.

Етапна реабілітація підлітків з гінекологічними захворюваннями та юних вагітних з екстрагенітальною патологією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
123 5899
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Харківський державний медичний університет

Тучкіна Ірина Олексіівна

УДК 618.3-06-053.7+618.1—053.6]-08-039.76

Етапна реабілітація підлітків з гінекологічними захворюваннями та юних
вагітних з екстрагенітальною патологією

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня доктора медичних наук

Харків – 2007Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

МОЗ України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор,

Заслужений працівник освіти України

Паращук Юрій Степанович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри акушерства і гінекології №2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Вовк Іраіда Борисівна

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, керівник
відділення планування сім’ї та статевого розвитку дітей та підлітків

доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України,

Заслужений діяч науки і техніки України

Чайка Володимир Кирилович,

Донецький державний медичний університет

ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства,
гінекології та перинатології ФПО

Доктор медичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Громова Антоніна Макарівна,

Українська медична стоматологічна академія,

завідувач кафедри акушерства і гінекології

Захист відбудеться “25” жовтня 2007р. о 13.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д. 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “24” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
В.В.Лазуренко

Загальна характеристика роботи REF c “Загальна характеристика роботи”
Ошибка! Источник ссылки не найден.

Актуальність проблеми. Збереження репродуктивного потенціалу, як значної
складової репродуктивного здоров’я країни, є одним з пріоритетних
напрямків розвитку цивілізованого суспільства й основних стратегій ВООЗ,
що обумовлює велику увагу до охорони здоров’я дівчат-підлітків, як
майбутніх жінок, забезпечення оптимальних умов їх розвитку, раннього
виявлення акушерсько-гінекологічної патології (Р.О. Моїсеєнко, І.Б.
Вовк, Н.Я. Жилка, 2004; В.І. Грищенко, 2003; В.К. Чайка та співавт.,
2003; G. Creatsas, 2000). Доведено, що репродуктивний потенціал жіночого
населення формується в підлітковому віці (І.Б. Вовк та співавт., 2004;
Ю.А. Гуркин, 2005). Поряд з цим, акушерські ускладнення і гінекологічні
захворювання у жінок фертильного віку дуже часто є наслідком порушень,
що відбулися в статевій системі у пубертаті (М.Н. Кузнецова, 2005). В
умовах складної ситуації із загальним станом здоров’я населення в
Україні, коли смертність перевищує народжуваність, при неухильному
зростанні частоти вагітностей та гінекологічних захворювань у підлітків
на фоні значного погіршення їх соматичного здоров’я (М.М. Коренєв та
співавт., 2005), важливою є проблема вдосконалення
акушерсько-гінекологічної допомоги на етапі становлення жіночої статевої
системи – в періоді статевого дозрівання (Ю.П. Вдовиченко та співавт.,
2001; Ю.С. Паращук, 2003). В підлітковому віці чинником, що напружує
статеву систему, все частіше стає вагітність, яка при остаточно
несформованій репродуктивній функції дівчини рідко протікає без
патологічних наслідків для юної матері та плоду і характеризується
певними медичними і соціальними аспектами проблеми (В.П. Квашенко, 2002;
Б.Ф. Мазорчук та співавт., 2004; Е.Б. Яковлєва, 2004; О.В. Грищенко та
співавт., 2005). Під впливом вагітності може відбуватися збільшення
нестабільності гомеостатичних реакцій організму дівчини, декомпенсація
соматичних захворювань. У неповнолітніх в процесі гестації настає
надзвичайна напруга компенсаторних механізмів, що ускладнює перебіг
вагітності і пологів(В.І. Пірогова та співавт., 2000; О.М. Юзько та
співавт., 2000; Л.Б. Маркін та співавт., 2004; А.М. Громова, 2005).
Причинами цього є: біологічна незрілість юних жінок, низький рівень
санітарної культури, недостатня ефективність існуючих
лікувально-профілактичних заходів (Е.А. Богданова, 2000; Е.В. Брюхина и
соавт., 2003).

