UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайдавніші часи в історії України (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось59546
Скачало1190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ля польської адміністрації.

Поляками у терміновому порядку були скликані шляхетські сеймики,

оголошено про набір нового польського війська і призначено його

воєначальниками Д.Заславського, М.Осторога й О.Конецпольського, яких

козаки згодом влучно охрестили “периною, латиною й дитиною”. Польська

армія підготувалася до війни на осінь 1648 р. Шляхта, за свідченнями

сучасника, їхала на війну як на весілля, везучи шатра, коштовне начиння

й одяг, напої, харчі. На стотисячне військо припадало 100 гармат і обоз

зі ста тисячами возів. 6 вересня поляки підійшли до Старокостянтинова.

 

Вирішальна битва відбулася 13 вересня під Пилявцями. Українські полки

пішли в наступ на центр шляхетського війська. Польська кіннота без

команди розпочала безладний бій і була розпорошена. Козаки розгромили

Мазовецький і Сандомирський полки, татари розгромили розрізнені групи

польської кавалерії. Поляки в паніці втекли.

 

Рештки польської армії, т.зв. “пилявчики”, зупинилися аж у Львові й тут

обрали нового регіментаря, Ярему Вишневецького. Тим часом у козацькому

таборі після битви дві концепції подальших дій. Частина старшини

вважала, що слід зайняти лінію по річці Случ й укріпитися тут,

відпустивши татар з ясиром. Інші, в тому числі й Тугай-бей, радили йти

на Львів. Б.Хмельницький змушений був погодитися з міркуваннями свого

грізного союзника, а також врахувати настрої мас.

 

Українсько-татарське військо пішло на Львів. У Б.Хмельницького було

достатньо сил, аби здобути головне місто Руського воєводства, тим

більше, що 5 жовтня козаки Максима Кривоноса здобули Високий Замок. І

місто було приречене. Але гетьман, не бажаючи видавати Львів на

пограбування татарам, обмежився викупом. Так само вчинив гетьман і під

Замостям, де очікував виборів нового польського короля. Тим часом в усій

Галичині спалахнуло повстання проти поляків.

 

1648 р., рік революційних змін в Україні, завершився урочистим в’їздом

гетьмана до Києва. В урочистій зустрічі у Києві Б.Хмельницького вітали

митрополит Косів, єрусалимський патріарх Паїсій, посланці від Молдавії,

Семигороддя, Туреччини, Волощини.

 

Б.Хмельницький розпочав нові переговори з новим польським королем Яном

Казимиром. За політичною програмою гетьмана сформульовано положення про

соборність Української держави. Як свідчив учасник польського посольства

В.Мясковський, Б.Хмельницький неодноразово наголошував на своєму намірі

“відірвати від ляхів всю Русь і Україну”, звільнити “з лядської неволі

... народ всієї Русі”. Гетьман добився визнання де-факто автономії

козацької України.

 

3. З початку травня 1649 р. за умов небажання польського уряду йти на

серйозні поступки сподівання на продовження українсько-польського

політичного діалогу стають примарними. Б.Хмельницький почав мобілізацію

армії, що дістало повну підтримку народних мас. Тим часом Польща також

завершувала підготовку до початку воєнних дій. Польські сили

зосередилися в трьох місцях: одна під проводом Вишневецького, Фірлея і

Лянцкоронського стала на кордоні Галичини й Волині, друга, під проводом

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] 19 [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