпечують більш повну блокаду AII. Базуючись на
результатах багатоцентрових рандомізованих досліджень згідно з
рекомендаціями Української Асоціації кардіологів, кандесартана
цилексетил використовується як найбільш ефективний та безпечний
представник AРАII, який має кардіопротекторні, ренопротекторні,
церебропротекторні якості при лікуванні артеріальної гіпертензії,
хронічної серцевої недостатності та нефропатії будь-якого генезу, що є
особливо важливим при лікуванні пацієнтів похилого та старечого віку у
зв’язку з наявністю у них поліорганної патології. Разом з цим, вплив
AРАII на ендотеліальну функцію при ХСН у хворих похилого та старечого
віку вивчений недостатньо. Таким чином, вважається актуальним вивчення
впливу AРАII на перебіг ХСН у хворих похилого та старечого віку, які
страждають на ІХС, з урахуванням коморбідного фону та з позицій їх дії
на значні патофізіологічні фактори розвитку серцевої недостатності:
функціональний стан ендотелія, показники кардіогемодинаміки,
толерантність до фізичного навантаження, якість життя пацієнтів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в рамках науково–дослідницької роботи: ”Роль клітинних,
імунозапальних та нейрогуморальних механізмів хронічної серцевої
недостатності в реалізації ефектів нейромодулюючої терапії” (№
держреєстрації 0105U002753) кафедри госпітальної терапії Харківського
державного медичного університету МОЗ України. Автор брала участь у
вивченні функціонального стану ендотелія, проведенні теста з 6-хвилинною
ходьбою, у вивченні вільнорадикального оксилення, аналізі якості життя
при ХСН у хворих похилого та старечого віку, впливу терапії АРА II
кандесартаном та іАПФ лізиноприлом на клініко-функціональні показники,
їхню роль в нормалізації функції ендотелія, проводила статистичний
аналіз отриманих результатів.

Мета та завдання дослідження: підвищення ефективності лікування ХСН на
тлі ІХС в осіб похилого та старечого віку на базі вивчення
функціонального стану ендотелія, інтенсивності ВРО, кардіогемодинаміки,
якості життя та порівняльного аналізу дії АРА II кандесартана та іАПФ
лізиноприла на динаміку вказаних показників.

Для досягнення поставленої мети необхідно було визначити такі задачі:

Оцінити зміни показників функціонального стану ендотелія (ЕТ-1,
нітратів, нітритів, S-нітрозотіола) у хворих на ІХС, ускладненої ХСН,
похилого та старечого віку залежно від ступеня тяжкості ХСН.

Провести аналіз ЕТ-1, нітратів, нітритів, S-нітрозотіола та ВРО при ХСН
у пацієнтів похилого та старечого віку залежно від коморбідного тла, в
патогенезі якого бере участь дисфункція ендотелія: ГХ, ЦД, ФК
стенокардії.

Вивчити показники вільнорадикального окислення та проаналізувати їхній
взаємозв’язок з порушенням функціонального стану ендотелія при ХСН у
хворих похилого та старечого віку.

Дослідити вплив АРА II кандесартана порівняно з іАПФ лізиноприлом на
функціональний стан ендотелія, ВРО, якість життя, толерантність до
фізичного навантаження та показники внутрисерцевої гемодинаміки у хворих
на ХСН похилого та старечого віку.

Вивчити функціональний стан ендотелія, інтенсивність ВРО,
кардіогемодинаміку, якість життя під впливом терапії АРА II
кандесартаном у хворих похилого та старечого віку залежно від ФК ХСН.

Вивчити функціональний стан ендотелія, інтенсивність ВРО,
кардіогемодинаміку, якість життя під впливом терапії АРА II
кандесартаном залежно від віку у хворих похилого та старечого віку.

Об’єкт дослідження: хронічна серцева недостатність внаслідок ІХС у
хворих похилого та старечого віку

Предмет дослідження: стан ендотеліальної функції (ЕТ-1, нітрати,
нітрити, S-нітрозотіол), ВРО, структурно-функціональні показники лівого
шлуночку, толерантність до фізичного навантаження, якість життя,
коморбідний фон. Вплив лікування АРА II кандесартаном та іАПФ
лізиноприлом на вказані показники.

