.

Морфофункціональні зміни та регенераторні процеси в печінці при важких опіках в умовах ранньої некректомії і використання ліофілі-зованої ксеношкіри (

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 3607
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Тупол Лариса Дмитрівна

уДК 616-001.17-089.844:591.477:599.731.1-06:616.36-018]-092.9

Морфофункціональні зміни та регенераторні процеси в печінці при важких
опіках в умовах ранньої некректомії і використання ліофілізованої
ксеношкіри

14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському державному медичному університеті

імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор

Волков Костянтин Степанович,

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Стеченко Людмила Олександрівна,
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України,
професор кафедри гістології та ембріології;

доктор медичних наук, професор, Гунас Ігор Валерійович, Вінницький
національний медичний університет імені М.І. Пирогова, МОЗ України,
завідувач науково-дослідного центру.

Провідна установа:

Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ
України, кафедра гістології, цитології та ембріології.

Захист відбудеться 05 квітня 2007 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному медичному
університеті імені О.О.Богомольця, МОЗ України (03057, м. Київ, проспект
Перемоги, 34).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: (03057, м. Київ,
вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 03” березня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
О.М. Грабовий

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією з актуальних і недостатньо вивчених
медико-біологічних проблем є патогенез і лікування опіків. В наш час
термічні травми дуже розповсюджені, а опікова хвороба, що виникає при
тяжких опіках, займає одне з перших місць серед інших захворювань та
травматичних пошкоджень, відрізняється високою летальністю, складністю
патології, тривалістю протікання та високим ступенем інвалідності
(Парамонов Б.А. і співавт., 2000; Григор’єва Т.Г. і співавт., 2004;
Козинец Г.П., 2005).

Поряд з втратою шкіри, при тяжких опіках наступають
структурно-метаболічні порушення всіх органів та систем організму людини
(Гембицкий Е.В., Клячкин Л.М., Кирилов М.М., 1994; Сморщок С.А., 1995;
Пасечко Н.В., 1995; Андріїшин О.П. 2003; Brown E.J., 1996), в тому числі
і печінки (Гунас І.В., 2002; Шаповал О. М., 2003). Проте в науковій
літературі недостатньо даних про морфофункціональний стан найбільшої
залози травної системи при термічних ураженнях. Тому проведення
комплексних досліджень із застосуванням сучасних морфологічних методів
дослідження є вкрай необхідним для встановлення перебігу деструктивних і
регенераторних процесів у структурних компонентах печінки.

В практичному відношенні актуальним є лікування опечених. Згідно
сучасних уявлень, однією з безпосередніх причин виникнення значних
морфофункціональних змін органів і тканин при опіках є екзо- і ендогенна
інтоксикація організму (Атясов Н.И., Перетягин С.П, 2001; Козинец Г.П.,
2005; Herndon D., 2002). Тому перспективним при лікуванні тяжких опіків
є застосування засобів, які б зменшили рівень токсинів в організмі. В
останні роки в комбустіології при глибоких, великих за площею опіках
широко використовується проведення ранньої некректомії уражених тканин,
що зменшує поступлення токсинів в організм (Слесаренко С.В.,
Радзиховский А.П., Повстяной Н.Е., 2004; Таран В.М., 2006).

Важливим завданням є також відновлення шкіряного покриву і використання
засобів, що сприяють покращенню перебігу регенераторних процесів у
опіковій рані і в ураженому організмі. В останні роки при лікуванні
опіків широко застосовують ліофілізовані ксенодермотрансплантати шкіри
свині (Бігуняк В.В., 2003; Повстяний М.Ю. і співавт., 2004).
Ефективність використання ліофілізованої ксеношкіри в комплексному
лікуванні опечених хворих для тимчасового закриття ран показана в
наукових роботах (Савчин В.С., 1998; Ковальчук О.Л., 2000, Мартинюк
В.І., 2006). Використання ранньої некректомії з ксенодермопластикою
попереджує прогресуючу інтоксикацію з вогнища ураження і розвиток
інфекції в ранах, зменшує можливість подальшого розвитку опікової
хвороби і сприяє до відновлення шкірного покриву в більш короткий термін
(Бігуняк Т.В., 2003; Гуда Н.В., 2006).

