.

Тарас Шевченко. Фрагменти біографії письменника, поетичне кредо митця (Урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 20433
Скачать документ

Реферат з української літератури.

Тема

Тарас Шевченко. Фрагменти біографії письменника, поетичне кредо митця
(Урок)

Мета: поширити знання про життя і творчість видатного Кобзаря, визначити
особливості поетичного кредо митця; розвити в учнів уміння осмислено
сприймати навчальний матеріал, грамотно висловлювати власні думки,
спостереження, раціонально використовувати час на уроці; виховувати
почуття поваги, пошани до Т. Шевченка, любов до рідного краю, народу,
літератури, бажання читати і отримувати насолоду від творів митця.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, бібліотечка-виставка творів, фотографії
про митця; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Що цікавого з життя Т. Шевченка вам відомо?

Яким ви уявляєте малого Тарасика?

Чому український народ з пошаною і любов’ю ставиться до

нього вітчизняного митця?

Які твори Тараса Григоровича ви прочитали, вивчили напам’ять? Чим

вони вас вразили або схвилювали?

• 3 чим пов’язано те, що Т. Шевченка називають Кобзарем? «Мікрофон».
Уявіть, що, відпочиваючи в парку нашого рідного міста, який носить ім’я
Т. Шевченка, ви зустрілися з живим видатним митцем. Про що б ви в нього
запитали? Якою була б ваша реакція від несподіваної зустрічі?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Художнику — немає скутих норм Він норма сам, він сам в своєму стил.і

І.Драч про Т. Шевченка

1. Вступне слово вчителя

Нелегкою була доля письменників, які жили і творили в XIX столітті.
Царизм їх переслідував за вільне слово, неодноразово саджав у тюрми,
відправляв на заслання. Але нескореною була їхня муза.

Тож вчитаймося у твори письменників XIX століття, які виступили в
літературі в такі тяжкі часи, зуміли збагатити золотий фонд нашої
духовної культури. Одним із них був Тарас Григорович Шевченко.

2. Т. Г. Шевченко. Життя і творчість у хронологічній послідовності.
Матеріал для вчителя

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО

(1814-1861)

1814 р. 25 лютого (9 березня) — народився Т. Шевченко в с. Моринці
Звенигородського повіту Київської губернії, в сім’ї селянина-кріпака
Григорія Івановича Шевченка.

— сім’я Шевченків переїхала на постійне мешкання в с. Кирилівку.

1822р. — батько віддав Тарасика вчитися до школи дяка Губського.

1822р. 20 серпня — на 32-му році життя померла мати Тарасика.

1825-1828 рр.— Тарас поневірявся в «науці» у дяка Богорського в с.
Кирилівці. Вчився малярству у дяка-маляра в с. Тарасівці, випасав
громадську отару, батракував «погоничем» у попа Григорія Кошиці і с.
Кирилівці.

1829 р,— став дворовим поміщика П. Б. Енгельгарда: спочатку кухарчуком,
а потім слугою-козачком у покоях пана. Влітку виїхав до Києва, і восени
у місто Вільно.

1831-1832 рр.— навесні переїхав з поміщиком Енгельгардтом до Петербурга,
де його було законтрактовано на 4 роки до «різних живописних справ
цехового майстра» маляра Ширяєва.

1835-1837 рр.— знайомство із земляком — секретарем Академії мистецтв В.
Григоровичем, художниками К. П. Брюлловим і О. Г. Венеціановим, з
письменниками Є. П. Гребінкою і В. А. Жуковським. На ці роки припадає
початок літературної діяльності Т. Шевченка. Написана балада «Причинна».

1838 р. 22 квітня — у житті молодого Шевченка сталася знаменна подія: за
допомогою друзів його було викуплено з кріпацтва. Особливо багато зусиль
для визволення Тараса Григоровича доклали видатні Діячі російської
культури: К. Брюллов, В. Жуковський і О. Венеціанов. Т. Шевченко став
стипендіатом Товариства заохочення художників, учився в Академії
мистецтв, слухав лекції в університеті, вивчав загальну історію, фізику
та інші науки, знайомився з творами класиків російської і світової
літератури. В цьому ж році написав поему «Катерина», присвятивши її В.
Жуковському, а також вірші: «На вічну пам’ять Котляревському», «Вітре
буйний, вітре буйний ре» «Тяжко, важко в світі жити» («Думка»).

Р. – Постановою Ради Академії мистецтв Т. Шевченка було

нагороджено срібною медаллю за успіхи в малюванні. Цього року він

написав поезії: «Тополя», «Перебендя» (присвячена Є. П. Гребінці),

«До Основ’яненка».

1840р.— вийшла друком перша збірка поезій «Кобзар», яка містила вісім
творів.