Методи дослідження: клініко-інструментальні, лабораторні, імуноферментні
методи, метод біохемілюмінесценції, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведене комплексне
дослідження ендотеліальної функції, включаючи визначення рівнів ЕТ-1,
нітратів, нітритів, S-нітрозотіола при ХСН у хворих геронтологічної
групи з урахуванням коморбідного тла (ГХ, ЦД, стенокардія), в патогенезі
якого провідні позиції посідає дисфункція ендотелія.

Уперше виявлено, що підвищення рівня ЕТ-1 у хворих на ХСН
похилого та старечого віку позитивно корелювало не тільки з підвищенням
віку пацієнтів, важкістю ФК ХСН, але і наявністю коморбідного тла – ГХ,
ЦД, та стенокардії в анамнезі.

Доведено, що ендотеліальна дисфункція, яка притаманна ХСН
ішемічної етіології, у пацієнтів похилого та старечого віку поєднана
зі зниженням утворення депо-форми NO (S-нітрозотіола) та кінцевих
продуктів метаболізма NO (нітритів і нітратів). Це свідчить про
зменшення метаболізму NO в цілому, що корелює з істотним зниженням
інтенсивності ВРО. Виявлено відмінність у рівнях даних показників
залежно від віку у пацієнтів 60-74 років і 75 років та більше.

Відзначено, що при різних пускових факторах порушення
NO-залежної функції ендотелія нітрати та нітрити змінювались неоднаково:
вірогідно знижувалися при ХСН у пацієнтів старших 75 років порівняно з
хворими 60-74 років, при цьому виявлено вірогідне збільшення
метаболітів NO при ХСН III ФК порівняно з ХСН II ФК, а також при ЦД та
ГХ порівняно з пацієнтами без ГХ та ЦД в анамнезі.

Науково обґрунтовано перевагу АРА II кандесартана порівняно з іАПФ
лізиноприлом при лікуванні похилого контингенту хворих, особливо
старших 75 років, за рахунок більш вираженої нормалізації NO-залежної
функції ендотелія.

Уперше показано прямі кореляційні зв’язки між нітратами,
нітритами та Imax при збільшенні тяжкості ХСН, в різних вікових
періодах, при ГХ, ЦД, в динаміці лікування, що свідчить про
патогенетичну спільність метаболізму NО, оксидантного стресу і вклад NO
як вільного радикала в сумарний показник інтенсивності ВРО.

Отримано деклараційний патент за темою “Спосіб лікування хронічної
серцевої недостатності у осіб похилого та старечого віку”Пат.13168,
А61К31/00 А61К47/00 Заявка 200509274 від 03.10.2005; Опубл. 15.03.2006,
Бюл.№3.

Практичне значення одержаних результатів. У хворих на ХСН похилого та
старечого віку виявлено особливості ендотеліальної дисфункції згідно з
показниками ЕТ-1, метаболітів NO та інтенсивності ВРО.Це необхідно
враховувати під час призначення терапії. Лікарям рекомендовано
використовувати результати біохімічних показників та віддавати перевагу
АРА II кандесартану при лікуванні хворих на ХСН похилого та старечого
віку, особливо старших 75 років. Це пов’язано з його позитивним впливом
на корекцію дисфункції ендотелія та поліпшення якості життя пацієнтів.
Оцінення якості життя необхідно проводити за Мінесотським
опитувальником, який рекомендується для використання у кардіологічних
відділеннях.

