.

Розробка комплексу профілактичних заходів карієсу зубів у дітей при інтоксикації солями важких металів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
136 3234
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

ВЕРБИЦЬКА Анна Віталіївна

УДК: 616.314 – 002 – 099:669.018.674 – 084 – 053.5

Розробка комплексу профілактичних заходів карієсу зубів у дітей при
інтоксикації солями важких металів

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська
державна медична академія МОЗ України, кафедра дитячої стоматології та
стоматології інтернів, професор

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Савичук Наталія Олегівна, Національна
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра стоматології дитячого віку, завідувач

– кандидат медичних наук, доцент Остапко Олена Іванівна, Національний
медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра дитячої
терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань,
доцент

Провідна установа: ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія”
МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою
стоматологічних захворювань, м. Полтава

Захист відбудеться “16” березня 2007 р. о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за адресою:
04050, м. Київ, вул. Пімоненка, 10-А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “15” лютого 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
І.П.Мазур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми: Карієс зубів у дітей є найпоширенішим
стоматологічним захворюванням і становить 40 – 70 % залежно від віку
дитини. Патогенез демінералізації емалі зубів має відомі основні ланки
(О.В.Деньга, 1999; Е.В.Боровский, 2000; К.Н.Косенко с соавт., 2004). На
сьогодня доведено, що у виникненні карієсу значну роль відіграють як
місцеві, так і загальні чинники, і їх взаємодія при несприятливих умовах
може приводити до появи вогнища демінералізації. Каріозний процес
розвивається при наявності мікроорганізмів у порожнині рота, надмірній
кількості вуглеводів у їжі і їхньому контакті з емаллю зубів (П.А.Леус,
2000; В.К.Леонтьев, 2001; Л.О.Хоменко, 2001). Важливе значення має стан
твердих тканин зубів й їхньої резистентності, а також ротової рідини, її
концентрація, в’язкість і кількість, взаємодія специфічних і
неспецифічних факторів захисту порожнини рота, функціональний стан
органів і систем організму в період формування й дозрівання тканин зуба,
особливості дієти ( Є.Н.Дичко, 1997; О.Г.Кукіна, 1997). Однак вивчення
патогенезу карієсу зубів в умовах проживання дітей у регіоні
інтенсивного металургійного виробництва, зв’язаного зі значним викидом у
навколишнє середовище важких металів, зберігає свою актуальність
(Р.В.Казакова, 1999; Н.І.Смоляр, 2001). У роботах деяких дослідників
наводяться результати карієсогенного впливу таких важких металів як
залізо, цинк, кобальт і кадмій, що прискорюють процеси гліколізу і є
антагоністами кальцію в організмі (Л.Ф.Каськова, 2000; І.В.Чижевський,
2004). Разом з тим необхідне подальше вивчення впливу засобів, які
зв’язують метали, з метою їхнього використання в комплексі
профілактичних заходів протикаріозного характеру.

Існують відомі комплекси засобів і способів первинної стоматологічної
профілактики, у тому числі протикаріозної, розраховані на усунення або
ослаблення дії основних етіологічних чинників і корекції ланок
патогенезу демінералізації емалі зубів з різним ступенем
результативності (А.П.Левицкий, 2000; Л.О.Хоменко, 2001; Н.І.Смоляр,
2001). Але фактори екологічного забруднення, що є активаторами гліколізу
й підсилюють процес демінералізації, не завжди нейтралізуються
запропонованими раніше способами (О.Г.Корепанов, 1993; В.Д.Каюкова,
1995). Тому розробка більш ефективних лікувально-профілактичних
комплексів протикаріозної дії в умовах забруднення промисловими
відходами досить актуальна, особливо для мешканців відповідних регіонів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційна
робота є фрагментом НДР кафедри дитячої стоматології та терапевтичної
стоматології Дніпропетровської державної медичної академії „Розробка й
удосконалення методів діагностики та этіопатогенетичного лікування
запальних захворювань пародонта, карієсу зубів і його ускладнень” (№ ДР
0100U002316), а також фрагментом НДР Інституту стоматології АМН України
„Удосконалення підходів до лікування та профілактики рецидивів
захворювань тканин пародонта та карієсу зубів в осіб із зниженою
неспецифічною резистентністю” (№ ДР 0104U000866). Здобувач є
безпосереднім виконавцем усіх вищеназваних НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищити ефективність
профілактики карієсу зубів у дітей на основі поглибленого вивчення й
корекції конкретних механізмів розвитку демінералізації емалі з
використанням лікувально-профілактичного комплексу з антиоксиданта,
адаптогена й сорбента важких металів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити характер поширеності й інтенсивності карієсу
зубів у 7- і 12-річних дітей, що піддаються з народження впливу
екотоксикантів інтенсивних промислових розробок металургійного
спрямування.