1843 р.— перша подорож митця на Україну. Після 14 років розлуки Т.
Шевченко відвідав братів і сестер у кріпацькій Кирилівці.

р.— вступає в Кирило-Мефодіївське братство; де пропагує революційні
ідеї.

р. квітень, травень – під час повернення Тарас Григорович був.

арештований і відправлений у Петропавлівську фортецю (в Петербурзі).

1847 р. 28 травня — цар Микола підписав вирок — призначити Шевченка
рядовим в Оренбурзький окремий корпус під суворий наглядом по-бороною
писати і малювати.

р. з 10 липня — Шевченкові дозволено жити під наглядом міліції у
Петербурзі і відвідувати Академію мистецтв.

р. у кінці травня — Тарас Григорович поїхав на Україну, де знаходився
під наглядом поліції. У липні його заарештували за революцій

ну агітацію і пропаганду.

1861 р. в січні — Т. Шевченко тяжко захворів. У лютому написав свій
останній вірш — «Чи не покинуть нам, небого».

28 лютого (10 березня) — Т. Г. Шевченко помер.

28 лютого — поховання Т. Г. Шевченка в Петербурзі на Смоленському
кладовищі.

В кінці квітня тіло видатного Кобзаря перевезли на Україну і 10 травня,
згідно з його заповітом, поховали на Чернечій горі біля Канева.

3. Скласти «доміно» «Хто він — Т. Шевченко?»

публіцист — …»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Тарас Григорович народився в с. Моринці на:

а) Миколаївщині; б) Черкащині; в) Сумщині.

Дитинство у малого Тарасика було:

а) гірким; б) веселим; в) життєрадісним

3.Батько у Тараса — кріпак:

а) актор; б) селянин; в) музикант.

4. Прізвище дяка у якого починав., Тарас Григорович учитися малярству;

а) ширяєв; б) Кошиця; в) Богорський.

5. Потрет якого письменника був намальований і розіграний у лотарею, щоб
Викупити Т. Г. Шевченка з неволі:

а) Є. Гребінки; б) В. Жуковського; в) М. Гоголя.

6. Скільки років було Тарасику, коли померла його мати?

а) Дев‘ять; б) дванадцять; в) п‘ять.

7. Талант, який виявився у Т. Шевченка ще з дитинства. До:

а) Малювання; б) співів; в) танців.

8. У пана П. Енгельгарда майбутній письменник був:

а) слугою – козачком; б) батраком „Погоничем”; в) маляром.

9. Твір Т. Шевченка, який він присвятив Є. Гребінці:

а) „До Основ‘яненка”; б) „Перебендя”; в) „Катерина”.

10. Вищу освіту Тарас Григорович здобув у:

а) Київському університеті; б) Академії мистецтв; в) Петербурзькому
університеті.

11. Перша подорож на Україну вільного Шевченка відбулась у:

а) 1848 р.; б) 1840 р.; в) 1843 р.

12. У 1846 році Т. Г Шевченко було заарештовано за:

а) невдалу спробу втекти від пана Енгельгарда;

б) написання революційних творів

в) самовільну еміграцію до Канади.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка №1

1. Обґрунтуйте чому Шевченко – слава і гордість українського народу,
один із найвидатніших письменників світу.

2. Чим поясните те, що видатні митці не залишилися байдужими до кріпака
Тараса Шевченка і допомогли йому отримати свободу?

3. Яким жанром розпочав писати Т. Шевченко художні твори?

а) Казкою; б) баладою; в) поезією.

Картка №2

1. Дослідіть, яких страждань зазнав письменник, перебуваючи у новелі.
Свої спостереження узагальніть.66

2. Вмотивуйте, чи є закономірним те, що Т. Шевченко став революціонером?
Яким чином він боровся за волю і права свого народу?

3. В Академії мистецтв Т. Шевченко навчався:

а) безкоштовно; б) за кошти товариства заохочення художників; в)
примусово.

Карта №3

1. Поміркуйте, як твори Тараса Григоровича допомогли усвідомлювати
покріпаченому народу свій стан і необхідність повстати на боротьбу з
поневолювачами. Навіть приклади цих творів.

2. Як ви вважаєте, чому не тюрми, не переслідування, всілякі заборони
не змусили Т. Шевченка відмовитися від революційних поглядів,

діяльності на благо простого народу.

3. Яку іноземну мову вивчав Тарас Григорович в Академії мистецтв?

а) Французьку; б) німецьку; в) англійську.

VI. Підсумок уроку

Народ свято шанує пам’ять про поета. У багатьох місцях йому встановлено
пам’ятники, відкрито музеї, щорічно в Україні відзначаються
Щевченківські дні, а за кращі твори в галузі літератури, журналістики,
мистецтва й архітектури присуджуються Державні премії ім. Т.Г. Шевченка.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Знати ідейно-художній зміст поезії Т.Шевченка «І виріс я на чужині»,
скласти питання до цього твору.