За матеріалами дисертації було розроблено методичні рекомендації для
студентів та лікарів: Лапшина Л.А., Титова А.Ю. Органопротективные
свойства кандесартана // Методические рекомендации.-Х.,2006.-32с.
Результати роботи впроваджені в діяльність Державної установи “Інститут
терапії імені Л.Т.Малої АМН України”, в клініках – Харківської МКЛ №27,
Харківської обласної студентської лікарні, Балаклейської ЦРЛ, Сумського
обласного шпиталю для інвалідів Вітчизняної війни, Сумської обласної
клінічної лікарні, а також в навчальний процес кафедри госпітальної
терапії ХДМУ.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно здійснено відбір
хворих та їх обстеження. За безпосередньої участі автора відбувався
підбір диференційованої терапії та контроль за ефективністю лікування,
проведено підготовку та створення банку біологічного матеріалу (плазма,
сироватка крові), проведення визначення ЕТ-1, метаболітів NО (нітратів,
нітритів, S-нітрозотіола) і показників ВРО. Розроблено карти обстежених
хворих, оформлено первинну документацію. Проведено статистичне
опрацювання отриманих результатів та оформлено дисертаційну роботу. З 17
друкованих робіт за матеріалами дисертації 14 виконано у співавторстві.
Роль автора у них полягала у проведенні клінічного, функціонального
обстеження хворих, його статистичного опрацювання, аналіза одержаних
даних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та
результати дисертаційної роботи представлені та обговорені на
науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 80-річчю
ХМАПН “Внесок молодих вчених в медичну науку” (Харків, 2003); на
науково-практичній конференції молодих вчених Державної установи
“Інститут терапії імені Л.Т.Малої АМН України” “Від фундаментальних
досліджень до прогресу в терапії”(Харків, 2003); на міжвузівській
конференції молодих вчених Харківського державного медичного
університету, присвяченій 199-річчю його існування “Медицина третього
тисячоліття” (Харків, 2004); на IV національному конгресі геронтологів
та геріатрів України “Проблемы старения и долголетия” (Київ, 2005); на
науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті акад.
Л.Т.Малої, до 200-річчя ХДМУ (Харків, 2005); на XI конгресі Світової
федерації Українських лікарських товариств (Полтава,2006г), на
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Наукові та
практичні проблеми ендокринної патології в різних вікових періодах”
(Харків, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, з
них 4 статті – в наукових журналах, рекомендованих ВАК України,12 робіт
– в матеріалах та збірниках тез наукових конгресів та конференцій. За
результатами дослідження отримано державний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148
сторінках машинописного тексту, складається із вступу, двох розділів
огляду літератури, розділу матеріали та методи досліджень, 4 розділів
власних досліджень, заключення, висновків і практичних рекомендацій,
списку використаної літератури, який містить 350 джерел, із яких
183-латиницею, 167-кирилицей, що складає 27 сторінок. Робота илюстрована
14 малюнками та 16 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 112 хворих на ІХС, ускладненої
ХСН II і III ФК (NYHA), з них 49 (43,75%) хворих віком 60-74 років і 63
(56,25%) пацієнта віком 75-92 років. ХСН II ФК була діагностована у 82
(73,2%) хворих, ХСН III ФК – у 30 (26,8%) пацієнтів. Оскільки серед
осіб старечого віку важко виділити пацієнтів без ознак ХСН, контрольну
групу склали 20 хворих ІХС з ХСН I ФК віком 72-86 років. Серед
обстежених пацієнтів було 39 (34,8%) чоловіків та 73 (65,18%) жінок,
віком від 60 до 92 років (середній вік склав75,37± 3,8 років). Цукровий
діабет був виявлений у 32 (28,57 %) обстежених, з них СД I типа – у 11
(34,37 %), СД II типа – у 21 (65,62%) пацієнтів. Стабільну стенокардію
II ФК діагностовано у 36 (32,1%) пацієнтів, III ФК – у 33 (29,46%)
хворих. Гіпертонічна хвороба була зафіксована у 59 (52,7%) хворих, при
цьому ізольована систолічна артеріальна гіпертензія була наявна у 11
осіб, що складає 18% від загальної кількості обстежених. До комплексу
обстеження входили спеціальні методи дослідження : визначення рівня ЕТ-1
у периферичній крові імуноферментним методом, за допомогою набору
реактивів Endothelin (1-21) EIA kit фірми “Biomedica” (Австрія) на
апараті “ Stat Fax 303 Plus” Awareness Technology (США); зміст
метаболітів окису азоту – нітритів, нітратів методом діазореакції з
реактивом Гріса з подальшим колориметричним визначенням азоз’єднання в
модифікації І.О. Киселика, М.Д. Луцика і Л.Ю.Шевченко (2001) на
спектрофотометрі СФ-46, S-нітрозотіола флюорометричним методом за M
Marzinzing, A.K Nussler, J Stadler (1997) на спектрофлюориметрі
“Hitachi-M” у центральній науково-дослідницькій лабораторії ХДМУ та
визначення вільнорадикальних процесів в сироватці крові методом
біохемілюмінесценції, індукованої розчином пероксиду водню на
квантометричній установці з фотопомножувачем (СФ-46) з визначенням
таких параметрів : Iмакс –кількість продуктів пероксидного окислення в
субстраті, вказуючого на прооксидантну активність і Iкон.- кількість
продуктів, які не прореагували з індуцентом окислення, яке відбиває стан
антиоксидантного резерву в субстраті за Тарусовим Б.Н. та інш. (1967) в
Національному науковому центрі “Харківський фізико-технічний інститут”
(ННЦХФТІ). Інструментальні методи передбачали: рентген дослідження
органів грудної клітини, електрокардіографію у спокої, ехокардіографію
на ультразвуковому сканері “Радмир М” (ТИ628А). Якісна характеристика
ЕхоКГ містила аналіз руху всіх лоцированих відділів міокарду лівого
шлуночку, визначались показники гіпертрофії лівого шлуночка (товщина
задньої стінки лівого шлуночка та міжшлуночкової перетинки, індекс
відносної товщини стінки лівого шлуночка, маса міокарда лівого шлуночка
за формулою Penn Convention), об’єми та розміри порожнини лівого
шлуночка: КДО, КСО, КДР, КСР, показники інотропної функції (фракція
викиду). Толерантність до фізичного навантаження визначали за допомогою
теста з 6-хвилинною ходьбою, визначення якості життя за допомогою
Мінесотського опитувальника (Living with Heart Failure Questionnaire) з
ХСН. Статистичне опрацювання даних проводилося методом варіаційної
статистики на ЕОМ “Pentium” з використанням пакета статистичних програм
“Statistics”, з визначенням критерію Стьюдента та проведенням
кореляційного аналізу параметрів, що вивчалися.

