UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайдавніші часи в історії України (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось59432
Скачало1188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

У 1796 р. замість намісництва в Україні були створені губернії із

звичайною для інших територій Росії системою управління. Для посилення

своєї влади уряд губернії підпорядковувався генерал-губернаторам. На

чолі губерній стояли військові генерал-губернатори. Які користувалися

майже необмеженою владою і проводили в життя антиукраїнську політику

царизму.

 

У 1802 р. російський уряд ліквідував Малоросійську губернію і натомість

створив Чернігівську та Полтавську. Новоросійську губернію було

поділено на катеринославську, Таврійську і Миколаївську (з 1803 р.

Херсонську). У 1828 р. вони, а також Бессарабія увійшли до складу

Новоросійсько-Бесарабського генерал-губернаторства. У боротьбі з

польським визвольним рухом царський уряд у 1832 р. утворив Київське

генерал-губернаторство у складі Київської, Волинської і Подільської

губерній. Через три роки Слобідсько-Українську губернію було реформовано

в Харківську. Отже, підросійська Україна була поділена на дев’ять

губерній, які в незмінному вигляді проіснували до початку ХХ ст. Значна

кількість українців компактно проживала поза межами цих губерній у

сусідніх повітах Курської, Воронезької, Бєлгородської губерній та на

Кубані.

 

2.а) Основна риса української історії ХІХ ст. – це національне

відродження України, під яким розуміють:

 

а) формування національної самосвідомості українців;

 

б) зростання інтересу до українсько мови, історії, культури;

 

в) активізацію зв’язків між західними та східними українцями, їх

національну інтеграцію;

 

г) розгортання українського національно-визвольного руху.

 

Пробудження національної свідомості українців розпочалося наприкінці

ХVІІІ ст. і набрало сили в першій половині ХІХ ст. на Лівобережній і

Слобідській Україну, де ще не згасла пам’ять про славні часи

Гетьманщини, де жили і творили високоосвічені інтелектуальні сили

 

Причини піднесення українського національного відродження:

 

політика російського та австрійського урядів – Росія і Австро-Угорщина

здійснювали політику національного гноблення, всіляко прагнули

перешкодити формуванню української нації, розвитку української культури

(у Росії – Валуєвський указ 1863 р., Ємський указ 1876 р.);

 

історичні корені – чинником національного відродження була давня

традиція визвольної боротьби в Україні. Національно-визвольний рух ХІХ

ст. став продовженням цієї традиції, набувши інших форм і змісту;

 

формування національної інтелігенції, яка виступала і організатором

цього руху. Центрами підготовки інтелігенції стали міста, де діяли

університети: Львів (1661 р.), Харків (1805 р.), Київ (1834 р.), Одеса

(1865 р.);

 

зовнішні впливи. Ідеї Великої Французької революції кін. ХVІІІ ст.

радикалізували українське суспільство, спрямували його кращих

представників на пошуки шляхів перетворення існуючих порядків. Значний

вплив на піднесення громадсько-політичного життя справили Вітчизняна

війна 1812 р., засвідчивши марність сподівань українців на поліпшення

їхнього становища, та зарубіжні походи 1813 р., учасники яких побачили

переваги європейських форм суспільного і державного устрою.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] 33 [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