Фізіологічна нестабільність та підвищена чутливість організму в
пубертатогенезі до дії як зовнішніх, так і внутрішніх факторів,
створюють відповідне підґрунтя і для виникнення різноманітних
гінекологічних порушень (А.А. Зелинский и соавт., 2003; В.М. Запорожан
та співавт., 2004; A. Goldfarb, 2000). На тлі нейроендокринної і
морфофункціональної перебудови організму підлітка значно підвищується
навантаження на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну систему (О.І. Плєхова,
2001). Вказане, поряд із спадковою детермінованістю, призводить до
розвитку її багатокомпонентної дисфункції з клінічною маніфестацією
різних форм гінекологічних розладів (Л.Ф. Кулікова, 2000; М.Б. Хамошина,
2005; І.Б. Вовк, І.В. Гаврилова, 2006). Найбільш частими з них є
порушення статевого розвитку та МФ (В.К. Чайка, 2004; Е.В. Уварова,
2005; А. S. Gardner, 2001). Більшість цих патологічних станів
диспубертатогенезу є ендокринозалежними, деякі пов’язані з хромосомними
або генними дефектами. Діагностика їх складна, а терапія, особливо
одноразова і без урахування соматичного здоров’я хворих, супроводжується
низькою ефективністю, що обумовлює актуальність проблеми створення
системного підходу до комплексної реабілітації вагітних та
гінекологічних хворих підліткового віку. У зв’язку з цим, структура
спеціалізованої служби дитячої гінекології потребує вдосконалення з
урахуванням усіх її аспектів в межах комплексної
акушерсько-гінекологічної допомоги у відповідності до вимог сучасного
часу.

На підставі вище переліченого, виникає наукова проблема – комплексне
багатофакторне вивчення патогенетичних механізмів дизадаптації організму
підлітка в процесі статевого дозрівання при вагітності та формуванні
гінекологічних порушень на тлі екстрагенітальної патології та
оптимізація акушерсько-гінекологічної допомоги цьому контингенту.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок
дослідження базується на основі Національних програм “Здоров’я нації
1995-2000”, “Репродуктивне здоров’я 2001-2005”. Дисертацію виконано у
відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри акушерства та
гінекології №2 Харківського державного медичного університету МОЗ
України: “Розробка комплексної поетапної реабілітації дівчат-підлітків з
ювенільними матковими кровотечами з урахуванням екстрагенітальної
патології”; “Особливості становлення репродуктивної системи у
дівчат-підлітків, які навчаються у закладах освіти І-ІІ рівня
акредитації під впливом учбових навантажень з комп’ютерними
технологіями”; “Особливості стану фетоплацентарного комплексу у вагітних
жінок з екстрагенітальною патологією в залежності від віку, терміну
вагітності та характеру соматичних захворювань” (номери державної
реєстрації: 0199U001774; 0102U001868; 0105U002755). Дисертант є
відповідальним виконавцем перелічених НДР, самостійно сформулювала
наукову концепцію та програму наукових робіт, виконала основну їх
частину, яка полягає у вивченні особливостей перебігу вагітності та
пологів у неповнолітніх жінок, діагностиці, лікуванні гінекологічних
захворювань у дівчат-підлітків, розробленні та впровадженні системи
реабілітації цього контингенту з урахуванням соматичного стану
пацієнток.

Мета дослідження. Підвищення рівня репродуктивного здоров’я підлітків з
акушерсько-гінекологічною і соматичною патологією шляхом розробки і
застосування системи етапної реабілітації на підставі сучасних
технологій діагностики з визначенням патогенетичних механізмів її
формування.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості перебігу пубертату у вагітних і гінекологічних
хворих підліткового віку з урахуванням частоти і характеру
екстрагенітальної патології.

2. Дослідити перебіг вагітності, пологів, акушерські та перинатальні
ускладнення з оцінкою функціонального стану вегетативної нервової
системи юних вагітних та їх фетоплацентарного комплексу.

3. Вивчити патогенетичні механізми формування ускладнень вагітності і
порушень статевого розвитку та менструальної функції у підлітків на тлі
екстрагенітальної патології з визначенням їх клініко-лабораторних,
гормональних, ехосонографічних, доплерометричних особливостей.

4. Визначити морфофункціональний стан послідів юних жінок шляхом
проведення комплексного морфологічного, морфометричного, гістохімічного
і імуноморфологічного дослідження з урахуванням характеру соматичної
патології.