Виготовлені за розробленою технологією у Тернопільському державному
медичному університеті ім. І.Я. Горбачовського ліофілізовані
ксенодермотрансплантати (Бігуняк В.В. і співавт., 1993), затверджені
Державним департаментом МОЗ України (свідотство про державну реєстрацію
№ 1067/2003), що дозволяє їх застосування у медичній практиці.

Таким чином, актуальним і доцільним з теоретичної і практичної точки
зору є проведення експериментальних комплексних досліджень з
використанням гістологічних, гістохімічних, біохімічних,
електронномікроскопічних, морфометричних методик для встановлення змін
органів систем організму при тяжких опіках і проведенні ранньої
некректомії уражених ділянок шкіри та закриття рани ліофілізованими
ксенодермотрансплантатами.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом комплексної науково дослідної роботи кафедри гістології,
цитології та ембріології Тернопільського державного медичного
університету ім. І.Я. Горбачевського „Зміни в ксенодермотрансплантатах
при впливі на них фізичних чинників та ефективність їх використання у
хворих з опіковою травмою” (планова НДР, номер держреєстрації
0105U004112). Автор є виконавцем даної НДР. Тема дисертаційної роботи
затверджена вченою радою Тернопільського державного медичного
університету імені І.Я. Горбачевського (3 березня 2004 р., протокол № 8)
та проблемною комісією МОЗ і АМН України „Морфологія людини” (4 червня
2004р., протокол № 60).

Мета дослідження. Встановити морфофункціональні зміни та перебіг
регенераторних процесів в печінці при важких опіках і в умовах ранньої
некректомії ураженої ділянки та закритті ранової поверхні ліофілізованою
ксеношкірою.

Завдання дослідження.

1. Провести детальні гістологічні дослідження печінки інтактних тварин
на різних рівнях її структурної організації, встановити морфометричні і
гістохімічні показники її компонентів.

2. Встановити гістологічні, гістохімічні, ультраструктурні та
морфометричні зміни структур печінки, токсичність плазми при важких
опіках в динаміці досліду.

3. Встановити ступінь пошкодження структури печінки, перебіг
регенераторних процесів, а також гістохімічні, морфометричні показники в
умовах ранньої некректомії уражених тканин і закритті ліофілізованою
ксеношкірою опікових ран.

Об’єкт дослідження: тяжка термічна травма, печінка.

Предмет дослідження: морфофункціональні зміни печінки при опіках та
перебіг регенераторних процесів в умовах ранньої некректомії і
використанні ксеношкіри.

Методи дослідження: гістологічні (світлооптичні та
електронномікроскопічні), які дозволили встановити зміни на різних
рівнях структурної організації печінки; морфометричні, які забезпечили
отримання кількісних параметрів та об’єктивізацію отриманих даних;
гістохімічні (сукцинатдегідрогеназа, лужна фосфатаза, глікоген), які
показали активність ферментів та вміст трофічної сполуки; біохімічний,
для вивчення токсичності плазми крові, статистичні які забезпечили
обробку і показали достовірність отриманих цифрових даних.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті комплексних
досліджень з використанням гістологічних, гістохімічних, морфометричних,
електронномікроскопічного методів отримані нові данні і цілісне уявлення
про морфофункціональні зміни печінки в динаміці розвитку опікової
хвороби. Встановлено, що характер і ступінь морфофункціональних
пошкоджень структурних компонентів органу, пригнічення регенерації на
клітинному і внутришньоклітинному рівнях, зміни гістохімічних і
морфометричних показників неоднакові у різні періоди експерименту і
розвиваються на фоні зростання токсичності плазми крові.

Уперше встановлено позитивний вплив проведення ранньої некректомії і
закриття ранової поверхні ліофілізованою ксеношкірою при важких
експериментальних опіках на перебіг регенераторних процесів у структурах
печінки, морфометричні і гістохімічні показники та суттєве зменшення
токсичності плазми крові.