2. Вивчити вплив основних карієсогенних металів (Fe, Zn,
Co, Cd) на характер і ступінь демінералізації емалі зубів в експерименті
на тваринах.

3. Обґрунтувати застосування лікувально-профілактичного
протикаріозного комплексу, що містить антиоксидант, адаптоген і сорбент
в експерименті на тваринах.

4. Апробувати лікувально-профілактичний протикаріозний
комплекс, що включає антиоксидант, адаптоген і сорбент, для клінічного
застосування.

5. Впровадити розроблений лікувально-профілактичний
протикаріозний комплекс для профілактики карієсу зубів на дітях 7- і
12-річного віку й проаналізувати його ефективність.

Об’єкт дослідження: Експериментальні тварини, ротова рідина, зубний
наліт, тверді тканини й пульпа зубів у дітей з карієсом 7- і 12-річного
віку.

Предмет дослідження: Механізми розвитку демінералізації емалі зубів,
профілактика карієсу зубів.

Методи дослідження: Проведені експериментальні, клінічні, лабораторні й
статистичні дослідження. Експериментальні – для створення моделі карієсу
зубів й оцінки ефективності проведення ремінералізації емалі зубів.
Лабораторні (біохімічні, імунологічні, електрофізіологічні,
бактеріологічні) – для відтворення карієсогенної ситуації в порожнині
рота й оцінки ефективності профілактичних заходів. Клінічні (візуальна й
індексна оцінка стану твердих тканин зубів, дані скарг й анамнезу) –
для характеристики стану емалі зубів. Статистичні – для визначення
вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведений аналіз
захворюваності карієсом зубів у дітей, що проживають в умовно „чистому”
й умовно „забрудненому” районах, у регіоні підвищеного техногенного
навантаження.

Вперше розроблена експериментальна модель розвитку карієсу зубів у
щурів, що відповідає підвищеному вмісту важких металів в умовах
промислового регіону.

Вперше в умовах експерименту доведений карієсогенний вплив солей важких
металів на тверді тканини зубів щурів.

Вперше в умовах експерименту проведене ранжирування питомої ваги окремих
факторів, що впливають на розвиток карієсу зубів у щурів.

Вперше доведені зміни основних показників гомеостазу під впливом важких
металів в експериментальних і клінічних умовах.

Вперше розроблений й апробований в умовах клініки
лікувально-профілактичний комплекс, що складається з антиоксиданта,
адаптогена й сорбента важких металів (Деклараційні патенти України на
корисну модель № 6667, № 6668 від 16.05.05р.).

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена регіональна
програма первинної стоматологічної профілактики може бути використана як
модель для впровадження в практичну охорону здоров’я промислових
регіонів. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс впроваджено у
роботу дитячих стоматологічних полікліник і відділень м.м.
Дніпропетровська (ДМСП № 1, 2, 3), Кривого Рогу (МСП № 1) та обласних
ДСП Полтави, Івано-Франківська, Донецька.

Теоретично-практичні розробки по темі впроваджені в практичну діяльність
і навчальний процес кафедр стоматології дитячого віку Одеського
державного медичного університету, ВДНЗ „Українська медична
стоматологічна академія”, Дніпропетровської державної медичної академії,
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, відділення
стоматології дитячого віку Інституту стоматології АМН України.

Визначено роль клініко-лабораторних показників для оцінки значення
карієсу зубів у дітей, що проживають в умовах підвищеного вмісту важких
металів.

Проведення аналізу епідеміологічної ситуації й визначення факторів
ризику в регіоні підвищеного техногенного навантаження є неодмінною
умовою для науково обґрунтованого вибору заходів профілактики й оцінки
її ефективності в практичній охороні здоров’я.

Запропонований лікувально-профілактичний комплекс відрізняється
простотою, доступністю, відсутністю ускладнень і можливістю широкого
використання в стоматологічних установах різного рівня.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведений
патентно-інформаційний пошук, оброблена й проаналізована наукова
література за темою дисертації, самостійно проведені всі
експериментальні й клінічні дослідження. Проаналізовано й узагальнено
отримані результати досліджень, проведена їхня статистична обробка.
Складено текст й оформлення дисертаційної роботи. Разом з науковим
керівником сформульовані висновки й практичні рекомендації.