5. Створити алгоритми діагностики та прогнозу акушерсько-гінекологічної
патології у підлітків з оцінкою їх використання.

6. Розробити систему етапної реабілітації вагітних та гінекологічних
хворих підліткового віку з обґрунтуванням включення схем нових
фізіотерапевтичних та медикаментозних лікувальних комплексів і аналізом
їх застосування у санаторно-курортних і позакурортних умовах.

7. Обґрунтувати організаційні заходи щодо вдосконалення системи
спеціалізованої акушерсько-гінекологічної допомоги в періоді статевого
дозрівання і оцінити їх ефективність.

Об’єкт дослідження: порушення стану репродуктивної системи у вагітних та
гінекологічних хворих підліткового віку з екстрагенітальною патологією.

Предмет дослідження: перебіг пубертату, розробка і впровадження системи
етапної реабілітації у підлітків при вагітності і гінекологічних
порушеннях.

Методи дослідження: клініко-лабораторні, біохімічні, генетичні,
імуноферментні, імуноморфологічні, рентгенографічні, ультразвукові (в
тому числі доплерометричні), комп’ютерна і магнітно-резонансна
томографія; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексного
дослідження представлено наукове обгрунтування та теоретичне
узагальнення нового вирішення проблеми формування патогенетичних
механізмів дизадаптації організму підлітка в процесі статевого
дозрівання при наявності вагітності і гінекологічних порушень на тлі
екстрагенітальної патології та оптимізації акушерсько-гінекологічної
допомоги цьому контингенту.

Отримано нові дані про частоту і структуру екстрагенітальної патології,
особливості перебігу вагітності, пологів, гінекологічних захворювань та
патогенетичні механізми порушень стану фетоплацентарних і
нейроендокринних відносин в залежності від її характеру у неповнолітніх
вагітних та підлітків з гінекологічними розладами. Доведено патологічний
вплив екстрагенітальних захворювань на становлення жіночої статевої
системи у пубертаті і поглиблення порушень пубертатогенезу, а при
наявності вагітності значне підвищення ризику акушерських і
перинатальних ускладнень.

На підставі сучасних комплексних морфологічного, морфометричного,
гістохімічного і імуноморфологічного досліджень вперше визначено
морфофункційний стан послідів юних жінок, що відображє перебіг
вагітності на тлі акушерської та соматичної патології з урахуванням їх
характеру.

Отримано нові дані про значні порушення функціонування ФПК у
неповнолітніх вагітних та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниково-яєчникової
системи у підлітків з патологією статевого розвитку і МФ. Визначено, що
в патогенетичних механізмах їх формування суттєва роль належить
гормональній недостатності, обумовленій розладами на різних рівнях РС.
Вперше показана роль лептину при патології пубертатогенезу у
дівчат-підлітків. Доведено, що вміст лептину залежить від характеру та
глибини гінекологічних порушень і гормонального дисбалансу, а не від
віку, як у здорових дівчат. МФ певною мірою пов’язана із вмістом лептину
і його взаємовідносинами з масою тіла, естрогенами і гонадотропінами, що
є важливою ланкою в патогенезі патології періоду статевого дозрівання.

Вперше, на підставі сучасного кольорового доплерівського картування дана
комплексна доплерометрична характеристика гемодинамічних порушень ФПК
під час вагітності і статевої системи при гінекологічних розладах в
залежності від особливостей їх клінічного перебігу та екстрагенітального
фона в пубертаті.

В результаті визначення найбільш значущих клініко-анамнестичних та
лабораторних ознак, вперше розроблено алгоритми диференціальної
діагностики патології пубертату та системного прогнозу виникнення
ускладнень під час вагітності та в пологах у неповнолітніх з урахуванням
особливостей соматичного тла. Запропоновано шляхи зниження частоти
акушерських і перинатальних ускладнень за рахунок етапної реабілітації,
що забезпечує оптимізацію ведення вагітності і пологів.