Практичне значення одержаних результатів. Результати комплексних
досліджень розкривають характер і ступінь структурних змін, які
розвиваються в печінці при експериментальній опіковій хворобі. Важливим
з практичної точки зору є встановлення перебігу регенераторних процесів
у структурах печінки при важких опіках і в умовах ранньої некректомії і
закритті ранової поверхні ліофілізованою ксеношкірою. Отримані
результати впроваджені в навчальний процес кафедр гістології, цитології
та ембріології Тернопільського державного медичного університету імені
І.Я. Горбачевського, Івано-Франківського державного медичного
університету, Кримського державного медичного університету імені С.І.
Георгієвського, Вінницького національного медичного університету імені
М.І. Пирогова, Запорізького державного медичного університету,
Української медичної стоматологічної академії, Харківського державного
медичного університету, кафедри анатомії людини Ужгородського
національного університету, кафедри медичної біології Вінницького
національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автор здійснив розробку основних теоретичних
і практичних положень роботи. Самостійно провів інформаційний пошук та
аналіз джерел наукової літератури. Самостійно проведена постановка
досліду забір матеріалу для світлової та електронної мікроскопії з
наступною їх обробкою, заливкою та приготуванням препаратів. Здобувач
самостійно описав гістологічні та гістохімічні препарати та
електроннограми, провів морфометричні дослідження з наступною
статистичною обробкою отриманих. Автор провів аналіз та узагальнення
результатів дослідження, сформулював положення і висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднені на ІХ, Х „Міжнародному конгресі студентів і молодих учених”
(2005, 2006 р.р.), ХLIХ підсумковій науковій конференції Тернопільського
державного медичного університету „Здобутки клінічної та
експериментальної медицини” (2006), науково-практичній конференції з
міжнародною участю „Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при
моделюванні патологічних процесів” (Тернопіль 2006р.), ІІІ
Всеукраїнській морфологічній науковій конференції „Карповські читання”
(Дніпропетровськ 2006р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць,
які повністю відображають зміст проведеного дослідження, з них 4 – у
фахових виданнях, 10 – у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках і
складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів
дослідження, розділу власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел. Робота
містить 67 ілюстрацій (30 мікрофотографій, 37 електронних фотографій),
10 таблиць. Список використаних літературних джерел включає 271
найменувань (89-держав СНД, 182-держав далекого зарубіжжя).

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Експерименти проведено на 48
статевозрілих морських свинках, маса тіла яких становила 550-600 г. При
проведенні дослідів дотримувались “Правил використання лабораторних
тварин”, 1984 (додаток 4). Опікову травму відтворювали згідно методики,
розробленої на кафедрах біохімії та гістології Тернопільського
державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського Опік наносили
під загальним ефірним наркозом водяною парою при температурі 96-97 0С на
епільовану поверхню шкіри спини протягом 60 секунд. Розміри ділянки
враження визначали за спеціальною таблицею (Казимирко Н.З., 1962), вона
становила 18-20 % поверхні тіла тварин. Результати гістологічних
досліджень шкіри засвідчили глибину її пошкодження, що відповідає опіку
ІІІА-ІІІБ ступеня.

Піддослідні тварини були розділені на такі групи:

– інтактні морські свинки – 12 голів;

– тварини з термічною травмою – 18 голів;

– опечені тварини, яким проводилась рання некректомія закриття рани
ліофілізованою ксеношкірою – 18 голів.

Тварини всіх груп утримувались на загальноприйнятому раціоні віварію
Тернопільського державного медичного університету ім.
І.Я.Горбачевського. При щоденному огляді контролювали загальний стан,
ступінь прояву місцевих змін в ділянці опікової рани, масу тіла і
летальність морських свинок.

