.

Регулювання зайнятості населення. Розробка програм сприяння зайнятості населення. Характеристика почасової форми оплати праці (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1875
Скачать документ

Контрольна робота

з дисципліни

«Економіка праці й соціально-трудові відносини»

1. Регулювання зайнятості населення. Розробка програм сприяння
зайнятості населення. 2. Характеристика почасової форми оплати праці.

Завдання

1. Регулювання зайнятості населення. Розробка програм сприяння
зайнятості населення.

2. Характеристика почасової форми оплати праці.

3. Задача

Діюча норма виробітку становить 180 виробів за зміну. Після перегляду
норм норма часу знизилась на 15%. Визначити норму виробітку після
перегляду норм і її зміну в процентному виразі.

4. Задача

Нарахувати місячну зарплату верстатнику ІV розряду. Норма часу на
виготовлення деталі 7,9 хв. За місяць виготовлено 1450 деталей.
Нараховується премія в розмірі 30%.

5. Опрацювати дані хронометричного спостереження.

№ заміру

№ п/п 1 2 3 4 5 6 7 8

Поточний час

1 15 54 95 130 169 199 237 276

2 23 62 102 138 178 207 244 284

3 26 66 105 141 181 210 248 293

4 36 78 115 152 193 220 258 304

5 38 80 116 154 196 222 260 306

Нормовані коефіцієнти стійкості в процесі розв’язування приймати для
серійного типу, виробництва машинно ручна робота.

Відповідь

1. Регулювання зайнятості населення. Розробка програм сприяння
зайнятості населення.

У статті 3 Закону України “Про зайнятість населення” одним з основних
принципів державної політики зайнятості населення визначено координацію
діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і
соціальної політики на основі державної і регіональних програм
зайнятості. Таким чином, програми зайнятості допомагають об’єднати для
вирішення проблем зайнятості зусилля працівників органів державної
виконавчої влади, державної служби зайнятості, представників
профспілкових організацій та організацій роботодавців.

Основна мета територіальних програм зайнятості — сприяти
працевлаштуванню та раціональній суспільне корисній зайнятості
працездатного населення і запобігання масовому безробіттю шляхом
здійснення активної політики на ринку праці та подання соціальної та
матеріальної підтримки громадянам, що потребують соціального захисту.

Територіальні програми зайнятості всіх територіально-адміністративних
одиниць України є складовою державної програми зайнятості. Тому вони
розробляються за типовими єдиними формами і у встановлений термін з
обов’язковим дотриманням принципів системного підходу до вирішення
проблем зайнятості. Для цього Державним центром зайнятості розробляються
методичні рекомендації щодо розробки територіальних програм зайнятості
населення Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя. Наказом Міністра праці від 23 липня 1993 р. № 53 були
затверджені ці методичні рекомендації. У 1996 р. до них було внесено
певні зміни. У зв’язку з тим, що у 2000 р. закінчувався строк дії
Державної програми зайнятості на 1997-2000 pp., підготовка до розробки
нової програми почалася з випуску нових методичних рекомендацій, які б
відповідали змінам у соціально-економічному розвитку нашої держави і
сучасному становищу на ринку праці. Такі рекомендації були підготовлені
до кінця першого півріччя 2000 p., і 7 березня 2001 р. було затверджено
Законом України № 3076-ІП Державна програма зайнятості населення на
2001-2004 pp.

Основні завдання, на вирішення яких спрямовані державна і територіальні
програми зайнятості, викладені у п. 2 ст. 14 Закону України “Про
зайнятість населення”. Місцеві органи державної виконавчої влади та
державної служби зайнятості творчо вирішують ці завдання відповідно до
умов свого регіону, керуючись єдиними методичними формами таблиць для
додатків.

Територіальні програми зайнятості звичайно складаються з пояснювальної
записки та переліку програмних дій щодо сприяння зайнятості та
соціального захисту населення, а також додатків.

У пояснювальній записці у стислій формі узагальнюється становище на
ринку праці відповідного регіону, при цьому обов’язковим елементом є
розрахунковий прогнозний баланс ринку праці. Передбачено також єдині
методичні підходи до розробки балансу ринку праці. Програмні дії щодо
реалізації завдань, визначених у п. 2 ст. 14 Закону України “Про
зайнятість населення”, методичні рекомендації пропонують викласти вії
розділах. У цьому випадку структура територіальної програми зайнятості
може виглядати так:

Пояснювальна записка

1. Загальні положення.

2. Аналіз становища на ринку праці.

Практичні дії щодо сприяння зайнятості та соціального захисту населення

1. Стабілізація сфери прикладання праці та сприяння зменшенню
прихованого безробіття.

2. Створення додаткових робочих місць, сприяння приватному
підприємництву та самозайнятості.

3. Організація громадських робіт та тимчасової зайнятості.

4. Створення робочих місць на територіях пріоритетного розвитку.

5. Регулювання трудової міграції.

6. Удосконалення системи професійної орієнтації, підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників і
незайнятого населення.

7. Організація зайнятості окремих категорій населення.

7.1. Забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального
захисту, у тому числі жінок і молоді.

7.2. Сприяння зайнятості населення, яке проживає у сільській місцевості.

7.3. Сприяння зайнятості працівників підприємств оборонного комплексу,
вивільнюваних у зв’язку з конверсією виробництва.

7.4. Сприяння зайнятості військовослужбовців (і членів їх сімей),
вивільнюваних у зв’язку з реформуванням Збройних Сил.

7.5. Сприяння зайнятості шахтарів у разі закриття шахт.

7.6. Сприяння зайнятості громадян, переселених у зв’язку з аварією на
Чорнобильській АЕС.

7.7. Сприяння зайнятості населення, яке повертається в місця історичного
проживання (депортованих народів).

8. Соціальний захист безробітних і членів сімей, які перебувають на їх
утриманні.

9. Удосконалення інфраструктури ринку праці.

9.1. Розвиток служби зайнятості.

9.2. Наукове забезпечення програми.

9.3. Удосконалення нормативно-правового забезпечення програми.

10. Фінансове забезпечення програми.

2. Характеристика почасової форми оплати праці.

1. За умови, коли у робітника відсутня реальна можливість для збільшення
випуску продукції, наприклад, якщо його виробіток обумовлений режимом
роботи устаткування, продуктивністю машин і агрегатів. Це характерно для
автоматичних ліній, конвеєрів і потокових ліній з безперервним і точно
регламентованим режимом, для робіт на високомеханізованому устаткуванні
й апаратурних процесах.

2. Якщо результати праці робітника не можуть бути конкретно виміряні і

кількісно виражені (налагодження верстатів, інструктаж).

3. Коли економічно недоцільно стимулювати зростання виробітку понад

?

ae

D

¤

?

(

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020