Розроблена, науково обґрунтована та апробована (з оцінкою
клініко-лабораторної ефективності), технологія застосування етапної
багатокомпонентної реабілітації юних вагітних та гінекологічних хворих
підліткового віку із соматичними захворюваннями зі включенням до
лікувальних схем нових методик патогенетичної медикаментозної та
фізіотерапії в санаторно-курортних та позакурортних умовах.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що підлітки з
екстрагенітальною патологією, які потребують акушерсько-гінекологічної
допомоги, мають бути виділені до груп високого ризику з формування
акушерських і перинатальних ускладнень при вагітності і порушеннях
статевого розвитку та менструальної функції у пубертаті, для запобігання
розладів репродуктивного здоров’я у майбутньому. Розроблено
діагностичний та прогностичний алгоритми для підлітків з
акушерсько-гінекологічною патологією на тлі соматичних захворювань.
Впроваджено комплексну етапну систему реабілітації неповнолітніх жінок
під час вагітності та після пологів, яка включає нові комбіновані
лікувальні схеми, психо-профілактичну і соціальну роботу та
контрацепцію. Розроблено та апробованно комплексну етапну систему
реабілітації дівчат-підлітків з гінекологічною патологією з урахуванням
особливостей її характеру та стану соматичного здоров’я і включенням
нових методик багатокомпонентного медикаментозного та
фізіотерапевтичного лікування в санаторно-курортних та позакурортних
умовах. Доказано підвищення ефективності лікування пацієнток-підлітків
при використанні розроблених технологій у порівнянні із традиційними.
Оптимізовано стандартну 3-х ступеневу медичну допомогу
дівчатам-підліткам шляхом удосконалення її поетапного надання з
введенням четвертого (реабілітаційного) ступеня спеціалізованої
акушерсько-гінекологічної служби дитячої та підліткової гінекології.

Втілення результатів роботи в практичну охорону здоров’я дозволяє
вдосконалити систему диспансерізації юних вагітних і гінекологічних
хворих з екстрагенітальною патологією, підвищити якісний нагляд за юними
жінками з ранніх термінів вагітності, запобігти тяжких ускладнень
вагітності і пологів, підвищити клінічну ефективність терапії
гінекологічних розладів у дівчат-підлітків, покращити стан їх
соматичного та гінекологічного здоров’я.

Практичні рекомендації, визначені на підставі проведеного дослідження,
впроваджені у роботу Харківського обласного Центру акушерства,
гінекології і статевого виховання дітей та підлітків на базі обласної
клінічної лікарні, пологових будинків №№ 1 та 5, обласної дитячої
клінічної лікарні №1, кабінетів дитячої та підліткової гінекології
Харківського регіону, Української дитячої спеціалізованої лікарні
“ОХМАДІТ” МОЗ України, Інституту Урології АМН України, Донецького
Регіонального Центру охорони материнства та дитинства, Дніпропетровської
обласної дитячої клінічної лікарні, санаторію “Победа” (м.Євпаторія).