Об’єктом дослідження була печінка. Для дослідження морфофункціональних
змін органу тварин декапітували за допомогою гільйотини в строки, що,
згідно сучасних уявлень (Кузин М.И., Сологуб В.К.,1986), відповідають
стадіям опікової хвороби: на 7, 14 і 21 добу (відповідно – стадії
ранньої і пізньої токсемії та септикотоксемії).

Для гістологічних досліджень шматочки печінки фіксували в 10 %
нейтральному розчині формаліну та фіксаторі Ліллі, з наступною заливкою
в парафін. Отримані на санному мікротомі зрізи фарбували
гематоксиліном-еозином (Меркулов Г.А., 1969, Саркісов Д.С., Перова
Ю.Л.,1996).

Гістологічні препарати вивчали в світлооптичному мікроскопі і
документували за допомогою мікроскопа ЛОМО Биолам И і системи виводу
зображення гістологічних препаратів.

Для оцінки гістохімічних змін печінки визначали активність лужної
фосфатази за методом Гоморі, сукцинатдегідрогенази за методом Нахласа,
глікогену за методом Шабадаша (Пирс, Э. 1962; Волкова О.В., Елецкий
Ю.К., 1982). Для аналізу результатів гістохімічних реакцій
використовували напівкількісний метод візуальної оцінки інтенсивності
забарвлення мікроструктур. (Чекарева Г.А., Мишнев О.Д., Карпова В.В.,
1982).

Рівень ендогенної інтоксикації оцінювали шляхом вивчення неспецифічної
токсичності плазми крові, яку визначали за вмістом молекул пептидів
середньої маси, їх низько- та високомолекулярних фракцій шляхом прямої
спектрофотометрії (Рябов Г.А. и соавт., 1985).

Забір матеріалу для електронномікроскопічних досліджень проводили згідно
загальноприйнятої методики. Маленькі шматочки печінки фіксували в 2,5%
розчині глютаральдегіду на фосфатному буфері Міллоніга з активною
реакцією середовища рН 7,2-7,4. (Уіклі Б., 1975). Постфіксацію
здійснювали 1% розчином чотириокису осмію на буфері Міллоніга протягом
60 хвилин, після чого проводили їх дегідратацію в спиртах і ацетоні та
заливали в епоксидні смоли з аралдитом.

Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомах УМПТ-7 та ЛКБ-ІІІ,
забарвлювали 1 % водним розчином уранілацетату, контрастували цитратом
свинцю згідно методу Рейнольдса (Уіклі Б., 1975) та вивчали в
електронному мікроскопі ЕМ-125К.

Вагоме місце серед морфологічних досліджень посідають морфометричні та
кількісні методи дослідження, які дають можливість більш об’єктивно
оцінювати морфофункціональний стан гістологічних структур в нормі, а
також вивчити закономірності перебігу пристосувально-компенсаторних та
патологічних процесів в них. Морфометричні дослідження проводили,
використовуючи систему візуального аналізу гістологічних препаратів.
Зображення на монітор комп’ютера виводили з мікроскопу ЛОМО Биолам И за
допомогою відео-камери Vision CCD Camera і програми InterVideoWinDVR.
Морфометричні дослідження проведені за допомогою програм UTHSCSA Image
Tool, КААРА Image Base та Microsoft Exel на персональному комп’ютері.
Дослідження проводили у визначені терміни досліду в препаратах
забарвлених гематоксиліном-еозином. Оцінювали площу цитоплазми
гепатоцитів, площу їх ядер та ядерно-цитоплазматичне співвідношення.

Статистична обробка цифрових даних, одержаних при розрахунках середнього
цитохімічного коефіцієнта активності досліджуваних ферментів, рівня
токсичності плазми крові проведена з використанням методів варіаційної
статистики. Відмінності між групами середніх величин і їх помилками
оцінювали за допомогою критерія Стюдента (Автандилов Г.Г., 1990).

