UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайдавніші часи в історії України (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось59521
Скачало1190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

цьку”, що була першою у Львові газетою українською

мовою. У жовтні 1848 р. ГРР був скликаний у Львові перший з’їзд діячів

науки і культури – Собор руських учених. На з’їзді було створено

“Галицько-Руську матицю” – товариство для видання й розповсюдження

дешевих книг та поширення освіти серед народу. У 1849 р. ГРР відкрила у

Львові Народний Дім з українською бібліотекою, музеєм, книжковою

крамницею і народним клубом.

 

У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з вимогою

утворення української автономії. Революційним рухом були охоплені

Буковина і Закарпаття. Характерною особливістю національного відродження

в Галичині була політизація, що виявилась у поєднанні як суто

національних, так і політичних вимог, створенні нових організацій,

діяльність яких спрямувалась на задоволення національно-політичних

потреб українського народу.

 

Основні підсумки революції:

 

ліквідація в Австрійській імперії кріпосного права, проголошення

конституційного правління та громадянських прав;

 

було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за

своє національне і соціальне визволення.

 

5. У другій пол. ХІХ ст. в суспільно-політичному русі в Західній Україні

діяли три напрямки:

 

москвофіли – реакційний, представники якого не визнавали існування

українського народу та його мови, пропагували ідею “єдиної російської

народності від Карпат до Камчатки”, виступали за приєднання до Росії.

Мали свої політичні і національно-культурні установи (Руська рада,

Ставропігійський інститут, Народний Дім, Галицько-Руська матиця,

товариство ім. М.Качковського), видавничу базу (“Галичанин”,

“Прикарпатская Русь” і ін.), але значною підтримкою населення не

користувалися;

 

народовці – національний напрямок, який спрямовувався на служіння

інтересам українського народу, звідки й дістав свою назву. Головною

метою народовців був розвиток української мови і культури, підвищення

культурно-освітнього рівня і національної свідомості українського

населення. У 1868 р. народовці заснували у Львові культурно-освітнє

товариство “Просвіта”, яке очолив відомий педагог, журналіст, композитор

А.Вахнянин. “Просвіта” мала філії у всіх містах Західної України. Крім

культурно-просвітницької роботи, вона займалася й економічною діяльністю

– засновувала кооперативи, крамниці, позичкові каси. На кін. ХІХ ст.

“Просвіта” за популярністю серед населення суперничала з церквою. На

рубежі 70-80-х рр. народовський рух включається в політичне життя. У

1885 р. народовці заснували свій політичний орган – Народну Раду, яку

очолив Юліан Романчук. Організація висунула вимогу надати українським

землям автономію в межах Австро-Угорщини. Народовський поступово

поширюється на Буковині і Закарпатті.

 

Радикальний напрямок, який виник під впливом ідей М.Драгоманова.

Радикали виступали за утворення незалежної України, пропагували

революційні методи боротьби, закликали до політичної діяльності широкі

народні маси. Очолювали напрямок Іван Франко, Михайло Павлик, Остап

Терлецький.

 

У 1894 р. із Києва до Львова переїхав М.Грушевський, зайнявши посаду

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] 40 [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