.

Складання проекту планово-висотної основи топографічного знімання масштабу 1:5000 на Кельменецькому об’єкті Чернівецької області (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
22 8412
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

З ГЕОДЕЗІЇ

Складання проекту планово-висотної основи топографічного знімання
масштабу 1:5000 на Кельменецькому об’єкті Чернівецької області.

А Н О Т А Ц І Я

Складання проекту планової і висотної геодезичної основи для
топографічного знімання в масштабі 1:5000 , включає в себе проектування
на топографічній карті планових і висотних геодезичних мереж – це
полігонометричні ходи 4 класу та 1 розряду , прямі та зворотні засічки
, ходи геометричного і технічного нівелювання , підбір приладів для
виконання геодезичних робіт , методика кутових і лінійних
вимірювань.

зміст

Анотація

Вступ

Призначення робіт . Характеристика об’єкту .

Призначення робіт.

1.2 Фізико географічна і економічна характеристика об’єкту .

1.3 Топографо – геодезична вивченість об’єкту.

Проектування планової основи топографічного знімання.

Проектування полігонометричного ходу 4 класу . Оцінка точності .

Проектування полігонометричних ходів 1 розряду . Оцінка точності.

Вибір типів центрів пунктів полігонометричних ходів 4 класу , 1
розряду.

Методика польових вимірів в полігонометричних ходах.

Проектування пунктів планової знімальної мережі.

Проект прямої засічки . Оцінка точності .

Проект зворотної засічки. Оцінка точності.

2.5.3. Вибір типів центрів пунктів знімальної основи.

3. Створення висотної основи.

Проект висотної основи топографічного знімання . Оцінка

точності.

3.2. Методика польових робіт.

Висновок

Література

Вступ.

Геодезична мережа — це сукупність пунктів на земній поверхні,
закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено
геодезичними методами.

Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального призначення,
мережі згущення, знімальні.

Державна геодезична мережа України — це основна геодезична мережа,
пункти якої рівномірно розміщені на всій території України. і є носієм
єдиної геодезичної системи координат та висот на території України. Вона
створена з метою вирішення в інтересах господарської діяльності, науки
та оборони країни різноманітних завдань, що вимагають геодезичного
забезпечення.

Саме головне з цих завдань — картографування території України в усіх
масштабах. Серед інших важливих завдань:

вивчення природних ресурсів;

ведення державних кадастрів;

забезпечення вихідними геодезичними даними засобів наземної,

морської і аерокосмічної навігації;

вивчення фігури та гравітаційного поля Землі та змін їх у часі;

вивчення геодинамічних явищ та сучасних рухів земної поверхні та

інші.

Складовими частинами державної геодезичної мережі є планова і висотна
геодезичні мережі. Сучасна планова державна геодезична мережа
складається з астрономом геодезичної мережі 1 класу, геодезичної мережі
2 класу і геодезичної мережі З класу.

Висотна державна геодезична мережа складається з нівелірної мережі І і
II класів та нівелірної мережі III і IV класів.

Державна геодезична мережа є основою для створення мереж спеціального
призначення та мереж згущення.

Геодезичні мережі спеціального призначення створюються на окремих
територіях, наприклад, на геодинамічних полігонах або на спеціальних
об’єктах. Вони будуються за спеціальними проектами, що розробляються
різними відомствами для вирішення спеціальних завдань.

Мережі згущення створюють розвитком державних геодезичних мереж. Вони
служать для обґрунтування топографічних знімань в масштабах
1:500-1:5000, а також для виконання інженерно-будівельних робіт тощо. До
них належать мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Знімальні мережі — це пункти, які будують подальшим згущенням розрядних
мереж. Вони являють собою безпосередню основу для топографічних знімань
усіх масштабів.

1. Призначення робіт. Характеристика об’єкту.

Одним з основних процесів створення планово-висотної основи
топографічних зйомок є проектування

Проектні роботи служать для згущення існуючої державної геодезичної
мережі. Основна задача проектування полягає в тому, щоб із всіх можливих
варіантів вибрати той варіант, який по точності відповідає би
поставленим задачам, а для його здійснення потрібно було б мінімальних
робочих і грошових затрат.