Основні результати досліджень та їх обговорення. Гістологічні та
електронномікроскопічні дослідження печінки інтактних морських свинок
показали, що структурна організація органу має загальні закономірності
будови її компонентів. Встановлена висока активність
сукцинатдегідрогенази в гепатоцитах – середній цитохімічних коефіцієнт
активності (СЦКА) дорівнює 4,77 ± 0,12, лужної фосфатази в стінках судин
і жовчних капілярах (СЦКА – 4,49 ± 0,15), високий вміст глікогену в
гепатоцитах (СЦКА – 4,81 ± 0,22). Це свідчить про активний перебіг
метаболічних процесів в печінці в умовах норми, що необхідно для
виконання її чисельних функцій (Нейко Е.М. і співавт., 2004).

Проведені комплексні дослідження печінки в динаміці досліду після тяжкої
термічної травми встановили значні зміни всіх структурних компонентів
органу. На 7 добу експерименту характерні зміни, що носять
пристосувально-компенсаторний характер та ознаки початку деструктивних
процесів. Гістологічно спостерігаються повнокрів’я центральних і
підчасточкових вен, а також судин тріад. Навколо останніх наявна
лейкоцитарна інфільтрація. У розширених просвітах синусоїдних капілярів
чітко визначаються клітини Купфера. Подібні реакції печінки на
пошкоджуючий термічний фактор встановлені у дослідженнях І.В. Гунаса
[1998] та О.М. Шаповал [1999]. У цей термін досліду часточково-балкова
будова органу збережена. Навколо центральних вен та проміжних зонах
часточок переважають збільшені за площею гепатоцити з просвітленою
цитоплазмою, ознаками гідропічної дистрофії та круглими еухроматиновими
ядрами. Проте по периферії часточок спостерігається невелика кількість
темних клітин.

Морфометричні дослідження печінки в стадії ранньої токсемії опікової
хвороби показали, що площа світлих гепатоцитів зростає і дорівнює 226,9
( 9,9 мкмІ, що в 1,14 раз більше показника середньої площі гепатоцитів
печінки інтактних тварин. Площа цитоплазми таких клітин дорівнює
185,2(8,1 мкмІ, а площа ядер гепатоцитів становить 41,71 ( 1,82 мкмІ, що
достовірно більше показників норми. Проте ядерно-цитоплазматичне
співвідношення таких гепатоцитів в цей термін досліду недостовірно
більше інтактного показника (табл. 1).

Гістохімічні дослідження встановили, що на 7 добу після опіку
зменшується активність ферментів, СЦКА СДГ-ази складає 0,75, а лужної
фосфатази – 0,68 від показників печінки інтактних тварин. Значно падає
вміст глікогену у цитоплазмі гепатоцитів ( 0,43 від показника норми). Це
свідчить про порушення метаболічних процесів в печінці, викликаних
тяжкою термічною травмою.

Таблиця 1

Морфометричні показники компонентів гепатоцитів у різні терміни після
опікової травми (m ( m)

