UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТарас Шевченко. Фрагменти біографії письменника, поетичне кредо митця (Урок)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18961
Скачало749
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

щоб

«доля добрая любила її дитину», і не бачачи виходу з тяжкого кріпацького

становища, молилась, била поклони, ставила свічечку в церкві за копійки,

зароблені вночі при місяці, бо вдень усі дні тижня без винятку треба

було працювати на пана без найменшої за те винагороди. Та не допомогли

ні поклони, ні свічки, ані молитва Пречистій Божій Матері. Навпаки.

Тяжких фізичних, душевних лютих мук зазнав у житті її син. А скільки ще

зазнає! Поет упевнений, що б коли його матуся дожила до цього часу і

знала б про гірку долю свого сина, вона, гійна, «бога прокляла б». І

тому син мусить ніби радіти, що мати жила до цього дня.

 

Перебування на батьківщині було для поета лихою годиною, особливо

тому, що в тому хорошому селі він побачив страшне спустош і запустіння.

Ось до чого довело наші села самодержавство і пани-поміщики. картина

пронизана внутрішніми протиставленнями: сади, раніше повні зеленого

листу і червонощоких яблук, тепер повсихали; колись білесенькі хатиночки

покрились цвіллю, ставки, повні до того зеленого рясту і пташиного

радісного ґвалту, нині висохли і заросли будяками та полином. Одним

словом, у хорошому селі — «страх погано»,"Село неначе погоріло»,—пише

автор.

 

А посеред цієї пустелі, мов примари, «блукають люди».

 

Опис села і людей у ньому викликає в нас співчуття, сум, важкий,

гнітючий настрій. Краще сказати, цей настрій передається від автора.

 

Отже, кріпосництво калічить людей і духовно, робить їх рабами. Покора

кріпаків, їх пасивність, недостатність революційності — це один із

наскрізних мотивів творчості Т. Шевченка. Поетові невимовно гірко, шо

людей катують, а вони не тільки не протестують, а ще й навчають

безвідмовного послуху гнобителям своїх дітей. Йому до того боляче, що

він і плаче, і вибухає гнівом, і називає такі дії божевільними («неначе

люди подуріли»).

 

Побувавши в багатьох селах і губерніях тодішньої України, Шевченко

побачив, що його рідне село не виняток, що таке безчинство діється

скрізь.

 

(Не для всіх учнів зрозуміле значення слова «ярмо» — частина упряжі,

важка дерев'яна рама, яка надягалась на волів. Тут ярмо — соціальна

неволя, кріпаки, значить, тут були уярмлені, у становищі робочої

худоби.)

 

Після цього автор однією струною своєї «невільничої музи» торкається

свого стану на засланні і говорить, що йому «погано дуже, страх погано»

гам у пустині, але ніби було б ще стократ гірше жити на Україні, бачити

все неподобство і не могти нічого вдіяти, зарадивши лихові, а тільки

ідивитись, плакать — і мовчать».

 

Не коритись панам, боротись проти проклятого панства, проти всього ладу

— така відповідь напрошується з підтексту вірша.

 

Далі, мріючи про інше, справедливе суспільство, поет малює естетично

прекрасну картину всенародного щастя, вільного життя.

 

Висновок. У кріпацькому селі жити просто неможливо, далі нікуди. Селяни

повинні жити так, як показує Шевченко в другому описі.

 

В картині-мрії є повна єдність чарівної природи України і життя і

трударів (єдність зовнішнього і внутрішнього). Отаким і повинно бути

життя людини.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