До початку роботи потрібно вияснити необхідну густину забезпечення
території геодезичними пунктами з врахуванням перспективи розвитку
території згідно генерального плану і плану освоєння земель, а також
точність визначення положення пунктів, дерекційних кутів і довжин ліній

Згущення геодезичної основи як правило проводиться від загального до
часткового, від вищого класу (розряду) до нижчого. При створенні
геодезичної основи крупномасштабних зйомок вихідними пунктами для
розвитку побудови даного класу (розряду) можуть служити, як правило,
тільки пункти геодезичної побудови вищих класів (розрядів)

Планову геодезичну мережу на даному об’єкті створювалося методом
полігонометрії.

Полігонометрія — побудова на місцевості у вигляді системи ламаних ліній,
у яких вимірюються сторони і кути при вершинах (рис. 1).

Полігонометрія – один із традиційних, найбільш поширених методів
створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів. Комплекс
робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії
складається з таких процесів:

проектування полігонометричних мереж;

рекогностування полігонометричних ходів;

виготовлення і закладання центрів;

вимірювання кутів;

вимірювання сторін;

— прив’язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;

— попередня обробка результатів польових спостережень;

—-вирівнювальні обчислення в полігонометрії.

Полігонометричні ходи опираються на вихідні сторони АВ і СD. На початку
А і в кінці С ходу виконують астрономічні спостереження, з яких
визначають координати цих пунктів та азимути, а потім дирекційні кути
вихідних сторін АВ і СВ.

Рис. 1 Мережа полігонометрії

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для згущення
державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо
для виконання топографічних знімань. Згущення здійснюють до тих пір,
поки не буде забезпечена необхідна щільність пунктів, яка забезпечить
умови для виконання топографічного знімання. 1:2000.

Полігонометричні мережі проектують у вигляді окремих ходів або систем з
однією або кількома вузловими точками. Висячі ходи не допускаються.

1.2.Фізико-географічна і економічна характеристика об’єкту

Кельменці? — селище міського типу, районний центр. Засноване 1551 року.
Статус смт з 1961 року . Площа 6,42 кв. км. Населення 8007 чоловік.
Поштовий індекс 60103 , Телефонний код 3803732 . HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84
%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B
0%D1%82%D0%B8” \o “Географічні координати” Географічні координати
HYPERLINK
“http://stable.toolserver.org/geohack/geohack.php?language=uk&pagename=%
D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96&params=48_27_48_N_
26_49_52_E_scale:30000” \o
“http://stable.toolserver.org/geohack/geohack.php?language=uk&pagename=%
D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96&params=48_27_48_N_
26_49_52_E_scale:30000” 48° 27? 48? пн. ш., 26° 49? 52? сх. д.
Найближча HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8
%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F” \o
“Залізнична станція” залізнична станція 4 км північніше залізничної
станції HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B
0&action=edit&redlink=1” \o “Ларга (ще не написана)” Ларга . Розміщений
на автотрасі Чернівці-Сокиряни.

В центрі селища, в урочищі Магала, знайдено поселення ранніх слов’ян так
званної черняхівської культури ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=II&action=edit&redlink=1” \o
“II (ще не написана)” II – HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/V” \o “V” V століття н.е.). В письмових
джерелах під сучасною назвою згадується в HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1559” \o “1559” 1559 році – заснування
Кельменців лихварем Кельманом. Кельменеччина входила до складу
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA
%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C” \o “Київська Русь” Київської Русі , у
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/XII” \o “XII” XII —
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/XIV” \o “XIV” XIV столітті до
Галицької Русі, згодом до Молдавії ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1359” \o “1359” 1359 – HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1812” \o “1812” 1812 ). У HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1892” \o “1892” 1892 році збудована
залізниця, у HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1898” \o “1898”
1898 році — школа. На початку HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XIX” \o “XIX” XIX століття Кельменці
стають волосним центром Хотинського повіту. У HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1960” \o “1960” 1960 році наданий статус
селища міського типу.

Герб затверджений HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/11_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F” \o “11
січня” 11 січня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/2002” \o
“2002” 2002 року рішенням XXVI сесії селищної ради XXIII скликання. У
лазуровому полі повстаючий золотий бик, обабіч нього вгорі та внизу —
чотири срібні троянди із золотими осердями та листочками. Щит
обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з
трьома вежками. Автор — А.Ґречило. Бик і квіти вказують на розвинуте
тваринництво й рослинництво. Також ці елементи пов’язані з давнім знаком
Бесарабії, до складу якої входило містечко.