Норма 7 доба 14 доба 21 доба

Sгпт мкмІ

світлі

темні 198,9(11,3

226,9(9,9

261,1(13,0

164,2(8,4

272,4(13,6

172,7(8,6

Sц мкмІ світлі

темні 162,4(9,3

185,2(8,1

228,6(11,4

139,7(7,0

239,8(12,0

147,3(7,4

Sя мкмІ

світлі

темні 36,46(2,08

41,71(1,82

32,53(1,63

24,47(1,37

32,64(1,58

25,37(1,27

Sя/Sц

світлі

темні 0,22

0,23

0,14

0,18

0,13

0,17

Р AA2 p ???????Ai2 l ?????????? \ \ \ \ \ a$ ри цьому вони спричиняють дестабілізуючу і пошкоджуючу дію на плазматичні і внутрішньоклітинні мембрани органів (Сморщок С.А., 1990; Пасєчко Н.В., 1995; Андріїшин О.П., 2003). Субмікроскопічні дослідження показали, що на 14 і 21 доби наявні глибокі зміни ядер і цитоплазми як у світлих так і темних гепатоцитах. У світлих клітинах наявні як круглі так і ядра з інвагінованою каріолемою, які містять невеликі ядерця. Цитоплазма має світлу гіалоплазму і невисоку щільність органел. Мітохондрії гіпертрофовані зі світлим матриксом, наявна редукція крист. Гранулярна ендоплазматична сітка втрачає упорядковане розташування, значно потовщені просвіти канальців, відмічається пошкодженням мембран, що їх формують, рибосом помітно менше. У складі диктіосом КГ мало пухирців і вакуолей, цистерни різко розширені та фрагментовані; первинні і вторинні лізосоми нерівномірно розсіяні по цитоплазмі, кількість їх збільшена. Жовчні капіляри мають значно розширені просвіти, небагато мікроворсинок, які часто фрагментуються. Трофічні включення глікогену у цитоплазмі світлих гепатоцитів спостерігаються у невеликій кількості. В осміофільній гіалоплазмі темних гепатоцитів встановлена глибока деструкція ядер і органел. Уосміофільній каріоплазмі зустрічаються невеликі електроннощільні ядерця, каріолема нерівна з невеликими інвагінаціями та нечіткими контурами. В цитоплазмі органели розташовані щільно. Мітохондрії деформовані, матрикс помірної щільності з поодинокими короткими кристами. Канальці гранулярної ендоплазматичної сітки значно розширені, фрагментовані, неправильної форми, порушується цілісність їхмембран, рибосом мало. Цистерни КГ різко розширені, збільшуються вакуолі і мало пухирців. Наявні аутофагосоми та мієліноподібні структури, частина лізосом втрачає притаманну осміофільність. Грудок глікогену мало або вони зовсім відсутні. Просвіт жовчних капілярів як значно розширений, так і дуже вузький, мікроворсинки короткі, фрагментовані, наявні ділянки плазмолеми без мікроворсинок. Гемокапіляри розширені, змінені компоненти стінок. Простори Діссе нерівномірні, кількість мікроворсинок зменшена. У просвітах кровоносних капілярів часто спостерігаються макрофаги насичені осміофільним матеріалом.У перисинусоїдальних просторах відмічаються пучки колагенових фібрил. Їх утворення пов’язують з клітинами Іто (Стеченко Л.О., 2003; Sakamoto M. et al., 1993, Bachem M.G. et al., 1990). Наступним етапом досліджень було встановлення морфофункціонального стану печінки в умовах ранньої некректомії уражених опіком ділянок шкіри і закриття рани ліофілізованою ксеношкірою. Гістологічні, гістохімічні, електронномікроскопічні та морфометричні дослідження печінки тварин, рани яких після термічної травми були вкриті ліофілізованою ксеношкірою показали, що на 7 добу експерименту структурна перебудова органа подібна до нелікованих тварин, проте ступінь деструктивних змін менша, відмічаються ознаки регенераторних процесів. Структурні зміни проявляються повнокрів’ям судинної системи, помірною лейкоцитарною інфільтрацією в ділянці тріад. В часточках спостерігається багато світлих гепатоцитів. Встановлене зростання площі цитоплазми та площі ядер таких клітин в порівнянні з показником середньої площі цитоплазми та площі ядер гепатоцитів печінки інтактних тварин. Ядерно-цитоплазматичне співвідношення клітин печінки в цей термін досліду незначно більше інтактного показника (табл.2). Гістохімічно в печінці виявлено зменшення активності ферментів але не так