Наукові положення та практичні рекомендації дисертації використовуються
у навчальному процесі на кафедрах: акушерства та гінекології №1 і №2
Харківського державного медичного університету, гінекології та
перинатології Харківської медичної академії післядипломної освіти,
акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної
освіти Донецького державного медичного університету ім. М.Горького,
Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Автору належить вибір теми, визначення мети,
завдань і методології виконання дослідження. Особисто проведено
комплексне клініко-параклінічне обстеження 520 пацієнток підліткового
віку, статистичну обробку даних. Автором самостійно або при
безпосередній участі здійснені усі клініко-лабораторні дослідження.
Наукове обґрунтування, розроблення схем з новими методиками
медикаментозної і фізіотерапії і застосування системи етапної
реабілітації, аналіз та узагальнення результатів, які обумовили
формулювання наукових положень та висновків, є особистим внеском
дисертанта у вирішення проблеми збереження репродуктивного здоров’я
підлітків. Автором здійснено підготовку наукових результатів до
публікації та докладено матеріали дисертації на вітчизняних та
закордонних конференціях та з’їздах.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи було
викладено на: XII Всесвітньому (Фінляндія, 1998) та VIII Європейському
(Чехія, 2000) Конгресах дитячої та підліткової гінекології; IV
Міжнародному Конгресі “Стан репродуктивного здоров’я молодих жінок на
початку 21-го тисячоліття” (Греція, 1998); VI і VII Конгресах
Європейського товариства контрацепції (Словенія, 2000; Швейцарія, 2002);
VIII Всесвітньому Конгресі гінекологічної ендокринології (Італія, 2000);
IV Республіканській науково-практичній конференції лікарів – гінекологів
дитячого та підліткового віку України (Чернівці, 2000);
Республіканському симпозіумі “Нейрогуморальна регуляція функції жіночої
репродуктивної системи у періоді її становлення в нормі та при
патології” (Харків, 2001); III Республіканській науково-практичній
конференції “Актуальні питання охорони здоров’я дівчат-підлітків”
(Харків, 2005); XI (Київ, 2002) та XII (Донецьк, 2006) з’їздах
акушерів-гінекологів України; обласних конференціях “Актуальні питання
дитячої та підліткової гінекології” та на засіданнях наукового
товариства акушерів-гінекологів – щорічно (Харків, 1999-2007).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертації опубліковано
39 наукових робіт, 23 роботи – у виданнях, рекомендованих ВАК України
(17 самостійних), отримано 2 держпатенти України на винахід, 3
нововведення включені до Державного Реєстру галузевих нововведень.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 348 сторінках і
включає: вступ, огляд літератури, 7 розділів власних досліджень, аналіз
та узагальнення результатів, висновки, практичні рекомендації. Список
літератури містить 482 джерела. Робота ілюстрована 54 таблицями, 106
рисунками, діаграмами, мікрофотографіями, ехосонограмами.

Основний зміст роботи REF c “Основний зміст роботи” Ошибка! Источник
ссылки не найден.

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі
завдань було проведено клініко-лабораторне обстеження 520
дівчат-підлітків 11–18 років (210 вагітних і 310 гінекологічних хворих),
які знаходились у періоді статевого розвитку і потребували
акушерсько-гінекологічної допомоги. Всі пацієнтки були комплексно
обстежені, що дало можливість на І етапі діагностичного алгоритму
встановити частоту і характер ЕП. У зв’язку з цим 210 юних вагітних
13-18 років склали дві групи. До основної увійшли 170 неповнолітніх, що
мали ЕП, до контрольної – 40 юних вагітних без ЕП. Для зіставлення
перебігу вагітності і пологів у юних з дорослими жінками, була виділена
група порівняння – 40 жінок фертильного віку (19–35 років) з
фізіологічним перебігом вагітності. 310 гінекологічних хворих 11–18
років з найбільш розповсюдженими в дитячий гінекології і складними в
діагностичному плані порушеннями статевого розвитку (ПСР) і порушеннями
менструальної функції (ПМФ) на тлі ЕП склали 6 груп: затримка статевого
розвитку (ЗСР) – 60, дисгенезія гонад (ДГ) – 26, вади розвитку (ВР) –
44; пубертатна маткова кровотеча (ПМК) – 60, аменорея (АМ) – 60,
дисменорея (ДМ) – 60. Отримані клініко-лабораторні показники у цих
пацієнток зіставляли з результатами дослідження 40 здорових
дівчат-підлітків того ж віку – учениць загальноосвітніх шкіл м. Харкова
(контрольна група). При встановленні діагнозу враховувалась класифікація
ВООЗ, відповідно до якої термін “підлітки” поєднує людей віком від 10 до
19 років, а “юні жінки” – дівчат-підлітків, які розпочинають статеве
життя до 19 років.