Біохімічні, електрофізіологічні й імунологічні дослідження проведені в
лабораторіях Інституту стоматології АМН України (директор Інституту
стоматології – член-кореспондент АМН України, професор К.М.Косенко,
науковий керівник лабораторії біохімії – д.б.н., професор А.П.Левицький,
завідувачка лабораторією – к.б.н., с.н.с. О.А.Макаренко),
бактеріологічні дослідження проведені в лабораторіях Дніпропетровської
державної медичної академії при особистій участі здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися і обговорювалися на ІІ з’їзді Асоціації стоматологів
України (м. Київ, 2005); науково-практичній конференції стоматологів
Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ, 2005); міжнародній
конференції „Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії” (м.
Одеса, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 друкованих праць у
наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, отримано 2
патенти України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури (5 підрозділів), матеріалів і методів дослідження, 2-х
розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів роботи,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури,
додатка. Загальний обсяг дисертації становить 127 сторінок комп’ютерного
тексту.

Робота ілюстрована 27 таблицями, 13 рисунками. Список використаної
літератури складається з 232 найменувань. З них 174 – вітчизняних й
авторів країн СНД, 58 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. Для досягення мети та вирішення
поставлених завдань проведено еспериментальні, лабораторні,
електрофізіологічні й клінічні дослідження.

Експериментальні дослідження. Усього в експерименті використали 60
щурів лінії Вістар стадного розведення, які перебували на карієсогенній
дієті Стефана протягом 30 днів. Експериментальних тварин розділили на 3
контрольних групи (затравка) та 3 основних (корекція) по 10 щурів у
кожній. Першій групі контролю призначалась дієта віварію та питна вода.
Другій – карієсогенна дієта та питна вода. Третій – карієсогенна дієта
та питна вода із солями важких металів. Основні групи отримували раціон
відповідно третій контрольній. Крім того, перша основна група приймала
препарат „Флюр-е-дей”, друга – антиоксидант „Джунглі з мінералами”,
третя – розроблений нами комплекс, що складається з антиоксиданта
„Джунглі з мінералами”, адаптогена “Цигапана ” і “Яблучного пектину в
клітковині” у ролі сорбента важких металів.

Введення в раціон експериментальних тварин солей важких металів
зумовлено їх підвищенним вмістом в повітрі, воді та грунті регіону
інтенсивних металургійних розробок і хімічного виробництва (А.М.Сердюк,
Э.Н.Белицкая, 2004; О.М.Колодочка, 2005). Дози вивчаємих препаратів, що
входили до складу розробленого комплексу, розраховувались відповідно
віку підлітків 12 – 16 років.

Після евтаназії щурів, у них збирали сироватку крові, відтинали тканини
ясен, виділяли пульпу з різців. Враховували глибину ураження карієсом,
кількість каріозних порожнин і зубів, середнє на 1 щура. У сироватці
крові визначали активність амінотрансфераз – АлАТ й АсАТ (S.Reitman,
S.Frankel, 1957), концентрацію кальцію (Каракашев та Вічев в модифікації
В.К.Лєонтьєва і В.Б.Смирнової, 1968) й фосфору (Больц та Льюк в
модифікації Конвай і співавт., 1972) . У гомогенатах пульпи зубів
проводили визначення активності лужної й кислої фосфатаз
(O.A.Bessey,1973). У гомогенатах тканин ясен проводили дослідження
активності каталази (М.А.Королюк с соавт., 1998).

Клініко-лабораторні методи дослідження. Для вивчення епідеміологічного
стану карієсу зубів в обстежених дітей визначали наступні показники:
поширеність карієсу (%), інтенсивність (ум.од.), приріст інтенсивності
(%), редукція карієсу (%). Гігієнічний стан порожнини рота визначали за
допомогою гігієнічних індексів Федорова-Володкіної (1976) і Silness-Loe
(1964).

Дослідження ротової рідини включало визначення рН, ДрН (О.В.Деньга,
1996), в’язкості (В.К.Леонтьев, Ю.А.Петрович, 1976), концентрації
кальцію й фосфору, активності фосфатаз за вищезгаданими методиками,
активності СОД (О.С.Брюсов с соавт., 1976), молочної кислоти
(Р.П.Подорожная, 1965), активності лізоциму (В.Г.Дорофейчук, 1968),
концентрацію секреторного імуноглобуліну А (S ІgA) (G.Manchini,
A.O.Carbonara, G.J.Heremans, 1965 в модифікації P.Simmons, 1971).

Реакцію пульпи на кислотне подразнення емалі визначали за допомогою
ТЕР-тесту (О.В.Деньга, Е.М.Деньга, А.П.Левицкий, 1994).

