UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШколи філософії ХХ століття (реферат)
Автор
РозділФілософія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11426
Скачало890
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат на тему:

 

Школи філософії ХХ століття

 

 

Однією з провідних течій сучасної світової філософії, безперечно, є

позитивна філософія, яка своїм джерелом має класичний позитивізм XIX

ст., і в наш час представлена неопозитивізмом та постпозитивізмом.

 

Неопозитивізм (або третій позитивізм) виник у 20-х роках XX ст. і

розвивався як течія, що претендувала на аналіз

філософсько-методологічних проблем, висунутих у ході науково-технічної

революції. Неопозитивізм як напрямок включає в себе різноманітні

логіко-філософські школи. Виділимо основні з них.

 

1. Віденський гурток, що сформувався у 1922 р., його представники:

М.Шлік (1882 — 1936), О.Нейрат (1882-1945), Р.Карнап (1891-1970),

Г.Рейхенбах (1891 - 1953), А.Айєр (1910- 1989) та ін. Незважаючи на

деякі розбіжності в поглядах представників Віденського гуртка об'єднує

спільна мета — звести філософію до логічного аналізу мови науки, а також

піддати філософське і наукове знання критичному аналізу з позицій

принципу верифікації, сформульованого М.Шліком. Він виходив із того, що

все наукове знання є узагальненням і ущільненням "чуттєво-даного" і

робив висновок про те, що все справді наукове знання має бути

редукованим до "чуттєво-даного".

 

На основі цих ідей австрійський філософ Р.Карнап розробив модель

наукового знання, за якою в основі знання лежать абсолютно достовірні

протокольні (такі, що утворюють емпіричний базис науки) речення, котрі

виражають чуттєві переживання суб'єкта. Всі інші речення науки мають

бути верифіковані, тобто зведені до протокольних. Ті речення, для яких

процедура верифікації виявляється неможливою, не мають смислу і мають

бути усунуті з науки. Традиційна філософія, як гадав Карнап, позбавлена

смислу. Функція філософії полягає в тому, щоб за допомогою логічного

аналізу очистити мову науки від позбавлених смислу псевдоречень.

Методологічні проблеми, висунуті і вирішувані представниками Віденського

гуртка, сприяли виробленню адекватних уявлень про науку, розвиток

філософії науки.

 

2. Львівсько-Варшавська школа — одна із шкіл аналітичної філософії,

представлена такими мислителями, як К.Айдукевич (1890- 1963),

Я.Лукасєвич (1878-1956), А.Тарський (1902-1984), Т.Котарбиньський

(1886—1981) та ін. Для цієї школи характерне різко негативне ставлення

до ірраціоналізму, прагнення до зближення філософських і наукових

досліджень, надання філософським міркуванням логічно точного статусу.

 

Лукасєвич вважав, що метою логічних досліджень має бути розробка точних

методів аналізу філософських міркувань. Він висунув ідею логічного

плюралізму, суть якого полягає в тому, що різноманітні логічні системи

здатні експлікувати різноманітні онтологічні теорії. Лукасєвич,

Айдукевич та інші представники Львівсько-Варшавської школи були

прибічниками раціоналізму, специфічною рисою якого став

логіко-семантичний аналіз мови науки і філософії. Це, на думку

прибічників даної течії, сприяло усуненню неточностей та двозначностей,

якими живляться ірраціоналістичні філософські концепції. Але водночас

їхні філософські погляди не були однорідними й послідовними, а іноді

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