Тема: Т.ШЕВЧЕНКО «І ВИРІС Я НА ЧУЖИНІ».

АВТОБІОГРАФІЧНІ МОТИВИ У ВІРШІ

Мета: проаналізувати програмову поезію Т. Шевченка, визначаючи її
ідейно художню спрямованість, тему, особливості композиції; вміти
знаходити риси реалізму в зображенні тяжкого життя селян – кріпаків;
розвивати вміння виразно читати поетичні твори, грамотно, виважено
висловлювати свої думи судження; формувати кругозір, світогляд школярів;
виховувати почуття любові до рідного краю, народу, зневажливе ставлення
до гнобителів простого люду.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, підручник, малюнки – ілюстрації дитячі
роки письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Розгадування кросворду «Сторінками життя і творчості Т. Шевченка По
вертикалі: 1. Збірка творів Т. Шевченка. («Кобзар») По горизонталі: 1.
Ім’я однієї із сестер письменника. {Катерина) 2. Село народився
письменник. (Моринці) 3. Жанр творів Тараса Григоровича “Причинна”,
“Тополя”, “Лілея», «Утоплена». (Балада) 4. Поезія Т. Шевченка.
{‘Заповіт”) 5. Яке звання присвоєно Шевченкові у 1860 році за високі
мистецькі здобутки? (Академіка) 6. На кого вчився Тарасик у багатьох
дяків? (Маляра)

VІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Свою Україну любіть,

Любить її, во врем’я люте

За неї душу положіть.

Т. Шевченко

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни.

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

О. Кониський «Молитва за Україну»

1. Бесіда за питаннями

За що ви любите той край, де народилися?

Який твір називається автобіографічним? Наведіть приклад.

В яких умовах виховувався малий Тарасик?

Чому Тарасу Григоровичу не була байдужою тяжка доля його народу? Про що
це свідчить?

В чому виявилася любов Т. Шевченка до України?

2.Аналізування поезії Т. Шевченка «І виріс я на чужині»

Виразне читання поезії.

Історія написання твору.

Вірш Т. Г. Шевченка «І виріс я на чужині» належить до відомого циклу
«Захалявна книжечка», у якій поет, криючись від наглядачів, записував на
засланні свої поезії. Створений він у 1848 році під час перебування
поета в північній частині Аральського моря на острові Кос – Арал. Не
забуваючи ні на мить про свій край і народ, він часто пригадував свої
подорожі по Україні, зокрема перебування в рідному селі, і один з таких
спогадів став відомим тепер майже кожній людині віршем. Те, що побачив
тоді Шевченко на батьківщині, вразило його до глибини душі. З почуттям
гострого болю розповідає поет про поневіряння своїх земляків у
кріпацькій неволі.

2 3. Тема: відтворення страшної картини уярмленого народу на Україні у
часи кріпацтва під час відвідування поетом рідного краю.

2.4.Ідея: глибоке обурення поета кріпосницькою системою, викриття і
засудження панів – кріпосників, заклик боротися проти гнобителів, “щоб
не осталось сліду панського в Україні».

2.5.Основна думка:

А у селах у веселих

І люди веселі.

Воно б, може, так і сталось,

Якби не осталось

Сліду панського в Україні.

Жанр: поезія, яка має автобіографічні мотиви.

Особливості композиції.

У вірші є одна характерна для творчості Т. Шевченка композицій -на
особливість: в одному і тому ж рядку одна думка кінчається, а друга
починається. Наприклад:

Аж бачу — там тільки добро,

Де нас нема. В лиху годину,

Якось недавно довелось.

Мені заїхати в Україну…

2.8. Бесіда за питаннями.

Коли і де написаний вірш? Який факт став поштовхом до його на –

писання?

Чому поет у творі називає Україну славною?

Якої години він заїхав до рідного села?

(В лиху годину,

Якось недавно довелось

Мені заїхать в Україну,

У те найкращеє село…)

• У зв’язку з чим Т. Шевченко згадав про свою матір? Що і як він пише

про неї?

(…Де мати повивала

Мене малого і вночі

На свічку богу заробляла;

Поклони тяжкії б’ючи,

Пречистій ставила, молиш.

Щоб доля добрая любила

її дитину… Добре, мамо.

Що ти зараннє спать лягла,

А то б ти бога прокляла

За мій талан)

Як треба розуміти слова «Добре, мамо, що ти зараннє спать лягла»?

Про які умови життя простого люду говорить поет, описуючи село?