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведених
досліджень виявлено підвищення плазмового рівня ЕТ-1 у хворих на ХСН
похилого та старечого віку порівняно з групою контролю (0,258 (0, 37
фмоль/мл). Так, при ХСН II ФК рівень ЕТ-1 склав 0,324(0,48 фмоль/мл, при
ХСН III ФК – 0,731(0,52 фмоль/мл (р1 (0,05, р2 Nae " R Xшляхом покращення фізичної сфери життя на відміну від групи пацієнтів, які отримували лізиноприл, у яких якість життя покращувалась переважно за рахунок фізичного статусу. В обох групах відбувався позитивний вплив на показники ремоделювання міокарда і систолічну функцію лівого шлуночка: вірогідно знижувалися КСР, КДР, КСО, КДО, визначалася тенденція до зниження ММЛШ, при цьому вірогідного збільшення ФВ лівого шлуночка не відмічалося. Відсутність у нашому дослідженні вірогідного збільшення ФВ можна пояснити тим, що серед обстежених осіб превалювали пацієнти з ФВ більше 40% (70,5%), що характерно для ХСН у пацієнтів похилого та старечого віку та пов’язане зі збільшенням жорсткості міокарда і переваженням діастолічної дисфункції У результаті лікування в першій групі хворих, які отримували кандесартан, рівень ЕТ-1 знизився на 31,6% (р0,05), в другій, у пацієнтів цієї вікової
групи відмічалось вірогідне збільшення Iкон на 26,2% (р0,05), збільшення
Iкон у пацієнтів старших 75 років- склало 21,3% в групі хворих, які
отримували кандесартан, при цьому в групі хворих, виявлена тільки
тенденція до збільшення рівня антиоксидантів. Таким чином, у результаті
лікування кандесартаном і лізиноприлом виявлено однаковий ступінь
вірогідного зниження рівня ЕТ-1 в групах хворих 60-75 років і старших 75
років. Разом з цим, збільшення рівня нітратів і нітритів на тлі
лікування кандесартаном виявилося більш вираженим у пацієнтів обох
вікових категорій порівняно з хворими, які лікувалися лізиноприлом. В
обох групах пацієнтів відмічалося зростання прооксидантної та
антиокидантної активності, при цьому у хворих, які лікувалися
кандесартаном, збільшення інтенсивності ВРО мало вірогідні відмінності.