1.3. Топографо-геодезична вивченість об’єкту.

Міністерство екології та природних ресурсів України. Загоряни.

Ділянка робіт забезпечена топографічною картою масштабу 1:25000.
Номенклатура карти Н-34-37-В-в. Топографічне знімання 1974 р. Оновлена
2002 р. Схилення на 2002р. східне 6 ° 12′ (1-03). Середнє зближення
меридіанів західне 2 ° 22′ (0-40). При прикладанні бусолі (компаса) до
вертикальних ліній координатної сітки середнє відхилення магнітної
стрілки східне 8°34′ (1-43). Річна зміна схилення східна 0°02′ (0-01).
Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного Азимуту мінус
8°34′ (1-43).

В курсовій роботі для проектування планової основи використано два
пункти тріангуляції третього класу.

В північній частині – п. тр. Кельменці , 3кл ;Rp IVкл

В південній частині – п.тр. Дорога , 3кл ;Rp IVкл

2.Проектування планової основи топографічної знімання

2.1.Проект полігонометричного ходу 4 класу.

Оцінка точності.

Згідно з програмою і завданням необхідно запроектувати один
полігонометричний хід 4 класу.

Вимоги до проекту полігонометричного ходу 4 класу приведено в таб. 3

Таблиця 3

Вимоги до проекту 4 клас

Кількість сторін в одиночному ході не більше 15

Довжина ходу не більше км. 10

Довжина сторін км. максимальна 3

мінімальна 0,25

оптимальна 0,5

Відносна середня квадратична помилка 1:25000

Ходи проектують на карті масштабу 1: 25 000 на місцевості найбільш
сприятливій для кутових і лінійних вимірів, тобто вздовж доріг, по
долинах річок або лісових просіках.

На даному об’єкті запроектовано полігонометричний хід 4 класу (Рис. 2).

Технічна характеристика ходу приведена в таблиці 4

Таблиця 4

Клас Довжина сторін

S км.

n Назва ходу

S min. S max. S cep.

4 кл. 0,278 1,188 0,681 6,127 9 п.тр. Кельменці-

п.тр. Дорога

Для виконання оцінки проекту полігонометричного ходу 4 класу визначають
очікувана середня квадратична помилка визначається по формулі:

m? – CКП вимірювання кутів ; для 4 класу m? = 3″

n – кількість сторін в ході – 9 ;

ms – СКП вимірювання довжини лінії –2,0 см ,

= 115,21 см

М=10,74 см

Очікувана нев’язка ходу

f оч = 2М

f оч = 2*10,74 = 21,48 см.

Відносна середня квадратична помилка ходу

Отже, запроектований полігонометричний хід відповідає по точності
вимогам 4 класу.

2.3.Проектування полігонометричних ходів 1-го розряду. Оцінка точності.

Згущення полігонометричної мережі 4 класу здійснюється
полігонометричними ходами 1 розряду, які проектуються між пунктами
вищого класу

Вимоги, які необхідні для проетування полігонометричного ходу приведені
в таблиці 5.

Таблиця 5.

Вимоги 4 клас

,

H

EIaaz

|

?

?