(Чорніше чорно! землі Блукають люди; повсихали Сади зелені, повалялись,
Стави бур’яном поросли. Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі
на панщину ідуть І діточок своїх ведуть.?)

Що з побаченого в селі особливо схвилювало його і чому?

Як ви розумієте рядок «Німі на панщину ідуть»?

Як ставиться поет до покірності кріпаків?

Чому відвідини рідного села Т. Шевченко називав «лихою годиною»?

Вмотивуйте, чи можна вважати опис умов життя народу одного села

узагальненням для всіх сіл України?

( І не в однім отім селі,

А скрізь на славній Україні

Людей у ярма запрягли…)

• Яким чином і за що критикує Т. Шевченко панів?

(Пани лукаві… Гинуть! Гинуть!

У ярмах лицарські сини,

А препоганії пани

Жидам, братам своїм хорошим,

Останні продають штани…)

• Яку думку висловлює автор поезії після побаченого на Україні?

(Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на
Україні Дивитись, плакать — і мовчать!)

• Яким описує Т. Шевченко життя людей без панів?

(То скрізь здасться любо, тихо,

І на Україні добро.

Широкії села,

А у селах у веселих

І люди веселі)

Уявіть собі картину, що описана Шевченком у прикінцевому уривку і
скажіть: у чому її краса? Чому саме такою хотів бачити рідну

поет?

Чого прагне поет і за яких умов його мрія могла здійсни

жіть про це словами Т. Шевченка.

(Воно б, може, так і сталось,

Якби не осталось

Сліду панського в Україні)

• Коли здійснились мрії поета?

2.9. Докладний аналіз поезії.

Провівши майже все своє життя за межами України, автор тужить за нею
славною, за Дніпром ревучим, і вони — ці два взаємопроникаючих образи —
для нього найкращі в світі. Так мислить і почуваєм ний у свого Вітчизну
поет-патріот, хоч сумно йому.

Та це не до кінця так. Шевченку пригадалось прислів’я: «Там добре — де
нас немає», і він, відповідно до ритму і рими вірша, трішки змінює його:
«…там тільки добро, де нас нема». А спливло це прислів’я на поверхню
свідомості під впливом спогадів про останнє перебування в рідному
найкращому селі. Для Шевченка це була лиха година, суть якої він
розкриває у двох подальших картинах.

Перша з них — спогад про тяжку долю рідної матері, яка, бажаючи, щоб
«доля добрая любила її дитину», і не бачачи виходу з тяжкого кріпацького
становища, молилась, била поклони, ставила свічечку в церкві за копійки,
зароблені вночі при місяці, бо вдень усі дні тижня без винятку треба
було працювати на пана без найменшої за те винагороди. Та не допомогли
ні поклони, ні свічки, ані молитва Пречистій Божій Матері. Навпаки.
Тяжких фізичних, душевних лютих мук зазнав у житті її син. А скільки ще
зазнає! Поет упевнений, що б коли його матуся дожила до цього часу і
знала б про гірку долю свого сина, вона, гійна, «бога прокляла б». І
тому син мусить ніби радіти, що мати жила до цього дня.

Перебування на батьківщині було для поета лихою годиною, особливо
тому, що в тому хорошому селі він побачив страшне спустош і запустіння.
Ось до чого довело наші села самодержавство і пани-поміщики. картина
пронизана внутрішніми протиставленнями: сади, раніше повні зеленого
листу і червонощоких яблук, тепер повсихали; колись білесенькі хатиночки
покрились цвіллю, ставки, повні до того зеленого рясту і пташиного
радісного ґвалту, нині висохли і заросли будяками та полином. Одним
словом, у хорошому селі — «страх погано»,”Село неначе погоріло»,—пише
автор.

А посеред цієї пустелі, мов примари, «блукають люди».

Опис села і людей у ньому викликає в нас співчуття, сум, важкий,
гнітючий настрій. Краще сказати, цей настрій передається від автора.

Отже, кріпосництво калічить людей і духовно, робить їх рабами. Покора
кріпаків, їх пасивність, недостатність революційності — це один із
наскрізних мотивів творчості Т. Шевченка. Поетові невимовно гірко, шо
людей катують, а вони не тільки не протестують, а ще й навчають
безвідмовного послуху гнобителям своїх дітей. Йому до того боляче, що
він і плаче, і вибухає гнівом, і називає такі дії божевільними («неначе
люди подуріли»).

Побувавши в багатьох селах і губерніях тодішньої України, Шевченко
побачив, що його рідне село не виняток, що таке безчинство діється
скрізь.

(Не для всіх учнів зрозуміле значення слова «ярмо» — частина упряжі,
важка дерев’яна рама, яка надягалась на волів. Тут ярмо — соціальна
неволя, кріпаки, значить, тут були уярмлені, у становищі робочої
худоби.)