значно, як у нелікованих тварин. СЦКА лужної фосфатази та сукцинатдегідрогенази, а також трофічної сполуки глікогену відповідно становить 0,78, 0,78 та 0,54 від показника інтактних тварин, проте зростає відповідно у 1,04; 1,13 і 1,27 рази порівняно з нелікованими тваринами. Субмікроскопічно вже на 7 добу в частині гепатоцитів наявні ознаки репаративної регенерації. В цитоплазмі клітин крім гіпертрофованих мітохондрій, є невеликі органели, що свідчить про їх гіперплазію. Гранулярна ендоплазматична сітка не має чіткої орієнтації у розташуванні, частково фрагментована і вогнищево потовщена, але не так значно, як у печінці нелікованих тварин, рибосом помітно менше; канальці агранулярної ендоплазматичної сітки потовщені, мають вакуолеподібний вигляд; цистерни КГ розширені, частково фрагментовані, біля них небагато пухирців; лізосоми розташовані групами, частіше у біліарних полюсах цитоплазми гепатоцитів. Округлі еухроматинові ядра гепатоцитів містять електроннощільні ядерця. Простори Діссе нерівномірні є розширені ділянки і щільне прилягання ендотеліоцитів до васкулярних полюсів гепатоцитів. У просвітах кровоносних капілярів часто спостерігались активні макрофаги. Просвіт жовчних капілярів розширений, а мікроворсинки частково фрагментовані. На 14 та 21 доби після опіку в умовах використання ліофілізованої ксеношкіри морфофункціональні порушення печінки помітно зменшуються, відмічається активний перебіг регенераторних процесів, особливо на внутрішньоклітинному рівні. Наявна тенденція до відновлення судинної системи залози і паренхіматозних клітин. Порівняно чітко спостерігається часточково-балкове розміщення гепатоцитів. Багато двоядерних або з одним великим ядром клітин, що являється морфологічним показником поліплодії і свідчить про активацію структурно-метаболічних процесів (Гунас І.В., 1998). Разом з тим у цей термін в печінці ще зустрічаються часточки зі зміненими гепатоцитами і порушенням судин. Морфометричні дослідження печінки після опіку в умовах використання ліофілізованої ксеношкіри показали, що на 14 добу в світлих гепатоцитах значно зростає площа цитоплазми (243,1 ± 17,15 мкмІ), що в 1,5 рази більше показника середньої площі цитоплазми гепатоцитів печінки інтактних тварин. Проте на 21 добу досліду відмічається відносна нормалізація площі цитоплазми, вонаі становить (177,5 ± 7,9 мкмІ), що в 1,09 рази більше показника площі гепатоцитів у нормі. Площа ядер у такого типу гепатоцитів становить 48,52 ± 2,43 мкмІ (14 доба), 39,40 ± 1,74 мкмІ (21 доба), що відповідно 1,33 і 1,08 більше показника площі ядер гепатоцитів печінки інтактних тварин. Тому ядерно-цитоплазматичне співвідношення світлих гепатоцитів складає 0,20 (14доба) та 0,22 (21 доба), що практично ідентичне з нормою (див. табл. 2). В темних клітинах площа цитоплазми (152,1 ± 8,6 мкмІ – 14 доба, 172,1 ± 7,9 мкмІ – 21 доба), що відповідно складає 0,94 та 1,06 від показника середньої площі цитоплазми гепатоцитів печінки інтактних тварин. Площа ядер у такого типу гепатоцитів становить 30,26 ± 1,71 мкмІ (14 доба), 32,72 ± 1,7 мкмІ (21 доба), що відповідно складає 0,83 і 0,90 від показника площі ядер гепатоцитів у нормі. Тому ядерно-цитоплазматичне співвідношення світлих гепатоцитів складає 0,20 (14 доба) та 0,19 (21 доба), що наближається до норми (див. табл. 2). Таблиця 2 Морфометричні показники компонентів гепатоцитів у різні терміни після опікової травми в умовах використання ксеношкіри (m ( m) Норма 7 доба 14 доба 21 доба Sгпт мкмІ світлі темні 198,9(11,3 227,9(11,59 291,6(19,6 182,4(10,3 216,9(9,6 204,8(8,2* Sц мкмІ світлі темні 162,4(9,3 186,9±9,8 243,1±17,1 152,1±8,6 177,5±7,9 172,1±6,4* Sя мкмІ світлі темні 36,46(2,08 40,97±1,75 48,52±2,43 30,26±1,71 39,40±1,74* 32,72±1,58 Sя/Sц світлі темні 0,22 0,22* 0,20 0,20 0,22* 0,19 * Р >0,05у порівнянні з показниками інтактних тварин.

Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020