UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайдавніші часи в історії України (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось59366
Скачало1188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

о-селянські повстання кінця ХVІ ст.

 

4. Запорізька Січ на початку ХVІІ ст. П.Сагайдачний.

 

5. Народні рухи 20-30-х рр. ХVІІ ст.

 

1. Причини укладання Люблінської унії:

 

1) поразки Литви у війні з Москвою;

 

2) зовнішня небезпека на південних кордонах з боку татар;

 

3) постійна загроза з боку української знаті, які хотіли політичної та

економічної незалежності володінь України;

 

4) зазіхання польської шляхти на родючі наддніпрянські землі.

 

У січні 1569 р. польський король Сигізмунд ІІ Август (1548-1572) скликав

спільний сейм у Любліні. Польська шляхта виступила з проектом повної

інкорпорації (приєднання) литовський провінцій до Польщі, що викликало

різкий протест української і литовської знаті, і сейм затягнувся на

кілька місяців.

 

Аби схилити на свій бік литовських депутатів, король у цей час надав

деякі привілеї шляхті Волині, Київщини й Поділля, а непокірним пригрозив

суворими репресіями.

 

1 липня 1569 р. посли Великого князівства Литовського підписали акт про

унію між Литвою і Польщею:

 

1) обидві держави об’єднувалися в єдину Річ Посполиту;

 

2) Литва зберегла за собою право на свої державний герб і печатку ,

законодавство, міністрів, військо, фінанси і адміністрацію;

 

3) спільними ставали володар, сейм і сенат, монета, зовнішня політика,

право землеволодіння на території всієї держави.

 

Після Люблінської унії 1569 р. українські землі в складі Речі Посполитої

мали такі адміністративні одиниці: воєводства Руське, Белзьке,

Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське, з 1630-х рр.. –

Чернігівське.

 

У соціальній структурі панів-магнатів зрівняли у правах зі шляхтою. Але

володіючи великими маєтками, вони зберігали попереднє привілейоване

становище. Особливо на Волині збереглося велике число знатних

українських родів: Острозьких, Вишневецьких, Четвертинських, Збаразьких,

Заславських та ін. Українську шляхту зрівняли у правах з польською.

 

Після 1569 р. польська шляхта, якій королі давали грамоти на т. зв.

“пусті” землі, почала наступ на центральні українські землі. Так постали

великі латифундії – Потоцьких, Заморських, Сенявських на Брацлавщині;

Калиновських, Збаразьких на Київщині; Конецпольських на Чернігівщині;

Вишневецьких на Лівобережжі.

 

2. Наприкінці ХVІ ст.. активними пропагандистами унії стали єзуїти, яким

спряв король Сигізмунд ІІІ.

 

Причини унії:

 

1) релігійна підстава – об’єднати католицьку церкву з православною;

 

2) політична – тісніше зв’язати Україну і Білорусь з Польщею та

нейтралізувати впливи Москви;

 

3) культурна – вихід Україну в Європу.

 

На той час Рим був з сильною папською владою, чіткою централізацією і

впорядкованістю. В той же час Константинопольський патріархат був

залежний від турецького султана.

 

Духовенство за допомогою римської церкви розраховувало здобути рівні

права з польським, знать – посісти відповідне становище в структурі

управління, міщанство – отримати місця в цехах, магістратах, судах.

 

Поштовхом до активних дій у цьому напрямі стала непродумана політика

щодо України і Білорусі грецьких ієрархів, котрі внесли значний розлад у

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] 14 [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