Після цього автор однією струною своєї «невільничої музи» торкається
свого стану на засланні і говорить, що йому «погано дуже, страх погано»
гам у пустині, але ніби було б ще стократ гірше жити на Україні, бачити
все неподобство і не могти нічого вдіяти, зарадивши лихові, а тільки
ідивитись, плакать — і мовчать».

Не коритись панам, боротись проти проклятого панства, проти всього ладу
— така відповідь напрошується з підтексту вірша.

Далі, мріючи про інше, справедливе суспільство, поет малює естетично
прекрасну картину всенародного щастя, вільного життя.

Висновок. У кріпацькому селі жити просто неможливо, далі нікуди. Селяни
повинні жити так, як показує Шевченко в другому описі.

В картині-мрії є повна єдність чарівної природи України і життя і
трударів (єдність зовнішнього і внутрішнього). Отаким і повинно бути
життя людини.

2.10. Особливості виразного читання поезії.

Вірш має чотири основних інтонації’.

а) від початку до слів «За мій талан» треба читати повільно, в роз

повідній манері з переходом до гіркої іронії в останніх рядках (від

слів «Добре, мамо…»);

б) від слів «Аж страх погано…» до «…знову на чужину» переважає
інтонація суму, співчуття, крім трьох рядків: «Неначе люди… своїх

ведуть», які читаються з обуренням, трохи злісно;

в) третя частина від слів «І не в однім отім селі…» до «…плачуть і
мовчать!» має звучати енергійно і осудливо;

г) заключний уривок від слів «А як не бачиш того лиха…» до кінця

напрошується читати мрійливо, елегійно, з серпанком замилування і суму.

2.11. Художні особливості поезії.

Епітети: «славная країна», «лиха година», «найкрашеє село»,«тяжкії

поклони», «доля добрая», «німі люди», «пани лукаві», «препоганії пани

«старий Дніпро», «широкії села».

Метафори: «доля любила», «повалялись стави», «людей у ярма запрягли
пани…», «Дніпро… красується, любується», «зеленіють села».

Тавтологія: «Чорніше чорної землі», «А у селах у веселих І люди веселі».

Повтори: «Неначе…, неначе…», «Погано…, погано…», «Гинуть!
Гинуть!»

Порівняння: «Дніпро, неначе в молоці дитина».

Риторичні оклики: «Німі на панщину ідуть, І діточок своїх ведуть!.. »,
„Гинуть! Гинуть!», «Погано дуже, страх погано!», «Дивитись, плакать і
мовчать!»

Характер епітетів і порівнянь змінюється залежно від змісту твої В
першому випадку епітети і порівняння викликають відчуття смутку і гніву,
в другому — радості.

V. Закріплення вивченого матеріалу І. Проведення тестового опитування

Річка, яка згадується в поезії:

а) Дунай; б) Каяла; в) Дніпро.

Країну, де народився Т. Шевченко, він називає:

а) милою; б) славною; в) рідною.

Про яку лиху годину говорить поет у творі? Часи:

а) Великої Вітчизняної війни; б) кріпацтва; в) революційних подій.

4. Рідне село, де народився поет, він уважає:

а) найкращим; б) найвеселішим; в) найбагатшим.

5. Мати Тарасика прагнула, щоб її дитину:

а) не віддали в солдати; б) доля добрая любила; в) не принижували пани.

6. Простий люд Т. Шевченко порівнює із:

а) мурахами; б) чорною землею; в) пожовклою травою.

7. Що сталося із ставками у рідному селі? Вони:

а) повисихали; б) позеленіли; в) поросли бур’янами.

8. Люди ідуть на панщину:

а) німі; б) виснажені; в) веселі.

9. Як сприйняв лихо в рідному селі Т. Шевченко? Він:

а) засудив панів за їх жорстокість; б) заплакав і поїхав звідти. в)
поспівчував простому люду.

10. Засуджуючи панів, поет називає їх:

а) злодіями; б) лукавими; в) підступними.

11. Кому пани «останні продають штани»?

а) Ляхам; б) угорцям; в) туркам.

Край, де народився поет, він називає:

д) лихим; б) чужим; в) заможним.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2, Робота
на картках

Картка № І

Обгрунтуйте, чому Т. Шевченко називає рідний край, де народився,

чужим? Відповідаючи, посилайтеся на біографічний матеріал про

письменника.

Дослідіть, як поет зображує простий люд. Які художні засоби він

при цьому застосовує? Висловлюючись, наведіть відповідні цитати

з твору.

Т. Шевченко критикує простий люд за їх:

а) пасивність у боротьбі з панами;

б) небажання отримувати освіту;

в) недбале ставлення до своїх садиб.