Всім підліткам проведено комплексне клініко-лабораторне і
інструментальне обстеження з глибоким вивченням анамнезу (соматичне,
гінекологічне здоров’я, перебіг вагітності, пологів у матерів,
спадковість, гінекологічний та акушерський анамнез). Вивчались умови
праці, побуту, вік та обставини статевого дебюту,
соціально-психологічний та преморбідний фон, на якому перебігала
вагітність і гінекологічні розлади у неповнолітніх. Вивчався перебіг
пубертатного періоду: термін i послідовність появи вторинних статевих
ознак, становлення і характер МФ, ВМ, МВ. Фізичний розвиток оцінювався
за лінійними діаграмами (Г.М. Даниленко та співавт., 2002), визначався
ІМТ. Статевий розвиток аналiзувався за стандартними методиками із
визначенням БСР, індивідуальної морфометрії; проводились тести
функціональної діагностики. Обстежено акушерський та гінекологічний
статус: термін вагітності, відповідність розмірів матки терміну
гестації, положення та передлежання плода, його серцебиття. При
пельвіометрії приділялась значна увага анатомічній характеристиці тазу,
ступеню його звуження. Гінекологічним хворим проводилась вагiноскопiя
(за стандартною методикою дитячими пiхвовими дзеркалами iз
пiдсвiтлювачем); виконувались УЗД та мамографія молочних залоз на
апараті Mammomat 1000 “Simmens” (Німеччина). Лабораторне обстеження
включало клінічні та біохімічні дослідження – стандартними біохімічними
та уніфікованими (Н.Н. Кизименко и соавт., 1998) засобами. Вивчався
рівень СЗ колориметричним методом Генрі за допомогою наборів фірми
„Laсhema” (Чехія) та концентрація Ф у сироватці крові методом ІФА з
використанням наборів “Био-иммуноген” (Росія). Проводились
бактеріоскопічне, цитологічне та бактеріологічне дослідження виділень із
піхви та каналу шийки матки із визначенням чутливості до антибіотиків,
обстеження на ЗПСШ методами ІФА та ПЛР за показаннями. Функціональний
стан ССС та НС вивчались за допомогою ЕКГ, ФКГ, КІГ, ЕхоКГ, ЕЕГ, РЕГ,
М-ехо-ЕЕГ. Оцінка ВНС у юних вагітних здійснювалась шляхом визначення
ВВТ, ВеР, ВЗД, ІН (А.М. Вейн, 1998). Для оцінки стану плода визначали
БПП (A. Vintzileos et al., 1983). Динамічне УЗД і доплерографія юним
вагітним і гінекологічним хворим проводились за допомогою ультразвукових
діагностичних приладів – “Sonolaer SL-450” та “Voluson-730” (Німеччина).
Виконувалось УЗД ФПК, малого тазу, внутрішніх органів, серця,
щитоподібної, молочних, надниркових залоз. Для діагностики порушень
гемодинаміки ФПК у вагітних і статевої системи у гінекологічних хворих
здійснено доплерографічні дослідження кровообігу за допомогою
кольорового доплерівського картування (В.В. Митьков, 1999; А.Н.
Стрижаков и соавт., 2000). Морфофункціональний стан плацент юних жінок
досліджувався на кафедрі патологічної анатомії Харківського державного
медичного університету (зав. кафедрою професор А.Ф. Яковцова) із
застосовуванням комплексу гiстохiмiчних методик. Дезоксинуклеопротеїди
виявляли реакцiєю за Фельгеном-Росенбеком. Рибонуклеопротеїди –
фарбуванням за методом Браше, нейтральнi глiкозамiноглiкани (ГАГ) –
ШИК-реакцiєю за Мак-Манусом-Хочкiсом, а Хейл-реакцiею з альцiановим
синім – кислi ГАГ. Для визначення колагенових волокон застосовано метод
фарбування за Гейденгайном-Малорi – азаном. Імуноморфологічне
дослідження проводили непрямим методом Кунса (Brosman, 1979). Колагени
типували моноклональними антитілами (МКА) до колагенів І, ІІІ, ІV типів
(Novocastra Laboratiries LTD, Велика Британія) та (IMTEK, Росія). У
якості люмінесцентної позначки використовували F(ab)–2–фрагменти
кролячих антитіл проти імуноглобулінів мишей, помічених ФІТЦ.
Гiстологiчнi i гiстохiмiчнi препарати вивчали в люмінісцентному
мікроскопі. Відносні об’єми деяких структурних компонентів визначали за
допомогою мікроскопу “Olimpus”. Морфологічне дослідження зіскрібка
ендометрію здійснялось дівчатам із ПМК після лікувально-діагностичного
вишкрібання порожнини матки за життєвими показаннями для виключення
онкологічного процесу. Основні генетичнi методи включали збір
генеалогічних даних та дослідження каріотипу. Для характеристики
ендокринного стану організму неповнолітніх вагітних визначались: Е2, Е3,
ПРГ, ПРЛ, ПЛ, К, ТТГ, Т3, Т4,; у гінекологічних хворих досліджувались:
ЛГ, ФСГ, ПРЛ, Е2, ПРГ, Т, К, ТТГ, Т3, Т4, Л – у сироватці крові методом
ІФА за допомогою імуноферментного аналізатора АИФ С-01 з використанням
стандартних тест-наборів “Sea Ire Sorin” (Франція), DSL-10-3700; HPL EIA
KIT, DRG (США), “Хема” та “Алкор-Био” (Росія), “ХОПIБОХ” (Біларусь).
Рiвень Л визначено за допомогою стандартного набору DSL-10-23100 (США).
Рентгенологічні методи використовувались для вивчення рентгенограм
черепа, визначення КВ. В процесі диференційної діагностики
досліджувались органи малого тазу, головний мозок, внутрішні органи,
нирки, надниркові залози за допомогою КТ (спіральний томограф Somatom
Emotion “Simmens”, Німеччина), ЯМРТ (апарат Magnetom Concerto “Simmens”,
Німеччина).