При порівняльній оцінці динаміки дисфункції ендотелія і ВРО в
результаті лікування кандесартаном і лізиноприлом залежно від ФК ХСН
були виявлені наступні особливості: вихідний рівень ЕТ-1 був вище у
пацієнтів, які страждають на ХСН III К, у результаті лікування він
вірогідно знизився як при ХСН III К (на 12,5% в групі кандесартана і на
16,7% в групі лізиноприла), так і при ХСН II ФК (на 16,4 % в першій
групі і на 17,7 % в другій ) (табл 2).

Вихідний рівень нітритів у хворих на ХСН III ФК був вище, ніж у
хворих на ХСН II ФК. На тлі проведеного лікування в групі пацієнтів,
які приймали кандесартан, виявлено зростання нітритів при ХСН II ФК на
45,8% і на 52,6% при ХСН III ФК. У групі лізиноприла рівень нітритів
зріс на 38,3% і 42,9% відповідно. Зміни рівня нітратів у результаті
лікування також мали різницю залежно від терапії в першій групі
пацієнтів, які лікувалися кандесартаном, рівень нітратів збільшився на
33,4% при ХСН II ФК і на 38,6 % при ХСН III ФК. У другій групі
пацієнтів рівень нітратів збільшився на 23,5% і на 28,7% відповідно.
Рівень S-нітрозотіола вірогідно зменшився при ХСН II ФК – на 49,5% у
першій групі і на 51,4% в другій. При ХСН III ФК рівень
S-нітрозотіола знизився на 53,1 % в першій групі і на 51,6 % в другій
групі.

Вірогідних відмінностей в зниженні рівня S-нітрозотіола між
групами не знайдено. Показники інтенсивності прооксидантных процесів і
антиоксидантного захисту змінювалися так : у пацієнтів, які приймали
кандесартан, при ХСН II ФК рівень Iмакс збільшився на 31%, у пацієнтів,
які лікувались лізиноприлом – на 19,9%.

Таблиця 2

Зміни показників ендотеліальної дисфункції і ВРО у хворих на ХСН
похилого та старечого віку в результаті лікування, залежно від ФК ХСН

Показники,одиниці вимірювання ХСН II ФК

I група (кандесартан) II група (лізиноприл)

До лікування Після лікування До лікування Після лікування

Ендотелін-1 (фмоль/л) 0,61±0,08 0,51±0,10* 0,68±0,07 0,56±0,06*

S- нітрозотіол,мг % 2,6±0,14 4,8±0,15* 2,9±0,16 4,7±0,17*

Нітрати мг % 6,0±0,17 9,0±0,10** 6,5±0,12 8,5±0,10*

Нітрити мг % 1,05±0,06 0,53±0,09** 1,05±0,18 0,51±0,12**

Iмаксімп/с 2229(120 3228(137* 2174(135 2390(125*

Iкон.імп/с 480(25 530(32* 478(38 512(26*

Показники,одиниці вимірювання ХСН III ФК

I група (кандесартан) II група (лізиноприл)

До лікування Після лікування До лікування Після лікування

Ендотелін-1 (фмоль/л) 0,72±0,04 0,63±0,06* 0,78±0,20 0,65±0,15*

S- нітрозотіол,мг % 2,8±0,19 5,9±0,16** 3,2±0,15 5,6±0,12*

Нітрати мг % 6,2±0,15 10,1±0,14* 7,2±0,17 10,1±0,14*

Нітрити мг % 0,98±0,08 0,46±0,07** 0,97±0,10 0,47±0,05**

Iмаксімп/с 2044(125 3757(105* 2339(120 2919(135*

Iкон.імп/с 403(35 509(29* 453(34 516(36*

Примітка: *- р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020