Картка № 2

Про що, на ваш погляд, свідчить опис покріпаченого села? Свою

думку обгрунтуйте.

Доведіть, посилаючись на зміст поезії, що Т. Шевченко співчутливо

ставиться до знедоленого простого люду.

’?

*,4@H?’??$

?

?

?

¤

¦

°

?

I

?

Ue

TH

oe

o

?

?

?

TH

&

F

&

F

&

F

&

F

&

&

F

&

&

&

F

&

F

??????_?

*C

?

&

F

&

F

&

&

„J

&

&

F

ph

„J

yyyy^„J

„J

&

&

&

*C

&

„J

yyyy^„J

„J

yyyy^„J

„J

yyyy^„J

„J

yyyy^„J

*C

yyyy`„7gd

yyyy`„7gd

/ h

+ h

h

+ h

&

&

&

F

&

Старий Дніпро порівнюється з:

а) дитиною; б) мужнім богатирем; в) велетнем.

Картка № 3 .

Порівняйте зміст початку і закінчення твору. Про що він свідчить?

Свою думку вмотивуйте.

Як ви вважаєте, чи не байдужа для Т. Шевченка доля простого люду? Як він
реагує на умови, в яких живе його народ?

Поет бачить добро на Україні там, де:

а) пани чемно поводяться із селянами;

б) простий люд іде веселий на панщину;

в) нас нема.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Написати міні-твір на тему «Мій рідний край — моя любов».

Тема: Т. ШЕВЧЕНКО «ЗАПОВІТ».

ПОЧУТТЯ ПОЕТА У ВІДОБРАЖЕННІ СКЛАДНИХ ЯВИЩ СУСПІЛЬНОГО
ЖИТТЯ»

Мета: ознайомити учнів з твором Т. Шевченка «Заповіт»,зробити
ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, як з життя поета
покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається
полум’яна любов автора до у, віра у революційне повалення
самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру
зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні
думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани, любові
до рідного краю, його народу;

інтерес до наслідків власної праці; прищеплювати пунктуальність,
стійкість, мужність, наполегливість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Т.
Шевченка, підручник, грамзапис вірші:

віт», малюнки-ілюстрації до твору; дидактичний матері (тестові завдання,
картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Опитування поезії Т. Шевченка «Заповіт» напам’ять.

III. Актуалізація опорних знань, умінь,

уявлень та чуттєвого досвіду за питаннями

Що вам відомо про поезію як літературний жанр? (Поезія (від гр. роі5І5 —
творчість) — 1) Словесна художня творчість; мистецтво художнього
відображення дійсності в словесних образах. 2) Твори, І писані віршами,
ритмізованою мовою; протилежне — проза. 3) Окремий твір, написаний
ритмізованою мовою; вірш)

Які поетичні твори ви знаєте?

До якого роду художньої літератури належать поетичні твори? (Лірики)

Назвіть художні засоби, які митні слова найчастіше застосовують у своїх
творах.

В яку історичну епоху жив і творив Т. Шевченко?

За що Т. Шевченко переслідувався царською владою?

• Хто такі були революціонери? Чи можна Т. Шевченка назвати
революціонером?

Чому письменник обрав шлях бунтарства? . Через що Т. Шевченка називають
Кобзарем?

Поясніть етимологію слова «Кобзар», зробіть його словотворчий аналіз.
IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

«Заповіт» — вершина громадянської лірики поета.

В. Смілянська

«Заповіт» — коротке програмне звернення поета

до сучасників і наступних поколінь…

Г. Нудьга

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Т. Шевченко

1. Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845р. в
м.Переяславі під час важкої хвороби.

У грудні 1845р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста
С.Н. Самойлова і тяжко захворів. 24 грудня стан його різко погіршав
— запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють
поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по
прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка,
що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж
тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому,
якщо раптом смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими
зусиллями перемагаючії хворобу, якось підвівся і ослаблими руками
запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини
слова:

Як умру, то поховайте

Мене…

Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще
не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б
суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт.
Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя
країни в 30-40-х роках XIX століття, сповнений глибокого революційного
змісту.

Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім
побачив на власні очі в 1843-1845 рр. Відвідавши знедолену свою
Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін
спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах,
і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували
собі рай, а селянам — пекло. Він
побачив усе, вислухав усіх зробив висновок:

…вставайте, кайдани порвіте.

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику Новые
стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автограф вона не
має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як: дакційна у
виданні «Кобзаря» 1867 року.

2. Виразне читання напам’ять учителем вірша «Заповіт» або
прослуховування поезії у грамзаписі

3. Особливості виразного читання твору «Заповіт». Як необхідно читати
таку поезію?

Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимяо-довірливо
В міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого
дужчає, темп швидшає: Після слів «було видно» необхідно зробити па узу.
Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кін;
попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок
— різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири
рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично.
Зважаючи на алітерацію р, вимовляти цей звук з деяким : тиском. Заключні
чотири рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено,
приблизно так, як читався початок твору.

4. Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів
самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого

5. Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

6. Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки
революційним шляхом.

7. Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.

Тлумачення слова “заповіт”: а) офіційний документ, який містить
розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті “смертна
воля”; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам Те, що
увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило
поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).

8. Композиція: За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він
складається з шести строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби
три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку,
свій ритм і свою інтонацію. У той час усі вони об’єднані в одну
гармонійну цілість.

Експозиція: Як умру, то поховайте

На Вкраїні милій…

Зав’язки: Як понесе з України

Кров ворожу.

Кульмінація: …Вставайте,

Кайдани порвіте.

Розв’язка: І мене…

Не забудьте пом’янути незлим тихим словом.

9. Сюжет.

Це розміток – переживання ліричного героя про долю народу. У розгортанні
сюжету можна виділити три частини, пов’язані між собою за допомогою
інтонацій.

Перші слова «Заповіту» вражають своєю граничною простотою, навіть
буденністю. Тут нема і сліду «декларативності». Поет від імені ліричного
«Я» висловлює свою останню волю.

Неначе батько зібрав синів перед смертю і лагідно, спокійно, без жалю і
зітхань, як колись загадував їм чергову роботу, нині просить з ледь
помітною журбою поховати його, як годиться.

Але в цій простоті — глибина думки і образу. Кількома звичайними словами
намальована ціла картина.

Разом із собою поет силою поетичного слова підняв своїх читачів на таку
височінь, звідки вони оглядають Україну від краю до краю, відчувають
себе господарями цієї краси, цієї величі і усвідомлюють
спів-громадянську відповідальність за долю рідної Вітчизни.

Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі
лани,— бо вони — свідки «козацької слави». Бути похованим «на могилі» —
означає знайти останній притулок на козацькому кургані і розділити
участь оборонців рідного краю. Тому початок поезії свідчить про
невіддільність постаті поета від України.

У двох наступних парах строф поет уже думає не про себе, не про
свою смерть, а думає і турбується за долю рідного народу, його майбутнє.
Відчувається хвилювання автора: рядки тут більш енергійні, поривчасті, з
недомовленостями. Якщо станеться так, що Дніпро «понесе з. України У
синє море кров ворожу…», тобто коли будуть знищені усі кати його
народу, а трудящі стануть вільними і щасливими, він готовий полинути і
вдячності до бога і молитися йому, а значить, і вірити в нього.

Пов’язавши перші дві строфи з третьою словом «поховайте», Шевченко
звертається до рідного народу з наказом-порадою революційного опалення
існуючого ладу:

…вставайте,

Кайдани
порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Рядки ці – вибух пристрасті поета, його найзаповітніше бажання
здійсненню котрого він віддав усі сили і помисли. Це програма його
життя, за виконання якої він мужньо боровся. Вмираючи (як він думав) і
не встигнувши побачити свій народ вільним, він хоче, щоб хоч після
смерті здійснилась його мрія. Поет-трибун прямо говорить народові, що
порвати кайдани неволі (символ соціального і національного гніту) можна
тільки шляхом збройної боротьби, в котрі проллється кров. Але це буде
справедлива війна: епітети «вража зла кров» вказують прямо, що йдеться
про тиранів-царів, панів – кріпосників інших гнобителів трудящих.
Інакше пани ніколи не віддадуть своєї влади.

Закінчується «Заповіт» дуже оригінально. В останній строфі особисті й
громадянські мотиви зливаються в один. Після емоційного спалаху –
заклику відчувається спад напруження і перехід до інтимного світ поета,
його мрій, непохитної віри, що народ збудує нове суспільство – «велику
сім’ю, вольну, нову».

І от у цьому прекрасному суспільстві, за яке боровся і страждав поет,
нехай не забудуть його. Хай інколи мати-Вітчизна згадує «незлим тихим
словом» свого вірного сина. Це друге його особисте прохання І дуже
скромне. В одному з варіантів було «тихим добрим словом», але поет
замінив «добрим» на «незлим».

10. Обговорення змісту поезії за питаннями.

• Що є заповітом? Для чого його складають?

• Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного ?

• З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на почав поезії?

• Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що не евй чить?

• Якою поет змальовує Україну? («Степи широкі», «тни широкого» Дніпро,
кручі») Про що мріє Т. Шевченко?

• Хто були ворогами українського народу?

• Яких страждань зазнав простий люд?

• До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.

• Яким шляхом, на думку Тараса Шевченка, можна здобути волю? Чому?