Сучасний статистичний аналіз з використанням пакетів стандартних програм
“Statgraphics Plus 6.0” включав використання критеріїв Ст’юдента,
Вілкоксона-Мана-Уітні, Фішера, ?2. Проводились множинний кореляційний,
регресійний, факторний, дисперсiйний та дискримінантний аналізи.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведеного
комплексного дослідження, згідно з його метою і завданнями свідчать, що
перебіг вагітності та пологів у неповнолітніх має значні особливості у
зіставленні з жінками репродуктивного віку. Для більшості підлітків
вагітність була “несподіваною”, а у 147 (70%) з 210 – небажаною і
незапланованою, у 94,3% виникла на несприятливому соціальному фоні
(57,6% юних вагітних були з малозабезпечених, 31,9% – із неповних, –
4,8% – асоціальних родин). Аналіз сексуальної поведінки відзначив, що у
юних вагітність частіше з’являлась на протязі 3 – 12 місяців після
статевого дебюту, середній вік якого був вірогідно меншим, ніж в групі
порівняння. Відмічено низький рівень санітарної культури, слабкої
мотивації у відношенні народження дитини, низька зацікавленість у
збереженні вагітності (у 90,5% основної та 87,5% контрольної груп),
наявність шкідливих звичок (19,5% – паління, 5,7% – вживання алкоголю),
незареєстрованого шлюбу (65,3% – в основній, 65,0% – в контрольній,
проти 10% у групі порівняння (р1,5, виявлене у 50% обстежених, свідчило про
наявність її гіперсимпатикотонічного типу. Це підтверджено результатами
клиноортостатичної проби, що характеризує ВЗД: відзначалися
гіперсимпатикотонічний (66%), симпатикоастенічний (16%) і лише у 16% –
нормотонічний варіанти. Таким чином, стан ВНС у неповнолітніх вагітних
основної групи часто характеризувався ознаками гіперсимпатикотонії.
Встановлені зміни пов’язані не тільки з вагітністю як такою, а й напевно
із наявністю ЕП, що призводить до ще більшої напруги
компенсаторно-пристосувальних механізмів юного організму.

Оцінка даних біохімічних досліджень у неповнолітніх з ЕП показала
вірогідне порушення більшості показників, що відображають стан
окислювально-відновлювальних процесів, функціональний стан печінки,
білкового обміну при зіставленні не тільки з дорослими жінками, а із
соматично здоровими юними вагітними – АСТ/АЛТ: 1,19±0,01, 0,60±0,06,
0,54±0,02; ЛФ: (6,92±0,9), (3,3±1,2), (2,74±0,4) од.; ЗБ: (58,12±1),
(65,2±1,5), (69,7±2,1) г/л; Б: (23,4±0,4), (17,2±0,7), (16,6±0,3)
мкмоль/л – відповідно у групах: основній, контрольній, порівняння.

Перебіг вагітності у неповнолітніх з ЕП супроводжувався ускладненнями,
частота яких переважала таку у соматично здорових підлітків у 2, а у
жінок фертильного віку у 4 рази: 151 (88,8%) – в основній, 18 (45%) – в
контрольній, проти 9 (22,5%) – у групі порівняння. В основній групі
вірогідно частіше діагностовано сполучення 2-х і більше ускладнень
вагітності, ніж в контрольній (60,3% проти 27,7%, – р

AEOe®

°

O

O

>

l

xAeuI

yyyyy·µyyy????§??§?