a

ae

]AE]R^T^h^?^?^oeeaY*O?AA

$

?^?^oe^ue^’……

ue^th^4_:_’……

:_<_b_z_ coooo ik . s smin smax scep m c n ms : f>

2.3. Вибір типів центрів пунктів полігонометричних ходів Пункти полігонометричних мереж закріпляються на місцевості центрами. Центри можуть мати різну конструкцію, в залежності від фізико-географічних умов їх закладання. Типи центрів геодезичних мереж регламентуються “Інструкцією про типи центрів геодезичних пунктів” (ГКНТА – 2,01, 02-01-93), ГУГК: К, Київ, 1994р. Згідно завдання до курсової роботи вибрано центр типу У15Н (рис.4). Його застосовують для пунктів полігонометричних мереж 4 класу (тобто не вузлових і не суміжних з вузловими), а також для пунктів полігонометрії 1 і 2 розрядів. Вони закріпляються менш капітальними монолітами, висота яких становить 70-75см. Його форма ззовні оформлена у вигляді круглої канави з внутрішнім діаметром 130 см, зовнішнім – 180см і глибиною 30см. Рис.4 2.4.Методика польових вимірів в полігонометричних ходах. Застосовують два способи кутових вимірювань в полігонометричних ходах : спосіб вимірювання окремого кута і спосіб кругових заходів . Спосіб вимірювання окремого кута застосовується , якщо на пункті два напрямки .А якщо на пункті три і більше напрямків застосовують спосіб кругових заходів , тобто вибирається початковий напрям і вимірюються усі напрямки по відношенню до початкового .Останній спосіб застосовують на вузлових точках та на прив’язках до державних мереж . Кількість заходів вимірювання кутів залежить від класу та розряду полігонометрії та точності теодоліта . Точність теодоліта Клас або розряд 4 клас 1 розряд 2 розряд 1” 4 - - 2” 6 3 2 5” - 4 3 Результати кутових вимірювань записуються в польовому журналі. В геодезичній практиці вимірювання ліній при прокладанні полігонометричних ходів виконувалось за допомогою : підвісних мірних приладів ,базисних жезлів , оптичних віддалемірів , радіовіддалемірів , світловіддалемірів ,електронних тахеометрів . На даний час найбільше використовують електронні тахеометри та світловіддалеміри в комплексі з теодолітами , зокрема: - світловіддалеміри СТ5 , 2СТ10 і теодоліти Т5 , Т2 ; - електронні тахеометри Та3М, ТС1010(Lejcа),3Та5 , SOKKІА , та інші, які приведені в кінці методичних вказівок. 2.5. Проектування пунктів планової знімальної мережі . 2.5.1. Проект прямої засічки . Оцінка точності. Пряма засічка здійснюється як мінімум з трьох пунктів державної геодезичної мережі, або мережі згущення, які знаходяться на відстані від 300 м до 5.0 км. ?1 = 37( ? 2 = 47( S1 = 1,200 км. S2 = 0,950 км. S3 = 1,550 км. m? = 30" Середня квадратична помилка положення пункта Р =0,37 м =0,36 м Середнє вагове =0,258 м 37,5 мм

Отже , запроектований нівелірний хід відповідає технічним вимогам.

3.2.Методика польових вимірів в

нівелірних ходах.

Найбільш поширені методи нівелювання – це геометричне за принципом
використання горизонтального променя та тригонометричне за принципом
використання похилого променя.

Нівелювання виконують в одному напрямку. Віддалі від нівеліра до
ре-йок вимірюють нитковим віддалеміром . Рейки встановлюють на башмаки
або костилі . Нормальна довжина нівелірного променя – 100 м при
збільшенні труби до 30х , якщо більше то до 150 м .

Нерівності плеч не повинні перевищувати 5 м ,а їх накопичення в
секції –10 м.

Нівелювання виконують секціями . Секція – це частина
нівелірного ходу , що розміщена між двома нівелірними знаками . В кожній
секції нумерацію станцій починають з першого номера . При нівелюванні
слідкують за правильністю чергування рейок ; в цьому випадку знак
різниці нулів рейок на наступній станції буде протилежний знаку на
попередній .

В И С Н О В О К

Згідно з завданням на виконання курсової роботи я запроектувала
згущення планово-висотної основи для топографічного знімання в масштабі
1:5000 на Кельменецькому об’єкті Чернівецької області.

Вивчила фізико-географічну і економічну характеристику
об’єкту та опрацювала вихідні матеріали даного об’єкту.

Також я отримала навики згущення мереж за допомогою
засічок і розрахувала їх точність.

Виконаний проект планової і висотної основи , а також пунктів
знімальної мережі на заданому об’єкті відповідає необхідним технічним
вимогам згідно інструкції з топографічного знімання .

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Топографічна енциклопедія України .

Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000,
1:1000 та 1:500 Київ: ГУГК:К 1999р.

Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01,
02-01-93)-К-ГУГК:К-1994р.

Геодезія . Конспект лекцій . Коломия 2004р. Лісевич М.П.

Геодезія . Частина ІІ . Львів . Лісевич М.П., Перович Л.М.

Полігонометричний хід 1 розряду

Рис.4.

Полігонометричний хід 1 розряду

Рис.3.

Полігонометричний хід 4 класу

Рис.2.

я топографічної зйомки в масштабі 1:5000 на записка складається із
вступу, 3 розділів, індивідуального

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020