UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайдавніші часи в історії України (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось59290
Скачало1188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ли значний розлад у

вже й без того дезорганізовану церкву.

 

Вперше ідея унії в цей час була висловлена львівським владикою

Г.Балабаном. пізніше він відійшов від цієї справи. Однак продовжили

впровадження ідеї унії українські єпископи І.Потій та К.Терлецький, які

в грудні 1594 р. поїхали до Риму і подали положення унії римському папі

Климентію VІІ. 23 грудня 1595 р. в урочистих умовах римський папа

формально прийняв українську православну церкву під свою зверхність.

 

Чутки про унію поширюються в цей час на Україну. Це викликало обурення

православних, яких підтримав князь К.Острозький. Українська шляхта

склала протест проти унії і порозумілася з польськими протестантами.

 

Наприкінці 1596 р. дві сторони (унійна і православна) скликали собор у

Бересті. Православним собором керував К.Острозький і

константинопольський патріарх Никифор. На уніатському соборі були

ієрархи православної церкви, кілька римо-католицьких єпископів,

польський король і уряд.

 

Уніатський собор проголосив з’єднання з римо-католицькою церквою під

проводом папи. Було визнано догмати католицизму і одночасно зберігались

церковні обряди та церковнослов’янська мова в богослужінні. При цьому

уніати (греко-католики) звільнялися від податків, шляхтичам відкривався

доступ до державних посад.

 

Проте православний собор засудив цю унію. В українській церкві стався

розкол і обидві сторони повели між собою завзяту боротьбу.

 

3. У другій половині ХVІІ ст. Польська й литовська шляхта посилила

експансію на українські землі, особливо на наддніпрянські землі. Але тут

їхні інтереси зіткнулися з інтересами як маси козацтва, так і вільних

поселенців.

 

Перше велике повстання козацтва проти польсько-шляхетського

володарювання в Україні почалося у 1591 р. під проводом К.Косинського.

Через особисті незгоди (відібрали маєток у Київщині) К.Косинський зібрав

козаків, напав наприкінці 1591 р. на Білу Церкву. Повстанський рух

охопив Волинь і Поділля.

 

Проти козаків виступили шляхетські війська на чолі з К.Острозьким. під

містечком П’ятка 23 січня 1593 повстанці зазнали поразки, втратили 2-3

тис. чоловік вбитими, 26 гармат і кілька коругов. К.Косинський здався й

мусів укласти угоду. Відступивши з козаками на Запоріжжя, він уже в

травні 1593 р. знову прийшов під Черкаси з гарматами й 2 тис. козаків,

але загинув у сутичці.

 

Друге повстання під проводом Северина Наливайка 1594-1596 рр. Набрало ще

більшого розмаху і охопило майже всі українські землі. Повернувшись з

походу проти турків у Молдавії, С.Наливайко виступив у 1595-1596 рр.

Проти польської влади на Україні. До його козацьких загонів доучилися

селяни і міщани, а також реєстрові козаки з гетьманом Григорієм Лободою

і полковником Матвієм Шаулою. Повстання почалося на Поділлі, повстанці

зайняли Брацлав, Гусятин, Бар, Канів, Черкаси, перейшли на Волинь і в

Галичину, де захопили Луцьк, у Білорусії – Слуцьк, Могилів. Польський

уряд доручив придушити повстання коронному гетьману С.Жолкевському,

війська якого зазнали однак великих втрат біля Білої Церкви і в урочищі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] 15 [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