!

!

$

O

ue

ue

!

!

ння фізичного і статевого розвитку”, “астенічний”, “інфантильний”, які
переважали аналогічні показники у здорових у 2,5 – 3 рази. ПСР
встановлені у 53,3% дівчат (у 33,3% із випередженням, у 20% із
відставанням темпів). У 26,6% хворих діагностована патологія молочних
залоз (фіброзна, фіброзно-кистозна мастопатія). При гінекологічному
обстеженні розміри матки, відповідні віковим параметрам, визначені у 63%
дівчат 11-14 років і у 40% пацієнток 15-18 років, збільшення її розмірів
– у 30% і 56,7% хворих, а I ступінь гіпоплазії була лише у 6,6% і 3,3% –
відповідно за віком. Збільшення одного, чи обох яєчників виявлялося у
кожної третьої дівчини молодшого і в 65% підлітків старшого віку.
Визначено ехографічні маркери ранньої діагностики і лікування ПМК
(розміри та структура ендометрію і яєчників). Встановлений вірогідний
зв’язок між товщиною ендометрію (ТЕ) та естрогенною насиченістю
організму (ТЕ та Е2: r=0,64; – рАМ – аменорея АП – артерія пуповини Б – білірубін БАТ – біологічно активна точка БПП – біофізичний профіль плода БСР – бал статевого розвитку ВАТ – віброакустична терапія ВВТ – вихідний вегетативний тонус ВЗД – вегетативне забезпечення діяльності ВНС – вегетативна нервова система ВР – вади розвитку ВеР – вегетативна реактивність ВУІ – внутрішньоутробне інфекування плода ГБО – гіпербарична оксигенація ГВ – гестоз вагітності ГП – гіпоксія плода ГРВІ – гострі респіраторні вірусні інфекції ГХ – гіпертонічна хвороба Д – доплерометрія ДА – дискримінантний аналіз ДГ – дисгенезія гонад ДМ – дисменорея Е2 – естрадіол Е3 – естріол ЕЕ – електрофорез есобелу ЕК – електрофорез куріозину ЕП – екстрагенітальна патологія ЗБ – загальний білок ІІ – інфекційний індекс ІМТ – індекс маси тіла ІР – індекс резистентності К – кортизол КВ – кістковий вік КДК – кольорове доплерівське картування КІГ – кардіоінтервалографія КТ – комп’ютерна томографія КТГ – кардіотокрафія Л – лептин ЛГ – лютропін МВ – менструальний вік ЛФ – лужна фосфатаза ММ – математична модель МПК – матково-плацентарний кровотік МРТ – мікрохвильова резонансна терапія МФ – менструальна функція НВ – невиношування вагітності НПСП – нелінійна послідовна статистична процедура НСТ – нестресовий тест НЦД – нейроциркуляторна дистонія ОНВ – обсяг навколоплідних вод ПВ – паспортний вік ПІ – пульсаційний індекс ПК – прогностичний коефіцієнт ПЛ – плацентарный лактоген ПН – плацентарна недостатність ППК – плодово-плацентарний кровотік ПРГ– прогестерон ПРЛ – пролактин ПТІ – протромбінів індекс РС – репродуктивна система РФ – репродуктивна функція СЗ – сироваткове залізо СЗРП – синдром затримки розвитку плода СЗП – ступінь зрілості плаценти СМА – середнє мозкова артерія Т – тестострон Т3 – загальний трийодтиронін Т4 – загальний тироксин ТТГ – тіреотропний гормон Ф – феритин ФА – факторний аналіз ФПК – фето-плацентарний комплекс ФСГ – фолітропін ХГП – хронічна гіпоксія плода ХЛНЩ – холестерин ліпопротеїдів низької щільності ЩЗ – щитоподібна залоза ЯМРТ – ядерно-магнітно-резонансна томографія 17-КС – 17-кетостероїди 17-ОКС – 17-оксикетостероїди PAGE 44

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020