UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтереотопографічний метод створення карт (дипломна робота)
Автор
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось27954
Скачало783
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

виконують маркування опознаків.

Маркувальні знаки виконують у вигляді хреста, який складається з

чотирьох променів з вільним простором у центрі, квадрата або кола. При

зйомках у масштабі 1:10000 маркування роблять тітьки у вигляді хреста.

Розміри маркувальних знаків залежать від масштабу зйомки. Наприклад,

розміри повинні бути не менше 0,15 мм i 0,05 мм у довжину і ширину

одного променя знака "хрест", а відстань променя від центра знака - 0,05

мм, сторона квадрата або діаметр кола - 0,10 мм.

 

На місцевості розшукують пункти геодезичної опорної мережі та уточнюють,

наскільки є реальним виконання запланованих геодезичних робіт. За

необхідності в проект вносять корективи.

 

Для визначення координат опорних точок використовують відомі геодезичні

способи: пряма, обернена чи комбінована засічка, теодолітний,

полігонометричний чи висотний тахеометричний хід, нівелювання технічне,

тріангуляція тощо. За сприятливих обставин (відкрита територія.

наявність апаратури тощо) прив'язку знімків доцільно проводити з

використанням GPS-спостережень способом швидкої кінематики.

 

При оформленні мaтepiалiв прив'язки знімків формують каталоги

просторових координат всіх опорних точок, до яких додають контактні

знімки з розпізнаними точками, зарисами та описами. Ці матеріали є

основними в технічному звіті, якими виконавець звітує про виконаний

обсяг робіт.

 

2.3 Розрахунок параметрів планово-висотної прив’язки

 

На дану територію в масштабі карти 1:10000 для аналітичного способу

відстань між опознаками може бути розрахована за формулою:

 

 

,

 

де: n – відстань між плановими опознаками;

 

n’ – відстань між висотними опознаками;

 

M – масштаб створюваної карти;

 

m – масштаб зйомки;

 

mq = 0,02мм – точність визначення поперечного паралакса;

 

b – базис на знімку;

 

mzc – СКП визначення висоти, = 0,1*h переріза рельєфу =0.1*2=0.2 ;

 

f – фокусна відстань;

 

B – базис фотографування на місцевості;

 

L, L’ – припустимі відстані між плановими і висотними опорними точками.

 

 

 

По можливості планові і висотні опознаки сполучають між собою.

Координати польової підготовки визначені за допомогою GPS-спостережень,

та оформлені як каталог координат, в вигляді цифрового файлу. На

місцевості, прийняті координати геодезичних пунктів та невелірних

знаків, (каталоги списків координат).

 

Результати вимірювань польової підготовки подані в Додаку 1.

 

Планові опознаки розміщують рядками поперек аерофотозйомочних маршрутів

на відстані, неперевищуючих вісьми базисів фотографування, щоб на

кожному маршруті було по одному опознаку кожного рядка.

 

Висотні опознаки розміщують по кутам секції маршрута які складаються не

більш ніж з чотирьох стереопар.

 

Згущення опорної мережі виконують аналітичним способом просторової

фототриангуляції на стереоанаграфі або фотограмметричній станції

“Дельта”.

 

Схема розміщення точок планово-висотної підготовки повинна створюватися

після оцифровки знімків i повинна задовольняти такі умови:

 

- точки повинні розміщуватись по кутах, в центрі i уздовж верхньої i

нижньої меж блока в перекриттях з маршрутами суміжних блоків;

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