При бактеріологічних дослідженнях матеріалу зубного налюту враховували
загальну та видову кількість мікроорганізмів.

Електрофізіологічні дослідження. Функціональну карієс-протекторну
активність пульпи (ФКПАП) визначали за методикою, запропонованою
О.В.Дєньгою і А.П.Левицьким (1995).

Обробка результатів досліджень проводили з використанням
загальноприйнятих методів математичної статистики. Для виявлення
вірогідності порівнюваних величин використали критерій Стьюдента.

Результати досліджень У результаті проведених експериментальних
досліджень було встановлено, що навіть дієта віварію виявилася для
тварин карієсогенною, тому що спостерігалось ураження зубів карієсом до
3,8 й 4,5 порожнин при глибині – 5,9 бала. Карієсогенна дієта лише
незначно збільшила досліджувані показники демінералізації твердих тканин
зубів в абсолютних значеннях без вірогідності розходжень. У той же час
карієсогенна дієта, посилена розчином важких металів, істотно вплинула
на зріст кількості каріозних зубів до 5,7 і порожнин до 7,9, а також їх
глибину до 10,4 балів. Найбільш істотне збільшення каріозного ураження
спостерігалося при введенні в питну воду 5-ти ГДК солей важких металів.
Всі досліджувані показники у тварин, що отримували воду з важкими
металами, в середньому в 1,8 рази вище, ніж відповідні параметри у
інтактних щурів й в 1,3 рази – в порівнянні з щурами на карієсогенній
дієті (рис.1).

Рис. 1. Розвиток експериментального карієсу зубів у щурів під впливом
солей важких металів

П р и м і т к и : 1 – дієта віварію

2 – КГД + питна вода

3 – КГД + вода з важкими металами

Солі важких металів у дозі 5 ПДК змінюють також метаболізм у
експериментальних тварин. Подібна думка підтвердилася вивченням
активності амінотрансфераз. Так, у щурів, які отримували лише КГД,
активність АсАТ у сироватці крові істотно не змінювалася (р > 0,05), але
при додаванні до КГД солей важких металів цей показник виріс на 37%
відносно інтактних щурів. Аналогічні зміни виникали й в активності іншої
трансамінази – АлАТ. У щурів, що отримували КГД з солями важких металів,
показники АлАТ підвищилися в 1,3 рази (р 0,05). У той же час, введення
в дієту важких металів в 1,4 рази (р 6tc1/43/4” – O th - " $ & & ( * , D F H J x 6? O th †oooaaoooooooooooTHOeNAOeOe $a$ Тому цей комплекс було випробувано і в клінічних умовах. Отримані дані в 7- і 12-річних дітей в умовно „чистому” районі показали, що в 7- річних дітей основної групи наприкінці терміну спостереження приріст інтенсивності карієсу зубів дорівнює близько 25%, а у группі порівняння у два рази більше - 56,4%. Одночасно із цим показник редукції карієсу відповідав 54,4%. В умовно "забрудненому" районі - у дітей основної групи приріст склав близько 28%, а у группі порівняння - значно вище - 70,4%. У цій групі дітей і показник редукції карієсу був дещо нижче, ніж в умовно "чистому" районі й відповідав 56,4%. Дванадцятирічні діти основної групи в умовно „чистому” районі наприкінці терміну спостереження мали приріст інтенсивності близько 26%, а в групі порівняння у два рази більше - 65%. Одночасно із цим показник редукції карієсу відповідав 56%. В умовно "забрудненому" районі - у дітей основної групи він склав близько 29 %, а в групі порівняння - значно вище - 79%. У цій же групі дітей і показник редукції карієсу був трохи нижче, ніж в умовно "чистому" районі й відповідав 60%. Таким чином, слід зазначити, що ефективність комплексу профілактичних дій для дітей 7- і 12-річного віку була приблизно в 2 рази вище від застосування стандартного способу, при цьому вона була дещо вище в умовно "чистому" районі. Привертає до себе увагу, що постійні зуби 7-річних дітей за умови надмірної дії важких металів мають високі цифри поширеності карієсу - перевищують 35%, а у 12-річних дітей цей показник перевищує 76%. При цьому інтенсивність карієсу зубів не відзначається високими показниками. Підтвердженням наявності несприятливих умов в організмі і, зокрема, у порожнині рота з'явилося істотне відхилення ряду паракліничних показників, що вказують на порушення якісної мінералізації емалі зубів у період її дозрівання і розцінюється нами, як наслідок дії важких металів. Проведеними дослідженнями встановлено зниження рівня кальцію в ротовій рідині в 2,5 рази в 7-річних й в 2 рази в 12- річних дітей. У той же час аналогічні явища спостерігалися й стосовно рівня фосфатів у ротовій рідині, зниження яких відзначалися майже в 1,5 рази порівняно з оптимальними. Це підтверджує негативний вплив умов екологічного забруднення на якість обмінних процесів, у тому числі мінеральних речовин, що становлять основу формування повноцінної емалі зубів, що прорізалися (табл. 1). Дослідження підтвердили підвищення активності КФ в 7-річних більш, ніж в 3 рази й в 12- річних близько 3-х разів порівняно з контролем, а ЛФ – майже в 2,5 рази, що свідчить про високі гліколітичні властивості карієсогенних бактерій. Разом з тим під дією розробленого комплексу ці показники протягом двох років нормалізуються (табл. 2). Про інтенсивність ПОЛ у ротовій порожнині, як й в інших біологічних об'єктах, можна судити по активності (СОД) у ротовій рідині. Карієс зубів супроводжується зниженням активності СОД у ротовій рідині дітей обох вікових груп. Так, активність цього продукту ПОЛ знижена в 7-річній групі дітей із карієсом зубів в 1,8 рази, а в 12-річних - в 2,2 рази. Обстеження через 2 роки показало, що активність СОД ротової рідини 7-літніх дітей в основній групі була в 1,4 рази вище, ніж у групі порівняння. Таблиця 1 Динаміка вмісту іонізованого кальцію й неорганічних фосфатів у ротовій рідині у дітей 7 і 12 років (М ± м) Показники До корекції Через 6 місяців Через 1 рік Через 2 роки Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 7 років Кальцій, ммоль/л N=1,24±0,13 0,51±0,04 р>0,05

