UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайдавніші часи в історії України (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось59317
Скачало1188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

піти на проведення цієї політики, оскільки

перебували під впливом національно-визвольної боротьби українців

1917-1921 рр. Українізація здійснювалася в певних дозволених центром

рамках. Рушійною силою у справі українізації став Наркомат освіти

України, яким у 20-і рр. керували прибічники національного відродження

Г.Гринько, О.Шумський, М.Скрипник.

 

Наслідки українізації.

 

20-і рр. стали періодом подальшого національного відродження:

 

у 1930 р. чисельність шкіл з українською мовою навчання становила 85%,

на українську мову переведено 75% діловодства державних установ,

українською мовою видавалося 90% газет і більше половини книжок і

журналів. Кількість українців серед службовців держапарату зросла з 35

до 54%;

 

українізація сприяла залучено до радянського культурного будівництва

української інтелігенції. З еміграції повернулися деякі відомі діячі,

зокрема М.Грушевський;

 

відбувався бурхливий розвиток української культури: в республіці

видавалося понад 20 літературно-художніх альманахів і збірників, 55

журналів, виникли багато чисельні літературно-художні об’єднання,

працювало 45 професійних театрів і т.д. (М.Зеров, Г.Косинка,

М.Хвильовий, М.Рильський, В.Яловий, В.Сосюра, Л.Курбас, О.Довженко,

Г.Верьовка і ін.).

 

Причини згортання українізації.

 

Українізація почала виходити за дозволені центром рамки:

 

вона охопила все суспільно-культурне життя республіки;

 

зростав прошарок української інтелігенції, якій режим Сталіна не довіряв

і бачив у ній ідейного конкурента партії;

 

українізація сприяла зростанню національної свідомості українців,

стимулювала націонал-комуністичні настрої. Основними ідеологами

українського націоналізму були письменник М.Хвильовий. нарком освіти з

1924 по 1926 рр. О.Шумський, економіст М.Волобуєв.

 

Микола Хвильовий звертався до українських письменників із закликом

виявити національну свідомість , самобутність, не копіювати культурні

надбання інших народів, зокрема російського. Пристрасний заклик до

українців йти власним шляхом був висловлений у знаменитому його гаслі

“Геть від Москви”.

 

Олександр Шумський доводив необхідність прискорення темпів українізації,

наполягав на відкликання з України генерального секретаря ЦК КП(б)У

Л.Кагановича, який гальмував процес українізації.

 

Михайло Волобуєв переконував, що економіка Україна повинна становити

єдиний народногосподарський комплекс, який може інтегруватися у світову

економіку без посередництва Росії.

 

“Хвильовізм”, “шумськізм” і “волобуєвщина” були оголошені проявом

“буржуазного націоналізму”, небезпечним “націоналістичним ухилом”.

 

З кін. 20-х рр. політика українізації поступово згортається. У 1933 р.

Сталін назвав місцевий націоналізм основою загрозою для єдності

Радянського Союзу. Це означало кінець українізації. Радянська влада

повертається до русифікаторської політики, активних учасників

українізації було репресовано.

 

4. У грудні 1925 р. ХІV з’їзд РКП(б) проголосив курс на

індустріалізацію: передбачалося прискорення промислового росту

Радянського Союзу і досягнення ним у короткі строки рівня розвитку

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] 57 [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