• Про яку « сім‘ю » мріє автор? Якою вона була за його переконанням?

Доберіть епітети до цього слова з твору

• Яке останнє прохання поета?

• Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?

11. Художні особливості твору.

• Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража
зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом»,
«синєє море».

• Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…». 12.
Додатковий матеріал.

«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло
таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова
капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів
виконати «Заповіт» кілька разів.

Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки
перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.

Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862р., далі на
польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську,
німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був
перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є
немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на
німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.

Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад
півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського,
хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П.
Демуцького, Г. Давидовського, 1. Омельченка, С. Людкевича, Л.
Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького,
О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні і багато хто за її
межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому. У
чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і
суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна
відповідність музики ідеї поезії.

VI. Закріплення вивченого матеріалу 1. Виконання тестових завдань

1. Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:

а) неподалік від вишневого садка; б) серед степу широкого; в) в
мальовничому місті.

2. Вкраїну поет називає:

а) милою; б) коханою; в) рідною.

3.Яка річка згадується в поезії?

а) Дунай; б) Ока; в) Дніпро.

4. «Заповіт» — це заклик-звернення Т. Шевченка до народу:

а) постійно читати твори; б) повстати проти самодержавства; в) цінувати
красу української природи.

5. Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю… окропіте»:

а) долю; б) волю; в) серце.

6. За яких умов поет «полине до самого бога»? Якщо:

а) проллється кров ворожа; 6) буде на не згода народу; в) він відчує
власну слабкість.

7. «Заповіт» Т. Шевченко написав 25 грудня 1845р.:

а) на Аралі;.б) в Переяславі; в) у Києві.

8. Німецькою мовою «Заповіт» Т. Шевченка здійснив переклад

а) П. Грабовький; б) І.Франк; в) Леся Українка.

9. Мелодія до «Заповіту» Т. Шевченка належить:

а) М. Лисснку; б) Б. Лятошилському; в) Г.’ Гладкому.

10. «Заповіт» Кобзаря перекладено більше як на… мов народів світу:

а) п’ятдесят; б) шістдесят; в) сорок.

11. Т. Шевченко під час подорожі по знедоленій Вкраїні чув відгомін
спалахів селянських повстань, проїхавши сотні сіл:

а) Полтавщини і Київщини; б) Сумщини і
Чернігівщини; в) Харківщини і Львівщини.

12. За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т. Шевченка — це лірика

а) філософська; б) політична; в) громадянська. Примітка. За кожну
правильну відповідь встановлюється :

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Доведіть, що «Заповіт» Т. Шевченка — це заклик до бороть. Чому саме в
боротьбі поет вбачав щасливе життя народу?

2. Яку Т. Шевченко у майбутньому вбачав «сім’ю»? Чи здійснилася його
мрія? Відповідь вмотивуйте.

3. За своєю формою «Заповіт» Т. Шевченка — а) монолог; б) полілог; в)
діалог.

Картка № 2

1. Чому пнсьменник-революціонер хоче, щоб його згадували, пам’ятали? Чи
має він, па ваш погляд, на цс право? Свої думки обгрунтуйте.

2. «Заповіт» Т. Шевченка на момент написання поезії – це міф чи
реальність? Власні міркування доведіть.

3. Поезія «Заповіт» починається рядком:

а) «Як умру, то поховайте»; б) «Поховайте та вставай в) «Як понесе з
України».

Картка № З

1. Чим, на ваш погляд, пояснити популярність «Заповіт Т. Шевченка не
тільки на території України, але й за її межами?

2. Доведіть, що вірш «Заповіт» Т. Шевченка — програмне поетичне
звернення до сучасників і майбутніх поколінь.

3. Симфонічну поему «Заповіт» (за мотивами твору Т. Шевченка) написав:
а) Г. Глієр; б) К. Стеценко; в) Б. Лятошинський.

VII. Підсумок уроку

«Заповіт» Тараса Шевченка — це програмний твір поета, неповторний
поетичний заповіт у світовій поезії, з яким він звернувся до сучасних
йому і всіх наступних поколінь народу. Тому він став у центрі його
творчості і «гідно увінчує той стан духовного зростання Шевченка, який
дістав у літературі назву періоду «трьох літ»… є неначе епілогом до
поезії 1843-1845 років». До 1845 року історія української і
всеслов’янської поезії не знає такого недвозначного заклику до боротьби
проти царизму. Він вів за собою народ до вершини матеріального і
культурного життя. Слід, залишений «Заповітом» Шевченка у духовному
житті нашого народу, не має аналогій.

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Вивчити «Заповіт» напам’ять.

PAGE

PAGE 1

1

2

3

4

5

6

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020