р10,05 0,69±0,05

р10,05

р10,05

р10,05 2,74±0,32

р10,05

р10,05

р10,05

р10,05 0,68±0,07

р10,05 0,75±0,06

р10,05

р10,05

р1>0,05 3,20±0,27

р10,05 2,76±0,35

р10,05 3,08±0,24

р1 Таблиця 2 Динаміка активності кислої й лужної фосфатаз у ротовій рідині у дітей 7 і 12 років (М ± м) Показники До корекції Через 6 місяців Через 1 рік Через 2 роки Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 7 років КФ, мккат/л N=0,27±0,05 1,07±0,09 р>0,05

р10,05 0,53±0,07

р10,05

р10,05 р10,05 0,16±0,01 р10,05 р10,05

р10,05

р10,05 0,78±0,09

р10,05 1,25±0,11

р1>0,05

ЛФ, мккат

N=0,11±0,01 0,23±0,02 р>0,05 р10,05
р10,05 0,25±0,03 р10,05 0,22±0,03 р1На заключному етапі дослідження через 2 роки встановлено низький вміст СОД у ротовій рідині 12-річних дітей групи порівняння (р1 0,05). Це свідчить про виразну пролонговану
антиоксидатну дію запропонованого комплексу препаратів у дітей у віці 12
років.

Прямим підтвердженням виникнення карієсогенної загрози в досліджуваних
умовах життя дітей, з урахуванням рівня його адаптації встановлені
досить грубі порушення імунних реакцій за даними стану гуморального
імунітету. Нами визначено зниження вмісту S ІgА у ротовій рідині при
одночасному зниженні рівня лізоциму й збільшенні рівня молочної кислоти.
При цьому подібні явища були властиві як 7-, так й 12-літнім особам.
Разом з тим, систематичне й тривале застосування
лікувально-профілактичного комплексу дозволило відновити імунологічні
реакції гуморального характеру.

Підсумовуючи результати проведених досліджень, необхідно відзначити, що
крім загальновідомих факторів, що викликають демінералізацію емалі зуба,
існують регіональні складові обов’язкової як позитивної, так і
негативної спрямованості, що неминуче впливають на зростаючий організм
дитини, у тому числі на органи порожнини рота.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлені результати експериментальних та
клініко-лабораторних досліджень і запропоновано вирішення наукового
завдання, що полягає у профілактиці карієсу зубів у дітей при
інтоксикації солями важких металів.

Епідеміологічними дослідженнями встановлено, що захворюваність на карієс
зубів у регіоні інтенсивних промислових розробок склала в дітей
7-річного віку 35 %, а в 12-річних – 76 % при інтенсивності карієсу 1,1
у.од. й 2,5 у.од. відповідно.

Карієсогенна дієта в сполученні із солями важких металів в експерименті
на тваринах збільшує число каріозних зубів в 1,8 рази порівняно з
контролем (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020