UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайдавніші часи в історії України (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось59362
Скачало1188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ої погляди на

Польщу. Інтенсивні переговори увінчалися договором, укладеним у Гадячі

16 вересня 1658 р.:

 

передбачав утворення в Речі Посполитій третьої складової частини

федерації – Великого Князівства Руського (Київське, Чернігівське,

Брацлавське воєводства);

 

верховна влада, як цивільна, так і військова, тут належали гетьманові,

якого обирали по життєво;

 

законодавчу владу мали виконувати національні збори депутатів від усіх

земель Князівства;

 

українськими було судочинство, діловодство, фінанси;

 

військо мало налічувати 30 тис. козаків і 10 тис. найманого війська;

 

щороку гетьман право подавати королю реєстр із 100 козаків з кожного

полку для нобілітації (надання шляхетства);

 

унія мала бути скасована в усій державі, православ’я зрівнювалося з

римсько-католицькою вірою, а митрополит отримував місце в сенаті;

 

в галузі культури передбачалося заснування в Україні двох університетів,

розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень.

 

І.Виговський оголосив війну Москві. Бойові дії почалися у серпні 1658 р.

Особливо успішним був розгром московських військ 8 липня 1659 р. під

Конотопом. Тут полягло 3о тис. московського війська.

 

Обставини не дали змогу І.Виговському використати плоди перемоги. У

нього в тилу підняли голову опозиція, договір з Польщею викликав народні

заворушення, в Києві далі сиділи московські воєводи. Козацька старшина –

Цюцюра, Золотаренко, Сомко – організували проти гетьмана заколот

внаслідок шаленої агітації та підступних дій прихильників Москви було

скинуто І.Виговського.

 

2. Гетьманом обрали Юрія Хмельницького, оскільки старшина вважала, що

лише ім’я Хмельницького може в цій ситуації знову об’єднати народ.

І.Виговський добровільно віддав йому гетьманські клейноди і перейшов з

України в Польщу.

 

Поки Ю.Хмельницький влаштовувався при владі, московські війська

Трубецького знову оволоділи Лівобережжям і стали в Переяславі. Молодий

гетьман і старшина, які мали знову повертатися під владу царя, оточені в

Переяславі московським військом змушені були погодитись на ганебні

Переяславські статті: московські воєводи з’являлися у Переяславі,

Ніжині, Брацлаву, Умані. Українські війська покидали Білорусію. Обрання

гетьмана надалі залежало від волі царя. Заборонялися дипломатичні

відносини з іншими державами, київський митрополит підпорядковувався

московському патріархові.

 

Ю.Хмельницький з московськими військами мав воювати проти поляків. Проте

1660 р. – Чуднівський розгром козацького війська. У цій ситуації

Ю.Хмельницький, як І.Виговський, у 1661 р. відступив від Москви. Однак

Лівобережжі вибухнула громадянська війна. Тому у 1663 р. він зрікся

влади.

 

У 1663 р. стався розкол України. На Лівобережжі, де наказним гетьманом

став Сомко, розгорілася запекла боротьба за булаву. Основним суперником

Сомка виступив колишній слуга Б.Хмельницького І.Брюховецький. Це був

кар’єрист, який ненавидів Польщу і панів, але орієнтувався на цілковите

підпорядкування України Москві. А на Правобережжі після зречення

Ю.Хмельницького обрали Павла Тетерю. 1663 р. – Чорна Рада – прихід до

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] 24 [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